ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних мір і засобів, спрямованих на збереження
здоров’я й працездатності людини в процесі праці (закон України „Про
охорону праці” від 2 листопада 1992 року).[1].

Її завданням є зведення до мінімуму ймовірності травмування або
захворювань працюючих з одночасним забезпеченням нормальних умов праці
при його максимальній продуктивності, науковий аналіз умов праці,
виробничих процесів, а встаткування з погляду можливих аварійних
ситуацій, поява небезпечних факторів, виділення шкідливих речовин. На
основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва,
можливі аварійні ситуації, розробляються заходи щодо їхнього запобігання
або обмеження наслідків.

У ГОСТ 2293-93 «Охрана труда . Термины и определения» [2] та інших
стандартах приведені визначення основних понять і термінів, які
використовуються у розгляді питань охорони праці.

Сьогодні комп’ютерна техніка широко застосовується у всіх сферах
людської діяльності. Усе більше людей різних професій не можуть обійтися
без допомоги комп’ютера. Це не дивно, оскільки розрахунки за допомогою
ЕОМ значно допомагають заощадити час і кошти. Тому, необхідно приділяти
більше уваги забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці
користувачів ЕОМ, підвищити контроль над підтримкою діючих норм,
стандартів, правил, інструкцій та інших офіціальних документів по
техніці безпеки споруджень, обладнання та машин.

Під час роботи на комп’ютері людина піддається впливові ряду шкідливих і
небезпечних факторів, що пов’язано з небезпекою одержання травм і
професійних захворювань.

Максимально зменшити кількість шкідливих впливів на людину при високій
продуктивності праці, створити комфортні умови для роботи людей – ось
одна з головних задач охорони праці.

Умови праці користувачів ЕОМ повинні відповідати закону про охорону
праці [1], який визначає основні положення, спрямовані на реалізацію
прав громадян, охорону їхнього життя і здоров’я в процесі їхньої
трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і
робітником з питань безпеки гігієни праці, установлює єдиний порядок
організації праці на Україні.

Робота проводиться в приміщенні ЗАТ «Миловарний комбінат». Приміщення
планово-економічного відділу розташовано на третьому поверсі
п’ятиповерхового будинку. У приміщенні розташовано 3 робочих місць з
комп’ютерами. Відповідно до норм ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] площа, що
відводиться для робочого місця з комп’ютером повинна бути не менше 6 м2,
об’єм не менше 20 м3. Розміри даного приміщень складають: довжина – 10
м, ширина – 6 м, висота – 3,5 м, тобто загальна фактична площа складає
60 м2. Необхідна площа на 3 робочих місця із установленими ПК складає 18
м2, що не перевищує фактичну. Обсяг кабінету на одного працюючого
складає 70.м3, отже відповідає нормі (ДНАОП 0.00-1.31-99) [3] –не менше
20 м3.

По категорії вибухо – і пожежонебезпеки, згідно [4] дане приміщення
відноситься до категорії В – пожежонебезпечне, тому що присутні тверді
матеріали, що горять, такі як дерев’яні столи, папір і інше. Виходячи з
категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості
будівлі II [4].Згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99 [3] ЕОМ повинні
розташовуватись в будівлі не менше ніж II ступню вогнестійкості.

По ступені небезпеки поразки людей електричним струмом відділ, згідно
[5], класифікується як приміщення з підвищеною небезпекою, тому що не
виключена можливість одночасного дотику людини до маючих з’єднання з
землею конструкціям будинку, з одного боку, і до металевих корпусів
електроустаткування, що можуть виявити під напругою – з іншого.

