.

Фондові індекси та рейтинги (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 6652
Скачать документ

Реферат на тему:

Фондові індекси та рейтинги

Розвитку ринку цінних паперів сприяє підвищення його інформаційної
відкритості. Не тільки більшість інвесторів, але й багато фінансових
посередників не в змозі порівняти запропоновані на фінансовому ринку
цінні папери за степенем доходності, ризику, оцінити фінансову стійкість
того чи іншого емітента. Допомогти в цьому може система рейтингів
фінансового ринку.

Рейтинг – це оцінка позиції об’єкта, який аналізується, на шкалі
показників.Він дозволяє встановити на визначену дату положення учасників
фондового ринку, вмявити їх місце серед інших учасників відповідно з
наступними критеріями: фінансовий потенціал, стійкість, активність,
позиція на ринку та ін.

Рейтинги цінних паперів дифіринцюються в залежності від їх видів
(дольові, боргові, похідні). Розрізняють також форми публікування
рейтингів ( типи рейтингів) в залежності від методики, яку
використовують рейтингаві служби.

Так, “Standart & Pure” надає цінним паперам комбінації літер, які
означають якість цінних паперів. Для облігацій та привілеойваних акцій
система рейтингів “S & P – 500” має такий вигляд:

ААА – найвища якість (цінні папери, які забеспечують максимальну безпеку
з точки зору сплати як основного боргу, так і відсотків). Це цінні
папери великих національних та транснаціональних компаній, здатних
протистояти змінам кон’юнктури, які мають довгу історію бездоганного
виконання обов’язків та перспективи збереження вказаних позицій)

АА, А, ВВВ – прийнятний рівень ризику (емітенти мають довгу історію
задовільного розвитку та додержаня своїх обов’’зків, але відношення
активів чи виручки до боргу в них нижче, ніж у емітентів цінних паперів
вищого рейтингу)

ВВ, В, ССС, СС – затримання з виплатою відсотків; кредитор та відсоток
адекватно захищені, але компанії потрибують пильного нагляду із-за
наявності внутрішніх та зовнішніх факторів, здатних послабити захист

С – виплати припинені (покриття боргу нижче мінімального рівня, немає
сталості розвитку та впевненості, що покриття покращится)

D – повна неплатоспроможність ( компанія може знаходитись в процесі
ліквідації )

NR – немає рейтингу (компанія зазнає важливі фінансові проблеми, її
майбутнє під питанням)

Для звичайних акцій система такаж сама:

А+ – найвищий рівень

А, А-, В+ – середній рівень

В, В- – низький рівень

С – найнижчий рівень

D – фірма реорганізується

Серед рейтингів фінансових позицій учасників фондового ринку можно
виділити рейтинги “розмірного” типу, рейтинги активності та рейтинги
фінансового стану. Прикладом розмірного рейтингу є нейтинг 200
найбільших банків світу, який публікується щорічно в журналі “Business
Week”. Рейтинги, які оцінюють фінансовий стан, будуються на врахуванні
набору показників. Так, агенція “A.M. Best Co” основує свої оцінки на
кількісних методах аналізу рентабільності, співвідношення власних та
запозичених засобів, ліквілності активів, а також на якісних
дослідженнях ступеню диверсифікації ризиків, надійності активів,
практики менеджменту. Його ж конкурент “Уейсс Рисерч Инк” аналізує
тільки інформацію, яка офіційно публікується (дані балансу, рахунки
прибутків і збитків та ін.). Види аналізу фондового ринку:

ретроспективний (дослідження минулої діяльності ринку, її порівняної
ефективності згідно видам цінних паперів)

оперативний (оцінка стану фондового ринку )

перспективний (прогнозування тенденцій розвитку фонодового ринку)

тематичний (дослідження одного напрямку розвитку фондового ринку)

системний (визначення взаємопов’язаного впливу економічних та соціальних
факторів на процеси, які досліджуються)

обов’язковий (результати аналізу повинні бути обов’язково врахованими)

рекомендований (найбільш широко розповсюджений вид аналізу, результати
якого можуть бути використані для прийнятя рішень, але не носить
характер обов’язкових рекомендацій)

Рейтинги цінних паперів виступають в формі фондових індексів, які
розраховують спеціалісти ведучих рейтингових агенцій чи фахівцями
фондових бірж, аналітиками ділових видань або у формі комбінації
символів, які рписують визначену кількість цінного паперу.

