.

Застосування мезодіенцефальної електромодуляції на санаторно-курортному етапі реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2726
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут медичної

реабілітації та курортології МОЗ України

Зоярнюк Оксана Сергіївна

УДК 616.213 – 005.1 – 036.82.84

Застосування мезодіенцефальної електромодуляції на санаторно-курортному
етапі реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт

14.01.33. – курортологія та фізіотерапія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі факультетської терапії, фізіотерапії,
медичної реабілітації та курортології з курсом сестринської справи
Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Науковий керівник – доктор медичних наук, професор

Шмакова Ірина Петрівна,

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, професор кафедри факультетської терапії, фізіотерапії,
медичної реабілітації та курортології з курсом сестринської справи.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Самосюк Іван Захарович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ
України,

завідувач кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології.

Доктор медичних наук, професор

Єжова Вікторія Олександрівна,

Кримський республіканський НДІ фізичних методів лікування і медичної
кліматології

ім. І. М. Сеченова, провідний науковий співробітник відділу неврології.

Провідна установа – Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, кафедра фізіотерапії та

курортології, м. Харьків.

Захист дисертації відбудеться “16” грудня 2004 р. о 10.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ
України за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий “15”листопада 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Г. О. Дмитрієва

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Широке розповсюдження ішемічного інсульту, високі
показники інвалідності та смертності, зростання захворюваності серед
осіб молодого і середнього віку обумовили актуальність проблеми
реабілітації хворих на дану патологію. (Виничук С. М., Довбонос Т. А.,
2002; Самосюк І. З., 2003, Лобода М. В., 2003; Бабов К. Д., 2004,).

Згідно до даних ВООЗ щороку у світі інсульт вражає близько 20 млн. осіб,
з них понад 1,5 млн. – у об’єднаній Європі. В Україні Центром медичної
статистики МОЗ у 2002 році зареєстровано 188 443 випадків інсульту при
цьому майже 80% припадає на ішемічний інсульт. Смертність від цього
захворювання продовж останніх десятиріч незмінно посідає друге місце у
структурі загальної смертності населення (Думін П. В., 2000; Виничук С.
М., Черенько Т. М., 2003; Донич Г. С., 2004; Barber P. A., 2003).

Водночас, інсульт часто стає причиною первинної інвалідності та
тимчасової непрацездатності. У 30% – хворих після інсульту визначається
геміпарез, у 33% – когнітивні і у 27% — мовні порушення. Майже третина
хворих у повсякденному житті потребує сторонньої допомоги. Наслідком
цього є величезні економічні збитки (у розвинених країнах 4% фінансових
витрат, що спрямовані на охорону здоров’я, відшкодовується на лікування
інсульту) (Гусев Е. И. и соавт., 2001; Волошин П. В., 2002; Жулев Н. Н.,
2002; Сопільник А. М., 2002; Кадыков А. С., 2003; Adams H. P. et al,
2003).

Незважаючи на наявність досить стрункої системи державних,
соціально-економічних, психологічних та інших заходів, спрямованих на
ефективне і раннє повернення хворих та інвалідів у суспільство, тількі
10-20% хворих, які перенесли ішемічний інсульт, повертаються до праці.
Все це визначає медичну та соціально-економічну значущість
відновлювального лікування і необхідність подальшого пошуку нових
ефективних технологій реабілітації, в тому числі, на
санаторно-курортному етапі (Тондій Л. Д. і співавт., 2001; Боголюбов В.
М. и соавт., 2002; Лисенюк В. П. и соавт., 2003; Богатирьова Т. В. и
співавт., 2002; Горбунов Ф. Е., Кочетков А. В., 2003; Шмакова И. П. и
соавт., 2003; Cowan W. M., Kandel E. R., 2001).

Ґрунтуючись на сучасних концепціях механізму дії фізичних чинників,
доцільним вбачається багаторівневий системний підхід до реабілітації
постінсультних хворих, який реалізується шляхом впливу на різні відділи
центральної нервової системи (кіркові, підкірково-стовбурові,
сегментарно-м’язові) (Пономаренко Г. Н., 2002; Самосюк І. З., 2003;
Ежова В. А., 2004).

