Реферат з БЖД

Вживання алкоголю: причини, досвід , динаміка

При вивчені цього питання нас цікавило якім є досвід вживання спиртних
напоїв молоддю шкільного та юнацького віку, які причині штовхають молодь
до вживання алкоголю, як міняється з часом інтенсивність цього вживання.

Як показує аналіз даних двох опитувань, знайомі зі станом алкогольного
сп’яніння 73,8% опитаних юнаків і дівчат. Зростає кількість молодих
людей, що мають досвід алкогольного сп’яніння в селі і селищах міського
типу, на 7,7% і 5,7% відповідно. Причому число їх збільшується за
рахунок тих, хто неодноразово бував у стані алкогольного сп’яніння. У
місті, навпаки, спостерігається тенденція до зниження їх кількості.

Співвідношення частоти вживання алкоголю хлопцями і дівчатами показує,
що хлопці частіше вдаються до вживання алкоголю. Однак у порівнянні з
минулим роком збільшилося число юнаків і дівчат, які неодноразово бували
у стані алкогольного сп’яніння. Так, наприклад, число дівчат, що бували
в стані алкогольного сп’яніння багато разів, виросло майже вдвічі. При
цьому, кількість дівчат і хлопців, які жодного разу не пробували
алкоголю, не змінилося. Можна припустити, що ряди тих, хто часто вживає
алкоголь, поповнюються молодими людьми, що раніше пробували його один чи
кілька разів.

Порівняльний аналіз у групах з різним освітнім статусом показав
збереження загальної картини – рівень вживання алкоголю найбільш високий
серед студентів і найнижчий серед школярів. Однак зіставлення отриманих
результатів з результатами минулого року і тут показує ту ж тенденцію –
збільшується кількість молодих людей, що неодноразово бували в стані
алкогольного сп’яніння :

Поглиблене вивчення отриманих даних за методом факторного аналізу
виявило ряд чинників, які провокують молодь до вживання алкоголю.

Найбільш вагомим серед них є неблагополуччя сімейних відносин. Тут і
напружена атмосфера вдома, і складнощі у взаєминах з батьками і пияцтво
батьків і відсутність у родини коштів для того, щоб дати молодій людині
нормальні освіту і виховання. При цьому, за оцінками самої ж молоді,
рівень її стосунків з батьками має прямий зв’язок з причинами
алкоголізму в молодіжному середовищі. В міру погіршення стосунків юнака
зі старшими в сім’ї різко зростає спонукуючий до пиятики вплив
оточуючого середовища та поширеної традиції супроводжувати випивкою
дружні посиденьки, вплив негативного прикладу батьків. Чим гірші
стосунки з ними, тим сильніша у молоді потреба розслабитися, забути про
проблеми, знайшовши розраду у випивці, тим більше спонукують до випивки
сімейні негаразди, чвари між батьками. Лиш в однім випадку виявилася
протилежна тенденція: чим кращими вважає молодь свої стосунки з
батьками, тим сильніше діє такий чинник алкоголізму, як доступність
спиртних напоїв. Певно, доброта батьків до чад своїх об’єктивно
виливається у зло.

При цьому абсолютно логічним є те, що наступним значущим фактором є
суто емоційні чинники, такі як бажання підняти настрій, підбадьоритися,
забути про проблеми

Третій фактор, виявлений у ході аналізу, свідчить про те, що на
прилучення молодих людей до спиртних напоїв значимий вплив робить
толерантне ставлення до алкоголю середовища, у якому знаходиться молода
людина, розповсюджених у даному суспільстві стереотипів, наприклад,
того, що дружні зустрічі обов’язково повинні супроводжуватися випивкою,
прагнення молодої людини діяти співвідповідно зі встановленими “нормами”

Четвертий фактор є інформаційним. Тут очевидні дві взаємодоповнюючі
тенденції – на сприятливий ґрунт дитячого невідання успішно лягає
реклама у засобах масової інформації, що пропагує не просто спиртні
напої, але красивий стиль життя, що супроводжується вживанням алкоголю :

П’ятий фактор свідчить про те, що діти, аби чимось заповнити вільний
час, скоріше вдаються до випивки і це компенсує їм потребу у творчій
самореалізації, самоствердженні. Даний фактор відбиває ступінь
організованості індивідуального життя дитини. І хоча вага його значно
нижче, ніж, скажімо, вага фактора сімейних відносин, але і він вносить
свою частку в пояснення картини поширення дитячого алкоголізму і
доповнює уявлення про роль родини в психологічному і соціальному
здоров’ї дитини.

Шостий фактор свідчить про роль сформованих смисложиттєвих орієнтирів
молодої людини, що складають психологічний стрижень особистості й основу
вольового поводження. Відсутність визначених цілей і сформованих
ціннісних установок приводить до конформного поводження, залежності від
оточення. Потрапляючи в оточення, де цінністю і нормою є вживання
алкоголю, така молода людина не в змозі протистояти негативному впливу
перекручених цінностей.

Таким чином, підводячи підсумок факторного аналізу, ми можемо сказати,
що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей
до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення
нервово-психологічної рівноваги, іншими словами – стрес. Їх доповнюють
такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої
людини, неінформованість про наслідки вживання алкоголю,
неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм.

