РЕФЕРАТ

на тему:

Структура і завдання єдиної державної системи запобігання і реагування
на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
(ЄДС ) — це державна система, яка включає центральні органи виконавчої
влади, P M Автономної Республіки Крим, державні адміністрації областей,
міст Києва і Севастополя та районів, виконавчі органи Рад, державні
підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами,
які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки,
організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям
техногенного та природного походження і реагування у разі їх виникнення
з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Головною метою ЄДС НС є забезпечення реалізації державної політики па
всій території України у сфері запобігання і ліквідації надзвичайних
ситуацій техногенного та природного характеру, захисту населення і
територій від наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха,

Основними завданнями ЄДС НС є:

забезпечення запобігання виникненню НС;

забезпечення готовності органів управління, сил і засобів;

проведення рятувальних і невідкладних аварійна відновлювальних робіт та
організація життєзабезпечення потерпілого населення;

розробка нормативно правових актів, державних норм і стандартів;

здійснення цільових та науково технічних програм;

забезпечення сталості функціонування об’єктів економіки;

збирання і опрацювання інформації про НС;

визначення потреби у силах, матеріальних і фінансових ресурсах;

здійснення державного нагляду, експертизи і контролю;

створення та раціональне використання матеріально технічних ресурсів;

своєчасне та достовірне інформування населення про обстановку та вжиті
заходи;

оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

соціальний захист потерпілого населення;

захист населення у надзвичайних ситуаціях;

міжнародне співробітництво у сфері захисту населення і територій від
надзвичайних ситуацій,

Правовою основою створення ЄДС НС є Закони України «Про надзвичайний
стан», «Про цивільну оборону України», Про війська ЦО», доповнення та
зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про
створення структур Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій
та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
(ЄДС НС) будується з урахуванням рівнів (загальнодержавного,
територіального, місцевого і об’єктового) і класифікації надзвичайних
ситуацій (техногенного, природного і соціально-політичного характеру),
стандартів безпеки і термінології, сил, засобів та резервів територій і
галузей.

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
(ЄДС НС) включає: ? органи управління (центральні, територіальні,
галузеві, місцеві і об’єктові), ? системи забезпечення (територіальні і
функціональні підсистеми), ? сили і засоби (військові, спеціальні і
спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та
інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, які призначені для
виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні
ситуації).

Територіальна підсистема ЄДС НС — це складова частина єдиної державної
системи (ЄДС), яка включає місцеві органи виконавчої влади, виконавчі
органи Рад, державні підприємства, установи та організації з
відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням
техногенної та при радної безпеки, організовують проведення роботи з
запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру
і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя,
зменшення матеріальних втрат.

Функціональна підсистема ЄДС НС — це складова частина єдиної державної
системи (ЄДС), що створюється на базі міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, включає їх регіональні та місцеві структурні
підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та
організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах
своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної
безпеки, організовують проведення роботи з запобігання надзвичайним
ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх
виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних
втрат.

Органи управління ЄДС НС — це органи виконавчої влади або їх структурні
підрозділи, які призначені для безпосереднього керівництва діяльністю
щодо запобігання і реагування па надзвичайні ситуації в межах своєї
компетенції.

Органи управління ЄДС НС діляться на координуючі (державна комісія з ТЕБ
і НС, Національна рада безпеки життєдіяльності, постійні комісії з ТЕБ і
НС, об’єктові комісії з НС), постійні (КМУ, МИС України, органи з НС
міністерств і відомств, державні територіальні і місцеві виконавчі
органи, управління (відділи) з питань НС та ЦЗН, органи з 11C
регіональних, міських і районних служб, управління об’єктів економіки,
служби з НС), повсякденні (оперативно-чергові служби МЫС України,
управлінь (відділів) з питань НС та ЦЗН, суб’єктів господарської
діяльності).

Системи забезпечення включають: • фінансові (резервний фонд КМУ,
резервні фонди територіальних і місцевих органів виконавчої влади у
розмірі 1% від зведеного річного бюджету), • матеріальні (ресурси
Держкомрезерву, МИС, окремих міністерств і відомств, територіальних
органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності), •
транспортні (МО, Мінтрансу, МВС та інших транспортних підприємств,
суб’єктів господарської діяльності), •оповіщення і зв’язку (МНС, МВС,
МО, Держкомзв’язку, Мінтрансу, Мінагропрому та інших, а також їх
територіальних органів, суб’єктів господарської діяльності).

Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
(ЄДС НС) може функціонувати у наступних режимах:

повсякденної діяльності (ведення спостереження і здійснення контролю за
станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і
прилеглій до них території; розроблення і виконання цільових і
науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним
ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих
матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об’єктів
економіки та збереження національної культурної спадщини у разі
виникнення надзвичайної ситуації), підвищеної готовності (формування
оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки
безпосередньо в районі можливого виникнення НС; прогнозування можливості
виникнення НС та її масштабів; підготовка пропозицій щодо нормалізації
обстановки в районі надзвичайної ситуації; проведення заходів щодо
запобігання виникненню НС; розроблення комплексних заходів щодо захисту
населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів
економіки; приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і
засобів), діяльності при НС (здійснення керівництва функціонуванням
підсистем і структурних підрозділів ЄДС НС; організація захисту
населення і територій; організація роботи, пов’язаної з локалізацією або
ліквідацією НС; визначення межі території, на якій виникла НС;
забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та першочергового
життєзабезпечення населення; здійснення постійного контролю за станом
довкілля, інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих
заходів, пов’язаних з реагуванням, захистом і оповіщенням населення та
наданням йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах НС) та
•діяльності при надзвичайному стані.

Головними етапами діяльності ЄДС НС є: • запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій (підготовка та реалізація комплексу правових,
соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних,
санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих па регулювання
техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику,
завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних
моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу
подій з метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її
можливих наслідків); • реагування на НС (скоординовані дії підрозділів
єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (планів ліквідації
MC); • уточнених в умовах конкретного виду та рівня ІІС з метою надання
невідкладної допомоги потерпілим; • усунення загрози життю та здоров’ю
людей, зменшення матеріальної шкоди і фінансових витрат; • ліквідація
наслідків ІІС; • гострий період ліквідації НС; • плановий і програмний
періоди ліквідації НС.

Взаємодія органів управління ЄДС НС та підпорядкованих їм сил
організується з метою своєчасного і ефективного реагування на
надзвичайні ситуації.

Визначаються центральні і територіальні органи управління, які
взаємодіють у кризових ситуаціях, склад і кількість сил та засобів
реагування на надзвичайну ситуацію. Погоджується порядок спільних дій
сил реагування на надзвичайну ситуацію, вирішуються питання всебічного
забезпечення.

Базовими принципами створення ЄДС НС є: • держав ний характер системи, •
орієнтація на загальнолюдські цінності, • дотримання міжнародних норм, •
пріоритет вимог, забезпечення безпеки при діяльності людини,
•відкритість для міжнародної співпраці.

На діяльність ЄДС НС здійснюють вплив фактори: • зовнішні
(трансграничний характер НС, соціально-економічні зміни в світі,
наявність світового досвіду та ринку) та • внутрішні (високий рівень
техногенної та природної безпеки в Україні, необхідність протистояння
НС, соціально-економічні зміни в Україні, високий науково-технічний
рівень в Україні, обмеженість наявних матеріально-технічних ресурсів та
фінансових резервів).

ЄДС НС має унікальні властивості: • глобальність дії, • постійна
готовність, • багатофункціональне застосування, • висока наукоємкість, •
надто велика інформативність, • висока оперативність.

Основною метою створення територіальних підсистем в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є забезпечення
реалізації на відповідній території державної політики у сфері
запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту
населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.

Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. — М., 1989.

Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.

Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.

Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. — К., 1996.

Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.

Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.

Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.

Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. — М., 1990.

Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.

Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.; Воеииздат, 1978.

Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.

Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.:
Воениздат, 1986.

Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

Похожие записи