МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. акад. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МАКСИМЧУК МАРИНА МИХАЙЛІВНА

УДК 616-022+616-0366.22]:616-022+614.4](477)

Спалахова захворюваність на ботулізм в україні та методи її профілактики

14.02.02 — епідеміологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Колесніков Михайло Михайлович,

професор кафедри епідеміології, Національний медичний університет ім.
О.О. Богомольця

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки

Зарицький Анатолій Мінович.

завідувач лабораторії кишкових інфекцій з групами вібріонів та
паразитології,

Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського

доктор медичних наук,

Гафарова Мунівер Тейфуківна,

професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології,

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського,

Провідна установа

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра мікробіології та епідеміології

Захист відбудеться “11 ”травня 2006 року о 11.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.614.02 при Інституті
епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України
(03038, м.Київ, вул.М.Амосова, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та
інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (03038, м.Київ,
вул.М.Амосова, 5).

Автореферат розісланий “ 08” квітня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук
Доан С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед загальної інфекційної захворюваності питома
вага ботулізму не перевищує тисячних долей відсотка, проте важкий
перебіг хвороби з тривалими термінами перебування пацієнтів на
госпітальному ліжку та висока летальність не дозволяють віднести
проблему до категорії другорядних.

Ботулізм реєструється в різних країнах світу, у тому числі у вигляді
групових захворювань. Регіонами, де має місце підвищена захворюваність
на цю інфекцію, вважаються Аляска, Далекий Схід, Китай, Північна
Америка, ряд країн Європи та Південної Америки.

В Україні протягом останніх 40 років рівень захворюваності на ботулізм
збільшився в 7 разів. Аналогічну тенденцію має смертність.

Процес формування захворюваності на ботулізм, значною мірою, залежить
від поширення і високої стійкості спор C.botulinum у навколишньому
середовищі, що визначає методи профілактики. Навіть своєчасно розпочате
й правильно організоване лікування не завжди ефективне, про що свідчить
висока летальність, яка зберігається в розвинутих країнах світу.

Споживаючи продукт, практично неможливо визначити наявність у ньому
ботулотоксину (виключення становлять бомбажні консерви), що відрізняє
ботулізм від інших клостридіозів (правець, газова гангрена). Останні
виникають при пораненні шкіри та слизових оболонок і є видимим процесом,
що надає можливість вчасно вжити лікувальних та профілактичних заходів.
Лікування при ботулізмі починається тільки після прояву симптомів, коли
токсин або частина його вже всмокталися в шлунку та кишечнику і в
залежності від його кількості зростає ймовірність летального закінчення
хвороби.

В Україні ніколи комплексно не розглядалося і не аналізувалося таке
явище, як спалахова захворюваність на ботулізм, незважаючи на реєстрацію
групових захворювань побутового і промислового походження.

На сьогодні збільшується небезпека виникнення промислового ботулізму, що
підтверджується зростанням випадків виявлення сульфітредукуючих
клостридій (СРК) – індикаторного показника оцінки харчових продуктів, як
фактору передачі збудника ботулізму, у спеціях, м’ясних виробах,
продукції, упакованій під вакуумом.

Багатофакторність виникнення ботулізму ґрунтовно вивчалась у 1980-х рр.
із застосовуванням медико – географічного аналізу, у результаті чого
було встановлено нерівномірність ураженості ботулізмом людей та домашніх
тварин у межах певних ландшафтних зон України, що мало велике значення
для розробки відповідних профілактичних заходів на той період. На
сучасному етапі технічного розвитку, геоінформаційні технології надали
можливість продовжити цю роботу, застосувавши метод просторового
аналізу, зокрема, поєднати накопичені дані про захворюваність на
ботулізм з природними і соціальними факторами, скласти достовірний
прогноз, розробити ефективні лікувально – профілактичні заходи.

Таким чином, тенденція до зростання захворюваності на ботулізм на фоні
структурних змін харчування населення та харчової промисловості, що
передбачають вакуумні технології зберігання продукції, а також
збільшення випадків виявлення СРК у продуктах харчування промислового
виробництва, зумовили вибір теми наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри епідеміології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця: “Наукове
обґрунтування удосконалення епідеміологічного нагляду при інфекційних
хворобах, які контролюються засобами імунопрофілактики” (№ державної
реєстрації 0105U001318).

