Охорона здоров’я трудящих, забезпечення безпечних умов праці,
попередження професійних захворювань і усунення виробничого травматизму
складають постійну турботу радянської держави.

Відповідно до «Основ законодавства України», затвердженими Верховною
Радою України у 1970 р., нагляд і контроль за дотриманням законодавства
про працю і правил по охороні праці здійснюють державні органи й
інспекції (Гозгортехнагляд України, Державна санітарна інспекція й ін.),
що не залежать у своїй діяльності від адміністрації підприємств і
організацій, і профспілки, а також знаходяться в їхньому підпорядкуванні
технічна і правова інспекції праці.

Відповідальність за керівництво роботою по охороні праці і техніку
безпеки, проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого
травматизму і профзахворювань покладається на керівника
автотранспортного підприємства. Відповідальним обличчям за охорону
праці, техніку безпеки і виробничу санітарію є інженер (старший інженер)
по техніці безпеки, підлеглий головному інженеру автотранспортного
підприємства.

Місцевий (заводський) профспілковий комітет контролює дотримання
законодавства про працю, вимог охорони праці і виробничої санітарії,
дозволяє трудові суперечки. Для поліпшення роботи з охорони праці і
техніку безпеки профспілкові комітети створюють на підприємствах комісії
охорони праці і виділяють суспільних інспекторів по охороні праці.

Інструктаж з техніки безпеки. Робітники можуть бути
допущені до роботи тільки після проходження інструктажу з техніки
безпеки. Інструктаж проводиться по наступним видах вступний
інструктаж при надходженні на роботу, інструктаж на робочому місці,
повторний інструктаж. Вступний інструктаж проводить інженер по техніці
безпеки в кабінеті (куточку) техніки безпеки, обладнаному наочними
приладдя. Інструктаж на робочому місці проводить керівник виробничої
ділянки, супроводжуючи його показом безпечних прийомів роботи.

Вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці записуються в
«контрольний лист», що підписується інженером по техніці безпеки,
робітником, майстром і начальником чи цеху ділянки.

Повторний інструктаж проводять не рідше одного разу в 6 місяців, а
додатковий — при порушенні працюючим правил і інструкцій з техніки
безпеки, технологічної і виробничої дисципліни, а також при зміні
технологічного процесу, виду робіт і типу автомобілів. Повторний і
додатковий інструктажі записуються в спеціальний журнал, що зберігає
керівник виробничої ділянки.

Заходу щодо попередження нещасливих випадків на посадах технічного
обслуговування і ремонту автомобіля. Слюсарно-монтажні інструменти,
застосовувані на посадах, повинні бути справними. Не допускається
використання ключів зі зношеними гранями і невідповідними розмірами,
застосування важелів для збільшення плеча гайкових ключів, а також
застосування зубил і молотка для відгвинчування (загортання) гайок.
Рукоятки викруток, напилків, ножівок і інших подібних інструментів
повинні бути виготовлені з чи пластмаси дерева, мати гладку поверхню.
Дерев’яні рукоятки щоб уникнути розколювання повинні мати металеві
скріпні кільця.

Паяльні лампи, електричні і пневматичні інструменти дозволяється
видавати тільки обличчям, навченим звертанню з ними.

Випресовувати втулки, підшипники й інші деталі випливає за допомогою чи
пресів спеціальних знімачів. Знімачі повинні міцно і надійно захоплювати
деталі в місці додатка зусилля.

Осмотрові канави повинні мати направляючі запобіжні борти — реборди (за
винятком канав, обладнаних стрічковими конвеєрами) і міститися в
чистоті.

Для установки автомобіля на конвеєр, що не має реборд, на початку
потокової лінії передбачають напрямні ролики, що розсовуються на ширину
колії автомобіля.

Пристрою для примусового переміщення автомобілів з посади на посаду
повинні бути постачені світловою чи звуковою сигналізацією. Оператор
пускає конвеєр тільки після одержання на пульті керування сигналів із
усіх посад про виконання робітниками встановленого обсягу роботи. При
сигналі про початок пересування конвеєра робітники зобов’язані залишити
робочі місця, вийти з осмотровий канави і відійти від конвеєра.

При постановці автомобіля на стаціонарну посаду технічного чи
обслуговування ремонту необхідно на кермове колесо повісити табличку з
написом: «Двигун не пускати — працюють люди!» Автомобіль при цьому
повинний бути загальмований стояночний гальмом і включенням першої
передачі в коробці передач. Повинне бути виключене запалювання, а під
колеса покладені упори.

