Реферат на тему:

“Методи знезараження повітря в приміщеннях аптек. Гігієнічна
характеристика сонячної радіації”

1. Знезараження повітря в приміщеннях аптек:

значення і методи

Знезараження повітря в аптеках є вкрай необхідним, це пояснюється тим,
що мікроорганізми є одним з діючих факторів зовнішнього середовища. При
несприятливих санітарно-гігієнічних умовах вони можуть негативно
впливати на якість, виготовлених лік в аптеках, і служити причиною
виникнення внутріаптечних інфекцій. Численні дослідження, проведені по
цьому питанню, як у нашій країні, так і за кордоном, свідчать про велику
небезпеку влучення мікроорганізмів у ліки.

Великий збиток препаратам наносять сапрофітні мікроорганізми, що
руйнують ліки і використовують їхній як живильні речовини для свого
росту і розвитку. Такі ліки утрачають свою терапевтичну активність, а
іноді набувають токсичних властивостей. Так, багато мікроорганізмів
активно розкладають сульфаніламідні препарати й алкалоїди. Ряд мікробів
змінюють хімічний склад лік, відновлюючи хлорит кальцію до хлориду
кальцію.

Істотну епідеміологічну роль можуть грати мікроорганізми у виникненні
внутріаптечної інфекції. Як уже відзначалося, в аптеку приходять хворі
(з гострою формою і стертої амбулаторної), реконвалесценти, носії
збудників інфекційних захворювань. Усі вони є джерелами інфекції, що
різними шляхами може передаватися від них аптечним працівникам. Найбільш
небезпечний повітряно-краплинний шлях. При розмові, кашлі, чханні з
дихальних шляхів виділяються дрібні крапельки, що містять мікроорганізми
– бактерій. Підсихаючи, вони утворять бактеріальний пил, що осідає на
навколишні предмети і підлогу. При наявності повітряних потоків цей пил
піднімається в повітря і розноситься по приміщеннях аптеки. Зона
поширення бактеріального пилу і бактеріальних аерозолей дуже велика, що
саме по собі представляє велику епідеміологічну небезпеку.

Збудники інфекційних захворювань можуть поширюватися при безпосередньому
контакті, головним чином через рецепти.

Найбільшої епідеміологічної небезпеки піддаються працівники аптек,
робочі місця яких розташовані в торговому залі і мають безпосередній
контакт з відвідувачами: провізори-технологи, фармацевти касири, у
меншому ступені провізора-аналітики, тому що вони прямого контакту з
відвідувачами не мають, але можуть бути інфіковані через повітряне
середовище й особливо через рецепти.

Мікробному обнасіненню піддаються в основному руки, спецодяг аптечних
працівників, що може привести до захворювання. Крім того, можуть
обсіменятися устаткування, аптечний інвентар, дистильована вода і ліка.

З метою профілактики внутріаптечного інфікування і попередження
розкладання лікарських препаратів мікроорганізмом в аптеках проводять
комплекс санітарно-гігієнічних і противоепідеміологічних заходів,
спрямованих на боротьбу з мікрофлорою. Насамперед, здійснюється боротьба
з мікрофлорою повітряного середовища. Одним з найбільш ефективних
методів знезаражування повітря є УФ опромінення. Найбільш вираженою
бактерицидною властивістю володіють Уф промені з довгої хвилі 254-257
нм.

В даний час використовуються бактерицидні увіолеві лампи БУВ-15, БУВ-38,
БУВ-30п, що представляють собою газорозрядні ртутні лампи низького
тиску. Лампи зроблені у вигляді трубки різної довжини з увіолевого скла
і наповнені газовою сумішшю, що складається з пар ртуті й аргону. У
кінці трубок упаяні вольфрамові електроди. При пропущенні струму через
трубку виникає газовий розряд, у результаті якого відбувається світіння.

Увіолеве скло, з якого зроблена лампа, пропускає Уф промені, що убивають
мікроорганізми, забезпечуючи при цьому високий знезаражуючий ефект. В
аптеках використовують стельові бактерицидні облучувачі (ПБО) і настінні
бактерицидні облучувачі (НБО). Надійний знезаражуючий ефект досягається
при роботі бактерицидних ламп протягом 2годин при потужності ламп 3Ут на
1м куб.

При тривалій роботі бактерицидних ламп у повітрі аптек можуть
накопичуватися озон і окис азоту в кількостях, що перевищують ПДК. Тому
використання Уф випромінювання вимагає дотримання правил безпеки. У
присутності працюючих можна застосовувати екрановані бактерицидні лампи
потужністю 1Ут на 1м куб., у відсутності людей використовуються
бактерицидні лампи з розрахунку 3Ут на 1м куб. В останні роки в аптеках
застосовуються пересувні бактерицидні облучатели, що дає можливість
більш ефективно робити знезаражування повітря.

Знезаражування повітря в аптеці можна здійснювати хімічними засобами
(пропиляний гліколь, триетиленгліколь і ін.), аерозолі які
розпорошуються в приміщеннях. Знезаражуванню необхідно піддавати
дистильовану воду й інші розчини. Для цього використовуються
бактерицидні лампи. В обов’язковому порядку необхідно обробляти стіни і
підлоги в асептичній, стерилізаційній та дистилляційно-стерилізаційній
2% розчином хлораміну і 3% розчином перекису водню.

