2 КАРТА УМОВ ПРАЦІ

Підприємство / організація, установа / Професія
( посада )

Центральна районна лікарня Лікар — рентгенолог

Цех / дільниця, відділ /
Варіант № 2

Медичний рентген — кабінет

І. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

п/пФактори виробничого середовища і трудового процесуНормативне

значення

/ ГДР /

/ ГДК /Фактичне

значенняТрива-лість дії фактора % за змінуIII клас – шкідиві і
небезпечні умови і характер праці Небез-печний

(екстре-мальний)

IVПрим.

Ступені123412345678910111Шкідливі хімічні речовини, мг/м3

Клас небезпеки II

Назва хлор

Клас небезпеки IV

Назва пил рослинного і тваринного походження з домішкою діоксида
кремнію 8%

Клас небезпеки IV

Назва силикатомісткі пили і силікати (азбестоцемент)

Клас небезпеки III

Назва кремнію діоксид кристалічний

1

4

6

1

0,5

1

2

0,1

Доп.

Доп.

Доп.

Доп.

2Вібрація / загальна і локальна /, м/с2—Доп.3Шум (еквівалентний), дБА
3540+—4Інфразвук, Гц/дБ2/1052/35—-Доп.5Ультразвук,
кГц/дБ—6Електромагнітне випромінювання,

МГц — В/м3-30/2010/55+—7Електростатичне поле, кВ/м—8Постійне магнітне
поле, кА/м84—-Доп.9Мікроклімат у приміщенні:

— температура повітря

(теплий/холодний), С22-24 (21-28)

21-23 (20-24)27

20-/—/—/—/-

Доп / Доп.- швидкість руху повітря

(теплий/холодний), м/с 0,2 (0,1-0,3)

0,1 (?0,2)0+

(теп.)Доп.

(хол.)- відносна вологість повітря

(теплий/холодний), %40-6055—-Опт.10

Освітлення

— природнє, %

— штучне, Лк1,74

125015

300-

+-

Доп.

(природнє)11Іонізуюче випромінювання, мЗв?1 (1-2)5+—12Важкість
праці:12.1Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної
роботи за зміну, кг-м12.1.1При регіональному навантаженні

(з переважаючою участю м’язів рук та плечового поясу) при переміщенні

вантажу на відстань до 1 мДо 2500

(до 5000)

11Опт.12.1.2При загальному навантаженні (за участю м’язів рук, ніг,
корпуса) при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 мДо12 500

(до 46 000)

_Опт.12.2Маса вантажу, що підіймається та переміщується,
кг12.2.1Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з
іншою роботою (до 2 разів на годину)До 15

(до 30)

0,2Опт.12.2.2Підіймання та переміщення вантажів постійно протягом
робочої зміниДо 5

(до 15)

_Опт.12.2.3Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни:

· з робочої поверхні

· з підлоги

до 870

до 435

4

Опт.12.3Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)12.3.1При локальному
навантаженнідо 20000 (40000)50Опт.12.3.2При регіональному навантаженнідо
10000 (20000)30Опт.

123456789101112.4Статичне навантаження

· однією рукою

· двома руками

· за участю м’язів корпуса та ніг

до 18000

(до 36000)

до 36000

(до 70000)

до 43000

(до 100000)

70

35

Опт.

Опт.

Опт.12.5Робоча позаВільна зручна поза (зміна пози

«сидячи-стоячи» за бажанням робітника)Опт.12.6Нахили тулубадо 50 разів

(Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів)до 30 разівОпт.12.7Переміщення
в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом), км

до 4 (до 10)

незначне

Опт.Загальна оцінка важкості праціОпт.13Напруженість
праці:13.1Інтелектуальні навантаження13.1.1Зміст роботи

Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по
серії інструкцій)+13.1.2Сприймання сигналів та їх оцінка

Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних значень
параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних
значень параметрів+13.1.3Ступінь складності завдання

Обробка і контроль за виконанням завдання+13.1.4Характер виконуваної
роботи

Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу
діяльностіДоп.13.2Сенсорні навантаження13.2.1Тривалість зосередженого
спостереженнядо 25 (26-50)75+13.2.2.Щільність сигналів за 1 годдо 75
(75-175)80Доп.13.2.3Кількість виробничих об’єктів одночасного
спостереженнядо 5 (6-10)2Опт.13.2.4Навантаження на зоровий
аналізатор13.2.4.1Розмір об’єкта розрізнення>5 (5,0-1,1 більше 50 % часу

1,0-0,3 до 50 % часу

менше 0,3 до 25 % часу)менше 0,3 25-50% часу+

-13.2.4.2Робота з оптичними приладами25
(26-50)25Опт.13.2.4.3Спостереження за екранами відеотерміналівдо 2
(2-3)3—-Доп.13.2.5Навантаження на слуховий аналізатор90-100
(70-90)%90-100Опт.13.3Емоційне навантаження13.3.1Ступінь
відповідальностіНесе відповідальність за функціональну якість кінцевої
продукції, роботи, виникає можливість небезпеки для життя

