Реферат на тему:

Екстремальні ситуації на відпочинку (випадки на воді, обмороження тонкий
лід)

Правила безпечної поведінки на воді

Взагалі море, озеро, річка, навіть звичайний ставок потребують поважного
до себе ставлення — обережності та зібраності. Легковажна поведінка під
час відпочинку на воді погрожує важкими наслідками.На воді стається
найбільша кількість нещасних випадків. Все це пов’язано з порушенням
правил поведінки на воді.

Запам’ятайте і виконуйте основні правила поведінки, і ви зможете
запобігти багатьох інших неприємних наслідків:

• Не можна купатися в заборонених та невідомих місцях.

• Не купайтесь у стані сп’яніння.

• Не запливайте за знаки загородження акваторій пляжу і далеко від
берега.

• Не підпливайте близько до суден, що рухаються.

• Не стрибайте з човнів, пристаней.

• Не влаштовуйте у воді небезпечних ігор.

• Не купайтесь відразу після приймання їжі та великого фізичного
навантаження.

• Не можна вмиватися, особливо в гірських річках, одному або загорати на
каміннях над бурхливою річкою.

• Ніколи не купайтеся в брудній воді — це може призвести до серйозних
захворювань.

Якщо ви бачите, що хтось тоне, необхідно:

• голосно покликати на допомогу;

• кинути потопаючому засоби порятунку: рятівне коло, дошку, мотузок
тощо.

Запам’ятайте!

Не вмієте плавати — не лізьте у воду.

Лижна прогулянка

Настала зима, і ви з нетерпінням чекаєте, коли випаде пухкий, сріблястий
сніг. Разом з батьками та своїми товаришами ви вже розпланували, куди
здійснити лижні прогулянки: в ліс, на берег річки, і, як при цьому буде
добре: чисте повітря, прекрасні краєвиди, можливість відпочити від
повсякденних турбот… Вже розподілено — хто, які продукти бере, хто
бере намет, а хто кухонні прилади…

Але не слід забувати, що на кожному кроці на вас може чатувати
небезпека: це і можливість заблукати в лісі та зустріти дику тварину,
зазнати переохолодження організму та обморозити окремі ділянки тіла.

На привалах, при довгому перебуванні в умовах низької температури,
особливо у вітряну погоду, з недостатньо теплим одягом, відсутності
укриття та засобів обігрівання може статися загальне охолодження
організму. Переохолодження — досить велика небезпека. Симптомами якої є
сильне тремтіння, слабість, сонливість, невиразна свідомість.

Щоб запобігти переохолодженню, потрібно виконувати прості правила:

• одяг повинен бути легким та багатошаровим. Повітряні прошарки
захистять від вітру;• зимою також важливо одягатись тепло, як і не
перестаратися з цим. Перегрівшись та пропотівши, можна застудитися від
найменшого впру -випаровуючись, волога прискорює охолодження організму;

до однієї третини втрати тепла організмом припадає на голову та шию.
Тому краще голову в холоді не тримати. Добрий захист для рук — рукавиці
з тканини, яка не промокає. Сухим повинно залишатись і взуття;

«і і все ж холод може взяти своє. Остуда говорить про бажання організму
прискорити обмін речовин та вироблення тепла, а більш енергійна робота
нирок — попереджує про необхідність сховатися від непогоди та випити
гарячого чаю;

• якщо ви відчуваєте, що починаєте замерзати, необхідно зробити
інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками та ногами тощо.

Перша допомога

Не залишатись без руху на вітрі. В холодну пору одягати теплі речі. При
першій можливості просушувати одяг, шкарпетки. В мокрому одязі тіло
втрачає тепло набагато швидше, ніж тоді, коли воно сухе. Не пити холодну
воду. Проводити відігрівання треба всіма доступними засобами: пити
гаряче питво, стрибати на місці, розпалити багаття тощо.

Найбільш небезпечними для вас і ваших друзів, під час лижної прогулянки
є обмороження — тобто ушкодження та відмирання тканин тіла під впливом
низької температури.

Обмороження частіше всього зазнають відкриті частини тіла (пальці рук,
кінчик носа, вуха, щоки, підборіддя) та місця з поганим забезпеченням
кров’ю (пальці ніг, особливо в тісному взутті), не тільки під час
привалу, а й під час руху. Воно може трапитись з необережності, коли,
наприклад, в хуртовину раптом губиться рукавичка. Вона падає в сніг,
підхоплена вітром може покотитись на деяку відстань, і ви повинні ловити
її голою рукою. На теплій руці сніг миттєво тане, морозний вітер обдуває
мокру руку, її тепловіддача така велика, що відмороження настає протягом
декількох секунд (при сильному морозі).

Попередження обмороження

Але травмі легко запобігти, треба лише передбачити можливість її
отримання.

Перш за все, перед лижною прогулянкою необхідно запастися ще однією
парою теплих рукавичок (хутряні, пухові, товсті шерстяні в чохлах, що не
продуваються). Ними не користуються, їх беруть про всяк випадок і
бережуть від вологи в поліетиленовому чохлі. Краще всього їх носити в
спеціальній внутрішній кишені штурмівки, в крайньому випадку — в гаманці
рюкзака. І в робочій, і в запасній парі, рукавички треба зв’язати між
собою мотузкою так, щоб вона протягнулась за шию зверху штурмівки і не
заважала роботі рук.

Треба слідкувати, щоб рукавички були Постійно сухими. Якщо руки; дуже
розігрілись і покрились потом, теплі рукавички потрібно поміняти на
більш легкі. Частіше всього руки відморожуються при дотику зі снігом в
сильний мороз та вітер. Швидко охолоджуються руки, якщо торкатися
металу, брезенту, шкіри, що замерзла. Особливо коли потрібні великі
зусилля пальців. Пальці неначе «розплющуються», контакт з холодним
предметом збільшується, а кровоносні судини перетиснуті. Легко
переохолодити руки, розв’язуючи вузли на мотузках, згортаючи намет,
складаючи рюкзак та надіваючи черевики, що замерзли, застібаючи чи
розстібаючи Ґудзики.

Перша допомога

Якщо руки сильно охолоджені і нема добрих рукавичок, єдиний спосіб
самостійно відігріти руки — засунути їх за пояс, у штани. Якщо сунути
руки під куртку на голе тіло, то відкриється живіт, та й до рук буде
доступ холодного повітря. Кишені штурмівки та штанів холодні: вони
відокремлені від тепла тіла багатьма шарами одягу, а в сильний вітер,
звичайно, заповнені снігом. Доступ до внутрішніх кишень теплих штанів
закритий штурмовими штанами. Інша справа — за пояс. При цьому не треба
ослабляти його, розстібати ґудзики: втягуєш трохи живіт, і руки
протискаються за пояс, яким би тугим він не був.

Сильно замерзлі руки потрібно розмістити прямо на голе тіло, затиснути
між ногами і, відігріваючи, весь час розтирати. А якщо ще й зігнутися,
то вітер не буде проходити під одяг. У такому положенні можна ще навіть
йти на лижах.

Це один із найпростіших і найнадійніших способів відігрівання рук.

Якщо в сильний мороз та вітер ви випадково потрапили голими руками в
сніг, миттєво стуліть пальці в кулак і не розтуляйте, поки не встромите
руки у штани. Потім попросіть товаришів дістати вам рукавички. Якщо
допомогти нема кому, дійте самостійно, але тільки після того, як руки
повністю відігріються і висохнуть. Поспішати нема куди. Перед тим, як
витягти руки, старанно обдумайте передбачувану операцію (застібання
замка лижних кріплень, діставання рукавичок з кишені тощо) до тонкостей,
до положення кожного пальця.

При відсутності рукавичок, відігрівши руки, закутайте їх у всякий сухий
одяг що є під рукою, можна одягти на руки шкарпетки.

Пам’ятайте, що вдруге замерзлі руки відігріти набагато важче.
Розігріваючи їх, потрібно інтенсивною роботою розігріти і весь організм.
Якщо це вдається, руки відходять набагато швидше.

Замерзлі ноги відігрівають швидкою ходою і загальною інтенсивною роботою
всього тіла. Але існує ще один хороший спосіб розігрівання ніг.
Притримуючись за що-небудь тривке рукою, розхитують прямою ногою, по
можливості якомога ширше та сильніше, заганяючи центробіжною силою кров
у стопу та пальці. Руки повинні бути дуже інтенсивні. Звичайно, 30-40
подвійних покачувань достатньо, щоб повністю зігріти ногу.

Роззуватися на морозі (тим паче на вітрі) для розтирання замерзлих ніг
неприпустимо. В крайньому випадку слід розшнурувати чере *вики, ослабити
ремні бахіл, закутати ногу теплим одягом (зверху черевиків) і качати
погою, як вказано вище.

