Реферат на тему:
Ропуха очеретяна
Ропуха очеретяна
По-різному ховаються жаби від літньої специ та чужого ока. Одні
забиваються в покинуті нори, інші знаходять притулок під листям, а ось
ропуха очеретяна вміє закопуватись в пісок, або під каміння. Чому ж тоді
її називають очеретяною? Бо вона становить виняток серед своїх родичів,
які бояться солоної води і обминають заполонені грунти, вона може
водитися в плавнях. Та ропуха очеретяна живе там рідко, найчастіше її
можна зустріти на піщаних дюнах, в соснових борах, в садках, парках, на
луках західних областей нашої країни.
Розміри цієї жаби невеликі – вона має до 8 см у довжину.
Верх у неї сірувато-оливковий з темними плямами. Вузька світла смужка
ділить спину навпіл. Як і в усіх жаб, шкіра гола, вкрита слизом, крізь
неї тварина дихає й поповнює організм вологою. Ропуха може втрачати
вологи до половини своєї ваги, а щоб зовсім не висохнути, вкривається
тоненькою, мало проникною плівкою. Законсервованої таким чином жаба може
довго зносити нестачу води, та як тільки потрапляє в несприятливі умови
відразу ж починає вбирати вологу. Добре коли її немає? Тоді жабу виручає
роса.
Ропуха живиться комахами, серед них багато шкідників. Стрибає повільно,
наздогнати швидкого вужа або метелика не може, тому визбирує на землі
малорухливих мух. Робить це ретельно, не пропускаючи й клаптики землі,
тому до півночі вже встигає наповнити свій шлунок всякими личинками,
гусінню, блощицями тощо.
Як і всі земноводні, ропуха очеретяна розмножується у воді. Самиця
випускає туди 3-4 тисячні личинок. Вони склеєні схилом у двометрові
шнури, які чіпляються до підводних предметів. Невдовзі з іскринок
виходять пуголовки, які через 50 днів перетворюються на молоди жабенят.
У порух очеретяних багато ворогів: борсуки, норки, видри, тхори, птахи,
риби. Охочих поживатися беззахисною твариною, як бачите чимало. Та чи
така вона вже й беззахисна? Виявляється, чимало хижаків обходить ропуху
десятою дорогою, бо терпіти не можуть смаку рідини, яку виділяють
спеціальні залози цієї жаби. Саме смаку, а не запаху, оскільки жаби не
навчилися, як тхори, стріляти у ворога, а виділяють її вже тоді, як
нападник вхопиться за них зубами. Скажете, чи не пізно? Ні. Рідина мало
що різка й пекуча, вона викликає блювоту, й хижак одразу є випльовує
жертву.
Восени ропухи очеретяні забиваються у глибокі ямки, норми й залягають у
сплячку аж до квітня наступного року.
Ропухи очеретяні занесені до “Червоної книги УРСР”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
