.

Структурні зміни в лімфатичних вузлах під дією низькоінтенсивного червоного лазерного випромінювання (експериментальне дослідження): Автореф. дис… к

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2139
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ім. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ВАЙНАГІЙ Ольга Михайлівна

УДК 612. 428: 615. 849. 19

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ В ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ
ПІД ДІЄЮ НИЗЬКОІНТЕНСИВНОГО ЧЕРВОНОГО
ЛАЗЕРНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
(експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському державному університеті Міністерства освіти України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович, медичний факультет Ужгородського державного університету Міністерства освіти України, завідувач кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та гістології.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:
доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолійович, Запорізький медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії.

ПРОВІДНА УСТАНОВА:
Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра нормальної анатомії.

Захист відбудеться “_21_”_травня_ 1999 року о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.601.01. у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України за адресою: 282001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України (282001, м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розіслано “_21_” __квітня_ 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Кіт О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки лазери різних параметрів, зокрема, низькоінтенсивне лазерне випромінювання в червоній ділянці спектра, широко використовується в практичній медицині для лікування різних патологічних процесів. Такі оптичні властивості лазерного випромінювання, як висока монохроматичність, когерентність, стійка поляризація, дозволяють добитися високої концентрації світлової енергії у часі та просторі і передачі її на біологічні об’єкти (Козлов В.И. та ін., 1998; Хміль С.В. 1998).
Однак, чимало аспектів використовування лазера для лікування тих чи інших захворювань поки що не вивчені, тому що не ясні механізми впливу лазерного випромінювання на біологічні об’єкти, зокрема, морфологічні основи цих процесів (Козлов В.И. 1997-98 рр.). Особливо це стосується органів імунної системи, тому що вони одні з перших реагують на дію антигенів, токсинів, різноманітних фізичних факторів. Тому дослідження структурних основ імунологічних процесів є однією з актуальних задач імуноморфології (Бородин Ю.И. із співавт., 1996, Сапин М.Р. та інші1996, Волошин М.А. 1996, Гнатюк М.С. 1997, Головацький А.С. 1998, Масловський С.Ю. 1998).
Проте питання про вплив лазерного випромінювання на такі важливі периферичні органи імунної системи, як лімфатичні вузли, не вивчено.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової тематики кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та гістології медичного факультету Ужгородського державного університету “Дослідження особливостей морфофункціональних параметрів лімфоїдних органів і судинного русла в умовах норми, патології та при впливі на організм факторів зовнішнього середовища”, яка є частиною наукової проблеми під номером держреєстрації 0196U003532.
Мета дослідження. Визначити закономірності структурних змін в лімфатичних вузлах при локальній дії на них низькоінтенсивного червоного лазера в залежності від дози опромінення – 0,3; 3,0; 30,0 Дж/см2.
Для досягнення мети ми поставили перед собою такі завдання:
1. Обчислити відносні площі структурних компонентів (капсули, лімфоїдних вузликів, кіркового плато, паракортикальної зони, трабекул, крайового, проміжних кіркових та мозкових синусів, м’якотних тяжів) лівих підколінних лімфатичних вузлів білих щурів при їх локальному опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0; 30,0 Дж/см2, а також правого контрлатерального лімфатичного вузла.
2. Встановити особливості цитоархітектоніки структурних компонентів лівих підколінних лімфатичних вузлів білих щурів при їх локальному опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2, зокрема, підрахувати щільність малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів і тканинних базофільних гранулоцитів. Дослідити ці параметри у правому (контрлатеральному) підколінному лімфатичному вузлі.
3. Визначити динаміку ультрамікроскопічних змін структури підколінних лімфатичних вузлів білих щурів при їх локальному опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2.
4. Порівняти реактивні морфологічні зміни у лівому опроміненому та правому (контрлатеральному) підколінних лімфатичних вузлах білих щурів і з’ясувати структурні особливості реакції периферичних імунних органів на дію низькоінтенсивного лазерного випромінювання в червоній області спектра.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного морфологічного дослідження вперше:
вивчено відносні площі структурних компонентів (капсули, трабекул, лімфоїдних вузликів, кіркового плато, паракортикальної зони, м’якотних тяжів, синусного апарату) підколінних лімфатичних вузлів білих щурів в нормі та зміни їх параметрів після одноразового локального опромінення низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2;
встановлено системний характер кількісного розподілу лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів, тканинних базофільних гранулоцитів в структурних компонентах підколінних лімфатичних вузлів білих щурів при локальному їх опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2 і вивчено морфологічні закономірності цих реакцій. Дана характеристика динаміки змін мікро- та ультраструктури підколінних лімфатичних вузлів в залежності від дози опромінення;
вперше виявлено закономірні фазові зміни відносних площ структурних компонентів підколінних лімфатичних вузлів та їх клітинного складу в залежності від дози опромінення низькоінтенсивним червоним лазером;
поряд з цим встановлено, що морфологічні реактивні зміни у правому контрлатеральному підколінному лімфатичному вузлі мають подібний характер у порівнянні з лівим опроміненим, що свідчить про системну реакцію периферичних імунних органів на дію лазера.