Фондові індекси – це показники, які описують стан даного сегменту ринку,
тобто рівні цін акцій та інших активів, які обертаються на цих біржах,
об’єми угод і т.п.

Використання фондових індексів засновано на перевіреному десятирічному
припущенні, що коливання цін на акції кількох десятків ведучих компаній
відповідають коливанням цін на всі інші акції, коливанням та змінам у
попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому.

Фондовий індекс являє собою число, яке характеризує рівень або динаміку
цін на акції, які включені до біржового лістингу, за станом на
обумовлений момент часу. Усі фондові індекси, які використовуються в
світовій практиці, можуть бути класіфіцировані за слідуючими ознаками:

за місцем розрахунку та ареалом поширення

за числом поданих в індексі компаній та частки охоплення фондового ринку

за методикою розрахунку та характеру використання

Виходячи із ступеню узагальнення досліджуваної інформації виділяють
індекси:

інтегральні, які характеризують в цілому стан ринку, який досліджується,
одним синтетичним показником

частні (локальні), які доповнюють інтегральний показник характеристикою
окремих елементів або параметрів цього рінку

Також розрізняють індекси за складом сукупності об’єктів, що вивчаються,
на інтернаціональні, національні, секторні та субсекторні.

Інтернаціональні інтегральні індекси характеризують стан ринку за межами
національних кордонів. Суть такого індексу часто відображає його назва.
Наприклад, індекси MCSI ( Morgan Stanley Capital International ) –
лідера в галузі подібних міжнародних аналітичних досліджень, охоплюють
як весь світовий ринок акцій (“The World Index”), так і його окремі
складові географічні сектора – Північну Америку (“North America”),
Європу (“Europe13”), Далекий Схід (“Far East”) та ін.

Секторальні інтегральні індекси характеризують стан внутрінаціонального
ринку. Наприклад, індекс Нью-Йоркської біржі характеризує “рух” акцій
усіх компаній, які котируються на цій біржі.

Субсекторальні індекси є органічною складовою секторального індексу та
характеризують динаміку акцій, наприклад, промислової групи компаній,
транспортної чи фінансової та ін.

Призначення індексів:

зміни ціни на акції можно порівняти з індексом для всього ринку або з
індексом для даного сегменту ринку та робити висновки про попит на акції
у контексті всього ринку

можливо співставити зміни цін у різних сегментах ринку та робити
вмсновки про те, який з них є в даний момент більш прибутковим

можно співставляти зміни цін акцій більш дрібних та більш великих
компаній

можливо порівняти ціни на акції в різних країнах

В загальній формі роль фондових може бути зведена до трьох функцій:

діагностичній

індикативній

спекулятивній

Під діагностичній функцієй розуміється здатність системи індексів
характеризувати стан та динаміку розвитку як національної економіки в
цілому, так і окремих її складових.

Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність
об’єктивної оцінки цінового стану на фондовому ринку дає точку відліку
для оцінки поведінки великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів та
портфельних менеждерів.

Спекулятивна функція проявляється в тому, що опціони і ф’ючерси здатні
миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного
та соціального характеру.

На сьогоднішній день у світі використовується 4 методичних прийоми для
побудови усереднених індексів зміни курсів акцій. Ці прийоми зводяться
до розрахунків за відповідний період:

Темпів зміни середньоарифметичної ціни акції обмеженої кількості
відібраних корпорацій (індекс Dow Jones)

Темпів росту (зниження) середньозваженої (по клькості акцій, що
обертаються) ціни всієї кількості акцій корпорацій (індекси “S & P –
500” та “Уилшир-5000”)

Середньоарифметичне значення темпів приросту (зниження) цін акцій

Середньогеометричне значення темпів зміни цін акцій (індекс “Балью
Лайн”)

В країнах з ринковою економікою функціонує більше двухсот фондових бірж.
Практично кожна з них має власну систему фондових індексів, які
відображають рівень та динаміку цін на акції, що включені до лістингу,
тобто акції, які допущенні до офіційної торговлі на біржі. В США
регулярно публікуються данні по 20 індексам, в Європі – по 25, в Японії
– по 3. Власні індекси мають Буенос-Айреська та Сингапурська фондові
біржі. Найбільшого поширення в фінансовому світі набули індекси,
розроблені в США. В цьому не тільки визнання провідної ролі даної країни
в світовій економіці, але й відображення того факту, що дений обіг
Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обігу
цінних паперів. Основні індекси, які розраховуються в США: індекс
Доу-Джонса (Dow-jones Average), зведений індекс Нью-Йоркської фондової
біржі (NYSE Composite Index), індекси Американської фондової біржі (AMEX
Market Value Index), Національної асоціації дилерів по цінним паперам
(NASDAQ Index), індекси “Валью Лайн Еверідж” (VLA), “Вілшир 5000”
(Wilshire 5000-Equality Index), “Стендарт енд Пура 500” (S&P 500). У
Великобрітанії найбільшо відомими є фондові індекси газети “Файненшл
Таймс” (FT-SE, FTA, FTO), в Німеччині – індекси FAZ та DAX.

Індекс “Доу-Джонс”

Перший формалізований фондовий індикатор був розроблен та застосован
більш ніж 100 років тому – в 1884 році в США Чарльз Доу почав
розраховувати середній показник по зміні курсових вартостей акцій 11
великих на той час промислових компаній. Для акцій ряду промислових та
транспортних компаній він систематично почав розраховуватись на
Нью-Йоркській фондовій біржі з 1897 року (для комунальних підприємств –
з 1929 року). З 1928 року індекс став розраховуваться як середнє
арифметичне по акціям 30 фірм, присому кількість складових та методика
розрахунку залишились незміними в промисловому Доу-Джонсі й досі. Індекс
Доу-Джонса розпадається на промисловий (Dow-Jones Industrial Average),
який включає в себе акції 30 ведучих промислових компаній США,
комунальний (15 компаній, головним чином енергетичних ), транспортний (
20 компаній ).

Індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній базується на вартості
акцій тридцяти промислових компаній та розраховується за формулою:

n=30

J = ( S Ai ) : K

i=1

де К – кориктуючий коефіцієнт, який змінюється у результаті дроблення
акцій аьо у зв’язку зі зміною списку фітм та компаній, акції яких
приймають участь у розрахунку індексу.

Але вже на протязі порівняно довгого часу індекс Доу-Джонса піддається
жорсткій критиці. Особливо це стосується індексуЮ який характеризує
акції промислових компаній. Опоненти виражають йому недовіру, оскільки
вважають, що 30 акцій промислових компаній, обраних в якості індикатору
ринку цінних паперів, не можуть точно відобразити всіх змін, які
відбуваються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

Індекс “Standart & Pure”

Індекс “S & P 500” є типовим прикладом зводного ( composite ) індексу: з
500 включених до нього корпорацій 400 відносяться до промисловості, 20 –
до транспортної галузі, 40 – до енергетики та 40 – до галузі фінансів.

Він розраховується за формулою:

n n

Is&p = { S Pi x Qi } / { S Qi }

i=1 i=1

Pi – ціна акції і-тої корпорації

Qi – кількість акцій

N – кількість корпорацій

Індекс “Trib”

Цей індекс слугує для оцінки стану світового фондового ринку та
знаходить свій вираз в цифровому вигляді. Розробники індексу поклали в
основу два правила. Перше – заключається в тому, щоб кожний потенційний
інвестор міг при бажанні купити любу акцію, вартість якої врахована в
індексі. Друге правило потребує максимальної простоти розрахунку
індексу. Індекс обмежен відібраною групою, яка складається з найбільш
істотних світових фондових ринків. На кожній з 25 найбільших фондових
біржах світу відбирається по 10 компаній, акції яких займають перші
місця за ітогами торгів. Для трьох фондових бірж із-зі їх особливого
становища зроблено виключення: Нью-Йоркська, Лондонська та Токійська
біржіпредставлені акціями 20 компаній. Таким чином, індекс
розраховується по 280 показникам. Більшість фондових бірж знаходиться в
Європі, тому половина відібраних акцій належить європейським компаніям.
Але відносно невелика загальна вага цих ринків дає Європі лише 37% акцій
всього світового індексу. Крім світового індексу використовуються чотири
допоміжних індекси для оцінки наступних регіонів: Тихоокеанського,
Європейського, Північноамериканського та Латиноамериканського. Крім
регіонального, існує структурне ділення по 8 групам: акції суспільних
компаній ( 5% ), фінанси ( 32% ), енергетика ( 9% ), природні ресурси (
5% ), засоби виробництва ( 9% ), споживчі товари ( 21% ), послуги ( 17%
), різне ( 2% ).