Особливо небезпечний взимку сильний вітер. На морозі ЗО градусів може
бути і не дуже холодно. Так буває при відсутності вітру. Але як тільки
з’являється вітерець або ви швидко йдете, або біжите,- миттю стадіє дуже
холодно, і відкриті ділянки обличчя почнуть швидко відморожуватись.
Вітер морозить більше і швидше, чим мороз.

При штормовому вітрі 20 м/сек і температурі повітря -5 градусів відкриті
ділянки тіла так само швидко замерзають, як і на морозі 40 градусів та
легенькому, ледь помітному вітерці. Дуже холодно може бути і при
температурі повітря +5 градусів (знову ж таки, якщо сильний вітер) — так
само холодно, як і при морозі -25 градусів без вітру.

Для запобігання обмороження при сильному морозі та вітрі необхідно
закутати обличчя шарфом та дихати через нього — так ви захистите від
переохолодження обличчя, дихальні шляхи, легені, весь організм.

Можна використовувати вітрозахисну маску. Маска може повністю закривати
обличчя, і має овальну форму, прорізи для очей та рота. Виконується вона
із цупкої, паропроникної тканини (брезент, сукно) або хутра з коротким
ворсом. На голові вона закріплюється за допомогою еластичних стрічок,
шнурків, резинок.

Що не можна робити

Довго існувала думка, що обморожені ділянки треба розтирати снігом. Така
порада до недавнього часу давалася навіть у медичній літературі. Але це
неправильна і навіть небезпечна рекомендація.

Як і чому з’явилась хибна ідея розтирати обморожені ділянки тіла снігом?

Медики виявили, що кровоносні судини шкіри, які звузилися на холоді, як
їм і належить при економії тепла, інколи раптово різко розширюються.
Трапляється це, якщо окрему ділянку тіла ще більше охолодити: снігом,
льодяною водою тощо. Це захисна реакція організму: коли ділянці тіла
загрожує омертвіння, то організм не жаліє тепла на її врятування.

Але якщо ділянка тіла вже побіліла,- значить кровоносні судини не можуть
ніяк реагувати. Тепер їх потрібно зігрівати і розтирати чимось теплим та
м’яким, але зовсім не снігом: він і холодний, і дряпає шкіру, адже від
подряпин обморожені ділянки потім нагнояться.

При розтиранні рук снігом за межами житлового приміщення на морозі та
вітру, охолодження здорових тканин може йти швидше, аніж їх
розігрівання, що призводить до нових обморожень.

В негоду, відморожені ділянки обличчя обережно розтирають сухою теплою
долонею; при цьому низько нагинають голову і затримують дихання: різкий
прилив крові до обличчя сприяє відігріванню.

Багато людей вважає, що є мазі, які запобігають обмороженню -наприклад,
гусячий жир. Це помилка: жири заміщують повітря, якезнаходиться в
верхньому шарі шкіри, тим самим сприяє її переохолодженню.

Запам’ятайте!

1. Не можна розтирати обморожену частину тіла снігом, щоб не занести
інфекцію через дрібні подряпини і не перепиняти розширення кровоносних
судин їх охолодженням.

2. Не можна терти, масажувати уражені ділянки шкіри та розрізати пухирі.

3. Не можна відігрівати ушкоджені частини тіла на вулиці, якщо не
виключено повторне відмороження.

Не можна відморожені ділянки змащувати жиром та мазями, тому що це
значно погіршить наступну первинну їх обробку.

Тонкий лід

Усі з задоволенням зустріли зиму, а декому кортіло швидше одягти ковзани
і покататися на льоду, в легкий морозець. Ось і ковзанку вже залили
водою, і утворився гарний лід. Але щоб уникнути нещасних випадків, треба
додержуватись обережності на льоду.

З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік,
пригинаючи голову до грудей, або вперед «рибкою» — посковзати по льоду
на животі, витягнутий руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не
зламати. Можна надати в найближчу кучугуру снігу.

Потрібно виконувати визначені правила поведінки па ковзанці:

• рухатись лише в один бік;

•падати правильно (на бік чи «рибкою»), при падінні не триматися за
товариша;

• не смітити, не пошкоджувати лід ковзанами;

• не сідати на лід, на сніг, відпочивати тільки на лавках;

• не ходити по ковзанці в мокрому одязі.

Якщо нема поблизу ковзанки, часто для катання на ковзанах використовують
кригу замерзлої річки або ставка. Але при цьому слід виконувати такі
правила безпеки:

• ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь
провалиться у воду, буде кому надати допомогу;

• не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору). Безпечною є крига
товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).