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені морфологічні зміни в підколінних лімфатичних вузлах білих щурів при їх локальному опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером можна буде використати для розробки нових методів корекції імунологічного статусу організму, лікування різних видів запальних процесів та для розроблення нових морфологічних тестів діагностики та прогнозування розвитку патологічних станів в організмі.
Одержані результати можуть використовуватись в курсах лекцій та включатись у навчальні посібники з анатомії, гістології, хірургії, терапії.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи. Самостійно обгрунтовано та сформульовано мету, завдання і висновки. Дисертантом особисто здійснено забір матеріалу у піддослідних тварин після проведених наукових експериментів, а також самостійно виконано гістологічні, морфометричні, електронно-мікроскопічні та математичні дослідження, проведено статистичну обробку одержаних даних, аналіз та узагальнення результатів проведених наукових експериментів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського державного університету (1992-1999); на міжнародній науковій конференції “Новое в лазерной медицине” (Одеса, 1993); І та ІІ національних конгресах анатомів, гістологів, ембріологів і топографо-анатомів України (Івано-Франківськ, 1994; Луганськ, 1998); науковій конференції “Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц” (Симферополь, 1995); міжнародній науковій конференції з мікроциркуляції (Москва – Ярославль, 1997); міжнародній науковій конференції “Морфологія – практичній ветеринарії та медицині” (Біла Церква, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, в тому числі у фахових наукових виданнях 5 статей. Інші публікації – у матеріалах наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертація надрукована на 154 сторінках машинописного тексту, складається із вступу і 5 розділів: огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, результатів власних досліджень, які поділені на 3 розділи і 6 підрозділів; аналізу та узагальнення результатів досліджень та висновків. Дисертація ілюстрована 49 рисунками і 7 таблицями. Список використаної літератури, що містить 220 джерел, із них 46 – зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено в експерименті на адекватній моделі – 90 здорових білих безпородних статевозрілих (3-6 міс.) щурах-самцях масою 180-200 г. Всіх тварин утримували в однакових умовах з однотипним режимом. При виконанні досліджень нами були враховані біологічні, річні та добові зміни лімфоїдних органів (Бородин Ю.И., Летягин А.Ю., 1989), тому експерименти та забір лімфатичних вузлів проводили в осінньо-зимовий період, у другій половині дня, з 15 до 18 годин.
Об’єктом дослідження служили підколінні лімфатичні вузли лівої та правої тазових кінцівок, у більшості випадків – це один вузол, що стандартизує експериментальну модель.
Для наркозу тварин використано діетиловий ефір, який рекомендовано для експериментальних досліджень (Гиммельфарб Г.Н., 1984).
Для опромінення використовували гелій-неоновий лазер типу ЛГ-75 (АЛОК-1), для якого характерна червона ділянка спектра, довжина хвилі випромінювання – 632,8 нм (0,63 мкм); потужність лазерного випромінювання на виході – 1мВт, тому що ці параметри найбільш часто використовуються в клінічній практиці (Козлов В.И., Буйлин В.А.,1992).
Відомо, що ефективність впливу лазерного випромінювання визначається його дозою, але в літературі ми не зустріли чітких морфологічно обгрунтованих критеріїв для визначення оптимальних параметрів лазерного випромінювання. Як показав аналіз літератури (Байбеков И.М. та ін., 1991; Козлов В.И. та ін., 1992; 1993), підбір доз впливу випромінення на біологічні об’єкти проводиться, як правило, емпірично, причому користуються формулою D=PЧ t, де
D – доза опромінення в Дж/см2;
P – щільність потужності (потік світлової енергії віднесений до площі впливу) Вт/см2;
t – час опромінення в секундах;
1 Дж/см2 = 1 Вт/см2 Чс
Ми обрали три дози: 0,3; 3,0 і 30,0 Дж/см2.
Передачу світлової енергії лазера безпосередньо до лівого лімфатичного вузла відкритої підколінної ямки здійснювали за допомогою оптико-волоконного світлопроводу, при цьому витримка складала 5 сек; 45 сек і 7 хв. 30 сек., режим безперервний.
Одразу після опромінення у тварин, не виводячи їх із наркозу, проводили забір лівого і правого підколінних лімфатичних вузлів, їх фіксували розчином ФСО (формальдегід 40% – 100 мл, етиловий спирт 96° – 60 мл, льодова оцтова кислота – 30 мл). Правий – контрлатетальний лімфатичний вузол служив мірилом реакції імунної системи на дію лазерного опромінення.
Після виконаного експерименту, тварин, у стані наркозу, умертвляли шляхом декапітації.