Індекс Швейцарського банку.

Банк “Union Bank of Switzerland” розробив власну методику визначення
найбільш приємних для інвестицій стран. Методика заснована на визначенні
тієї частини ВНП, яку ці країни витрачають на освіту, охорону здоров’я,
культуру, розробку нових технологій. У складеному фахівцями списку – 38
держав. Результати досліджень показали, що найбільш перспективною для
інвесторів державою Є Китай, економіка якого розвивається найбільш
динамічно. За ним слідує Ізраїль, який приділяє велику увагу освіті
своїх громадян. На третьому місці – Японія, що має найбільш яскраві
перспективи в галузі розробки та впровадження нових технологій. На
четвертому місці Північна Корея, яка вкладає велики кошти в розвиток
людських ресурсів. Замикає п’тірку лідерів Сингапур. Сьогоднішні лідери
– США та Німеччина – поділили 19 – 20 місця, Мексика займає 35-е місце.

Британський індекс “FT – 30”

Перший європейський індекс, який з’явився у Великобрітанії, також як і
Доу-Джонс спочатку включав 30 складових. У 1935 році на сторінках газети
“Файненшл Ньюс”, яку згодом поглинула добре відома зараз в усьому світі
“Файненшл Таймс”, з’явився перший фондовий індекс Сполученого
Королівства. Його складачі постаралися відібрати три десятки ведучіх
компаній британської промисловості, причому структура складових повинна
була відображати відношення галузей в національній економіці. З 30
початково відібраних акцій в індексібули наявні: 5 – від важкої
промисловості, 4 – від текстильної, 3 – від автомобільної та авіаційної,
3 – від електро- та радіопромисловості, 3 – від сектору будівних
матеріалів, 6 – від харчової та тютюнової промисловості, 2 – від
закладів роздрібної торгівлі та 3 – від різних галузей промисловості.
Британський “промисловий” індекс “FТ – 30” розвивався всі ці роки, в
його структурі сталисязсуви акценту від тяжкої промисловості в сторону
компаній, зайнятих в сервісі, обслуговуванні. Однак поворотним для нього
став 1984 рік, коли вперше була прийнята а розрахунок фінансова акція –
Національного Вестмінстерського банку. С цього моменту індекс “FТ – 30”
втратив свою промислову винятковість, та зараз він називається Індексом
звичайних акцій “Файненшл Таймс” ( FT – SE ). На відміну від
середньоарифметичного “Доу-Джонса” ФТ – 30 є середньогеометричним. Це
означає, що всі акції, що до нього входять, відіграють рівну роль
незалежно від капіталізації кожної компанії. Формула індексі така: ціни
30 акцій перемножуються друг на друга ( при цьому кожна акція ділиться
на власну вартість у вибраний базовий період ) та потім добувається
корінь 30 ступеню. Формально це має такий вигляд:

n 1/n

Ift = { N ( Pit / Pio ) }, де

i-1

Pit – ціна акції і-ї корпорації в t-період

Pio – ціна акції і-ї корпорації в базисний період

N – кількість корпорацій

Середнє геометричне має не тільки недоліки, але й переваги – в такому
разі простіше робити знижки на зміни капіталу та заміщати складові без
необхідності зміни бази. ФТ – 30, безумовно, до сих пір залишається
чутливим індикатором та показником настрою лондонського фондового ринку.
Однак недоліки бази та математичної структури не дозволяють йому стати
надійним інструментом для прийняття рішення при управлінні інвестиційним
портфелем.

Специфіка економічної ситуації в Україні не дозволяє копіювати західні
методики розрахунку фондових індексів. В сучасних умовах – це унікальна
і своєрідна проблема саме вітчизняного фінансового ринку. Для того, щоб
встановити, який індекс нам потрібен, перш за все варто визначити, що
саме він має відображати. Економісти пропонують керуватися двома
можливими рішеннями цієї проблеми:

• індекс як індикатор стану економіки;

• індекс як індикатор кон’юнктури ринку.

Внаслідок проведеного критичного аналізу основних прийомів, принципів і
мотивацій побудови фондових індикаторів запропоновано чоритьохфазне
трактування проблем розробки будь-якого індексу, що відображає реальну
ситуацію на фінансовому ринку:

проблема визначення середньої ринкової ціни акцій чи облігацій того чи
іншого емітента;

проблема порівнянь, або вагових коефіцієнтів, з якими ціни акцій входять
до формули індексу;

проблема визначення переліку цінних паперів, ціни яких підсумовуються;

проблема зіставлення, тобто корегування індексу при змінах розрахункової
бази і списку підприємств.

ПФТС-індекс

Асоціацією “Позабіржова фондова торговельна система” розроблено,
прийнято і вже впроваджується у практику ПФТС-індекс українських цінних
паперів. Нормативною підставою стало Положення про ПФТС-індекс,
затверджене 3 жовтня 1997р. радою асоціації.ПФТС-індекс це офіційний
показник позабіржової фондової торговельної системи. Розраховується на
основі простих акцій підприємств, що пройшли лістинг у ПФТС. Щоденний
ПФТС-індекс розраховується кожного робочого дня наприкінці торговельної
сесії. Щотижневий ПФТС-індекс розраховується наприкінці кохного робочого
тижня. До переліку акцій підприємств, які входять до індексу,
включаються акції, що мають найкращі показники ліквідності. Перелік
переглядається щомісяця. Індекс у поточному періоді розраховується на
основі списку підприємств, складеного у попередньому місяці. Для того,
щоб потрапити до списку індексу, підприємства-емітенти повинні пройти
лістинг ПФТС і належати до першого або другого рівнів переліку ПФТС. До
переліку акцій підприємств, що входять до індексу, включаються акції,
щодо яких у ПФТС було зареєстровано найбільшу кількість двостороніх
угод. Якщо підприємство, яке невходить до індексу, з тих чи інших причин
вилучається зі списку ПФТС, воно автоматично вилучається також із
переліку підприємств, які входять до лістингу. У такому разі індекс за
наступний розрахунковий період визначається без урахування вилученого
підприємства, а базовим вважається список попереднього місяця без
вилученого підприємства. ПФТС-індекс розраховується за принципом
ринкового зважування, в основу якого покладено метод арифметичної
середньої. При розрахунку індексу враховуються всі угоди, які
зареєстровані у ПФТС.

Формула ПФТС-індексу:

MC i,

Ipfts = Ipfts

MC i,b

Де

Ipfts – базове значення індексу

MСi,b – сума ринкової капіталізації всіх акцій переліку підприємств
індексу за базовий період

МСi,t – сума ринкової капіталізації усіх акцій, внесених до переліку
акцій індексу за поточний період

Капіталізація розраховується за формулою:

Mci,t = QiPli,t

Де Qi – кількість звичайних акцій, випущених даним емітентом

Pli,t – ціна останньої угоди та ціна акцій у поточному періоді, якщо
вона відповідає такій умові:

Bi,t

Де Bi,t – значення найкращої (найвищої) ціни купівлі

Ai,t – значення найкращої (найнижчої) ціни продажу.

Якщо ціна останньої угоди за поточний період не відповідає наведеним
вище передумовам, то для розрахунку щотижневого ПФТС-індексу беруть ціну
попередньої угоди за поточний період. Для щоденного ПФТС-індексу у разі
відсутності зареєстрованої угоди щодо даної акції за поточний період
береться ціна, яка розраховується за формулою:

( B i,t + A i,t )

Pli,t = ———————- , де

2

Bi,t – значення найкращої (найвищої) ціни купівлі на момент закриття
торговельної сесії ПФТС

Ai,t – значення найкращої (найнижчої) ціни продажу на момент закритяя
торговельної сесії ПФТС

Щоб запобігти різкому стрибку індексу під час зміни переліку акцій, які
входять до індексу, у поточному періоді індекс розраховується за новим
переліком за формулою:

MC i,t

I*pfts = Ipfts t-1

MC i,t-1

Де

Ipfts t-1 – базове значення індексу, розраховане на (t-1) період із
новим переліком акцій індексу

Mci,t – сума ринкової капіталізації всіх акцій нового переліку акцій
індексу за поточний період

Mci,t-1 – сума ринкової капіталізації всіх акцій нового переліку акцій
індексу за базовий (t-1) період.

Динаміка індекса ProU та об’єма торгів в ПФТС наведені у додатку № 9.

