МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЗАЯЧНИКОВА ТЕТЯНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 591.1: 6116.8-009.7

Зміна больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного стресу

03.00.13 — фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фізіології людини і тварин та біофізики
Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Чуян Олена Миколаївна,

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри

фізіології людини і тварин та біофізики

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Макарчук Микола Юхимович,

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

доктор медичних наук, професор

Євстафьєва Олена Володимирівна,

завідувач кафедри нормальної фізіології

Кримського державного медичного університету

ім. С.І. Георгієвського

Захист відбудеться “28” вересня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному
університеті ім. В.І. Вернадського за адресою:

95007, Україна, Крим, м. Сімферополь, пр. Ак. Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь,
пр. Ак Вернадського, 4.

Автореферат розісланий «23» серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 52.051.04
Хусаінов Д.Р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Біль є надзвичайно складним феноменом, що утворюється
переплетенням анатомічного, психічного, фізіологічного, біохімічного і
соціального компонентів, кожний із яких включає цілу низку складових
елементів (Калюжний Л.В., 1984; Брагін Є.О., 1991; Вейн О.М., 2001).

Експериментальне дослідження болю у людей натрапляє на численні
труднощі. По-перше, практично всі стимули, що ушкоджують тканину,
викликають біль, тому не можна виділити якийсь один стимул, адекватний
для болю. По-друге, у зв’язку з суб’єктивною оцінкою інтенсивності болю
людиною багато аспектів кількісного визначення больової чутливості не
досліджено. Крім того, інтенсивність больових реакцій залежить не тільки
від величини стимулу, але і від функціонального стану організму.
Наприклад, в екстремальних ситуаціях емоційного стресу (нещасний
випадок) людина може і зовсім не відчути болю. Вирішенню даних проблем
можуть сприяти, з одного боку, експерименти на тваринах, які дозволяють
кількісно оцінити інтенсивність болю за відсутності психогенного
чинника, що супроводжують дослідження больових реакцій у людини, а, з
іншого боку, вивчити модифікуючу дію різних чинників, у тому числі і
стресових, на больову чутливість. Одним із широко поширених
стрес-факторів є гіпокінезія (ГК, обмеження рухливості), яка викликає
розвиток ГК стресу і характеризується низкою специфічних і неспецифічних
змін у функціонуванні практично всіх органів і систем організму:
структурними і функціональними порушеннями кістково-м’язового апарату
(Оганов В.С., Шнайдер В.С., 1997; Золотова-Гайдамака Н.В., 2003; Оганов
В.С., 2003), змінами функцій нервової (Воропанова Л.С. та ін., 1993;
Гриневич В.В. та ін., 1993; Федоров І.В 1980; Федоров Б.М., 1991),
симпатоадреналової (САС), гіпоталамо-гіпофізарно-наднирково систем
(ГГНС) (Коваленко О.О., Гуровський Н.Н., 1980; Малигіна В.І., 1989;
Чуян О.М., Заячникова Т.В., 2005), серцево-судинної (Кротов В.П.,
Тромбовецький Є.В., 1992; Боер В.А., 1993; Інчина В.І. та ін., 1997),
травної (Смирнов К.В., 1990), дихальної систем, метаболічними зрушеннями
(Ханіна Н.А та ін., 1997; Ковальов О.М., 2002), зниженням неспецифічної
резистентності та імунореактівності, зміною
прооксидантно/антиоксидантної рівноваги, поведінкових реакцій, розвитком
десинхронозу (Чуян О.М., 2004; Шишко О.Ю., 2005) та ін.

ГК є важливою проблемою медицини, оскільки лікування багатьох
захворювань вимагає дотримання строгого постільного режиму, терміни
якого можуть обчислюватися тижнями або місяцями. Вона стала об’єктом
уваги космічної медицини і біології, що вивчають наслідки космічних
польотів на екіпажі кораблів, що знаходяться в умовах обмеження рухової
активності (Деряпа П.Р. та ін., 1985). У зв’язку із стійловим утриманням
худоби проблема обмеження рухливості актуальна і для сільського
господарства та ветеринарії (Новіков В.С, Деряпа П.Р, 1992).

У різних дослідженнях була виявлена здатність ГК стресу модифікувати
реакції організму тварин на дію чинників різної природи та
інтенсивності, наприклад, розвиток інфекційного процесу (Чуян О.М.,
Заячникова Т.В., 2005), дію слабких електромагнітних випромінювань
наднизької (Темур’янц Н.А., 1989) та надто високої частоти (Чуян О.М. та
ін., 2003). Проте модифікуючий вплив ГК стресу на рівень больової
чутливості залишається не вивченим.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконане відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри фізіології
людини і тварин та біофізики Таврійського національного університету ім.
В.І. Вернадського в рамках держбюджетних тем “Вивчення механізмів
підвищення стійкості організму до дії несприятливих чинників за
допомогою електромагнітних випромінювань надто високої частоти” (номер
держреєстрації 0103U001224), “Нейроімуноендокринні механізми
фізіологічної дії електромагнітного випромінювання надто високої
частоти” (номер держреєстрації 0106U001214) і “Фізіологічні та
біофізичні механізми біологічної дії чинників різної природи та
інтенсивності на функціональний стан організму людини і тварин” (номер
держреєстрації 0106U003976).

Мета дослідження – виявити зміни больової чутливості щурів при
гіпокінетичному стресі різної тривалості.

Задачі дослідження:

Вивчити модифікуючу дію гіпокінетичного стресу на больову чутливість
тварин при тонічному, вісцеральному, гострому термічному болі та
електростимуляції.

Виявити залежність зміни больової чутливості щурів від тривалості
гіпокінетичного стресу.

Методами кореляційного і кластерного аналізів виявити зміни
взаємозв’язків між вивченими больовими і небольовими поведінковими
проявами больової чутливості щурів при гіпокінетичному стресі різної
тривалості.

Вивчити вплив гіпокінетичного стресу на зміну мікроритміки больової
чутливості тварин у різні терміни обмеження рухливості.

Виявити зміну больової чутливості тварин при гіпокінетичному стресі в
умовах блокади опіоїдних рецепторів.

Об’єкт дослідження – больова чутливість тварин у тестах, що моделюють
різні типи больових реакцій (“формаліновий”, “оцтовий”, “гарячої
пластинки” та електростимуляції).

Предмет дослідження – зміна больової чутливості щурів при
гіпокінетичному стресі різної тривалості.