Одним з нових напрямків у лікуванні цереброваскулярних захворювань, в
тому числі ішемічного інсульту, є застосування транскраніальних
імпульсних електрострумів, що здійснюють регулюючий вплив на
лімбіко-ретикулярний комплекс і підкіркові вегетативні центри (Кенц В.
В. и соавт., 2001; Оржешковский В. В., 2004). Серед них –
електротерапевтичний метод мезодіенцефальної електромодуляції (МДМ), при
якому використовуються специфічні імпульсні струми низької частоти.
Завдяки активному впливу на мезодіенцефальні структури мозку
збільшується нейросекреція гормонів, підсилюються репаративні процеси,
стимулюється імунна система. Активізація виходу нейропептидів у
системний кровообіг сприяє регуляції діяльності органів і тканин,
нейрональній активністі, поліпшує пам’ять та поведінку (Кадыков А. С.,
2003; Шмакова І. П., Даниленко Е. А., 2003; Черникова А. Н., 2004).

Водночас, слід зауважити, що досі ще не вивчено особливості впливу
методу МДМ на функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні
показники у означеного контингенту хворих, які перебувають на
санаторно-курортному етапі реабілітації, з урахуванням тривалості
захворювання та супутньої патології. Відсутні чіткі рекомендації щодо
диференційованих підходів до призначення методу МДМ. Зазначене стало
підставою для проведення даного дослідження.

З’вязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації є фрагментом планової держбюджетної науково-дослідної
тематики кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології
Одеського державного медичного університету, яка присвячена вивченню
впливу трансцеребральних методів електротерапії на стан мозкового
кровообігу у хворих з судинною патологією (№ держреєстрації
0102U006576). Фрагмент НДР, присвячений застосуванню методу МДМ у
реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, виконано
безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження. Підвищення ефективності медичної реабілітації хворих,
які перенесли ішемічний інсульт, на підставі диференційованого
застосування методу мезодіенцефальної електромодуляції на
санаторно-курортному етапі.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості клініко-функціонального стану нервової системи,
церебральної гемодинаміки, електрогенезу головного мозку, окремих
біохімічних та імунологічних показників на етапі санаторно-курортної
реабілітації у хворих, які перенесли ішемічний інсульт.

2. Простежити динаміку клініко-нейрофункціональних і лабораторних
показників у досліджуваного контингенту хворих під впливом
реабілітаційного комплексу з залученням методу мезодіенцефальної
електромодуляції.

3. Виявити особливості механізму лікувальної дії та науково обґрунтувати
можливість застосування з реабілітаційною метою методу мезодіенцефальної
електромодуляції у хворих, які перенесли ішемічний інсульт.

4. Розробити та обґрунтувати диференційовані схеми щодо залучення методу
мезодіенцефальної електромодуляції до реабілітаційного комплексу хворих,
які перенесли ішемічний інсульт, з урахуванням тривалості захворювання
та наявної супутньої патології.

5. Дослідити безпосередні та віддалені результати реабілітації хворих,
які перенесли ішемічний інсульт, із залученням в реабілітаційний
комплекс методу мезодіенцефальної електромодуляції.

Об’єкт дослідження – 153 хворих на ішемічний інсульт в процесі
реабілітації.

Предмет дослідження – стан різних функціональних систем у хворих на
ішемічний інсульт під впливом методу МДМ на санаторно-курортному етапі
реабілітації.

Методи дослідження: клінічні, нейрофункціональні інструментальні,
загально-лабораторні, біохімічні, імунологічні.

Наукова новина отриманих результатів:

Вперше, на підставі проведених клінічних, нейрофункціональних,
біохімічних та імунологічних досліджень встановлено особливості дії
методу МДМ на санаторно-курортному етапі реабілітації на пато- та
саногенетичні механізми у хворих, які перенесли ішемічний інсульт:
покращання стану церебральної гемодинаміки, електрогенезу головного
мозку; ліпідного обміну, реологічних властивостей крові, що сприяло, у
свою чергу, регресу неврологічної симптоматики, а саме – збільшення
обсягу активних рухів і м’язової сили, зменшення м’язового тонусу,
зниженню артеріального тиску.