Мета та завдання дослідження. Вивчення закономірностей спалахової
захворюваності на ботулізм в Україні та удосконалення системи
санітарно-епідеміологічного нагляду за цією інфекцією.

Для реалізації вказаної мети були поставлені такі задачі:

1.Вивчити захворюваність на ботулізм в Україні за 1991-2002рр. з
урахуванням впливу факторів навколишнього середовища.

2.Встановити епідеміологічні та екологічні закономірності розвитку
спалахової захворюваності на ботулізм.

3.Розробити та впровадити метод просторового аналізу захворюваності на
ботулізм в Україні на основі ArcGIS Geostatistical Analyst (визначення
територій, часу, груп та факторів ризику).

4.Розробити еколого-гігієнічну модель прогнозу безпечності продуктів
харчування щодо їх контамінації C.botulinum.

5.Визначити ефективність медичної допомоги хворим на ботулізм та заходів
його профілактики.

6.Удосконалити систему санепіднагляду за ботулізмом в Україні та
розробити рекомендації щодо підвищення ефективності
медико-профілактичних заходів.

Об’єкти дослідження. Закономірності процесів формування спорадичної та
спалаховї захворюваності на ботулізм в Україні в їх взаємозв’язку з
соціально-екологічними факторами.

Предмет дослідження. Спорадична та спалахова захворюваність на ботулізм
в Україні, харчові продукти та їх забруднення санітарно-показовою
анаеробною мікрофлорою, ґрунт як природне середовище життєдіяльності
сульфітредукуючих клостридій, статистичні дані та оперативні донесення
щодо випадків ботулізму, дані лабораторних досліджень харчових продуктів
та ґрунту.

Методи дослідження. У роботі використані епідеміологічні, статистичні,
медико-географічні, мікробіологічні, експериментальні методи, метод
просторового аналізу.

Наукова новизна дослідження. Надано оцінку загальної та спалахової
захворюваності на ботулізм в Україні за період 1991 – 2002рр. і
здійснено прогноз ймовірності виникнення спалахів ботулізму. Вперше
застосовано метод просторового аналізу захворюваності на ботулізм в
Україні для визначення територій, часу, груп та факторів ризику і
створено цифрову електронну карту ураженості ботулізмом населення
країни. На основі програмного забезпечення (пакет ArcView GIS 3.2а)
створено спеціалізовану геоінформаційну систему (ГІС) для аналізу
захворюваності на ботулізм в Україні, що дає можливість проводити
епіддіагностику на якісно новому рівні.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені територіальні зони
ризику та встановлені групи потенційно небезпечних харчових продуктів,
як факторів передачі при ботулізмі, дозволили реалізувати програму
досліджень продуктів харчування промислового виробництва на
забрудненість СРК і надати відповідні рекомендації установам державної
санепідслужби. Отримані дані використано для оцінки ризиків щодо
ймовірності контамінації продукту при аналізі режимів стерилізації
плодоовочевої продукції, вони постійно враховуються при розгляді
проектної документації на виробництво нових видів харчових продуктів.
Модель прогнозу безпечності харчових продуктів буде враховано при
розробці підзаконних актів до Закону України “Про безпечність та якість
харчових продуктів”, зокрема порядку проведення розширеного та
стандартного контролю харчових продуктів.