Методи дослідження. Формування однорідних груп тварин здійснювалося за
рівнем рухової активності та емоційності в тесті “відкритого поля”. Для
вивчення модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на больову чутливість
використовувалися тести, що моделюють різні види больових реакцій:
“формаліновий” (моделювання тонічного болю), “оцтовий” (моделювання
вісцерального болю), “гарячої пластинки” і електростимуляції
(моделювання гострого болю). Тривалості больових і небольових
поведінкових проявів реєструвалися за допомогою комп’ютерної програми
“Bechavoiur 2.0”. Аналіз часової організації больової чутливості
здійснювався за допомогою косинор-аналізу. Результати дослідження
оброблялися з використанням кореляційного і кластерного статистичних
методів.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше отримані дані про
модифікуючу дію гіпокінетичного стресу на больову чутливість тварин
незалежно від природи больового подразника (тонічного, вісцерального,
гострого термічного, електростимуляції). Уперше показано, що залежно від
тривалості обмеження рухливості тварин змінюється спрямованість
модифікуючого ефекту гіпокінетичному стресу на рівень больової
чутливості. Отримані переконливі дані про вплив гіпокінетичного стресу
різної тривалості на ритмічні процеси больової чутливості в
мікродіапазоні. Показана участь ендогенних опіоїдних пептидів у зміні
больової чутливості при гіпокінетичному стресі. Уперше показано, що
зміна больової чутливості тварин при гіпокінетичному стресі може служити
критерієм переходу еустреса в дистрес.

Практичне значення отриманих результатів. Дані дослідження дозволяють
розширити уявлення про розвиток больових реакцій в умовах обмеження
рухливості, про механізми розвитку гіпокінетичних розладів, ефекти
перехресної адаптації до дії чинників різної природи і інтенсивності.

Отримані в даній роботі відомості про вплив гіпокінетичного стресу на
зміну больової чутливості включені в загальний курс “Фізіологія людини і
тварин” і спецкурси “Фізіологія адаптаційних процесів” і
“Патофізіологія” кафедри фізіології людини і тварин і біофізики
Таврійського національного університету ім.  В.І. Вернадського.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконана
експериментальна частина досліджень, проведена статистична обробка
експериментальних даних і аналіз літературного матеріалу. Аналіз
результатів дослідження та їх обговорення проведені за участю наукового
керівника. У роботах, написаних у співавторстві, дисертанту належать
експериментальна частина і деякі теоретичні положення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені на VI Міжнародній Кримській конференції “Космос и биосфера”
(Партеніт, Крим, 2005 р.), XVII з’їзді Українського фізіологічного
товариства з міжнародною участю (Чернівці, 2006 р.), IX Міжнародній
науково-практичній конференції “Наука та освіта – 2006”
(Дніпропетровськ, 2006 р.), науково-практичній конференції
“Теоретические и практические аспекты современной медицины”
(Сімферополь, 2006 р.), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції
“Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології” (Київ,
2006 р.), IV симпозіумі “Особливості формування та становлення
психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 2006 р.), ХІІІ
Міжнародна конференція студентів, аспірантів та молодих вчених
“Ломоносов – 2006” (Москва, 2006 р.), IV з’їзді Українського
біофізичного товариства (Донецьк, 2006 р.), V Міжнародному симпозіумі
“Актуальні проблеми биофізичної медицини” (Київ, 2007) та щорічних
наукових конференціях Таврійського національного університету ім.
В.І. Вернадського (Сімферополь, 2005 – 2007 рр.).

Публікації. За результатами досліджень, що ввійшли до дисертації,
опубліковано 20 наукових праць, зокрема 9 публікацій у журналах і
періодичних виданнях зі списку, затвердженого ВАК України, 1 – в
зарубіжному науковому виданні, 1 Декларативний патент України на
винахід, 9 тез у матеріалах конференцій і з’їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148
сторінках, складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох
розділів: огляду літератури (1 розділ), опису матеріалів і методів
дослідження (2 розділ), результатів дослідження (3 розділ), обговорення
результатів дослідження (4 розділ), висновків і списку з 266 джерел
літератури, серед яких 167 робіт авторів України і країн СНД і 99 робіт
зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 33 рисунками і включає 16
таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Огляд літературних даних” приведено аналіз даних
літератури про загальну характеристику змін в організмі, викликаних ГК
стресом; ефекти перехресної адаптації організму до гіпокінетичного
стресу і факторів різноманитної природи та інтенсивності.

Матеріал і методи дослідження

Експериментальна частина роботи виконана на 310 білих безпородних
щурах-самцях масою 180-250  г, яких отримали з розплідника
науково-дослідного інституту біології Харківського національного
університету ім. В.Н. Каразіна протягом 2005-2007 років. Експерименти
проводилися на тваринах з середньою руховою активністю і низькою
емоційністю, що визначалися в тесті “відкрите поле” (Буреш Я. та ін.,
1991), які, згідно з літературними даними (Сантана-Вега Л., 1991;
Чуян О.М., 1992) переважають в популяції і тому можна стверджувати, що у
них розвивається найбільш типова реакція на експериментальні дії.

Для вивчення реакцій організму на послідовну дію ГК і больового чинника
було проведено п’ять серій експериментів. У першій серії
експериментальних досліджень вивчалася модифікуюча дія ГК стресу на
зміну больової чутливості щурів при експериментально викликаному
тонічному соматичному болі в “формаліновому тесті” (ФТ) (Oyama T. et
al., 1996; Dubuisson D., 1997). Для цього експериментальних тварин
розподілили на три рівноцінні групи по 45 особин у кожній. Тваринам
першої контрольної групи (Кф) підшкірно в тильну поверхню стопи задньої
кінцівки вводили фізіологічний розчин (0,9 % розчин NaCl – 0,08 мл на
100 грам ваги). У тварин другої (ФТ) та третьої (ГК+ФТ) груп тонічний
біль викликали ін’єкцію 5%-ного розчину формаліну в дорсальну поверхню
стопи задньої кінцівки. Тварин третьої групи (ГК+ФТ) заздалегідь
піддавали дії ГК стресу, який створювався поміщенням щурів у спеціальні
пенали з оргскла, що складаються з п’яти осередків (140х60х60 мм для
кожного щура), в яких вони знаходилися протягом дев’яти діб по 20 годин
щодня (Коваленко О.О., Гуровський Н.Н., 1980). Показниками больової
чутливості були тривалість і частота больового (лизання ураженої
кінцівки) і небольових – рухової активності (біг, грумінг, прийом їжі)
та пасивної поведінки (сон і спокій) –проявів протягом 90-та хвилин
спостереження після ін’єкції формаліну за допомогою спеціальної
комп’ютерної програми (Луцюк М.В., Джелдубаєва Е.Р., 2007).

