Тема: Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

План

Урбанізація та її негативні наслідки.

Екологічне середовище в містах.

Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

Література: 1) Е.П. Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний “Безпека
життєдіяльності” с.225-232.

2) І.П.Пістун “Безпека життєдіяльності” с.198-205.

1. Урбанізація та її негативні наслідки.

Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони
вирішально зумовлені двома факторами – “демографічним вибухом” другої
половини ХХ ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.

Урбанізація (від лат. urbanos – міський) означає процес зростання міст
і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та
культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства
були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що
полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні
укріплення (фортеці).

Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була
аграрною і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в
Україні розпочалася в 1926-1939 рр., коли було взято курс на
індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років
чисельність міського населення зросла у 2,4 рази. За 1940-70 рр.
чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими
темпами, бо за 30 років воно збільшилось у 1,9 рази. З середини 50-х
років ХХ ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і
чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років
частка міського населення в Україні зросла у 2,2 рази та становила на
кінець ХХ ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю
великих міст (з населення понад 100 тис.) наша держава тепер посідає
одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зара – 61. В
Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона
осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий
Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно
інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла
майже у 2,5 рази і досягла на 2000 рік 2 млн. 600 тисяч мешканців.

Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного,
соціального та суб’єктивного характеру, а саме:

наявність місць роботи та можливість зміни роботи;

зосередження закладів науки та культури;

забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;

можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;

розвиток міжнародного та регіональної культури.

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є
штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями
проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на
здоров’я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит
сонячного проміння, води, а також скупченістю населення, недостатністю
зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров’я людей у місті
становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив
електричних, магнітних, іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони
життєзабезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних
продуктів харчування та питної води; контроль і запобігання забруднення
повітря; водних ресурсів, грунтів; утилізація та захоронення
нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також
соціальні проблеми, пов’язані з різким зменшенням вільного “життєвого”
простору, зростанням міст у високу, збільшенням захворювань, зумовлених
забрудненням та інші.

Визначимо основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.

2. Екологічне середовище в містах.

Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні
системи міста та промисловість.

Зниження якості атмосферного повітря небезпечне для здоров’я міських
мешканців. Людина за добу вживає в середньому 25 кг повітря. Навіть,
якщо відносний вміст забруднювачів в повітрі незначний, їх сумарна
кількість, яка потрапляє в організм людини при диханні, може виявитись
токсичною. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища
є чадний газ. Надмірна кількість цього газу в повітрі призводить до
швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення
пам’яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем
організму.

Специфіка проживання в місті веде до того, що люди 80-95% свого часу
проводять в приміщеннях (житлові будинки, метро, службові приміщення).
Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень. Згідно з
оцінкою Агентства з охорони навколишнього середовища США, повітря
всередині міських приміщень забруднено у 100 разів більше, ніж зовні.

Токсичні матеріали приміщень – олійні фарби і розчинники, килимовий
клей, меблевий лак, із яких виділяються бензол, толуол та інші речовини.

Заходи щодо поліпшення якості повітря в приміщеннях:

ефективний засіб проти токсинів – домашні рослини;

замість освіжувачів повітря використовувати оцет, наливши його в тарілку
і поставити на 1-2 години в кімнаті; в закритих невеликих приміщення
(холодильники, туалет) поставити відкриту коробку з харчовою содою;
внести в кімнату свіжу гілку ялини або сосни;

замість підбілювачів використовувати харчову соду або буру;

робити регулярне вологе прибирання приміщення, а також провітрювання;

не залишати відкритими пляшки з миючими та дезінфікуючими засобами.

Питна вода – найважливіший фактор здоров’я людини. В крани міських
квартир питна вода потрапляє з річок, водосховищ, озер, з підземних
глибин. Найчистіша – підземна (особливо глибинна, артезіанська) вода.
Але для великих міст цієї води не вистачає.

За даними ВООЗ, вода може містити 13 тисяч токсичних речовин, водою
передається до 80% усіх захворювань, від яких у світі щорічно вмирає 25
млн осіб.