Після забору та фіксації підколінні лімфовузли по загальноприйнятій методиці зневоджували в серії етилових спиртів зростаючої концентрації та заливали в парафінові блоки. Після чого, за допомогою полозкового мікротому, виготовляли зрізи товщиною 5-7 мкм для подальшого цитологічного дослідження та для морфометрії структурних зон лімфатичного вузла.
В роботі використані загальні гістологічні, морфометричні, електронно-мікроскопічні та математичні методики дослідження.
Для морфометрії використовували забарвлення гістологічних препаратів гематоксилін-еозином. Для підрахунку клітинного складу структурних компонентів лімфатичних вузлів гістологічні зрізи обарвлювали азур-2-еозином і заключали в канадський бальзам, згідно рекомендацій (Сапин М.Р., Юриной Н.А., Этинген Л.Е., 1978; Бородин Ю.И., Григорьев В.Н. та ін., 1992).
Відносні площі структурних компонентів (капсули, трабекул, лімфоїдних вузликів, кіркового плато, паракортикальної зони, м’якотних тяжів, крайового, проміжних кіркових та мозкових синусів) лімфатичних вузлів у відсотках визначали за допомогою періодичної морфометричної сітки (Стефанов С.Б., 1985). Вивчення щільності клітинних елементів (малих, середніх, великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів, тканинних базофілів) у різних зонах лімфовузла підраховували за допомогою морфометричної сітки № 3/16 за прийнятою методикою Стефанова С.Б. (1985) на площі 625 мкм2 під світловим мікроскопом МБИ-3.
Значення вибіркового середнього (х) і довірчого інтервалу (L) визначали за методом Стрелкова Р.Е. (1966).
Лімфатичні вузли досліджувалися також у просвітлюючому режимі електронного мікроскопу. Для цього досліджуваний матеріал фіксували у 1,6% розчині глютарового альдегіду на 0,1М фосфатному буфері з рH 7,3 та дофіксовували 1% розчином OsO4 на такому ж буфері (Milloning G., 1966), після чого зневоджували в етиловому спирті зростаючої концентрації та заключали в епон (Lugt J.H., 1961). Ультратонкі зрізи товщиною 30-40 нм виготовляли на ультратомі ЛКБ 8800 ІІІ, контрастували ураніл ацетатом (Уикли Б., 1975) і цитратом свинцю за Рейнольдсом Е.С. (1963) та вивчали в електронному мікроскопі JEM – 100 S/ASID/SEGZ.
Результати досліджень та їх обговорення. У досліджених щурів ми виявили тільки по одному підколінному лімфатичному вузлу на лівій та правій тазових кінцівках. Підколінний лімфовузол розташовується у підколінній ямці медіально на рівні нижньої третини великого привідного м’язу стегна. Більшість підколінних лімфатичних вузлів має бобовидну форму.
Нами встановлено, що за структурними параметрами підколінні лімфовузли лівої та правої тазових кінцівок інтактних і контрольних статевозрілих білих щурів суттєво не відрізняються. Ці вузли за структурно-функціональними ознаками відносяться до ІІ-го типу лімфовузлів, згідно класифікації Бородина Ю.И. (1986). В паренхімі кори структурних компонентів підколінних лімфовузлів інтактних щурів переважають малі лімфоцити.
Із збільшенням дози опромінення червоним лазером від 0,3 до 30,0 Дж/см2 в лімфовузлах виникають закономірні структурні зміни, які носять дозозалежний характер.
При опроміненні в дозі 0,3 Дж/см2 лівого лімфатичного вузла в ньому спостерігали наступне: площа кіркової речовини займає в середньому 70-75 % від площі його перетину; його речовина здебільшого однорідна. На деяких препаратах спостерігається формування лімфоїдних вузликів із світлими центрами, але це поодинокі випадки. Відносна площа лімфоїдних вузликів у кірковій речовині складає 13,8±0,9%. Крайовий синус розширений, заповнений клітинами, його відносна площа дорівнює 7,2±0,7%. Кіркові синуси також розширені. Їх відносна площа становить 6,6±0,6%. М’якотні тяжі потовщені, відносна площа їх 14,2±0,9%. Мозкові синуси розширені, по-різному заповнені клітинами лімфоїдного ряду. Їх відносна площа складає 11,7±0,8%. Відмічено збільшення кількості повнокровних судин. У всіх структурних компонентах опроміненого лімфовузла змінювалася щільність клітин лімфоїдного ряду, а саме: у лімфоїдних вузликах зростає щільність середніх і великих лімфоцитів у 1,5-2,0 рази і дорівнюють відповідно 2,91±0,52; 1,33±1,11 на площі
625 мкм2, а також щільність плазматичних клітин у м’якотних тяжах – у 1,1 рази і становить 5,21±0,05.
