РЕФЕРАТ

на тему:

“Транспорт та безпека

життєдіяльності людей”

1. Аварії на транспорті

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на
об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і
призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних
засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні,
важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до
великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище
зумовив розподіл їх за видами.

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву.
Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни,
створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення
його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а
й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності
транспортних заходів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина,
що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні
підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та
аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів,
травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх
руху.

* Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч
людей і приблизно в ЗО разів більша кількість отримує травми.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи
дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення
безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього
природного середовища.

Велике значення при аваріях має психологічний чинник, зокрема емоційний
стрес. Для пасажирів зовсім не підготовлених та необізнаних з
обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль. Люди,
які підготовлені, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те,
що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної
аварійної ситуації, що може врятувати їм життя. Тому необхідно, щоб
кожний пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної
безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характерні для того чи іншого
виду транспортних засобів, послугами якого він скористався,, крім того,
був добре обізнаний з засобами індивідуального та колективного захисту,
що знаходяться на транспортному засобі, та знав способи їх використання.

* Повітряний транспорт. З моменту виникнення авіації виникла проблема
забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту
відмови двигунів у польотах практично завжди призводять до неминучих
катастрофічних наслідків. У середньому щорічно в світі стається близько
60 авіаційних катастроф, в 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж.
Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні
катастрофи, а на дорогах світу, щорічно гине понад 250 тисяч чоловік.
Отже, ризик потрапити під колеса машин в 10-15 разів вищий від ризику
загинути в авіакатастрофі.

* Аналіз авіаційних катастрофу світовому масштабі показує, що загальний
шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних
авіалайнерах значно вищий, порівняно з невеликими літаками.

Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слабкого
невротичного шоку до тяжких чисельних травм. Це можуть бути > ушкодження
тазових органів, органів черевної порожнини, > грудної клітки, >
поранення голови, > шиї, > опіки, > переломи, особливо нижніх кінцівок,
> асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами синильної кислоти, що
виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака. При
катастрофах деяких травм можна уникнути, якщо дотримуватись певних
рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в
будь-якій ситуації.

* Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також
знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на
залізничному транспорті є: > залізничні колії, > переїзди, > посадочні
платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну
небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій,
зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього
залізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та
нафтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах.
Зумовлюється це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває
велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко
підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо
небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири
сплять.

Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами
значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації, а саме:

• при русі вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче ніж
на 5м до крайньої рейки;

• на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на
опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а
також дротів, які лежать на землі;

• залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях (по
пішохідних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно
впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього
здійснювати перехід;

• підходячи до переїзду, уважно простежте за світловою та звуковою
сигналізацією та положенням шлагбаума; переходити колії можна тільки при
відкритому шлагбаумі, а при його відсутності — коли не видно потяга;

• забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи
відходить;

• під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів
від краю, платформи;

• підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга;

• посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перона і
бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити у зазор між
посадочною площадкою вагона та платформою;

• на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на
підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон
вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;

• забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та
користуватися побутовими приладами, що працюють від вагонної
електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах
легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;

• при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть
тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це
погіршить швидкість евакуації надайте допомогу в евакуації пасажирам з
дітьми, літнім людям, інвалідам та іншим;,

• при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними,
щоб не потрапити під зустрічний потяг.

• Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів,
мореплавство пов’язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для
життя людини.

Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно
вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на
автомобільних.

У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000
кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для
життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких близько 2000
гине. Найтяжча в історії мореплавства катастрофа пасажирського судна
«Дона Пас» в районі Філіппін забрала 3132 життя. Того ж року в
катастрофі англійського пасажирського порому «Геральд офф фри
ентер-прайз» загинуло 1193 особи. При розслідуванні останньої катастрофи
виявилось, що безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана
і команди. Людські помилки призвели до загибелі технічно справних
кораблів «Михайло Ломоносов» та «Адмірал Нахімов» при спокійному морі та
ясній погоді.

Основні причини загибелі кораблів

* посадка на рифи

* зіткнення

* перекидання

* пожежі

* порушення норм експлуатації та правил безпеки

* помилкові функціональні дії команди інше.

