РЕФЕРАТ
На тему:
Акції та їх види.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»,
акція — цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує
дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує
членство в ньому, права на участь в управлінні ним, а також на одержання
частини прибутку у вигляді дивіденду й на участь у розподілі майна в
разі ліквідації акціонерного товариства.
Акції виконують три головних завдання: по-перше, вони випускаються під
час організації акціонерного товариства, щоб забезпечити йому визначений
«стартовий» капітал (перша емісія); по-друге, з допомогою їх випуску
залучаються додаткові ресурси в ході функціонування товариства (друга й
наступна емісії); по-третє, вони випускаються для обміну для злиття з
іншою компанією.
Акції можуть мати номінальну, емісійну, балансову, конверсійну,
ліквідаційну, ринкову вартість та курс.
Номінал акції — це величина, що вказана на бланку акції. Вона
характеризує частку статутного капіталу, що припадає на одну акцію під
час заснування товариства.
Емісійна вартість — вартість, за якою акція реалізується (продається) на
первинному ринку. Вона може відрізнятися від номіналу.
Балансова вартість — це розмір власного капіталу, що доводиться на одну
акцію. Якщо емітовані лише прості акції, то ця вартість визначається
діленням власного капіталу на їх кількість. Якщо також випущено
привілейовані акції, то власний капітал зменшується на їхню сукупну
вартість за номіналом або за викупною ціною (для відкличних акцій).
Ринкова вартість (курсова вартість) — це ціна, за якою акції продаються
та купуються на ринку; саме за цією ціною вони котируються на вторинному
ринку цінних паперів.
Курс акції — відношення ринкової вартості до номіналу, що виражається в
процентах.
Ліквідаційна вартість визначається в момент ліквідації акціонерного
товариства. Вона показує, яка вартість його майна, яке підлягає
реалізації у фактичних цінах після розрахунку з кредиторами, припадає на
одну акцію.
Сума всіх номінальних вартостей акцій становить статутний фонд
товариства, від якого слід відрізняти таке поняття, як «капіталізація».
Капіталізація — це показник, що характеризує обсяг капіталу компанії в
ринковій оцінці, втілений в акціях. Він визначається множенням поточної
ринкової ціни розміщених акцій на їхню кількість.
Наступною характеристикою акцій є дохід, який вона приносить інвестору.
Від придбаних акцій можна отримати доходи за рахунок трьох джерел: від
дивідендів, від підвищення ринкової вартості цінних паперів і від
збільшення кількості акцій у результаті їхнього дроблення (stock split).
Дивіденд (від лат. dividendus, тобто такий, що підлягає поділу, або
частина від поділу) — це частина загальної суми чистого прибутку
акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді
певної частки від вартості їхніх акцій, тобто пропорційно їхній
кількості в кожного акціонера.
Дивіденди можуть виплачуватися у вигляді готівки, додаткових акцій або
продукції компанії. Останній тип дивідендів, наприклад, у США
зустрічається дуже рідко.
У багатьох випадках акціонери купують акції на визначений період, за
який їхня ринкова ціна може зрости. Приріст курсової вартості акції може
становити істотну частку доходів інвестора. Для того, щоб її
реалізувати, акцію потрібно продати, інакше виникає загроза того, що в
наступний момент курс цінного папера впаде. Приріст курсової вартості
виникає внаслідок двох причин:
1. Можливий спекулятивний підйом на ринку, що не має під собою
об’єктивних довгострокових підстав.
2. Реальний приріст активів підприємства.
У разі продажу акцій через певний час власник отримує дохід не тільки
від дивідендів, а й від різниці вартості в моменти придбання та продажу.
Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їхнього
дроблення. Дроблення акцій — це процедура, за якої акції, викуплені
акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у
співвідношеннях 2 : 1; 3 : 1 або 4 : 1. Після такого дроблення акціонер,
який з самого початку володів, наприклад, 100 акціями, має їх уже 200,
300 або 400. Однак така процедура знижує ринкову вартість акцій, що
робить їх привабливішими для придбання, особливо якщо величина дивіденду
на одну акцію зберігається або зменшується в меншій пропорції. А це, у
свою чергу, є ознакою, що курс акцій через деякий час знову зросте і, як
наслідок, збільшаться пропорційно дробленню доходи перших інвесторів.
Значна кількість дроблень здійснюється для збільшення кількості акцій в
обігу. Разом з тим інколи застосовується процедура консолідації
(зворотного дроблення) акцій. Консолідація зменшує кількість акцій в
обігу та збільшує біржовий курс цього цінного папера обміном частини
однієї знову випущеної акції на кожну раніше випущену. Так, наприклад,
за зворотного дроблення акції в співвідношенні 1 : 2 одна нова акція
обмінюється на дві раніше випущені. Зворотне дроблення використовується
також для підвищення комерційної привабливості акцій за допомогою
доведення їхнього курсу до вищого рівня.
