.

Розрахунок природної вентиляції

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 4452
Скачать документ

РОЗРАХУНОК ПРИРОДНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ

У відповідності до санітарних норм у всіх приміщеннях повинна бути передбачена природна вентиляція.
Природна вентиляція здійснюється через витяжні канали, шахти, кватирки приміщень. Вона дозволяє подавати та видаляти із приміщень великі об’єми повітря без застосування вентиляторів, тому вона дешевша від механічної.
За характером дії природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. Природна система вентиляції вважається організованою, якщо вона має устрій, що дає можливість регулювати напрямок повітряних потоків та величину повітрообміну. При неорганізованій вентиляції повітря подається та видаляється з приміщення за рахунок інфільтрації через нещільності та пори зовнішніх огороджень.
У сільськогосподарських виробничих приміщеннях повітря забруднюється різними шкідливими речовинами: пилом, газами, парою.
Для кожного виду приміщень установлені норми фізичного стану повітря і гранично допустимі концентрації шкідливих домішок.
Природна вентиляція являє собою труби прямокутного або круглого перерізу, що проходять через стельове перекриття і дах будівлі. Нижній кінець труб знаходиться в приміщенні, а верхній трохи вище гребеня даху будівлі. Через ці труби здійснюється природне відсмоктування повітря з приміщення. Приток чистого повітря потрапляє також через щілини у дверях, вікнах і стінах будівлі. У деяких будівлях для більш інтенсивного повітрообміну роблять припливні канали в нижній частині стін.
Переміщення повітря з приміщення по витяжних трубах відбувається за рахунок різниці об’ємної ваги зовнішнього і внутрішнього повітря. Завдяки цій різниці на вході і виході витяжних труб створюється різниця тисків, яку можна визначити за формулою

,

де h – висота відкритої з обох кінців вентиляційної труби, м;
– вага 1 м3 повітря за зовнішньої температури;
– вага 1м3 повітря за внутрішньої температури
Об’ємну вагу повітря при заданій температурі можна визначити за формулою:

,

де а – коефіцієнт розширення газів = 1 : 273;
1,293 – об’ємна вага повітря при 0 оС.

Таблиця 1. Об’ємна вага повітря за різної температури і різного барометричного тиску, кг/м3
t повітря, оС Барометричний тиск, мм рт. ст.
725 730 735 740 745 750 755 760 765 770
-10 1,281 1,289 1,298 1,307 1,316 1,325 1,333 1,342 1,351 1,360
-8 1,271 1,280 1,288 1,297 1,306 1,315 1,323 1,332 1,341 1,350
-6 1,261 1,270 1,279 1,287 1,296 1,305 1,313 1,322 1,331 1,340
-4 1,252 1,261 1,269 1,278 1,286 1,295 1,304 1,312 1,321 1,330
-2 1,243 1,251 1,260 1,268 1,277 1,286 1,294 1,303 1,311 1,320
0 1,234 1,242 1,251 1,259 1,268 1,276 1,285 1,293 1,302 1,310
+2 1,225 1,233 1,242 1,250 1,258 1,267 1,276 1,294 1,298 1,301
+4 1,216 1,224 1,233 1,241 1,249 1,258 1,266 1,274 1,283 1,291
+6 1,207 1,215 1,224 1,232 1,240 1,249 1,257 1,265 1,274 1,282
+8 1,198 1,207 1,215 1,223 1,232 1,240 1,248 1,256 1,265 1,273
+10 1,190 1,198 1,206 1,215 1,223 1,231 1,239 1,247 1,256 1,264
+12 1,182 1,190 1,198 1,206 1,214 1,222 1,231 1,239 1,247 1,255
+14 1,173 1,181 1,190 1,198 1,206 1,214 1,222 1,230 1,238 1,246
+16 1,165 1,173 1,191 1,189 1,198 1,197 1,213 1,222 1,230 1,238
+18 1,157 1,165 1,173 1,181 1,189 1,193 1,205 1,213 1,221 1,229
+20 1,149 1,157 1,165 1,173 1,181 1,189 1,197 1,205 1,213 1,221

Швидкість руху повітря у витяжних трубах обчислюють як
,

де g – прискорення земного тяжіння, м/с2.
Під час проходження по трубі повітря буде зустрічати опір, що залежить від форми і якості стінок труби, тому дійсна швидкість буде менше від розрахованої за формулою (18). При розрахунку вентиляції дійсну швидкість визначають за формулою

.

