РЕФЕРАТ

на тему:

“Правила поведінки та дія людей

при землетрусах та повенях”

ПЛАН

1. Поняття про землетруси, їх силу та правила поведінки під час
землетрусу

2. Повені. Правила поведінки під час повені

Використана література

1. Поняття про землетруси, їх силу

та правила поведінки під час землетрусу

Землетрус починається з розриву і переміщення гірських порід в якомусь
місці у глибині Землі. Це місце називається вогнищем землетрусу, або
гіпоцентром. Глибина його звичайно буває не більше 100 км, але інколи
доходить до 700 км. Інколи вогнище землетрусу може бути і на поверхності
землі. В таких випадках, якщо землетрус сильний, мости, дороги, будинки
і інші спорудження виявляються розірваними і зруйнованими.

Частина землі, в межах якої на поверхні, над вогнищем, сила підземних
поштовхів доходить найбільшої величини, називається епіцентром.

В одних випадках пласти землі, розміщених по сторонах розлому, рухається
один на одного. В інших – земля по одну сторону розлому опускається,
утворюючи скидання. В місцях де вони пересікають річні русла,
появляються водоспади. Зведення підземних печер розтріскуються і
обвалюються. Буває, що після землетрусу великі частини землі прибори
фіксують близько 100 000 землетрусів щорічно.

Удар викликає стрясіння шарів гірських порід навкруги вогнища, розходячи
у вигляді хвиль, так як і хвилі розходяться від кинутого у воду каміння.
Але вода швидко заспокоюється, і навіть після самої більшої бурі на її
поверхні не залишаючи ніяких слідів. На земній поверхності стрясіння не
завжди проходять безслідно. Від дуже сильних струсів поверхності землі
може вигинатися.

Більшість руйнувань від землетрусів звичайно відбувається у не стійких
гірських породах.

Побудови при сильних підземних штовхань руйнуються за декілька секунд.
Катастрофічні землетруси рідко дають більше 2-3 коротких, але сильних
поштовхів. Тільки слабкі, вже безпечні повторні поштовхи ще довго
тривожать зляканих жителів. Звичайно, чим дальше від епіцентру, тим
слабкіше трясіння ґрунту. На великих відстанях воно зовсім не замітне.

Нерідко вогнище землетрусу ховається під морським дном, і на море
створюються великі хвилі. Наприклад, під час Лісабонського землетрусу в
1755 р. на берег Португалії обвалилася хвиля висотою 12м, а сильне
хвилювання спостерігалося навіть у берегів Південної Америки, по іншу
сторону Атлантичного океану. Більшість підземних поштовхів дуже слабо, і
про них знають тільки сейсмологи – учені, які спеціально вивчають
поштовхи землі. Катастрофи, типу Месинської чи Каліфорнійської, бувають
досить рідко.

Силу землетрусу визначають балами.

Учені зробили спеціальну таблицю для визначення сили землетрусу в балах.

Сила

в балах Характеристика землетрусу

1. Не відчувається. Відмічається тільки спеціальними приладами.

2. Дуже слабо. Відчувається тільки дуже чуткими домашніми тваринами і
деякими людьми у верхніх поверхах.

3. Слабий. Відчувається тільки в середині деяких будинків, як здригання
від грузовика.

4. Помірний. Чути скрип балок, дзвін посуди, здригання меблів.
Всередині будинку здригання відчувається більшістю людей.

5. Досить сильний. В кімнатах відчуваються поштовхи, як від падання
важких речей. Гримають двері. Тріскають віконне скло, гойдаються лампи і
меблі, зупиняються настінні годинники. Гойдаються тонкі гілки дерев.
Відчувається багатьма людьми і

не в будинках.

6. Сильний. Гойдаються важкі меблі, б’ється посуд, падають з полиці
книги, іноді тріскає штукатурка. Руйнуються тільки дуже старі будинки.
Відчувається всіма людьми.

7. Дуже сильний. Руйнуються погано побудовані і старі будинки. В міцних
спорудах появляються невеликі тріщини, осипається штукатурка. Змінюється
рівень води у криницях. В річках і

озерах мутніє вода. Іноді спостерігаються зсуви і осипи.

