Реферат на тему:

Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів
праці і відпочинку

Умови та зміст відпочинку

Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від
їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники. В
приміщеннях для відпочинку необхідно підтримувати оптимальну температуру
і освітлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму
і вібрації. Наукою доведено, що відновлення фізіологічних функцій при
нормальній температурі повітря (20 °С) відбувається у 2,5 раза швидше,
ніж при температурі 32 °С; нормалізація пульсу у робітників під час
відпочинку при температурі 19 °С відбувається у 3 рази швидше, ніж при
температурі 32 °С. Якщо у виробничих приміщеннях нормальні умови праці,
то відпочинок робітників може бути організований безпосередньо на
робочих місцях. У цих випадках необхідно одночасно зупинити все
обладнання і відкрити фрамуги. Крім того, в цехах повинні бути питтєві
автомати, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленіння.

Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За
змістом відпочинок може бути пасивним і активним.

Пасивний відпочинок в позі сидячи або лежачи застосовується при важких
фізичних роботах, а також роботах, пов’язаних з постійними переміщеннями
або позою стоячи. Однак після пасивного відпочинку спостерігається дещо
сповільнене впрацювання.

Більш ефективним є активний відпочинок, в основі якого лежить феномен
Сєченова. Він забезпечує більш швидке відновлення працездатності. У
процесі активного відпочинку навантаження з втомлених нервових центрів і
органів переключається на бездіяльні або менш завантажені під час
роботи. Активний відпочинок забезпечується:

зміною форм діяльності;

впровадженням виробничої гімнастики.

В основному зміна форм діяльності передбачає чергування:

основних і допоміжних робіт;

робіт різної складності і рівня монотонності;

фізичної і розумової праці;

більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною;

робіт, пов’язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м’язові групи;

робіт, які відрізняються характером робочої пози.

Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту
праці. Так, при виконанні дуже простих, короткотривалих операцій
необхідно два рази протягом робочого дня змінювати операції — на третій
і шостій годинах роботи. При виконанні робіт, які вимагають тривалого
впрацювання, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень,
або більш тривалі проміжки часу.

Велике значення для підтримання високої працездатності і збереження
здоров’я працівників має виробнича гімнастика. Особливо ефективні
гімнастичні вправи при роботах, пов’язаних з обмеженою руховою
активністю працівників.

Виробнича гімнастика має три основні форми: вхідна гімнастика,
фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка.

Вхідна гімнастика проводиться на початку робочого дня протягом 5…7 хв з
метою прискорення процесу впрацювання. Внаслідок гімнастичних вправ
зростає рухливість нервових процесів і прискорюється відновлення
робочого динамічного стереотипу.

Фізкультурна пауза проводиться протягом 5…10 хв від одного до чотирьох
разів за зміну в період розвитку втоми.

Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окремих органів.
Суть у тому, що протягом 2…3 хв працівник виконує 2—3 вправи. Особливо
необхідні фізкультурні хвилинки для працівників розумової праці та
робітників, для яких основною є робоча поза сидячи.

Суть і тривалість функціональної музики

Раціоналізація внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку пов’язана
також із застосуванням функціональної музики.

Функціональна — це музика, яка супроводжує процеси праці з метою
підвищення або підтримання високого рівня працездатності.

Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлюється тим, що
вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів.

Призначення і характер музикальних передач протягом робочої зміни
обумовлюється динамікою працездатності. Тому перед початком роботи
протягом 15…20 хв доцільно передавати зустрічну музику, щоб підняти
тонус і настрій працівників. На початку зміни і після обіду протягом
10…15 хв проводиться трансляція музикальних передач для стимулювання
процесу впрацювання. На початкових стадіях розвитку втоми в першій і
другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання
втомі і зняття відчуття стомлення. В останню годину роботи транслюють
так звану передфінальну музику, а по закінченні роботи — фінальну, яка
також покликана зняти відчуття стомлення. Загальна тривалість
музикальних передач за зміну становить 1…2,5 год залежно від конкретних
виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відповідними
графіками. Особливо ефективна функціональна музика при виконанні
монотонних робіт.

Недоцільно застосовувати музику при виконанні робіт, які вимагають
високої концентрації уваги працівника, значного навантаження розумовими
діями, виконуються в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах та на
нестаціонарних робочих місцях.

Показники ефективності режиму праці і відпочинку

Показниками ефективності впровадження науково обґрунтованих режимів
праці і відпочинку є підвищення продуктивності праці, поліпшення
використання робочого часу, збільшення фази стійкого стану в тривалості
робочої зміни, зниження ступеня втоми працівників і повне (або достатнє)
відновлення працездатності під час відпочинку.

Для оцінки ефективності впровадження науково обгрунтованих режимів праці
і відпочинку у виробничих умовах використовують показники продуктивності
праці. З цією метою розраховують:

індекс використання робочого часу при існуючому і запроектованому
режимах праці і відпочинку за формулою:

де Тзм — змінний фонд робочого часу, хв;

t — втрати робочого часу, хв.

індекс годинної продуктивності праці при існуючому і запроектованому
режимах праці і відпочинку за формулою:

де tс. с — тривалість фази стійкого стану, год;

tз. п — тривалість фази зниженої працездатності, год;

п — рівень продуктивності праці в період стійкого стану, прийнятий за 1;

п1 — рівень продуктивності праці на фазі зниженої працездатності, частки
одиниці.

індекс продуктивності за зміну Іп.п.з при існуючому і запроектованому
режимах праці і відпочинку за формулою:

.

Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження науково
обгрунтованого режиму праці і відпочинку розраховується за формулою:

,

— індекс продуктивності праці за зміну відповідно за існуючого та
нового режиму праці і відпочинку.

Ефективність нового режиму праці і відпочинку може бути оцінена також на
основі соціологічних досліджень щодо задоволення працівників таким
режимом, рівня їх стомлення і відновлення працездатності під час
відпочинку.

Література

Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. —
149 с.

Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. — М.:
Экономика, 1974. — 191 с.

Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под
редакцией А. О. Навакатикяна. — К.: Здоров’я, 1984. — 144 с.

Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в
физиологии труда. — М.: Медицина, 1974. — 311 с.

Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Экономика,
1980. — 343 с.

Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде
(Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М.:
Экономика, 1976. — 76 с.

Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для

ВУЗов. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с.

Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические
рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. — М.: Экономика, 1988. —
116 с.

Косилов С. А. Очерки физиологии труда. — М.: Медицина, 1965. — 371 с.

Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. — М.: Экономика, 1969. —
302 с.

Похожие записи