В правому контрлатеральному лімфатичному вузлі при цій же дозі опромінення площа кіркової речовини не перевищувала 65-70%. В окремих ділянках визначалося формування лімфоїдних вузликів із просвітленням у його центрі. Відносна площа їх становить 11,5±0,4%. Крайові синуси більше розширені у порівнянні з контролем, просвіти їх заповнені клітинами, відносна площа їх 5,7±0,4%. Кіркові синуси також розширені, відносна площа яких складає 6,3±0,3%. Відносна площа м’якотних тяжів дорівнює 15,1±0,6%. Спостерігаються розширені мозкові синуси, які заповнені клітинами неоднорідно, їх відносна площа становить 12,1±0,6%. Паракортикальні венули дещо розширені. Щільність клітин лімфоїдного ряду на площі 625 мкм2 у всіх структурних компонентах підколінних лімфатичних вузлів лівої і правої тазових кінцівок відповідно становлять: у лімфоїдному вузлику середніх лімфоцитів – 3,13±0,31; великих – 1,21±0,62; плазмоцитів у м’якотному тяжі – 6,14±0,92.
Кірково-мозковий індекс становить 2,03 в лівому підколінному лімфатичному вузлі, а в правому – 1,92.
При опроміненні червоним лазером в дозі 3,0 Дж/см2 в опроміненому лімфатичному вузлі площа мозкової речовини збільшується і складає 40,5±0,9%. Синуси ще більше розширені, особливо мозкові, які заповнені великою кількістю лімфоїдних клітин, відносна площа яких дорівнює 13,3±0,9%, а площа крайового синуса становить 5,1±0,4%. Кількість розширених та повнокровних судин ще більше зростала, як в кірковій, так і в мозковій речовині, особливо в її трабекулах, відносна площа яких зростає і дорівнює 11,0±0,4%. Чітко помітне формування лімфоїдних вузликів із світлими центрами. Їх кількість на зрізах від 2-3 до 14, а відносна площа становить 17,4±0,4%, що у 3,7 рази більше по відношенню до контрольного. М’якотні тяжі потовщені, відносна площа їх дорівнює 16,2±0,2%. При цій же дозі опромінення змінюється щільність лімфоїдних клітин у структурних компонентах лімфовузла, зокрема у лімфоїдних вузликах зростає щільність середніх і великих лімфоцитів у 2 рази і дорівнюють відповідно 3,11±1,12; 1,23±0,62, а також щільність плазматичних клітин у м’якотних тяжах зростає у 1,4 рази і становить 6,48±0,71.
При тій же дозі опромінення в контрлатеральному лімфатичному вузлі спостерігалося також збільшення площі мозкової речовини, переважно за рахунок розширення мозкових синусів, що відповідно становить 39,8±0,7%; 15,5±0,4%. Крайовий синус розширений, його відносна площа дорівнює 6,1±0,4% і відносно щільно заповнений лімфоїдними клітинами. Судини розширені, повнокровні. В кірковій речовині чітких лімфоїдних вузликів не визначається, хоча простежується тенденція до просвітлення центрів. Відносна площа їх складає 10,2±0,3%.
Кірково-мозковий індекс лівого лімфатичного вузла складає 1,47; а правого – 1,51.
Щільність середніх і великих лімфоцитів у лімфоїдному вузлику також зростає і відповідно складає 3,30±1,11; 1,34±0,73, а у м’якотному тяжі щільність плазмоцитів дорівнює 6,66±0,47.
При опроміненні підколінного лімфатичного вузла низько-інтенсивним червоним лазером в дозі 30,0 Дж/см2 в опроміненому лімфовузлі відносна площа кіркової речовини зменшу.ться в 1,2 і становить 68,6±0,9%, краї якої фестончасті, випинаються в мозкову речовину, яка розташована вузькою смужкою. Лімфоїдні вузлики чітко не простежуються, але на препаратах спостерігаються по декілька світлих центрів, відносна площа їх складає 13,8±0,3% від усієї площі лімфовузла. Крайовий і мозковий синуси заповнені великою кількістю лімфоїдних клітин, їх відносні площі на гістологічних зрізах дорівнють відповідно 4,9±0,3% і 8,2±0,3%. Остання дещо менша в порівнянні з контролем. М’якотні тяжі розташовані дуже щільно, видовжені і їх відносна площа збільшується по відношенню до площі лімфовузла на гістологічному препараті і дорівнює 13,1±0,8%. Кровоносні судини розширені та повнокровні. Щільність розміщення малих лімфоцидів переважно з пікнотичними ядрами, що заповнюють паренхіму лімфатичних вузлів, збільшується в 1,5 рази і складає 22,14±2,73. При цьому зменшується у 1,7 рази кількість великих лімфоцитів, що дорівнює 0,40±0,08 і 1,9 рази – плазмоцитів у м’якотних тяжах, що становить 2,48±0,23.
В контрлатеральному лімфатичному вузлі правої тазової кінцівки у щура кіркова речовина займає 65-75%, відносна площа її від площі усього вузла складає 65,5±0,3%; паракортикальна зона випинається в мозкову речовину і її відносна площа дорівнює 19,6±0,4%. Синуси розширені, заповнені великою кількістю клітин. Відносна площа лімфоїдних вузликів зростає до 14,5±0,4%. В мозкових трабекулах спостерігається велика кількість мікросудин, які дуже розширені, заповнені клітинами крові. Відносна площа їх становить 9,1±0,3%. Щільність малих лімфоцитів у лімфоїдному вузлику зростає до 23,10±3,41, при цьому зменшується кількість великих лімфоцитів до 0,55±0,12, а плазмоцитів у м’якотних тяжах – 3,16±0,31.
Кірково-мозковий індекс в опроміненому лімфовузлі при дозі опромінення 30,0 Дж/см2 становить 2,18 проти 1,91 у контрлатеральному.
Ультраструктура тканини лівого підколінного лімфатичного вузла статевозрілих тварин при опроміненні червоним лазером в дозі 0,3 Дж/см2 помітно не відрізняється від субмікроскопічної будови підколінних лімфатичних вузлів інтактних і контрольних білих щурів.
При опроміненні червоним лазером лівого підколінного лімфатичного вузла в дозі 3,0 Дж/см2 змінюється форма та ультраструктура клітинних елементів. Характерною особливістю ультраструктури у клітинах лімфоїдного ряду при цій дозі опромінення є розширення перинуклеарних просторів, цистерн гранулярного ендоплазматичного ретикулуму і значне зростання мікроворсинок як у лімфоцитів, так і у макрофагів. Ці ворсинки мають різну товщину (200-1000 нм), які розгалужуються, контактують із сусідніми клітинами і між собою. Мікроворсинки мають слабо ущільнену гіалоплазму. Конфігурація каріолеми лімфоцитів, особливо лімфобластів стає більш звивистою, спостерігаються інвагінації. Більше зустрічається лімфоцитів з пікнотизованими ядрами. Подібні зміни ультраструктури спостерігаються у клітинах правого (контрлатерального) підколінного лімфатичного вузла, що свідчить про системний характер реакції периферичних імунних органів на дію червоного лазера.
Після опромінення низькоінтенсивним червоним лазером лівого підколінного лімфатичного вузла білого щура в дозі 30,0 Дж/см2 спостерігалося різке наростання дистрофічних та особливо некробіотичних змін лімфоїдних елементів у лімфовузлі. Найбільше виражений некробіоз та некроз малих та середніх лімфоцитів. Переважає лізис плазмолем і каріолем із зникненням чітких меж клітин та комбінації явищ каріопікнозу та каріолізу. Ядра великих лімфоцитів, з добре розвинутою цитоплазмою, лімфобластів частіше всього набувають вичурної форми, зберігаючи при цьому чіткий рисунок конденсованого хроматину. Спостерігається також лізис інших клітин.
Одержані дані про структурні зміни в опроміненому та контрлатеральному лімфатичних вузлах дозволяють зробити узагальнення, що реакція лімфоїдної тканини на прямий локальний вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання в червоній ділянці спектра значно більше виражена, як при його непрямій дії.
Відмічається чітко виражена залежність реакції лімфоїдної тканини від дози опромінення червоним лазером.
Приведені дані свідчать про те, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання в дозі 0,3 Дж/см2 і особливо 3,0 Дж/см2 викликає стимулюючі реактивні зміни в лімфатичних вузлах, тому їх можна враховувати при розробці методів лазеротерапії із подальшим застосуванням в практичній медицині.
В контрлатеральному лімфатичному вузлі правої тазової кінцівки спостерігалися аналогічні морфологічні зміни, але виражені у меншій мірі.
При дозі опромінення червоним лазером 30,0 Дж/см2 різко наростали процеси деструкції лімфоїдної паренхіми у вигляді явищ некробіозу, а також спостерігалася дистрофія елементів мікрооточення, що свідчить про деструктивні зміни в лімфатичних вузлах та пригніченні їх функції.

ВИСНОВКИ

1. У підколінних лімфатичних вузлах статевозрілих інтактних та контрольних білих щурів переважає кіркова речовина. За мікро- та ультраструктурними параметрами, клітинним складом лівий та правий підколінні лімфатичні вузли суттєво не відрізняються.
2. При опроміненні лівих підколінних лімфатичних вузлів статевозрілих білих щурів низькоінтенсивним червоним лазером в дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2 виявлені закономірні структурні зміни, які носять дозозалежний характер.
3. У правих (контрлатеральних) підколінних лімфатичних вузлах статевозрілих тварин, при опроміненні лівих вузлів низькоінтенсивним червоним лазером у дозах 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2, виникають подібні до опромінених структурні зміни, але вони менше виражені, що свідчить про системний характер реакції периферичних імунних органів на лазерне опромінення.
4. Після опромінення лівих підколінних лімфатичних вузлів статевозрілих білих щурів низькоінтенсивним червоним лазером у дозі 0,3 і, особливо, в дозі 3,0 Дж/см2 відносна площа мозкової речовини збільшується у 1,5 рази, а кори зменшується у 1,2 рази, кірково-мозковий індекс знижується до 1,51, у корі зростає в 3-4 рази відносна площа лімфоїдних вузликів, а саме, до 7 разів кількість їх із світлим центром, у 1,4-2,0 рази розширюється синусний апарат. Ці структурні зміни свідчать про функціональну активізацію лімфатичних вузлів.
5. Після опромінення лівого підколінного лімфатичного вузла статевозрілих тварин низькоінтенсивним червоним лазером у дозах 0,3 і 3,0 Дж/см2 у всіх структурних компонентах його, зокрема, у лімфоїдних вузликах зростає щільність середніх і великих лімфоцитів у 1,5-2,0 рази, а також щільність плазматичних клітин у м’якотних тяжах у 1,1-1,4 рази. У лімфоїдних клітинах та макрофагах значно переважає число мікроворсинок, розширюються перинуклеарні простори і цистерни гранулярного ендоплазматичного ретикулуму. Такі зміни клітинного складу та їх ультраструктури свідчать про функціональну активність лімфатичних вузлів.
6. У правому (контрлатеральному) підколінному лімфатичному вузлі статевозрілих білих щурів виникають подібні зміни клітинного складу, їх мікро- та ультраструктури, як і у лівому опроміненому червоним лазером у дозах 0,3 і 3,0 Дж/см2, але вони менше виражені. Це свідчить про системний характер реакції периферичних імунних органів на лазерне опромінення.
7. При опроміненні лівого підколінного вузла статевозрілих білих щурів низькоінтенсивним червоним лазером у дозі 30,0 Дж/см2 виникають явища деструкції: дистрофічні зміни і некробіотичні процеси. Відносна площа кори зменшується в 1,2 рази. Щільність розміщення малих лімфоцитів, переважно з пікнотичними ядрами, що заповнюють паренхіму лімфатичних вузлів, збільшується у 1,5 рази. При цьому зменшується у 1,7 рази кількість великих лімфоцитів і 1,9 рази – плазмоцитів у м’якотних тяжах.
8. В опромінених у дозі 30,0 Дж/см2 червоним лазером лімфатичних вузлах найяскравіше проявляються некробіотичні зміни в малих і середніх лімфоцитах, які характеризуються лізисом плазмолеми і каріолеми, каріопікнозом і каріолізом та деформацією ядер з утворенням вичурних форм. У правому (контрлатеральному) вузлі ці явища менше помітні.
9. При використанні низькоінтенсивного червоного лазера з терапевтичною метою доцільно використовувати дози опромінення 0,3 і 3,0 Дж/см2, при яких спостерігалися найбільш сприятливі зміни у лімфатичних вузлах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вайнагій О.М. Структурні зміни в підколінних лімфатичних вузлах при локальному опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, вип. 4. – Ужгород, 1997. – С. 199-202.
2. Вайнагій О.М. Ультраструктурні зміни в підколінних лімфатичних вузлах білих щурів при їх опроміненні низькоінтенсивним червоним лазером // Український медичний альманах, вип. 2. – Луганськ, 1998. – С. 33-35.
3. Вайнагій О.М. Перебудова структурних компонентів лімфатичних вузлів при локальній дії червоного лазера // Вісник Біло-Церківського державного аграрного університету, вип. 6, ч. 2. – Біла Церква, 1998. – С. 106-109.
4. Вайнагий О.М. Структурные изменения в лимфатическом узле под влиянием низкоинтенсивного лазерного излучения // Лазерная медицина, Т.2, вып. 1. – Москва, 1998. – С. 31-33.
5. Вайнагий О.М. Морфологические изменения в подколенных лимфатических узлах при их локальном облучении низкоэнергетическим красным лазером // Морфология. – Санкт-Петербург, 1998. – Т. 114, № 6. – С. 49-54.
6. Вайнагий О.М. Структурные изменения лимфатических узлов при локальном облучении низкоэнергетическим лазером // Материалы международной конференции “Новое в лазерной медицине”. – Брест, 1991. – С. 84.
7. Вайнагий О.М. Реакция соматических лимфатических узлов на локальное облучение низкоэнергетическим красным лазером // Материалы Всесоюзного съезда АГЭТ. – Смоленск, 1992. – С. 39.
8. Вайнагий О.М. Морфологические изменения лимфатических узлов при их облучении низкоэнергетическим гелий-неоновым лазером // Материалы конференции по лазерной медицине. – Москва-Одесса, 1992. – С. 274.
9. Головацкий А.С., Вайнагий О.М. Реакции лимфатических узлов на локальное облучение низкоэнергетическим лазером // Материалы научной конференции “Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционных методов лечения”. – Харьков, 1992. – С. 36.
10. Вайнагий О.М. Изменение морфологических параметров лимфатических узлов при их облучении низкоэнергетическим гелий-неоновым лазером // Материалы международной конференции “Новые достижения лазерной медицины”. – Санкт-Петербург, 1993. – С. 151.