Системний підхід до надання інформації про випадки ботулізму були
використані при підготовці наказу МОЗ України від 23.05.2002 р. №190
“Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров’я
України”, при підготовці нової редакції інструкції “Порядок
розслідування, обліку і проведення лабораторних досліджень у випадках
харчових отруєнь”, у щорічному аналізі діяльності установ
держсанепідслужби з розділу “гігієна харчування” за 2000, 2001 та
2002рр., а також в аналітичних довідках та інформаційних листах МОЗ
України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова
література з досліджуваної проблеми, проведено патентно-інформаційний
пошук та складена документація з планування дисертації. Проаналізовано
кожний випадок ботулізму в Україні за період з 1991 – 2002рр. Вивчені
найбільш значні спалахи ботулізму в Україні, описані в 1970-1980-х
роках. Створено базу даних випадків ботулізму в Україні за період 1991 –
2002рр. та адаптовано її для роботи в ГІС. Створено та апробовано метод,
який ґрунтується на систематизаційно – диференціальному підході з
застосуванням ГІС для встановлення залежності захворюваності на ботулізм
від еколого – соціальних факторів. Проведено прогнозування виникнення
групових захворювань на ботулізм, а також надано оцінку медико –
профілактичної роботи в Україні в цілому та в “регіонах ризику”, надані
рекомендації щодо її удосконалення. Проведено експеримент, в якому було
змодельовано стан ґрунту, подібний до болотяного, й визначено
інтенсивність росту СРК при обмеженому доступі кисню та різних
температурах за певний період часу.

Апробація результатів дисертації. Результати та положення дисертаційної
роботи повідомлені та обговорені на:

II Міжнародній конференції “Геоинформационные технологии в управлении
териториальным развитием” (м. Ялта, 2000); III Міжнародній конференції
“Геоинформационные технологии в управлении териториальным развитием” (м.
Ялта, 2001); IV Міжнародній конференції “Геоинформационные технологии в
управлении териториальным развитием” (м. Партеніт, 2002); VI Міжнародній
конференції користувачів ESRI “Геоинформационные технологии в управлении
териториальным развитием” (м. Ялта, 2003); VIІ Міжнародній конференції
“Пользователей ГИС от ESRI в Украине” (м. Ялта, 2004); VIIІ Міжнародній
конференції користувачів ГІС від ESRI в Україні” (м. Ялта, 2005);
Регіональній нараді «Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні
вирішення проблем Прикарпаття”(м. Івано-Франківськ, 2005), Міжнародному
семінарі „Сучасні підходи до профілактики гострих кишкових інфекцій та
харчових отруєнь вірусного та бактеріального походження” (м. Київ,
2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 робіт, у тому числі у
фахових виданнях – 7, у матеріалах та тезах конференцій – 10.

Обсяг та структура дисертації. Зміст роботи викладено на 150 сторінках,
ілюстровано 59 рисунками та 18 таблицями. Складається з вступу, 6
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел
з 112 найменувань, містить 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. У роботі проведено епідеміологічний
аналіз випадків ботулізму серед населення України за період з 1991 по
2002 рр.

У ході виконання роботи комплексно використано епідеміологічні,
статистичні, медико-географічні, мікробіологічні, експериментальні
методи дослідження і логічну інтерпретацію отриманих результатів.

Вперше для аналізу захворюваності та ураженості (сумарна кількість
випадків захворювання за певний період часу) на ботулізм було
використано метод просторового аналізу із застосуванням ГІС технологій,
тобто аналіз у просторі і часі, що розширює можливості епідеміологічного
методу.

За 1991 – 2002 рр. проаналізовано всі осередки ботулізму в Україні,
серед них окремо 16 осередків з кількістю потерпілих більше 5 осіб.
Інформаційними джерелами слугували дані електронної системи обліку
захворюваності на ботулізм МОЗ України, статистичні дані по “Звітах про
фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров’я людини”
за 1992-2002 рр. (ф. №18), “Отчетах о работе
санитарно-эпидемиологической (дезинфекционной) станции” за 1989-1991рр.
(ф. №36)”, оперативна інформація щодо захворюваності на ботулізм за
станом на 01.01.2004 р.

Вивчені найбільш значні спалахи ботулізму в Україні, які були описані в
1970 – 1980-х роках за довідками комісій МОЗ України.

Проаналізовано дані про забруднення харчових продуктів групи ризику СРК
в Україні за матеріалами державної санепідслужби за період 1997-2002
рр., а також здійснено дослідження ґрунту щодо ступеня його обсіменіння
споровою анаеробною мікрофлорою. Дослідження здійснено відповідно до
ГОСТу 29185—91 “Продукты пищевые. Методы выявления и определения
количества сульфитредуцирующих клостридий”.

Достовірність результатів підтверджена математичною обробкою даних. Для
оцінки рівнів захворюваності, смертності та летальності
використовувалися стандартні методики обчислення інтенсивних та
екстенсивних показників.

Для статистичного аналізу використано дані статистичної звітності, дані
автоматизованої системи обліку випадків ботулізму в Україні, що діє з
1991 р., результати мікробіологічних досліджень забрудненості харчових
продуктів СРК.

З метою визначення інтенсивності розмноження СРК в ґрунті при заданих
часових і температурних параметрах, поставлено експеримент з дослідження
спеціально підібраного і підготовленого ґрунту.

Використано просторовий медико-географічний метод аналізу загальної та
спалахової захворюваності на ботулізм, який реалізовано на базі пакету
ArcView GIS 3.2а. Метод обрано у зв’язку із значною кількістю показників
та багатофакторністю процесів, які розглядаються, з метою підключення до
аналізу візуалізованих (картографічних) даних про соціальні та природні
чинники України. Одним з елементів даної роботи є створення
спеціалізованої ГІС, яка призначена для просторового
географо-картографічного аналізу загальної та спалахової захворюваності
на ботулізм. До даної системи входять:

Інформаційні ресурси (електронні цифрові карти та спеціалізована база
даних щодо випадків ботулізму в Україні);

Базове програмне забезпечення;

Відповідне програмне забезпечення (пакет ArcView GIS 3.2а);

Персонал, який має спеціальну підготовку;

Апаратно-технічне забезпечення.

В основу спеціалізованої ГІС для аналізу захворюваності на ботулізм
закладено персоніфіковані дані щодо випадків ботулізму за 1991 – 2002
рр., отримані завдяки запропонованій в 1986 р. М.М.Колесніковим
інформаційно–пошуковій системі для епідеміологічного нагляду за
ботулізмом, що надало можливість нанести на електронну карту України
“крапку-випадок”, яка визначається візуально з повними атрибутивними
даними (60 показників).

Результати досліджень та їх обговорення.

Епідеміологічна характеристика захворюваності на ботулізм в Україні.

В 1991–2002 рр. захворюваність на ботулізм збільшилась від 0,3 до 0,4 на
100тис. населення і була максимальною в 1999р – 0,8 на 100 тис.
населення. Кількість осередків ботулізму в Україні складала 2351 (у
середньому 213 на рік), кількість потерпілих – 2921 особа (у середньому
265 на рік), кількість померлих – 196 (у середньому 18 на рік).
Найбільшу кількість осередків (1967) складали такі, де захворіла одна
людина. Найбільше осередків і потерпілих було зареєстровано в
Хмельницькій області (360 осередків і 403 потерпілих), Запорізькій (283
і 355 відповідно), Черкаській (235 і 270), Тернопільській (200 і 229),
Кіровоградській (138 і 158), Дніпропетровській (136 і 155).

Летальні випадки були зареєстровані в усіх областях, де спостерігалась
захворюваність, їх найбільша кількість мала місце в Запорізькій (28
випадків), Донецькій (23), Черкаській (18), Дніпропетровській (14),
Харківській (14) областях та Автономній Республіці Крим (12). У решті
областей кількість померлих була менше 9. Показник летальності є
відносно сталим і становить від 5 до 8%.

Випадки ботулізму за цей період були зареєстровані в 359
адміністративних районах з 658, тобто кількість районів, де фіксувались
захворювання, становила 54%, а кількість населених пунктів, де хворіло
населення, складало 1128 з загальної кількості 20891 (5,3%). У
середньому на один адміністративний район припадало 8 випадків, а на
один населений пункт – 2 випадки.

Основні риси захворюваності на ботулізм за даними 11-річного
спостереження є наступними. За статтю та місцем проживання хворі
поділяються практично порівну, проте летальність була вищою серед
міського населення й складала 8,5 проти 4,8%.

Щільність населення в цілому не впливає на формування захворюваності на
ботулізм, особливо серед сільського населення, а основна маса
захворювань серед міського населення формується за рахунок 20 міст
України.

Усі випадки, за виключенням двох спалахів 1991 і 1992 рр., виникли у
побуті та були пов’язані з продукцією власного виготовлення або з такою,
яка була придбана на ринку чи у приватних осіб.

