Реферат на тему:
Виробниче освітлення: значення, поняття, вимоги, види
План.
Значення освітленості для трудової діяльності.
Основні світлотехнічні поняття освітлення.
Основні вимоги до виробничого освітлення.
Види виробничого освітлення.
Природне освітлення.
Штучне освітлення.
1. Значення освітленості для трудової діяльності
Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в
процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже
90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під
час здійснень будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в
основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове
сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та
конвергенція.
Адаптація – пристосування ока до зміни умов освітлення.
Акомодація – пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що
знаходяться від нього на неоднаковій відстані за рахунок зміни криви:
кришталика.
Конвергенція – здатність ока при розгляданні близьких предметів займати
положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.
При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш
продуктивно, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних
випадків. Згідно із статистичними даними, до 5% травм можна пояснити
недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло
виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до
професійних захворювань, наприклад, таких як: короткозорість, спазм
акомодації. Так, при світлому пофарбуванні інтер’єру завдяки збільшенню
кількості відбитого світла рівень освітленості підвищується на 20—40%
(при тій же потужності джерел світла), різкість тіней зменшується,
покращується рівномірність освітлення. При надмірній яскравості джерел
світла та предметів, що знаходяться у полі зору, може відбутись
засліплення працівника. І Нерівномірність освітлення та неоднакова
яскравість навколишніх предметів призводять до частої переадаптації очей
під час виконання роботи і, як наслідок цього — швидкого втомлення
органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються і знаходяться в полі
зору, краще фарбувати в кольори середньої світлості, коефіцієнт відбиття
яких знаходиться в межах 0,3—0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або
напівматову поверхню.
2. Основні світлотехнічні поняття освітлення.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними
показниками. До основних кількісних показників належать: світловий
потік, сила, яскравість і освітленість.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести:
Світловий потік (Ф) – це потужність світлового видимого випромінювання,
і оцінюється оком людини за світловим відчуттям. Одиницею світлового
потоку
люмен (лм) – світловий потік від еталонного точкового джерела в одну
канделу, розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан.
стерадіаном – розуміють тілесний кут у центрі сфери, який вирізає на її
поверхні площі, що дорівнює квадрату радіуса сфери.
Сила світла (І) – це величина, що визначається відношенням світлового
потоку до тілесного кута, в межах якого світловий потік рівномірно
розподіляється.
Кандела (кд) – сила світла точкового джерело випромінює світловий потік
в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1
стерадіан.
Яскравість (В) – визначається як відношення сили світла, що
випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні,
що світиться.
Освітленість (Е) – відношення світлового потоку, що падає на елемент
поверхні, до площі цього елементу.
Фон – поверхня, що безпосередньо прилягає до об’єкта розпізнавання, на
яки він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття
поверхні р, який являє собою відношення світлового потоку, що
відбивається від поверхні, до світлої: потоку, що падає на неї. Фон
вважається світлим при р > 0,4, середнім — р = 0,2—0,4 і темним, якщо р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter