.

Вегетативна адаптація серцево-судинної системи у дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні і вражені гострими респіраторними інфекціями: Авт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2827
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАСЮТА Дмитро Іванович

УДК 616-053.2-616.1:911.3

ВЕГЕТАТИВНА АДАПТАЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ,
ЯКІ МЕШКАЮТЬ У ВЕЛИКОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ
І ВРАЖЕНІ ГОСТРИМИ РЕСПІРАТОРНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ

14.01.10 – педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор
Дорофєєва Галина Діомидівна,
Донецький державний медичний університет,
професор кафедри дитячих хвороб № 2

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Сукачова Ганна Іванівна,
Харківський державний медичний університет,
професор кафедри факультетської педіатрії
та медичної генетики

доктор медичних наук, професор
Ткаченко Юлій Петрович,
Запорізький державний медичний університет,
завідувач кафедри госпітальної педіатрії

Провідна установа Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України,
педіатричний відділ, м. Київ

Захист відбудеться “26” листопада 1999 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (адреса: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “16” жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат медичних
наук, доцент Л.І. Овчаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забруднення навколишнього середовища на великих територіях України створює реальні умови для погіршення здоров’я населення, в першу чергу дітей, організм яких найбільш чутливий до екопатологічних факторів і стресових впливів (Шандала М.Г., Звиняцковський Я.І., 1988; Теддер Ю.Р., Гудков А.Б., 1994; Вельтищев Ю.В., 1996; Сливіна Л.П., Лопатіна Т.П., 1996). Різні екопатологічні фактори, які діють протягом тривалого часу, порушують функціонування багатьох органів і систем, в першу чергу – вегетативної нервової системи, як оперативно реагуючої ланки регуляції гомеостазу, і серцево-судинної системи, як системи інтегрального реагування на усякий зовнішній вплив, яка відображає напругу гормонально-гуморального, вегетативного та центрального механізмів гомеостазу (Казначеєв В.П. і співавт., 1980; Баєвський Р.М., 1989; Кутепов Є.М. і співавт., 1990; Квашніна Л.В., 1996). Зміна функціонального стану цих систем знижує адаптаційні можливості системи кровообігу та порушує вегетативну адаптацію навіть у здорових дітей (Капранов С.В., 1994; Плотникова А.І. і співавт., 1994; Барков Л.В. і співавт., 1996; Воляник М.Н. і співавт., 1996; Журавель А.А., 1996; Поберська В.А., Крадінова О.А., 1996). Під час виникнення різних захворювань порушення вегетативної адаптації посилюються (Гальцева Л.А. і співавт., 1991; Кулінич Т.Є. і співавт., 1994; Куприненко Н.Б., 1995; Мощич П.С. і співавт., 1998). Це призводить до погіршення перебігу хвороби та затримує процеси реконвалесценції, що вимагає додаткового фармакологічного впливу. Проте в літературі практично відсутні відомості про особливості вегетативної адаптації серцево-судинної системи у дітей, мешканців великих промислових регіонів, при виникненні у них найбільш поширеної патології – гострих респіраторних захворювань. Недостатньо розроблені показання для корекції порушень адаптації і вегетативної дисфункції таких хворих, недостатньо оцінена ефективність застосування з цією метою адаптогенів, хоч це має велике практичне значення.
Зв’язок теми з планом наукових робіт установи. Дисертація є фрагментом кафедральної науково-дослідної роботи “Синдроми дисплазії сполучної тканини серця у дітей, клініка, особливості адаптації, диспансеризація”, № держ. реєстрації 0199V000167.
Мета роботи. Підвищення ефективності діагностики змін у стані вегетативної адаптації серцево-судинної системи у “здорових” і хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні, і обгрунтування засобів корегуючої терапії.
Задачі дослідження.
1. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системи у дітей, які мешкають у Донецькому промисловому регіоні, на основі комплексу клінічних та інструментальних досліджень.
2. Вивчити стан вегетативної адаптації серцево-судинної системи у дітей Донецького промислового регіону шляхом вивчення вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності, вегетативного забезпечення діяльності та функціонального стану центральної нервової системи.
3. Оцінити адаптаційні можливості серцево-судинної системи і функціональний стан центральної нервової системи у дітей з різними формами гострих респіраторних вірусних інфекцій.
4. Оцінити безпосередню та віддалену ефективність включення до комплексу терапії дітей з ускладненими формами гострих респіраторних вірусних інфекцій адаптогену женьшеня за даними стану вегетативної адаптації серцево-судинної системи.
5. Розробити показання до застосування адаптогену з метою корекції порушень вегетативної адаптації серцево-судинної системи під час гострих респіраторних вірусних інфекцій, враховуючи особливості адаптації і вегетативої дисфункції.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що майже у половини дітей, які мешкають у великому промисловому регіоні з несприятливим екологічним станом, порушені адаптаційні можливості системи кровообігу і більше, ніж у половини дітей, порушена вегетативна адаптація серцево-судинної системи. При виникненні ГРВІ порушення адаптації розвивались частіше і були найбільш виражені при ускладнених формах ГРВІ. Вивчена ефективність комплексної терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня, який корегує вегетативну дисфункцію і дезадаптацію.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення роботи мають безпосередній вихід у практичну охорону здоров’я. На основі проведених досліджень розроблений комплекс терапії ускладнених форм ГРВІ у дітей Донецького промислового регіону з включенням адаптогену (настоянки женьшеня), визначені показання до його застосування. Практичні рекомендації впроваджені в дитячому соматичному відділенні міської лікарні № 2 м. Зугреса, у дитячих поліклініках міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Донецька, міської лікарні № 6 м. Донецька, міської лікарні № 16 м. Донецька, відділенні гострих респіраторних захворювань міської дитячої лікарні № 2 м. Донецька. В результаті впровадження адаптогену женьшеня в комплексну терапію ускладнених форм ГРВІ на 2,3 дня скоротились строки лікування.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Автор особисто проаналізував вітчизняну та іноземну літературу з проблеми, що вивчалася. Автором особисто проводилась оцінка адаптаційних можливостей серцево-судинної системи (ССС) за показниками електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіографії (ЕХО-КГ), шифрування кардіоінтервалограм (КІГ) з визначенням вихідного вегетативного тонусу (ВВТ), вегетативної реактивності (ВР), оцінювався функціональний стан нервової системи за В.Я. Уманським, визначались характерологічні особливості особистості “здорових” та хворих з різними формами ГРВІ дітей, оцінка ефективності застосування комплексу терапії ускладнених форм ГРВІ з включенням адаптогену женьшеня.
Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проведена на міжкафедральній нараді співробітників кафедр дитячих хвороб № 2, пропедевтики дитячих хвороб, а також кафедри гігієни Донецького державного медичного університету ім. М. Горького. Матеріали дисертації повідомлені на ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю заслуженого працівника вищої школи України, д-ра мед. наук проф. Завгороднього Л.Г. (Донецьк, 1994); на конференції молодих вчених та спеціалістів Донецького медичного універсистету “Актуальні проблеми медицини Донбасу” (Донецьк, 1996); на V конгресі кардіологів України (Київ, 1997).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 статті у центральних журналах, 11 статей у збірниках наукових праць, 4 тези доповідей на конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 226 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що включає 271 джерело україно- та російськомовних авторів і 93 роботи зарубіжних авторів на 50 сторінках. Робота ілюстрована 45 таблицями та 10 малюнками, 1 випискою із історії хвороби хворого, над яким велись спостереження, що складає 40 сторінок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань обстежено 153 дитини у віці 7-14 років, мешканців промислового регіону Донбасу (м.м. Донецьк і Зугрес). 117 дітей хворіли на ГРВІ, а 36 дітей не хворіли ГРВІ і були віднесені до I контрольної групи (“здорові” діти). У 22 дітей була неускладнена форма ГРВІ, а у 95 дітей – ускладнені форми ГРВІ (у 33 – гострий бронхіт, у 62 – пневмонія). Хлопчиків було 82, дівчаток – 71. 36 дітей без проявів ГРВІ, які мали хронічні осередки інфекції з тією ж частотою, що й основна група дітей з ГРВІ, склали групу порівняння.
Усім “здоровим” та хворим дітям проводилось загальноприйняте клініко-лабораторне дослідження, оцінювались адаптаційні можливості системи кровообігу, стан вегетативної адаптації ССС, функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) та центральної нервової системи (ЦНС). У всіх обстежених дітей вивчені характерологічні особливості особистості за методикою Айзенка, модифікованої для дитячого віку (Гутман Б.В., 1993). Для визначення функціонального стану ССС усім дітям, крім визначення артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, розраховувались показники гемодинаміки, рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії за С.А. Душаніним (1988); проводилась ЕКГ з фазовим аналізом електричного циклу серця за М.К. Осколковою (1988), І.М. Воронцовим і І.А. Кельмансоном (1988), Н.В. Дмитрієвою (1989), ЕХО-КГ. Адаптаційні можливості системи кровообігу оцінювалися згідно з даними проби з дозованим фізичним навантаженням за Шалковим № 6 і за допомогою номограми з розрахунком показника r за А.В. Аболенською (1993).