У другій серії експериментів вивчалася модифікуюча дія ГК стресу на
зміну больової чутливості у щурів при експериментально викликаному
вісцеральному болю в “оцтовому тесті” (ОТ) (Koster R., 1959; Ness,
1999). Експериментальних тварин розподіляли на три рівноцінні групи по
25 особин у кожній. Тваринам першої групи внутрішньочеревинно вводили
фізіологічний розчин (0,9 % розчин NaCl – 1 мл на 100 грам ваги) (Ко).
Тварин другої і третьої груп піддавали вісцеральному болю (ОТ) шляхом
внутрішньочеревинного введення 2 % розчину оцтової кислоти. Щури третьої
групи знаходилися в умовах дев’ятидобової ГК (ГК+ОТ) і піддавалися
больовій дії. Показниками інтенсивності больової реакції у щурів при
експериментальному вісцеральному болю служили тривалість і частота
реакції лизання живота і тонічних поз (корчів) – характерних скорочень
черевних м’язів, які супроводжувалися розгинаннями задніх кінцівок,
бічним згинанням і витягуванням тулуба. Небольові поведінкові прояви
оцінювали за тривалістю рухової активності (прийом їжі, грумінг, біг) і
пасивної поведінки (сон, спокій).

У третій серії експериментів моделювали гострий термічний біль у тесті
“гарячої пластинки” (ТГП) (O’Callaghan J., 1979) протягом дев’яти діб.
Тварин розподілили на дві рівноцінні групи по 25 особин – ТГП і ГК+ТГП.
Показниками больової чутливості у тварин служили больовий поріг (БП), за
який брали мінімальну температуру металевої пластини установки для цього
тесту, що супроводжується появою перших больових реакцій (підскакування
і лизання кінцівок) і рівень витривалості болю (РВБ) – температуру, при
якій спостерігався розвиток іншого рівня ноцицептивного збудження, що
супроводжувалося максимальним посиленням емоційно-поведінкових проявів:
генералізована рухова реакція втечі, стрибка і крику.

У четвертій серії досліджень використовували тест електростимуляції
(відсмикування лап) (ТЕС) (Василенко О.М., 2000; Дьомін С.О., 2002) для
моделювання гострого болю шляхом електричного больового роздратування.
Експериментальних тварин розподілили на дві групи по 15 особин (ТЕС і
ГК+ТЕС) і вимірювали БП за величиною сили струму (у міліамперах, мА) за
допомогою генератора імпульсів Г5-82.

У п’ятій серії експериментальних досліджень вивчали роль опіоїдних
пептидів (ОпП) у механізмах модифікуючої дії ГК стресу на больову
чутливість. Больовий стрес моделювали у ФТ. Експериментальних тварин
розподілили на чотири групи по десять особин. Перша група щурів служила
контролем (ФТ). Тваринам другої (Н+ФТ) і четвертої (ГК+Н+ФТ) груп за 15
хвилин до больової дії внутрішньочеревинно вводили неселективний
блокатор опіоїдних рецепторів – розчин налоксону (Н) з розрахунку 10
міліграм на 1 кг ваги тварини. Дана доза препарату є достатньою для
блокування практично всіх типів опіоїдних рецепторів (Брагін Є.О, 1991;
Dogrul E.J., et al. 2005). Тварини третьої групи піддавалися
комбінованій дії ГК стресу і больового фактору без попереднього введення
налоксону.

Для дослідження мікроритміки больової чутливості тварин використовували
дані ФТ – тривалість (с) больового і небольових (рухова активність і
пасивна поведінка) поведінкових проявів за 120 хвилин спостереження
після ін’єкції формаліну.

В описаних больових тестах тварини використовувалися одноразово, після
чого вибували з експерименту (за винятком серії експериментів, в якій
тварини протягом дев’яти діб щодня піддавалися дії гострого болю в ТЕС,
що є щадною моделлю реєстрації больової чутливості).

Враховуючи той факт, що у гризунів больовий поріг протягом доби варіює
(Golombek D.A., 1991; Ebadi M. et al., 1998), експерименти проводилися
в один і той же час світлої половини доби (з 9.00 до 11.00 години).

Щурів утримували в умовах віварію при температурі 18 – 22оС на
стандартному харчовому раціоні і в стандартних умовах освітлення (12
годин темрява: 12 годин світло). Світлова фаза починалася о 7.00 ранку.

При проведенні експериментів дотримувалися “Правил проведення робіт з
використанням експериментальних тварин”, принципів “Європейської
конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для
дослідницьких і наукових цілей” (Страсбург, 1986), Постанови першого
національного конгресу з біоетики (Київ, 2001) і Закону України №3447–IV
“Про захист тварин від жорстокого поводження” від 21 лютого 2006 року.

Всі дослідження і вимірювання здійснювалися на обладнанні, що пройшло
метрологічну перевірку і експертизу.

). Після перевірки отриманих даних на закон нормального розподілу,
оцінку достовірності спостережуваних змін проводили за допомогою
t-критерію Стьюдента. Силу і спрямованість зв’язку між показниками, що
вивчаються, оцінювали за допомогою кореляційного аналізу, обчислюючи
коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона (r). Для вивчення інтегральних
характеристик показників використовували кластерний аналіз, який є
багатовимірним статистичним методом, служить адекватним інструментом
оцінки багатокомпонентних реакцій організму і дозволяє знаходити
приховані зв’язки як усередині функціональних систем, так і між ними
(Бреус Т.К. та ін., 2002).

Тривалість періодів і амлітудно-фазові характеристики досліджуваних
фізіологічних процесів розраховані за допомогою косинор-аналізу, що дає
повне уявлення про структуру фізіологічних ритмів (Ємельянов І.П.,
1986).

Для оцінки модифікуючої дії ГК стресу на больову чутливість був введений
коефіцієнт модифікації (КМ, ум. од.), який обчислювався за формулою:

КМ = (ХГК – ХК)/ ХК

де ХГК – значення вивченого показника в групі тварин, які до
експериментальної дії піддавалися попередній дії ГК; ХК – значення
вивченого показника в групі тварин, які до експериментальної дії
залишалися інтактними.

