Піст і голодування як фактори оздоровлення

У молодому організмі, що росте, кількість непотрібних йому речовин
(шлаків) незначна. Проте з віком за нездорового способу життя їхня
кількість збільшується, що негативно позначається на здоров’ї людини.

Мета оздоровчого голодування — звільнити організм від шлаків, які
накопичились у ньому внаслідок неправильного харчування або перевищення
норми споживання продуктів, і водночас мобілізувати захисні сили
організму.

У той же час піст і голодування значно впливають на духовність людського
буття.

Піст і голодування – найсильніші та найрадикальніші способи підтримання
високого рівня здоров’я. Вони є величезним резервом, який слугує для
продовження життя людини.

Знання про те, як методично правильно проводити одноденне голодування,
дозволить вам очистити організм від токсинів, зміцнити й оздоровити
його. Внаслідок регулярного проведення оздоровчого голодування ви
станете відчувати себе енергійними, підтягнутими, бадьорими.

8.1. ПІСТ. ГОЛОДУВАННЯ

Повне утримання від їжі є частиною обрядів великих релігій:
християнської, ісламу, буддійської. Народні традиції пов’язані з нормами
харчування людини, формувались під впливом релігійних світоглядів, тісно
переплітаючись із ними і доповнюючи їх. Очевидним є значний вплив
релігії на вибір і приготування їжі, на приписи, що стосуються
харчування, оскільки воно визначає не тільки фізичний, але й духовний
стан людини, сприяє очищенню душі, допомагає досягти духовного осяяння.
Приписи відносно харчування не втратили свого значення й у наш час. Це
виявляється у харчовій обрядовості релігійних свят, тобто в постійних чи
тимчасових заборонах на вживання в їжу деяких продуктів.

Отже, піст – це повне чи часткове утримання від їжі, що здійснюється з
метою релігійної дисципліни (духовного і фізичного очищення).

Багато харчових обрядів тісно пов’язані зі стародавніми народними
звичаями, котрі передавалися з покоління в покоління. Проникнення
релігії в психологію і побут людей, що її сповідують, справило
величезний вплив на її розвиток. Особливості харчування тих чи інших
народів вимагали дотримуватися релігійних приписів. У свою чергу,
релігія, спрямовуючи життя віруючих, змінювала традиції харчування.

Пам’ятні дні та свята православної церкви нашаровувалися на вікові
обряди східних слов’ян, пов’язані зі спостереженням за природою,
періодами різних сільськогосподарських робіт, а також на ряд родинних
церемоній із їхньою обрядовістю, у тому числі й у їжі. Православні
пости, що складають за часом їхнього дотримання майже половину року, –
це водночас і народні традиції, котрі передавались від одного покоління
до іншого. Тому не можна проводити чітку межу між релігійними приписами
в їжі та народними традиціями.

Під час посту водночас з очищенням організму від шкідливих речовин, а
отже, з його оздоровленням створюється певний емоційний стан у віруючих,
який сприяє очищенню й оновленню душі людини. Згідно з релігійними
переконаннями, мета посту –опанування себе, звільнення від спокуси,
гріха, перемога над пристрастями плоті.

Православні пости поділяються на п’ять категорій:

1. Найсуворіший піст. Православний церковний статут під час дотримання
такого посту забороняє вживання будь-якої їжі, але передбачає
обов’язкове пиття води.

З точки зору валеології такий піст відповідає поняттю про повне
голодування.

2. Вживання сухої їжі, або піст, під час якого дозволено вживати сиру
рослинну їжу, а також хліб.

У валеології цю форму харчування називають вживанням сирої їжі, проте
вона не рівнозначна даному посту, оскільки не передбачає у своєму
раціоні наявності хліба.

3. Піст із вживанням вареної їжі. Під час такого посту дозволяється
вживати рослинну їжу, піддану тепловій обробці без рослинної олії.

У валеології такий піст називають суворим вегетаріанством.

4. Піст із вживанням рослинної їжі, звареної з додаванням рослинної
олії.

У валеології це поняття відповідає звичайному суворому вегетаріанству.

5. Піст, під час якого вживається рослинна їжа, зварена з додаванням
рослинної олії. Така їжа може доповнюватися рибою чи рибними продуктами.

Дотримання православних постів привело до того, що в українській і
російській кухнях з’явилося чимало страв, приготованих із рослинних
продуктів і риби з вживанням рослинної олії.

До пісної їжі, що вживається в період посту, належать зернові (напр.,
хліб, крупи), бобові, овочі, фрукти, ягоди, гриби, їстівні дикоростучі
рослини, горіхи, прянощі, мед, пісні продукти (напр., рослинні олії,
риба, рибні продукти).

До «скоромної їжі» належать м’ясо і м’ясні продукти, молоко і молочні
продукти, тваринні жири (сало та ін.), яйця, а також продукти, що їх
містять, наприклад кондитерські вироби.

Українська кухня складається з багатьох страв, якими можна задовольнити
різноманітні смаки: борщ із квасолею, супи з галушками, вареники з
пісною начинкою (капуста, картопля тощо), пиріжки з гарбузом і сушеними
фруктами, квашенина, буряк, солоні огірки, помідори, хрін, цибуля,
рослинна олія і пампушки – чим тільки не пригощали винахідливі господині
своїх рідних під час посту. Отже, піст не давав великого приводу для
смутку тим, хто утримувався від м’ясної, молочної їжі та яєць.

Дотримання посту для звичайних людей не було виснажливим, оскільки його
правила для них були порівняно м’якими. Для служителів же монастирів
загальномонастирські правила посту вимагали суворого його дотримання і
були досить жорсткими.

Увесь комплекс надзвичайно складних біологічних процесів, які
безперервно відбуваються в нашому організмі та лежать в основі
діяльності його органів (серця, легенів, печінки, шлунка, нервової
системи тощо), вимагає певних витрат енергії.

Людина має отримувати з їжею стільки енергії, скільки вона витрачає її в
процесі життєдіяльності. Тривале недотримання цього закону призводить до
порушення здоров’я. З допомогою посту людина може визначити кількість
їжі, необхідної для природної потреби організму.

Не слід піст розглядати як часткове утримання від їжі тільки в
функціональному плані (дієтичне оздоровче харчування або методика
харчування). Сутність посту полягає і в духовному його значенні для
віруючих, у пробудженні їхньої інтелектуальної та вольової сили.

З постами пов’язано багато народних приказок: «Не через піст мруть, а
через обжерливість», «Великий піст прижме хвіст», «У рік хлібородний
піст не голодний» тощо.

Голодування – це усвідомлене утримання від вживання їжі протягом деякого
часу.

Терміни голодування можуть бути:

– малі – 24–48 годин;

– середні – 3–7 діб;

– тривалі – 7–30 діб і більше. Цикли голодування можуть бути:

– щотижневі – від 24 до 42 годин;

– щомісячні – до 3 діб;

– щоквартальні – при зміні сезону року від 3 до 10 і більше днів;

– щорічні – від 7 до 20 і більше днів.

Голодування як оздоровчий метод було відоме здавна. Його мета – очищення
організму від наслідків неправильного харчування. У процесі голодування
відбувається самооновлення всіх функцій організму, а отже, його
омолодження.

Незбалансоване харчування, неповноцінна їжа, нестача в ній мінералів, а
також надлишки спожитих нами продуктів – усе це призводить до того, що у
нашому організмі накопичується велика кількість отрут, шлаків, які він
не встигає вивести, а це, у свою чергу, спричинює виникнення хвороб.
Єдиний засіб, за допомогою якого можна звільнитись від токсинів, що
утворились внаслідок неправильного харчування чи від надлишків у їжі, –
це голод.

Як казав П.Брегг: «Голодування – це ключі від комори, де природа
зберігає енергію. Голодування досягає кожної клітини кожного органа і
генерує життєві сили. Ніхто не зробить це за Вас!

Це повинні зробити тільки Ви. Ніхто не зможе харчуватись замість Вас».

Стародавні філософи й учені Епікур, Сократ, Платон, Піфагор та інші
вчили своїх учнів грамотному ставленню до харчування, вказували на
взаємозв’язок їжі та розумової працездатності. Піфагор, відкриваючи
учням таємниці свого філософського вчення, наполягав на попередньому
голодуванні. Іконописці перед тим, як розпочати малювання ікон,
голодували, бо вони в цьому вбачали духовне очищення, самовдосконалення.

Як бачимо, голодування впливає не тільки на фізичний стан людини, воно
очищає весь організм у трьох напрямках – фізичному, розумовому і
духовному.

Омолоджувальний вплив голодування підтверджують досліди, проведені
вченими над морськими свинками і білими мишами. Тварин змушували
голодувати. Потім їх годували натуральною їжею.

Результати показали, що тварини помітно помолодшали.

Голодування – це не тільки метод оздоровлення організму, але і метод,
який має великий лікувальний ефект. Стародавні цілителі лікували голодом
багато хвороб. Та ви й самі помічали, що під час хвороби зникає апетит,
їсти не хочеться. Це сама природа піклується про ваше одужання. Отже,
коли хто-небудь захворів, не вмовляйте його їсти, давайте йому лише
більше пити. З допомогою голодування під час хвороби організм не тільки
очищається, але й отримує фізіологічний відпочинок, усі функціональні
системи організму переключаються на процеси оздоровлення.

Поль Брегг казав: «Секрет здоров’я і довголіття можна сформулювати у
трьох словах: очищайте Ваш організм. Голодування – це єдиний метод
очищення організму та його омолодження, тому що це природний шлях,
підказаний нам самою природою».

8.2. різновиди та стадії голодування

У процесі голодування розрізняють три стадії.

Перша стадія голодування триває від одного до чотирьох днів. У цей
період людина припиняє вживати їжу, її шлунок порожній, поживні речовини
у кров не надходять. Про це кров сигналізує в центр голоду, який, у свою
чергу, передає дану інформацію в лобні відділи головного мозку, що
відповідають за харчування. Це збудження передається й до інших відділів
мозку, домінуючи над рештою запитів організму.

Відомо, що на першій стадії голодування почуття голоду загострюється,
завжди дуже хочеться їсти. Перебороти таке бажання, а отже, і даний етап
утримання від їжі можна виключно вольовими зусиллями.

Друга стадія голодування починається після того, як період збудженого
стану переходить у загальмований, унаслідок чого відчуття голоду
повністю зникає. У цей час включаються фізіологічні механізми на
«поїдання» власної тканини. У першу чергу засвоюються жирові запаси і
хворобливо змінені клітини. Життєво важливі клітини й органи не
втрачають своєї ваги. Під час цього періоду організм втрачає до 25%
власної ваги. У людини це відбувається протягом 40–50 днів, які
вважаються фізіологічне корисним терміном голодування.

Наприкінці цієї стадії, коли вся резервна тканина організму вже
використана, знову з’являється сильне відчуття голоду. Саме його
наявність, а також очищення слизових оболонок рота і язика вказують на
закінчення другого періоду голодування.

У третій стадії голодування, якщо людина не припиняє голодувати після
завершення другої стадії, починається утилізація її життєво важливих
органів і тканин, що призводить до необоротних патологічних процесів, а
потім і до смерті через повне виснаження організму. При цьому втрата
ваги складає 40–45%.

Варто зазначити, що голодування протягом 25–30 днів призводить до втрати
лише 12–18% власної ваги. Найчастіше в медичній практиці вдаються саме
до таких термінів утримання від їжі з метою одержання найбільшого
лікувального ефекту.

Існує декілька різновидів голодування. До них належать такі

1. Звичайне голодування, що супроводжується вживанням великої кількості
кип’яченої води, регулярним очищенням шлунка з допомогою клізм.

2. Звичайне голодування з використанням тільки клізм.

3. Сухе голодування – голодування без вживання води.

4. Напівсухе голодування – голодування без надходження до організму води
(як питва і клізм), але з обливанням тіла, прийняттям ванн або вологих
угортань.

5. Уринне голодування (як питво використовується власна сеча).

8.3. ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ГОЛОДУВАННЯ

Під час голодування в мозку збуджується центр голоду, який за принципом
домінанти поширює це збудження на всю центральну нервову систему, що, у
свою чергу, приводить у рух так званий «пульт», тобто гіпоталамус,
основною функцією якого є управління ендокринною і нервовою системами
організму. Гіпоталамус активізує діяльність гіпофіза – залози
внутрішньої секреції, котра посилено продукує гормон росту. У
голодуючому організмі під дією підвищеного вироблення гормону росту
поліпшується біосинтез, який зумовлює посилене розщеплення власних
жирових запасів на складові частини.

Учені встановили позитивний вплив голоду на організм, провівши досліди з
тваринами. Так, було проведено експеримент з японськими
курми-рекордистками, котрі вже не несли яйця, їх піддали семиденному
голодуванню. Через місяць у них стали відзначатися такі зміни: на місці
старих хворобливих і скачаних пір’їн у курей виросли нові, шовковисті та
світлі, з’явились енергійність, рухливість, зник гребінь, голос став
високим, майже таким, як у курчат. Кури почали нести яйця, що є яскравим
свідченням омолодження організму. Через місяць неслось 63% курей, після
завершення ще такого ж терміну – 91%. Тривалість життя курей, які
голодували протягом одного місяця, збільшується в середньому до 18 років
замість шести.

