Реферат на тему:

Білий лелека

Лелека білий, чорногуз, бусол, бузько ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Латинська мова» лат.
Ciconia ciconia), — птах родини лелекових HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B
A%D0%BE%D0%B2%D1%96&action=edit&redlink=1» \o «Лелекові (ще не
написана)» лелекових , ряду HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BF
%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D1%96» \o «Лелекоподібні» лелекоподібних
; гніздовий птах майже по всій Україні, крім сх. окраїн Криму і Карпат;
зимує в півн. Африці. Довж. тіла до 115 см, вага до 4,5 кг; оселюється
на сіль. будівлях, рідше в лісах і на луках, живиться рибами, дрібними
земноводними, іноді гризунами. По всій Україні улюблений птах, з яким
пов’язано багато леґенд, переказів, оп. Охороняється законом. Болотний
птах з довгими ногами, довгою шиєю, великими потужними крилами і довгим
дзьобом. Деякі види досягають півтора метра висоти. Дуже шанований в
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
» \o «Україна» Україні та в інших країнах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європи .

Він рано прилітає весною в Україну і тому, разом із ластівкою, він
ВІСНИК ВЕСНИ. Хто перший побачить весною бусля, що летить, тому ввесь
рік буде щастити, і рік скоро промине.

Першого бузька вітають словами: «Стоїть бузько на воротях у червоних
чоботях.»

На Благовіщення бусель вже звичайно вспіває у нас або сісти на яйця, або
знести бодай одне HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B9%D1%86%D0%B5_%D0%BF%D1%82%D0%B
0%D1%85%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1
%96%D0%B9» \o «Яйце птахів та рептилій» яйце . Якщо він уже сидить на
яйцях, то весна буде тепла (Ів. Біньковський в «Кіевс. Стар.»
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1903» \o «1903» 1903 , V, 99).

В Україні, як, зрештою, і в багатьох інших країнах, як HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F» \o
«Італія» Італія , тощо, вірили, що бусель приносить щастя тій хатині,
на якій зробить собі гніздо. (Проф. Сумцов у «К. Ст.» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1889» \o «1889» 1889 , V, 504). І Д.
Лепкий писав: «Це — якесь домове божище, яке зо своїм гніздом на хаті
приносить всій родині щастя та багату долю» («Зоря» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1885» \o «1885» 1885 , 129).

Звідси й сувора заборона руйнувати гнізда бусля:

Шануй гніздо старого чорногуза,

Він стереже І клуню і стіжок…

(Н. Филииович)

У HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Туреччина» Туреччині бусель — свята птиця, забити її
— злочин. Те саме було й в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D1%8C%D0%B7%D0%B
0%D1%81&action=edit&redlink=1» \o «Ельзас (ще не написана)» Ельзасі ,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80
%D1%96%D1%8F» \o «Швейцарія» Швейцарії , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o «Данія»
Данії й подекуди в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F
» \o «Іспанія» Іспанії .

В Україні вірили також, що коли б хто наважився зруйнувати гніздо бусля,
то він помстився б, підпаливши йому хату. Як подають Новосельський («Люд
України» II, 126) та П. Чубинський («Труди…» I, 62) ніби не раз
бачили, як бусель ніс головню з вогнем. На HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD
%D0%B0» \o «Галичина» галицькому Підгір’ї запевняли навіть, що бусель
може викресати вогонь своїм дзьобом, щоб помститися (Етн. Збір. НТШ V,
171). Але вірили в Україні також, що розсерджений бусель може й просто
наслати на хату громову хмару (Сумцов в «К. Ст.» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1889» \o «1889» 1889 , V, 504).

Тому виступає він у нас, як СИМВОЛ ПОМСТИ.

Був він також СИМВОЛОМ НЕПОСЛУХУ. Про його походження оповідали в
Україні за HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%84
» \o «Апокриф» апокрифами , що ніби одного разу Пресвята Діва наказала
служниці випрати її сорочку в морі, не зважаючи на неї. Служниця зломила
заборону, і Богородиця покарала її, перекинувши її в лелеку. (Чубинський
I, 62; HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0
%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%
B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87» \o «Драгоманов Михайло Петрович»
Драгоманов «Малор. Преданія» 8).

За іншим варіантом в бусля було перекинено чоловіка, якому було наказано
викинути торбу з гадами, не заглядаючи в неї. Чоловік з цікавости
всетаки заглянув у торбу, а гади скористувалися з того й розлізлися по
світі. За те HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3» \o «Бог» Бог зробив
того чоловіка буслем, щоб він збирав їх. (Сумцов у «К. Ст.» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1889» \o «1889» 1889 , V, 504). Те саме
оповідали й на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9» \o «Стрий»
Стрийщині (Етн. Зб. НТШ: V, 179-80).

