.

Цивільно-правові аспекти регулювання та взаємного захисту іноземних інвестицій на практиці України, Угорщини, Польщі та Словаччини: Автореф. дис… ка

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2666
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 347.2/3:339.727.22(417,43).

СЕМЕРАК ОЛЕКСАНДР СОЗОНОВИЧ

ЦИВIЛЬНО-ПРАВОВI АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВЗАЄМНОГО ЗАХИСТУ IНОЗЕМНИХ IНВЕСТИЦIЙ НА ПРАКТИЦI УКРАЇНИ, УГОРЩИНИ, ПОЛЬЩI ТА СЛОВАЧЧИНИ

Спеціальність: . 12.00.03 -Цивiльне право i цивiльний процес; сiмейне право; мiжнародне приватне право.

АВТОРЕФЕРАТ
Дисертації на здобуття наукового ступеня
Кандидата юридичних наук.

Київ – 1999
Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Кузнєцова Наталія Семенівна, завідувач кафедри цивільного права Київського університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Луць Володимир Васильович, професор Прикарпатський університет ім.В.Стефаника.

Кандидат юридичних наук, доцент Шишка Роман Богданович, доцент Університет внутрішніх справ МВС України

Провідна установа: Інститут держави і права ім.В.Корецького НАН України

Захитст відбудеться “8” вересня 1999 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.06. Київського університету імені Тараса Шевченка (252033, м.Київ, 33, вул.Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252033, вул.Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 4 серпня 1999 року

Вчений секретар Т.В.Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми дисертацiйного дослiдження. Структурна перебудова економiки України потребує виваженої, науково обгрунтованої i водночас ефективної iнвестицiйної полiтики. Як свiдчить свiтовий досвiд, в економiчному життi кожної країни iнвестицiї є домiнуючим фактором соцiальноекономiчного розвитку, вони сприяють забезпеченню iнтеграцiї нацiональної економiки України у свiтовий економiчний простiр. Однак, незважаючи на вигiдне геополiтичне розташування України, її природнi ресурси, науковий потенцiал, наявнiсть квалiфiкованих кадрiв, щорiчнi обсяги iноземних iнвестицiй в Українi, порiвняно з країнами Схiдної твропи, у 3-7 разiв меншi. Тому ключовим питанням збiльшення притоку капiталу в Україну є створення сприятливого правового клiмату для залучення iнозе쬬¬них iнвестицiй. Порiвняльний аналiз правового режиму iноземних iнвестицiй в Угорщинi, Польщi та Словаччинi свiдчить, що вони, на вiдмiну вiд України, першими серед постсоцiалiстичних країн розпочали створення правової бази для залучення iноземних iнвестицiй. I як наслiдок – в економiку Угорщини зବ¬рубiжнi iнвестори вклали понад 15 млрд. доларiв США. Друге мiсце серед нବ¬званих країн з перехiдною економiкою, за обсягом прямих iноземних iнвест謬¬цiй, посiла Польща. Безперечно, що правовий режим iнвестицiйної дiяльностi в Українi потребує докорiнного вдосконалення, оскiльки однiєю з причин н嬬¬задовiльного стану залучення iноземного капiталу в економiку України є вi䬬¬сутнiсть предметних теоретико-прикладних правових дослiджень. Водночас аналiз наявних вiтчизняних публiкацiй показує, що вони в основному присвя¬¬¬ченi переважно економiко-фiнансовим аспектам iнвестицiйної полiтики. Ст¬совно ж правового регулювання iноземних iнвестицiй, то здебiльшого в пуᬬ¬лiкацiях висвiтлюється вузьке коло названих проблем i вони не охоплюють усього спектра правовiдносин взагалi i цивiльних зокрема. Вагомий внесок у теорiю i методологiю цивiльно-правових проблем регулювання iноземних iн¬¬¬вестицiй в Українi внесли В.М.Коссак та А.В.Омельченко. Рiзнi аспекти прବ¬вового регулювання iноземних iнвестицiй аналiзувалися в роботах I.О.Бланка, В.С.Лiткевича, А.А.Пересади, О.Р.Кiбенко. Однак чимало проблем, а саме вивчення правового режиму здiйснення iноземних iнвестицiй, юридичних гବ¬рантiй захисту прав iнвестора ще залишається поза увагою вiтчизняних уч嬬¬них. Тому недостатня теоретична розробка цiєї проблематики негативно впливає на стан та розвиток законодавчої бази у цiй сферi, а отже й на фо𬬬мування стабiльного iвестицiйного клiмату. Ще достатньо не висвiтленi цивiльно-правовий статус iноземних iнвесторiв, дочiрнiх пiдприємств як форми здiйснення iнвестицiй, цивiльно-правова пр謬¬рода концесiйних договорiв, угод про розподiл продукцiї, договорiв (контрактiв) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть. Вкрай необхiдним є з’ясування сутi таких неакцiонерних форм iнвестування, як лiцензiйнi догов¬ри, договори франчайзингу, лiзингу, консалтингу та iнших мiжнародно в謬¬знаних форм iнвестування. Майже не дослiджувались питання правового р嬬¬жиму iнвестицiй у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, системи юрид謬¬чних гарантiй захисту майнових прав iнвесторiв, механiзму трансферту пр謬-буткiв, дивiдендiв, адмiнiстративних процедур допуску капiталу та порядку вирiшення iнвестицiйних спорiв. Важливiсть дисертацiйної роботи зумовлюється ще й тим, що Україна уклала двостороннi Угоди про заохочення та взаємний захист iноземних iнв嬬¬стицiй, правовi положення яких стосовно взаємного захисту iноземних iнвес¬¬¬торiв потребують грунтовного дослiдження з метою подальшої унiфiкацiї ц謬-вiльно-правових норм iнвестицiйного законодавства, узгодження їх з нормами мiжнародного публiчного i приватного права. Окресленi чинники й обумов謬¬ли вибiр теми дисертацiї, її актуальнiсть.
Об’єктом дисертацiйної роботи є сфера правового регулювання iнвестицiйної дiяльностi за законодавством України, Угорщини, Польщi та Словаччини. Предметом дисертацiйного дослiдження є цивiльно-правовi вiдносини та процес формування правового механiзму залучення iноземних iнвестицiй задля створення привабливого iнвестицiйного середовища в Українi.