Осередковість при ботулізмі складає в середньому 1,23% без істотних змін
у часі.

Співвідношення випадків ботулізму, викликаних збудниками різних типів,
за останні роки лишається стабільним, а саме: домінуючим є тип В,
характерний для м’ясних виробів, що переважають як фактор передачі, 2-е
місце посідає тип Е, характерний для риби в’яленої і копченої, 3-е і 4-е
місця ділять між собою тип А та інші збудники, які виділялися з грибів,
овочів та інших продуктів (табл.1).

Таблиця 1

Питома вага типів збудників ботулізму (%)

Типи збудників ботулізму Роки

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002

«А» 4 6 10 5 9 9 2 0 5 2 6 6

«В» 70 62 41 58 56 61 51 61 71 62 71 54

«Е» 26 24 30 36 31 23 23 19 11 23 18 38

Інші 0 8 19 1 4 7 24 20 13 13 5 2

Захворюваність на ботулізм в України має чітко виражену сезонність.
Підйом спостерігається в травні-червні (24 та 19% від загальної
кількості випадків відповідно).

Ураженість ботулізмом в Україні утворює своєрідний “пояс”, який пролягає
по центральній частині країни. Сам “пояс” поділяється на 4 різних за
величиною регіони (рис. 1).

Випадки, пов’язані з вживанням риби й овочевої продукції, розподіляються
по Україні рівномірно, а кількість випадків, пов’язаних з м’ясною
продукцією, зменшується в напрямку сходу.

На фоні загальної переваги середньої важкості перебігу захворювання,
важкі випадки відзначені там, де зареєстровані поодинокі випадки
хвороби, їхнє число збільшується в східному напрямку.

Рис. 1. Локалізація випадків ботулізму в Україні за період 1991-2002 рр.

У 1991–2002 рр. як фактор передачі домінують м’ясні продукти, їх питома
вага становить 50,3% (рис. 2).

Рис.2 Співвідношення факторів передачі при ботулізмі (%).

Зазначене свідчить, що домінуючими факторами у формуванні захворюваності
на ботулізм є структура харчування населення у відповідних
клімато-географічних регіонах.

Значимість територіального фактору у формуванні захворюваності на
ботулізм підтверджується співпіданням територій ураженості ботулізмом та
правцем людей і домашніх тварин, що були визначені, як в 1991 – 2002
рр., так і в 1950 – 1980 рр.

Дослідження 1950 – 1980 рр. визначили територіальну нерівномірність
ураженості ботулізмом населення у межах 3 ландшафтних зон – полісся,
лісостеп та степ. Розрахункові дані за вказаний період надали
можливість зробити висновок, що ураженість населення ботулізмом
неоднорідна та характеризується зростанням показників захворюваності,
смертності і осередковості від полісся до лісостепу і степу, тобто в
географічному напрямку з півночі на південь. Проте, згідно існуючої на
той період структури статистичної звітності, яка включала в себе
адміністративну вертикаль – населені пункти, райцентри, обласні центри
(міста) та зведену статистику МОЗ України, показники обчислювались
тільки на підставі чисельності населення країни, адміністративних
областей, міст. При цьому щільність і структура населення (сільське –
міське населення) в регіонах поза межами адміністративного поділу не
враховувалась.

На сьогодні, використовуючи ГІС технології проведено уточнення меж цих
територій.

Частково отримані дані збігаються з тими, які спостерігаються на
сьогоднішній день. Однак, існує певна різниця. До регіонів з високим
рівнем ураженості додалися регіони Львівської, Волинської та
Житомирської областей. Полтавська область у 1980-х роках була практично
вільною від захворювань, а південний регіон значно звузився й
локалізувався на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. В АР
Крим випадки перемістилися з північного регіону в південний.