Оцінювання інвестиційних якостей акцій здійснюється за такими
параметрами:
1. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних
виплат.
2. Оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент.
3. Оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового
стану емітента.
4. Оцінка характеру обігу акції на фондовому ринку.
5. Оцінка умов емісії акцій.
1. Характеристика виду акцій за ступенем захищеності розміру дивідендних
виплат передбачає поділ акцій за характером зобов’язань емітента на
привілейовані та прості. Це має найбільш істотне значення для інвестора
з позицій принципових відмінностей їхніх інвестиційних якостей.
За українським законодавством привілейовані акції не можуть бути
випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду акціонерного
товариства (у Росії — 25 %).
Рівень безпеки інвестування в привілейовані акції значно вищий, ніж у
прості, бо вони мають переважне право на отримання передбаченого рівня
дивідендів і частки майна за ліквідації акціонерного товариства. За
ступенем надійності вкладень привілейовані акції займають проміжне
значення між простими акціями та облігаціями компанії.
За критерієм дохідності більш привабливими для інвестора можуть бути
прості акції, що швидше пристосовуються до умов інфляційної економіки та
змін кон’юнктури фондового ринку. Проста акція дає змогу її власнику
стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті
найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її
власника одним правом — правом голосу на загальних зборах акціонерів.
Гарантій на отримання дивідендів проста акція не дає. Вони залежать від
результатів господарської діяльності компанії. Щодо дивідендів, то, як
правило, спрацьовує залишковий принцип.
У закордонній практиці широко розповсюджена рейтингова оцінка
інвестиційних якостей акцій. Її форми наведено в табл. 9.1.
Таблиця 9.1
ФОРМИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ
ЯКОСТЕЙ ПРОСТИХ І ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ
Рейтингова оцінка простих акцій
(«Стандарт енд Пур’з») Рейтингова оцінка привілейованих акцій («Канадіан
Бонд Рейтинг Сервіс»)
Індекс оцінки Значення індексу Індекс оцінки Значення індексу
А+ найвища якість Р+ найвища якість («супер»)
А висока якість Р1 вища якість
А– якість вища середньої Р2 дуже добра якість
В+ середня якість Р3 добра якість
В якість нижча середньої Р4 середня якість
В– низька якість
низька якість (акції
містять спекулятивний характер)
С– дуже низька якість Р5
Як відомо, акції поділяються також на іменні та на пред’явника. За
роботи з цінними паперами такий їх поділ інвестор найменше бере до
уваги. Це питання більше цікавить емітента, тому що поділ акцій на
іменні та на пред’явника дає змогу контролювати рух акціонерного
капіталу (веденням реєстру).
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»,
громадяни України можуть бути власниками тільки іменних акцій, які
значно менш ліквідні на фондовому ринку, ніж акції на пред’явника, у
зв’язку зі складною процедурою їх оформлення й більш жорстким контролем
за їхнім обігом.
2. Оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент,
означає вивчення стадії її життєвого циклу й передбачуваних строків
знаходження на цій стадії. Також за оцінки чинників, що визначають
інвестиційні якості акцій компаній різних галузей, потрібно звернути
особливу увагу на місце, відведене галузі у структурній перебудові
економіки країни; середній рівень рентабельності підприємства галузі, а
також ступінь оподаткування прибутку (доходу). Останні два фактори
можуть слугувати критерієм оцінки можливого рівня дивідендів за акціями.
Західні професіонали поділяють акції на певні категорії.
Акції «з блакитними корінцями» (blue chip stocks). Ці акції, що
випускаються найбільш потужними та солідними компаніями (у США,
наприклад, це General Electric Co., Walt Disney Co., General Motors,
McDonald’s Corp. тощо), які є лідерами у своїх галузях, а головне — усю
свою історію стабільно сплачували дивіденди акціонерам. Вкладання
заощаджень у придбання цих акцій «з блакитними корінцями» малоризикове.
Першокласні акції популярні серед більшості інвесторів, у результаті
чого їхні курси часто високі, особливо коли ринок нестабільний та
інвестори занепокоєні якістю своїх інвестицій.
Дохідні акції (income stocks). Це акції корпорацій водо-, газо-,
електропостачання, телефонних корпорацій, а також інших комунальних
компаній, дивіденди за якими перевищують середній рівень. Це пояснюється
тим, що такі корпорації потрібні завжди, працюють стабільно та мають
добре прогнозовані джерела доходів. Інвестори купують ці акції, бо
впевнені, що їхня вартість з часом буде тільки зростати.