Одержані нові додаткові дані щодо патогенетичної дії методу МДМ – впливу
на імунну систему у даної категорії хворих: позитивну динаміку відхилень
з боку Т-ланки імунної відповіді, зниження рівню протимозкових антитіл і
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), підвищення неспецифічного
імунологічного захисту.

Встановлено особливості впливу методу МДМ залежно від тривалості
захворювання: у періоді ранньої реабілітації позитивна динаміка
клініко-функціонального стану хворих зумовлена переважно покращанням
мозкового кровообігу, біоелектричної активності головного мозку і
нормалізацією біохімічних показників; у періоді пізньої реабілітації – в
основному, за рахунок нормалізації біохімічних показників і меншою мірою
– поліпшенням церебральної гемодинаміки та електрогенезу головного
мозку.

Обґрунтовано диференційовані підходи до використання методу МДМ в
реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, з урахуванням
тривалості захворювання та наявної супутньої патології (деклараційний
патент України на винахід № 60452А від 15.10.03 “Спосіб реабілітації
хворих, які перенесли ішемічний інсульт, на санаторно-курортному етапі
лікування”).

Практичне значення отриманих результатів

Запропоновано конкретні методики МДМ з урахуванням особливостей
загального стану пацієнтів, тривалості захворювання, наявної супутньої
патології. Означений метод дозволяє збільшувати обсяг кінезотерапії у
постінсультних хворих і активізувати процес рухової реабілітації за
рахунок позитивного впливу на перебіг постінсультних артропатій та
артеріальної гіпертензії.

Метод є неінвазивним і простим у виконанні, фактично позбавлений
протипоказань і небажаних ефектів, добре переноситься хворими, у зв’язку
з чим може бути використаним на різних етапах реабілітаційного процесу
(стаціонар, поліклініка, санаторно-курортні заклади).

Для широкого впровадження у практику видано інформаційний лист “Спосіб
реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, з використанням
методу мезодіенцефальної електромодуляції”, Укладачі: Шмакова І. П.,
Зоярнюк О. С. – Одеса, 2003. – №38.

Результати роботи впроваджено у практику відділення ранньої реабілітації
хворих з цереброваскулярною патологією санаторію “Лермонтовський” та
“Куяльник” Одеського відділення ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, санаторного
підприємства “Росія” (Одеса), клінічного санаторію ім. В.П.Чкалова МОЗ
України (Одеса). Матеріали роботи використовували у навчальному процесі
кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології Одеського
державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача

Дисертація є самостійною роботою автора. Дисертантом здійснено
інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури стосовно
досліджуваної проблеми, обґрунтовано доцільність теми наукового
дослідження. Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, розроблено
план лабораторних та інструментальних досліджень, їх аналіз в динаміці,
призначення лікування. Автором особисто проведено узагальнення,
інтерпретацію, статистичну обробку результатів досліджень, формулювання
висновків, написання та оформлення дисертації.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації було доповідано та обговорено на засіданнях
Обласного Одеського наукового товариства фізіотерапевтів і курортологів
(2002 – 2004 рр.); клінічних конференціях санаторію “Лермонтовський”
(2002 – 2004 рр.); засіданні Вченої ради факультету післядипломної
освіти і науково-практичному семінарі студентів і молодих вчених,
присвяченому 25-річчю кафедри фізіотерапії, медичної реабілітації та
курортології (Одеса, 2002 р.); обласній науково-практичній конференції
“Нове в вегетології: діагностика, лікування та реабілітація” (Одесса,
2002 р.); науково– практичній конференції молодих вчених “Вчені
майбутнього” (Одеса, 2002 р.); ІІІ міжнародній практичній конференції
“Культура здоров’я як предмет освіти”, (Херсон, 2002 р.); ІІ з’їзді
Всеукраїнської Асоціації фізіотерапевтів та курортологів за міжнародною
участю “Лікувальні фізичні чинники та здоров’я людини” (Одеса, 2003 р.),
науково-практичної конференції за міжнародною участю “Актуальні питання
фізіотерапії і медичної реабілітації (Одеса, 2004 р.); V
науково-практичної конференції за міжнародною участю “Рання медична
реабілітація: здобутки, проблеми, перспективи” (Ужгород, 2004 р.).

