Реферат на тему:
Естетичні фактори виробничого середовища та їх вплив на працівників
Особливу роль в естетичній організації виробничого середовища відіграє
колір, оскільки він справляє багатоплановий вплив на людину, а отже, має
багатофункціональне призначення. Колір впливає на фізіологічні і
психічні процеси, емоційні стани, працездатність і продуктивність праці
працівників. Це зумовлюється такими характеристиками кольору, як
колірний тон, насиченість (чистота) і яскравість (відображення світла).
Колірний тон залежить від довжини хвилі, яка вимірюється в мілімікронах.
Найдовші хвилі мають червоний та оранжевий кольори. Довжина хвилі
фіолетового кольору найменша. Встановлено, що довгохвильові і
короткохвильові кольори справляють несприятливий вплив на людину і
викликають найбільшу зорову втому. Червоний колір, зокрема, діє як
сильний подразник і збуджує нервову систему, а фіолетовий викликає
пригнічений настрій. Середньохвильові кольори заспокійливо впливають на
нервову систему, сприяють зниженню втоми.
Сила впливу різних кольорів на людину залежить від їх насиченості та
яскравості. Насичені кольори покращують настрій і стимулюють роботу
аналізаторів, ненасичені та малонасичені кольорові відтінки діють
заспокійливо, сприяють зосередженню уваги. Світлі кольори, яскраві і
насичені також покращують настрій, а темні — викликають песимістичні
настрої. Виходячи з цих властивостей кольори використовують як засіб
інформації для орієнтування працівників у виробничому середовищі та
устаткуванні з метою дотримання ними техніки безпеки. Стандартом
визначені такі значення кольорів: червоний — заборона, безпосередня
небезпека; жовтий — попередження, можлива небезпека; зелений — безпечно;
синій — інформація.
Крім цього, окремі кольори, їх відтінки і поєднання використовуються як
додатковий фактор поліпшення освітленості приміщень, для створення
необхідного контрасту в полі зору працівника між предметом і фоном,
зниження монотонності роботи і втоми, забезпечення психологічного
комфорту, підвищення працездатності і продуктивності праці.
Таблиця 11.6
ВПЛИВ КОЛЬОРУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Колір Артеріальний тиск Пульс Частота дихань Емоційний стан Час реакції
Працездатність
Червоний Підвищується Збільшується Збільшується Збуджує,
стимулює Зменшується Спочатку
підвищується
ненадовго,
а потім зменшується наполовину
Оранжевий Мало
підвищується Трохи
збільшується Трохи
збільшується Збуджує,
бадьорить Трохи зменшується Так само,
але менш
виражено
Жовтий Не змінюється Не змінюється Не змінюється Урівноважує Не
змінюється Суттєво не змінюється
Зелений Не змінюється Не змінюється Не змінюється Урівноважує Не
змінюється Трохи підвищується
Блакитний Дещо
знижується Трохи сповільнюється Трохи сповільнюється Заспокоює Суттєво
не змінюється Трохи
підвищується
Синій Знижується Сповільню-
ється Сповільню-
ється Заспокоює, трохи загальмовує Трохи сповільнюється Підвищується на
3—9 %
Фіолетовий Знижується Сповільню-
ється Сповільню-
ється Пригнічує Виразно сповільнюється Стабільно знижується
Психологічно кольори сприймають як теплі і холодні. Теплі кольори
(червоний, оранжевий, жовтий) викликають психологічне відчуття тепла,
стимулюють діяльність нервової системи, зосередження уваги та
короткотривале підвищення продуктивності праці. Холодні кольори (синій,
блакитний, зелений) викликають психологічне відчуття холоду,
заспокоюють, полегшують напруження очей, сприяють зосередженню уваги.
Кольори впливають на фізіологічні функції та динаміку працездатності
працівників (табл. 11.6).
Вибір колірного оформлення виробничих приміщень залежить від багатьох
факторів — м’язових і нервових навантажень, температурного режиму,
розмірів та орієнтації приміщення, монотонності роботи. Так, на роботах,
які вимагають великих фізичних і нервових навантажень, а також у цехах з
високою температурою повітря доцільно використовувати світлі тони
голубого, зеленого та інших спокійних холодних кольорів невеликої
насиченості. Якщо робота вимагає лише періодичних значних розумових і
фізичних навантажень, то вона легше виконується у приміщеннях,
пофарбованих у теплі кольори, які підвищують активність організму.
Виконання монотонних робіт більш ефективне, якщо приміщення пофарбувати
у яскраві кольори, які привертають увагу працівників і розширюють поле
коркової активності.
Для раціонального колірного оформлення виробничих приміщень розроблені
відповідні стандарти і документи, в яких містяться рекомендовані
поєднання основних та допоміжних кольорів, коефіцієнти відображення
світла тощо.
Функціональна музика та її вплив на працівників
Фактором виробничого середовища є також функціональна музика. Вона діє
на психіку працівника як фактор емоційного збудження і викликає
відповідний позитивний настрій. Під дією музики до активної діяльності
залучаються додаткові центри мозку, які підтримують робочу домінанту.
Крім того, задаючи певний ритм, музика зменшує надмірні напруження і
полегшує виконання трудових рухів та дій, ритмізує і синхронізує роботу
серцево-судинної та дихальної систем.
Отже, музика на виробництві стимулює трудову діяльність, підвищує
працездатність, знижує втому, гальмує розвиток негативних психічних
станів при виконанні монотонних робіт і створює піднесений настрій у
працівників. Щоб музика виконувала ці функції, вона повинна бути
мелодійною, ритмічною, легкою для сприйняття і не викликати
роздратування у працівників через великі перепади гучності. Велике
значення має також режим музикальних передач та загальна тривалість
звучання музики — 1,5—2,5 год за зміну.
Найбільш доцільно застосовувати музику на монотонних роботах, які
характеризуються невеликою складністю, незначним динамічним
навантаженням, емоційним та інтелектуальним напруженням.
До естетичних факторів виробничого середовища відноситься озеленення,
яке виконує санітарно-гігієнічну та психофізіологічну функції, впливаючи
на емоційний стан і працездатність працівників, культуру виробництва в
цілому.
Література
Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. —
149 с.
Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. — М.:
Экономика, 1974. — 191 с.
Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под
редакцией А. О. Навакатикяна. — К.: Здоров’я, 1984. — 144 с.
Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в
физиологии труда. — М.: Медицина, 1974. — 311 с.
Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Экономика,
1980. — 343 с.
Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде
(Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М.:
Экономика, 1976. — 76 с.
Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с.
Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические
рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. — М.: Экономика, 1988. —
116 с.
Косилов С. А. Очерки физиологии труда. — М.: Медицина, 1965. — 371 с.
Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. — М.: Экономика, 1969. —
302 с.
PAGE 242
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