Акції зростання (growth stocks). Це акції корпорацій, доходи та прибуток
яких вищі середнього рівня, однак дивідендні виплати зазвичай не
перевищують 35 %. Пояснюється така дивідендна політика прагненням
корпорації в першу чергу фінансувати наукові та інші дослідження, а
також розширення масштабів виробництва й можливості збуту. Тому,
незважаючи на низькі поточні дивіденди, багато інвесторів віддає
перевагу саме цим акціям, сподіваючись, що в майбутньому вони
приноситимуть великі прибутки та що їхня ринкова вартість значно зросте.
Циклічні акції (cyclical stocks). Їхня ціна зростає та знижується
синхронно зі спадами й підйомами в економіці, тобто згідно з ритмом
ділової активності. В основному це акції корпорацій базових галузей
економіки — автомобілебудування, важкої (особливо металургійної),
целюлозно-паперової промисловості та ін. Інвестори намагаються купити
такі акції, коли йдеться про розширення виробництва, і встигнути продати
їх до початку спаду.
Захищені (антициклічні) акції (defensive or countercyclial stocks). Це
акції корпорацій, ціна на які відносно стабільна навіть за спаду в
економіці в цілому. Такі корпорації не змінюють своєї дивідендної
політики відповідно до циклів економічного розвитку й тому сплачують
своїм акціонерам практично постійні дивіденди. Багато акцій цього виду
одночасно класифікуються як дохідні.
Спекулятивні (дріб’язкові) акції (speculative (penny) stocks). Таку
назву мають акції «молодих» корпорацій, які найчастіше продаються «з
прилавку», обминаючи біржу, або на спеціальних («спекулятивних») біржах.
Вони коштують набагато менше, ніж акції добре відомих корпорацій, однак,
купуючи їх, вкладник повинен знати, на що він іде, — маленька ціна —
великий ризик.
На ринку цінних паперів України досі така класифікація використовується
мало. У процесі приватизації акціонуються добре відомі загалу населення
державні підприємства, які однаково погано працюють. Акції українського
фондового ринку класифікують так: акції приватизованих підприємств,
комерційних банків та венчурних фірм.
3. Оцінка основних показників господарської діяльності та фінансового
стану емітента різниться залежно від того, якою є емісія акцій. Якщо
вона перша, то оцінюється інвестиційна привабливість підприємства з
використанням системи показників рентабельності, фінансової стійкості,
платоспроможності, оборотності капіталу та активів. Якщо емісія акцій
додаткова, то оцінювання доповнюється аналізом низки інших показників,
серед яких найбільшу роль відіграють такі:
Рівень віддачі акціонерного капіталу, що характеризує рівень чистого
прибутку на акціонерний капітал:
,
де РВАК — рівень віддачі акціонерного капіталу в процентах;
ЧП — сума чистого прибутку в періоді, який розглядається;
АК — середня вартість акціонерного капіталу в періоді, що розглядається.
Балансова («книжкова») вартість однієї акції характеризує розмір
акціонерного капіталу й резервного фонду товариства, що припадає на одну
акцію, тобто забезпеченість власними реальними активами за балансом.
,
де БВА — балансова вартість однієї акції на певну дату;
АК — вартість акціонерного капіталу на певну дату;
РФ — вартість резервного фонду на певну дату;
АЗ — загальна кількість акцій товариства на певну дату.
Коефіцієнт дивідендних виплат показує частку чистого прибутку
акціонерного товариства, яку було виплачено у вигляді дивідендів, тобто
характеризує дивідендну політику товариства.
,
де КД — коефіцієнт дивідендних виплат;
Д — сума дивідендів, виплачених акціонерними товариством у періоді, що
розглядається;
ЧП — сума чистого прибутку в періоді, що розглядається.
Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими активами дає
змогу визначити ступінь захисту капіталу за його інвестування в
привілейовані акції.
,
де КЗЧА — коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій чистими
активами;
ЧА — сума чистих активів акціонерного товариства, що визначається як
різниця між загальною сумою активів за балансом і сумою нематеріальних
активів, поточних і довгострокових зобов’язань;
АПРИВ — кількість привілейованих акцій товариства.
Коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями дає змогу
оцінити, в якій мірі розмір чистого прибутку товариства забезпечує
виплату дивідендів за привілейованими акціями:
,
де КПД — коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями;
ЧП — сума чистого прибутку товариства в періоді, що розглядається;
ДПРИВ — сума дивідендів, передбачена до виплати за привілейованими
акціями в періоді, що розглядається.
