Реферат

на тему:

“ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ”

(землетруси, зсуви) ЗСУВИ

Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки
при виникненні зсувів (обвалів).

Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією
власної ваги.

Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських
схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку
пору року. Основна причина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід
підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать:
ослаблення порід унаслідок вивітрювання, пере-зволоження ґрунту опадами,
нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви виникають також під час
землетрусів і вивержень вулканів.

Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі).
Швидкість повільних переміщень порід складає декілька десятків
сантиметрів за рік, середніх — декілька метрів за годину або добу,
швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень
належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські
угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв’язку,
електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину,
створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, у 1911
р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло
близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой із його
54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив завальне
озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла
300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р.
у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості
людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси
відбуваються і зараз у м. Чернівці.

Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні
споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням
рослинності.

При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку
оповіщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно
негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.

Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу
від дії сил тяжіння.

Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв’язності) порід у
результаті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод,
землетрусів, неправильного проведення земляних робіт при будівництві
споруд тощо.

Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і
річок. У результаті значних обвалів у долинах річок утворюється озеро
(наприклад, озеро Ріца на Кавказі). До різновидів обвалів також належать
каменепади, обвали ґрунту й обрушення льодовиків.

Доволі поширені каменепади на схилах із крутизною 30° і більше. Розміри
падаючого каміння незначні, загальний об’єм каменепаду не перевищує
десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю
150—200 км на годину. Удар каменю діаметром 20 см і більше смертельний
для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних злив.

Каменепади найбільш небезпечні на автомобільних дорогах, розташованих у
крутосхилих ущелинах.

Обвали ґрунту відрізняються від каменепадів більшим об’ємом і
купчастістю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря,
тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить значну відстань.
Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину.

Обвали льодовиків виникають в основному від землетрусів. Потік, який
виникає після обвалу, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.

ЗЕМЛЕТРУСИ

Землетрус починається з розриву і переміщення гірських порід в якомусь
місці у глибині Землі. Це місце називається вогнищем землетрусу, або
гіпоцентром. Глибина його звичайно буває не більше 100 км, але інколи
доходить до 700 км. Інколи вогнище землетрусу може бути і на поверхності
землі. В таких випадках, якщо землетрус сильний, мости, дороги, будинки
і інші спорудження виявляються розірваними і зруйнованими.

Частина землі, в межах якої на поверхні, над вогнищем, сила підземних
поштовхів доходить найбільшої величини, називається епіцентром.

В одних випадках пласти землі, розміщених по сторонах розлому, рухається
один на одного. В інших – земля по одну сторону розлому опускається,
утворюючи скидання. В місцях де вони пересікають річні русла,
появляються водоспади. Зведення підземних печер розтріскуються і
обвалюються. Буває, що після землетрусу великі частини землі прибори
фіксують близько 100 000 землетрусів щорічно.

Удар викликає стрясіння шарів гірських порід навкруги вогнища, розходячи
у вигляді хвиль, так як і хвилі розходяться від кинутого у воду каміння.
Але вода швидко заспокоюється, і навіть після самої більшої бурі на її
поверхні не залишаючи ніяких слідів. На земній поверхності стрясіння не
завжди проходять безслідно. Від дуже сильних струсів поверхності землі
може вигинатися.

Більшість руйнувань від землетрусів звичайно відбувається у не стійких
гірських породах.

Побудови при сильних підземних штовхань руйнуються за декілька секунд.
Катастрофічні землетруси рідко дають більше 2-3 коротких, але сильних
поштовхів. Тільки слабкі, вже безпечні повторні поштовхи ще довго
тривожать зляканих жителів. Звичайно, чим дальше від епіцентру, тим
слабкіше трясіння ґрунту. На великих відстанях воно зовсім не замітне.

Нерідко вогнище землетрусу ховається під морським дном, і на море
створюються великі хвилі. Наприклад, під час Лісабонського землетрусу в
1755 р. на берег Португалії обвалилася хвиля висотою 12м, а сильне
хвилювання спостерігалося навіть у берегів Південної Америки, по іншу
сторону Атлантичного океану. Більшість підземних поштовхів дуже слабо, і
про них знають тільки сейсмологи – учені, які спеціально вивчають
поштовхи землі. Катастрофи, типу Месинської чи Каліфорнійської, бувають
досить рідко.

Силу землетрусу визначають балами.

Учені зробили спеціальну таблицю для визначення сили землетрусу в балах.

Сила

в балах Характеристика землетрусу

1. Не відчувається. Відмічається тільки спеціальними приладами.

2. Дуже слабо. Відчувається тільки дуже чуткими домашніми тваринами і
деякими людьми у верхніх поверхах.

3. Слабий. Відчувається тільки в середині деяких будинків, як здригання
від грузовика.

4. Помірний. Чути скрип балок, дзвін посуди, здригання меблів.
Всередині будинку здригання відчувається більшістю людей.

