Торф’яні пожежі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 7117
Скачать документ

Реферат з БЖД

Торф’яні пожежі

План

1.Торф і його світові запаси.

2.Родовища торфу на Україні.

3.Сумна популярність торфу.

4.Гасіння торф`яних пожеж-це справа професіоналів.

Торф- (від німецького слова Torf, що значить теж саме) – це пальна
корисна копалина , використовується як паливо, добриво, теплоізоляційний
матеріал та ін.Торф – молоде геологічне утворення, що пройшло початкову
стадію перетворення торфоутворювачів в умовах надлишкового зволоження й
обмеженого доступу повітря. . Містить 50-60% вуглецю. Теплота згоряння
(максимальна) 24 МДЖ/кг. Торф’яні родовища по земній кулі розподілені
нерівномірно відповідно до кліматичних і грунтово-ботанічних зон.
Світові запаси складають торфу порядку 500 мільярдів тонн , з них більш
186 мільярдів тонн, по оцінках фахівців, знаходяться на території Росії.
В Азії їх зосереджено близько 50 %, у Європі – 31 %, у Північній Америці
— 11 %, а 8 % в інших частинах світу.

Розподіл торф’яних родовищ зв’язано з географічною широтою, рельєфом і
геоморфологічною будовою місцевості. В Україні виявлено понад 2500
родовищ торфу із середньою глибиною залягання 1,4 м і запасами більш
2260 млн. т. На сьогодні в Україні вироблено більш 45 % розвіданих
запасів.

У торфоутворенні беруть участь водорості найпростіші, дріжджові і цвілі.
Ефективність процесу торфоутворення низька. Акумулюється сменше 20% маси
відмерлої рослинності у видгляді торфу. Середня швидкість нагромадження
торфу складає близько 1 мм на рік.

Торф придбав сумну популярність у зв’язку з підземними пожежами,
відомими людству протягом тисячоріч. Такі пожежі практично не піддаються
гасінню і становлять величезну небезпеку.

Торф’яні пожежі рухаються повільно, по кілька метрів у добу,
характеризуються тим, що їх практично не можна згасити, небезпечні
несподіваними проривами вогню з підземного вогнища і тим, що крайка його
не завжди помітна і можна провалитися в прогорілий торф. Ознакою
підземної пожежі є характерний запах гару, місцями з ґрунту сочиться
дим, сама земля гаряча.

Торф’яні пожежі найчастіше бувають у місцях видобутку торфу, виникають
звичайно через неправильне звертання з вогнем, від розрядів блискавки
або самозаймання. Торф схильний до самозаймання, воно може відбуватися
при температурі вище 50 градусів (у літню жару поверхня ґрунту в
середній смузі може нагріватися до 52 – 54 градусів)

Крім того, досить часто ґрунтові торф’яні пожежі є розвитком низової
лісової пожежі. У шар торфу в цих випадках вогонь заглиблюється з
стовбурів дерев. Горіння відбувається повільно, без полум`я. Підгоряють
корені дерев, що падають, утворюючи завали.

Торф горить повільно на всю глибину його залягання. Торф’яні пожежі
охоплюють великі площі і важко піддаються гасінню, особливо великих
пожеж, коли горить шар торфу значної товщини. Торф може горіти у всіх
напрямках незалежно від напрямку і сили вітру, а під ґрунтовим обрієм
він горить і під час помірного дощу і снігопаду.

Фахівці не рекомендують самостійно гасити торф’яну пожежу, краще обійти
його стороною , рухаючи проти вітру так, щоб він не доганяв вас з вогнем
і димом, не утрудняв орієнтування. При цьому потрібно уважно оглядати
перед собою дорогу , обмацувати її жердиною або ціпком.

Про цьому потрібно пам’ятати, оскільки при горінні торфовищ гаряча земля
і дим, що йде з-під неї , показують, що пожежа пішла під землю. Торф
вигорає зсередини, утворити порожнечі, у які можна провалитися і
згоріти.

А гасіння таких пожеж – це вже справа професіоналів. Для цього необхідна
важка техніка для створення на шляху вогню загороджувальних смуг і
канав, досвід у створенні зустрічного опалу, багато води, авіація і т.д.

Головним способом гасіння підземної торф’яної пожежі є обкопування
палаючої території торфу огороджувальними канавами. Канави копають
шириною 0,7- 1,0 м і глибиною до мінерального ґрунту або ґрунтових вод.

При проведенні земляних робіт широко використовується спеціальна
техніка: канавокопачі, екскаватори, бульдозери, грейдери, інші машини,
придатні для цієї роботи. Обкопування починається з боку об’єктів і
населених пунктів, що можуть зайнятися від палаючого торфу.

Саму пожежу гасять шляхом перекопування палаючого торфу і заливання його
дуже великою кількістю води, оскільки торф майже не намокає.

Для гасіння палаючих штабелів а також гасіння підземних торф’яних пожеж
використовується вода у виді могутніх струменів . Водою заливають місця
горіння торфу під землею і на поверхні землі.

Список літератури:

1.Інтернет:

а) HYPERLINK “http://www.fire.org.ru” www.fire.org.ru

б) HYPERLINK “http://www.vesna.org.ua” www.vesna.org.ua

в) HYPERLINK “http://www.unian.net” www.unian.net

г) HYPERLINK “http://www.geoinf.kiev.ua” www.geoinf.kiev.ua

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018