Експеримент, проведений на коровах, дозволив продовжити життя коровам
утроє, а отже, одержати додатково 60 000 літрів молока при щорічному
надої 3 000 літрів. До того ж після голодування, що триває один місяць
на рік, тварини починають вживати значно менше їжі. Це пояснюється тим,
що внаслідок повного утримання від їжі покращуються процеси травлення і
засвоєння їжі, потреба в їжі зменшується, часто до половини обсягу
попередньої, шлунок скорочується до нормальних розмірів. Таким чином,
голод повертає шлунку його первісну еластичність і нормальний розмір.

Згідно з положенням ученого-біолога Л.В.Полежаєва, «голодування – це
процес підвищення фізіологічної регенерації, оновлення всіх клітин,
їхнього молекулярного і хімічного складу».

Під час голодування на організм оздоровче діють такі фізіологічні
механізми: «ремонт» спадкового апарату, біосинтез, відновлення
ферментативних систем організму (підвищується імунітет, покращується
травлення їжі), оновлення молекулярного і хімічного складу всіх клітин
організму, розщеплення жирових і зайвих клітин та ін.

Внаслідок правильно проведеного голодування оновлюються і омолоджуються
тканини всього організму, і завдяки цьому людина стає здоровою.

Після збудження головного мозку в процесі голодування настає зворотний
процес – гальмування, внаслідок якого відбувається сильне розслаблення
організму. Оскільки в кров’яне русло не потрапляють поживні речовини,
посилюється потік шлаків, метаболітів, токсинів, пестицидів, сторонніх
речовин, які перебували раніше в затишних куточках нашого організму.

Стародавні цілителі забрудненість нашого організму порівнювали із
запиленим дзеркалом, у якому гірше видно зображення. Варто

протерти дзеркало, як воно знову буде правильно і чітко показувати
предмети. Голодування, аналогічно до цього прикладу, дозволяє очистити
наше «внутрішнє дзеркало», котре відразу ж вирівнює і відновлює функції
та роботу організму, бо «пил», який заважав цьому, видалений.

У цей час біосинтез у клітинах активізується, клітини починають
засвоювати раніше не засвоювані речовини, а всі сторонні речовини
виводяться з організму. Ученими встановлено, що під час голодування
розсмоктуються і виводяться приховані вогнища інфекції, згуслий гній.

З фізики ми знаємо, що чим чистіша і впорядкованіша структура провідника
електричного струму, тим легше і без втрат рухаються по ньому електрони.
Те ж саме відбувається в рідинних середовищах і в нашому організмі. Якщо
на стінках рідинних каналів накопичується велике напилення, рух рідини
гальмується, розсіюється, а це погіршує функціонування тієї чи іншої
системи. І навпаки, якщо канали чисті, рідина вільно просувається, ніде
не гальмується, не розсіюється й у великій кількості надходить до
функціонуючих органів.

Від чистоти каналів залежить і циркуляція енергії в організмі, і її
надходження через шкірні покриви.

Голодування сприяє очищенню організму: перш за все гине гнилісна
мікрофлора, очищається шкіра, рідинні середовища, внутрішні органи. Це
сприяє циркуляції крові, нормалізує постачання необхідними речовинами
всіх частин тіла. Зв’язки стають еластичними, суглоби рухливими.
Очищаються нервові стовбури, збільшується чутливість шкірних рецепторів,
сильно загострюється нюх, поліпшується енергетика організму.

Отже, усе вищезазначене підтверджує, що методично грамотно проведене
голодування сприяє очищенню, відновленню, омолодженню й оздоровленню
організму людини.

МЕТОДИКА ГОЛОДУВАННЯ

Перед початком голодування необхідно проконсультуватись у лікаря.

Бажано проводити голодування у спокійній, приємній обстановці, де чисте
повітря, а оточуючі з розумінням ставляться до ваших учинків. Під час
голодування краще перебувати під наглядом обізнаної з цих питань людини.
Успіх голодування залежить також від того, чи налаштовані ви
психологічно для проведення даної процедури.