Для оцінки вегетативної адаптації ССС використовувались дані ЕКГ, КІГ, таблиці О.М. Вейна, адаптовані до дитячого віку, з визначенням ВВТ, ВР, вегетативного забезпечення діяльності (ВЗД). Стан вегетативної адаптації оцінювався також шляхом комплексного аналізу показників КІГ за Г.С. Мельниковою (1989) з розрахунком показника рівня функціонування (РФ) ВНС за Н.Б. Куприненко (1995). Функціональний стан ВНС і ЦНС визначали експрес-методом за В.Я. Уманським (1993) з визначенням часу сенсомоторної реакції (ЧСР), швидкості переробки інформації (ШПІ), електричного опору шкіри (ЕОШ).
Статистична обробка результатів дослідження проводилась за загальноприйнятим методом середніх величин з оцінкою достовірності відхилень за критерієм Ст’юдента. Крім того, проводився кореляційний аналіз зв’язку показників, які вивчалися, з розрахунком коефіцієнта кореляції r. Математичні розрахунки виконані на персональній ЕОМ IBM-PC/AT.
Результати дослідження та їх обговорення. Проживання у великому промисловому регіоні з антропогенним забрудненням навколишнього середовища значно впливало на стан здоров’я дітей. Екологічне обтяження впливає вже на внутрішньоутробний розвиток дітей, погіршуючи перебіг пренатального, антенатального й інтранатального періодів, патологічний перебіг яких виявлено у 80,39±3,23% дітей. Група дітей, які часто і тривало хворіють, склала 60,78±3,94%, що вище, ніж в середньому по Україні. Хронічні осередки інфекції сформувались у 73,86±3,55% дітей. У 36,60±3,90% дітей відмічались алергічні реакції, які у 15,69±2,96% трансформувались в алергічні захворювання. В обстежених дітей часто відмічались такі характерологічні особливості особистості як інтраверсія (37,91±3,92%), високий рівень нейротизму (37,25±3,90%), високий рівень тривожності (45,75±4,03%). У третини обстежених дітей при постійному антропогенному забрудненні формувалась толерантність органів кровотворення на дію мінімальних або помірних доз токсикантів, яка проявлялася в мінімальній реакції з боку білої крові при виникненні ускладнених форм ГРВІ.
Вплив токсикантів на дітей в регіонах з антропогенним забрудненням призводить до порушень вегетативної адаптації ССС. У таких дітей часто зустрічались ваготонія (45,10±4,02%) і дистонія (20,92±3,29%), при низькій частоті – евтонії. В результаті комплексного аналізу показників КІГ у 61,12±8,43% дітей адаптація була порушена, переважно у вигляді напруження (33,33±7,84%) і виснаження (25,00±7,22%) адаптації.
Адаптаційні можливості ССС були порушені у 41,67±8,22% дітей. У 36,11±8,01% дітей реєструвався незадовільний або поганий показник якості реакції (ПЯР) Б.Н. Кушелєвського. Тип реакції ССС на навантаження був порушений у 27,78±7,48% дітей. У 30,00±8,51% дітей за даними ЕХО-КГ відзначались порушення функціонального стану міокарда. Переважало зниження скоротливої спроможності міокарда. Антропогенне забруднення атмосферного повітря, яке спричиняє рефлекторну спазму гладкої мускулатури дихальних шляхів, призводить до погіршення показників зовнішнього дихання і змінює тиск у легеневій артерії. Нормальний рівень систолічного та діастолічного тиску в легеневій артерії мали тільки 41,46±8,23% дітей незалежно від ВВТ.
Показники гемодинаміки у дітей, мешканців великого промислового регіону, були змінені. Дані наведені в табл. 1. Підвищувались хвилинний об’єм (ХО), систолічний об’єм (СО), знижувались загальний периферичний опір судин (ЗПОС), “подвійний добуток” (ПД). Найбільш значні порушення гемодинаміки відмічались у симпатикотоніків з підвищенням ХО і зниженням кінцево-систолічного об’єму (КСО). У ваготоніків кровообіг виявлявся найбільш ефективним з мінімальними значеннями ПД та коефіцієнту ефективності кровообігу (КЕК). Але при ваготонії знижувались кінцево-систолічний розмір (КСР) і КСО. Погіршення адаптаційних можливостей ССС проявлялось і змінами фазової структури електричного циклу серця. У 25,00±7,22% дітей фаза припинення збудження була триваліша за фазу збудження, і тільки у 22,22±6,90% дітей виявлено оптимальний стан міокарда. Найзначніші відхилення в електрофізіологічному стані міокарда відмічались у симпатикотоніків.
ВР і ВЗД також були порушені. 58,33±8,23% дітей, мешканців великого промислового регіону, мали порушення ВР переважно у вигляді гіперсимпатикотонії. Показник ВР (ІН2/ІН1) був підвищений у них до 2,73±0,29 ум. од.. У ваготоніків та евтоніків переважала гіперсимпатикотонія, у симпатикотоніків – асимпатикотонія. Гіперсимпатикотонічна спрямованість ВР, що властива дітям великого промислового регіону, пов’язана з підвищенням у них тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

Таблиця 1
Показники функціонального стану серцево-судинної системи, ВНС і ЦНС у хворих на ГРВІ дітей

I контрольна Хворі діти
Показники група ГРВІ Ускладнені форми ГРВІ
n = 36 n = 22 n = 95
M  m M  m Рк.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020