.

Створення бірж (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1589
Скачать документ

Реферат

на тему:

Створення бірж

HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\03.html
” \l “123#123”

Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів
та зусиль. Як правило, все розпочинається з формування ініціативної
групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу
керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і
розробляють концепцію її діяльності.

Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості
і складу її засновників. Як вже зазначалося, біржа може мати різний
правовий статус: бути приватним підприємством, закритим або відкритим
акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним
підприємством.

Біржі можуть засновуватися як юридичними, так і фізичними особами. Чим
більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим
більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість
засновників ускладнює управління біржею. Однак у кожному варіанті
формування біржі є свої переваги та недоліки.

Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою
засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов’язки, сферу
і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі,
способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.

Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення
статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж
брокерських місць. В Україні мінімальний статутний фонд фондової біржі
становить п’ятсот тисяч гривень. Конкретна ж його величина залежить від
розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі
біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші – в
десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє
визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них.
Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості.
Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як
свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій – прості і
привілейовані, однієї номінальної вартості. Як правило, номінальна
вартість акцій на різних біржах знаходиться в межах від 50 до 300 грн.,
і власники кожної з них наділяються однаковими правами: участь в
управлінні, брокерстві й отриманні дивіденду.

При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну
лише для формування її мінімального статутного фонду і нормальної
організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від
аукціонного продажу брокерських місць.

Багато які біржі передбачають обмеження щодо придбання пакету акцій.
Деякі з них дають можливість акціонерам купувати акції на суму не більше
20% статутного фонду, інші – не більше 30%.

Різними бувають форма і терміни сплати цих акцій, їх сплата може
здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами,
цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями,
устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.

Частіше всього засновники новостворених бірж вимагають сплати половини
номіналу придбаних акцій у терміни підписки, а іншої їх частини –
протягом року. Деякі біржі встановлюють більш жорсткі терміни: сплату
половини вартості акцій протягом 2-х тижнів або місяця після підписки на
них.

Правове положення товарних бірж визначається Законом України “Про
товарну біржу” від 10 грудня 1991 p., фондових бірж – Законом України
“Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 p., валютної біржі
– Постановою Правління Національного банку України “Про Українську
міжбанківську валютну біржу” № 50 від 8 липня 1993 р.

В економічному розумінні біржа – це ринок, якому властиві особливі,
тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги
замінимими товарами, що визначаються, як правило, родовими ознаками
(мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому
зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів;
біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які
визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також
підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового
курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов’язаних з реалізацією
цінних паперів.

Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені,
несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги
інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги
бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають
самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках,
печатку зі своїм найменуванням.

Отже, основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового
ринку є:

* здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і
зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не
сам товар, а контракт на його поставку;

* регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;

* формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що вільно
формуються;

* свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді;

* стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів
поставок.

Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими
операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії по “прив’язці”
продавців товарів до їх можливих покупців. Вони також не повинні
одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок
пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від
здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а
також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі.
Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на
праві власності. Оскільки біржа створюється у певній
організаційно-правовій формі: або у формі акціонерного товариства
(фондова біржа – обов’язково ст. 33 Закону України “Про цінні папери і
фондову біржу”), а товарна – у формі акціонерного товариства, або у
формі товариства з обмеженою відповідальністю, при цьому вона є
суб’єктом колективної власності (ст. 20 Закону України “Про власність”).

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання юридичних
і фізичних осіб (громадян), якщо їм не заборонено виступати засновниками
(членами) біржі. Не можуть бути засновниками (членами) біржі органи
державної влади (наприклад, державні адміністрації), державного
управління (виконкоми, міністерства, відомства), а також державні
бюджетні установи (організації). Слід вважати, що ці організації не
можуть бути засновниками фондових бірж, оскільки вони не підпадають під
поняття торговців цінними паперами, які для створення фондової біржі
повинні мати спеціальний дозвіл на здійснення комерційної і комісійної
діяльності з цінними паперами.