Починати голодування бажано з 24-годинного звичайного голодування.
Виконуючи цю процедуру один раз на тиждень, ви, таким чином, голодуєте
52 дні на рік. У цьому випадку ефект голодування накопичується. Ваш
організм стає тим чистіше, чим частіше ви вдаєтесь до голодування. Але
завжди слід пам’ятати, що ви повинні в період між голодуваннями
підтримувати здоровий спосіб життя.

Ви можете досягти максимального очищення організму повним утриманням від
їжі в короткі терміни. Одноденне голодування проводиться від сніданку до
сніданку або від вечері до вечері. У цей проміжок п’ють дистильовану або
кип’ячену воду. Під час 24-годинного голодування можна додати до склянки
води одну третину чайної ложки натурального меду або одну чайну ложку
лимонної кислоти. Під час голодування можна пити води стільки, скільки
потрібно організму (від 1,5 до 2 літрів).

Коли ви відчуєте позитивні наслідки одноденного голодування, спробуйте
голодувати триваліші терміни, наприклад три дні на квартал.

На початку голодування ви можете відчувати неприємні явища: грубий наліт
на язиці, неприємний смак у роті, під час дихання відчувається
неприємний запах з рота. У вас можуть виникнути слабкість, нудота,
запаморочення, головний біль, може дерти в горлі, з’являтися підвищена
дратливість. Важливо знати, що той чи інший стан короткочасний і рідко
виявляється в сильно вираженій формі. Як тільки організм очищується,
неприємні відчуття проходять, настає період полегкості й відчуття голоду
зовсім зникає.

Зі звільненням організму від шлаків язик очищається. Під час голодування
сеча набуває темного відтінку, а внаслідок очищення організму вона стає
світлішою і не має сильного запаху.

Зрозуміло, правильне голодування не позначається шкідливо на
життєдіяльності організму. З ним пов’язані лише незначна загальмованість
одних життєвих процесів і активізація інших.

Під час голодування не зникають звичайні потреби організму в їжі,
повітрі, воді, теплі, сонячному світлі, фізичній діяльності, відпочинку,
сні, дотримуванні чистоти, розумовій рівновазі. Харчування організму, що
підтримує його функціонування в період голодування, здійснюється за
рахунок наявних у ньому запасів. Вода вживається відповідно до потреби.
Сонячне світло необхідне для підтримання дещо ослабленої в цей період
діяльності обміну речовин.

Під час голодування знижується нервова та фізична активність, організм
економить життєву енергію голодуючого для посилення відновних і очисних
процесів. Вам слід пам’ятати просте правило компенсації: щоб просунутись
в одному напрямку, природа має загальмувати інші.

Після завершення 24-годинного голодування перше вживання їжі має
складатись з овочевого салату, приготованому на основі нарізаних свіжих
моркви і капусти (можете використати як приправи лимонний або
апельсиновий сік), після цього вживають страви з варених овочів.

Варто знати, що не можна переривати голодування або закінчувати його
такою їжею, як м’ясо, молоко, сир, масло, риба, горіхи. Саме так
рекомендує виходити з голодування Поль Брегг. Після повного утримання
від їжі бажано, щоб їжа складалась на 50% із натуральних продуктів (сирі
овочі, фрукти).

Під час голодування ви очищаєте свій організм, і, ставши чистим, він уже
сам може провадити вибір необхідних йому продуктів.

Якщо ми хочемо жити довго діяльним і щасливим життям, маючи при цьому
прекрасне здоров’я, ми повинні насамперед керуватися тим, що диктує нам
сама природа. Природні закони – це істинні закони. Якщо ми керуємось
ними, ми винагороджені прекрасним здоров’ям. Завжди дбайте про здоров’я.
Воно цілком необхідне також і для вашого духовного життя. П.Брегг
стверджує, що, якщо ви будете послідовними в цьому, здоров’я душі,
розуму і тіла буде забезпечене.

Література:

Болотов Б.В. Я научу Вас не болеть и не стареть. – Киев:
Информационно-издательское агентство «Украина», 1992. — 48 с.

Брэгг П. Чудо голодания. — М.: Мол. гвардия, 1989. -27 с.

Поль С.Брэгг, Патриция Брэгг. Лечение без лекарств. — Киев: Потенциал,
1993. — 252 с.

Семенова НА, Моей жизнью проверенные опыт и совет: излечись
сам!-Ростов-на-Дону: Приазовский край, 1991. — 104 с.

Похожие записи