Усі ці показники характеризують ефективність попередніх випусків акцій
товариства.
4. Оцінка характеру обігу акцій на фондовому ринку пов’язана передусім з
показниками їх ринкового котирування та ліквідності. Серед них
найважливішу роль відіграють такі:
Рівень виплат дивідендів, що характеризує співвідношення суми дивідендів
і ціни акції. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою:
,
де РДА — рівень дивідендної віддачі акції, у процентах;
ДВ — сума дивіденду, що виплачується за акцією у визначеному періоді;
ЦА — ціна котирування акції на початку періоду, що розглядається.
Коефіцієнт співвідношення ціни та дохідності демонструє зв’язок між
ціною акції та доходом за нею. Чим нижче це співвідношення, тим
привабливіша акція для інвестування. Розраховується коефіцієнт за такою
формулою:
,
де КЦ/Д — коефіцієнт співвідношення ціни та доходу за акцією;
ЦА — ціна акції на початку періоду, що розглядається;
Д — сукупний дохід, отриманий за акцією в періоді, що розглядається.
Коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку, що характеризує
можливості швидкої ліквідності акції за необхідності її реалізації.
,
де КЛ — коефіцієнт ліквідності акції на фондовому ринку;
ОПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах;
ОПРОП — загальний обсяг пропозиції акцій на торгах.
Загальний обсяг співвідношення котирувальних цін пропозиції та попиту
акцій, що розраховується за такою формулою:
,
де КПР/П — коефіцієнт співвідношення котирувальних цін пропозиції та
попиту акцій;
ЦПР — середній рівень цін пропозиції акцій на торгах;
ЦП — середній рівень цін попиту на акції на торгах.
Коефіцієнт обігу акцій, який показує обсяг обігу випущених акцій і є
непрямим показником її ліквідності. У західній практиці коефіцієнт обігу
акцій розраховується за результатами продажу як на біржовому, так і на
позабіржовому ринках.
,
де КОА — коефіцієнт обігу акцій у визначеному періоді;
ОПР — загальний обсяг продажу акцій на торгах за певний період;
АЗ — загальна кількість акцій товариства;
ЦПР — середня ціна продажу однієї акції в періоді, що розглядається.
Розрахунок цього показника можна здійснити на основі кількості
реалізованих акцій і таких, що існують. Неточність показника полягає в
тому, що обсяг продажу може характеризувати численні спекулятивні
операції за невеликою кількістю акцій в обігу.
Важливу роль у процесі оцінки відіграє сам факт допуску акцій до торгів
на фондовій біржі (лістинг).
5. Оцінка умов емісії акції є кінцевим етапом вивчення її інвестиційних
якостей. Предметом такої оцінки є цілі емісії, умови й періодичність
виплати дивідендів, ступінь участі окремих власників акцій в управлінні
та інші відомості, які цікавлять інвестора й знаходяться в емісійному
проспекті.
Як відомо, акції випускають акціонерні товариства (відкриті (ВАТ) і
закриті (ЗАТ)), за свого створення (перша емісія) і в процесі збільшення
статутного фонду (додаткова емісія).
Рішення про емісію акцій приймається загальними зборами акціонерів, а за
збільшення статутного фонду товариства не більш як на 1/3 — правлінням
товариства за умови, що це передбачено статутом. Це рішення оформлюється
протоколом відповідно до вимог ст. 6 Закону «Про цінні папери і фондову
біржу». Протокол підписується керівником підприємства та завіряється
печаткою.
Якщо рішення прийняте правлінням, то власники іменних акцій інформуються
про це персонально, у письмовій формі, до початку підписки на них.
Протокол має містити таку інформацію:
найменування та місцезнаходження емітента, предмет його діяльності;
розмір статутного фонду, дані про розміщенні раніше випущених в обіг
цінних паперів;
кількість учасників голосування та порядок його проведення;
цілі випуску акцій, параметри емісії.
Інформація про емісію акцій має містити відомості про підприємство та
його фінансовий стан. Вона оформляється відповідно до вимог,
передбачених пунктами 18—20 Положення про порядок реєстрації випуску
акцій і облігацій та інформації про їх емісію. Інформація має бути
завірена підписом керівника та печаткою емітента. Також вона
підписується та завіряється печаткою аудитора, торговця цінними
паперами, який виконував функції андерайтера.