8. Руйнівний. Дерева сильно розгойдують , частина їх ламається.
Розвалюються міцні кам’яні огорожі, падають заводні труби. Руйнується
багато міцні споруди. На ґрунті появляються

тріщини.

9. Спустошений. Будинки руйнуються. Появляються багато

тріщин на ґрунті.

10. Винищувальний. Руйнуються добре збудовані дерев’яні

будинки і мости, міцні споруди і навіть фундаменти.
Розриваються водопровідні і каналізаційні труби. Руйнуються насипи,
гребля і дамби. Створюються зсуви і обвали, тріщини і згини в ґрунті.
Із річок і озер виплескує вода.

11. Катастрофа. Майже всі кам’яні споруди розвалюються. Руйнуються
дороги, греблі, насипи, мости. Створюються

широкі тріщини з рушеннями.

12. Сильна катастрофа. Руйнуються всі споруди. Окремі

предмети підкидаються при поштовхах. Перетворюється вся місцевість.
Змінюються русла рік. Створюються водоспади. На поверхності грунта видно
земляні хвилі.

Катастрофічні наслідки землетрусу на довго залишаються в пам’яті людей
як страшне, невиправне нещастя. В час грандіозного японського землетрусу
1923 р. загинуло більше 90 тис. чоловік. При індійському землетрусі 1897
р. були зруйновані всі кам’яні будинки на площі, майже втроє більше
площі Криму. Добре, що в нашій країні не буває таких спустошуваних
катастроф, але інколи в деяких місцевостях бувають руйнівні землетруси.

В Кримі останній сильний землетрус був в 1927 р. В 1948 р. сильний
землетрус був поблизості столиці Туркменії м. Ашхабада. В 1949р. великий
землетрус відбувся на Північному Паміру. В 1950 і 1957 роках землетруси
були в районах оз. Байкал.

Пом’якшити наслідки вже трапившого нещастя потрібно, але цього
недостатньо. В місцевостях, яким загрожує землетрус, потрібно будувати
особливо міцні будинки. Землетруси – строгий екзаменатор. Воно
провірить. Чи добре побудовані будинки і який вид споруди стійкіший.
Вивчаючи наслідки землетрусу, інженери Японії, США і нашої країни
придумали багато способів будуванню особливо стійких будівель, спроможні
витримати досить сильні підземні поштовхи.

Не менш важливо навчитися попереджати про землетрус наперед. Це важко,
тому що вони зароджуються в недоступних глибинах Землі і сили,
викликаючі їх, накопичуються дуже повільно. Не дивлячись на це учені в
майбутньому навчаться попереджувати час наступлення землетрусу.

За руйнівною силою і небезпекою для життя людини із землетрусами можуть
порівнятися небагато грізних сил природи. Їх жертвами стали мільйони
людей і сотні міст. Під час землетрусу людина переживає неприємні
відчуття часом і панічний страх. Земля, звична основа і опора, під
ногами починає тремтіти, немов щось живе. У будинках руйнуються стелі,
тріскають стіни. Падають предмети, розгойдуються світильники. На
поверхні землі утворюються глибокі тріщини, міняється вигляд озер і рік,
рельєф місцевості може істотно змінюватися. Землетруси найбільш поширені
в гірських і передгірських районах. Небезпечні тільки самі по собі
коливання землі, але і грізні супутники землетрусів: великі зсуви і
обвали, провали земної поверхні, цунамі, селі. Сейсмічні хвилі бувають
двох типів: повздовжні і поперечні. Повздовжні – розповсюджуються як
хвилі на воді, вони розколюють будівлі, струшуючи їх так, що руйнуються
навіть міцні конструкції. Ці хвилі найбільш небезпечні. Поперечні хвилі
діють а принципом пружини, могутні удари поперечних хвиль бувають дуже
рідко, частіше вони ушкоджують комунікації. Не руйнуючи будівель.

Щорічно на землі відбуваються тисячі слабких поштовхів, сотні відчутних,
десятки сильних і одиниці, в середньому катастрофічних.

Візьмемо Крим: епіцентри землетрусів розташовуються тут на глибинах від
5 до 40 км, переважно в інтервалі 15-30 км. За останні десятиріччя в
числі причин землетрусу з’явився новий чинник – геологічна діяльність
людини. Не тільки незначні поштовхи на обмежених ділянках, але і
катастрофічні наслідки можуть мати місце при цих землетрусах які людина
викликає, сама того не бажаючи. До землетрусів можуть призвести і
переміщення великої маси ґрунту при розробці корисних копалин, підземні
вибухи, закачування або викачування з надр великої кількості води, газу
або нафти, створення великих водосховищ, які своє вагою давлять на
окремі блоки земної кори.

Древні вчили: з вогнем не жартуй, з водою не товаришуй, вітру не вір, —
товаришуй із землею. Однак при землетрусі більшість людей про це не
відають: перелякані і розгублені, вони вибігають з приміщень хаотично,
неорганізовано. А це може ще більше ускладнити ситуацію.

Що ж треба знати про землетрус? Серед ознак його наближання можна
відзначити: неспокій птахів і домашніх тварин, спалахи у вигляді
розсіяного світла зірниць, запах газу в районах, де раніше цього не
помічалося, іскріння близько розташованих електропроводів, що не
торкаються, голубувате свічення внутрішніх поверхонь будинків. На жаль,
науковий прогноз землетрусів практично відсутній. Сейсмічна служба
країни реєструє поштовхи. Передає дані про землетрус, що вже почався.

Як поводитись при землетрусі, що почався? Найголовніше – не піддаватися
паніці і захистити себе в будинку від всіляких уламків, важких
предметів, скла і т.д. Землетруси силою понад 5 балів – небезпечні.
Ознаки такого землетрусу – обсипається штукатурка, розгойдуються люстри,
падає посуд. Від моменту, коли ви відчули перші поштовхи, до коливань,
що небезпечні для будівель, у вас є 15-20 сек.

Якщо ви на першому поверсі – треба покинути будинок. На другому і вище –
заховатися в безпечне місце (отвори капітальних внутрішніх стін, кутки,
утворені цими стінами, біля внутрішньої капітальної стіни і т.д.), можна
ховатися під ліжком, під столом. Небезпечні місця біля вікон. В кутових
кімнатах на останніх поверхах, біля засклених отворів зовнішніх стін.

Встигніть відкрити двері з квартири, якщо є зайва секунда, — вимкніть
газ і електроенергію, погасіть вогонь, не запалюйте сирників, не можна
користуватися ліфтом.

Пам’ятайте, що при землетрусі, паніка і страх – найважливіший чинник
небезпеки. Зупиняйте тих, хто має намір стрибати з балконів і вікон з
поверху, який вищий першого. У школі діти повинні уміти ховатися під
партами, під столом, накрити голову руками. Небезпечні також сходи і
вихідні двері, через безладний рух натовпу там буває багато нещасних
випадків.

Як тільки поштовхи припиняються, не втрачаючи часу, виходьте на вулицю,
не стійте під дротами, трубами, карнизами. Якомога далі відходьте від
будівель, стовпів, огорож, найкраще знаходитися в сквері, на пустирі, на
відкритому майданчику. Якщо землетрус застав вас в дорозі, негайно
зупиніть машину – краще на відкритому місці і не виходьте до закінчення
поштовхів. Пасажирам автобуса безпечніше знаходитися на своїх місцях,
водій автобуса повинен відкрити двері. У метро при землетрусі
безпечніше, ніж вгорі, але може погаснути світло.

Якщо потрапили в завал, а це стосується всіх випадків – при обвалах,
зсувах, землетрусі – пам’ятайте, що, передусім, не треба втрачати
присутності духу, потрібно зберігати ясність думки. Без їжі і води ви
можете протриматись досить довго, прислухайтесь, подайте голос, труби і
батареї – це теж можливість подати про себе інформацію, постарайтесь
визначити, чи немає поруч інших людей, де ви знаходитеся і чи немає
виходу. Запалювати вогонь не можна. Шукайте одяг і ковдри, боріться за
своє життя. У бачку вашого унітазу – питна вода, сподівайтесь на
допомогу, якщо вже пройшло багато днів. Під час вірменського землетрусу
в 1988 році протягом 7 днів з руїн було врятовано 15 тисяч чоловік.

Попередити про землетрус може сигнал цивільної оборони: гудки сирени
“Увага всім!”, треба включити репродуктор, приймач, місцевий канал
телебачення і отримати відповідну інструкцію. Відразу ж після землетрусу
небезпечно запалювати вогонь. Треба негайно оглянути завали – чи не
потрібна можливо комусь допомога. Дійте при цьому обережно, не займайте
без потруби телефон, не перевіривши системи, не спускайте воду.
Промислові аварії, пожежі є звичайними супутниками подібних стихійних
лих. Потурбуйтесь про дітей: за ними потрібен особливий контроль.

2. Повені. Правила поведінки під час повені

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9 млн осіб. Недарма в
народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Порені
завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх
національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять
мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який
сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне
середовище. Йдеться, передусім, про вирубку лісів. Після рубок
інфільтраційні властивості грунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність
його змиву збільшується в 15 разів. У тропічних лісах суцільні рубки
призводять до збільшення стоку в 2-2,5 рази. Кількість повеней зростає
також зі збільшенням кількості міст.

Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в
річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу,
вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають
великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.

Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в
тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов’язані з циклонами,
штормовими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами
(цунамі). Найчастіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах
північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина).
Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і
більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов’язаними з виходом
рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків
кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повені 1962р. на
узбережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100км
вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.

Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які
викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все
знищують на своєму шляху й затоплюють великі території. До небезпечних
районів, які потерпають від цунамі, належать Японія, Філіппіни, острови
Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра). Тією чи іншою мірою повені
періодично спостерігаються на більшості великих» річок України. Серед
них Дніпро, Дністер, Прип’ять, Західний Буг, Тиса та інші. Повені
бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає
визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових
опадів.

Катастрофічний naвoдок наприкінці 1988 та впродовж 1999р. в Закарпатті
за своїми наслідками, жертвами і залученням сил став найбільшою після
Чорнобиля надзвичайною ситуацією. Буквально за 12 год. у. 269~населених
пунктах було зруйновано 2695 житлових будинків, понад 12 тис. — серйозно
пошкоджено. 10680 осіб опинилися просто під небом. Значних руйнувань
зазнали водозахисні споруди, водопровідне і каналізаційне господарство,
мости; автошляхи, енергетичні лінії і зв’язок, відчутних втрат зазнав
агропромисловий комплекс.

Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах
на пологих ділянках узбережжя Азовського та «Чорного морів. Ці повені
небезпечні передусім своєю раптовістю, інтенсивністю, висотою хвилі та
високим підйомом води.

Наслідки повені:

> затоплення шаром води значної площі землі;

> ушкодження та руйнування будівель та споруд;

> ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

> руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

> загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських
культур;

> вимивання родючого шару грунту;

> псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив
тощо;

> загроза інфекційних захворювань (епідемії);

> погіршення якості питної води;

> загибель людей.

Правила поведінки під час повені:

1. Оскільки повінь – явище розтягнуте в часі, то потрібно, якщо є
можливість, переїхати у місця, які розташовані вище від можливого рівня
затоплення (евакуація).

2. Якщо немає можливості евакуюватися, тоді потрібно перенести
життєвонеобхідні речі (одяг, їжу, питну воду, аптечки) на максимально
високе місце в помешканні (горище, дах, верхні поверхи і т.п.), щоб при
необхідності затоплення нижніх поверхів, можна було дочекатися допомоги
на вищих щабелях будинку не потерпаючи від холоду, голоду і спраги.

3. Варто підготувати плавальні засоби, які б допомогли при
необхідності утримуватися на воді.

4. Під час сильного прибуття води електроенергію в будинку бажано
відключити, газ перекрити на центральному крані в будинку.

5. Під час повені необхідно не панікувати, надавати можливу допомогу
усім, хто цього потребує.

6. Варто запастися ліхтарем, свічками, ракетницями – на випадок подання
сигналів у темний період доби.

7. Важливою умовою є зберігання спокою, не допускання паніки серед
оточуючих.

Використана література:

Основи безпеки життєдіяльності. Посібник. – К., 2001.

Енциклопедія природних стихій. – К., 1998.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи