.

Навколишнє середовище і здоров’я людини (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 19535
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Навколишнє середовище

і здоров’я людини”

Проблема здоров’я людини існувала завжди, в усі історичні
соціальне-економічні формації. Вона виникла з появою людини та
видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства.

Покоління наших предків жили в тісному спілкуванні з природою. Уклад
життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі
світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала
притаманні тільки їй трудову налаштованість і ритм життя.

Проблема здоров’я людини вирішувалась досить ефективно і просто. Це
пояснювалось тим, що культура здоров’я складалась у індивідуальній
свідомості особистості поступово, під впливом природних умов життя і
була важливим елементом загальної культури людини.

У даний час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно
впливають на її здоров’я, вимагає іншого підходу до проблеми формування
здоров’я.

Сьогодні люди живуть у ритмі виробничого циклу однаково в будь-яку пору
року.

Умови життя та праці сучасної людини, безперечно, покращились, але
наслідки цього далеко не однозначні.

Забруднення навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами,
таїть у собі небезпеку генетичних змін. Особливо негативно позначилась
на стані здоров’я населення нашої країни аварія на Чорнобильській
атомній станції.

Високий рівень механізації й автоматизації виробничих процесів зумовив
різке зменшення частки фізичної праці та збільшення нервових
навантажень.

Сучасне постійне погіршення стану здоров’я людей і недостатньо ефективне
медичне забезпечення зумовлене рядом причин (напр., погіршення
екологічного стану довкілля, соціальні проблеми, наслідки генетичних
змін).

Мета лікувальної медицини полягає, головним чином, у лікуванні хвороб,
вилікування яких,

на жаль, не завжди приносить здоров’я. В організмі людини нерідко
залишається слід не тільки від перенесеного захворювання, але й від
самого лікування.

За умов життя, що змінюються й ускладнюються, людині можна підтримувати
здоров’я, навчившись адаптуватися до тих змін, які вона сама вносить у
цей світ.

Вирішення проблеми здоров’я людини закладено в самій людині, у знанні та
розумінні нею низки проблем (формування, збереження, зміцнення і
відновлення свого здоров’я), а також в умінні дотримуватись правил
здорового способу життя.

Практика зцілення і надбання людиною перших гігієнічних навичок мала
місце ще на зорі становлення людського суспільства.

У середньовіччі ж наукові знання переслідувались і викорінювались. Люди,
котрі мали слабке здоров’я, не витримували виснажливих умов життя
(голод, холод, антисанітарні умови, війни), хворіли і вмирали, оскільки,
не вміючи запобігати хворобам і не маючи на те змоги, не могли
протистояти їм. Так, у XIV столітті від епідемії чуми в Європі з
населенням 100 млн. чоловік загинула його четверта частина.

Хвороби, прагнення їх уникнути, щоб вижити, змушували людей шукати
способи їх лікування та запобігання їм. Значну роль серед запобіжних
заходів відіграло використання природних сил (води, повітря, сонця), а
також фітотерапевтичних засобів, виявлених емпірично.

Життєвий досвід із формування, збереження, зміцнення і відновлення
здоров’я стає цінним набутком поколінь.

Самовіддана праця вчених, лікарів і науково-технічний прогрес дозволили
розробити науково обгрунтовану й ефективну систему заходів боротьби з
епідеміями.

Досягнення науково-технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини
зумовили зміни і в її житті, характері праці й, безперечно,
відобразились на ній самій.

Дослідженнями вченого І.В.Муравова встановлено, що з розвитком
технічного прогресу скорочується частка м’язової діяльності в
енергетичному балансі людства. Рухова активність людини в процесі
сучасного виробництва істотно зменшується, що призводить до гіпокінезії.
Гіпокінезія (hypo – малий, внизу і kynesis – рух) – це вимушене
зменшення обсягу довільних рухів людини (мала рухливість) внаслідок
характеру її трудової діяльності. Гіпокінезія негативно впливає на
організм і зумовлює його виснаження.

Сучасні умови трудової діяльності людини несуть значні психічні
навантаження на її організм. Темп праці, монотонність, соціальна
ізоляція, збільшення навантажень на зоровий, слуховий та інші
аналізатори – все це є причиною погіршення здоров’я.

Хоча побутові умови людей покращилися, проте поспіх, брак часу, великий
потік інформації (потрібної і непотрібної) негативно позначаються на
стані здоров’я сучасної людини.

Негативний вплив на організм людини чинять шкідливі відходи виробництва,
що потрапили у навколишнє середовище. Природа неспроможна утилізувати
їхню велику кількість. Тому разом із їжею, водою, повітрям до організму
надходять і шкідливі речовини. А скільки шкідливих звичок (паління,
зловживання спиртними напоями, пристрасть до наркотиків та ін.) набуло
людство, і всі вони згубно впливають на здоров’я людини.

Залишається актуальною й сьогодні думка Гіппократа, яка полягає в тому,
що єдина причина всіх хвороб – невідповідність між можливостями
організму і вимогами, котрі висувають йому умови і спосіб життя.
Досягнення науково-технічного прогресу, розвиток суспільства, соціальна
сутність людини все більше деформують її біологічну природу. Одне із
завдань суспільства – запобігти несприятливому впливові на все живе на
планеті, у тому числі на здоров’я і довголіття людей.

Вітчизняними і зарубіжними вченими встановлено, що на здоров’я людини
впливає ряд факторів, згрупованих певним чином. Встановлено, що здоров’я
людини на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у людей, котрі
проживають в екологічно чистій місцевості, здоров’я може бути кращим,
ніж у людей, які живуть в екологічно забрудненій місцевості. Наприклад,
мешканці сільських регіонів дихають чистішим повітрям порівняно з
міськими жителями, котрі вимушені дихати повітрям, забрудненим
вихлопними газами машин і шкідливими відходами підприємств. Відходи
промислових підприємств потрапляють до навколишнього середовища,
забруднюючи повітря, воду, грунт, на якому ростуть плодові культури,
трав’янисті рослини, що є їжею не тільки для людини, але й для тварин, у
тому числі й домашніх. Тому часто людина споживає екологічно забруднені
продукти, що негативно позначається на стані її здоров’я.

До іншої групи факторів (20%) належить генетичний фактор (спадковість).
Відомо, що у батьків, які ведуть здоровий спосіб життя, є всі передумови
для народження здорових дітей. Також доведено, що передумови негативної
спадковості можна частково чи повністю усунути, дотримуючись здорового
способу життя. Наприклад, учні, котрі мають несприятливу спадковість із
короткозорості та ще й готують уроки при слабкому освітленні, близько
розташовують книгу під час читання, довго дивляться телепередачі,
створюють умови для розвитку та закріплення аномальної короткозорості.

Але школярі, котрі мають несприятливу спадковість із короткозорості, яка
ще не виявилась, можуть запобігти погіршенню зору, якщо будуть
дотримуватись правил гігієни зору, режиму дня, достатньо приділяти увагу
фізичним вправам та раціональному харчуванню.

Хоча питаннями збереження та зміцнення здоров’я займається система
охорони здоров’я, учені-спеціалісти стверджують, що здоров’я людини
залежить від неї лише на 10 %. До функцій системи охорони здоров’я
відносять професійну діагностику захворювань, висококваліфіковане
лікування хворих, ефективність лікарських препаратів, профілактичну
роботу лікарів щодо попередження захворювань.

На 50% здоров’я людини (отже, суспільства в цілому) залежить від способу
її життя. Умови, в яких перебуває індивід, визначаються рядом
характеристик місця його проживання (наприклад, сільська чи міська
місцевість, ступінь озеленення, розташування поблизу промислового
підприємства чи віддалік нього і т.п.). Спосіб життя визначається,
наприклад, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи
займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на
свіжому повітрі, як проводить вихідні дні. чи дотримується режиму
роботи, навчання і відпочинку.

Це один із прикладів, які демонструють необхідність вивчення валеології
– предмета, що сприяє формуванню знань, умінь і навичок, необхідних для
дотримання здорового способу життя.

Життєдіяльність вивчають, використовуючи системний підхід, шляхом
аналізу прямих та зворотних зв’язків у системі «людина — життєве
середовище». Неможливо вивчати особливості людини, колективу чи
суспільства, не враховуючи їх місця в навколишньому середовищі і стану
цього середовища. Тому БЖД вивчає людину і її навколишнє середовище саме
в системі «людина — життєве середовище». Поза межами цієї системи людина
є об’єктом вивчення антропології, медицини, психології, соціології та
багатьох інших наук. Середовище, яке оточує людину поза межами цієї
системи, вивчають астрономія, географія, геологія, біологія, екологія
тощо.

Система «людина — життєве середовище» є складною системою в тому
розумінні, що в неї, як правило, входить велика кількість перемінних і
між якими існує велика кількість зв’язків. Відомо, що чим більше
перемінних та зв’язків між ними має система, тим важче ці зв’язки
піддаються математичній обробці і виведенню універсальних законів.
Складність вивчення систем «людина — Життєве середовище» зумовлюється
також і тим, що ці системи є багаторівневими, містять у собі позитивні,
негативні та гомеостатичні зворотні зв’язки і мають багато емерджентних
властивостей.

Людина є одним з eлeмeнmiв зазначеної системи, в якій під терміном
«людина» – розуміється не лише одна істота, індивід, а й група людей,
колектив, мешканці населеного пункту, регіону, країни, суспільство,
людство загалом.

Хоч основним об’єктом вивчення безпеки життєдіяльності є зв’язки у
системі «людина — життєве середовище», у центрі уваги перебуває людина
як самоціль розвитку суспільства.

Залежно від того, що ми розуміємо під терміном «людина» в системі
«людина — життєве середовище», визначається рівень цієї системи, що
Детально буде проаналізовано далі.

Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве
середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або
може перебувати в даний час людина і функціонують системи її
життєзабезпечення.

У цьому розумінні воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його
межі визначаються передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі
розуміється під терміном «людина».

Життєве середовище людини складається з трьох компонентів — природного,
соціального, або соціально-політичного, та техногенного середовищ.

* природне середовище (земний грунт, повітря, водоймища, рослини,
тварини, сонце, місяць, планети тощо) Життєве* соціальне,
соціально-політичне середовище (форми середовище спільної діяльності
людей, єдність способу життя) людини * техногенне середовище (житло,
транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об’єкти, зброя,
домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини тощо)

З одного боку людину оточують земний грунт, повітря, водоймища» рослини,
звірі, птахи, риби, мікроорганізми, тобто об’єкти природного походження
і створені ними екологічні системи. Природні об’єкти утворюють поля,
ліси, гори, ріки, озера, моря, океани континенти. Це оточення зветься
природним середовищем. У ньому переважно діють закони природного
розвитку — фізичні, хімічні, геологічні, біологічні. В ньому
відбуваються дощі, бурі, землетруси, виверження вулканів, тектонічні
дислокації тощо. Природними об’єктами також є космічні об’єкти — сонце,
місяць, планети, зірки, комети, астероїди. Сонце і місяць викликають
припливи і відпливи води, а також відповідний рух земної кори. Сонце
живить енергією всі біологічні об’єкти, а також спричиняє переміщення
повітряних мас, внаслідок чого на Землі змінюється рельєф, відбувається
кругообіг води і біологічних речовин. Фактично вся енергія, яку
використовувала і використовує людина, за винятком ядерної, є
трансформованою і накопиченою на Землі за мільярди років сонячною
енергією. Метеорити, що падають на Землю, спричиняють не лише локальні,
а й глобальні катаклізми,

З другого боку людину оточують інші люди. Форми спільної діяльності
людей, що історично склалися і характеризуються певним типом
взаємовідносин, утворюють людську спільноту, або соціум (від лат. socium
— загальне, спільне).

Соціум — це специфічна система, свого роду організм, що розвивається за
своїми особливими законами, які характеризуються надзвичайною
складністю. У соціумі взаємодіє величезна кількість людей. Результатом
їх зв’язків стають особливі умови життєдіяльності та особливе оточення,
які створюються в окремих соціальних групах. Ці умови можуть впливати на
інших людей, які не входять до цих груп.

Все це утворює соціальне, або соціально-політичне, середовище.

Процеси, що відбуваються у суспільстві загалом і в окремих суспільних
групах, вивчають суспільствознавство та соціологія. Закономірності
поведінки та діяльності окремих людей, зумовлені належністю їх до певних
соціальних груп, та психологічні характеристики цих груп досліджує
соціальна психологія. Вплив соціальних чинників на стан здоров’я
суспільства вивчає соціальна гігієна,

Третім компонентом життєвого середовища є житло, транспорт, знаряддя
праці, промислові та енергетичні об’єкти, зброя, домашні і свійські
тварини, сільськогосподарські рослини, тобто матеріальна культура,
створена людством за час його існування. Це оточення формується людиною
фактично в односторонньому порядку без участі природи, а переважно за її
рахунок і є сукупністю досягнень суспільства в результаті матеріального
і духовного розвитку. Слово, яким можна охарактеризувати таке оточення є
культура у широкому його значенні.