Публікації

За темою дисертації опубліковано 17 робіт, в тому числі 4 статті у
наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, розділ у
монографії в співавторстві, 1 деклараційний патент України на винахід, 1
інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації

Дисертацію викладено на 182 аркушах машинописного тексту.

Структура: вступ, огляд літератури, матеріали та методи дослідження,
характеристики обстежених хворих, розділи власних спостережень, аналіз і
узагальнення результатів досліджень, висновки.

Перелік використаної літератури містить 278 вітчизняних та закордонних
джерел.

Робота ілюстрована 47 таблицями і 10 малюнками.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведено клініко-інструментальне та лабораторне обстеження 153 хворих,
які перенесли ішемічний інсульт, віком від 30 до 60 років, серед яких
було 109 (71,2 %) чоловіків і 44 (28,8%) жінки. Важливо підкреслити, що
переважали особи працездатного віку (середній вік сягав 51,1±6,1 рік).

Клінічний діагноз встановлювали відповідно до Міжнародної класифікації
хвороб Х перегляду.

Клініко-неврологічне дослідження включало аналіз скарг, даних
неврологічного статусу (вивчення рухових, рефлекторних, координаційних
та інтелектуально-мнестичних функцій), а також змін артеріального тиску
і виразності вегетативних розладів.

Проводили дослідження уваги за таблицями Шульте; пам’яті – за допомогою
“Подвійного тесту” Бородкіна-Смирнова.

При визначенні рухових порушень враховувалися: обсяг активних рухів,
м’язова сила, стан м’язового тонусу. З метою кількісної оцінки різних
параметрів елементарних функцій використовувалася уніфікована шкала Т.
Д. Демиденко.

Методом, що характеризував стан мозкового кровообігу, була
реоенцефалографія (РЕГ). Реєстрація РЕГ здійснювалася за допомогою
реографічної приставки Р4-02. Використовувалися стандартні симетричні
фронтально-темпоральні та окціпіто-мастоїдальні відведення праворуч та
ліворуч, які відображували стан кровообігу відповідно у басейні
внутрішніх сонних артерій (БВСА) та вертебрально-базилярному басейні
(ВББ) (Єниня Г. И., 1973; Зенков Л. Р., Ронкин М. А., 1991; Верещагин и
соавт., 1993). РЕГ кожного хворого піддавалася якісному (візуальному) та
фазово-амплітудному кількісному аналізу.

Для вивчення стану функціональної активності головного мозку проводилось
дослідження електрогенезу головного мозку за допомогою
електроенцефалографії (ЕЕГ). Запис здійснювався на 10-канальному
електроенцефалографі “Nihon Kohden” (Японія). Застосовувалася міжнародна
система розташування електродів “10–20”. Реєстрація потенціалів
виконувалася за допомогою монополярних і біполярних (поздовжніх,
поперечних, діагональних) відведень, а також комутації електродів
“ланцюжком” по кількох каналах для уточнення локалізації осередку з
наступною візуальною оцінкою даних та їх комп’ютерною обробкою. Для
вивчення функціональних можливостей головного мозку використовувалися
функціональні проби: з розплющенням очей, ритмічною фотостимуляцією
(9–25 Гц) і гіпервентиляцією (Зенков Л. Р., Ронкин М. А., 1991).

Численні дані щодо ролі ліпідного обміну в патогенезі ішемічного
інсульту (Григорова И. А., 1999; Богацкая Л. Н., Новикова С. Н., 1999;
Титов В. Н., 2000; Климов А. Н., 2003) зумовили включення до комплексу
досліджень вивчення стану ліпідного обміну. Визначався рівень загального
холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів низької
щільності (ХС-ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності
(ХС-ЛПДНЩ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ),
розраховувався індекс атерогенності (ІА).

Реологічні властивості крові вивчалися за наступними показниками:
протромбіновий індекс (ПІ), толерантність плазми до гепарину, коаліновий
час, фібриноген, активність фібринози, фібринолітична активність крові,
тривалість агрегації тромбоцитів з АДФ, протамінсульфатний тест (ПС-Т),
етаноловий тест (ЕТ-С).

Сучасні дослідження свідчать про значний вплив автоімунних процесів на
перебіг ішемічної хвороби мозку (Геладзе Н. Г., 2001; Евсеев В. А. и
соавт., 2002; Liao S. L. et al., 2001; Tarnacka B., Gromadzka G.,
Czlonkowska A., 2002;), отже, доцільним було вивчення цих процесів
шляхом оцінки імунного гомеостазу, а також інтенсивності автоімунних
реакцій до тканин мозку.

Оцінка безпосередніх результатів реабілітації проводилася за критеріями
ефективності реабілітації хворих, які перенесли мозковий інсульт,
відповідно до рекомендованих стандартів санаторно-курортного лікування
для різних клініко-реабілітаційних груп (2003). Динаміка відновлювання
рухових функцій та побутової активності визначалась за шкалою Бартеля.

Основними критеріями розподілу обстеженних хворих по чотирьох КРГ були:
ступінь виразності постінсультних порушень, давнина інсульту, характер
перебігу основного захворювання, наявність супутньої соматичної
патології. Критерії ефективності реабілітації для кожної КРГ визначались
відповідно до ступеня тяжкості наявних порушень. Показниками
ефективності реабілітації у зазначених групах слугували ступені
поліпшення: 1) рухових функцій; 2) загально-соматичного стану; 3)
самообслуговування та побутової активності; 4) працездатності.

Результат реабілітації оцінювався як “добрий”, якщо три або усі чотири
показники досягали рівню, відповідного критерію ефективності для певної
КРГ; як “задовільний” – якщо два показники узгоджувалися з цими
критеріями; “незадовільний”, якщо бажаного рівню досягали менше двох
показників.

В роботі досліджувалась ефективність реабілітаційних комплексів із
залученням методу МДМ. Застосовувався модульований струм частотою 80-100
Гц, силою 2-4 мА, тривалістю імпульсу (4±0,25) мс з поступовим
збільшенням сили струму і тривалості експозиції та наступним їх
зниженням, на курс – 8-12 процедур.

Для оцінки вірогідності розбіжності порівнюваних показників у групах,
що вивчалися, використовувався параметричний критерій Стьюдента (р),
непараметричний критерій Вілкоксона (z), критерій сполученності Пірсона
(?2) та критерій МакНемара для зв’язаних виборок (Реброва О.Ю., 2002;
Пономаренко Г. Н., 2003).

Результати досліджень та їх обговорення

На підставі обстеження 153 хворих, які перенесли ішемічний інсульт і
перебували на санаторно-курортному етапі реабілітації, встановлено, що
основними скаргами були: слабість і обмеження рухів в уражених кінцівках
у 118 (77,1%), утруднення при ходінні – у 106 (89,8%), біль у суглобах
уражених кінцівок – у 85 (55,6 %) і порушення при самообслуговуванні – у
84 (54,9%) хворих, які потребували часткової або постійної сторонньої
допомоги. Найбільш часто хворі нарікали на постійне чи періодичне
підвищення артеріального тиску – 143 (93,5%), головний біль – 136
(88,9%), прогресування зниження пам’яті – 130 (85,0%), загальну слабість
і зниження працездатності – 85 (55,7%), запаморочення – 73 (47,7%),
дратівливість і порушення сну – 65 (42,5 %).

При об’єктивному неврологічному дослідженні виявлено, що провідними
симптомами були рухові порушення у вигляді геміпарезу у 118 (77,1%)
хворих, головним чином помірної тяжкості за шкалою Т. Д. Демиденко – у
77 (50,3%); психоорганічний синдром різного ступеня – у 130 (85,0%),
мовні порушення – у 61 (39,9%) хворих.

Серед супутньої патології переважали захворювання серцево-судинної
системи: артеріальна гіпертензія – у 143 (93,5%), ішемічна хвороба
серця, міокардіодістрофії і порушення серцевого ритму – у 140 (92,0%)
осіб. Характерно, що у більшості хворих – 88 (55,6%) виявлялися
постінсультні артропатії. Наявність виразної та стійкої артеріальної
гіпертензії, а також постінсультних артропатій значно обмежувала
можливість проведення активної рухової реабілітації та
фізіотерапевтичних процедур.