-+—13.3.2Ступінь ризику для власного життяМожливий+13.3.3Ступінь ризику
за безпеку інших осібМожливий-+—13.4Монотонність
навантажень13.4.1Кількість елементів у багаторазово повторюваних
операціях>10 (6-9)5+—Опт.13.4.2Тривалість виконання операцій, що
повторюються>100 (25-100)>100Опт.13.5Режим праці13.5.1Змінність
роботиОднозміннаОпт.Загальна оцінка напруженності праці+Загальна оцінка
умов праці+

Гігієнічна оцінка умов праці

__Підвищений рівень шуму — Iст., підвищена напруженість
електромагнітного поля – Iст., низька швидкість руху повітря в теплий
період року – Iст., знижений рівень штучного освітлення – IIст.,
підвищений рівень іонізуючого випромінювання – Iст. Гігієнічна оцінка
умов праці відповідає ІІ ступеню шкідливості.
.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________

ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня

__________________ Технічний та організаційний рівень робочого місця не
відпомігає нормативним вимогам. ____________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________

ІІІ. Атестація робочого місця

_______________________________Робоче місце атестовано за другим
ступенем небезпеки___________________________
________________________________________________________________________
___________________________________

ІV. Рекомендації щодо покращення умов праці, їх економічне обгрунтування

_______Встановити кондиціонер в приміщенні, покращити звукоізоляцію
вікон та дверей, встановити більш сучасне медичне обладнання. Збільшити
кількість освітлювачів штучного освітлення або потужність ламп.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________

V. Пільги і компенсації

_______Пенсійне забезпечення за першим списком (4 фактора ІІ ступеня
шкідливості). Скорочений робочий день, надається більш тривала
відпустка; має право на більш ранній вихід на пенсію.

.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________________________

3. Пояснювальна записка.

1. Назва робочого місця – кабінет лікаря – рентгенолога.

2. Категорія важкості – .

3. Тип робочого місця – постійне.

3.1. Шкідливі хімічні речовини.

Для чотирьох хімічних речовин, згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей
зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас
небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої
зони

Таблиця 1

Назва речовиниВеличина

ГДК,

мг/м3Агрегатний станКлас

небезпекиОсобливості дії на організм1Хлор1аII2Пил рослинного і
тваринного походження з домішкою діоксида кремнію 8%4аIVА,
Ф3Силикатомісткі пили і силікати (азбестоцемент)6аIVФ4Кремнію діоксид
кристалічний1аIIIФ

Умовні позначення:

п — пари (гази);

а — аерозоль;

Г — речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає
автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі;

А — речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих
умовах;

К — канцерогени;

Ф — аерозоль переважно фіброгенної дії.

Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного.
Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах
6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку,
тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці
2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і
порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному
рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо
ступінь шкідливості для даної речовини.

Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад
А, Ф) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному
прикладі «Фіброгенної дії» та «Алергени»), визначити в кожному рядку
ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов
праці».

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

Таблиця 2

Фактор виробничого

середовища Клас умов праціДопус

тимийШкідливий 3Небезпечний1 ступінь2 ступінь3 ступінь4
ступінь23.13.23.33.44Шкідливі речовини

за винятком перерахованих
нижчеГДК1,1-3,03.1-6.06.1-10.010.1-20.0>20Речовини з гостроспрямованим
механізмом діїГДК1,1-3,03.1-6.06.1-10.0>
10*АлергениГДК1.1-3.03.1-10.0>10.0КанцерогениГДК1.1-3.03.1-6.06.1-10.0>1
0.0Аерозолі переважно фіброгенної діїГДК1.1-2.02.1-5.05.1-10.0>10.0*
Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом
дії може призвести до гострого смертельного отруєння.

3.2. Вібрація.

На заданому мені робочому місці вібрація відсутня.

3.3. Шум.

Відповідно СН №3223-85 та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования
безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши
усі 14 розділів, знаходжу вид трудової діяльності або приміщення, які
найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписую. Потім із графи
“Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписую відповідне чисельне значення
нормативного параметра.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше
норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує
нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами
відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території

підприємств.

Таблиця 3

Вид трудової діяльності,

робоче місце, приміщення і територіїЕквівалентні рівні звуку,
дБАКабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали
концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках.