Сучасні словники дають такі значення слова «культура»:

* сукупність досягнень і творчості того чи іншого народу;

* характерні особливості життя і діяльності певних історичних,
географічних і кон’юнктурних людських спільнот (феодальна, буржуазна,
соціалістична, українська і навіть, як це не парадоксально, «блатна»
культура);

* ступінь досконалості в тій чи іншій сфері людської діяльності
(культура праці, мови, поведінки);

* той чи інший вид сільськогосподарських рослин (цитрусові, баштанні,
злакові культури).

Отже, таке середовище точніше було б назвати «культурним», або
«матеріально-культурним», але в жодній з відомих нам праць з безпеки
життєдіяльності таке визначення не використовують. Натомість таке
середовище називається техногенним, штучним, побутово-виробничим або ж
антропогенним. Надалі ми будемо використовувати термін техногенне
середовище, або техносфера, саме для визначення матеріально-культурного
середовища.

Головною причиною створення і розвитку техногенного середовища було і є
прагнення людей задовольняти свої потреби, які весь час зростають. Однак
дуже часто через незнання або нехтування законами природи людська
діяльність призводить до небажаних, а інколи навіть До трагічних
наслідків.

Наприклад, через людську діяльність відбулося вимирання багатьох видів
рослин і тварин, забруднення і деградація природних екологічних систем
на значних територіях, пошкодження і вичерпання природних ресурсів,
навіть зменшення в атмосфері озонового шару, який захищає біологічні
об’єкти на Землі від руйнівного впливу ультрафіолетового випромінювання.
Особливо небезпечними перелічені явища стали у другій половині XX ст.,
після другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку
науки і техніки, започаткувала нову науково-технічну революцію,
результати, якої у багатьох випадках були непередбачуваними і загрожують
порушити динамічну рівновагу глобальної соціоекосистеми.

Техногенне середовище склалося в процесі трудової діяльності людини.
Воно багатопланове. Сутність його знаходиться там, де закінчується
природа і починається людина, причому не як біологічна істота, а як
істота, що мислить, має мораль і естетичне відчуття. До об’єктів
матеріальної культури належить будь-яка матеріальна субстанція, яка
створена не Богом чи природою, а людським генієм, його трудовою
діяльністю. Навіть запах парфумів у цьому плані принципове відрізняється
від запаху квітів, оскільки парфуми створені людиною, а квіти —
природою.

Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить
сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного
призначення, а також комунально-побутових організацій і установ.
Параметрами цього середовища є розмір житлової площі нг людину, ступінь
електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення,
холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.

Виробниче середовище — це середовище, в якому людина здійснює свою
трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій,
установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче середовищ
характеризується передусім параметрами, які специфічні для кожного
виробництва і визначаються його призначенням. Це * вид продукції, яка
виробляється на ньому, * обсяги виробництва, * кількість працівників *
продуктивність праці, * енергомісткість, * сировинна база, * відході
виробництва тощо. Крім цих параметрів, є такі, що визначають умова праці
та її безпеку: * загазованість, * запиленість, * освітленість робочий
місць, * рівень акустичних коливань, вібрації, іонізуючої радіації,
електромагнітного випромінювання, * пожежо- та вибухонебезпечність, »
на-І явність небезпечного обладнання, засобів захисту працівників, »
ступінь напруженості праці, * психологічний клімат та багато інших.

Але з точки зору безпеки життєдіяльності як навчальної дисципліни
недоцільно розглядати окремо системи «людина — життєве середовище», ще
містять суто побутове чи суто виробниче середовище з кількох причин.

По-перше, для цього існують спеціальні науки та навчальні дисципліни,
такі як комунальна гігієна, гігієна праці, охорона праці, інженерна
психологія, ергономіка.

По-друге, вище було зазначено, що в центрі уваги безпеки життєдіяльності
є людина, а будь-яка людина протягом дня, а інколи навіть кількох годин
чи хвилин знаходиться в різних елементах цього середовища. Так,
прокинувшись вранці, людина перебуває в умовах свого помешкання, її
оточують Література 1. Безпека життєдіяльності людини. – К., 2002. PAGE PAGE 13

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019