РЕФЕРАТ
На тему:
Способи реалізації інвестиційних проектів
Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвестиційного
проекту, що реалізується, та джерел його фінансування. Освоєння
інвестицій у виробничі фонди здійснюється з допомогою підрядного,
господарчого або змішаного способу.
Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва
продукції та надання послуг самостійними постійно діючими фірмами,
підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і
контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.
Підрядними способом можуть виконуватись будь-які види робіт: будівельні,
монтажні, пусконалагоджувальні, науково-дослідні, проектно-дослідні,
ремонтні тощо.
Підрядним способом може здійснюватися виробництво певного виду й обсягу
продукції (тис. шт. цегли, тис. м3 пиломатеріалів і т. ін.), виконання
певного виду послуг, наприклад, щодо охорони об’єкту, оформлення
установчих документів, реєстрація підприємства і т. ін. В інвестиційній
сфері предметом підрядного договору є інвестиційний проект або частина
проекту, вид або комплекс певних робіт.
Цей спосіб тривалий час був домінуючим у галузі капітального
будівництва, сприяв виділенню будівництва в самостійну галузь
матеріального виробництва, упровадженню науково-технічного прогресу. Ним
виконувалося близько 90 % усього обсягу будівельно-монтажних робіт. В
останні десятиліття цей спосіб почав поширюватися й на інші галузі
народного господарства: промисловість, сільське господарство, транспорт
та ін. Послідовно стали виникати нові модифікації цього способу:
бригадний, ділянковий, поточний, наскрізний, колективний та інші
підряди.
У ринкових умовах ці різновиди підрядного способу можуть успішно
використовуватись і отримати подальший розвиток у зв’язку з розширенням
форм власності та збільшенням кількості учасників інвестиційної
діяльності. На принципах бригадного підряду можуть працювати малі
підприємства, обумовлюючи в договорах взаємовигідні умови виконання
робіт. Ділянковий підряд може бути використаний підрозділами
будівельних, монтажних організацій та фірм.
За поточного підряду укладається договір на послідовне спорудження для
замовника декількох однотипних об’єктів, наприклад, житлових будинків у
мікрорайоні або лінійно-протяжного об’єкта (автотраси, лінії
електропередач, трубопроводу тощо). У цих умовах роботи виконуються по
черзі на кожному з них або з просуванням уздовж траси лінійно-протяжного
об’єкта.
Наскрізний підряд передбачає укладання багатостороннього договору між
кількома суб’єктами інвестиційного проекту (підрядчиком, субпідрядними
організаціями, постачальниками матеріалів, устаткування, транспортними
фірмами) на спільне спорудження об’єкта для замовника, починаючи з
нульового циклу й закінчуючи здачею його в експлуатацію.
За колективного підряду будівельна фірма виконує роботи для кількох
замовників, укладає договір від імені трудового колективу, при цьому
підрозділи фірми не закріплюються за конкретним замовником окремими
договорами. Це має змогу гнучко маневрувати трудовими й матеріальними
ресурсами для дотримання термінів виконання кожного проекту.
За підрядного способу ведення робіт усі суб’єкти інвестиційної
діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, можуть вступати в
договірні відносини. Як правило, договір укладають дві юридичні особи —
замовник (інвестор) та підрядчик.
Замовник — це суб’єкт інвестиційної діяльності (юридична або фізична
особа), який має фінансові кошти й за вимогою підрядчика надає
поручительство про свою платоспроможність. Замовником може бути держава,
міністерство, відомство, корпорація, асоціація, об’єднання,
підприємство, установа або приватна особа.
Інтереси замовника можуть бути двох типів. У першому випадку майбутнім
власником об’єкта і його користувачем є сам замовник, тобто він реалізує
для себе кінцеву продукцію, експлуатуючи постійні об’єкти, які є
складовою його загальної діяльності. Другим випадком є ситуація, коли
користувач невідомий. За таких обставин замовник може продати об’єкт
майбутньому користувачу або здати в оренду.
Замовник сплачує вартість витрат, пов’язаних з виконанням робіт
підрядними організаціями, безпосередньо зі свого розрахункового рахунка
в комерційному банку. При цьому, як правило, використовується форма
розрахунків платіжними дорученнями, що виписуються та передаються до
банку на підставі двосторонніх актів про виконання робіт. Банки, у свою
чергу, не контролюють ці розрахунки, тобто відповідальність за цільове
використання коштів несуть самі учасники інвестиційного процесу.
До управління договором підряду може бути залучена третя юридична особа,
яка як довірена особа інвестора (замовника) діє від його імені й
представляє його інтереси або протягом усього інвестиційного процесу,
або тільки в період будівництва — до введення об’єкта в експлуатацію й
остаточних розрахунків. Звичайно такі посередницькі функції виконує
керівник проекту (прожект-менеджер).
Інвестор має право також передати всі функції замовника спеціалізованій
фірмі-девелоперу. У цьому випадку договір підряду набуває вигляду
договору фінансування проекту. Фірма-девелопер, у свою чергу, укладає
підрядний договір з будівельно-монтажною організацією (підрядчиком) або
сама здійснює будівельно-монтажні роботи. За умовами договору з
інвестором ця фірма має здати в умовлений термін готовий об’єкт або
реалізувати його на ринку нерухомості й відшкодувати інвестору виробничі
витрати, забезпечивши при цьому певний дохід.