Крім того, в анкеті стояло питання, що молоді люди самі вважають
основними причинами вживання наркотиків та алкоголю. Аналіз відповідей в
гендерному розрізі показав, що практично немає суттєвих відмінностей у
причинах прилучення юнаків і дівчат до алкоголю . При цьому, як і слід
було очікувати, думка, що випивка – це круто, більший вплив робить на
хлопців: вживаючи алкоголь, вони намагаються демонструвати “чоловіче”
поводження. Крім цього, у юнаків значно вищий зв’язок з частотою
вживання алкоголю виявляє потреба розслабитися, забути про проблеми,
тоді як у дівчат алкоголь – це засіб підбадьоритися.

Учасники опитування з різним освітнім статусом також не показали
яких-небудь значимих розходжень у причинах прилучення до алкоголю.
Провідне місце в ній учасники опитування відвели впливу традицій, впливу
середовища, бажанню розслабитися, підняти настрій. Єдине розходження, що
було відзначено: на школярів сильніше діє установка “випивка – це
круто”, у той час як студенти більш високу значимість приписали
відсутності нормальних орієнтирів і цілей у житті. Що є цілком
зрозумілим: школярі знаходяться у стані самоствердження, в той час як
студенти вже в стані оцінок смисложиттєвих орієнтирів.

Між тим аналіз інформації продемонстрував, що у групі школярів
найбільш вагомим фактором, що провокує вживання алкоголю, є
неблагополуччя сімейних відносин. Слідом у міру зниження ваги виступають
такі фактори, як потреба зняти емоційну напругу, вплив навколишнього
середовища, недостатня інформованість, неорганізованість дозвілля. У
групі учнів ПТУ фактор “вплив навколишнього середовища”, виявився більш
значимим, ніж у групі школярів і виступив уже на друге місце, відразу за
фактором “неблагополуччя сімейних відносин”. У групі студентів ВНЗ
найбільш вагомим фактором став вплив найближчого оточення молодої
людини, і зокрема його родини. Наступним по значимості виступило
прагнення зняти емоційну напругу, і лише потім як фактор, що має
визначену вагу, виступила напружена обстановка в родині. Іншими словами
студенти надають значення не просто емоційній атмосфері в родині, а тому
цілеспрямованому впливу на формування життєвих позицій дитини, що вона
робить.

Порівняльний аналіз причин вживання алкоголю молодими людьми, що
живуть у населених пунктах різного типу, показав, що тут також практично
не спостерігається розходжень. Скрізь на основні позиції виступили
причини, що відбивають дію двох основних факторів: емоційна напруга і
вплив середовища :

Причому, жителі села вивели на перше місце вплив середовища, а жителі
міст і селищ міського типу – прагнення зняти емоційну напругу. Можливо,
це пояснюється тим, що в селі, яке являє собою маленький замкнутий
соціум, міжособистісна взаємодія по значимості набагато вища. А рівень
стрессогенності життя в місті значно вищий, ніж у селі. Одне очевидно,
що стрес і розповсюджені стереотипи про способи зняття цього стресу
грають злий жарт із молоддю, яка тільки вступає в самостійне життя і ще
не дуже вміє протистояти всім його перипетіям.

Факторний аналіз причин вживання алкоголю також не показав яких-небудь
значимих розходжень між жителями міста і села. Так, в обох групах на
перше місце вийшов фактор неблагополучних сімейних відносин. Примітно,
що вихованню, яке дає родина своїй дитині, у селі надають більшого
значення, ніж у місті. Можливо, це пояснюється тим, що в селі більшою
мірою збереглася структура тісних сімейних зв’язків і, зокрема, зв’язків
між батьками і дітьми. У місті функція виховання (через високу
зайнятість батьків) усе більше переходить до різних суспільних
інститутів: школа, двір, компанія однолітків, де дитина проходить
соціалізацію, а турбота батьків зводиться до того, щоб одягти, узути,
нагодувати .

Наступним по значимості виступив фактор, що визначає бажання зняти
нервову напругу. На третє місце у всіх групах вийшов фактор впливу
навколишнього середовища і стереотипів, розповсюджених у ньому. Причому
така причина, як страх скривдити друзів відмовою у селі здобуває
більшу значимість, ніж у місті.

Акцентуючи увагу на дії такого фактора як неблагополучні сімейні
відносини, варто відзначити, що у порівнянні з минулим роком відносно
знизився відсоток молодих людей, незадоволених стосунками з батьками,
однак частка їх усе одно залишається значна – кожен п’ятий .

Підводячи підсумок аналізу динаміки і причин поширення пияцтва, ми
можемо відзначити деяку тенденцію до збільшення, у порівнянні з минулим
роком, числа молодих людей, що систематично вживає спиртні напої.
Тенденція ця найбільш виражена в середовищі учнів ПТУ і студентів. У
порівнянні з минулим роком помічено більший вплив на поширення дитячого
алкоголізму таких факторів як відсутність інформаційного забезпечення і
рівень соціально-економічного неблагополуччя родин.

Похожие записи