5. Досить сильний. В кімнатах відчуваються поштовхи, як від падання
важких речей. Гримають двері. Тріскають віконне скло, гойдаються лампи і
меблі, зупиняються настінні годинники. Гойдаються тонкі гілки дерев.
Відчувається багатьма людьми і

не в будинках.

6. Сильний. Гойдаються важкі меблі, б’ється посуд, падають з полиці
книги, іноді тріскає штукатурка. Руйнуються тільки дуже старі будинки.
Відчувається всіма людьми.

7. Дуже сильний. Руйнуються погано побудовані і старі будинки. В міцних
спорудах появляються невеликі тріщини, осипається штукатурка. Змінюється
рівень води у криницях. В річках і

озерах мутніє вода. Іноді спостерігаються зсуви і осипи.

8. Руйнівний. Дерева сильно розгойдують , частина їх ламається.
Розвалюються міцні кам’яні огорожі, падають заводні труби. Руйнується
багато міцні споруди. На ґрунті появляються

тріщини.

9. Спустошений. Будинки руйнуються. Появляються багато

тріщин на ґрунті.

10. Винищувальний. Руйнуються добре збудовані дерев’яні

будинки і мости, міцні споруди і навіть фундаменти.
Розриваються водопровідні і каналізаційні труби. Руйнуються насипи,
гребля і дамби. Створюються зсуви і обвали, тріщини і згини в ґрунті.
Із річок і озер виплескує вода.

11. Катастрофа. Майже всі кам’яні споруди розвалюються. Руйнуються
дороги, греблі, насипи, мости. Створюються

широкі тріщини з рушеннями.

12. Сильна катастрофа. Руйнуються всі споруди. Окремі

предмети підкидаються при поштовхах. Перетворюється вся місцевість.
Змінюються русла рік. Створюються водоспади. На поверхності грунта видно
земляні хвилі.

Катастрофічні наслідки землетрусу на довго залишаються в пам’яті людей
як страшне, невиправне нещастя. В час грандіозного японського землетрусу
1923 р. загинуло більше 90 тис. чоловік. При індійському землетрусі 1897
р. були зруйновані всі кам’яні будинки на площі, майже втроє більше
площі Криму. Добре, що в нашій країні не буває таких спустошуваних
катастроф, але інколи в деяких місцевостях бувають руйнівні землетруси.

В Кримі останній сильний землетрус був в 1927 р. В 1948 р. сильний
землетрус був поблизості столиці Туркменії м. Ашхабада. В 1949р. великий
землетрус відбувся на Північному Паміру. В 1950 і 1957 роках землетруси
були в районах оз. Байкал.

Пом’якшити наслідки вже трапившого нещастя потрібно, але цього
недостатньо. В місцевостях, яким загрожує землетрус, потрібно будувати
особливо міцні будинки. Землетруси – строгий екзаменатор. Воно
провірить. Чи добре побудовані будинки і який вид споруди стійкіший.
Вивчаючи наслідки землетрусу, інженери Японії, США і нашої країни
придумали багато способів будуванню особливо стійких будівель, спроможні
витримати досить сильні підземні поштовхи.

Не менш важливо навчитися попереджати про землетрус наперед. Це важко,
тому що вони зароджуються в недоступних глибинах Землі і сили,
викликаючі їх, накопичуються дуже повільно. Не дивлячись на це учені в
майбутньому навчаться попереджувати час наступлення землетрусу.

За руйнівною силою і небезпекою для життя людини із землетрусами можуть
порівнятися небагато грізних сил природи. Їх жертвами стали мільйони
людей і сотні міст. Під час землетрусу людина переживає неприємні
відчуття часом і панічний страх. Земля, звична основа і опора, під
ногами починає тремтіти, немов щось живе. У будинках руйнуються стелі,
тріскають стіни. Падають предмети, розгойдуються світильники. На
поверхні землі утворюються глибокі тріщини, міняється вигляд озер і рік,
рельєф місцевості може істотно змінюватися. Землетруси найбільш поширені
в гірських і передгірських районах. Небезпечні тільки самі по собі
коливання землі, але і грізні супутники землетрусів: великі зсуви і
обвали, провали земної поверхні, цунамі, селі. Сейсмічні хвилі бувають
двох типів: повздовжні і поперечні. Повздовжні – розповсюджуються як
хвилі на воді, вони розколюють будівлі, струшуючи їх так, що руйнуються
навіть міцні конструкції. Ці хвилі найбільш небезпечні. Поперечні хвилі
діють а принципом пружини, могутні удари поперечних хвиль бувають дуже
рідко, частіше вони ушкоджують комунікації. Не руйнуючи будівель.

Щорічно на землі відбуваються тисячі слабких поштовхів, сотні відчутних,
десятки сильних і одиниці, в середньому катастрофічних.