Об’єктивність і точність розрахунку ПФТС-індексу забеспечується чіткою
методикою і прозорістю первинної інформації, яка відкрита та однаково
доступна для всіх зацікавлених осіб. На відміну від так званих
“іміджевих” індексів, які часом є прихованою рекламою, ПФТС-індекс
об’єктивно незалежний, адже Позабіржова фондова торговельна система –
неприбуткова організація, її фінансовий стан не залежить від зостання чи
спаду обсягів купівлі – продажу на ринку. Вона не зацікавлена і в певних
змінах цінової структури того чи іншого портфеля цінних паперів. ПФТС –
організатор торгівлі і зацікавлена передусім у довірі до себе з боку
інвесторів, у наданні їм повної та об’єктивної інформації. ПФТС-індекс
сприяє цьому.

Основні функції ПФТС-індексу такі: інформування про дохідність ринку
акцій, при цьому коритувачам надається можливість порівнювати
ефективність інвестицій на різноманітних ринках визначення тенденцій
ринку, відображення спаду чи піднесення не лише власне фондового ринку,
а й національної економіки в цілому, адже вартість активів завжди
нерозривно пов’язана зі станом економіки індекс як відображення
вартості портфеля цінних паперів слугує основою для спеціальних
фінансових інструментів – термінових контрактів за індексами (ф’ючерсів
та опціонів, за фондовими індексами), що дає змогу страхувати
(хеджувати) ринковий або системний ризик

визначення динаміки цін певної групи (портфеля) акцій

У перспективі цілком можлива еволюція ПФТС-індексу у засіб визначення
середньоринкової чи галузевої прибутковості акцій, оцінки показників
ризику інвестування в акції.

L-індекс

Спеціалістами та експертами газети “Фінансова Україна” було прийнято
рішення ввести індекс, який відображає ситуацію на ринку цінних паперів
з підтримуючою ліквідністю самими емітентами чи фондовими торговцями. З
початку він розраховувався по групі з 10 акцій. Основними критеріями при
відборі акцій цих компаній були:

забезпечення ліквідності акцій на протязі останніх двох місяців

як найменше щотижневі котировки акцій

У зв’язку з відсутністю достатньої кількості компаній, акції яких
задовольняли б наведеним вище критеріям, конкуренції при визначенні
компаній, яка входять в L-індекс, на початковому етапі не було. Тому
градації по іншим критеріям (розміри маржи, темпи росту курсової
вартості акцій, періодичність котировок та ін.) не виконувалось. Кожні
три місяці виконується порівняльний аналіз як компаній, які входять
добази для визначення індексу, так і тих, які знаходяться в так званій
“буферній зоні”, с метою поповнення бази. При виявленні невідповідності
акції якоїсь компанії базової зони критерям відбору (наприклад, відмова
компанії-емітента від підтримання ліквідності), вона автоматично
виключається з базової зони, а її місце займає найкраща акція з буферної
зони. Аналітики АО “Інвестор” розраховують L-індекс та S-індекс за
методикою, яку прпонує газета “Фінансова Україна”. Для розрахунку
L-індексу та подібного до нього індексу пропозиції (продаж) (S-індекса)
існують наступні формули:

L(t) = L(t-1) x (1 + a/100)

S(t) = S(t-1) x (1 + a/100), де

L(t) – індекс ліквідності (покупки)

S(t) – індекс пропозиції (продажу)

(t-1) – попередній період

t – поточний період

a – середня зміна курса покупки ( продажу) за тиждень

Розглядаючи вплив на величину індексу курсу окремих акцій, автори умовно
виділяють три групи:

акції, курс яких змінюється на протязі періоду, який аналізується, що
найменше, щотижнево, – АО “Меркурій”, АО “Прато”

акції, курс яких змінюється рідко та стрибками, – АО “Слід”, АО”
Фінансова група “Східна Україна””, АО “Гермес – Східна Україна”

акції, курс яких практично не змінюється

Приоритет при визначені ступеню впливу на зміну індексу необхідно
надавати групі а), так як часті регулярні котировки слугують одною з
умов адекватного відображення ситуації, яка склалася на ринку. Група b)
час від часу проявляє вплив на розмір індексу за рахунок різких стрбвів
вартості акцій. Відсутність росту курсової вартості акцій групи c)
значно уповільнює динаміку росту індексу та в якоїсь мірі відображає
загальну пасивність торговців на фондовому ринку.