Створення як товарної, так і фондової бірж повинно здійснюватися шляхом
укладання їх засновниками угоди. Цей засновницький договір за своєю
юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен
містити відомості (нарівні зі статутом), передбачені ст. 4 Закону
України “Про господарські товариства”, а також іншими статтями цього
Закону, в т. ч. про порядок і принцип створення біржі, склад
засновників, їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і
періодичних внесків. На відміну від інших цивільно-правових договорів, в
яких завжди беруть участь дві сторони, договір про спільну діяльність –
багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна
діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка
при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських
віднесена бути не може.

Господарська мета – це досягнення конкретного результату -створення
нового продукту, надання виробничих послуг, що видозмінює якість товару,
виконання робіт. Засновницький договір спрямований на створення
організації – юридичної особи, однак ця діяльність не є господарською.

Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі
затверджується її засновниками, статут фондової біржі – її вищим органом
(зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими
організаціями, їх статути містять переважно норми адміністративного
(організаційного) порядку. Однак правила біржової торгівлі, які
розробляються і затверджуються самою біржею, містять у більшій своїй
частині приватно-правові норми. Обов’язковість останніх для учасників
біржового обороту базується лише на вільному підпорядкуванні ним з боку
цих учасників, які одержують свій вираз або в акті прийняття їх в члени
біржі, або в допущенні їх як постійних або разових відвідувачів.
Виникають біржі в дозвільному (реєстраційному) порядку.

Державна реєстрація товарних бірж здійснюється в порядку, передбаченому
для підприємств (розділ II Закону України “Про підприємства в Україні”).

Державна реєстрація фондових бірж здійснюється Кабінетом міністрів
України.

Біржові операції на товарній біржі можуть здійснюватися шляхом укладання
договорів купівлі-продажу, поставки або міни. При укладенні цих угод
біржа виступає ніби як посередник, тобто вона зводить сторони, сприяє
укладанню між ними угод, а також здійснює її оформлення. Ніяких прав і
обов’язків безпосередньо з таких угод біржа не набуває і не несе
відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання). Цим біржа
відрізняється від комісіонера, а біржові угоди, що укладаються – від
договору комісії. Комісіонер укладає угоди (головним чином
купівлі-продажу) від свого імені і за кошти комітента. Відповідно до
угоди, що укладається ним, комісіонер набуває певних прав і обов’язків.
Всі посередницькі дії біржа здійснює через своїх посадових осіб –
брокерів. Виступаючи як посередник, брокер сприяє укладенню угод. Ніяких
правових наслідків вони для нього не породжують. Брокери лише
представляють членів біржі і в цій своїй якості підшукують вигідні для
них контракти і представляють їх до реєстрації на біржі. Забезпечуючи
інтереси членів біржі, яких вони представляють, брокери повинні
пересвідчитися в наявності і якості товару, що пропонується до
реалізації, в платоспроможності покупця (якщо вони представляють
інтереси продавця), пропонувати альтернативні умови угод тощо, їм
заборонено розголошувати комерційні таємниці угод, в яких вони беруть
участь, вони не мають права одночасно обслуговувати клієнтів, інтереси
яких не співпадають, або суперечать один одному.

Кількість брокерів на біржі визначається біржовим комітетом або радою
біржі. В основі такого визначення знаходиться, як правило, показник від
загального товарообороту біржі. Зі складу брокерів обирається гоф-брокер
(головний брокер), який затверджується біржовим комітетом (радою біржі).
Він представляє інтереси брокерів у біржовому комітеті (раді). Разом з
тим йому надається право здійснювати біржові угоди на загальних
підставах. Він має право ставити перед котирувальною комісією біржі
питання щодо котирування угод, з визначення вищих, нижчих і середніх цін
по групах товарів, попиту і пропозиції на товари. Він також може
очолювати котирувальну комісію біржі, отримуючи за це відповідну
винагороду.

Для здійснення біржових операцій брокер укладає з клієнтом,
представником якого він виступає, договір доручення. У цьому договорі
доручення з посиланням на укладений раніше договір про надання
брокерських послуг, клієнт доручає брокеру укласти угоду щодо купівлі,
продажу, міни, поставки певного товару, в певній кількості, певної
якості. У договорі обумовлюються строки поставки, санкції за можливі
порушення контрагентом своїх обов’язків у вигляді неустойки, штрафу,
пені, відшкодування збитків.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020