.

Зміни мікроциркуляторної ланки судинного русла та функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу похилого та старечого віку під впливом антигіперт

Язык:
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3551
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЧИЖОВА ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА

УДК 616.12-008.331.1-053.9-08:615.225.2

Зміни мікроциркуляторної ланки судинного русла та функції ендотелію у
хворих на гіпертонічну хворобу похилого та старечого віку під впливом
антигіпертензивної терапії

(еналаприл, амлодипін, небіволол – довготривалі спостереження)

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті геронтології АМН України (м. Київ)

Науковий керівник:

академік АМН України, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент
АМН Росії, доктор медичних наук, професор

КОРКУШКО Олег Васильович,

відділ клінічної фізіології та патології внутришніх органів Інституту
геронтології АМН України, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ЖАРІНОВ Олег Йосипович,

кафедра кардіології і функціональної діагностики Київської медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, професор

доктор медичних наук, професор

ЩУЛІПЕНКО Ігор Михайлович,

кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця, професор

Провідна установа:

Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України,
відділ гіпертонічної хвороби, м. Київ

Захист відбудеться “___“ ___________2005 року о ___ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.003.08 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 01601, м. Київ-1,
бульвар

Т. Г. Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця (01057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “ ____“ _______________ 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент
О.М. Барна ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) – одне з найбільш
розповсюджених захворювань серцево-судинної системи. За даними офіційних
джерел, у більшості країн світу підвищення АТ спостерігається у 15–25%
дорослого населення [Мартинов А.И., Остроумова О.Д., Ролик Н.Л., 1997].
За даними офіційної статистики [Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2001;
Мала Л.Т. та ін., 2001] на Україні зареєстровано понад 5 млн. хворих на
ГХ. При цьому встановлено, що розповсюдженість ГХ збільшується з віком,
у осіб старше 60 років її частота перевищує 50% [Dahlof B., Pennert K.,
Hansson L., 1992; Abrams W.V.et al., 1995]. Крім того, наявність ГХ
суттєво впливає на стан здоров’я, тривалість та якість життя пацієнтів,
оскільки вона є чинником ризику таких серцево-судинних захворювань та їх
ускладнень, як інсульт, ІХС, серцева недостатність, передчасна смерть
[Casiglia E., Spolaore P., Mazza A., 1994; Смірнова І.П., Свіщенко Є.П.,
Горбась І. М., 1999;

В.Ф. Москаленко, В.М. Коваленко, М.І. Лутай та ін., 2000].

Довгий час дискутувалося питання про необхідність лікування ГХ в старших
вікових групах [Токарь А.В., Ена Л.М., 1989; Коркушко О.В., Чеботарьов
Д.Ф., Калиновська Е.Г., 1993; Свіщенко Є.П., Коваленко В.Н., 2001].
Однак в багатоцентрових дослідженнях останніх років (HOT, MRFIT,
PROGRESS, STOP-Hypertension, SHEP) показана необхідність лікування цього
контингенту хворих.

В останній час встановлено, що крім відомих ланок [Абрамович С.Г., 1987;
Горчаков В.Н., Позднякова О.В., 1989], в патогенезі ГХ мають значення
порушення механізмів регулювання судинного тонусу. Це, в свою чергу,
залежить від функціонального стану ендотелію [Сагач В.Ф., 1998; Визир
В.А., Березин А.Е., 2000; Лобанок Л. М., Лукша Л.С., 1999; Поздолков
В.И., Удовиченко А.Е., 1996]. При дисфункції останнього виникає
дисбаланс ендотеліальних вазодилататорів і вазоконстрикторів [Корж А.Н.,
2000; Ghiadoni L, Taddei S, Virdis A et al., 1998], з вираженим
переважанням останніх, що призводить до підвищення чутливості судин до
гуморальних регуляторів. Також виникають порушення в системі гемостазу з
наступним розвитком тромбоутворення, що в сукупності ускладнює перебіг
гіпертонічної хвороби. Певні зміни спостерігаються і на рівні
мікроциркуляції з порушенням кровопостачання тканин, що призводить до
розвитку їх гіпоксії [Bogar L., 2002; Cicco G., Vicenti P., Stingi G.D.,
Tarallo M.S.,Pirelli A., 1999; Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова
В.П., 2002].