Індекс розраховується щотижня як середнє арифметичне значення приросту
(зниження) цін купівлі акцій. Це викликано характеристиками акцій,
неоформуванням інформаційної інфраструкутури фондового ринку та
загальной економічной ситуацієй на Україні.

DD-індекс

Агенція “Гроші Донбасу” згідно із редакцією регіонального економічного
щотижневика “Фінанси.Бізнес.Реклама” ужили заходів розробки власного
фондового індексу. На початковому етапі DD-індекс є своєрідним індексом
динаміки курсів 10 цінних папірів в м.Донецьку за станом на вівторок
кожгого тижня. Розраховується він як корень n-го ступеню з добутку
індексів зміни курсів купівлі n (на початковому етапі 10) цінніх
паперів. Нові цінні папери будуть входити до лістингу з початковим
коефіцієнтом, який дорівнює розміру DD-індексу на момент включення. До
лістингу включаються цінні папіри, які як купуються, так і продаються та
стійко котируються повноважними представниками емітентів (чи самими
емітентами) чи кількома торговцями цінними папірами – “вільними
художниками”. Кожний цінний папір виключається з лістингу при
відсутності на протязі двох тижнів його купівлі ті на протязі трьох
тижнів – продажи. При розрахуванні курсу акцій агенція використовує курс
покупки офіційних представників емітентів чи найвищій курс купівлі серед
“вільних художників”.

Крім DD-індексу агенція розраховує ще два індекси, які характеризують
стан ринку цінних паперів регіону. Реальний DD-індекс, який
розраховується по тому ж лістингу, що й основний, але з кориктуванням на
індекс динаміки середнього курсу продажу у Донецьку найбільш ліквідного
в наших умовах цінного паперу – долару США. Тіньовой DD-індекс –
відображає динаміку зміни курсу продажу цінних паперів, яка входять до
лістингу. При цьому використовуються курс продажу офіційних
представників емітентів чи найнижчий курс продажу “вільних художників”.
Тіньовий DD-індекс зручний тим, що при співставленні йього з основним є
можливість спостеригати наскільки швидше ( чи повільніше) у торговців
цінними паперами змінюються курси продажу по відношенню до курсів
купівлі.

Індекси “Комекс-Брок” та “ІСІФІР”

Індекс “Комекс-Брок” розраховується спеціалістами АО”Комекс-Брок” на
основі цін продажу за формулою:

Ikb = {(Spi / n) / Vn} x KI , де

Pi – курс і-ї акції

N – кількість акцій і-ї корпорації

Vn – об’єм продажу

KI – коефіцієнт продажу

Інстітут стратегічних досліджень фондового ринку в м. Харкові розробив
методику розрахунку власного індексу для адекватної оцінки стану ринку
цнних паперів в Україні, враховуючи її специфічні умови. Індекс ІСІФІР
побудован на основі методики газети “Файненшл Таймс”. Він дає змогу
отримувати більш точний результат, який основан на використанні
середньої геометричної, врахоаує ризик, властивий кожному конкретному
цінному паперу та робить правки на інфляцію, а також відображає ситуацію
на ринку. Емітенти, які відбираються до індексу ІСІФІР відрізняються
стабільною працею на фондовому ринку на протязі не менш ніж півроку,
регулярністю участі у торгах на біржі (емітент не повинен пропускати на
протязі місяця більше двох торгів підряд), особливими умовами до
сумарного об’єму виставленого капіталу, який не може бути менше
встановленої на поточний місяць величини (поріга виставленого капіталу).

Використана література

Гольцберг М.А., Хасан – Бек Л.М. Основы финансового инвестирования. –
Киев: МЦПИМ, 1995.

Губський Б.В. Біржові технології ринку. – Київ, 2002

Давидов О.І., Зінченко Я.В. Фондові кризи у ринковій економіці //
Фінанси України. – 2000. – №3

Кучеренко В. Новий інструмент оцінки ринку – ПФТС-індекс // Вісник НБУ.
– 1998. – лютий

Литвиненко Т.М. Економічна культура фондового ринку – запорука успішного
реформування реформування економіки. – Фінанси України. – 2000. – №3

Ляшенко В.И., Рухлядин В.И. Фондовые индексы. – Донецк: ИЭП НАНУ, 1995.

Макогон Ю.В., Ляшенко В.И. Международные фондовые индексы. – Донецк,
1995

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019