Дослідження церебральної гемодинаміки до лікування дозволили визначити
порушення різного характеру в усіх 153 (100%) пацієнтів: зниження рівню
мозкового кровообігу – у 127 (83,0%), підвищення тонусу артерій – у 142
(92,8%), зниження еластичності судинної стінки – у 148 (96,7%),
асиметрії мозкового кровообігу у 129 (84,1%) і порушення венозного
кровообігу у 141 (92,2%) хворих.

Якісна і кількісна оцінка отриманих ЕЕГ-даних свідчила про її
дезорганізацію у 101 (81,5%) пацієнтів, відсутність нормальних
регіонарних розбіжностей – у 85 (68,5%), наявність міжнапівкульової
асиметрії ЕЕГ-хвиль – у 16 (12,9%), вогнищевої патологічної активності –
у 120 (78,4%), порушення відповіді на функціональні проби – у 93 (79,9%)
обстежених.

Аналіз ліпідограм до початку лікування показав, що у 96 (67,8%) хворих
спостерігалися порушення ліпідного обміну.

Зміни реологічно-коагуляційних властивостей крові свідчили про
гіперкоагуляцію і стосувалися рівною мірою згортувальної та
протизгортувальної систем крові у 94 (61,4 %) пацієнтів.

Імунологічними дослідженнями хворих, які перенесли ішемічний інсульт і
перебували на санаторно-курортному етапі реабілітації, виявлено ряд
суттєвих відхилень у досліджуваних ланках імунної системи. Зміни з боку
Т-клітинної ланки імунітету, яку оцінювали шляхом СД-типірування з
використанням панелі моноклональних антитіл, проявлялися помірною
депресією Т-клітинної ланки імунної відповіді, про що свідчить зниження
загальної популяції Т-лімфоцитів переважно за рахунок зниження СД8+–
супресорів до 18,2±1,6% при нормі 26,1±0,2% (р0,05).

Вищенаведена клініко-неврологічна ефективність РК з залученням
МДМ-терапії можна пояснити особливостями механізму дії цього методу.
Відомо, що при підвищенні функціонального навантаження на нейрони під
впливом повторних процедур МДМ відбувається розгалужування дендритів і
зростання синаптичних контактів, а також відновлювання здатності
нервових структур регенерувати імпульси, активізувати кровообіг. МДМ
призводить до реалізації генетично детермінованих контактів нервових
клітин, які за умов спокою зберігають лише потенційну можливість
утворення міжклітинних синаптичних зв’язків (Ушаков А.А., 1996; Лебедев
В. П., 1998; Рычкова С. В., 1998;).

$

?

°

o

7

&

?

¬

®

°

?

?

?

?

Oe

O

U

Ue

TH

?

?

0,05).

Означена динаміка інтелектуально-мнестичних функцій у хворих основної
групи, імовірно, пов’язана з виходом у системний кровообіг
нейропептидів, стимульованих методом МДМ, які впливають на нейрональну
активність, процеси нервової діяльності, пам’ять і поведінку (Голубев В.
И. и соавт.1994; Заболотных И. И. и соавт 1998). Широкий спектр дії
опіоїдних пептидів чинить регулюючий вплив на різні фізіологічні
процеси, в тому числі, і на центральні ланки вазомоторних рефлексів, що
призводить до стабілізації артеріального тиску і амплітуди його коливань
(Акимов В. А. и соавт., 1998; Заболотных В. А. и соавт., 1998).

Так, у хворих, які отримували МДМ-терапію, відзначалися сприятливі
зрушення артеріального тиску: у 61,5% хворих основної групи досягалася
нормалізація артеріального тиску, у 46,2% була отримана можливість
зниження дози гіпотензивних препаратів, а у 14,4% осіб гіпотензивні
препарати вдалося відмінити. У контрольній групі ці показники склали
відповідно: 40,8%; 20,4%; 4,1% (р0,05).

Аналіз коагулограм хворих основної групи після лікування виявив
підвищення фібринолітичної активності крові у 1,5 разу більш, аніж у
контрольній, а також статистично вірогідне підвищення коалінового часу і
зниження фібриногену. Тривалість агрегації тромбоцитів з АДФ в основній
групі збільшувалась удвічи (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020