Мета i завдання дослiдження. Метою дисертацiйної працi є наукове оᬬ-грунтування механiзму правового режиму iноземних iнвестицiй, а саме цивi¬¬-льно-правового статусу iноземних iнвесторiв за законодавством України, Угорщини, Польщi, Словаччини, а також розкриття специфiки цивiльн¬правового регулювання iнвестицiйної дiяльностi й теоретико-методологiчної аргументацiї та вироблення науково обгрунтованих пропозицiй щодо п¬дальшого вдосконалення та унiфiкацiї iнвестицiйного законодавства. Ця мета i зумовлює вирiшення таких головних завдань: – уточнення основних понять i категорiй цивiльних правовiдносин, що в謬¬никають при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi; – здiйснення порiвняльного аналiзу цивiльно-правового режиму iноземних iнвестицiй та систем юридичних гарантiй захисту майнових прав iноземних iнвесторiв вiдповiдно до законодавства України, Угорщини, Польщi, Словаччини та двостороннiх Угод про заохочення та взаємний захист iнвестицiй, а також розкриття специфiки мiжнародно-правового регулювання iноземних iнвестицiй; – обгрунтування правового механiзму залучення iноземних iнвестицiй для формування привабливого iнвестицiйного середовища в Українi; – визначення особливостей та сутностi органiзацiйно-правових форм iнвестицiйної дiяльностi з участю iноземного суб’єкта в правовому полi України, Угорщини, Польщi та Словаччини; – вивчення специфiки цивiльно-правових режимiв у спецiальних (вiльних) економiчних зонах; – аналiз зарубiжного досвiду щодо допуску iноземного капiталу, системи преференцiй та законодавчих заборон на здiйснення iноземних iнвестицiй; – розробка практичних рекомендацiй стосовно удосконалення чинного законодавства України з питань iнвестицiйної дiяльностi. Методологiчна та теоретична основа дослiдження. Методологiчною основою дисертацiйного дослiдження став дiалектичний метод пiзнання суспiльних вiдносин, явищ, процесiв, поєднаний iз системним аналiзом правових понять i категорiй, а також порiвняльно-правовий, формально-юридичний, ретроспективний, конкретно-соцiологiчний та iншi iнструменти наукового аналiзу. Теоретичною основою дослiдження та зроблених у дисертацiї висновкiв послужили працi вiтчизняних i зарубiжних авторiв, зокрема I.Бланка, Д.Бобрової, А.Богатирьова, М.Богуславського, В.Бочарова, С.Братуся, Н.Вознесенської, Б.Губського, О.Дзери, А.Довгерта, В.Дозорцева, А.Донгарова, Н.Доронiної, А.Кабалкiна, В.Корецького, В.Коссака, Н.Круглової, Н.Кузнєцової, Б.Ландау, С.Лебедєва, В.Лiткевича, Л.Лунца, В.Луця, В.Мусiяки, Р.Нагапетьянца, Л.Нейкової, В.Новицького, А.Омельченка, В.Опришка, В.Паламарчука, А.Пересади, О.Пiдопригори, Н.Платонової, Г.Пронської, О.Пушкiна, А.Свиридова, Н.Семилютiної, Г.Фединяк, Р.Халфiної, А.Шахназарова, Ю.Юмашева. В процесi роботи використовувалися науковi працi зарубiжних вчених у галузi права та економiки: Гордона Дж.Александера, Джеффрi Б.Бейла, А.Бiлгена, У.Е.Ботлера, Крiстофера Броксхольма, Арлiна Вiлсона, П.Гало, М.Горького, В.Гудака, Д.Кютелеш, С.Б.Лабмена, Н.Левра, В.Орлова, К.Ригiццi, Я.Старонь, Фам Ши Чунга, Юргена Фосса, Джона Хардта, К.Хефлiгера, Уiльяма Ф.Шарпа та iнших дослiдникiв. Iнформацiйною базою для дисертацiї стали опублiкованi вiтчизнянi та зарубiжнi статистичнi данi, в тому числi матерiали Державного комiтету статистики України, Мiнiстерства зовнiшньоекономiчних зв’язкiв i торгiвлi України, Вiсник Верховного Суду України, Збiрник офiцiйних документiв Вищого Арбiтражного суду України, матерiали дiяльностi дочiрнiх фiрм та господарських товариств з участю iноземного суб’єкта. Нормативною базою дослiдження були iнвестицiйнi закони держав СНД, Угорщини, Польщi, Словаччини, закони про господарськi товариства та Торговельнi Кодекси цих країн, мiжнародно-правовi документи: Угоди про заохочення та взаємний захист iнвестицiй мiж Україною та країнами Схiдної твропи, а також Нью-Йоркська Конвенцiя про визнання i виконання iнозе쬬¬них арбiтражних рiшень, твропейська Конвенцiя про зовнiшньоекономiчний арбiтраж, Вашингтонська Конвенцiя про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами й iноземними особами, Сеульська Конвенцiя про зବ¬снування Багатостороннього Агентства з гарантiй iнвестицiй та iн. У дисертацiйнiй працi використанi матерiали узагальнень судової практики, зокрема, Верховного Суду України та Вищого арбiтражного суду України. Наукова новизна дослiдження. Дисертацiйна робота є одним з перших в Українi комплексним порiвняльно-правовим дослiдженням цивiльно-правового регулювання iноземних iнвестицiй на практицi України, Угорщини, Польщi та Словаччини.
На захист виносяться наступнi основнi теоретичнi положення i рекомендацiї, якi є результатом власного наукового пошуку дисертанта:
1. Розкривається специфiка правового регулювання iнвестицiйної дiяльностi у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, яка полягає у запровадженнi: – пiльгового режиму ввезення i вивезення товарiв та й iнших предметiв у разi надання СЕЗ правового статусу спецiальної митної зони та валютно-фiнансового механiзму на засадах використання конвертованої валюти як зବ¬собу розрахункiв у межах митної зони i у вiдносинах мiж її суб’єктами госп¬дарської дiяльностi, в тому числi – iноземними; – специфiчних особливостей оподаткування, валютного регулювання та нବ¬дання додаткових гарантiй для суб’єктiв спецiальної (вiльної) економiчної з¬ни; – спецiального цивiльно-правового режиму iнвестицiйної дiяльностi у прi¬ритетних видах економiчної дiяльностi на територiях прiоритетного розвитку та спецiального режиму iнвестицiйної дiяльностi щодо реалiзацiї iнвестицi鬬¬них проектiв у прiоритетних видах економiчної дiяльностi. 2. Обгрунтовуються поняття, види та обсяги цивiльно-правових гарантiй, якi надаються для захисту майнових прав iноземних iнвесторiв за нацiональ¬¬¬ним iнвестицiйним законодавством України, Угорщини, Польщi, Словаччини та вiдповiдно двостороннiм Угодам про заохочення i взаємний захист iноземних iнвестицiй.
3. Пропонується закрiпити додаткову гарантiю для iноземного iнвестора, (виплата компенсацiї за збитки, заподiянi внаслiдок вiйни або iншого воєнного конфлiкту, введення надзвичайного стану, заворушень, громадянських безпорядкiв й iнших подiбних подiй на територiї України) та визначити дж嬬¬рело цiєї компенсацiї.
4. Подається класифiкацiя iнвестицiйних спорiв за критерiєм предметного i суб’єктного складу та обгрунтовується пiдвiдомчiсть спорiв мiж iноземним iнвестором i державою судам загальної юрисдикцiї України, а всiх iнших – за вибором сторiн, у тому числi третейським судам за кордоном, якщо iнше в謬¬рiшення цих спорiв не передбачене мiжнародним договором.
5. Обгрунтовується необхiднiсть застосування в Українi для iноземних iн¬¬-весторiв змiшаного правового режиму, який має поєднувати нацiональний iз спецiальним правовим режимом iнвестицiйної дiяльностi, що передбачає д¬датковi гарантiї для iноземних iнвесторiв, залежно вiд об’єкту iнвестування та обсягу iнвестицiй, податковi та митнi пiльги.
6. Аргументується пропозицiя про застосування в українському законода⬬¬ствi таких перспективних неакцiонерних форм залучення iноземного капiталу, якi активно запроваджуються в iнвестицiйнiй практицi Угорщини, Польщi та Словаччини, – здiйснення iнвестицiй на пiдставi договорiв лiзингу, франча鬬¬зингу, надання консалтингових послуг, а також угод про розподiл продукцiї при розробцi i освоєннi природних ресурсiв.
7. Визначаються новi цивiльно-правовi заходи, реалiзацiя яких запобiгатиме вивезенню за межi України доходiв, дивiдендiв та iнших коштiв, одержаних зарубiжним iнвестором. 8. Розкривається, за допомогою проведеного порiвняльного аналiзу, цивi¬¬¬льно-правовий статус дочiрнього пiдприємства та мотивується необхiднiсть встановлення розмiру iноземної iнвестицiї, яка має бути внесена до статутн¬го фонду.
9. Доводиться доцiльнiсть вiдмови вiд застосування в iнвестицiйному зак-нодавствi України категорiї “моральна шкода” та замiни її “немайнова шк¬да”.
На основi вищенаведених положень, у дисертацiї сформульовано конкретнi пропозицiї щодо подальшого вдосконалення чинного iнвестицiйного закон¬давства України, а саме:
1. Замiсть iснуючого надмiрно деталiзованого перелiку видiв та форм здi鬬¬снення iноземних iнвестицiй вказати, що iноземними iнвестицiями є всi види майнових та iнтелектуальних цiнностей, а також права на них, якi вкладають¬¬¬ся iноземними iнвесторами в будь-якi об’єкти i види пiдприємницької та iн¬¬¬шої дiяльностi, не забороненi законодавством України. 2. Вилучити з iнвестицiйного закону вживання таких економiко-правових категорiй, як “часткова участь у пiдприємствах”, “пiдприємство з iноземними iнвестицiями”, “пiдприємство, що повнiстю належить iноземним iнвесторам”, замiнивши їх єдиним унiфiкованим поняттям “товариство, iншi види юридич¬¬¬них осiб з участю iноземного суб’єкта”.
3. Закрiпити положення, що вартiсть усiх видiв iноземних iнвестицiй повинна визначатися i пiдтверджуватися не процедурами та законодавством країни-iнвестора, як це встановлено чинним законодавством, а процедурами та законами України.
4. Передбачити в iнвестицiйному законi правову норму щодо незмiнностi умов договорiв (контрактiв) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть, концесiйних договорiв та угод про розподiл продукцiї i на тi випадки, якщо в подальшому законодавством України будуть запроваджуватися умови, якi погiршують правове становище суб’єктiв або обмежують їх права; унеможливити одн¬сторонню змiну iстотних умов названих договорiв.
5. В iнвестицiйному законi сформулювати загальнi умови пiдприємницької дiяльностi зарубiжних iнвесторiв i юридичних осiб з iноземними iнвестицiями у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, зокрема надання суб’єктам СЕЗ пiльгового режиму оподаткування та особливого митного режиму.
6. Установити, що примусовi вилучення власностi iноземних iнвесторiв д-пускаються лише на пiдставi закону або, як виняток, – за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.
7. У чинному iнвестицiйному законi України окремою правовою нормою визначити основнi обов’язки iноземного iнвестора.
8. Включити в коло iноземних iнвесторiв i громадян України, якi постiйно проживають за її межами.
9. Законодавчо встановити мiнiмальний обсяг iноземної iнвестицiї в стат󬬬тному фондi господарського товариства чи iншої юридичної особи з участю iноземного суб’єкта, а також при здiйсненнi iнвестицiй на основi договорiв (контрактiв) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть.
10. У додатку до iнвестицiйного закону України визначити для iноземних iнвесторiв перелiк прiоритетних галузей народного господарства та видiв економiчної дiяльностi й окреслити перелiк заборонених об’єктiв iнвестуван¬¬¬ня та видiв господарської дiяльностi.
Теоретичне та практичне значення дисертацiйного дослiдження, його р嬬-зультатiв полягає у можливостi використання висновкiв та пропозицiй для удосконалення правового механiзму регулювання iнвестицiйної дiяльностi, формування бiльш сприятливого iнвестицiйного середовища для залучення в економiку України iноземних iнвестицiй, цивiльно-правового захисту iн¬¬¬тересiв зарубiжного iнвестора. Положення дисертацiйної роботи, якi базуються на досвiдi країн Схiдної твропи, можуть бути використанi у наукових д¬слiдженнях проблем захисту права власностi iноземних iнвесторiв на терит¬рiї приймаючої країни, правового режиму iноземних iнвестицiй у спецiальних (вiльних) економiчних зонах, пiдготовцi унiфiкованих правових принципiв iн¬¬¬вестицiйного законодавства з метою його гармонiзацiї з мiжнародними дог¬ворами.
Рекомендацiї, якi мiстяться в роботi, можуть бути використанi для подальшого вдосконалення Законiв України, зокрема таких, як: “Про режим iноземного iнвестування”, “Про господарськi товариства”, “Про власнiсть”, “Про цiннi папери i фондову бiржу”, “Про оподаткування пiдприємств”, З嬬¬мельний Кодекс України, а також при пiдготовцi законiв України “Про кон¬¬¬цесiї”, “Про угоди про розподiл продукцiї”, “Про iнтелектуальну власнiсть”, “Про юридичнi особи”, “Про угоди з цiнними паперами”, “Про визнання i в謬¬конання рiшень iноземних судiв та арбiтражiв”. Окремi положення роботи можуть бути використанi при пiдготовцi пiдруч¬¬¬никiв, навчальних посiбникiв для студентiв юридичних вузiв та факультетiв, а також при викладаннi спецкурсiв “Правове регулювання iнвестицiйної дiяль¬¬¬ностi”, “Особливостi правового регулювання iноземних iнвестицiй на терит¬рiї України, Угорщини, Польщi та Словаччини”, “Правовий режим iноземних iнвестицiй у вiльних економiчних зонах”.
Результати дослiдження знайшли вiдображення в “Практичному посiбнику для депутатiв та голiв рад”, виданого з фiнансовою допомогою Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID), що входить до адмiнiстративної структури Ради Мiжнародних наукових дослiджень та обмiнiв (IREX). Особистий внесок здобувача. Дисертацiя є самостiйною, завершеною на󬬬ковою роботою. Сформульованi в нiй теоретичнi положення, висновки, рек¬мендацiї, пропозицiї одержанi автором у результатi опрацювання i грунтовн¬го аналiзу близько трьохсот наукових i нормативно-правових джерел, мiжнବ¬родних угод та конвенцiй у цiй сферi, практики дiяльностi пiдприємств з iн¬земними iнвестицiями. Апробацiя результатiв дисертацiї. Дисертацiя обговорювалася на кафедрi цивiльного права юридичного факультету Ужгородського державного унiве𬬬ситету (1999р.) та кафедрi цивiльного права Київського унiверситету iменi Тараса Шевченка (1999р.). Основнi положення та результати були виголошенi на наукових конференцiях у доповiдях “Державно-правовий статус Закарпат¬¬¬тя у складi Чехословаччини” (м.Кошице, Словаччина, 1996р.) та “Актуальнi питання розвитку Закарпаття у складi Чехословаччини” (м.Кошице, Словач¬¬¬чина, 1998р.), а також використанi при пiдготовцi з участю автора пакету нормативних актiв “Про спецiальну економiчну зону “Закарпаття” та “Про спецiальний режим iнвестицiйної дiяльностi у Закарпатськiй областi” (автор входить до складу мiжвiдомчої робочої групи по пiдготовцi документiв, пов’язаних iз створенням зони). Дисертант брав участь у роботi науков-практичного семiнару “Правове регулювання iнвестицiйної дiяльностi в Українi” (м.Київ, 1997р.), де виступив у дискусiї. Результати дисертацiйного дослiдження використовуються автором при викладаннi навчального курсу “Правове регулювання iнвестицiйної дiяльнос¬¬¬тi” на юридичному факультетi Ужгородського державного унiверситету. Публiкацiї.