У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі корабля постає
необхідність вжити заходів для швидкої евакуації пасажирів. Операція з
евакуації вже сама по собі пов’язана з ризиком для життя людей, особливо
в умовах штормової погоди. Найбільша небезпека виникає тоді, коли
відмовляють пристрої. Неможливість залишити в таких випадках корабель
призводить до того, що пасажири втрачають шанси на спасіння і
потрапляють в надзвичайно складну ситуацію. Ризик для життя пасажирів
виникає при спуску на воду рятувальних засобів, а саме: > при
перекиданні шлюпки, > сильних ударах об борт корабля і таке інше. Втрата
шансів на врятування може виникати внаслідок неправильного використання
рятувальних жилетів або коли люди стрибають з висоти 6-15 м з борту
корабля, який тоне.

При тривалому перебуванні у воді причинами смерті можуть стати
гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія
становить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках
або на плотах.

Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання
при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над
водою тому, що понад 50% всіх тепловитрат .організму припадає на голову.
Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати
фізичні зусилля.

Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна
намагатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують.
Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на
виживання.

2. Безпека дорожнього руху

Правила дорожнього руху установлюють єдиний порядок дорожнього руху на
всій території України.

Водій механічного транспортного засобу зобов’язаний:

2.1.1. Мати при собі і за вимогою співробітників міліції передавати їм,
а також дружинникам і позаштатним співробітникам міліції для перевірки:
водійське посвідчення і тимчасовий дозвіл на право керування
транспортним засобом, а у випадку вилучення у встановленому порядку
водійського посвідчення — тимчасовий дозвіл; реєстраційні документи на
транспортний засіб; документ, що підтверджує право володіння, чи
користування, чи розпорядження даним транспортним засобом — у випадку
керування транспортним засобом під час відсутності його власника; у
встановлених випадках шляховий лист і документи на перевезений вантаж. У
випадках, прямо передбачених чинним законодавством, мати і передавати
для перевірки працівникам Російської транспортної інспекції ліцензійну
картку, шляховий лист і товарно-транспортні документи.

2.1.2. При русі на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки,
бути пристебнутим і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями
(допускається не пристібатися ременями дітям до 12 років. Відповідно до
пункту 22.8 Правил, що навчає водінню, коли транспортним засобом керує
той, якого навчають,, а в населених пунктах, крім того, водіям і
пасажирам автомобілів оперативних служб*). При керуванні мотоциклом бути
в застебнутому мотошлеме і не перевозити пасажирів без застебнутого
мотошлема.

2.2. Водій механічного транспортного засобу, що участвуют у міжнародному
дорожньому русі, зобов’язаний: мати при собі реєстраційні документи на
транспортний засіб і водійське посвідчення, що відповідають Конвенції
про дорожній рух; мати на транспортом засобі реєстраційний і відмітний
знаки держави, у якому воно зареєстровано.

2.3. Водій транспортного засобу зобов’язаний:

2.3.1. Перед виїздом перевірити й у шляху забезпечити справний технічний
стан транспортного засобу відповідно до Основних положень по допуску
транспортних засобів до експлуатації й обов’язками посадових осіб по
забезпеченню безпеки дорожнього руху. Забороняється рух при несправності
робочої гальмової системи, рульового керування, зчіпного пристрою (у
складі потяга), що негорять (відсутніх) фарах і задніх габаритних вогнях
на дорогах без штучного висвітлення в темний час чи доби в умовах
недостатньої видимості, недіючому з боку водія склоочиснику під час чи
дощу снігопаду. При виникненні в шляху інших несправностей, з якими
додатком до Основних положень заборонена експлуатація транспортних
засобів, водій повинний усунути їх, а якщо це неможливо, те він може
випливати до місця чи стоянки ремонту з дотриманням необхідних
запобіжних заходів.

2.3.2. Проходити за вимогою співробітників міліції огляд на стан
сп’яніння. У встановлених випадках проходити перевірку знань Правил і
навичок водіння, а також медичне (Огляд для підтвердження здатності до
керування транспортними засобами.

2.3.3. Надавати транспортний засіб: співробітникам міліції для
транспортування ушкоджених при аваріях транспортних засобів, проїзду до
місця стихійного лиха, а також співробітникам міліції, федеральних
органів державної безпеки, податкової поліції в інші не терплять
зволікання випадках, передбачених чинним законодавством; медичним
працівникам, що випливають у побіжному напрямку для надання медичної
допомоги, а також медичним працівникам, співробітникам міліції і
федеральних органів державної безпеки, дружинникам і позаштатним
співробітникам міліції для транспортування громадян, що бідують у
термінової медичної допомоги, у лікувальні установи.

Вимога про надання транспортного засобу співробітникам федеральних
органів державної безпеки і податкової поліції не поширюється на
транспортні засоби, що належать громадянам.

2. Особи, воспользовавшиеся транспортним засобом, повинні за вимогою
водія видати чи довідку зробити запис у шляховому листі (із указівкою
тривалості поїздки, пройденого відстані, свого прізвища, посади, номера
службового посвідчення, найменування своєї організації), а медичні
працівники — видати талон установленого зразка.

3. Витрати, зв’язані з наданням транспортного засобу співробітникам
федеральних органів державної безпеки і податкової поліції, за вимогою
власника транспортного засобу відшкодовуються цими органами у
встановленому порядку.

2.4. Особи, що володіють правом перевіряти у водія транспортного засобу
чи документи використовувати транспортний засіб, зобов’язані пред’явити
за вимогою водія службове посвідчення.

2.5. При дорожньо-транспортному випадку водій, причетний до нього,
зобов’язаний: негайно зупинити (не торкати з місця) транспортний засіб,
включити аварійну світлову сигналізацію і виставити знак аварійної
зупинки (миготливий червоний ліхтар) відповідно до вимог пункту 7.2
Правил, не переміщати предмети, що мають відношення до події; ужити
можливих заходів для надання доврачебной медичної допомоги потерпілим,
викликати «Швидку медичну допомогу», а в екстрених випадках відправити
потерпілих на побіжному, а якщо це неможливо, доставити на своєму
транспортному засобі в найближчу лікувальну установу, повідомити своє
прізвище, реєстраційний знак транспортного засобу (із пред’явленням
документа, що засвідчує особистість, чи водійського посвідчення і
реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися до місця
події; звільнити проїзну частину, якщо рух інших транспортних засобів
неможливо. При необхідності звільнення проїзної чи частини доставки
потерпілих на своєму транспортному засобі в лікувальну установу
попередньо зафіксувати в присутності свідків положення транспортного
засобу, сліди і предмети, що відносяться до події, і прийняти всі
можливі міри до їх збереження й організації об’їзду місця події;
повідомити про те, що трапилося, у міліцію, записати прізвища й адреси
очевидців і очікувати прибуття співробітників міліції.

2.6. Якщо в результаті дорожньо-транспортного випадку немає потерпілих,
водії при взаємній згоді в оцінці обставин случившегося можуть,
попередньо склавши схему події і підписавши її, прибути на найближчу
посаду ДАІ чи в орган міліції для оформлення події.

2.7. Водію забороняється: керувати транспортним засобом у стані
сп’яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), під впливом лікарських
препаратів, що погіршують реакцію й увагу, у хворобливому чи стомленому
стані, що ставить під погрозу безпека руху; передавати керування
транспортним засобом особим, що знаходяться в стані сп’яніння, під
впливом лікарських препаратів, що погіршують реакцію й увагу, у
хворобливому чи стомленому стані, а також особим, що не мають при собі
водійського посвідчення на право керування транспортним засобом даної
категорії; припиняти організовані (у тому числі і піші) колони і займати
місце в них.

ОБОВ’ЯЗКИ ПІШОХОДІВ

4.1. Пішоходи повинні рухатися по чи тротуарах пішохідним доріжкам, а
при їхній відсутності — по узбіччях. Пішоходи, що перевозять чи
переносять громіздкі предмети, а також особи, що пересуваються в
інвалідних колясках без двигуна, можуть рухатися по краї проїзної
частини, якщо їхній рух по чи тротуарах узбіччям створює перешкоди для
інших пішоходів.

При відсутності тротуарів, пішохідних чи доріжок узбіч, а також у
випадку неможливості рухатися по них пішоходи можуть рухатися по
велосипедній чи доріжці йти в один ряд по краї проїзної частини (на
дорогах з розділовою смугою — по зовнішньому краї проїзної частини).