11. Вайнагий О.М. Морфологические особенности изменений подколенных лимфатических узлов белых крыс при их локальном облучении низкоэнергетическим гелий-неоновым лазером // Матеріали міжнародної наукової конференції “Індивідуальна анатомічна мінливість органів, систем, тканин людини і її значення для практики”. – Полтава, 1994. – С. 41.
12. Вайнагій О.М. Зміни структурних компонентів підколінних лімфатичних вузлів білих щурів при локальному опроміненні низькоенергетичним гелій-неоновим лазером // Матеріали 1 Національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Івано-Франківськ, 1994. – С. 59.
13. Головацкий А.С., Вайнагий О.М. Реакция лимфатических узлов на локальное облучении низкоэнергетическим лазером // Сб. трудов Научн. конф. “Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц”. – Симферополь, 1995. – С. 113.
14. Вайнагій О.М. Ультраструктурні зміни у підколінних лімфатичних вузлах білих щурів при дії низькоінтенсивного лазера // Матеріали наукової конф. “Актуальні питання морфогенезу”. – Чернівці: БДМА МОЗ України – 1996. – С. 59.
15. Вайнагий О.М. Ультрамикроскопические изменения в подколенных лимфатических узлах крыс при локальном воздействии на них низкоэнергетического лазера в красной области спектра // Материалы международной конференции по микроциркуляции. – Москва-Ярославль, 1997. – С. 63.
16. Вайнагій О.М. Ультраструктурні зміни в лімфатичних вузлах при їх опроміненні червоним лазером // “Українські медичні вісті”: зб. наук. праць VII Конгресу Світової Федерації Українських лікарських товариств, част.1. – Ужгород, Україна, 1998. – С. 149.

АНОТАЦІЯ
Вайнагій О.М. Структурні зміни в лімфатичних вузлах під дією низькоінтенсивного червоного лазерного випромінювання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 1999.
В дисертації досліджено вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання в червоній області спектру на мікро- та ультраструктуру підколінних лімфатичних вузлів статевозрілих білих щурів у різних дозах опромінення: 0,3; 3,0 та 30,0 Дж/см2. У опромінених лімфовузлах виникають закономірні структурні зміни, які носять дозозалежний характер. У контрлатеральних, якими є праві підколінні лімфовузли, при локальному опроміненні червоним лазером лівих, спостерігаються подібні до опромінених структурні зміни, але менше виражені, що свідчить про системний характер реакції периферичних імунних органів на лазерне опромінення. При дозах опромінення 0,3 і 3,0 Дж/см2 помічені найбільш сприятливі зміни в структурі лімфовузлів і виражалися у формі функціональної активізації процесів. А при опроміненні в дозі
30,0 Дж/см2 в підколінних лімфовузлах виникають явища деструкції – дистрофічні та некробіотичні зміни в них.
Ключові слова: білі щурі, лімфатичні вузли, лазерне випромінювання, доза опромінення, зміни, структура.

АННОТАЦИЯ
Вайнагий О.М. Структурные изменения в лимфатических узлах под действием низкоинтенсивного красного лазерного излучения. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Тернопольская государственная медицинская академия им. И.Я. Горбачевского МЗ Украины. Тернополь, 1999.
В диссертации исследовано воздействие низкоинтенсивного лазерного излучения в красной области спектра на микро- и ультраструктуру подколенных лимфатических узлов половозрелых белых крыс при дозах облучения: 0,3; 3,0 и 30,0 Дж/см2.
Эксперименты проводились на белых беспородных половозрелых (3-6 мес.) крысах-самцах, массой 180-200 г в прижизненных условиях. При исследованиях учитывались биологические, годовые и суточные изменения лимфоидных органов. Объектом исследований избраны подколенные лимфатические узлы левой и правой тазовых конечностей. Под эфирным наркозом у животных рассекали мягкие ткани в подколенной области левой тазовой конечности и находили лимфатический узел. Это одиночный узел, что стандартизирует экспериментальную модель. С помощью световода лазерной установки АЛОК-1 локально облучали лимфоузел в дозах 0,3; 3,0; 30,0 Дж/см2, которые подбирались эмпирически с учетом данных литературы. Облучали левый подколенный лимфоузел, а правый (контрлатеральный) служил тестом реакции периферических иммунных органов на лазерное воздействие. Непосредственно после облучения забирали подколенные лимфоузлы, фиксировали в растворе ФСУ, заливали в парафин, гистологические срезы окрашивали гематоксилином-эозином и азур-II-эозином. Для электронно-микроскопического исследования препараты фиксировали 1,6% раствором глутарового альдегида на фосфатном буфере (рН 7,3) с дофиксацией 1% раствором ОsО4, заключали в эпон. Ультратонкие срезы изготовляли на ультратоме LKB8800III и изучали в электронном микроскопе JEM 100В. На гистологических срезах (5-7 мкм) определяли относительные площади структурных компоненов (капсулы, трабекул, лимфоидных узелков, коркового плато, паракортекальной зоны, мозговых тяжей, синусного аппарата), а также корково-мозговой индекс, изучали изменения клеточного состава (малых, средних и больших лимфоцитов, плазмоцитов, макрофагов, гистиоцитов) структурных компонентов лимфатических узлов.