Основнi теоретичнi положення i висновки дисертацiї опублiк¬ванi у шести наукових статтях: двi – в юридичних журналах, три – в збiрниках наукових праць та матерiалах конференцiй, одна – в практичному “Посiбнику для депутатiв та голiв рад”. Структура дисертацiї визначена метою та завданнями дослiдження. Змiст дисертацiї викладений на 178 сторiнках. Робота складається iз вступу, трьох роздiлiв, що включають вiсiм пiдроздi¬¬¬лiв, висновку, списку використаної лiтератури та джерел (291 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМIСТ РОБОТИ
У Вступi обгрунтовується актуальнiсть обраної теми дослiдження, його т嬬-оретичне i практичне значення, визначається мета i завдання, характеризуєть¬¬¬ся апробацiя та публiкацiя результатiв дослiдження, формулюються основнi теоретичнi й методологiчнi положення, якi виносяться на захист. Роздiл перший “Порiвняльно-правовий аналiз правового режиму iн¬земних iнвестицiй за законодавством України, Угорщини, Польщi та Словаччини” присвячено дослiдженню правового режиму iноземних iнвес¬¬¬тицiй та правового статусу iноземних iнвесторiв. У пiдроздiлi першому “Iноземнi iнвестицiї: цивiльно-правова сутнiсть та їх види” висвiтлюються основнi етапи розвитку iнвестицiйного законода⬬¬ства та становлення його в Українi, Угорщинi, Польщi i Словаччинi, правова природа iнвестицiй, якi опосередковують широке коло цивiльних правовiдн¬син. Обов’язковою ознакою поняття “iноземна iнвестицiя” є наявнiсть прав¬вого зв’язку мiж iноземним iнвестором i вкладеним капiталом, iнакше, у в謬¬падку втрати такого зв’язку, припиняються iнвестицiйнi право-вiдносини. А𬬬гументується можливiсть здiйснення iнвестицiй також i у валютi України при умовi отримання її вiд продажу конвертованої валюти уповноваженому банку, в тому числi при реiнвестицiях у будь-який об’єкт iнвестування. В роботi оᬬ¬грунтовується доцiльнiсть вiдмови вiд надмiрного регламентування законодବ¬вцем видiв та форм здiйснення iноземних iнвестицiй i пропонується передбବ¬чити в законi лише основнi органiзацiйно-правовi форми iнвестицiйної дiяль¬¬¬ностi – господарськi товариства, iншi види юридичних осiб, в яких засновн謬¬ками або учасниками можуть бути iноземнi iнвестори. Характеризуючи порт¬¬¬фельнi iнвестицiї, автор вказує, що продаж на територiї України iноземних цiнних паперiв не є видом iнвестування. З метою попередження монополiзму пропонується передбачити в iнвестицiйному законi України норму обмежен¬го придбання iноземним iнвестором контрольного пакету акцiй в iнших акцi¬¬¬онерних товариствах, а також те, що iноземний iнвестор може бути власн謬¬ком лише iменних акцiй. Вказується, що цiннi папери є об’єктом цивiльних прав, тому вони захищаються в судовому порядку шляхом визнання цих прав та стягнення вiдповiдних сум. Дослiджується такий вид iнвестування, як п嬬¬редача будь-яких прав iнтелектуальної власностi як частки iноземного iнвес¬¬¬тора до статутного фонду господарського товариства. Зазначається також, що пiд внесенням iнтелектуальної власностi слiд розумiти передачу до статутн¬го фонду юридичної особи майнових прав на використання об’єктiв iнтелеꬬ¬туальної власностi на них, а не самих об’єктiв. Видiляються ознаки такого специфiчного нематерiального об’єкту, як “ноу-хау”, i пропонується офор쬬¬ляти передачу прав на його використання шляхом укладання лiцензiйних угод, договорiв франчайзингу. Аналiзуються особливостi здiйснення iноземних iнвестицiй у виглядi гр¬шових вимог та права на вимоги виконання договiрних зобов’язань, прав на здiйснення господарської дiяльностi, обгрунтовується доцiльнiсть проведення експертної оцiнки вартостi прав iнтелектуальної власностi, а також вказаних вимог та прав за процедурою не країни-iнвестора, а приймаючої країни. Пр¬понується внести вiдповiднi змiни до Закону України “Про режим iноземного iнвестування”. У пiдроздiлi другому “Цивiльно-правовий статус iноземних iнвесторiв” дослiджуються рiзнi правовi режими, якi надаються приймаючими країнами iноземним iнвесторам. Наголошується, що процес вкладання iнвестицiй зачi¬¬¬пає широке коло цивiльних правовiдносин, тому визначення кола суб’єктiв має значення правовстановлюючого факту – визнає чи не визнає їх iнвест¬рами приймаюча країна. Дисертант коротко зупиняється на характеристицi видiв суб’єктiв, якi належать до кола iноземних iнвесторiв за законодавством України та країн Схiдної твропи, наводяться деякi вiдмiнностi щодо визнання їх такими, пiдкреслюється, що обсяг правоздатностi iноземної юридичної особи закрiплюється в її особистому статутi. Звернено увагу, що український законодавець значно звузив коло суб’єктiв iнвестицiйної дiяльностi, вилуч謬¬вши з їх числа громадян України, якi постiйно проживають за межами держବ¬ви, тому пропонується визнавати iнвесторами не лише iноземцiв, але й гр¬мадян України, якi не мають постiйного мiсця проживання на територiї України. Дослiджуючи правовий статус iноземних iнвесторiв, автор дiйшов до висновку, що в узагальнюючому планi iснує три основних типи правового положення iноземних iнвесторiв: а) надання iнвестору податкових, митних та iнших привiлеїв; б) встановлення нацiонального режиму iнвестицiйної та iн¬¬¬шої господарської дiяльностi; в) застосування змiшаного режиму. Обгрунтовується доцiльнiсть надання iноземним iнвесторам на територiї України змiшаного режиму, який би поєднував нацiональний режим iз спецi¬¬¬альним правовим режимом iнвестицiйної дiяльностi i передбачав би надання податкових, валютних та митних пiльг, додаткових гарантiй для iноземних iнвесторiв залежно вiд об’єкту iнвестування i обсягу iнвестицiй. Здобувач аꬬ¬центує на необхiдностi закрiплення в iнвестицiйному законi прав i обов’язкiв iноземного iнвестора, якi виникають на пiдставi здiйснення iнвестицiй i якi визначають обсяг його праводiєздатностi. Дисертант пiдсумовує пiдроздiл вiдповiдними висновками та вносить пропозицiї про внесення змiн i допо⬬¬нень до iнвестицiйного закону України, якi б забезпечили стабiльнiсть прав¬вого статусу iноземного iнвестора. У пiдроздiлi третьому “Правовий режим iнвестицiй у спецiальних (вiльних) економiчних зонах” дослiджується низка проблем, якi виникають при здiйсненнi iнвестицiйної дiяльностi у спецiальних економiчних зонах. В¬ни аналiзуються з метою бiльш глибокого проникнення в сутнiсть цивiльн-правових вiдносин, характерних для сучасного етапу залучення iноземного капiталу шляхом реалiзацiї iнвестицiйних проектiв у прiоритетних видах, гବ¬лузях економiчної дiяльностi та впровадження спецiальних режимiв iнвест謬¬цiйної дiяльностi у спецiальних економiчних зонах. Автор висвiтлює мiжнବ¬родний досвiд щодо правових засад функцiонування вiльних економiчних зон, зокрема в Угорщинi та Польщi, зосереджує увагу на останнiх нормати⬬¬но-правових актах про спецiальнi економiчнi зони “Закарпаття”, “Азов”, “Донецьк”, “Славутич”, “Сиваш”, “Яворiв” та про спецiальнi режими iнвес¬¬¬тицiйної дiяльностi в Луганськiй, Донецькiй i Закарпатськiй областях. У роб¬тi окреслено специфiку цивiльно-правових режимiв iноземних