Щоб природна вода була придатна для вживання, вона проходить декілька
стадій очищення та знезараження на водопровідних станціях. Способи
очищення забруднених вод можна об’єднати в такі групи: механічні,
фізичні, фізико-механічні, фізико-хімнічні; біологічні, комплексні.

Після визначених методів очищення у воді можуть знаходитись різноманітні
віруси та бактерії (дизентерійні бактерії, холерний вібріон, збудники
черевного тифу, вірус поліомієліту, вірус гепатиту та ін.). Знешкодити
мікроорганізми, які залишились, можна чотирма способами:

термічно (скип’ятити);

за допомогою сильних окисників (наприклад, хлору, озону, марганцевого
калію);

впливом іонів благородних металів (зазвичай використовується срібло);

фізичними методами (за допомогою ультрафіолетових променяів або
ультразвуку).

3. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

Для мешканців міста шум – справа звичайна. Досить часто людина навіть не
замислюється над його протиприродністю. В будь-якому регіоні міста
шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з певним шумом працює
підприємством, поблизу літають з аеродрому літаки. В квартирах шумлять
холодильники і пральні машини, в під’їздах – ліфти. Цей перелік можна
продовжити.

Для позначення комплексного впливу шуму на людину медики ввели термін –
“шумова хвороба”. Симптомами цієї хвороби є головний біль, нудота,
дратівливість, які досить часто супроводжуються тимчасовим зниженням
слуху. До шумової хвороби схильні більшість мешканців великих міст, які
постійно отримують шумові навантаження. Наприклад, нормативні рівні
звуку в дБ для мешканців житлових кварталів повинні становити 55 вдень і
45 вночі. Однак різні джерела техногенного шуму вносять вагомий внесок у
звукове середовище міста. У сучасних міських районах зі значним рухом
транспорту рівень шуму близький до небезпечної межі у 80 дБ.

До негативних фізичних чинників міста належить також вібрація. Джерелами
вібрації в містах є: рейковий транспорт, автомобільний транспорт,
будівельна техніка, промислові установки тощо.

Несприятливо впливають на організм людини і електромагнітні
випромінювання промислової частоти (50 герц) та частот радіохвильового
діапазону. В помешканнях електромагнітні поля створюють: радіоапаратура,
телевізори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку.

Безперечно, обійтися без електропобутових приладів неможливо, та й не
потрібно. Головне – дотримуватись певних правил:

у спальні не варто встановлювати комп’ютер, “базу” для радіотелефона, а
також вмикати на ніч пристроїв для підзарядки батарейок та акумуляторів;

телевізор, музичний центр, відеомагнітофон на ніч треба вимикати з
електромережі;

електронний будильник не повинен стояти в головах;

потужність мікрохвильнових печей може змінюватись, тому час від часу
треба звертатись до майстра, щоб контролювати рівень випромінювання.

Причини забруднення повітря приміщень

забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах;

не вентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;

аерозолі;

очисники, які містять хлор або аміак;

лакові та воскові покриття підлог;

зволожувачі повітря;

розпилювачі від комах (інсектициди);

дим від цигарок.

Поради щодо зменшення шуму в квартирі

відрегулюйте в найбільш сприятливому для вас режимі гучність дзвоника
вхідних дверей та телефону;

для звукоізоляції стін використовуйте гіпоскартонні плити або спеціальні
прокладки з натуральної пробки під лінолеум, килимове покриття або
паркет;

щоб двері не скрипіли, змажте їх машинним маслом, щоб не грюкали,
прибийте до косяка смужку тонкої гуми;

замініть двері в ванну кімнату на пластикові або дерев’яні, які
герметично закриваються ;

коли на кухні відкритий кран або працює витяжка, не вмикайте там
телевізор;

привчайте домочадців щільніше прикривати двері в свої кімнати, не
вмикати телевізор і магнітофон на повну гучність.

Похожие записи