При облучении в дозе 0,3 Дж/см2 в облученном узле площадь коры составляла 70% от площади среза, происходит формирование лимфоидных узелков со светлыми центрами. Синусный аппарат расширен, мякотные тяжи несколько утолщены. В паренхиме узла, особенно в лимфоидных узелках, возрастает количество средних и больших лимфоцитов, у мякотных тяжах – плазмоцитов. В клетках лимфоидного ряда увеличивается число микроворсинок.
При облучении в дозе 3,0 Дж/см2 в лимфоузле площадь мозгового вещества составляла 45-60%. Синусы еще больше расширены, особенно мозговые, в которых много клеток. Сосуды расширенные, полнокровные. Четко заметно формирование лимфоидных узелков со светлыми центрами. Плотность лимфоидных клеток и макрофагов увеличивается, в особенности средних и больших лимфоцитов в лимфоидных узелках, а плазмоцитов – в мякотных тяжах. Меняется форма и ультраструктура клеточных элементов. Наблюдается расширение перинуклеарных пространств, цистерн гранулярного эндоплазматического ретикулума, обилие мелких узких ветвящихся микроворсинок разной длины в расширенных межклеточных пространствах.
При дозе 30,0 Дж/см2 в облученном лимфоузле площадь коркового вещества составляет 85%, а мозговое представлено в виде узкой полоски, мякотные тяжи расположены очень плотно. Краевой и мозговой синусы практически полностью заполнены клетками лимфоидного ряда. Лимфоидные узелки не прослеживаются, хотя в коре несколько просветленных зон мы наблюдали. Много расширенных и полнокровных сосудов. Паренхима лимфоузла состоит из плотно расположенных малых лимфоцитов, количество которых возрастает в 1,5 раза. Уменьшается плотность больших лимфоцитов, а в мякотных тяжах – плазмоцитов. Наиболее выражен некробиоз малых и средних лимфоцитов в виде появления пикнотически измененных ядер, лизиса плазмолемы и кариолемы, кариопикноза и кариолиза, деформации ядер, которые приобретают причудливые формы. В контрлатеральных подколенных лимфоузлах правой тазовой конечности белых крыс при облучении левых узлов красным лазером в дозах 0,3; 3,0; 30,0 Дж/см2 наблюдались такие же изменения, но менее выраженные.
Таким образом, исследование показало, что локальное воздействие НИЛИ на подколенные лимфатические узлы белых крыс вызывает изменение структуры не только в облученном лимфоузле, но и в конрлатеральном, что свидетельствует о реакции периферических иммунных органов на лазерное воздействие. Выявлена также зависимость изменений в архитектонике лимфоузлов от дозы облучения. Наиболее благоприятные стимулирующие реактивные изменения наблюдались при облучении в дозе 3,0 Дж/см2, которые в большей мере соответствовали активизации их лимфоидного аппарата. При дозе 30,0 Дж/см2 наблюдались процессы некробиоза лимфоидной паренхимы, распространенная дистрофия элементов микроокружения, что свидетельствует о деструктивных изменениях в лимфатических узлах и угнетении их функции.
Ключевые слова: белые крысы, лимфатические узлы, лазерное излучение, доза облучения, изменения, структура.

SUMMARY

Vainagiy O.M. Structural changes in the lymphatic knots under the influence of a low-intensive red laser radiation. – A manuscript.
This scientific work deals with the influence of a low-intensive laser radiation in the region of red spectrum upon the popliteal lymphatic knots of white rats under different doses of radiation. In the course of radiation of the left popliteal lymphatic knots of pubescent rats in the doses of 0,3 ; 3,0 and 30,0 Jl/cm2, the latter undergo natural structural changes having dose-dependent character. In the case of counterlaterals, that is right popliteal lymphatic knots, under the influence of red laser radiation of the left ones, similar structural changes can be seen, but much more feebly marked that those ones put to the test, which points to the systemic character of reaction of the peripherical immune organs on the laser radiation. One can notice the highest level of suitable changes in the structure of lymphatic knots under the doses of 0,3 and 3,0 Jl/cm2, displayed in the form of functional activisation of processes. And under the doses of radiation in 30,0 Jl/cm2, in the popliteal lymphatic knots the phenomenum of destruction, that is dystrophic and necrobiotic changes in them can be seen.
Key-words: white rats, lymphatic knots, laser radiation, dose of radiation, changes, structure.

Підписано до друку 16.04.1999 р.
Формат 60х84/16
Папір офсетний. Друк офсетний.
Друк.арк. 1,25. Тираж 100 прим.
Зам. 34.

Друк ТОВ “Колір прінт”.
м. Ужгород, вул Капітульна, 18.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019