В світлі останніх досліджень [Мешков А.П., 1997; Саркісов К. Г.,
Коркушко О.В., Ступіна А.С., 1998; Чеботарьов Д.Ф., Коркушко О.В.,
Лішневська В.Ю., Саркісов К.Г., Дужак Г.В., Чижова В.П., 2002] показано,
що зміни показників мікроциркуляції у хворих на гіпертонічну хворобу
похилого віку мають суттєві відмінності від таких у здорових осіб. Однак
зміни мікроциркуляторного русла, судинної реактивності та
функціонального стану судинного ендотелію у хворих старших вікових груп
вивчені недостатньо, що вимагає подальшого їх дослідження.

Для лікування осіб похилого та старечого віку, хворих на ГХ, широко
використовується гіпотензивна терапія інгібіторами АПФ, блокаторами

?-адренорецепторів і Са++ каналів згідно рекомендацій Європейського
кардіологічного товариства [European Society of hypertension – European
Society of Cardiology guidelines for management of arterial
hypertension, 2003]. Але недостатньо вивченим залишається вплив цих груп
препаратів на функцію ендотелію та мікроциркуляцію у хворих на ГХ в тому
числі похилого та старечого віку. Саме цим питанням було присвячено наше
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в межах наукових тем відділення клінічної фізіології та патології
внутрішніх органів Інституту геронтології АМН України “Роль
мікроциркуляції в розвитку гіпоксії при фізіологічному старінні та у
хворих на хронічну ішемічну хворобу серця похилого і старечого віку“
(№ держреєстрації 0100U000724), “Функціональний стан ендотелію при
фізіологічному старінні та у хворих на серцево-судинною патологією,
особливості корекції ендотеліальної дисфункції у хворих ІХС старшого
віку (№ держреєстрації 0100U000724), спільного проекту НАСА (США) –
Інститут геронтології АМН України “Вплив умов космічного польоту на стан
мікроциркуляції та реологічні властивості крові у людини”
(№ держреєстрації NN-25), де автор є одним із виконавців досліджень.

Мета дослідження. Вивчити зміни функціонального стану ендотелію та
кисневого забезпечення тканин на рівні мікроциркуляторної ланки системи
кровообігу у хворих на ГХ II стадії похилого і старечого віку та
визначити вплив на них довготривалої (6 міс) антигіпертензивної терапії
еналаприлом, амлодипіном та небівололом.

Задачі дослідження:

Вивчити добову динаміку артеріального тиску, стан мікроциркуляції,
функціональний стан ендотелію та забезпечення тканин киснем в залежності
від добових ритмів АТ у хворих на ГХ II стадії похилого та старечого
віку.

Вивчити стан мікроциркуляторного русла, ендотеліальну функцію мікросудин
та кисневе забезпечення тканин у практично здорових осіб похилого та
старечого віку та у хворих на ГХ II стадії похилого та старечого віку.

Визначити реакцію мікросудин на гуморальний подразник (адреналін) у
практично здорових осіб похилого та старечого віку та у хворих на ГХ II
стадії похилого та старечого віку.

Виявити вплив довготривалої антигіпертензивної терапії протягом 3 і 6
міс еналаприлом, амлодипіном та небівололом на динаміку АТ, показники
добового моніторування АТ, ендотеліальну функцію, мікроциркуляторне
русло та кисневе забезпечення тканин.

Об’єкт дослідження – хворі на ГХ II стадії похилого та старечого віку.

Предмет дослідження –мікроциркуляторна ланка судинного русла, показники
функції ендотелію, напруга кисню в підшкірній клітковині, артеріальний
тиск, клінічні параметри антигіпертензивної довготривалої терапії
еналаприлом, амлодипіном та небівололом

Методи дослідження – загальноклінічні (фізичні, інструментальні,
лабораторні), за допомогою яких верифікували діагноз, та спеціальні, за
якими вивчали динаміку АТ, ЧСС використовуючи добове моніторування
артеріального тиску на апараті Meditech ABPM (Угорщина); стан системи
мікроциркуляції методом прижиттєвої капіляроскопії судин нігтьового ложа
та бульбарної кон’юнктиви; функцію ендотелію досліджували методом
лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) на двоканальному лазерному
доплерівському флоуметрі BLF-21D “Transonic Systems Inc” (США) в умовах
функціональних проб; кисневе постачання тканин визначали за допомогою
полярографа LP-7 (Чехословаччина) по методиці О.В. Коркушко,
Л.А. Іванова (1969). Отримані результати обчислювали методом
варіаційного аналізу з використанням t – критерію Ст’юдента. Якісні
показники оцінювали за методикою оцінки непараметричних критеріїв.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше комплексно досліджено
функціональний стан ендотелію та кисневе забезпечення тканин на рівні
мікроциркуляції та виявлено взаємозв’язок між показниками
мікроциркуляції, функції ендотелію, забезпеченням тканин киснем та
добовими ритмами АТ у хворих на ГХ