Візьмемо Крим: епіцентри землетрусів розташовуються тут на глибинах від
5 до 40 км, переважно в інтервалі 15-30 км. За останні десятиріччя в
числі причин землетрусу з’явився новий чинник – геологічна діяльність
людини. Не тільки незначні поштовхи на обмежених ділянках, але і
катастрофічні наслідки можуть мати місце при цих землетрусах які людина
викликає, сама того не бажаючи. До землетрусів можуть призвести і
переміщення великої маси ґрунту при розробці корисних копалин, підземні
вибухи, закачування або викачування з надр великої кількості води, газу
або нафти, створення великих водосховищ, які своє вагою давлять на
окремі блоки земної кори.

Древні вчили: з вогнем не жартуй, з водою не товаришуй, вітру не вір, —
товаришуй із землею. Однак при землетрусі більшість людей про це не
відають: перелякані і розгублені, вони вибігають з приміщень хаотично,
неорганізовано. А це може ще більше ускладнити ситуацію.

Що ж треба знати про землетрус? Серед ознак його наближання можна
відзначити: неспокій птахів і домашніх тварин, спалахи у вигляді
розсіяного світла зірниць, запах газу в районах, де раніше цього не
помічалося, іскріння близько розташованих електропроводів, що не
торкаються, голубувате свічення внутрішніх поверхонь будинків. На жаль,
науковий прогноз землетрусів практично відсутній. Сейсмічна служба
країни реєструє поштовхи. Передає дані про землетрус, що вже почався.

Як поводитись при землетрусі, що почався? Найголовніше – не піддаватися
паніці і захистити себе в будинку від всіляких уламків, важких
предметів, скла і т.д. Землетруси силою понад 5 балів – небезпечні.
Ознаки такого землетрусу – обсипається штукатурка, розгойдуються люстри,
падає посуд. Від моменту, коли ви відчули перші поштовхи, до коливань,
що небезпечні для будівель, у вас є 15-20 сек.

Якщо ви на першому поверсі – треба покинути будинок. На другому і вище –
заховатися в безпечне місце (отвори капітальних внутрішніх стін, кутки,
утворені цими стінами, біля внутрішньої капітальної стіни і т.д.), можна
ховатися під ліжком, під столом. Небезпечні місця біля вікон. В кутових
кімнатах на останніх поверхах, біля засклених отворів зовнішніх стін.

Встигніть відкрити двері з квартири, якщо є зайва секунда, — вимкніть
газ і електроенергію, погасіть вогонь, не запалюйте сирників, не можна
користуватися ліфтом.

Пам’ятайте, що при землетрусі, паніка і страх – найважливіший чинник
небезпеки. Зупиняйте тих, хто має намір стрибати з балконів і вікон з
поверху, який вищий першого. У школі діти повинні уміти ховатися під
партами, під столом, накрити голову руками. Небезпечні також сходи і
вихідні двері, через безладний рух натовпу там буває багато нещасних
випадків.

Як тільки поштовхи припиняються, не втрачаючи часу, виходьте на вулицю,
не стійте під дротами, трубами, карнизами. Якомога далі відходьте від
будівель, стовпів, огорож, найкраще знаходитися в сквері, на пустирі, на
відкритому майданчику. Якщо землетрус застав вас в дорозі, негайно
зупиніть машину – краще на відкритому місці і не виходьте до закінчення
поштовхів. Пасажирам автобуса безпечніше знаходитися на своїх місцях,
водій автобуса повинен відкрити двері. У метро при землетрусі
безпечніше, ніж вгорі, але може погаснути світло.

Якщо потрапили в завал, а це стосується всіх випадків – при обвалах,
зсувах, землетрусі – пам’ятайте, що, передусім, не треба втрачати
присутності духу, потрібно зберігати ясність думки. Без їжі і води ви
можете протриматись досить довго, прислухайтесь, подайте голос, труби і
батареї – це теж можливість подати про себе інформацію, постарайтесь
визначити, чи немає поруч інших людей, де ви знаходитеся і чи немає
виходу. Запалювати вогонь не можна. Шукайте одяг і ковдри, боріться за
своє життя. У бачку вашого унітазу – питна вода, сподівайтесь на
допомогу, якщо вже пройшло багато днів. Під час вірменського землетрусу
в 1988 році протягом 7 днів з руїн було врятовано 15 тисяч чоловік.

Попередити про землетрус може сигнал цивільної оборони: гудки сирени
“Увага всім!”, треба включити репродуктор, приймач, місцевий канал
телебачення і отримати відповідну інструкцію. Відразу ж після землетрусу
небезпечно запалювати вогонь. Треба негайно оглянути завали – чи не
потрібна можливо комусь допомога. Дійте при цьому обережно, не займайте
без потруби телефон, не перевіривши системи, не спускайте воду.
Промислові аварії, пожежі є звичайними супутниками подібних стихійних
лих. Потурбуйтесь про дітей: за ними потрібен особливий контроль.

Використана література:

Основи безпеки життєдіяльності. Посібник. – К., 2001.

Енциклопедія природних стихій. – К., 1998.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи