Реферат на тему:

Правові основи захисту від небезпечних ситуацій

Закон “Про цивільну оборону України” визначає надзвичайну ситуацію як
порушення нормальних умов життя та діяльності людей на об’єкті чи
території, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією,
епізоотією, великою пожежею, використання засобів ураження, що призвели
чи можуть призвести до людських чи матеріальних втрат.

Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та
реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів,
спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику,
завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій на
основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та
прогнозів щодо можливого перебігу подій із метою недопущення їх
переростання у небезпечних ситуацій або пом’якшення її можливих
наслідків.

Якщо говорити про правові засади захисту, то він включає у себе цілий
комплекс нормативно-правових актів, на які покладено регулювання ряду
галузей, які безпосередньо чи опосередковано пов’язані з можливістю
виникнення небезпечних ситуацій.

Закони про захист навколишнього середовища, похідні від цього акти також
сприяють захисту від небезпечних ситуацій. Нормативне регулювання
виробничої діяльності, вимоги щодо дотримання тих чих інших положень по
гранично-допустимих нормах, охорони праці і т.д. також підпадають під
правову основу захисту від небезпечних ситуацій. Окрим напрямком є
медичні положення щодо епідеміологічного стану.

Важливе місце в правовій базі захисту від небезпечних ситуацій посідає
Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 2000 р.

Основними завданнями цього Закону є:

правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення
надзвичайних заходів, спрямованих на захист життя та здоров’я людей і
нормалізацію екологічного стану на території зони надзвичайної
екологічної ситуації;

визначення порядку встановлення правового режиму зони надзвичайної
екологічної ситуації, його організаційного, фінансового та
матеріально-технічного забезпечення, у тому числі відповідного режиму
використання, охорони та відтворення природних ресурсів;

встановлення порядку залучення юридичних та фізичних осіб до участі у
надзвичайних заходах на території зони та відшкодування вартості
виконаних ними робіт;

визначення порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним та фізичним
особам внаслідок виникнення надзвичайних екологічних ситуацій або
проведення робіт з ліквідації їх наслідків.

Основними принципами регулювання правового режиму в зоні надзвичайної
екологічної ситуації є:

пріоритет захисту життя та здоров’я людей;

непорушність конституційних прав і свобод людини і громадянина;

комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану;

забезпечення населення достовірною інформацією про стан довкілля,
можливу загрозу для життя та здоров’я людей і про виконання заходів,
спрямованих на нормалізацію екологічного стану;

невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи
ускладненні надзвичайної екологічної ситуації.

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної
екологічної ситуації є:

значне перевищення гранично допустимих норм показників якості
навколишнього природного середовища, визначених законодавством;

виникнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей
або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи
навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення
навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил
природи чи інших факторів;

негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на
значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних
заходів з боку держави;

негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які
суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і
провадження господарської діяльності на відповідній території;

значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних
змін у навколишньому природному середовищі.

Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації — це особливий
правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих
місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і
спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат,
відвернення загрози життю і здоров’ю громадян, а також усунення
негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної
екологічної ситуації передбачає виділення державою та/або органами
місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних
ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування
нанесених збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції
для державних потреб, реалізацію комплексних та цільових програм
громадських робіт.

За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної
ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного стану в порядку,
встановленому Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану»
(1550-14).

Центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки
Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи
виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства,
установи і організації здійснюють повноваження, надані їм Конституцією
України та законами України, і забезпечують додержання правового режиму
зони надзвичайної екологічної ситуації та виконання заходів,
передбачених цим Законом та актами Президента України.

Дія правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації може бути
достроково припинена Президентом України за пропозицією Ради
національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету
Міністрів України у разі усунення обставин, що стали причиною оголошення
окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, виконання
заходів, які необхідно було здійснити для нормалізації екологічного
стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.

Припинення дії правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації
на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях
може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Подання Кабінету Міністрів України про дострокове припинення дії
правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації готуються з
урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування та місцевих
органів виконавчої влади.

З достроковим припиненням дії правового режиму зони надзвичайної
екологічної ситуації така територія не вважається зоною надзвичайної
екологічної ситуації.

Зміна правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації
проводиться з дотриманням вимог, встановлених статтею 6 цього Закону.

Запровадження правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації
передбачає обов’язкове виділення коштів з державного та місцевих
бюджетів, резервного фонду Кабінету Міністрів України чи інших джерел,
не заборонених законом. За недостатністю цих коштів Кабінет Міністрів
України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного
бюджету України, який подається до Верховної Ради України для
позачергового розгляду як невідкладний.

В межах видатків, передбачених місцевими бюджетами на відповідні цілі,
органи місцевого самоврядування виділяють фінансові та інші матеріальні
ресурси, а за необхідністю — додаткові кошти, з дотриманням вимог,
встановлених статтею 67 Закону України «Про місцеве самоврядування»
(280/97-ВР).

Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган
виконавчої влади, в межах виділених коштів, розміщує відповідне державне
замовлення на поставки продукції для державних потреб, затверджує та
реалізує загальнодержавні комплексні чи цільові програми громадських
робіт.

Органи місцевого самоврядування або уповноважені ними органи в межах
виділених коштів розміщують відповідні замовлення на поставки продукції
для місцевих потреб, затверджують та реалізують місцеві комплексні чи
цільові програми громадських робіт.

У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації
правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про
правовий режим надзвичайного стану» можуть запроваджуватися, зокрема,
такі заходи:

встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду;

обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою
необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого
небезпечного їх впливу на життя і здоров’я людей або загрози погіршення
екологічної ситуації;

посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують
життєдіяльність населення;

встановлення обмежень чи заборони на проведення масових заходів, у тому
числі у разі загострення епідеміологічної обстановки, крім заходів,
заборона та проведення яких встановлюється судом;

відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов’язковим
наданням їм жилих приміщень для постійного або тимчасового проживання;

встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення
діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з
ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням
життєдіяльності населення;

встановлення карантину та здійснення інших обов’язкових
санітарно-протиепідемічних заходів;

запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і
предметів першої необхідності серед населення;

проведення мобілізації ресурсів підприємств, установ та організацій
незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю
виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення
аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

проведення необхідних робіт по наданню допомоги тваринам у разі їх
захворювання, загрози їх загибелі;

примусове відчуження об’єктів права приватної власності з обов’язковим
наступним повним відшкодуванням їх вартості;

виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на
території зони надзвичайної екологічної ситуації.

Для виконання невідкладних аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт
у зоні надзвичайної екологічної ситуації можуть у разі необхідності
залучатися в установленому законом порядку на добровільній основі
працездатне населення, транспортні засоби громадян за умови
обов’язкового забезпечення безпеки праці.

Забороняється залучати неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт,
які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.

У разі виникнення потреби в терміновому виконанні в зоні надзвичайної
екологічної ситуації великих обсягів аварійно-рятувальних та
відновлювальних робіт Президент України може прийняти рішення про
залучення до виконання таких робіт військових частин Збройних Сил
України та інших утворених відповідно до закону України військових
формувань.

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної
ситуації, з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного
стану, можуть встановлюватися обмеження на здійснення певних видів
діяльності шляхом встановлення тимчасової заборони на:

будівництво та функціонування об’єктів, що становлять підвищену
екологічну небезпеку;

застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних
речовин (хімічних, радіоактивних, токсичних, вибухових, окислювальних,
горючих, біологічних агентів тощо), засобів захисту рослин, сукупність
властивостей яких і/або особливості їх стану можуть погіршувати
екологічну ситуацію в цій зоні;

функціонування санаторно-курортних закладів;

провадження будь-якої іншої діяльності, що становить підвищену
екологічну небезпеку для людей, рослинного, тваринного світу та інших
природних об’єктів.

Література:

Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” // Відомості
Верховної Ради (ВВР). – 2000. — N 42. — ст.348

Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія – Львів: Видавнича фірма
“Афіша”, 1998.

Гражданская оборона / Под ред. Е.П. Шубина – М.: Просвещение, 1991.

Лапін В.М. Безпека життєдіяльності. – Львівський банківський коледж,
1998.

PAGE

PAGE 9

Похожие записи