КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

«Основи охорони праці»

Зміст

Вступ

Розслідування та облік виробничого травматизму

Задача №1

Складові частини економічних збитків у разі виробничого травматизму,
аварії, вибуху, професійного захворювання

Задача №2

Висновок

Використана література

Вступ

Охорона праці – проблема складна і багатогранна. Для її вирішення
потрібна активна участь фахівців різних профілів: технологів,
проектувальників, екологів, санітарних лікарів, лінійних керівників та
ін. Особлива роль у цій важливій справі належить економістам. Вони
визначають економічні наслідки незадовільного стану охорони праці,
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; розміри
шкоди, заподіяної працівникам унаслідок тимчасової непрацездатності й
каліцтва. Економісти також розраховують вартість різних варіантів
організаційно-технічних рішень щодо підвищення рівня безпеки праці.

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров’я та безпеки

праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті
суспільства і були пов’язані з розвитком суспільного виробництва та
формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань
охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі,
психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення
безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Адже саме за таких
обставин людина здатна працювати високопродуктивно, створювати
необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.
Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на
перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про
людину. Головними об’єктами її досліджень є людина в процесі праці,
виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих
досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження
здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

1. Розслідування та облік виробничого травматизму

Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком. Закон України
«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності» визначає, що нещасний випадок – це обмежена в
часі подія або раптовий вплив на працівників небезпечного виробничого
фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових
обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Виробничі травми класифікують:

– за видом травмуючого агента – механічні, термічні, хімічні,

променеві, електричні, комбіновані та ін.;

– за виробничими матеріальними причинами (носіями)

травми – рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи

виробництва;

– за локалізацією травм – травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;

– за ступенем тяжкості пошкоджень – легкі, тяжкі, смертельні;

– за технологічними операціями – вантажно-розвантажувальні

роботи, перевезення вантажів та ін.

Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на
виробництві – раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого
фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або
наступила смерть. Наслідком дії несприятливих виробничих факторів може
бути і професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений
роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою
дією шкідливих виробничих факторів.

21 серпня 2001 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1094
«Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві», якою затвердив «Положення про
порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві» (нова редакція) й Перелік обставин,
за яких настає страховий випадок державного соціального страхування
громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання.

Згідно з практикою проведення розслідування нещасних випадків, аварій та
профзахворювань органами державного нагляду за охороною праці й
підприємствами внесені відповідні зміни і доповнення до Положення про
розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і
аварій на підприємствах, в установах і організаціях з урахуванням вимог
Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності».

Дія вказаного Положення поширюється лише на нещасні випадки, що
відбулися на території підприємства чи поза нею при виконанні роботи за
завданням адміністрації підприємства, а також при доставці робітників та
службовців на роботу або з роботи на транспорті підприємства. У
Положенні дано весь порядок розслідування.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення
небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;

визначення причин, що призвели до нещасного випадку;

встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;

розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам
потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи
іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання
необхідної допомоги. Керівник робіт або уповноважена особа підприємства,
у свою чергу, зобов’язані:

терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку
його у разі необхідності до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося роботодавця, а також відповідну
профспілкову організацію;

зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому
місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події
(якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до
більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних
випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків
зі смертельним наслідком та групових:

повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування за формою, що встановлюється цим
Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, – це
підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, –
відповідні органи державної пожежної охорони, а при виявленні гострого
професійного захворювання (отруєння) – відповідні установи (заклади)
державної санітарно-епідеміологічної служби;

організує його розслідування й утворює комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування включається: керівник (спеціаліст)
служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено
виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї
комісії); керівник структурного підрозділу чи головний спеціаліст;
представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або
уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо
потерпілий не є членом профспілки; інші особи.

У разі настання нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу
комісії з розслідування включається також представник відповідного
робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. При
виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) до складу
комісії з розслідування включається також спеціаліст відповідної
установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби та
відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування.

На підприємствах, де відсутні структурні підрозділи або головні
спеціалісти, до складу комісії з розслідування включається представник
роботодавця.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох
діб:

обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до
нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових
актів про охорону праці;

з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а
також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-1 (додаток 1)
і Н-5 (додаток 2) або акт за формою НТ про потерпілого;

у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта
за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання
(отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта за формою П-5 додаються акт за формою Н-1 або
НТ; пояснення свідків, потерпілого; витяги з експлуатаційної
документації; схеми, фотографії й інші документи, що характеризують стан
робочого місця (устаткування, машин, апаратури тощо); у разі
необхідності медичний висновок про наявність в організмі потерпілого
алкоголю чи отруйних наркотичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться
на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ
протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які
сталися за межами підприємства, – протягом доби після одержання
необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

потерпілому або його довіреній особі;

керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де
стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним
випадкам;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією
акта розслідування нещасного випадку;

відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або
посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій
спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н-1 органу, до сфери управління якого
належить підприємство, а в разі відсутності такого органу – відповідній
держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При
виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н-1 та
картка обліку гострого професійного захворювання за формою П-5
надсилається до відповідної установи державної
санітарно-епідеміологічної служби.

Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні
зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був)
потерпілий.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки зі смертельним наслідком;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше
працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

випадки смерті на підприємстві;

випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком
роботодавець зобов’язаний негайно передати:

відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

органу, до сфери управління якого належить дане підприємство;

відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу
місцевого самоврядування;

відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі
виявлення гострих професійних захворювань;

профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

відповідному органу з питань захисту населення і територій від
надзвичайних ситуацій.

Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка
призначається керівником територіального органу Держнаглядохоронпраці за
погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї
комісії. Підлягають розслідуванню всі випадки хронічних професійних
захворювань.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у
складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано
таке право МОЗ.

Наслідком нещасного випадку може бути:

переведення потерпілого на легшу роботу;

одужання потерпілого;

встановлення потерпілому інвалідності;

смерть потерпілого.

&

&

/„/?1®3u5iiiiiiiiiiOi???????

&

R?RoeR@TiIIiAiiIIIIIIµµIIIIII

`„Agd7f”

&

]t]?]°^–_`¬`ib»dpdAdid

Похожие записи