РЕФЕРАТ
на тему:
Норми радіаційної безпеки НРБУ-97 і ДР-97
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) охоплюють систему
принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є
обов’язковим в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного
захисту людини та радіаційної безпеки.
НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему
радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів
опромінення як для окремої людини, так і для суспільства взагалі і є
обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які
проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.
Таблиця 1.
Ліміти дози опромінювання (мЗв-рік-1)
Найменування Категорія осіб, які зазнають опромінювання
А а) б) Б а) В а)
ЛДЕ (ліміт ефективної дози) 20 в) 2 1
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінювання ЛДlens (для
кришталика ока) 150 15 15
ЛДskin (для шкіри) 500 50 50
ЛДextrim (для кистей та стіп) 500 50 –
Примітки:
а) – розподіл дози опромінювання протягом календарного року не
регламентовано;
б) – для жінок дітородного віку (до 45 років),які належать до категорії
А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (зародку та
плоду) за будь які 2 послідовні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв.
При цьому за весь період вагітності ця доза не повинна перевищувати 2
мЗв, а ліміт річного надходження для вагітних встановлюється на рівні
1/20 ДНЛ, для вагітних жінок на виробництві (категорії А, Б) встановлені
ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А;
в) – в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв
за окремий рік (ЛДтах).
Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють
безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з
джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з розташуванням
робочих місць в приміщеннях об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями
можуть отримувати додаткове опромінювання.
Категорія В – все населення.
Таблиця 2.
Співвідношення між одиницями в системі СІ та позасистемними
Величина Стара одиниця Нова одиниця Коефіцієнти переводу
СІ в позасистемні Позасистемні в СІ
Активність Кюрі (Кі) Бекерель (Бк) -2,7·10-11 3,7·1010
Питома вага Кі · год. -1 Бк·кг -1 -2,7·1014 3,7·1011
Еман Бк·л -1 -2,7·10-1 3,7
Махе Бк·л -1 -7,4·10-2 13,5
Тритієва одиниця Бк·л -1 -8,3 -1,2-10-1
Щільність забруднення Кі · км -2 Бк·м -2 -2,7·10-6 3,7·104
Експозиційна доза Рентген (Р) Кулон на кілограм (Кл-кг1) 3,9·101
2,6·10-4
Поглинута доза Рад Грей
1Гр = Дж-кг1 1·102 1·102
Еквівалентна
доза Біологічний еквівалент раду (бер) Зіверт
13 в = Дж·кг-1 1·102 1·102
Ефективна доза Біологічний еквівалент раду (бер) Зіверт
13в = Дж·кг-1 1·102 1·102
Таблиця 3.
Вимоги ДР-97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах
харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)
№ пп. лп. Найменування продуктів 137С3 90Sг
1 Хліб, хлібопродукти 20 5
2 Картопля 60 20
3 Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень) 40 20
4 Фрукти 70 10
5 М’ясо і м’ясні продукти 200 20
6 Риба і рибні продукти 150 35
7 Молоко і молочні продукти 100 20
8 Яйця (шт.) 6 2
9 Вода 2 2
10 Молоко згущене і концентроване 300 60
11 Молоко сухе 500 100
12 Свіжі дикоростучі ягоди і гриби 500 50
13 Сушені дикоростучі ягоди і гриби 2500 250
14 Лікарські рослини 600 200
15 Інші продукти 600 200
16 Спеціальні продукти дитячого харчування 40 5
При застосуванні ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних
об’єктах з викидом радіоактивних речовин створюється велике радіоактивне
зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей,
порушення виробничої діяльності об’єктів народного господарства.
Порядок вибору і введення в дію режимів захисту
Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням НЦО міст,
районів та інших населених пунктів.
Режими робітників і службовців на ОГД вводяться в дію рішенням НЦО
об’єктів.
На території населеного пункту або об’єкту народного господарства режим
вибирається:
за максимальним рівнем радіації;
за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди.
Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його
дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням
конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного
захисту необхідно знати:
рівні радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1 год. після
ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному об’єкті);
коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення:
дерев’яні одноповерхові будинки, кам’яні (блочні) одноповерхові будинки,
багатоповерхові кам’яні (блочні) будинки;
коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев’яних
кам’яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам’яних і блочних
будинків, сховища.
Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:
визначити рівень радіації на території населеного пункту (ОГД) на 1
годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційна небезпечному
об’єкті);
вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних споруд;
вибрати типовий режим радіаційного захисту.
Таблиця 4.
Коефіцієнти Kt для перерахунку рівнів радіації на 1 год. після вибуху
Час після вибуху, год. Kt Час після вибуху, год. Kt Час після вибуху,
год. Kt
1 1 5 6,9 24 45
1,5 1,6 6 8,6 48 100
2 2,3 7 10 49 100
2,5 3 8 12
3 3,7 10 16
3,5 4,5 ” 12 20
4 5,3 18 32
P1 = Pt x Kt;
P1 – рівень радіації на 1 год. після вибуху;
Pt – рівень радіації на час t;
Kt – коефіцієнт перерахування рівнів радіації.
Таблиця 5.
Середні значення Кпосл. дози радіації
Найменування укриттів та транспортних засобів Кпосл. Найменування
укриттів та транспортних засобів Кпосл.
Автомобілі 2 Житлові кам’яні будинки: багатоповерхові, підвал 20 400
Пасажирські вагони 3
Виробничі одноповерхові будівлі ( цехи) 7 Житлові дерев’яні будинки:
одноповерхові, підвал 27
ПРУ 50
Житлові кам’яні будинки: одноповерхові, підвал 10 40 Сховища 400-1000
Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення,
особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть
призвести до їх ураження.
З метою виключення масових радіаційних втрат і нереопромінсння
населення, робітників і службовців, формувань ІДО понад встановлені
дози, їх дії в умовах радіоактивного зараження суворо регламентуються і
підпорядковуються режиму радіаційного захисту.
Режими радіаційного захисту – це порядок дій людей, застосування засобів
і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає
максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і
опромінення людей понад встановлені дози опромінення.
На воєнний час:
– одноразове опромінення протягом перших 4 діб – 50 рад;
– багаторазове опромінення протягом 30 діб – 100 рад;
– багаторазове опромінення протягом 3 місяців — 200 рад;
– багаторазове опромінення протягом року — не більше 300 рад.
На мирний час – згідно з вимогами НРБУ-97.
1. Режими радіаційного захисту населення охоплюють три основних етапи:
I етап – укриття населення в захисних спорудах;
II етап – наступне укриття населення в будинках і ПРУ;
III етап – проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на
відкритій місцевості протягом 1-2 годин на добу.
2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців па об’єктах
господарської діяльності охоплює три основних етапи:
I етап – тривалість припинення роботи об’єктами (термін неперервного
перебування людей у захисній споруді);
II етап – тривалість роботи об’єктами з використанням для відпочинку
працюючого персоналу в захисних спорудах;
III етап – тривалість роботи об’єктами з обмеженням перебування
робітників і службовців на відкритій місцевості.
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи
кожної зміни 10-12 годин.
Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при
вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними
продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:
а) режими радіаційного захисту населення:
І етап – укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4
годин;
II етап – тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на
відкритій місцевості – до 1-2 годин на добу;
б) режими радіаційного захисту робітників і службовців:
I етап – укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4
годин;
II етап – час роботи об’єкту вахтовим методом.
Вахтовий метод роботи – це цілодобова робота ОГД у 4 зміни.
Дві зміни працюють на об’єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна
працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об’єктах.
Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок
на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.
Вахти можуть бути складені по різному залежно від рівня зараженості
місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта тривалістю один тиждень
тощо).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ
Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.
Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. – М., 1989.
Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.
Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. – К., 1989.
Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. – К., 1996.
Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. – Львів: Афіша, 2001.
Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. – К., 1997.
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. – К., 1997.
Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. – К.: НАНУ, 1995.
Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К., 1999.
Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. – М., 1990.
Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. – К., 1997.
Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. – M.; Воеииздат, 1978.
Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. – М., 1990.
Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. – М.:
Воениздат, 1986.
Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter