РЕФЕРАТ

на тему:

Надзвичайні ситуації соціально-політичного і воєнного характеру та їх
можливі наслідки

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов’язані з
протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування,
діляться на наступні НС:

* здійснення або реальна загроза збройних нападів і утримання важливих
об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій щодо органів державної
влади, дипломатичних та консульських установ, правоохоронних органів,
телерадіоцентрів та вузлів зв’язку, військових гарнізонів, державних
закладів, атомних електростанцій або інших об’єктів атомної енергетики;

* викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення
заручників, напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського
(річкового) судна;

* знищення або викрадення з об’єктів зберігання, використання, переробки
та під час транспортування: вогнепальної зброї, боєприпасів,
бронетехніки, артозброєння, вибухових речовин, радіоактивних і
сильнодіючих речовин, наркотичних речовин, препаратів і сировини;

* аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об’єктах
військового призначення з викидом уламків, реактивних та звичайних
боєприпасів, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Тероризм — небезпечна хвороба суспільства. Терор, тероризм — ці слова
все частіше ми чуємо по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на
сторінках газет і журналів. В одній країні вибухнула потужна бомба, у
другій захопили заручників, у третій викрали літак з пасажирами… Все
це є проявами терору (лат, terror — страх, жах) — політики залякування,
придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у
звичайних громадян виникає острах їздити в метро, тролейбусах, потягах,
літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто
виходити на вулицю.

Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в І ст.
нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика — кинджал або короткий
меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з
римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів
убивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні
товариства в Індії та Китаї. З другої половини XIX ст. тероризм стає
постійним чинником суспільного життя. Його представники — російські
народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії,
анархісти у Франції 90-х pp., а також подібні рухи в Італії, Іспанії,
США.

Однак тільки в сучасному світі масштаби тероризму досягли таких
розмірів, що він став глобальною проблемою — нарівні з ядерною загрозою
й екологічними небезпеками.

Терористи повною мірою стали користуватись усіма досягненнями сучасної
науки і техніки — від супутникового зв’язку і мережі Інтернет до ракет з
тепловою головкою наведення. До 1995 р. тероризм охопив понад 100 країн
світу, а кількість терактін з 1968 по 1995 pp. наблизилася до 25 тисяч.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і
пов’язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя
людей, а також дотриманням прав і свобод особистості у різних країнах
світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види:

соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або
часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни.
Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській
імперії, західнонімецької «Фракції Червоної Армії», метою яких був
«протест проти суспільства споживання», італійських «Червоних бригад»,
що «баряться проти господарів і тих, хто їм служить»;

національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає
організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти
економічного та політичного диктату національних держав і монополій.
Прикладами слугують акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі,
баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великій
Британії тощо;

релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна
самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Він
поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський. Сюди
належить діяльність палестинських терористів і певною мірою японська
«АУМ Сінріке»;

світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними
нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних
об’єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища,
явищами глобалізації). Яскравим прикладом цього виду тероризму є
широкомасштабна терористична операція 11 вересня 2001 p., коли декілька
пасажирських літаків, одночасно захоплених у повітрі терористами,
таранили об’єкти, які вважались символами економічної і
військово-політичної могутності США — Всесвітній торговий центр і
Пентагон. Варварська акція призвела до масових жертв серед мирного
населення (майже 7 тис.);

кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення
суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві. Цей вид
тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними
угрупованнями своїх конкурентів.

Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак
сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для
переміщення земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої
держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою
терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання
власної безпеки, збереження життя _ШІП-26_швсма здоров’я.

Оскільки тероризм виявляється у різних формах (від погроз по телефону до
вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту), то розглянемо
докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати
кожний з нас.

Часто ми маємо можливість зіткнутися з телефонним тероризмом або його
наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого
скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів,
кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл і т. д. За твердженням
працівників міліції, в основному подібними витівками займаються
10-15-літні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином контрольну
роботу чи батьківські збори. Незважаючи на те, що повідомлення в
переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви
відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники
спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) та завдаються
матеріальні збитки.

Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які
передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним
кодексом України, за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тис.
гривень або ж обмеження волі на строк до 5 років. За неповнолітніх
платити доведеться батькам, про що варто пам’ятати і дорослим, і дітям.

У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до
послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами
цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи,
заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів
використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої,
що закладають злочинці у поштові відправлення, можуть бути миттєвої й
уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують при
натисканні, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні
елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом і т. п. Аналогічні
пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або
негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього
спрацьовування відбувається миттєво навіть у випадку легкого дотику до
нього.

Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно
припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від
прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше
сповістити про цей випадок правоохоронні органи.

Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення
заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є
захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу «Норд-Ост» у
Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України.
Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності
захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань,
тілесних ушкоджень і навіть смерті.

Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не
розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи
влади зробити те, що вони вимагають. Тому, якщо вас захопили злочинці як
заручника і ваше життя та здоров’я перебувають у небезпеці, варто
пам’ятати ось що:

намагайтесь бути розважливими, спокійними, якомога миролюбнішими, не
піддавайте себе зайвому ризику;

якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного
сп’яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними,
оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;

не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором,
оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;

виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій,
запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т,
д,

уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте
насамперед уважними слухачами;

з першої ж нагоди намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження
рідним чи в міліцію;

зберігайте свою гідність і нічого не просіть;

якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь
встановити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову,
не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;

намагайтесь запам’ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос,
манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому
допоможе встановити їхнє місцезнаходження;

не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість
поговорити з самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що
трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблю встійсь за
допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму,
намагайтеся згадати вірша — усе це є найефективнішим захистом від апатії
і депресії;

уважно стежте за поведінкою злочинців та їхніми намірами, будьте готові
рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби;

намагайтесь віднайти найбезпечніше місце у приміщенні, де вас утримують
і де можна було 6 захиститися під час штурму терористів, у разі
відсутності такого місця падайте на підлогу при будь якому шумі або
стрілянині;

при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте
через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;

під час штурму в жодному разі не беріть зброї терористів, щоб не
постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто
терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях;

при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони
лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте
команди групи захоплення.

Велика ймовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно
небезпечних об’єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто
ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними
наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, і
екологічними наслідками). В Україні до таких об’єктів належать атомні
електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні
станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали,
промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють,
використовують, зберігають, продають біологічні препарати,
високотоксичні і отруйні речовини.

Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено
покарання аж до найвищої міри — довічного позбавлення волі. Але
справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров’я
постраждалим унаслідок терористичних актів. З урахуванням цього
дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою
запорукою збереження життя як найвищої людської цінності.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в
будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або регіоні
України.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов’язані з наслідками
застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під
час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок
зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ
радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів,
вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру з ураженням населення вторинними
факторами внаслідок руйнування об’єктів економіки і військової
інфраструктури можливі тільки у воєнний час на території держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник
для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.

Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и
оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных
электростанций. — М., 1989.

Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.

Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства
от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.

Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї
масового ураження. — К., 1996.

Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За
редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.

Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.

Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.

Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних
виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного
походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України
С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.

Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.

Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими
ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных
объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і
катастрофах. — М., 1990.

Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта
В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.

Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.; Воеииздат, 1978.

Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и
экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.

Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.:
Воениздат, 1986.

Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом
генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

Похожие записи