iнвестицiй зବ¬лежно вiд типiв економiчних зон та об’єктiв iнвестування. Дається загальна характеристика п’ятьох правових режимiв у спецiальних економiчних зонах. Аргументується доцiльнiсть формування валютно-фiнансового механiзму у спецiальнiй митнiй зонi на засадах використання конвертованої валюти як зବ¬собу розрахунку у межах митної зони i у вiдносинах мiж її суб’єктами госп¬дарської дiяльностi, в тому числi – iноземними. Пiдкреслюється, що в основi як зовнiшнiх, так i внутрiшнiх вiдносин мiж суб’єктами зони лежить цивiльн¬правовий договiр, що особливiстю цих договiрних правовiдносин є багатомବ¬нiтнiсть форм власностi, наявнiсть рiзних органiзацiйно-правових форм пi䬬¬приємницької дiяльностi та делегування органами влади i мiсцевого самовря¬¬¬дування органам управлiння зонами своїх правомочностей власника на ма鬬¬но, землю, об’єкти iнфраструктури тощо. Оскiльки в Українi подiбне делег󬬬вання правомочностей власника в практицi не мало мiсця, тому це не регулю¬¬¬валось законодавством. Автор робить висновок, що узагальнюючими ознакବ¬ми для всiх типiв економiчних зон є спецiальний режим господарської та iн¬¬¬вестицiйної дiяльностi, обсяг преференцiй i пiльг, порядок застосування i дiї законодавства України, система юридичних гарантiй захисту власностi суб’єктiв зони, режим об’єктiв державної i комунальної власностi та iєрархiя цивiльних та iнших правовiдносин. Пропонується доповнити Роздiл VI Закону України “Про режим iноземного iнвестування” окремою статтею 251, в якiй закрiпити загальнi умови iнвестицiйної дiяльностi у спецiальних (вiльних) економiчних зонах. Разом iз цим дисертант вносить конкретнi пропозицiї щ¬до змiн i доповнень до податкового, митного, валютного законодавства та Зବ¬кону України “Про загальнi засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон”. Роздiл другий “Форми здiйснення iноземних iнвестицiй за законодавст¬¬¬вом України, Угорщини, Польщi та Словаччини” присвячений аналiзу ос¬¬¬новних та нових, не окреслених ще законом форм вкладання капiталу. У першому пiдроздiлi “Пiдприємство з iноземними iнвестицiями – ос¬¬¬новна форма здiйснення iноземних iнвестицiй” дослiджується правовий статус пiдприємств, що створюються iноземним iнвестором спiльно з україн¬¬¬ськими юридичними i фiзичними особами. Робиться висновок про те, що п¬няття “спiльне пiдприємство” увiйшло в цивiльний обiг у перiод, коли в країнi було вiдсутнє законодавство про господарськi товариства, тому український законодавець вчасно вiдмовився вiд такої правової конструкцiї. Пропонується ввести єдине унiфiковане поняття стосовно здiйснення iнвестицiй у формах часткової участi у пiдприємствах, придбання частки дiючих, створення чи придбання дiючих пiдприємств, що повнiстю належать iноземним iнвесторам – “господарськi товариства, iншi види юридичних осiб з участю iноземного суб’єкта”. Дисертант докладно характеризує чотири органiзацiйно-правовi форми здiйснення пiдприємницької дiяльностi, пов’язаної iз створенням юр謬¬дичної особи, правовий статус яких визначається законодавством України. Аналiз цих форм пiдприємницької дiяльностi свiдчить, що найпоширенiшою з них є створення господарських товариств з участю iноземного суб’єкта. У роботi аналiзуються особливостi установчих документiв господарських товବ¬риств з участю iноземного iнвестора на досвiдi Угорщини, Польщi та Словач¬¬¬чини, аргументується, що установчий договiр, як цивiльно-правова угода, є основним засновницьким актом, а статут – його приналежнiстю. Наголош󺬬¬ться на необхiдностi передбачати в Статутi пiдприємств з iноземними iнвес¬¬¬тицiями окрему норму про те, що в перiод дiї Установчого договору його учବ¬сники не мають права вимагати повернення своїх вкладiв, внесених до стат󬬬тного фонду. Окремо розкривається правовий статус пiдприємств, що повнiстю належать iноземним iнвесторам, створення яких на практицi є досить поширеним. Нବ¬водяться ознаки фiлiалiв та представництв, якi не є формою здiйснення iнвес¬¬¬тицiй, на вiдмiну вiд дочiрнiх фiрм. Визначається юридична природа дочiрньої фiрми, яка полягає, в тому, що вона виступає в зовнiшнiх i внутрiшнiх правовiдносинах: по вiдношенню до iноземного iнвестора як власника коштiв i майна i по вiдношенню до вiтчи第¬няних юридичних осiб як самостiйний суб’єкт пiдприємницької дiяльностi. Звiдси випливає, що дочiрнє пiдприємство несе самостiйну майнову вiдповi¬¬¬дальнiсть за невиконання зобов’язань у межах закрiпленого майна, коштiв, якi є в його розпорядженнi, а в разi недостатностi останнiх – субсидiарну вi䬬¬повiдальнiсть несе його засновник, якщо iншi умови майнової вiдповiдальн¬стi не передбаченi установчими документами. Аргументується необхiднiсть законодавчого врегулювання правового статусу дочiрнiх пiдприємств та д¬водиться необхiднiсть встановлення мiнiмального обсягу iноземного капiталу у його статутному фондi. Пiдроздiл закiнчується пропозицiєю про внесення вiдповiдних змiн до iнвестицiйного законодавства України. У пiдроздiлi другому “Iнвестицiйний договiр (контракт) як цивiльн¬правова форма залучення iноземного капiталу” дослiджується правова природа договорiв (контрактiв) про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть, не пов’язану iз створенням юридичної особи. Наголошується, що особливiстю вказаної форми здiйснення iнвестицiй є вiдсутнiсть спецiального законодавс¬¬¬тва, яке регулює специфiку договiрних вiдносин у цiй сферi, що договiр (контракт) за своєю природою носить цивiлiстичний характер. Водночас зବ¬значається, що, в порiвняннi з внутрiшнiми цивiльно-правовими та зовнiш¬¬-ньоекономiчними угодами, iнвестицiйний договiр (контракт) має суттєвi вi䬬¬мiнностi. Дослiджуючи специфiку вказаних договорiв (контрактiв), автор в謬¬дiляє деякi їх характернi особливостi. Дисертант пiдсумовує, що iнвестицi鬬¬ний договiр (контракт) є “комбiнованим” договором мiж його учасниками про спiльну iнвестицiйну дiяльнiсть, у ньому тiсно поєднуються майновi правовi зв’язки з органiзацiйно-правовими. Пiдкреслено, що, на вiдмiну вiд цивiльн¬правового договору про сумiсну дiяльнiсть, в якому сторони мають спiльну господарську мету, для досягнення якої вони i зобов’язуються спiльно дiяти, в iнвестицiйному договорi (контрактi) кожна iз сторiн має протилежну мету: iноземний iнвестор – отримувати дивiденди, прибуток (доходи) вiд вкладання капiталу, оволодiти ринком, а друга сторона – оновити технологiї, вирiшити господарську задачу тощо. Звертається увага, що в iнвестицiйнiй дiяльностi нагальною є проблема стабiльностi умов укладених договорiв (контрактiв), на пiдставi яких iмпортується капiтал. Проблема ускладнюється тим, що чинним законодавством України це питання не врегульовано. З даною метою проп¬нується статтю 23 Закону України “Про режим iноземного iнвестування” д¬повнити нормою, яка б передбачала таку умову. У дисертацiї видiляються новi види iнвестицiйних договорiв (контрактiв), якi прямо не окресленi в Законi України “Про режим iноземного iнвестуван¬¬¬ня”, але йому не суперечать. Зокрема, це договори