Розрахунки і графічне оформлення даних проводилися з використанням
програми Microsoft Excel і програмного пакету “Statistica 6.0”
(Боровіков В., 2004; Новиков Д.А. та ін., 2005).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Зміни больової чутливості щурів після добового обмеження рухливості. Як
показали результати дослідження, ГК стрес модифікує больову чутливість
щурів при больових синдромах різної етіології (тонічному, вісцелярному,
гострому термічному та електростимуляції). Так, вже після добового
обмеження рухливості у тварин відбулося зменшення тривалості больової
реакції у ФТ (на 44,94 %; p<0,01) та ОТ (на 27,37%; p<0,05) (рис. 1) на тлі збільшення БП на 4,66 % (p<0,001) у ТГП і ТЕС (на 180,77 %; p<0,01), РВБ у ТГП на 2,28 % (p<0,05) (рис. 2) і руховій активності на 347,32 % (p<0,001) і 24,14 % (p<0,05) у ФТ і ОТ відповідно (рис. 1) щодо значень у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового чинника. Відомо, що регуляція больової чутливості забезпечується комплексом механізмів, що мають виборчу, динамічну нейрохімічную, та нейроморфологічную структуру, яка визначається видом діючого фактору. Зокрема, механізм розвитку гострого больового синдрому при термічній дії включає емоційну реакцію на біль (у цій моделі болю провідну роль відіграють центральні механізми формування больової реакції). При роздратуванні черевної порожнини оцтовою кислотою на перший план виступають гуморальні механізми больової чутливості, а у разі використання формалинового тесту, що імітує хронічне больове роздратування в результаті утворення запального процесу в тканинах і зміни функції нейронів дорсальних рогів спинного мозку, велике значення мають центральні механізми аферентації в умовах ноцицепції й антиноцицепції (Калюжний Л.В., 1984; Брагін Є.О., 1991). Таким чином, отримані результати свідчать про зменшення больової чутливості при добовому ГК стресі незалежно від природи больового чинника, тобто має місце стрес-індукована анальгезія. Залежність зміни больової чутливості щурів від тривалості обмеження рухливості. Модифікуючий ефект ГК стресу на рівень больової чутливості щурів в експериментальних больових тестах залежав від тривалості обмеження рухливості. При адаптації щурів до нетривалого ГК стресу (1-6-та доба) відзначено зниження больової чутливості: зменшення тривалості больових реакцій у ФТ і ОТ в середньому на 65,37 % (p<0,01) і 59,77 % (p<0,01) відповідно (рис. 3, 4), підвищення БП у ТГП і ТЕС в середньому на 102,71 % (p<0,001) і 164,47 %; (p<0,001) відповідно, а РВБ у ТГП на 103,59 % (p<0,001) щодо відповідних значень у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового чинника, що вказує на підвищення резистентності тварин зобмеженням рухової активності до больової дії. Отримані результати підтверджуються негативними значеннями КМ. від -0,88 до -0,01 ум. од. у різних больових тестах (рис. 5). Оскільки в результаті дії модифікуючого фактору (ГК) прояви больових реакцій у різних тестах зменшилися, отже, має місце позитивний ефект модифікації. Разом із зменшенням больової чутливості, у експериментальних тварин із першої по шосту добу обмеження рухливості відбулося збільшення рухової активності у ФТ (в середньому на 324,44%; p<0,001) і ОТ (в середньому на 25,54 %; p<0,01) (рис. 3, 4), що узгоджується з дослідженнями А.Д. Слоніма та його школи (1986), в яких показано, що відносно нетривале обмеження рухливості супроводжується компенсаторним збільшенням рухової активності в час доби, що залишився. З метою підтримки постійності добового обсягу загальної активності. Крім того, зміна поведінки на ранніх етапах адаптації до дії різних екстремальних чинників найчастіше пов'язана з підвищенням загальної збудливості (Вальдман А.В та ін., 1979), яка зазвичай характеризує розвиток першої стадії стресу (Семагін В.С., та ін., 1988; Сантана-Вега Л., 1991). Оскільки вивчені поведінкові реакції тісно взаємозв'язані між собою, то представляє певний інтерес простежити зміну взаємозв'язку цих показників у больовому тесті у тварин різних експериментальних груп. Такі взаємозв'язки можна встановити шляхом застосування кластерного і кореляційного аналізів. Так, дендрограма кластерного аналізу тривалості вивчених поведінкових проявів у інтактних тварин, які піддавалися помилковій дії больового чинника (ін'єкції фізіологічного розчину) (Кф) продемонструвала, що показники, які характеризують больові і небольові поведінкові прояви, мали близькі зв'язки і об'єдналися в спільні кластери (рис. 6). Кореляційний аналіз підтвердив ці дані, виявивши достовірні зв'язки між всіма вивченими показниками (рис. 7). Дендрограма, що описує дані кластерного аналізу поведінкових проявів у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового стресу (ФТ і ОТ), відрізнялася від такої у щурів контрольної групи: больова реакція опинилася відособлена в окремий кластер від небольових поведінкових проявів, збільшилася довжина зв'язку, що свідчить про значну роз'єднаність вивчених больових і небольових поведінкових проявів у ФТ у щурів цієї групи (рис. 6). Кореляційний аналіз підтвердив зроблений висновок, проілюструвавши розпад властивих інтактним тваринам зв'язків і появу нових (рис. 7). Таким чином, під впливом больового стресу відбулися певні зміни взаємин між вивченими поведінковими проявами. При послідовній дії ГК стресу і больового чинника у тварин третьої групи (ФТ і ОТ) в першу – шосту добу обмеження рухливості виявлена більша схожість дендрограм кластерного аналізу поведінкових проявів із такими у щурів контрольної групи, ніж із дендрограмами у тварин, що також піддавалися експериментальному тонічному болю, але без дії ГК (рис. 6). Ці дані підтверджуються і кореляційним аналізом (рис. 7). Під впливом послідовної дії обмеження рухливості протягом першої-шостої доби та больового фактору відбулося зменшення кількості достовірних коефіцієнтів кореляції між больовими і небольовими поведінковими проявами в порівнянні з такими в контрольній групі тварин, проте картина кореляційних взаємин між вивченими поведінковими проявами істотно відрізнялася від такої у щурів другої групи, які піддавалися ізольованій дії больового фактору (рис. 7). Таким чином, дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в механізмах модифікуючої