II стадії похилого та старечого віку. Показано, що у хворих на ГХ II
стадії похилого та старечого віку на рівні мікроциркуляторного русла
відмічається зниження кількості функціонуючих капілярів на одиницю
площі, уповільнення швидкості кровотоку, зниження об’ємної швидкості
шкірного кровотоку, частий розвиток сладж – феномену, стази, а також
виявлено порушення ендотеліальної функції мікроциркуляторної ланки
судинного русла. Вперше з’ясована залежність між величиною напруги кисню
в підшкірній клітковині, зниженням його споживання і доставки та станом
мікроциркуляції у хворих на ГХ похилого та старечого віку. На підставі
вивчення реакції на внутрішньошкірне введення адреналіну виявлено
виражену спастичну реакцію мікросудин при ГХ у хворих похилого та
старечого віку.

За результатами проведених досліджень виявлено, що при застосуванні
антигіпертензивної як монотерапії еналаприлом (20 мг/ доба), амлодипіном
(10 мг/ доба), небівололом (10 мг/ доба), так і придодаванні
гідрохлортіазиду (12,5мг/доба) протягом 3 та 6 міс зумовило нормалізацію
АТ, його добового ритму та варіабельності, сприяло поліпшенню
ендотеліальної функції, стану мікроциркуляції та кисневого забезпечення
тканин у хворих на ГХ похилого та старечого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Показано, що при оцінці
клінічного стану хворих на ГХ похилого та старечого віку слід
враховувати зміни у функціональному стані ендотелію, мікроциркуляції та
кисневому забезпеченні тканин.

Доведено, що після досягнення цільового рівня АТ ( @ B ” – ? p r z ? Xbz|, V r t v x z ? ? ¬ ® ° ? ? ¶ ? O $ @ @ (XZ\^`bz??( * , V @ $ @ @ @ EHuy X u o $ @ ???1 ?1,11* 21,55 ?1,11 19,51 ?0,70* 19,53 ?0,62* 20,59 ?2,15 18,26 ?1,78* 17,52 ?1,63* Діаметр артеріол, мкм 11,22 ?0,06 14,36 ?1,37* 15,24 ?1,37* 12,11 ?1,12 14,36 ?1,37* 14,98 ?1,34* 13,97 ?1,11 14,36 ?1,33 14,92 ?1,34 Діаметр венул, мкм 85,33 ?4,02 74,64 ?5,55* 70,11 ?5,47* 68,39 ?5,44 65,61 ?5,54 61,12 ?5,43 70,33 ?5,41 65,45 ?5,53 69,94 ?5,43 АВК 0,13 ?0,01 0,19 ?0,01* 0,22 ?0,01* 0,17 ?0,01 0,22 ?0,01* 0,24 ?0,02* 0,19 ?0,01 0,22 ?0,01* 0,23 ?0,01* КФК на 1 мм2 6,81 ?0,13 7,13 ?0,36* 7,22 ?0,41* 7,01 ?0,60 7,55 ?0,63 7,31 ?0,70 7,01 ?0,65 7,51 ?0,69 7,33 ?0,7 Примітка * – зміни вірогідні порівняно з вихідним рівнем, рПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГ – артеріальна гіпертензія; АТ – артеріальний тиск; ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров'я; ГХ – гіпертонічна хвороба; САТ – систолічний артеріальний тиск; ДАТ – діастолічний артеріальний тиск; ДІ – добовий індекс; ДІ ДАТ – добовий індекс зниження діастолічного артеріального тиску; ДІ САТ – добовий індекс зниження систолічного артеріального тиску; ДМАТ – добове моніторування артеріального тиску; ІХС – ішемічна хвороба серця; ЛДФ – лазерна допплерівська флоуметрія; рО2 – напруга кисню в підшкірній клітковині; ЧСС – частота серцевих скорочень; NYHA – Нью – Йорська асоціація серця КІ1 – судинний кон'юнктивальний індекс; КІ2 – поза судинний кон'юнктивальний індекс; КІ3 – внутрішньо-судинний кон’юнктивальний індекс; КІ – загальний кон’юнктивальний індекс; АВК – артеріоло-венулярний коефіцієнт; КФК – кількість функціонуючих капілярів на 1 мм2 _ ___________________________________________ Підписано до друку 04.03.2005 р. Формат 60*90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. 48. ____________________________________________ “Видавництво “Науковий світ””® Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504. 227-87-13, 227-87-15, 8-050-525-88-77 PAGE \* Arabic 37

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020