За швидкістю повітря і продуктивністю вентиляції знаходять сумарний переріз витяжних труб

,

де Σ F – сумарний переріз труб, м2;
L – продуктивність вентиляції, м/год;
υ – дійсна швидкість повітря в трубі, м/с.

,

де Рф – загальна кількість шкідливих речовин;
Р1 – ГДК шкідливої речовини;
Р0 – вміст шкідливих речовин у чистому засмоктуваному повітрі.
Для підсилення витяжки повітря через вентиляційні труби на верхній частині труб монтують дефлектори. Конструкції дефлекторів різні. На рис. 3.1 показано вертикальний розріз дефлектора ЦАГИ, а на рис. 3.2 – конструкцію зіркоподібного дефлектора. Дефлектор підсилює витяжку повітря через вентиляційну трубу за рахунок потоку вітру, що обдуває дефлектор.
У дефлекторі ЦАГИ вітер, обтікаючи обичайку 2, створює на 5/7 його кола розрідження. Внаслідок розрідження в трубі, на якій встановлено дефлектор, створюється рух повітря, що виходить назовні через кільцеві щілини між обичайкою 2, ковпаком 1 і корпусом 3.

Рис. 1. Дефлектор ЦАГИ: 1 – ковпак, 2 – обичайка; 3 – конус; 4 – дифузор

У зіркоподібному дифлекторі вітер, обмиваючи вертикальні щілини на зовнішній поверхні корпуса, створює з підвітреного боку близько щілин розрідження. Останнє сприяє відсмоктуванню повітря по трубі, на якій встановлено дефлектор.
Продуктивність дефлектора знаходять за формулою

.

Рис. 2. Зіркоподібний дефлектор: 1 – ковпак; 2 – корпус; 3 – косинка для кріплення корпуса до труби

Звідси визначаємо діаметр дефлектора

,

де kе – коефіцієнт ефективності, що виражає відношення
швидкості повітря в трубі і швидкості вітру

.

Звідки

.

Для дефлектора ЦАГИ , для зіркоподібного дефлектора .
Дефлектори встановлюють вище гребеня даху і в тому місці, де немає яких-небудь перешкод, що затримують потік повітря або змінюють його напрямок.
Приклад 1.
У свинарнику розміщено 60 відгодівельних свиноматок живою масою по 100 кг та 40 – по 200 кг. Тварини виділяють вуглекислоту, яку необхідно видалити природним вентилюванням приміщення. Потрібно обчислити таку вентиляцію.
Розв’язок.
Користуючись даними табл. 3.2 знайдемо загальну кількість вуглекислоти, що виділяє вся худоба за годину:

Р = 60 43 + 40 57 = 4860 л/год.

Продуктивність вентиляції повинна бути:

м3/год.

Таблиця .2. Кількість вуглекислоти і водяної пари, що виділяються сільськогосподарськими тваринами
Група тварин Маса тварини, кг Кількість, що виділяється однією твариною
тепла, ккал вуглекислоти
л/год водяної пари, г/год
загальна вільна
1 2 3 4 5 6
Корови стільні (сухостійні) 300
400
600 604
739
926 440
550
670 90
110
138 288
350
440
Корови лактуючі з рівнем лактації 10 л 300
400
600 644
765
906 450
550
650 96
114
135 307
367
431
Корови лактуючі з рівнем лактації 30 л 400
600
800 1174
1342
1509 850
970
1080 175
200
225 560
642
721
Телята:
до 1 місяця 30
40
50 100
141
174 72
102
124 15
21
26 47
67
83
1-3 міс. 40
60
100 147
215
282 106
155
204 22
32
42 70
102
135
3-4 міс. 90
120
150 248
369
382 178
268
276 37
55
57 117
176
183
Молодняк:
4 міс. – 1 року 120
180
250 322
476
496 232
349
358 48
71
74 153
227
236
1-2 роки 220
320
350 483
631
651 350
455
476 72
94
97 230
301
310
Свиноматки холості й супоросні до 2 міс. 100
150
200 222
256
394 100
185
250 33
38
44 106
121
141
Свиноматки супоросні більше 2 міс. 100
150
200 268
308
349 195
220
250 40
46
52 128
288
267
Свиноматки з приплодом 10 сисунів 100
150
200 530
605
698 280
435
508 79
90
104 252
288
338
Свині на відгодівлі 100
200
300 288
382
503 208
275
365 43
57
75 137
182
240
Молодняк:
від 2 міс.
5-8 міс. 15
60
80 100
202
235 72
145
170 15
30
35 47
96
112

Конструкція свинарника допускає установку витяжних труб довжиною h = 4,2 м. Температура всередині свинарника +10 оС. Зовнішню температуру визначаємо за даними табл. 3.3. Для середньої смуги Європейської частини вона у зимові періоди дорівнюватиме мінус 10 оС (січень).
Знайдемо різницю тисків у повітропроводі, користуючись табл. 3.1 та формулою (16) при атмосферному тиску 760 мм рт. ст.
кг/м2.