Якщо крига під вами провалилася, розставте руки по боках по краю льоду,
щоб утриматись на поверхні і не піти під лід і кличте на допомогу. Поки
вона надійде, намагайтеся зберігати спокій, не борсайтеся у воді.
Стараючись не обламувати лід, без різких рухів треба спробувати
вибратися на лід, наповзаючи грудьми та почергово витягуючи на поверхню
ноги. Вибравшись із пролому, треба відкотитися, а потім повзти у той
бік, звідкіля прийшов (і де міцність льоду, таким чином, перевірено).
Незважаючи на те, що вогкість і холод штовха *ють вас бігти і зігрітися,
будьте обережними до самого берега. Ну а там вже не зупиняйтеся, поки не
добіжите у тепле приміщення.

Якщо на ваших очах провалилася людина, негайно крикніть, що ви йдете на
допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає
переохолодження організму. Надаючи допомогу, притримуйтесь таких правил:

• Не можна підбігати до товариша, який провалився у воду,

• До нього треба наближатись повзком, використовуючи для зміцнення криги
продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед
собою.

• До самого краю пролому підповзати не можна, бо у воду можете потрапити
обоє.

• Ремінь, шарф, всяка дошка або палиця, санки, лижі можуть врятувати
людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3—4
метрів), кинь своєму товаришу мотузок, шарф, палицю, аби він ухопився.
Подавши підручний засіб спасіння, потрібно витягнути його на лід і
повзком вибратись із небезпечної зони.

• Потім його сховати від вітру, якомога швидше доставити його в тепле
місце, розтерти, переодягти в сухе та напоїти гарячим чаєм. Якщо під лід
потрапила дитина, необхідно:

• Наказати дитині розпластати руки на льоду та працювати ногами для
того, щоб утриматися на поверхні.

• Опустіться на коліна або ляжте біля краю льоду та простягніть дитині
руки чи який-небудь предмет (дошку, мотузку, дрючок тощо).

• Якщо не можна пересуватися по льоду, то розпластайтесь і повільно
просувайтесь до дитини, поки вона не вхопиться За простягнутий до неї
предмет.

• Коли ви витягли дитину, то покладіть її розпластану на лід і не
дозволяйте вставати та йти по льоду.

• Якщо не вдається витягнути дитину з води за допомогою простягнутого)
предмета, але поруч є помічники, то організуйте живий ланцюг. Один по
одному розпластані на льоду виповзіть та ухопіть попереднього рятівника
за ноги.

• Коли ви витягли дитину з води, то обов’язково перевірте її дихання та
пульс.

• Якщо дитина блює, поверніть її голову набік та видаліть із рота
блювоту.

• Якщо дитина дихає, перенесіть її до теплого приміщення, зніміть з неї
мокрий одяг, загорніть у ковдру та викличте лікаря.

• Якщо у дитини сильне тремтіння, то викличте невідкладну допомогу та
лікуйте її від можливого переохолодження.

Якщо ви вирішили перейти по льоду через річку, не зайвим буде витратити
зо дві хвилини на березі на вивчення географії річки або озера, що
замерзли. Для початку постарайтесь примітити стежку абосліди. Якщо їх
немає — намітьте з берега свій маршрут і обов’язково візьміть палицю.
Насамперед подивіться, чи немає небезпечних місць. Запам’ятайте!

• не виходьте на лід, міцність якого невідома, та в період осіннього
льодоставу, весняного паводку, льодоходу.

• лід може бути неміцним біля стоку вод;

• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під заметами снігу, в
місцях, де водорості вмерзли в лід. Він весь схожий на голландський сир
— у дирочках;

• слід обійти ділянки, покриті товстим шаром снігу: під снігом лід
наростає повільніше і завжди тонкіший;

• тонкіший лід там, де б’ють підземні ключі, де швидка течія або струмок
впадає у річку.

Є дуже багато любителів підводного лову. Але рибалкам потрібно
пам’ятати:

• не можна робити ополонки близько одна від одної, це послаблює лід;

• не можна збиратися великими групами у місцях, де багато ополонок — лід
може не витримати навантаження і розколотись;

• темні плями на рівному, вкритому снігом льоду, означають, що він
тонкий;

• запорошений снігом лід наростає дуже повільно;

• збираючись на зимову рибалку, візьміть з собою метрів 20 міцного шнура
— він може знадобитись у випадку біди.

Похожие записи