Інвестор має право також укласти договір з однією чи кількома
фірмами-ріелтерами на закупівлю об’єкта, який його цікавить.
Проектування в будівництві складається з передпроектних робіт, власне
проектування й післяпроектного етапу, а займаються ним проектно-дослідні
організації та фірми-проектувальники.
Розроблення проектної документації на нове будівництво, розширення,
реконструкцію й технічне переоснащення об’єктів здійснюється на основі
затверджених техніко-економічними обґрунтуваннями інвестицій у
будівництво будинків, комплексів тощо.
Між замовником і проектувальником укладається договір (контракт), який є
основним документом, що регулює правові та фінансові відносини, взаємні
зобов’язання й відповідальність сторін. Проектувальник повинен у
конкретний строк виконати проектні, дослідні та інші роботи, визначені
завданням замовника, а замовник, у свою чергу, зобов’язаний прийняти
роботу та сплатити за неї погоджену суму в установлені строки.
Основою договірних відносин між замовником і проектувальником є:
самостійність сторін в укладанні договору;
невтручання державних органів і посадових осіб у процес укладання та
здійснення договірних відносин;
чинні в галузі будівництва та проектування законодавчі й нормативні
акти;
задоволення потреб замовника, що і є метою договору;
система правового забезпечення договірних відносин через консультаційний
супровід, страхування господарських ризиків, надання гарантій,
поручительств, наявність ліцензій тощо.
Генеральний проектувальник (виконавець) за згодою замовника може
залучити до виконання певної роботи інші організації та фірми
(субпідрядчиків) чи окремих спеціалістів, укладаючи з ними договори
субпідряду. У цьому разі відповідальність перед замовником за виконання
усіх робіт у строки, передбачені договором, та їхню якість несе
генеральний проектувальник.
Замовлення на розроблення проектної документації розмі-
щуються замовниками (інвесторами) здебільшого на конкурсній основі,
зокрема через тендери.
Підрядчиком можуть бути будівельно-монтажні й проектно-будівельні
промислові підприємства й організації або їхні об’єднання, а також
окремі фізичні особи, які отримали у встановленому порядку право на
участь у здійсненні підприємницької діяльності в цілому та в будівництві
зокрема. Це можуть бути також фірми-посередники, які беруть на себе
функції з координації робіт і мають право на таку діяльність (ліцензію
або сертифікат).
Підрядчик може залучати до виконання комплексу, виду або частин робіт
інші організації та фірми (субпідрядчиків). Договори, які при цьому
укладаються, звуться субпідрядними. Вони не звільняють підрядчика від
відповідальності перед замовником за виконання робіт із належною якістю
й у строки, передбачені договором підряду. За наскрізного підряду
функції генерального підрядчика виконує підрядна рада, створена з
представників усіх підрядчиків, які мають право підпису, і закріплена в
договорі.
Основні обмежувальні умови, які мають місце в договорах для підрядчика,
— це необхідність точно слідувати проектному завданню замовника, при
цьому роботи можуть виконуватись як під контролем замовника, так і без
нього. В останньому випадку за проведення робіт суттєво збільшується
ступінь ризику.
В останні роки у зв’язку зі спадом виробництва в інвестиційній сфері
інвестор для реалізації проектів усе частіше використовує господарчий
спосіб. За умов командно-адміністративної системи господарювання він
давав непогані результати, особливо за невеликих обсягів
будівельно-монтажних робіт, за реконструкції та технічного переоснащення
діючих підприємств.
За сучасних умов інвестор у певних випадках змушений самостійно
виконувати будівельні й монтажні роботи внаслідок не-
обґрунтовано високих монопольних цін, які диктують будівельні фірми на
підрядному ринку. Отже, господарчий спосіб — це така організаційна
форма, за якої інвестиційні проекти реалізуються безпосередньо
інвестором без залучення підрядчика. При цьому функції інвестора,
замовника й підрядчика з’єднуються однією юридичною особою
(забудовником), яка розпоряджається коштами, є оперативним керівником та
виконавцем будівельно-монтажних робіт.
Для реалізації проекту в складі апарату забудовника створюється
управління або відділ капітального будівництва та своя будівельна
організація (дільниця), які забезпечують будівництво необхідною
проектно-кошторисною документацією, матеріально-технічними й трудовими
ресурсами. Оплата робіт, виконаних такою організацією, здійснюється з
розрахункового рахунка забудовника. В окремих випадках за виконання
господарчим способом великих обсягів робіт будівельна організація
(дільниця) може бути перетворена в мале підприємство з відкриттям
окремого розрахункового рахунка.
Змішаний спосіб є комбінацією підрядного й господарчого способів.
Звичайно підрядчиком виконуються складні матеріаломісткі види
будівельно-монтажних робіт, наприклад, монтаж каркаса будівлі зі збірних
залізобетонних конструкцій, а забудовником — більш трудомісткі,
наприклад, оздоблювальні роботи.
Вибір того чи іншого способу реалізації проектів обґрунтовується
інвестором у його бізнес-плані.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