Поза населеними пунктами при русі по проїзній частині пішоходи повинні
йти назустріч руху транспортних засобів. Особи, що пересуваються в
інвалідних колясках без двигуна, що ведуть мотоцикл, мопед, велосипед, у
цих випадках повинні випливати по ходу руху транспортних засобів.

4.2. Рух організованих піших колон по проїзній частині дозволяється
тільки по напрямку руху транспортних засобів по правій стороні не більш
ніж по чотирьох людини в ряд. Попереду і позад колони з лівої сторони
повинні знаходитися супровідні з червоними прапорцями, а в темний час
доби й в умовах недостатньої видимості — із включеними ліхтарями:
попереду — білого кольору, позаду — червоного.

Групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних
доріжках, а при їхній відсутності — і по узбіччях, але лише у світлий
час доби і тільки в супроводі дорослих.

4.3. Пішоходи повинні перетинати проїзну частину по пішохідних
переходах, у тому числі по підземним і надземної, а при їхній
відсутності

— на перехрестях по лінії чи тротуарів узбіч.

При відсутності в зоні видимості чи переходу перехрестя дозволяється
переходити дорогу під прямим кутом до краю проїзної частини на ділянках
без розділової смуги й огороджень там, де вона добре проглядається в
обидва боки.

4.4. У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами
чи регулювальника пішохідного світлофора, а при його відсутності —
транспортного світлофора.

4.5. На нерегульованих пішохідних переходах пішоходи- можуть виходити на
проїзну частину після того, як оцінять відстань до транспортних засобів,
що наближаються, їхня швидкість і переконаються, що перехід буде для них
безпечний. При перетинанні проїзної частини поза пішохідним переходом
пішоходи, крім того, не повинні створювати перешкод для руху
транспортних засобів і виходити через транспортний засіб, що коштує, чи
іншої перешкоди, що обмежує оглядовість, не переконавши у відсутності
транспортних засобів, що наближаються.

4.6. Вийшовши на проїзну частину, пішоходи не повинні чи затримуватися
зупинятися, якщо це не зв’язано з забезпеченням безпеки руху. Пішоходи,
що не встигли закінчити перехід, повинні зупинитися на лінії, що
розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід
можна, лише переконавши в безпеці подальшого руху і з урахуванням
сигналу світлофора (регулювальника).

4.7. При наближенні транспортних засобів із включеними проблесковым
маячком синього чи кольору маячками синього і червоного кольорів і
спеціальним звуковим сигналом пішоходи зобов’язані утриматися від
переходу проїзної частини, а повинні уступити дорогу, що знаходяться на
ній, цим транспортним засобам і негайно звільнити проїзну частину.

4.8. Очікувати маршрутний транспортний засіб і таксі дозволяється тільки
на піднятих над проїзною частиною посадкових площадках, а при їхній
відсутності — на чи тротуарі узбіччі.

На зупинних пунктах, не обладнаних піднятими посадковими площадками,
дозволяється виходити на проїзну частину для посадки в транспортний
засіб лише після його зупинки. Після висадження необхідно, не
затримуючи, звільнити проїзну частину.

ОБОВ’ЯЗКУ ПАСАЖИРІВ

5.1. Пасажири зобов’язані:

при поїздці на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути
пристебнутими ними, а при поїздці на мотоциклі — бути, у застебнутому
мотошоломі; посадку і висадження робити з боку чи тротуару узбіччя і
тільки після повної зупинки транспортного засобу.

Якщо посадка і висадження неможливе з боку чи тротуару узбіччя, воно
може здійснюватися з боку проїзної частини за умови, що це буде безпечно
і не створить перешкод іншим учасникам руху.

5.2. Пасажирам забороняється:

відволікати водія від керування транспортним засобом під час його руху;

при поїздці на вантажному автомобілі з бортовою платформою стояти,
сидіти на чи бортах на вантажі вище бортів;

відкривати двері транспортного засобу під час його руху.

Використана література:

Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.

Саморуков С.І. Небезпека на виробництві. – Харків, 1999.

PAGE

PAGE 9

Похожие записи