Реферат на тему:

Небезпека в побутових умовах

Найбезпечніше в побуті людина почуває себе у своєму будинку, квартирі,
на дозвіллі. Як кажуть британці, мій дім — моя фортеця. І загалом це
справді так. А щоб почуватися не тільки безпечно, а й достатньою мірою
комфортно, людина використовує» у своїй домівці різноманітну техніку,
яка, безперечно, полегшує їй життя.

Нинішній рівень технічного прогресу цілком достатній для того, щоб
забезпечити автономне існування будь-якої людини упродовж тривалого часу
без потреби спілкування із зовнішнім світом. Зокрема, у переважній
більшості будинків є холодна і гаряча вода, світло, центральне опалення,
холодильник, аудіо- та відеотехніка, телефон, туалет, сміттєпровід тощо.
Поки що залишимо поза увагою те, що ці блага хтось забезпечує.
Сприйматимемо це як належне. Одне слово, в оселі людина майже всім
забезпечена.

Проте за певних обставин «фортеця» може виявитися вразливою.

Як вже зазначалося, надбання цивілізації несуть у собі не лише комфорт,
а й певну небезпеку. Що ж загрожує безпеці людини в її власній оселі?

Побутова електрика. Будь-який, навіть найдрібніший ремонт
електрообладнання (скажімо, заміна електричної лампочки у люстрі чи
настільній лампі, плавких запобіжників в апаратурі чи інструменті)
необхідно виконувати вимкнувши напругу в електромережі квартири (якщо
неможливо вимкнути пристрій, витягніть вилку з розетки). Отже, така,
здавалося б, дрібниця, як вкручування (чи викручування) електричної
лампочки в патрон під напругою, може призвести до травми рук, обличчя,
навіть втрати зору. Ремонт електровимикачів, розеток потребує
обов’язкового вимкнення напруги на вхідному електричному щитку квартири,
для чого потрібний вільний доступ до нього або спеціальний ключ, якщо
щиток замкнено.

Ситуація. Викручуючи перегорілу електричну лампочку, безпечніше
скористатися звичайною рукавичкою, оскільки скляний балон лампочки може
тріснути в руках. Часто скляний балон лампочки скручується в цоколі, і в
цьому разі потрібно бути особливо обережним. Викрутити цоколь вдається
лише за допомогою плоскогубців. З метою запобігання таким випадкам
металеві контакти в патроні необхідно підігнути так, щоб електричний
контакт досягався легким, без натиску, вкручуванням електролампочки.
Особливо уважним слід бути при виконанні цієї простої операції у ванній
кімнаті, де вологість повітря часто підвищена або може бути мокра
підлога.

У кожній квартирі доцільно мати такий мінімальний набір інструментів:
дві-три викрутки різної величини, молоток, плоскогубці, стамеску,
ізолюючу плівку, паяльник (з каніфоллю та припоєм), розвідний або
муфтовий ключ (наприклад, для заміни крана чи прокладки в ньому). Така
передбачливість завжди виправдана.

Щоб уникнути короткого замикання, потрібно періодично перевіряти
надійність контактів у сполучних пристроях (вилках, розетках, вимикачах
тощо). Не слід забувати вимикати електрообладнання після користування
ним, а також коли ви виходите з квартири. Часто причиною пожежі у
квартирі буває залишена ввімкненою без нагляду електрична праска.

Газ. Газові плита, колонка і система опалювання (котел або грубка) є
додатковими потенційними джерелами небезпеки, а часто й надзвичайних
ситуацій. Уникнути небезпеки можна у разі дотримання правил користування
цим обладнанням, підтримуючи його у справному стані.

Ситуація. Якщо ви, увійшовши у квартиру, відчули запах газу (до
природного газу, який майже не має запаху, додається бутилмеркаптан —
газ, який має сильний специфічний запах навіть у малих концентраціях) —
це перший сигнал можливої небезпеки. Пам’ятайте, що в цьому разі
забороняється вмикати світло — поява іскри у вимикачі може спричинитися
до вибуху. Забороняється також: запалювати сірники чи запальничку.
Насамперед потрібно відчинити вікно (чи кватирку), двері, зробивши
протяг, і перекрити газ (якщо ви забули зробити це вчасно). Якщо
можливо, з’ясуйте причину витоку газу і ліквідуйте її. Якщо це вам не
під силу — викликайте майстра-газовика. Варто також: знати, куди
звертатись по допомогу і телефону вати. До цього питання ми ще
повернемось.

Які ще загрози підстерігають людину в її оселі?