2. Дія сонячної радіації

З біосферою Землі постійно взаємодіє сонячна радіація. Вона є одним із
видів електромагнітних випромінювань, що виникають внаслідок
термоядерних реакцій, які безперервно відбуваються всередині Сонця.
Електромагнітне випромінювання складається з надзвичайно малих часток —
квантів. А чим коротша хвиля електромагнітного випромінювання (за
законом Планка), тим більша енергія його фотона

Характер дії електромагнітного випромінювання на біологічну тканину буде
залежати від енергії фотона, глибини проникнення в тканини тіла,
інтенсивності1, площі опромінення, стану організму та інших умов, що
створилися на час дії опромінення. При поглинанні енергії випромінювання
в біологічних тканинах відбуваються фотобіологічні процеси, в основі
яких лежать фотохімічні реакції.

Спочатку при поглинанні випромінювання в тканинах організму відбувається
процес акумуляції енергії атомами і молекулами,

Інтенсивністю опромінення називають кількість енергії, що потрапляє на
одиницю площі за одиницю часу що супроводжується їх збудженням і
збільшенням енергії на величину поглиненого фотона. Цей процес не є
сталим. Накопичена енергія молекул може перетворитися в теплову енергію
чи передатися іншим молекулам шляхом вступу з ними у фотохімічну
реакцію. При сприйманні або передачі електрону збуджена молекула може
перетворитися в радикал, іон або іон-радикал, тобто стати первинним
відновлювачем або первинним окислювачем. Вони мають надзвичайно високу
хімічну активність, тому починають брати участь у біохімічних реакціях
та змінюють їх, відповідно змінюється стан організму і перебіг його
фізіологічних процесів. Прикладом може бути проникнення на незначну
глибину (від частки міліметра до двох міліметрів) в шкіру людини
ультрафіолетового випромінювання. Але при значному поглинанні енергії
внаслідок ультрафіолетового опромінювання може виникнути як місцевий
запальний процес (поява еритеми — почервоніння шкіри на опроміненій
ділянці, інколи з утворенням пухирів), так і загальна реакція організму
(підвищення температури, головний біль, кволість тощо). Проникнення
ультрафіолетового випромінювання через шкіру буде залежати від товщини
рогового шару епідермісу та ступеня утворення в шкірі пігменту —
меланіну.

Сонячна радіація, що доходить до поверхні Землі, на 59 % складається із
інфрачервоного випромінювання, 40 % — видимого та 1 %—
ультрафіолетового. Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання становить
від 3000 до 760 нм, а енергія фотона -0,64-1,66 еВ. Вона глибоко
проникає в тіло (4-5 см) і викликає значний тепловий ефект, посилює
кровотік, ріст клітин і регенерацію тканин, пришвидшує хід біохімічних
реакцій, ферментативних та інших процесів, а також підсилює біологічну
дію ультрафіолетового випромінювання. Внутрішні органи, м’язи організму
людини самі також утворюють і виділяють інфрачервоне випромінювання в
навколишнє середовище, завдяки чому відбувається терморегуляція
організму.

Видиме (світлове) випромінювання сонячної радіації має довжину хвилі від
760 до 400 нм, а енергія фотона — 1,66-2,8 еВ. Гамма його основних
кольорів: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, голубий, синій та
фіолетовий. У тіло людини воно може проникати на глибину до 2,5 см і
викликає теплову дію, аналогічну дії інфрачервоного, а також має і
слабку фотохімічну дію (здатність збуджувати молекули деяких речовин,
які називають фотосенсибілізаторами). Під впливом видимого випромювання
збільшується внутрішнє світіння тканин, наприклад, плазма крові людини
об’ємом 100 мл при температурі від 37 до 40 °С за добу може
випромінювати до 10 тисяч фотонів. Це явище називають хемілюмінесценцією
плазми.

Світло впливає на орган зору, пігменти сітківки якого також є
фотосенсибілізаторами. Перетворюючись у сітківці в електричні імпульси,
воно подає в мозок до 80 % інформації про навколишнє середовище, збуджує
кору головного мозку, має сигнальне або умовно-рефлекторне значення. Під
його дією посилюється обмін речовин, підвищуються емоційний настрій І
працездатність, покращується загальне самопочуття. Видиме світло створює
максимальну освітленість, яка може досягати десятків тисяч люкс, тоді як
місячне світло дає лише 0,2 люкса.

Хоча питома вага ультрафіолетового випромінювання у загальній сонячній
радіації незначна (1 %), воно відіграє надзвичайно велику роль у житті
людини. Його спектр згідно з біологічною активністю поділяється на три
ділянки: ділянка А-довжина хвилі від 400 до 315 нм, ділянка В-довжина
хвилі від 315 до 280 нм, ділянка С — довжина хвилі від 280 до 10 нм.
Поверхні Землі, як правило, досягає випромінювання з довжиною хвилі від
400 до 290 нм. Характерним для цього виду випромінювання, особливо
ділянки В, є виражена фотохімічна дія. Проникаючи в шкіру всього на
глибину від 0,2 до 2 мм, воно викликає зміни в клітинних білках та
нуклеїнових кислотах. Внаслідок передачі енергії фотона утворюються
заряджені атоми і молекули — іони, вільні радикали, які беруть активну
участь у фотобіологічних процесах, що відбуваються в організмі.
Внаслідок утворення таких біологічно активних речовин, як гістамін,
ацетилхолін тощо, змінюються активність ряду ферментів (гістамІнази,
ти-розинази) та функції органів і тканин, активізується функція
симпа-тико-адреналової системи. Відбувається загальностимулювальна дія
ультрафіолетової радіації, яка проявляється посиленням росту клітин і
відновленням тканин, що відповідно пришвидшує загоювання ран різного
походження, в тому числі й після оперативних втручань.

Підвищується опірність організму до дії Інфекційних збудників, токсичних
і канцерогенних речовин, покращується розумова і фізична працездатність.

Зміни в організмі залежать від кількості утворених біологічно активних
речовин. На ці процеси впливають інтенсивність ультрафіолетового
випромінювання та площа опроміненої шкіри. Його дія зумовлює зміну
мікроциркуляції та проникність тканин. Під впливом нервових імпульсів,
які йдуть з кори головного мозку, виникає первинна місцева реакція, що
свідчить про запальний процес — фо-тоеритему. Цей показник
використовують для визначення еритемної дози ультрафіолетового
випромінювання. Еритемна доза — це реакція організму на ультрафіолетове
опромінювання, яке через 8-22 години викликає на незасмаглій шкірі
внутрішньої поверхні передпліччя людини слабке, але чітке і рівномірне
почервоніння (біодоза, або порогова еритема). Вимірюється вона в
секундах або хвилинах.

Недостатня кількість ультрафіолетового опромінювання призводить до
зниження в організмі вмісту вітаміну Д-холекальциферолу, що синтезується
під впливом цього випромінювання в шкірі людини із
7,8-дегїдрохолестерину, який переносять в шкіру з кровотоком ліпіди
сироватки крові. Кальцифероли активізують фосфорно-кальцієвий обмін,
нормалізують процеси мінералізації кісток та беруть активну участь в
інших процесах (регулювання збудливості нервової системи, засвоєння
білків та мінеральних речовин з їжі тощо).

Недостатність (еіпо-) або відсутність (авітаміноз) вітаміну Д в
організмі людини призводить до розвитку патологічних змін — порушується
згортання крові, з’являється м’язова слабкість, може виникнути
остеопороз, ускладненням якого є ламкість кісток внаслідок вимивання з
них кальцію. У дітей розвивається рахіт, що проявляється нетриманням
голови, порушенням процесів скостеніння, відвислим животом. Для
запобігання рахіту достатньою є 1/8-1/10 мінімальної еритемної дози
(бІодози), або 83-111 Вт/м2тод (при довжині хвилі УФ-променів приблизно
298 нм).

Позитивна дія ультрафіолетового випромінювання проявляється при
незначному опроміненні — до двох біодоз. Надлишкове опромінення може
спричинити опіки, фотодерматити, фототоксикози, фотоалергію,
кератокон’юктивіти, фотокератити, катаракту, рак ока, птеригій
(утворення крилоподібної плівки на оці). Несприятливою для організму
людини є І бактерицидна дія ультрафіолетового випромінювання. При
поглинанні УФ-променів нуклеїновими кислотами, які є основою клітин,
відбуваються їх денатурація і фотоліз. А оскільки нуклеїнові кислоти е
найважливішим складником апарату спадковості, то такі процеси будуть
призводити до пошкодження молекул ДНК і спричиняти припинення поділу і
росту клітин, а при збільшенні дози опромінення — і їх загибель. Цей
механізм лежить в основі розвитку онкогенезу, прикладом якого є
виникнення раку шкіри, та мутагенезу клітин організму, а також
бактерицидної дії ультрафіолетового випромінювання. Під впливом його
гинуть або змінюють свої властивості такі хвороботворні збудники, як
стрептококи І стафілококи, мікобактерії туберкульозу, холерні вібріони,
віруси грипу, гриби та їх спори, кишкова паличка та багато інших
патогенних і сапрофітних мікроорганізмів, а також руйнуються
дизентерійний, черевнотифозний, дифтерійний, правцевий та інші токсини.
Оптимальним для знищення мікроорганізмів є ультрафіолетове
випромінювання з довжиною хвилі від 267 до 253 нм. Завдяки сонячному
випромінюванню відбувається самоочищення атмосферного повітря, води
відкритих водоймищ та грунту.

Штучне ультрафіолетове випромінювання застосовують для опромінення
людей, знезаражування повітря у лікувально-профілактичних закладах, для
дезінфекції іграшок, посуду, інструментів, а також для знезаражування
води і харчових продуктів тощо.

Використана література

Загальна гігієна: Навчальний посібник. – К., 1999.

Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна з основами екології. – К., 1999.

Проблеми гігієни аптек. – Львів, 199

Похожие записи