франчайзингу, про надан¬¬¬ня консалтингових послуг, про лiзинг, iнжинiринг тощо. На пiдставi правової експертизи iнвестицiйних договорiв (контрактiв), зареєстрованих у Закарпат¬¬¬ськiй областi, визначається перелiк iстотних умов щодо їх змiсту. Автор арг󬬬ментує доцiльнiсть вiдмови вiд зайвої повторної адмiнiстративної процедури реєстрацiї iнвестицiйних договорiв. Дисертант зупиняється i на цивiльн¬правових питаннях, пов’язаних iз ввезенням майна в Україну з метою iнвес¬¬¬тування на пiдставi договорiв (контрактiв), з обкладанням його митом, пр謬¬пиненням iнвестицiйної дiяльностi, оподаткуванням нерезидентiв, умовами реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг), виробленої в результатi спiльної iнвест謬¬цiйної дiяльностi. У третьому пiдроздiлi “Iншi форми спрямування iноземних iнвестицiй i напрямки їх залучення” дослiджуються юридична природа концесiйних д¬говорiв та угод про розподiл продукцiї, правовi питання участi iноземних iн¬¬¬весторiв у приватизацiї державного майна, створення комерцiйних банкiв з iноземним капiталом та iншi форми залучення iнвестицiй. Зокрема пiдкрес¬¬¬люється, що специфiчний характер концесiйних договорiв зумовлюється його предметом – наданням надр у користування та їх суб’єктним складом. Здоб󬬬вач зазначає, що за своєю природою концесiйний договiр є цивiльн¬правовим, у ньому поєднуються публiчно-правовi i приватно-правовi елемен¬¬¬ти. Звертається увага на те, що чинний iнвестицiйний закон не мiстить пол¬ження щодо заборони односторонньої змiни умов концесiйного договору, а це не сприяє стабiльностi правовiдносин, тому автор пропонує доповнити статтю 22 Закону України “Про режим iноземного iнвестування” частиною другою такого змiсту: “:Одностороннi змiни умов концесiйного договору не допускаються, якщо iнше не обумовлене в договорi”. Звертається увага i на таку особливiсть концесiйного договору, як створення на його пiдставi юр謬¬дичної особи, основним видом дiяльностi якої є розробка та освоєння прир¬дних ресурсiв. Окрема увага придiляється залученню iноземних iнвестицiй на пiдставi угод про розподiл продукцiї, якi є одним iз видiв концесiйного договору. Уг¬да про розподiл продукцiї – це цивiльно-правовий договiр, за яким держава (або уповноважений нею орган) надає iноземному iнвестору на платнiй основi i на встановлений строк виключне право на пошук, розвiдку та видобування корисних копалин, а iнвестор зобов’язується провести визначенi роботи за свiй рахунок i на свiй ризик. Дисертант розкриває змiст угоди, iстотнi її ум¬ви. У зв’язку з неврегульованiстю зазначених правовiдносин пропонується прискорити прийняття Закону України “Про угоди про розподiл продукцiї” та передбачити спецiальний роздiл у дiючому Законi України “Про режим iн¬земного iнвестування” або в Кодексi України “Про надра”. Аналiзується така перспективна форма залучення iноземних iнвестицiй, як передача майна в к¬ристування на пiдставi договору лiзингу. Пiдкреслюється, що лiзинг регулює складний комплекс майнових правовiдносин, який охоплює договiр про купi¬¬¬влю-продаж об’єкта лiзингу, сам лiзинг – мiж iноземною лiзинговою компанi¬¬¬єю, фiрмою i користувачем майна, договiр на технiчне обслуговування майна, що передається в лiзинг, договiр страхування об’єкта лiзингу, тому в бiльш¬стi випадкiв лiзинг є багатосторонньою угодою. Дисертант торкається i п謬¬тань, якi пов’язанi з правом на землю. З огляду на це доводиться доцiльнiсть внесення до Земельного Кодексу України, змiн i доповнень, якими слiд пер嬬¬дбачити надання iнвестору права власностi на земельну дiлянку, де розмiщ嬬¬но приватизований об’єкт, продаж iноземним iнвесторам нерухомого майна разом iз земельною дiлянкою, як це встановлено при приватизацiї автозапрବ¬вних станцiй. Щоб земля не перетворилась на предмет спекуляцiї, пропон󺬬¬ться в земельному законодавствi визначити строк, протягом якого не допус¬¬¬кається вiдчуження приватизованих земельних дiлянок, або закрiпити поря¬¬¬док, при якому повторне вiдчуження iноземним iнвестором земельної дiлянки можливе лише на користь громадян України чи на користь органiв мiсцевого самоврядування. У роботi аналiзуються особливостi створення комерцiйних банкiв з участю iноземного капiталу, здiйснення страхової дiяльностi. Проп¬нується вилучити iз Закону України “Про страхування” обмеження iноземної частки у статутному фондi страховика. На думку здобувача, якомога швидше приєднання України до Сеульської Конвенцiї 1985р. забезпечить страхування iноземних iнвестицiй вiд некомерцiйних ризикiв. Акцентується на особливос¬¬¬тях участi iноземних юридичних осiб у мiждержавних промислов¬фiнансових групах в Українi. Це може розглядатися перспективною формою залучення iноземного капiталу лише за умови внесення вiдповiдних змiн до Закону України “Про промислово-фiнансовi групи в Українi” стосовно вил󬬬чення обмежувальних правових норм та спрощення адмiнiстративних проц嬬¬дур при їх створеннi. У дисертацiї зазначається, що однiєю iз визнаних мi欬¬народною практикою форм iнвестування є франчайзинг. Пiдкреслюється, що умови використання виключних прав, дiлової репутацiї i комерцiйного досвi¬¬¬ду, якi належать iноземному iнвестору, обумовлюються в цивiльно-правовому договорi франчайзингу. Вартiсть нематерiальних активiв оцiнюється у кон¬¬¬вертованiй валютi. В той же час звертається увага на неврегульованiсть вкବ¬заних правовiдносин, а тому при виникненнi цивiльних прав i обов’язкiв н嬬¬обхiдно керуватися загальними положеннями Цивiльного Кодексу України щодо угод та зобов’язального права, з урахуванням вимог iнвестицiйного зବ¬кону. Вiдзначається, що в Українi не iснує правової охорони фiрмових найм嬬¬нувань, хоча кожна юридична особа має право на iндивiдуалiзацiю своєї дiя¬¬¬льностi i володiння виключним правом на його використання. Далi автор то𬬬кається можливостi надання iноземним iнвестором консалтингових послуг, створення консалтингових фiрм з повним iноземним капiталом. Аналiзуючи спецiальнi джерела, iнвестицiйне законодавство країн СНД, Угорщини, П¬льщi та Словаччини, дисертант доходить висновку, що дiюче законодавство України допускає здiйснення iноземних iнвестицiй у формах, якi не передбବ¬ченi в Законах України “Про iнвестицiйну дiяльнiсть” та “Про режим iнозе쬬¬ного iнвестування”. З огляду на це аргументується пропозицiя про застос󬬬вання в українському законодавствi вказаних неакцiонерних форм залучення iноземного капiталу. В роботi порушується питання про надмiрне регламен¬¬¬тування законодавцем видiв та форм здiйснення iнвестицiй, що приводить до розбiжностей у тлумаченнi правового статусу iноземних iнвесторiв. Автор а𬬬гументує доцiльнiсть викладення статтi 3 Закону України “Про режим iноз嬬¬много iнвестування” в новiй редакцiї. Роздiл третiй “Забезпечення захисту iноземних iнвестицiй та майнових прав iноземних iнвесторiв в Українi, Угорщинi, Польщi та Словаччинi” присвячено дослiдженню способiв захисту iноземної власностi на територiї України та майнових прав iноземних iнвесторiв, якi виникають у результатi здiйснення