Якщо акції пропонуються для відкритого продажу, емітент повинен подати в
Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі Комісія)
інформацію про випуск цих акцій, а саме такі документи: заяву;
інформацію про емісію; рішення про емісію; баланс, звіт про фінансові
результати та їхнє використання; копії свідоцтв про реєстрацію
попередніх випусків акцій; копію платіжного доручення про сплату
державного мита; копію засновницького договору (за першої емісії);
висновок аудитора про платоспроможність засновників-юридичних осіб (за
першої емісії); довідку реєстратора про передачу реєстру власників акцій
(за додаткової емісії); копію договору з торговцем про розміщення акцій.
Реєстрація інформації здійснюється Комісією протягом 30 днів з моменту
подачі заяви й повного пакета документів. Наявність у підприємства
збитків не може бути підставою для відмови в реєстрації.
Інформація про емісію акцій підлягає обов’язковій публікації не менш як
за 10 днів до початку підписки на акції в офіційному виданні Комісії або
фондової біржі.
Акції ЗАТ розповсюджуються між засновниками, акціонерами і/або
потенційними акціонерами, коло яких наперед відоме. За першої емісії
засновники повинні сплатити 50 % акцій до державної реєстрації ЗАТ.
За відкритої підписки на акції через 10 днів після публікації інформації
про випуск акцій можна розпочинати підписку, строк якої не має
перевищувати 6 місяців. Інвестори укладають договори про підписку із
зазначенням кількості акцій, яку вони мають намір придбати, та сплачують
10 % вартості акцій, на які вони підписалися.
За створення АТ засновники повинні придбати не менше 25 % акцій і
володіти ними не менше 2-х років.
За емісії акцій у бездокументарній формі емітент оформлює тимчасовий
глобальний сертифікат і передає його на зберігання в депозитарій. Цей
сертифікат підлягає заміні на постійний після державної реєстрації
випуску акцій та анулюється за визнання випуску таким, що не відбувся.
Нині єдиним депозитарієм в Україні з обслуговування випусків цінних
паперів емітентів є АТ «Міжрегіональний фондовий союз».
Якщо підписка відбулася (розміщено не менше 60 % емісії), необхідно
подати в Комісію звіт про наслідки підписки на акції не пізніш як через
15 днів після закінчення її строку. Він має містити:
фактичну дату початку та дату закінчення підписки, кількість проданих
акцій;
загальну номінальну вартість акцій, на яку здійснено підписку;
загальну суму укладених договорів;
загальну суму грошей, отриманих під час підписки на акції;
комісійні та інші види винагород, виплачених торговцям цінними паперами.
Звіт підписується емітентом, торговцем цінними паперами та аудитором.
Під час емісії акцій у бездокументарній формі він завіряється ще й
депозитарієм.
У голосуванні щодо затвердження результатів підписки на додатково
випущені акції мають право брати участь особи, які придбали ці акції.
Рішенні про внесення змін у статут у зв’язку зі збільшенням статутного
фонду приймається більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у
зборах акціонерів.
Не пізніш як через шість місяців після реєстрації випуску акцій
акціонерне товариство зобов’язане видати акціонерам сертифікати акцій.
Друкує ці сертифікати Банкнотно-монетний двір НБУ та спеціалізовані
поліграфічні підприємства, які мають дозвіл Мінфіну. Сертифікати акцій
видаються акціонерам тільки після повної сплати вартості акцій.
Виготовлення одного макета та друк бланка сертифікатів акції зазвичай
коштують емітенту 0,2—1,5 грн.
Коли проводиться додаткова емісія акцій, то підприємство збільшує свій
статутний капітал на величину цієї емісії. При цьому акціонери можуть
викупити пакет акцій нової емісії, пропорційного частці в статутному
фонді за ціною розміщення.
Кошти від продажу акцій надходять на підприємство та можуть бути
спрямовані на фінансування інвестиційних програм або на поповнення
оборотних коштів.
Акціонування має такі позитивні риси:
Емісія акцій не викликає обов’язкової виплати дивідендів.
Це найдешевший спосіб залучення капіталу.
Можливі додаткові емісії акцій, особливо якщо їх перше розміщення було
вдалим.
Супутником ринкової економіки, як відомо, є інфляція. Виникає питання:
чи спроможні акції захистити капітал інвестора від інфляції? На нього
можна відповісти ствердно для помірної інфляції, оскільки з її
зростанням збільшуються й прибутки підприємств. Однак велика інфляція
порушує збалансований розвиток економіки, ламає її структуру та заважає
успішному функціонуванню більшості підприємств. Тому в такій ситуації
акції, як правило, не захищають інвестора від інфляції.
Положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій та
інформації про їх емісію. Затверджене рішенням ДКЦПФР від 12 лют. 1998
р. № 36.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