35

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,

інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

Таблиця 4

Фактор виробничого

СередовищаКлас умов праціДопустимийШкідливий 3Небезпечний

1 ступінь2 ступінь3 ступінь4 ступінь23.13.23.33.44Шум, дБА екв.ГДК
1,1-3*3,1-66,1-9>9,1130*****Вібрація заг., лок.
дБАГДК<3**3,1-66,1-99,1-12>12Інфразвук,
дБГДК<3***3,1-66,1-9>9,1Ультразвук повітряний,
дБГДК<5****5,1-1010,1-15>15,1* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для
визначення ступенів 3

класу від 80 дБА).** Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА
екв. кор.*** Перевищення в одній з частот на дБ.**** Перевищення в
одній з частот на дБ.***** Перевищення вказаних величин у будь-якій
октавній смузі.

3.4. Інфразвук.

На заданому мені робочому місці було знайдено інфразвук, подивившись, на
якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ГН № 2274-80
«Гигиенические нормы инфразвука на рабочих местах» (табл. 5), знаходжу
для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень.
Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше
норми ( Ф>Н ) визначаю на скільки фактичне значення рівня перебільшує
нормативне ( Ф-Н ) і порівнюючи отримане число з діапазонами
відповідного рядка табл. 4 визначаю ступінь шкідливості.

Гігієнічні норми інфразвуку

Таблиця 5

Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц.Загальний рівень
звукового тиску, дБ24816 31,5110Рівні звукового тиску,
дБ.105105105105102

3.5. Ультразвук.

На заданому мені робочому місці не було знайдено ультразвук.

3.6. Електромагнітне випромінювання.

Знаходжу фактичних значеннях, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається
вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти
знаходжу гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля
(ЕМП) по електричній складовій (В/м).

Відповідно ГОСТ 12.1.006-84 “Электромагнитные поля радиочастот”

напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях
персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених
граничнодопустимих рівнів (ГДР):

— по електричній складовій:

для частот від 3МГц до 30МГц — 20 В/м;

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну
напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. Ми маємо
випадок, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаю в скільки разів
фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число
порівнюю з діапазонами відповідної строки табл. 6 і визначаю ступінь
шкідливості.

Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 6 вибираю в
залежності від частоти на якій йде випромінювання.

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Таблиця 6

Фактор виробничого середовищаКлас умов праціДопустимийШкідливий
3Небез-печний 1 ступінь2 ступінь3 ступінь4
ступінь23.13.23.33.44Електростатичне
полеГДК1,1-3,03,1-5,05,1-10,0>10Електромагнітні

випромінювання

радіочастотного

діапазону: 3-30 МГцГДК1,1-3,03,1-5,05,1-10,0>10

3.7. Електростатичне поле.

На заданому робочому місці не було зареєстровано електростатичне поле.

3.8. Постійне магнітне поле.

На заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле
(ПМП), згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия
постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и
материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна
перевищувати 8кА/м.

Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну
напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли
факт більше норми ( Ф>Н ), визначаємо в скільки разів фактична
напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з
діапазонами відповідної строки табл. 7 і визначаємо ступінь шкідливості.

.

Таблиця 7

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Фактор виробничого середовищаКлас умов праціДопустимийШкідливий
3Небез-печний1 ступінь2
ступінь3ступінь4ступінь23.13.23.33.441234567Постійне магнітне
полеГДК1,1-3,03,1-5,05,1-10,0>10

3.9. Мікроклімат у приміщенні.

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох
періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і
допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури
визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Таблиця 8

Період рокуКатегорія

роботиТемпература, СВідносна

вологість, %Швидкість руху повітря,
м/сОпт.ДопустимаОпт.Опт.Допуст.Верхня межаНижня
межап.р.м.н.р.м.п.р.м.н.р.м.12345678910Холод-нийIа22-242526211840-60

0,1 0,1Iб21-23242520170,1 0,2IIа18-20232417150,2 0,3IIб17-19212315130,2
0,4III16-18192013120,3 0,5ТеплийIа23-252830222040-60

0,10,1-0,2Iб22-24283021190,20,1-0,3IIа21-23272918170,30,2-0,4IIб20-22272
916150,30,2-0,5III18-20262815130,40,2-0,6

Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та
швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При
цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду
року в знаменнику.

Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне
значення для теплого та холодного періодів року попадає в допустимий
діапазон відмічаю позначкою «Доп.»/«Доп.».

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року.

Таблиця 9

ПоказникКлас умов праціОптимальний

1Допустимий

2Шкідливий 3Швидкість руху повітря, м/сЗа СНЗа СНВимоги відсутніВідносна
вологість повітря, %Див. приміткуПримітка: При збільшенні швидкості руху
повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна
бути збільшена на 0,2 °С.

3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)

Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у
процесі роботи на заданому робочому місці.

Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за
винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх
розмір у мм.

Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и
искусственное освещение” (таблиця 11), визначаю, до якого діапазону
розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення
(графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.

Норми освітлення.

