Реферат з БЖД на тему:

ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно
забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну
чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище
приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що
використовуються в технологічних процесах.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи
дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Через
дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через
шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють
речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими
руками.

Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм
людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній
поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих
речовин у кров.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть
викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від
токсичності речовини, ЇЇ кількості, часу дії, шляху проникнення,
метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі
отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих
речовин (чадний газ, метан, сірководень).

Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину
невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець).
Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляються в ньому
нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору
— в зубах, марганцю — в печінці. Такі речовини мають властивість
утворювати в організмі так зване „депо» і затримуватись в ньому тривалий
час.

При хронічному отруєнні шкідливі речовини можуть не лише накопичуватись
в організмі (матеріальна кумуляція), але й викликати «накопичення»
функціональних ефектів (функціональна кумуляція).

Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі
робочої зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад,
підвищена температура і вологість, як і значне м’язеве напруження, в
більшості випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це
для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові
попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24
місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

°

?

?

в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для
кожної речовини величину. Під гранично допустимою концентрацією (ГДК)
шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію,
яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої
тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) за час всього трудового
стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані
здоров’я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у
віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на
чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець,
ртуть, озон);

— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1…1,0 мг/м3 (кислоти сірчана
та соляна, хлор, фенол, їдкі луги);

— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1…10,0 мг/м3 (вінілацетат,
толуол, ксилол, спирт метиловий);

— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин,
ацетон, гас).

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі
робочої зони в таблиці 4.3.

Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може
стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм
людини:

О — гостронаправленої дії;

А — алергічної дії;

К — канцерогенної дії;

Ф — фіброгенної дії.

Таблиця 1

Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі
робочої зони

Примітка: П — пари; А —аерозоль.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного
середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

— вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих
речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві

білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні
розчинники для знежирювання — миючими розчинами на основі води;

— удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування
замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів,
мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);

— автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та
обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими
речовинами;

— герметизація виробничого устаткування, робота технологічного
устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок
місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

— нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції,
кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;

— попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у
шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої
гігієни;

— контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

— використання засобів індивідуального захисту.

Похожие записи

РЕФЕРАТ

з предмету:

“Безпека життєдіяльності людини”

на тему:

“Вплив шкідливих речовин на організм людини”

Вплив шкідливих речовин на організм людини.

Для створення нормальних умов виробничої ф необхідно забезпечити не лише
комфортом метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок
виробничої ф у повітряне середовище приміщень можуть надходити
різноманітні шкідливі речовини, що використовують в технологічних
процесах.

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи
дихання, органи травлення, а також шкіру та езмолі оболонки. Через
дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через
шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють
речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими
руками.

Основним шляхом надходження промислових шкідливих речовин в організм
людина є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90 м2) всмоктувальній
поверхні легенів утворюються сприятливі умови для потрапляння шкідливих
речовин у кров.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть
викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від
токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення,
метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі
отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих
речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються
внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих
речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в
організм розподіляють в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю
накопичується в кістках, фтору в зубах, марганцю – в печінці. Такі
речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і
затримуватись в ньому тривалий час.

При хронічному отруєнні шкідливі червони можуть не лише накопичуватись
в організм (матеріальна кумуляція), але й викликати “накопичення”
функціональних ефектів (функціональна кумуляція).

Ступінь несприятливого впливу шкідливих речовин, що присутні в повітрі
зони визначається також низкою інших чинників. Наприклад, підвищена
температура і вологість, як і значне м’язеве напруження, в більшості
випадків, підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це
для робітників. які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові
попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24
місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення
здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує
граничну для поживної речовини величину, Під гранично допустимою
концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють
таку концентрацію, яка при щоденній 9крім вихідних днів) роботі
протягом 8 годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на
тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних
захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними
методами як процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і
наступних поколінь.

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на
чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76): — 1-й – речовини надзвичайно
небезпечні, ГРК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);

-2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1…1,0 мг/м3 (кислоти сірчана
та солена, хлор, фенол, їдкі луги);

-№-1 – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1…10,0 мг/м3 (вінілацетат,
толуол, ксилол, спирт метиловий);

-4-1 – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин,
ацетон, гас).

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного
середовища на виробництві та захисту працюючих включають;

-вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих
речовин менш шкідливими, Н., свинцеві білила замінені на цинком,
метиловий сприт – іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання
– миючими розчинниками на основі води;

-удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування
замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів,
мокрих способів переробки пиломатеріалів;

-автоматизація: дистанційне управління технологічними процесами та
обладнанням, що включає безпосередній контакт працюючих з шкідливими
речовинами;

-герметизація виробничого устаткування, робота технологічного
устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок
місцевої вентиляції. аспіраційних укрить;

-нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції,
кондиціювання повітря, очисних викидів в атмосферу;

-попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у
шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої
гігієни;

-контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

-використання засобів індивідуального захисту.

Похожие записи