При обслуговуванні автомобіля, установленого на підйомнику, на механізмі
керування підйомником зміцнюють табличку з написом: «Не «торкати — під
автомобілем працюють люди!». Щоб уникнути мимовільного опускання
гідравлічного підйомника після підйому автомобіля надійно фіксують
плунжер підйомника упором (штангою).

Перед початком робіт на автомобілі-самоскиді з піднятим кузовом
установлюють завзяту штангу, що запобігає опускання кузова.

При технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля зі знятими колісьми,
вивішеного на домкратах, талях і кранах, дозволяється приступити до
роботи тільки після установки автомобіля на підставки (козелки), при
цьому під не зняті колеса повинні бути підкладені упори. Підставки
повинні бути міцними і надійними (тільки металевими).

Электротельфери й інше устаткування, застосовуване для переміщення
агрегатів і важких деталей, повинні відповідати вимогам Госгортехнагляду
і мати яскраве фарбування (чорні смуги на жовтому тлі).

При підйомі і переміщенні по горизонталі агрегатів не можна знаходитися
під піднятими частинами автомобіля. Забороняється знімати, встановлювати
і переміщати агрегати при зачалювання їх тросом і канатами без
спеціальних захоплень. Візка для транспортування повинні мати стійки й
упори, що охороняють агрегати від падіння і переміщення по візку.

Для огляду автомобілів застосовують переносні безпечні електролампи
напругою 36 В с запобіжними сітками, при роботі в оглядових канавах
напруга не повинна перевищувати 12 В. Ручні електроінструменти (дриля,
гайковерти) приєднують до мережі тільки через штепсельні розетки з
контактом, що заземлює. Проводу електроінструментів підвішують, не
допускаючи зіткнення їх з підлогою.

Приймають автомобіль на ходу і перевіряють гальма поза приміщенням. Для
проведення регулювальних робіт при працюючому двигуні в зоні технічного
обслуговування виділяють спеціальна посада, обладнана місцевим відсосом
для видалення газів, що відробили.

Водіння автомобілів на території автотранспортного підприємства, у тому
числі і випробування автомобілів після регулювання і ремонту,
дозволяється тільки обличчям, що мають водійські /посвідчення. Рух на
території й у виробничих приміщеннях регулюється встановленими дорожніми
знаками. Швидкість Руху не повинна перевищувати: 10 км/год на під’їзних
коліях території і 5 км/год у виробничих приміщеннях.

Виробнича санітарія. Однією з основних умов створення безпечної,
здорової і високопродуктивної обстановки для роботи є мінімальний вплив
виробничих вредностей: забруднення повітряного середовища, шумів і
вібрацій, ненормального теплового режиму (протяги, низька температура на
робочих місцях). Під впливом виробничих вредностей можуть виникнути
професійні захворювання.

Для приміщень автотранспортних підприємств характерно більше забруднення
повітря різними токсичними речовинами, що містяться в газах двигунів, що
відробили.

Гранично припустимі концентрації окису вуглецю (отрутний газ без кольору
і запаху) у повітрі робочої зони приміщень повинні бути не більш 30
мг/м3, а акролеина (отрутна безбарвна рідина з гострим дратівним запахом
підгорілого олії) — 2,0 мг/м3.

Задачею виробничої санітарії і гігієни є повне чи виключення різке
зменшення виробничих вредностей.

Автотранспортні підприємства повинні бути обладнані центральним
опаленням і приточно-витяжної вентиляцією, санітарно-побутовими
приміщеннями, душовими, гардеробними, умивальнями, туалетами,
курильними.

Умивальні повинні мати гарячу воду, сухі рушники і миючі речовини.
Поблизу від місць роботи повинні знаходитися судини з кип’яченою питною
водою, обладнані кранами-фонтанчиками чи кружками.

Перша допомога при нещасливих випадках має на меті попередити в
потерпілого можливі ускладнення, що загрожують його здоров’ю і життю.

Рань варто закрити пов’язкою, використовуючи індивідуальний перев’язний
пакет. Роздруковувати індивідуальний пакет треба так, щоб не стосуватися
руками тієї частини пов’язки, що буде накладена на рань. Не можна
стосуватися рані руками, промивати і видаляти з її сторонні тіла. Перед
перев’язкою треба добре вимити руки з милом.

Для припинення кровотечі якнайшвидше накладають пов’язку, що давить, чи
палять. При переломах і вивихах створюють повний спокій для ушкодженої
кінцівки, можна, наприклад, прибинтувати дощечки так, щоб вони
захоплювали обидва суглоби, найближчі до місця перелому.

Обпалене місце звільняють від чи одягу взуття і перев’язують бинтом.

При опіку кислотою уражені місця швидко обмивають великою кількістю
води, водою з чи милом розчинами соди, мела (зубного порошку).
Електроліт, що потрапив на шкіру, швидко витирають насухо і місце опіку
нейтралізують 10%-ним розчином соди, а потім промивають водою з милом.

Ознаками отруєння окисом вуглецю є головний біль, блювота, утрата
свідомості, багряний, а при серйозних порушеннях кровообігу —
сіро-попелястий колір шкіри. Отруєння акролеїном викликає печіння в
очах, сльозотеча, кашель, при повторному впливі — нудоту,
шлунково-кишковий розлад.

Потерпілого від отруєння виводять на свіже чи повітря в інше приміщення,
відразу ж відкривши там кватирки, вікна, двері і забезпечивши приплив
свіжого, чистого повітря. При утраті свідомості викликають лікаря, а до
його приходу потерпілим дають вдихати кисень з чи подушки роблять штучне
дихання.

При поразці електричним струмом потрібно швидко виключити струм. Якщо
потерпілий знаходиться на висоті, то до вимикання струму вживають
заходів проти можливого падіння потерпілого. Відриватися потерпілого від
провідника струму (якщо поблизу немає рубильника) потрібно, взявшись за
його одяг, якщо вона суха, чи вставши на гумовий коврик, суху фанеру,
дошку, сухий брезент, покладені біля потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані, забезпечити йому
приплив свіжого повітря, розстебнути що стискує епх. одяг, дати
понюхати нашатирний спирт, обляпувати водою обличчя, розтирати і
зігрівати тіло. При рідкому і судорожному подиху — робити штучне
дихання.

Після надання першої допомоги негайно викликають чи лікаря відправляють
потерпілого в лікувальну установу.

Протипожежні заходи. Щоб не створювати умов для виникнення пожежі на
автомобілі й у приміщеннях, забороняється: допускати влучення на двигун
і робоче місце палива й олії; залишати в кабіні, на двигуні й у робочих
місцях використані обтиральні матеріали; допускати текти в
топливопроводах, баках і приладах системи харчування; тримати відкритими
горловини паливних баків; чи мити протирати бензином кузов, деталі й
агрегати, мити руки й одяг бензином; зберігати паливо (за винятком
знаходиться в паливному баці автомобіля) і тару з-під палива і
мастильних матеріалів; користатися відкритим вогнем при усуненні
несправностей; підігрівати двигун відкритим полум’ям. Усі проходи і
проїзди, сходи і горища автотранспортного підприємства повинні бути
вільні для проходу і проїзду. Горища не можна використовувати під
виробничі і складські приміщення.

Паління на території й у виробничих приміщеннях дозволяється тільки в
спеціально відведених місцях. У місцях, де паління не дозволяється,
вивішуються таблиці «Курити забороняється».

У виробничих приміщеннях на видних місцях біля телефонних апаратів
повинні бути вивішені таблички з указівкою номерів телефонів найближчих
пожежних команд і прізвищ обличчя, відповідальних за пожежну безпеку. На
кожнім автотранспортному підприємстві повинні бути організовані
добровільні пожежні команди.

Пожежні крани у всіх приміщеннях обладнають рукавами і стовбурами,
укладеними в спеціальні шафи. У приміщеннях для технічного
обслуговування і ремонту встановлюють пінні вогнегасники

(один вогнегасник на 50 м2 площі) і шухляди із сухим просіяної , піском
(одна шухляда на 100 м2 площі). При шухляді з піском повинна бути чи
лопата щит з пожежним інвентарем (лопата, брухт, сокира, багор).

Широко застосовують пінні вогнегасники ОП-5, для приведення в дію яких
повертають рукоятку клапана на 180°, перевертають вогнегасник нагору
дном і, злегка струснувши, направляють струмінь піни у вогонь.

Своєчасне виявлення загоряння і швидке повідомлення пожежної команди є
головними умовами успішної боротьби з виникаючими пожежами.

Похожие записи