При роботі з ПК людина може піддатися впливу шкідливих та небезпечних
факторів. Під шкідливими виробничими факторами розуміють фактори,
тривалий вплив яких викликає розвиток професійних захворювань.
Небезпечні виробничі фактори – вплив яких на працюючого викликає травму,
тобто пошкодження організму [6]. Шкідливі і небезпечні чинники, з якими
стикається економіст при роботі з ПК, приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 1 – Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Найменування факторівМожливі джерела їх виникненняХарактер діїНебезпека
ураження електричним струмомМережа
живленняНебезпечнийПожежонебезпечність приміщеньНаявність матеріалів, що
згорають і джерел запалення (електроапаратура)Небезпечний та
шкідливийЕлектромагнітне випромінювання в тому числі і рентгенівськеЕПТ
(Дисплей є джерелом рентгенівського, радіочастотного, ультрафіолетового
й інфрачервоного випромінювання, та випромінювання звукового діапазону)
ШкідливийСтатична електрикаЕПТ монітору і діелектрична поверхня
екранаШкідливийІонізація повітряСтатична електрика і рентгенівське
випромінюванняШкідливийПідвищений рівень шуму Шум створюється
перетворювачем напруги ЕОМ, її технічною периферією, а також людьми, що
працюють в аудиторії ШкідливийНесприятлива освітленістьНедостатнє штучне
і природне освітленняШкідливийНезадовільні параметри
мікрокліматуНезадовільний стан системи опалення і
вентиляціїШкідливийПсихофізіологічні напруженняМонотонність праці,
перенапруженість зорових аналізаторів, розумова напруженість,
незручність і статичність пози Шкідливий

2. Промислова санітарія

Мікроклімат – метеорологічні умови внутрішнього середовища приміщень,
які визначаються діючими на людину сполученнями температури, відносної
вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання [7].

Робота на персональному ПК не вимагає фізичної напруги, підняття і
перенесення важких предметів, виконується сидячи. Енерговитрати не
перевищують 120 кКал/год, отже ця робота може бути віднесена до
категорії важкості – легка фізична Iа [8].

Параметри мікроклімату обираються відповідно до вимог [8] з урахуванням
категорії робіт по енерговитратам для теплого й холодного періодів року.
При роботі економіста на ПК повинні бути забезпечені оптимальні
параметри мікроклімату, приведенні у таблиці 4.2.

Таблиця 2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Період рокуТемпература, °СВідносна вологістьШвидкість руху повітря, м/с,
не більшеТеплий23 – 2540 – 600,1Холодний22 – 2440 – 600,1

Для забезпечення вищевказаних оптимальних метеорологічних умов у
помешканні передбачена система опалення (загальне парове) в холодному
періоді, та вентиляція (загальна приточно-витяжна штучна) і
кондиціювання в теплому, відповідно до СНиП 2.04.05-92 [9].

Припустимий рівень іонізації повітря помешкання відповідно до СН
21.52-80 [10] повинен складати 1500 – 3000 один./м3.

Нормування освітлення здійснюється відповідно до СНиП 11-4-79 [11].

Відділ забезпечений комбінованим освітленням. В темний час доби
передбачається загальне і/або місцеве рівномірне штучне, а в світлий –
бокове одностороннє природне освітлення два віконних прорізи [11].

Для розміру об’єкту розрізнення 0,3 – 0,5 мм (III розряд зорової роботи)
світлового фону і середнього контрасту об’єкту розрізнення з фоном
(підрозряд «г») нормоване значення коефіцієнта КПО енIII = 2%.
Мінімальна освітленість Еmin=300 лк, підтримується за рахунок кількості
та потужності електроламп.

Для визначення нормованого значення КПО при природному освітленні для
умов міста Харкова (IV-й світловий пояс) використовується формула:

eнIV = eнIII*m*c = 2*0,9*1 = 1,8

де eнIII – нормований розмір КПО для третього поясу світлового клімату,

eнIII = 2%;

с – коефіцієнт сонячного клімату, с = 1 (всі вікна виходять на схід);

m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.(для IV-го світлового

поясу).

Одним з найбільш поширеніших чинників зовнішнього середовища, який
несприятливо впливає на людину, є шум. Вплив шуму на організм людини
залежить від рівня звукового тиску, частотних характеристик, тривалості
дії, а також індивідуальних особливостей людини.

При тривалій дії шуму у оператора ЕОМ виявляються симптоми утомленості,
нервового збудження, що сприяють погіршенню працездатності і допущенні
помилок при роботі. Для уникнення шкідливої дії шуму на організм
працюючого, необхідне дотримання нормованих параметрів, які не повинні
перевищувати допустимих величин. При роботі на комп’ютері рівень шуму
відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12] не повинен перевищувати 50 дБА.

Згідно ГОСТ 12.1.012-90 [13] рівень віброшвидкості для категорії 3, тип
«В», в умовах комфорту не повинен перевищувати 75 дБ.

Джерелами електромагнітного випромінювання (ЕВМ), у тому числі
рентгенівського, є електронно-променеві трубки (ЕСТ). Згідно [14]
потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки
будь-якій точці перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не
повинна перевищувати 100 мкР/год. Захист користувачів ЕОМ від
рентгенівського випромінювання забезпечуються за допомогою екранів із
спеціального затемненого скла.

3. Електробезпека

Джерелами можливої поразки електричним током для бухгалтера можуть
служити: комп’ютер, принтер та інша офісна техніка, що залучена до
електричної мережі.

Персональна ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної
чотири ядерної мережі змінного струму з глухо заземленою нейтраллю,
напругою 380/220 В, частотою 50 Гц.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

– конструктивні заходи (ПК відноситься до електроустановок до 1000 В
закритого виконання, всі токоведучі частини знаходяться в кожухах [15].
Ступінь захисту персоналу від зіткнення зі струмоведучими частинами
усередині захисного корпуса і від улучення води усередину корпуса ІР-44,
де перша “4”-захист тіл, розміром більш 1,0 мм, друга “4”-захист від
бризгів води);

– в якості схемно-конструктивного заходу безпеки застосовується
занулення – навмисне з’єднання металевих частин комп’ютера, що у випадку
аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю;

– експлуатаційні міри (необхідно дотримуватися правила техніки безпеки
при роботі з високою напругою, а також наступної міри обережності не
підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі
мережі, технічне обслуговування і ремонт робити тільки при вимкнутому
живленні).

4. Пожежна безпека

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 [16] забезпечується
наступними нормами:

– системою запобігання пожежі:

– системою пожежного захисту;

– організаційно-технічними заходами щодо пожежної безпеки.

У помешканні відділу сухо, відносна вологість 48-55%, температура
повітря не перевищує 26°С. По категорії вибухо- і пожежонебезпеки дане
помешкання відноситься до категорії В – пожежонебезпечності через
присутність твердих згораючих матеріалів, таких як: робочі столи,
ізоляція, папір та інше. [16]. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і
поверховості будинку ступінь вогнестійкості будинку II [17]

Система запобігання пожежі:

1) контроль і профілактика ізоляції;

2) наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

3) для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

4) захист від блискавки будинку і устаткування відповідно до РД
34.21.122-87 [18].

Система пожежного захисту:

1) аварійне відключення і переключення апаратури;

2) наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому
що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових
вогнегасників;

3) система оповіщення, світлова і звукова сигналізація; захист
легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

4) у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична
система пожежного захисту.

Організаційні заходами протипожежної профілактики: є вступний інструктаж
під час вступу на роботу, навчання персоналу правилам пожежної безпеки;
видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації,
плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

5. Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» [19] був
прийнятий 26.06.91 р. і протягом останніх сімнадцятьох років
систематично доповнювався й удосконалювався. Крім загальних норм і
правил використання природного середовища, даний закон передбачає
економічні заходи, які спрямовані на організацію раціонального
природокористування і захист навколишнього природного середовища. У
Законі також обговорені питання екологічної безпеки визначені природні
об’єкти, що підлягають особливій охороні.

В існуючому законодавстві багато уваги приділяється питанням охорони
навколишнього середовища. Жорсткість вимог до виробництва і матеріалів,
а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволять
зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

При масовому виробництві і використанні ПК не можна не враховувати їхній
вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях їхнього циклу –
виробництво, експлуатація і після закінчення терміну їхньої служби.

На сьогоднішній день діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до
виробництва і матеріалів, що використовуються в конструкції приладу.
Матеріали не повинні містити фріонів, що руйнують озоновий шар, хлоридів
і бромідів. У стандартах ТСО-99 наводяться вимоги по замісту кадмію у
світлочутливому шарі екрана дисплея і замістові ртуті в елементах
харчування.

Апарати, тара, документи повинні підлягати нетоксичної переробки після
використання.

Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО-92, включають вимоги зниженого
енергоспоживання й обмеження припустимих рівнів потужності в режимі
споживання.

На території ЗАТ «Миловарний комбінат» відсутні заповідні об’єкти
водоохоронні зони, зони суворого режиму джерел питного водопостачання,
розвіданих корисних копалин.

Основними викидами шкідливих речовин при виробництві мила є:

а). Викиди в атмосферу.

Основними джерелами викидів є технологічне обладнання, оснащене
механічною й природною вентиляцією. По всіх шкідливих речовинах граничні
концентрації при викиді в атмосферу нижче припустимих концентрацій,
встановлених санітарними нормами для населених пунктів. Контроль за
викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до
ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89 «Санітарні правила по охороні
атмосферного повітря населених місць» [20].

б). Стічні води.

Джерелами стічних вод при виробництві мила є миловарна ділянка, і
ділянка механічної обробки мила.

Скидання промислових і побутових стічних вод проводиться в каналізацію
м. Харкова. Режим скидання стічних вод — періодичний у ході доби.
Найменування приймача стічних вод — колектор міської каналізації.
Скидання здійснюється на підставі «Дозволу на скидання виробничих
стічних вод у систему каналізації м. Харкова» для Харківського
миловарного комбінату.

Обладнання в технологічному процесі прохолоджується оборотною водою, що
має замкнутий цикл.

в). Відходи виробництва.

Характеристика відходів, що утворюються на підприємстві ЗАТ «Миловарний
комбінат» представлена в таблиці:

Таблиця 3 – Відходи виробництва

Найменування відходівТехнологічн. процес де утвор. відходиКлас небезпеки
відходуАгрегатний стан відходів пожежо-вибухонебезп.1. Лампи
ртутніВисвітлення робочих місць1 клас ртуть, стеклоНе горюче2. Відходи
гумиАвтотранспорт4 класТверде, горюче3. Відпрацьований
електролітЕлектрокари2 класНе горюча рідина4. Відпрацьовані мастилаПри
змащенні встаткування, експлуатація автотранспорту2 класГорючі рідини5.
Відходи паперової тариСклад сировини, цех туалетного мила4 класГорюче6.
Підмильний друзокМиловарна ділянка4 класНе горюча рідина7.
ГудронДистиляція гліцерину4 класНе горюча рідина

Охорона ґрунту від забруднень побутовими й промисловими відходами
здійснюється відповідно до вимог Сан Пін 42-128-4690-86 «Санітарні
правила утримання населених місць» [21].

Обладнання ЗАТ «Миловарний комбінат» не приводить радіоактивне, а також
відчутний (перевищуючий норми) шумовий і вібраційний вплив на навколишнє
середовище.

Що стосується роботи планово-економічного відділу, можна говорити про
повне дотримання норм і правил передбачених законодавством України. Усі
правила і норми по організації збору і вивозу сміття з підприємства
дотримуються.

Література

1. Закон України «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, від
21.11.2002 року, №229-IV

2. ГОСТ 2293-93 «Охрана труда. Термины и определения»

3. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин, К.: 1999 р.

4. ДБН В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
будівництва, К.: 2002, 41 с.

5. ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Общие требования и
номенклатура видов защиты.

6. ГОСТ ССБТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы.
Классификация.

7. Основи охорони праці. Навчальний посібник / За ред. проф.
В.В.Березуцького, Х.: 2005 — 225 с.

8. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны. — Введ. 01.01.89.

9. СНиП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция
и кондиционирование воздуха. – М: Стройиздат. – 1988. – 110 с.

10. СН 21.52.-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней
ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

11. СНиП 11-4-79. Строительные нормы и правила. Природное и
искусственное освещение. — М.: Стройиздат. – 1980. – 110 с.

12. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ.
01.07.84.

13. ГОСТ 12.1.012.-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие
требования. – Введ. 01.01.91.

14. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з
візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

15. ГОСТ 14254-96. Аппараты электрические напряжением до 1000 В.
Оболочки. Степени защиты.

16. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
-Введ. 01.07.95.

17. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования домов и
сооружений. -М.: Стройиздат, 1986. -23 с.

18. РД 34.21.122-87. Методы молниезащиты домов и оборудования.

19. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища»,
1991 року зі змінами 1994 року ВР України.

20. ДЕРЖСТАНДАРТ 17.2.3.02 і СанПин 4946-89. «Санітарні правила по
охороні атмосферного повітря населених місць».

21. СанПин 42-128-4690-86. «Санітарні правила утримання населених
місць».

Похожие записи