?

1/4

Ae

AE

E

ae

- X

Z

l

n

|

~

??$???, та в багатьох інших країнах, бусель виступає, як символ НАРОДИН
і, завдяки своїй довгій шиї та незугарним ногам дуже добре прислужується
карикатуристам, що малюють його з дитиною у дзьобі. В HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD
%D0%B0» \o «Галичина» Галичині теж оповідають дітям, що дітей
приносить бузько з рік, озер, ставів, — взагалі з води. З етнографічних
записів, пороблених в наддніпрянській Україні, видно, що там про таку
ролю бусля не знають: замість того кажуть, що дитину знайшла баба в
очереті, в бур’яні, в піску, на вербі, тощо, або й мати, бродячи річкою.
Бусель, як символ народження, — німецького походження. (Мат. укр. етн.
НТШ, VIII. 31-32).

Натомість бусель виступає у нас, як символ ДАЛЕКИХ ПОДОРОЖЕЙ ТА
МАНДРІВОК: «Облітав сердега моря й землі, як лелека» (Слов. Закревського
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1860» \o «1860» 1860 р.).
Коли діти побачать бусля, що летить у вирій, зараз же беруть паличку, чи
соломку, і кидають у слід примовляючи: «Лелеко, лелеко це тобі на
гніздо!» — Кажуть, що так годиться робити (Мат. У. етн. НТШ, IX, 105).

Буслі відлітають HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9» \o «Вирій»
«до вирію» вже на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%B
0&action=edit&redlink=1» \o «Спаса (ще не написана)» Спаса (Етн. Зб.
НТШ, V, 80).

Виступає у нас бусель і як символ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ: «Бузьки жиють, як
люди, громадським життям, злітаються на Спаса докупи і вибирають
старшого, який їх судить, а інші карають. Один селянин оповідав, що
бачив такий суд над самицею за те, що вона молодих не вивела: її
засудили на смерть і задзьобали» («Зоря» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1885» \o «1885» 1885 . XI, 129).

У давніх натуралістів та в отців HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0» \o
«Церква» Церкви бусель виступає, як символ пошани до батьків, бо, як
писав HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B4
%D0%BE_%D0%B4%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96» \o «Леонардо да
Вінчі» Леонардо да Вінчі , «коли бусель зробиться старим, діти
підтримують та годують його аж до самої смерти». Проте, в українських
етнографічних матеріалах я не знайшов відгуків цього давнього вірування,
і тільки в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96
%D0%B9_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0» \o
«Григорій Сковорода» Гр. Сковороди оповідання про буслів, що
опікуються своїми батьками, лягло в основу його » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B
E%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%95%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%
B9&action=edit&redlink=1» \o «Благодарний Еродій (ще не написана)»
Благодарного Еродія «.

Повір’я

Вважається, що лелече HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%BE» \o
«Гніздо» гніздо на подвір’ї приносить HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F» \o «Щастя»
щастя , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B
0&action=edit&redlink=1» \o «Удача (ще не написана)» удачу та
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83
%D1%82» \o «Добробут» добробут господарям. На HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%81%D1%8F
» \o «Полісся» Поліссі здавана до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1
%8F» \o «19 березня» 19 березня випікали спеціальне HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B8%D0%B
2%D0%BE&action=edit&redlink=1» \o «Печиво (ще не написана)» печиво
«бусолові лапи», закликаючи повертатися додому і тим самим приносити на
своїх крилах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0» \o «Весна»
весну .

Вірування, що лелека приносить HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0» \o
«Дитина» дітей у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D1%8C%D0%BE%D0%B1» \o «Дзьоб»
дзьобі є в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
» \o «Україна» Україні , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4
%D1%96%D1%8F» \o «Голландія» Голландії , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччині . Одне із тлумачень цьому таке.
Саме влітку, після HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B4
%D0%B5%D0%BD%D1%8C» \o «Великодень» Великодня та довгих HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D1%82» \o «Піст»
постів , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86
%D1%96» \o «Українці» українці подумували про продовження HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4» \o «Рід» роду . Тому
найбільше дітей народжувалося на початку весни, коли прилітали лелеки.

Прикмети

Відомо багато прикмет, пов’язаних із прильотом лелек. Приміром, цілий
рік житимуть у щасті ті, хто першим навесні побачить лелечу пару, котра
спокійно походжає HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5» \o «Поле» полем
. Коли ж бузько стоятиме без діла — справи і на роботі, і вдома йтимуть
не дуже добре. А побачити лелеку, що летить, означає цілий рік бути
швидким у справах.

Похожие записи