дії ГК стресу на больову чутливість щурів в ранні терміни обмеження рухливості (1-6-та доба) велике значення має відновлення взаємозв'язків між різними больовими і небольовими поведінковими проявами при дії больового фактора. Підтвердженням цього є і дані про зміну ритмічних процесів больової чутливості щурів на різних термінах обмеження їх рухливості. Так, у тварин, підданих ізольованій дії больового чинника, спостерігалися істотні порушення мікроритміки тривалості як больових, так і небольових поведінкових проявів, виражені в значній зміні амплітуд (збільшення або зменшення) та істотних зрушеннях фаз у виділених періодах щодо значень цих показників у тварин, яким замість формаліну вводився фізіологічний розчин, що свідчить про виражене розузгодження тривалості поведінкових проявів у тварин у ФТ. Косинорограми мікроритмів також ілюструють ослаблення координації між больовими і небольовими поведінковими проявами у тварин, що піддавалися експериментальному тонічному болю (рис. 8). Отримані дані про порушення мікроритміки тривалості вивчених поведінкових проявів під впливом больового фактору вказують на розвиток у тварин цієї групи (ФТ) десинхроноза, який є наслідком розвитку в організмі стрес-реакції та передує розвитку патологічних станів із подальшими інформаційними (Ашофф Ю., 1984), енергетичними, обмінними та структурними змінами (Степанова С.І., 1986; Чибісов С.М.,1993; Бреус Т.К. та ін., 2002). На ранніх термінах обмеження рухливості (1-6-та доба) наголошувалася більша схожість амплітудно-фазових характеристик тривалості поведінкових проявів із даними показниками у щурів контрольної групи (Кф), ніж із такими у тварин, що піддавалися ізольованому больовому фактору (ФТ). Косинорограми інтегральних мікроритмів показників поведінкових проявів у тварин, що знаходилися в умовах комбінованої дії 1-6-тидобового ГК стресу та больового фактору, наочно ілюструють відновлення фазових взаємин даних показників щодо таких у тварин контрольної групи, що свідчить про синхронізацію тривалостей вивчених поведінкових реакцій у мікродіапазоні (рис. 8). * , ` ? ??? h™s=@? ‚ ” – ? P ? 3/4 ???A? ???A? ?? ?????????? координацію і синхронізацію тривалостей вивчених поведінкових проявів. Отже, больова чутливість тварин при обмеженні рухливості протягом 1-6-ти діб зменшилася. Мабуть, зареєстровані зміни є оптимальними для розвитку адаптивної поведінки та оберігають організм від несприятливих наслідків першого періоду обмеження рухливості та больового стресу й свідчать про розвиток в організмі щурів перехресної або кросс-адаптації (Меєрсон Ф.З., 1986). Це означає, що адаптація до якого-небудь стресора, зокрема до ГК, може не тільки підвищувати стійкість організму до дії даного чинника, тобто викликати прямий захисний ефект, але й збільшувати стійкість до дії інших чинників, у даному випадку до больового. У наших та інших дослідженнях доведено, що вже на ранніх стадіях формування стрес-реакції при ГК відбувається збільшення активності САС (Коваленко Е.А., Гуровський Н.Н., 1980; Малигіна В.І., 1989; Чуян О.М., 2004; Чуян О.М., Заячникова Т.В., 2005). Периферична катехоламінова система пригнічує, а центральна активує механізми антиноцицепції (Брагін Є.О., 1991). Разом зі збільшенням активності САС при розвитку стрес-реакції відбувається активація стрес-лімітуючих систем організму (опіоїд-, серотонін-, дофамінергічних, мелатоніна), зокрема ОпП, які здатні обмежувати активність стрес-реалізуючих систем й тим самим надмірний розвиток в організмі стрес-реакції на центральному та периферичному рівнях (Меєрсон Ф.З., 1985; Пшеннікова М.Г., 2000) й одночасно є однією з основних антиноцицептивних систем організму (Женіло В.М. та ін., 2000). Справді, блокада опіоїдних рецепторів за допомогою введення налоксону при експериментальному тонічному болю викликала зміну аналгетичної дії добового ГК стресу, що виражається в збільшенні тривалості больової реакції тварин на 64,48 % (p<0,001) щодо значень у щурів, що піддавалися комбінованій дії ГК і больового фактору, наближаючи його значення до такого у тварин, що піддавалися тільки больовому стресу (ФТ). Ці результати підтверджуються КМ, який склав у тварин, що піддавалися ГК стресу і дії больового чинника на фоні введення налоксону -0,11 ум.од., тобто значно збільшився щодо значень КМ у щурів другої групи (ГК+ФТ) (-0,46 ум.од.) і наблизився до нульового значення, що свідчить про зменшення ефекту модифікації (рис. 9). Крім того, на фоні блокади опіоїдних рецепторів було відзначено зменшення тривалості рухової активності на 72,50 % (p<0,001) щодо відповідних значень у тварин третьої групи (ГК+ФТ). При цьому дані значення з високою мірою достовірності наближалися до таких у щурів першої групи (ФТ). Тривалість же пасивної поведінки істотно збільшилася щодо значень цього показника у тварин як першої (ФТ), так і третьої груп (ГК+ФТ) (на 11,66 %; p<0,05 і 13,75 %; p<0,05 відповідно). Отже, блокада опіоїдних рецепторів призвела до менших адаптивних змін поведінкових проявів больовій чутливості щурів при ГК стресі, що можна розцінити як доказ участі ендогенних ОпП в антиноцицептивному ефекті короткочасного ГК стресу. Таким чином, при дії нетривалої ГК протягом 1-6-ти діб відбувається активація системи ОпП. Обумовлена цією активацією анальгезія здатна захистити організм тварини від ушкоджуючої дії больового фактору. Проте тривале обмеження рухливості (7-9-та доба) призвело до збільшення тривалості больових реакцій у різних тестах щодо значень у тварин, що піддавалися ізольованій дії больового фактору. Так, максимальне збільшення больової чутливості при попередній дії 7-9-ти добового ГК стресу наголошувалося в ТЕС (БП зменшився в середньому на 55,56%, p<0,01), мінімальне – в ТГП (БП зменшився в середньому на 3,50 %; р<0,05 і РВБ – на 2,89 %; р<0,05) (рис. 5). У ОТ і ФТ тривалості больових реакцій збільшилися в середньому на 37,45 % (р<0,05) і 9,95 % (р>0,05)
відповідно (рис. 3, 4). Дані результати підтверджуються динамікою КМ,
значення якого, починаючи з сьомої доби обмеження рухливості, стали
позитивними (від +0,02 до +1,25 ум. од. в різних больових тестах) (рис.
5). Отже, в результаті дії модифікуючого чинника (ГК) больова чутливість
щурів збільшувалася, що свідчить про негативний ефект модифікації.

Разом зі збільшенням тривалості больових реакцій, відбулося істотне
зниження рухової активності у ФТ (у середньому в 2,96 разів; р<0,01) і ОТ (в середньому в 2,75 разів; р<0,01) (рис. 3, 4) щодо відповідних значень у тварин, що піддавалися дії нетривалого (1-6-та доба) ГК стресу і больового фактору. Мабуть, це пов'язано з тим, що больовий стрес на фоні тривалого ГК стресу викликає у тварин збільшення загального рухового дефіциту і розвиток захисної реакції “затаювання”, емоційної реакції страху, що є результатом, загального пригнічення ЦНС тварин (Симонов П.В., 1981) або прояву депресивно-подібного стану (Pare W.P., 1994) і свідчить про збільшення больової чутливості тварин при тривалому ГК стресі. Кластерний і кореляційний аналізи підтвердили отримані результати. Так, на 7-9-ту добу обмеження рухливості больова реакція відособилася в окремий кластер від небольових поведінкових проявів, а структури дендрограм стали в більшій мірі схожі з такою у тварин, що піддавалися дії ізольованого больового чинника, ніж у щурів контрольної групи (рис. 6). Зі збільшенням тривалості обмеження рухливості також спостерігалося зменшення кореляційних взаємозв'язків між вивченими поведінковими проявами, а на дев'яту добу ГК достовірні коефіціенти кореляції практично відсутні (рис. 7). Таким чином, отримані дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що 7-9-тидобовий ГК стрес змінює взаємозв'язок між поведінковими проявами больової чутливості, що є наслідком розвитку в організмі стрес-реакції. Результати косинор-аналізу підтвердили цей висновок і показали, що при ГК стресі (7-9-та доба) відбулася значна зміна амплітудно-фазових характеристик виділених періодів як щодо значень у тварин контрольної групи (Кф), так і щурів, які піддавалися ізольованого больового фактору (ФТ), що свідчить про розвиток у щурів цієї групи десинхронозу навіть більшою мірою, ніж у тварин другої групи (ФТ). Ці дані підтверджуються косинорограмами, які демонструють виражене розузгодження фаз між больовими і небольовими поведінковими проявами (рис. 8). Таким чином, отримані результати свідчать, що у тварин, які піддавалися комбінованій дії 7-9-тидобової ГК і больового фактору, відбулося збільшення тривалості больових реакцій на фоні зменшення БП, РВБ і рухової активності, роз'єднування взаємозв'язків між больовими і небольовими поведінковими проявами і розвиток десинхронозу. Такі зміни вивчених поведінкових феноменів при дії больових чинників на фоні ГК можуть бути пов'язані з тим, що 7-9-ти добове обмеження рухливості призводить до розвитку першої стадії загального адаптаційного синдрому, або стресу – реакції тривоги (Португалов В.В. та ін., 1971; Коваленко О.О., Гуровський Н.Н., 1980; Михайлов О.В., 1985). Як відомо, в основі змін функціонування організму при стресі лежить активація стрес-реалізуючих систем і, відповідно, дії їх медіаторів. Показано, що в стадію тривоги, найбільш важкому періоді ГК стресу, передусім збільшується продукція катехоламінів, які відіграють роль пускового чинника в розвитку стресу (Сельє Г., 1960; Панін Л.Є., 1983; Чуян О.М., Заячнікова Т.В., 2006). При дії ГК значне збільшення активності стрес-реалізуючих систем відбувається на фоні пригнічення основних стрес-лімітуючих систем, що призводить до ушкоджувальних ефектів стрес-реакції і збільшення больової чутливості у тварин (Меєрсон Ф.З., 1985; Малигіна В.І., 1989; Пшеннікова М.Г., 2000). Отже, при тривалій стрес-реакції на обмеження рухливості основні адаптивні ефекти трансформуються в ушкоджувальні та можуть стати основою стресових хвороб. Надмірна за своєю напруженістю й/ або тривала за часом адаптація до певного чинника, якийсь час протікаючи успішно, у результаті призводить до функціонального виснаження або гіперактивації систем, що беруть участь в адаптаційному процесі, тобто до порушення їх зв’язків, й, отже, до патологічної дезадаптації, що знижує функціональні можливості організму до дії інших чинників зовнішнього середовища. Таким чином, ГК стрес змінює тривалість поведінкових проявів у щурів як при дії больових стресів (у “формаліновому” і “оцтовому” тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію ГК на больову чутливість незалежно від природи больового подразника. Проте модифікуючий ефект ГК стресу на больову чутливість у щурів в експериментальних больових тестах залежить від тривалості обмеження рухливості, що підтверджує дані О.В. Михайлова (1985) про двокомпонентний перебіг першої стадії тривоги ГК стресу. При цьому зміни больової чутливості тварин при ГК стресі можуть служити критерієм переходу еустресу в дистрес. Можливо, це пов'язано з тим, що ключовою ланкою, що визначає здатність і стійкість організму до стрес-фактору, є рівень активності та збалансованість різних ланок стрес-реалізуючих і стрес-лімітуючих систем (Пшеннікова М.Г., 2001). Отже, отримані дані свідчать про важливу роль функціонального стану організму взагалі й активності стрес-лімітуючих і стрес-ріалізуючих систем, зокрема, в регуляції больової чутливості. ВИСНОВКИ Гіпокінетичний стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у “формаліновому” і “оцтовому” тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах “гарячої пластинки” і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію гіпокінезії на больову чутливість тварин незалежно від природи болю (тонічний, вісцеральний, гострий). Модифікуючий ефект гіпокінетичного стресу на больову чутливість у щурів в експериментальних больових тестах залежить від тривалості обмеження рухливості. При цьому зміна больовій чутливості (зменшення або збільшення) тварин при гіпокінетичному стресі може служити критерієм переходу еустресу в дистрес. При адаптації щурів до нетривалого гіпокінетичного стресу (перша – шоста доба) виявляється підвищення резистентності до больових чинників, що виражається в зменшенні тривалості больових реакцій в середньому на 32,30 % (p < 0,01) і 40,23 % (p < 0,01) на фоні збільшення рухової активності в середньому на 324,44 % (p < 0,001) і 25,54 % (p < 0,01) у “формаліновому” та “оцтовому” тестах відповідно, больового порогу в середньому на 2,71 % (p < 0,01) і 86,47 % (p < 0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 3,59 % (p < 0,01) у тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції. Тривале обмеження рухливості (сьома – дев'ята доба) призводить до зменшення резистентності до больових чинників, що виявляється в збільшенні тривалості больових реакцій в середньому на 9,95 % (p > 0,05)
і 37,45 % (p < 0,01) на фоні зменшення рухової активності в середньому в 2,96 рази (р<0,01) і в 2,75 рази (р<0,01) в “формаліновому” і “оцтовому” тестах відповідно, больового порогу в середньому на 3,50 % (р<0,05) і 55,56 % (p<0,01) і рівня витривалості болю в середньому на 2,89 % (р<0,05) у тестах “гарячої пластинки” та електростимуляції. Дані кореляційного і кластерного аналізів свідчать про те, що в механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості в ранні терміни обмеження рухливості (перша – шоста доба) велике значення має відновлення взаємозв'язків між больовими і небольовими поведінковими проявами, а в пізніші терміни (сьома – дев'ята доба) – роз'єднування і зменшення кореляційних взаємозв'язків між даними поведінковими проявами. Модифікуюча дія гіпокінетичного стресу на рівень больової чутливості виявляється в зміні ритмічних процесів тривалостей больових і небольових проявів у щурів в мікродіапазоні: на ранніх термінах обмеження рухливості (перша – шоста доба) наголошується коригуюча і синхронізуюча дія гіпокінезії, що виявляється в більшій схожості амплітудно-фазових характеристик тривалостей поведінкових проявів із такими у тварин, що піддавалися помилковій дії больового чинника; у пізні терміни обмеження рухливості (сьома – дев'ята доба) відбувається розвиток десинхронозу, причому навіть більшою мірою, ніж у щурів, що піддавалися ізольованій дії больового чинника. На фоні блокади опіоїдних рецепторів гіпокінетичний стрес призводить до збільшення тривалості больової реакції на 64,48 % (p < 0,01) щодо значень у тварин, які піддавалися комбінованій дії обмеження рухливості і больового фактору, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікуючої дії гіпокінетичного стресу на больову чутливість. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Чирский Н.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность организма крыс // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141, часть 4. – С. 86-95 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация поведенческих реакций у крыс с экспериментально вызванной тонической болью с помощью гипокинетического стресса // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2005. – Т. 18 (57), № 2. – С. 189-195. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение активности симпатоадреналовой системы при инфицировании крыс // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2005. – Т. 18 (57), № 3. – С. 198-205. Чуян О.М., Махоніна М.М., Заячникова Т.В., Джелдубаєва Е.Р. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 1. – С. 175-184 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Махонина М.М., Заячникова Т.В. Влияние блокирование системы опиоидных пептидов на изменения эмоционально-поведенческих реакций крыс, вызываемые действием электромагнитного излучения крайне высокой частоты в условиях нормы и гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.– 2006.– Т.38, № 1. – С. 52-60 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Трибрат Н.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2006. – Т. 19 (58). – № 3. – С. 108-120 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте электростимуляции // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2006. – Т. 19 (58). – № 4. – С. 217-222. Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действия гипокинетического стресса на изменение болевой чувствительности крыс в тесте “горячая пластинка” // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2006. – Т. 142 часть 3. – С. 178-181. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В. Аналгетический эффект низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Миллиметровые волны в биологии и медицине.– 2006. – № 2 (42). – С. 36-56 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модификация болевой чувствительности крыс под влиянием гипокинетического стресса // Нейрофизиология / Neurophysiology.– 2007.– Т.39, № 2. – С. 47-56. Деклараційний патент України на корисну модель № 14467, МПК (2006) А61N 2/00 “Спосіб зняття больового синдрому”, Опубл. 15.05.2006. Бюл. № 5, Чуян О.М., Джелдубаєва Е.Р., Заячнікова Т.В. (проведення експериментальних досліджень, аналіз експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Влияние гипокинетического стресса на развитие поведенческих реакций при тонической боли у крыс // Тезисы докладов VI Международной Крымской конференции “Космос и биосфера”. – Партенит, Крым, Украина, 2005. – С. 145-146. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Изменение активности симпатоадреналовой системы у крыс при действии гипокинетического стресса и инфицирования // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та освіта – 2006”. – Дніпропетровськ, 23 – 31 січня 2006 р. – Том 18. – С. 53-55. Чуян О.М., Темур’янц Н.А., Махоніна М.М., Заячникова Т.В. Взаємодія симпатоадреналової і опіоїдергічної систем у реакціях організму на ізольований і комбінований з гіпокінезією вплив низькоінтенсивного випромінювання надто високої частоти // Матеріали XVII-го зїзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю. – Чернівці, 2006. – С. 175-184 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В., Махонина М.М. Изменение показателя синтетической активности лимфоцитов крови крыс, при последовательном с гипокинезией действии низкоинтенсивного ЭМИ КВЧ // Матеріали IV симпозіума „Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезе. – Черкаси, 2006. – С. 145-146 (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Чуян Е.Н., Заячникова Т.В. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на изменение функциональной активности лимфоцитов и нейтрофилов крови крыс при воздействии миллиметрового излучения // IV з’їзд Українського біофізичного товариства (Донецьк, 2006 р.). Тези доповідей. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 145-146. Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Модифицирующее действие гипокинетического стресса на поведенческие реакции у крыс при экспериментально вызванной висцеральной боли // Матеріали ІІІ Всеукраїнськой наукової конференції „Психофізіологічні та вісцеральні функцій в нормі і патології”. – Киів, 2006. – С. 47. Чуян Е.Н., Джелдубаева Э.Р., Заячникова Т.В., Чуян Е.Н. Аналгетическое действие низкоинтенсивного электромагнитного излучения крайне высокой частоты // Материалы международного симпозиума 17-19 мая 2007 г. – Киев, 2007 – С. 207-208. (проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки належать здобувачеву). Заячникова Т.В., Вит Е.С., Костюк А.С. Гипокинетический стресс модифицирует болевую чувствительность крыс в тесте “горячая пластинка” // Материалы научно-практической конференции “Теоретические и практические аспекты современной медицины”, 20 апреля, 2006. – С. 65. Заячникова Т.В. Влияние гипокинетического стресса на иммунологическую реактивность у животных // Тезисы докладов ХIII Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, секция “Биология”. – Москва, МГУ, 2006. – С. 94-95. АНОТАЦІЯ Заячникова Т.В. Зміна больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного стресу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2007. Дисертація присвячена дослідженню зміни больової чутливості щурів під впливом гіпокінетичного (ГК) стресу різной тривалості. Показано, що ГК стрес змінює поведінкові реакції у щурів як при дії больових стресів (у “формаліновому” і “оцтовому” тестах), так і больову чутливість на пороговому рівні в тестах “гарячої пластинки” і електростимуляції, що свідчить про модифікуючу дію ГК на больову чутливість тварин незалежно від природи больового подразника. При цьому модифікуючий ефект ГК стресу на больову чутливість залежить від тривалості обмеження рухливості. При адаптації щурів до нетривалого ГК стресу (1-6-та доба) відзначалося зменшення тривалості больових реакцій на фоні збільшення больового порогу і рівня витривалості болю, тривалості рухової активності, відновлення кореляційних і кластерних взаємозв'язків між вивченими поведінковими проявами, синхронізація ритмічних процесів больової чутливості щурів у мікродіапазоні, що є оптимальним для розвитку адаптивної поведінки і свідчить про розвиток в організмі щурів перехресної або крос-адаптації. На фоні блокади опіоїдних рецепторів модулюючий вплив ГК стресу на рівень больової чутливості знизився, що доводить участь системи опіоїдних пептидів у механізмах модифікуючої дії ГК стресу на больову чутливість. При тривалій ГК (7-9-та доба) відзначалося збільшення тривалості больових реакцій, зменшення тривалості рухової активності, больового порогу і рівня витривалості болю, роз'єднування взаимозв'язків між больовими і небольовими поведінковими проявами, розвиток десинхронозу, що пов'язане з розвитком першої стадії стресу – реакції тривоги, при якій відбувається гіперактивація стрес-реалізуючих на фоні пригнічення активності стрес-лімітуючих систем організму. Ключові слова: гіпокінетичний стрес, больова чутливість, тонічний біль, вісцеральний біль, гострий біль, стрес-лімітуюча система, стрес-реалізуюча система, опіоїдні пептиди. АННОТАЦИЯ Заячникова Т.В. Изменение болевой чувствительности крыс под влиянием гипокинетического стресса. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. – Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2007. Диссертация посвещенна исследованию изменений болевой чувствительности крыс под влиянием гипокинетичного (ГК) стресса разной продолжительности. Показано, что ГК стресс изменяет поведенческие реакции у крыс как при действии болевых стрессов (в “формалиновом” и “уксусном” тестах), так и болевую чувствительность на пороговом уровне в тестах “горячей пластинки” и электростимуляции, что свидетельствует о модифицирующем действии ГК на болевую чувствительность животных вне зависимости от природы болевого раздражителя. Данный эффект ГК стресса зависит от продолжительности ограничения подвижности. При адаптации крыс к непродолжительному ГК стрессу (первые – шестые сутки) отмечается повышение резистентности к болевым факторам, что выражается в уменьшении продолжительности болевых реакций на фоне увеличения болевого порога и уровня выносливости боли в тестах “горячей пластинки” и электростимуляции и двигательной активности в “формалиновом” и “уксусном” тестах. Данные корреляционного, кластерного и косинор-анализов свидетельствуют о том, что в механизмах модифицирующего действия ГК стресса на болевую чувствительность в ранние сроки ограничения подвижности большое значение имеет восстановление взаимосвязей между болевыми и неболевыми поведенческими проявлениями. В частности, отмечается корригирующее и синхронизирующее действие ГК на ритмические процессы длительностей болевых и неболевых проявлений у крыс в микродиапазоне, что проявляется в большем сходстве амплитудно-фазовых характеристик с таковыми у животных, подвергнутых ложному действию болевого фактора, нежели у крыс, подвергнутых болевому воздействию. На фоне блокады опиоидных рецепторов гипокинетический стресс приводит увеличению продолжительности болевой реакции относительно значений у животных, подвергнутых комбинированному действию ограничения подвижности и болевого фактора, что доказывает участие системы опиоидных пептидов в механизмах модифицирующего действия гипокинетического стресса на болевую чувствительность. Выявленные изменения уровня болевой чувствительности при непродолжительном гипокинетическом стрессе (первые – шестые сутки) являются оптимальными для развития адаптивного поведения при болевом стрессе и свидетельствуют о развитии в организме крыс перекрестной или кросс-адаптации. Продолжительное ограничение подвижности (седьмые – девятые сутки) приводит к уменьшению резистентности организма к болевым факторам, что проявляется в увеличении длительности болевых реакций на фоне уменьшения двигательной активности в “формалиновом” и “уксусном” тестах, болевого порога и уровня выносливости боли в тестах “горячей пластинки” и электростимуляции,. Данные корреляционного и кластерного анализов свидетельствуют о разобщении и изменении корреляционных взаимосвязей между данными поведенческими проявлениями. Косинор-анализ выявил развитие десинхроноза, причем даже в большей степени, чем у крыс, подвергнутых изолированному действию болевого фактора. Данные изменения, по-видимому, связаны с развитием первой стадии стресса – реакции тревоги, при которой происходит гиперактивация стресс-реализующих на фоне угнетения активности стресс-лимитирующих систем организма. Следовательно, модифицирующий эффект ГК стресса на болевую чувствительность у крыс в экспериментальных болевых тестах зависит от продолжительности ограничения подвижности. При этом изменение болевой чувствительности (уменьшение и увеличение) животных при ГК стрессе может служить критерием перехода эустресса в дистресс. Ключевые слова: гипокинетический стресс, болевая чувствительность, тоническая боль, висцеральная боль, острая боль, стресс-лимитирующая система, стресс-реализующая система, опиоидные пептиды. SUMMARY Zayachnikova Т.V. Change of pain sensitiveness of rats under an influence of hypokinetic stress. – Manuscript. Thesis for a candidate degree of biological sciences on speciality 03.00.13 - physiology of man and animals - Taurida National University named after V.I.Vernadsky, Simferopol, 2007. The thesis is devoted to research of pain sensitiveness change under an influence of hypokinetic (HK) stress in the animals during development of pain syndromes. HK stress modifies both behaviour reactions of rats at the action of pain stress (in “formalin” and “vinegar” tests) and pain sensitiveness at threshold level in “hot plate” and electrostimulation tests, that testifies for a modification effect of HК on the pain sensitiveness of the animals regardless of pain irritant nature. On the whole, modification effect of HК stress on pain sensitiveness depends on mobility limitation duration. During a period of rats adaptation to short duration of HК (1-6 days) the diminishing reactions of pain duration were marked on a background of multiplying pain threshold and endurance of pain level, duration of motive activity, renewal of correlations and cluster intercommunications between the studied behaviour display a synchronization of pain sensitiveness rhythmic processes of rats in microrange, that is an optimum for adaptive conduct development which is an evidence of cross-adaptation development in the rats organism. Modulating influence of HK stress on the level of pain sensitiveness went down on a background of blockade of the opioid receptors, that proved that the system of opioid peptides participates in the mechanisms of HK stress modifying action of pain sensitiveness. Multiplying reactions of pain duration, diminishing of motive activity duration, pain threshold and level of pain endurance were marked during prolonged HК (7-9 days), intercommunications between painful and unpainful behaviour display disjoining, development of desynchronization, that is related to the first stage of stress development – reactions of alarm, when hyperactivating of stress on a background of oppressing of the stress-limiting systems of the organism activity takes place. Keywords: hypokinetic stress, pain sensitivity, tonic pain, visceral pain, sharp pain, stress-limiting system, stress-realizing system, opioid peptides. Підписано до друку 20.08.2007 Формат 60x84/16 Тираж 100 Надруковано у видавничому відділі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського 95007, м. Сімферополь, Пр-кт, Ак. Вернадського, 4 PAGE 1 час спостереження (хвил)

Похожие записи