Велике значення для безпечності проживання в оселі має раціональне
розташування в ній меблів і обладнання. Тут важлива не лише і не головне
комфортність, а насамперед безпечність.

Меблі не повинні заважати пересуватися кімнатою. Інакше людина може
спіткнутися, впасти і травмуватись. Принагідне зауважимо: вдома не варто
виконувати самостійно роботу, що несе в собі підвищену небезпеку.
Наприклад, ремонтувати електрообладнання, мити вікна чи фарбувати рами.

Доцільно нагадати, що над плитою (газовою чи електричною) не слід
навішувати полиць, а тим більше зберігати там легкозаймисті предмети.
Звичайне бажання щось дістати з полиці над плитою може закінчитися не
лише опіками, а й пожежею і навіть смертю.

Можна навести ще багато прикладів небезпек в оселі людини. Варто
замислитись і проаналізувати бодай один день, проведений у квартирі,
виокремивши правильні та неправильні дії в кожній конкретній ситуації.

Розглянемо різні ситуації, в яких опиняється кожна людина, вийшовши за
межі оселі. Одразу зауважимо, ми прагнемо сформувати у свідомості
кожного мотивацію до розумної, виваженої і безпечної поведінки як у
побуті, так і в робочому середовищі, тобто у повсякденному житті. Перші
неприємності, а з ними і небезпека можуть очікувати людину вже за
порогом її квартири.

Ситуація 1. Припустимо, не працює ліфт Вам доведеться спускатися
(підійматися) сходами Темної пори можна спіткнутися І впасти, вивихнути
або зламати ногу чи руку А тому слід бути передбачливим І завжди мати
при собі ліхтарика, щоб уникнути таких прикрощів

Ситуація 2 Ліфт працює Натиснувши кнопку І трохи зачекавши, ви заходите
в кабіну Проте, зрушивши з місця І проїхавши один-два поверхи, ліфт
раптом зупиняється Що робити? Найголовніше — не нервуйте І не
намагайтеся вибратись з кабіни ліфта самотужки Найперше — натисніть
кнопку «Виклик» (якщо вона є) або покличте когось допомогти

Зауважимо, якщо в кабіні ліфта чи на першому поверсі поблизу ліфта не
встановлено засобу зв’язку з диспетчером технічної служби, то, щоб
допомогти людині вибратися з кабіни ліфта, що зупинився між поверхами,
найдоцільніше звернутися до двірника або консьєржа Сподіваємося, з часом
це питання буде розв’язано І кожний знатиме у надзвичайній ситуації
треба телефонувати за номером 01 або 999, або Такий номер буде всім
відомий Його рекламуватимуть

Тепер розглянемо небезпечні випадки, які можуть трапитися з людиною на
вулиці. Навіть поспішаючи, ніколи не вибігайте з під’їзду, бо можна
потрапити під колеса автомобіля, що виїздить з подвір’я.

Потрібно дотримуватися правил безпеки також на зупинці. До салону
маршрутного транспорту слід заходити обережно, в жодному разі не висіти
на східцях.

Так само уважно потрібно виходити з транспорту, щоб не потрапити у
відкритий каналізаційний люк, або у вибоїну, особливо взимку.

Розглядаючи транспортну проблему, доречно ще раз нагадати про те, що
технічний прогрес окрім зручностей і поліпшення умов життя несе в собі
потенційні загрози здоров’ю і життю людини, її безпеці загалом. Скажімо,
первісна людина не могла загинути під колесом, оскільки його тоді ще не
було (колесо винайдено близько 5 тис. років тому).

Навряд чи хто колись підраховував, скільки людей загинуло під колесами
різних транспортних засобів (від колісниці до «Мерседеса»); упродовж
історії людства колесо постійно вдосконалюється, щоб надати транспорту
ще більшої потужності і швидкості. Нині встановлено, що найбільше людей
гине у дорожньо-транспортних пригодах.

То який вихід? Як зробити статистику менш жахаючою, уникнути трагедії?

У 68 % ДТП зі смертельними наслідками винуваті нетверезі учасники
дорожнього руху Переважна більшість таких ДТП трапляється у місцях, де
не встановлено переходу через проїзну частину Часто пригоди трапляються
з дітьми, що граються на дорозі, катаються на велосипедах або вискакують
на дорогу на санчатах Отже, більшість ДТП не є невідворотними — вони
зумовлені порушенням елементарних правил безпеки, зокрема правил
дорожнього руху

Дивна річ, попри те що правила дорожнього руху вивчають не тільки
майбутні водії на курсах, а й дітлахи у дитсадках, школярі у школах,
ситуація загалом не поліпшується. Чому?