iнвестицiйної дiяльностi. У пiдроздiлi першому “Цивiльно-правовi гарантiї захисту iноземних iн¬¬¬вестицiй та прав iноземних iнвесторiв” основну увагу придiлено питанням мiжнародно-правових засобiв захисту iноземних iнвестицiй, передбачених у двостороннiх Угодах про заохочення та взаємний захист iнвестицiй. Видiляю¬¬¬ться та аналiзуються шiсть взаємних зобов’язань, якi взяли на себе Договiрнi Сторони щодо iноземних iнвестицiй i iнвесторiв. Автор звертає увагу на н嬬¬узгодженiсть норм iнвестицiйного закону України про делегування права на прийняття рiшень стосовно реквiзицiї iноземних iнвестицiй органам, якi уп¬вноваженi на це Кабiнетом Мiнiстрiв України з нормами двостороннiх Угод, згiдно з якими примусовi заходи щодо власностi iноземних iнвесторiв допус¬¬¬каються лише на пiдставi законiв i лише при дотриманнi безпосередньо в謬¬значених умов. З огляду на це пропонується статтю 9 Закону України “Про режим iноземного iнвестування” викласти в новiй редакцiї. Дослiджуючи проблеми стабiльностi правового режиму, який надається iноземним iнвест¬рам на територiї України, автор робить висновок, що сталiсть попереднього правового режиму для iноземного iнвестора протягом десяти рокiв гарант󺬬¬ться законом лише тодi, коли спецiальним законодавством України про iн¬земнi iнвестицiї будуть змiнюватися гарантiї їх захисту, тобто тi, що зазначенi в роздiлi II Закону “Про режим iноземного iнвестування”. Розглядаючи мехବ¬нiзм забезпечення майнових прав iноземних iнвесторiв, дослiдник видiляє та характеризує правовi способи захисту цих прав. Здобувач аналiзує цивiльно-правовi гарантiї захисту iноземних iнвестицiй та прав iноземних iнвесторiв. Зокрема, це стосується компенсацiї i вiдшкод󬬬вання збиткiв, припинення iнвестицiйної дiяльностi, переказу прибуткiв, д-ходiв та iнших коштiв, одержаних внаслiдок здiйснення iноземних iнвестицiй. У дисертацiї порушуються питання, якi виникають у випадку реалiзацiї iноз嬬¬мними iнвесторами прав на вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди. Визначається, що таке право iснує незалежно вiд наявностi спецiального зବ¬кону про це, що стаття 4401 ЦК України не мiстить будь-яких обмежень щодо її застосування, що цивiльно-правовий iнститут вiдшкодування заподiяної шкоди базується на засадах вiдповiдальностi в повному обсязi. Пiдроздiл зବ¬кiнчується пропозицiями щодо вдосконалення змiсту статей 10 i 12 Закону України “Про режим iноземного iнвестування”, якi присвяченi захисту ма鬬¬нових прав iнвесторiв. Зокрема, пропонується передбачити такий спосiб зах謬¬сту власностi iноземного iнвестора, як виплата компенсацiї за збитки, заподi¬¬¬янi внаслiдок воєнних конфлiктiв, введення надзвичайного стану, заворушень, громадянських безпорядкiв та iнших подiбних дiй. Пiдроздiл другий “Судовий захист майнових прав iноземних iнвест¬рiв” присвячено дослiдженню предмету iнвестицiйних спорiв та механiзму судового захисту, на якому базується реалiзацiя всiх iнших юридичних гаран¬¬¬тiй, передбачених iнвестицiйним законодавством. Здобувач при цьому зве𬬬тає увагу на те, що Закон України “Про режим iноземного iнвестування” не розкриває змiсту поняття “iнвестицiйнi спори” та не визначає чiтко юрисдиꬬ¬цiї судiв, якi компетентнi їх вирiшувати. Дослiджуючи двостороннi Угоди про заохочення та взаємний захист iнвестицiй, автор дисертацiї робить висновок, що вони досить широко тлумачать предмет iнвестицiйних спорiв i вiдносять до них фактично будь-який спiр, що виникає на пiдставi здiйснення iнвест謬¬цiй. Саме так тлумачить предмет спору Вашингтонська Конвенцiя 1965р. “Про порядок вирiшення iнвестицiйних спорiв мiж державами та iноземними iнвесторами”. Аналiзуючи змiст єдиної статтi 26 Закону України “Про режим iноземного iнвестування”, яка закрiплює порядок розгляду спорiв у поєднаннi з iншими нормами закону, дисертант класифiкує всi iнвестицiйнi спори за критерiєм предметного i суб’єктного складу на двi категорiї. Автор робить висновок, що запропонована класифiкацiя iнвестицiйних спорiв необхiдна для визначення юрисдикцiї судiв, компетентних розглянути i вирiшити спiр. Окремо придiляється увага чи не найскладнiшiй проблемi, яка пов’язана з в謬-конанням рiшень мiжнародних арбiтражних судiв. Дисертант коротко зупиня¬¬¬ється на правових питаннях, що виникають на стадiї примусового виконання цих рiшень. Автор зауважує, що порядок визнання та виконання iноземних арбiтражних рiшень у дiючому ЦПК України взагалi не врегульований, тому прийняття спецiального закону України з цих питань сприяло б пiдвищенню мiжнародного авторитету України. Узагальнюючи основнi висновки пiдроздi¬¬¬лу, дисертант дає визначення поняття “iнвестицiйний спiр” та пропонує доп¬внити ЦПК України та Арбiтражно-процесуальний Кодекс України положен¬¬¬нями, якi б закрiпили преюдицiйну силу рiшень мiжнародних третейських с󬬬дiв. Висновки. У заключнiй частинi сформульованi найбiльш загальнi висно⬬¬ки, отриманi автором: спiльна iнвестицiйна дiяльнiсть на пiдставi цивiльн¬правових договорiв (контрактiв) чинним законодавством не врегульована; способи захисту iноземних iнвестицiй та майнових прав iноземних iнвесторiв потребують встановлення додаткових правових механiзмiв для їх реалiзацiї; законодавець повинен придiлити бiльше уваги стабiльностi iнвестицiйного законодавства, правовому врегулюванню неакцiонерних форм залучення кବ¬пiталу; правовий режим iноземних iнвестицiй у спецiальних (вiльних) екон¬мiчних зонах потребує спецiального законодавчого регулювання; в основi в謬¬значення юрисдикцiї компетентних судiв лежить предметний критерiй та суб’єктний склад сторiн iнвестицiйних спорiв; приймаюча країна має сфо𬬬мувати прозору систему допуску капiталу; правовий режим iноземних iнвес¬¬¬тицiй в Українi повинен узгоджуватись концептуально з правовими режимବ¬ми, якi передбаченi двостороннiми Угодами про заохочення та взаємний зବ¬хист iнвестицiй. Вносяться пропозицiї та рекомендацiї, якi спрямованi на п¬дальше вдосконалення iнвестицiйного законодавства та забезпечення захисту майнових прав iноземних iнвесторiв.
По темi дисертацiї опублiкованi такi працi:
1. Семерак О.С. Правовий статус iноземних iнвестицiй в Українi // Наук¬вий вiсник Чернiвецького унiверситету: Серiя правознавство. – Чернiвцi, 1996. – Випуск 1. – С.265-270 (0,25 друк. арк.).
2. Семерак О.С. Деякi проблеми правового регулювання iноземних iнвес¬¬¬тицiй в Українi // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – ь7. – С.34-37 (0,2 друк. арк.).
3. Семерак О.С. Дочiрнi пiдприємства – як форма здiйснення iноземних iнвестицiй // Право України. – 1998. – ь3. – С.25-28. (0,2 друк. арк.).
4. Семерак О.С. Дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування по залучен¬¬¬ню iноземних iнвестицiй // Довiдник для депутатiв та голiв рад. – Ужг¬род, 1996. – С.169-174 (0,25 друк. арк.).
5. Семерак О.С. Iнвестицiї: правове регулювання, проблеми i перспективи // Матерiали наукової конференцiї 3-4 жовтня 1996. – Ужгород, Україна – Кошице, Словаччина. – Ужгород, 1997. – С.42-47 (0,25 друк. арк.).