За формулою (16) знайдемо швидкість повітря

м/с.

Таблиця 3. Середня температура повітря за кліматичними смугами і місяцями року, оС
Зона, пункт Місяць
січень лютий березень квітень жовтень листопад грудень
1, Омськ -19,6 -17,6 -11,6 +1,4 +1,4 -8,5 -16,7
1, Свердловськ -16,2 -13,1 -7,4 +1,6 +0,4 -7,8 -13,5
2, Вологда -12 -10,3 -5,9 +2,1 +2,5 -4,2 -9,5
2, Москва -10,8 -9,1 -4,8 +3,4 +3,5 -2,8 -8,0
3, Харків -7,7 -6 -1,2 +7 +6,9 +0,2 -4,8
3, Київ -5,9 -5,3 -0,5 +7,1 +7,7 +1,1 -3,7

Сумарний переріз труб розраховуємо за формулою (20):

м2.

Проектуємо шість вентиляційних труб кожна перерізом 0,3 . 0,3 = 0,09 м2, загальним перерізом 0,54 м2.
Приклад 2.
Визначити сумарний переріз витяжних труб природної вентиляції для корівника місткістю корови лактуючі масою 300 кг – 80 гол;
-«- 400 кг – 40 гол;
-«- 600 кг – 40 гол.
Внутрішня температура корівника +10 оС, зовнішня – мінус 5 оС.
Розрахунок вентиляції, як видно з умов задачі, потрібно вести на зниження вологи, що виділяється тваринами.
З даних табл. 3.2 знаходимо кількість водяної пари, що виділяється худобою:

Маса 300 кг – 0,307 . 80 = 24,56 кг/год
Маса 400 кг – 0,367 . 40 = 14,68 кг/год
Маса 600 кг – 0,431 . 40 = 17,24 кг/год
кг/год.

У корівнику відносна вологість повинна бути не більше 85 %. Приймаємо відносну вологість зовнішнього повітря 40 %. За даними табл. 4 знайдемо максимальний вміст водяної пари при +10 оС.

Таблиця 4. Вміст водяної пари у повітрі за нормального атмосферного тиску і повного насичення при різних температурах
Температура оС Вміст водяної пари за повної насиченості, г/кг Температура, оС Вміст водяної пари за повної насиченості, г/кг
-15 1,1 30 20,3
-10 1,7 35 35,0
-5 2,6 40 46,3
0 3,8 45 60,7
5 5,4 50 79,0
10 7,5 55 102,3
15 10,5 60 131,7
20 14,4 65 168,9
25 19,5 70 216,1

Підставляємо одержані дані у формулу.

м3/год.

Продуктивність вентиляції для цієї мети дорівнює 6800 м3/год.
Виходячи з типової конструкції корівника, приймаємо довжину витяжних труб h = 6,5 м.
Визначимо різницю тисків повітря на вході й виході з повітропровода за формулою (16)

.

Температура в корівнику повинна бути +10 оС; приймаємо середню зовнішню температуру –5 оС за нормального атмосферного тиску. Тиск 755 мм рт. ст.

кг/м3;
кг/м3 .

Знаходимо числове значення різниці тисків

кг/м2.

Обчислимо швидкість повітря

м/с.

Сумарну площу перерізу витяжних труб розрахуємо за формулою (20)

м2.

Приймаємо до обладнання 12 труб перерізом 0,4 . 0,4 = 0,16 м2.
Загальна площа перерізу труб 1,92 м2.

Контрольні запитання

1. Призначення та принцип дії природної вентиляції.
2. Як визначити продуктивність природної вентиляції?
3. Як обчислити необхідну сумарну площу повітропроводів?

Самостійна робота

1. Будова і принцип дії дефлектора.
2. Як обчислити діаметр дефлектора?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019