Напрошується невтішний висновок: такі знання мають для більшості людей
поки що пасивний характер, і для того щоб перевести їх в активну форму,
форму безумовної поведінки, потрібен тривалий час. Формувати в людині
виважену поведінку потрібно з перших її кроків, у дитинстві, тоді,
можливо, виваженість вчинків дорослої людини стане генетичне
детермінованою. Перебуваючи за кордоном, ви, мабуть, помічали: коли
горить червоне світло світлофора, навіть якщо транспорту немає, пішоходи
чекають зеленого світла. Для цивілізованих людей така поведінка є
нормою.

На кризі й воді. Зимова риболовля, катання на ковзанах по льодовому
дзеркалу водойми інколи закінчуються трагічно. Причому, нещастя може
трапитись і ясної морозної днини, коли, здавалося б, крига не повинна
тріснути… Річ у тім, що більшість вітчизняних водойм (річок, озер,
ставків) зарегульовано, тобто є гребля чи дамба, що дає змогу пропускати
воду. Відтак, з певних причин (об’єктивних чи суб’єктивних) рівень води
може швидко змінитись і підірвати кригу. Це не означає, що ми маємо
зовсім відмовитись від зимової риболовлі чи катання на ковзанах, проте
потрібно бути обережним і знати певні ознаки, що передують ламанню криги
— шум, потріскування криги тощо.

Влітку водойми стають масовими місцями відпочинку. У спекот-ний день на
пляжах багато відпочиваючих. І щоб запобігти небезпеці, потрібно
дотримуватися правил поведінки на воді і на сонці.

Відомо, що зловживати сонячними ваннами не рекомендується навіть
здоровій людині. Тим паче, якщо є певні застереження з боку лікарів. У
перший день виходу на пляж перебувати тривалий час на сонці особливо
небезпечно. Після зими шкіра особливо чутлива до сонячної радіації.
Передозування сонячного опромінення може призвести не лише до
почервоніння шкіри, а й до численних сонячних опіків з ураженням
глибоких шарів шкіри і появи виразок. Особливо небезпечно спати на
сонці.

Щодо купання. Пригадаймо загальновідому приказку: «Не знаючи броду — не
лізь у воду». У воді так само слід дотримуватися певних правил
поведінки. Перед тим як зануритись у воду, слід змочити водою ноги,
руки, обличчя, на мілині адаптувати своє тіло до температури води. Ці
процедури виконують для того, щоб запобігти можливим судомам при різкому
зануренні у воду. Особливо небезпечно пірнати людям із слабким серцем
або підвищеним артеріальним тиском. Не можна стрибати у воду з кладок чи
крутого берега, не знаючи глибини водойми чи річки. Існує небезпека
наштовхнутись на кілок, який забивають рибалки, прикріплюючи на нього
садочок, на камінь або корч. Корисна порада: перед тим як пірнати,
обов’язково вивчіть місце, де збираєтесь купатися. І ще: не запливайте
далеко від берега, покладаючись на силу і витривалість. Пам’ятайте: у
багатьох випадках тонуть люди, які вміють добре плавати.

Слід також суворо дотримуватися застережень з боку органів санітарного
нагляду, якщо на березі річки чи водойми є таблички з написом «Купатися
заборонено».

Список використаної літератури

Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. —
К.. Либідь, 1995.

Будыко М.И. Глобальная экология. — М.. Мысль, 1977.

Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и
окружающая среда. — М.. Новая шк., 1997.

Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.

Корсак К.В., Плахоттк О.В. Основи екології. — 2-ге вид. — К.. МАУП,
2000.

Лапт В М Безпека життєдіяльності людини. — К.. Знання, Л.. Вид-во ЛБК
НБУ, 1999.

Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер,
С.П. Горшков и др. — М.. Мысль, 1983.

Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов,
О.Ф. Немец, В.А. Поярков. — К.. Урожай, 1991.

Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. — Суми. Університет, книга, 1999.

Проблеми пожежної безпеки в Україні // Матер. Голов, управління пожежної
безпеки МВС України. — К., 2000.

Проблеми техноприродних аварій І катастроф у зв’язку з розвитком
небезпечних геологічних процесів // Матер, наук.-техн. конф. — К., 1997.

Смит Р.Л. Наш дом — планета Земля. — М.. Мысль, 1982.

Солтовсъкий О.І. Основи соціальної екологи. — К.. МАУП, 1997.

Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-социальные основы здоровья. — К.. МАУП,
1999.

Хижняк М.І., Нагарна А.М. Здоров’я людини та екологія. — К.. Здоров’я,
1995.

Похожие записи