6. Семерак О.С. Гарантiї та взаємний захист iноземних iнвестицiй по зак¬нодавству України та Словаччини // Матерiали наукової конференцiї 16¬¬¬17 квiтня 1998. – Ужгород, Україна – Кошице, Словаччина. – Ужгород, 1998. – С.51-59 (0,3 друк. арк.). 3

Семерак О.С. Цивiльно-правовi аспекти регулювання та взаємного зବ¬хисту iноземних iнвестицiй на практицi України, Угорщини, Польщi та Сл¬ваччини. – Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спецiальнiстю 12.00.03 – цивiльне право i цивiльний процес; сiмейне право; мiжнародне приватне право. – Київський унiверситет iменi Тараса Шевченка. – Київ, 1999. Проводиться порiвняльно-правовий аналiз правового режиму iноземних iн¬¬-вестицiй за законодавством України, Угорщини, Польщi та Словаччини. Дослiджуються цивiльно-правовi аспекти регулювання iноземних iнвест謬¬цiй та проблеми взаємного захисту майнових прав iнвесторiв. Аналiзуються система допуску iноземних iнвестицiй, правовий статус iноземних iнвесторiв, правовий режим iноземних iнвестицiй, особливостi правового регулювання iноземних iнвестицiй у спецiальних (вiльних) економiчних зонах. Розкриваю¬¬¬ться види та форми здiйснення iноземних iнвестицiй, правовий статус пiдпр謬¬ємств з iноземними iнвестицiями, дочiрнiх пiдприємств, специфiка спiльної iнвестицiйної дiяльностi на пiдставi договорiв (контрактiв). Розглядаються тବ¬кi неакцiонернi форми залучення iноземного капiталу, як лiзинг, франчайзинг, консалтинг, концесiйнi договори та угоди про розподiл продукцiї. Дослiджуються змiст цивiльно-правових гарантiй i способи захисту iнозе쬬¬них iнвестицiй та майнових прав iноземних iнвесторiв. Визначаються основнi правовi категорiї у цiй сферi – iноземнi iнвестицiї, суб’єкти i об’єкти iнвестицiйної дiяльностi, iнвестицiйнi спори. Аналiзується змiст двостороннiх мiждержавних Угод України про заохочення та взаємний захист iноземних iнвестицiй. Обгрунтовуються пропозицiї i рекомендацiї по вдосконаленню чинного законодавства про iноземнi iнвестицiї.
Iноземний iнвестор, iноземна iнвестицiя, об’єкт iнвестування, iнвестицiйний спiр, iнвестицiйна дiяльнiсть, iнвестицiйне зобов’язання, iнвестицiйний проект, двостороння Угода.

Семерак А.С. Гражданско-правовые аспекты регулирования и взаи쬬¬ной защиты иностранных инвестиций в практике Украины, Венгрии, Польши и Словакии. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03. – гражданское право и гражданский процесс; семе鬬¬ное право; международное частное право. – Киевский университет имени Тବ¬раса Шевченко. – Киев, 1999. Дается сравнительно-правовой анализ правового режима иностранных ин¬¬¬вестиций по законодательству Украины, Венгрии, Польши и Словакии. Оשּׁ¬ределяются основные категории в данной области – иностранные инвест謬¬ции, субъекты и объекты инвестиционной деятельности, инвестиционные споры, инвестиционные обязательства. Исследуются гражданско-правовые аспекты регулирования и проблемы взаимной защиты иностранных инвест謬¬ций, имущественных прав инвесторов. Анализируются система допуска ин¬странных инвестиций, правовой статус иностранных инвесторов в Украине, их права, выделяются гражданско-правовые обязанности, которые возникают у иностранных субъектов на основе осуществления инвестиций. Исследуются особенности правового режима иностранных инвестиций в специальных (свободных) экономических зонах, сущность гражданских прବ¬воотношений между субъектами зоны, специфика формирования валютн¬финансового механизма в зоне. Рассматриваются основные виды вложения иностранного капитала в объекты инвестирования и формы осуществления иностранных инвестиций. Освещаются вопросы правового статуса предпр謬¬ятий созданных в форме хозяйственных обществ, дочерних предприятий с иностранными инвестициями, а также перспективные неакционерные формы привлечения иностранного капитала, как лизинг, франчайзинг, консалтинг, концессия, соглашения о разделе продукции при разработке и освоении пр謬¬родных ресурсов. Анализируются отдельные виды совместной инвестицион¬¬¬ной деятельности на основе договоров (контрактов), договоры об осущест⬬¬лении инвестиций на территории специальных экономических зон, о реал謬¬зации инвестиционных проектов в приоритетных видах экономической дея¬¬¬тельности, а также на территориях приоритетного развития. Рассматриваются правовые вопросы ввоза имущества в Украину с целью инвестирования на основании договоров (контрактов) относительно обложения его пошлиной, налогообложения нерезидентов, условий реализации продукции (работ, ус¬¬¬луг), которая произведена в результате совместной инвестиционной деятель¬¬¬ности. Освещаются особенности создания коммерческих банков с иностран¬¬¬ным капиталом, осуществления страховой деятельности, участия иностран¬¬¬ных юридических лиц в межгосударственных промышленно-финансовых группах. Исследуются содержание, виды, пределы гражданско-правовых гବ¬рантий и способы защиты иностранных инвестиций, имущественных прав иностранных инвесторов относительно компенсаций в случае реквизиции иностранных инвестиций и иных принудительных мер, возмещения ущерба, упущенной выгоды и морального вреда, причиненного в результате действий, бездеятельности или ненадлежащего выполнения государственными органବ¬ми, их должностными лицами обязанностей, предусмотренных законодатель¬¬¬ством Украины. Раскрывается сущность гарантий в случае изменения зак¬нодательства, прекращения инвестиционной деятельности, репатриации пр謬¬былей, доходов и других средств, полученных в результате инвестиционной деятельности. Анализируются международно-правовые способы защиты ин¬странных инвестиций и прав инвесторов, которые предусмотрены двусторон¬¬¬ними международными Соглашениями Украины о стимулировании и взаи쬬-ной защите иностранных инвестиций. Проводится классификация инвестиц謬¬онных споров по критерию предметного и субъектного состава, определяется юрисдикция судов, которые правомочны рассматривать инвестиционные споры, освещаются вопросы юрисдикции международных арбитражных с󬬬дов по защите иностранных инвесторов, признания и выполнения их решений на территории Украины.
Иностранный инвестор, иностранная инвестиция, объект инвестировବ¬ния, инвест謬¬ционный спор, инвестиционный проект, инвестиционная деятельность, инв嬬-стиц謬¬онное обязательство, двустороннее Соглашение.

Semerak O.S. Civil-legal aspects of the regulation and mutual protection of foreign investments according to the practice of Ukraine, Hungary, Poland and Slovakia. – A manuscript. Thesis on the competition for the scientific degree of a Candidate of Law in speciality 12.00.03 – civil law and civil process; family law; international private law.- Kiev Taras Shevchenko University – Kiev, 1999. Comparative-legal analysis of the law regulations of foreign investments accord¬¬¬ing to the legislations of Ukraine, Hungary, Poland and Slovakia is carried out. Civil-legal aspects of the regulation of foreign investments and the problems of mutual protection of the rights of property of the investors are investigated. The system of admission of foreign investments, legal status of foreign investors, legal procedure of foreign investments, the peculiarities of legal control of foreign investments in special (free) economic zones are analysed. The types and forms of realization of foreign investments, legal status of the enterprises with foreign in¬¬¬vestments, daughter enterprises, the peculiarities of cooperative investment activity on the basis of the agreements (contracts) are considered. Unincorporated forms of realization of foreign capital such as leasing, franchising, consulting, concessive agreements as to the division of production are reviewed. The essence of civil-legal guarantees and means of protection of foreign investments and rights of property of foreign investors are studied. Basic categories of law in this field: foreign investments, the subjects and objects of the investment activity, investment disputes are determined.The essence of bilateral intergovernmental Agreements of Ukraine about the incouragement and mutual protection of foreign investments is analysed. Propositions and recomenda¬¬¬tions as to perfection of current legislation on foreign investments are substantiated.
Foreign investor, foreign investment, the object of the investment, investment dispute, investment activity, investment liability, investment project, bilateral agreement.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020