Таблиця 10

Ступінь точності зорової праціНайм. розмір об’єкта розрізнення, ммЗорова

працяКонтраст відмінності

об’єкта з фономХарактеристика
фонаОсвітленістьРозрядПід-розрядШтучнеПрироднєСуміснеКомбЗагал.Верх.Бок.
Верх.Бок.лкКПО, енІІІ %КПО, енІІІ %Дуже висока0,15-0,3IIа

б

в

гМалий

Малий

Середній

Малий

Середній

Великий

Середній

Великий

ВеликийТемний

Середній

Темний

СвітлийСередній

Темний

Світлий

Світлий

Середній4000

3000

3000

2000

2000

2000

1000

1000

10001250

750

750

500

500

500

300

300

300

7

2,5

4,2

1,5

Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість ? Природне
? Бокове” виписуємо нормативне значення КПО — енІІІ (%) – 2,5 %

Розрахувуємо нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за
формулою:

picscalex143010009000003870100000200150000000000050000000902000000000400
000002010100050000000102ffffff00040000002e011800050000003102010000000500
00000b0200000000050000000c02600280091200000026060f001a00ffffffff00001000
0000c0ffffffb7ffffff40090000170200000b00000026060f000c004d61746854797065
0000600015000000fb0280fe0000000000009001010000000402001054696d6573204e65
7720526f6d616e000086040000002d01000008000000320aa00137080100000043000800
0000320aa0015906010000006d0008000000320aa0019f0301000000650015000000fb02
80fe0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f6d616e00cc86
040000002d01010004000000f001000008000000320aa001340001000000e50015000000
fb0220ff0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720526f6d616e00
0086040000002d01000004000000f001010009000000320af40064040300000049494900
15000000fb0220ff0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e657720526f
6d616e00cc86040000002d01010004000000f001000008000000320a0002480401000000
ed0015000000fb0220ff0000000000009001010000000402001054696d6573204e657720
526f6d616e000086040000002d01000004000000f001010008000000320af400f9000200
0000495615000000fb0220ff0000000000009001010000cc0402001054696d6573204e65
7720526f6d616e00cc86040000002d01010004000000f001000008000000320a0002dd00
01000000ed0010000000fb0280fe0000000000009001000000020002001053796d626f6c
0002040000002d01000004000000f001010008000000320aa001a80701000000d7000800
0000320aa001be0501000000d70008000000320aa0017402010000003d000a0000002606
0f000a00ffffffff01000000000010000000fb021000070000000000bc02000000cc0102
022253797374656d00cc040000002d01010004000000f0010000030000000000

енІV = 2,5·0,9·0,775=1,74

m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації
віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівнюємо енІV з фактичним значенням КПО .

Далі визначаємо характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій
розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта
відбиття поверхні ? (див. табл. 12) фон може бути світлим (? > 0,4),
середнім (? = 0,2-0,4), темним (? < 0,2). У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів). Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору. Таблиця 11 КолірКоефіцієнт ?КолірКоефіцієнт ?Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38Жовто-коричневий Коричневий Темно-зелений Темно-сірий Темно-червоний Темно-синій Чорний0,25 0,23 0,16 0,15 0,1 0,1 0,04 Далі визначаємо контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту. Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна” - 1250 Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13. Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення. Таблиця 12 Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень. Фактор виробничого середовищаКлас умов праціДопустимий 2Шкідливий 31 ступінь 3.12 ступінь 3.2Природне освітлення (КПО,%)НормаНедостатньоВідсутнєОсвітленість робочої поверхні (Е, лк)Норма0,5 Ен - Ен<0,5 Ен 3.11. Іонізуюче випромінювання. Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовую НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15 Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань Таблиця 13 Річна ефективна Доза ЕКлас умов праці Оптимальний 1Допустимий 2Шкідливий 3 Небезпечний 41 ступінь 3.12 ступінь 3.23 ступінь 3.34 ступінь 3.4Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1Е<1,01,0<Е2,02,0<Е10,010,0<Е1414,0<Е2010<Е50Е>50

В графу 3 “Карти умов праці” вносимо оптимальний та допустимий діапазони
з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в
табл. 14 визначаємо ступінь шкідливості впливу іонізуючого
випромінювання.

3.12 Важкість праці.

Для визначення важкості праці визначаю, що на заданому робочому місці
працює чоловік. Його робота не потребує значного фізичного навантаження,
тому є оптимальною для даного фактора трудового процесу по всих
показниках.

3.13 Напруженість праці

Робота лікаря-рентгенолога вимагає значного інтелектуального,
сенсорного та емоційного напруження, оскільки від його уважності та
професійних якостей залежить здоров”я, а інколи і життя людей. Разом з
тим він повинен достеменно володіти навиками експлуатації та технічного
обслуговування медичного обладнання, що є в його користуванні, оскільки
воно може становити небезпеку для життя. Робота лікаря-ренгенолога, несе
значне навантаження на зоровий аналізатор тому, що необхідно розрізняти
найменше відхилення від норми на ретгенівських знімках.

Похожие записи