Подібна ситуація може пояснюватись, з одного боку, процесами, які
відбуваються в природній та соціальній сфері України, а з іншого – тим,
що аналіз у 1950 – 1980 роки проводився не на основі абсолютних цифр
(кожного захворювання). У підтвердження цього на цифрову карту
ураженості ботулізмом населення України було спроектовано шар з даними
щодо щільності населення. Враховуючи, що захворюваність серед міського
населення формується за рахунок 20 міст країни, розглядалось сільське
населення. Крім того, було враховано особливості харчування селян,
зокрема споживання продукції власного виробництва, що вирощена в
місцевості де проживає людина і де продукт може забруднюватись
C.botulinum. Зазначена екстраполяція показала, що пряма залежність між
кількістю випадків ботулізму і щільністю населення в сільській
місцевості не простежується.

Отримані результати надали можливість скорегувати дані щодо
захворюваності на ботулізм в Україні, які були окреслені в 1950 – 1980
роках і провести подальший аналіз за більш чіткими параметрами.

Використовуючи карту ландшафтів Національного електронного атласу
України, досліджено залежність ураженості ботулізмом населення країни
від ландшафтних зон вже з урахуванням їх структурних особливостей. Карта
містить 96 ландшафтів, які можна назвати природними лише умовно: на
більшості площ функціонують змінені природно-антропогенні ландшафти.
Номінально незміненими залишилися лише лісові та деякі болотні
ландшафтні комплекси та території заповідників. Досить значну площу в
ландшафтах України займають яри, річкові заплави, незакріплені піски,
порушені землі та урбанізовані території. Більшість території України
складають сільськогосподарські угіддя. Таким чином, вивчався вплив
конкретних сучасних ландшафтноутворюючих факторів на захворюваність
ботулізмом.

Серед них виділено специфічні природні умови і, у першу чергу,
особливості ґрунтів. Проекція електронної карти ґрунтів на випадки
ботулізму показала, що всі вони виникли на територіях з певними видами
ґрунтів, де переважали чорноземи. Останні формувалися з Девонського
геологічного періоду, а “пояс” ураженості ботулізмом практично
співпадає з територією суходолу періоду палеоліту.

Переважна більшість випадків ботулізму (76,6%) була зафіксована на
територіях, які розташовані на ясно-сірих та сірих опідзолених;
темно-сірих опідзолених ґрунтах; чорноземах типових малогумусних та
слабогумусованих; чорноземах опідзолених; чорноземах звичайних глибоких
мало- й середньогумусних.

Практично не зафіксовано випадків на територіях, де пролягають дернові
переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти в комплексі
зі слабогумусованими пісками, дернові піщані та глинисто-піщані
переважно неоглеєні ґрунти в комплексі зі слабогумусованими пісками. На
всіх ділянках, де реєструвались захворювання, ґрунти за механічним
складом є легкосуглинковими або середньосуглинковими, а на ділянках,
вільних від захворювання – піщаними та глинисто-піщаними, супіщаними,
глинистими та щебенюватими.

Механічний та хімічний стан грунтів зумовлює його мікробіологічний
склад. Обсіменіння ґрунтів, овочів, води C.botulinum типів А, В, С, та Е
складає 1,2-1,7%. За даними ряду вітчизняних авторів у літній період
частота знахідок збільшується до 7,7-30,0%, що вказує на можливість
розмноження C.botulinum у ґрунтах. Американські дослідники також
отримали схожі дані при вивченні спалахів ботулізму серед водоплавної
птиці на озерах Північної та Південної Америки й сформулювали
припущення, що основними спонукаючими факторами розмноження C.botulinum
у ґрунті, зокрема в болотах, є температура, окисно-відновний потенціал
води, її рН та щільність біомаси.

Наступний природний фактор – температура. Встановлено, що “пояс”
ураженості населення ботулізмом пролягає в температурній межі в січні
від -6°С до -4°С, а межа між двома великими скупченнями випадків
пролягає по регіону, де січнева середньомісячна температура нижча -7°С.
Встановлено, що в температурному поясі +7 – +8°С та +17 – +18°С
домінують захворювання, викликані C.botulinum типу В і А, а в діапазоні
температур +9 – +10 °С – +20 – +22°С – типу Е.

Ще один з факторів, що розглядався, це ступінь зволоження територій,
зокрема вплив на процес формування захворюваності повеней і водопіль.
Було встановлено, що “пояс” ураженості ботулізмом населення України
пролягає в зоні з високою повеневою та вододільною активністю.
Насиченість ґрунтів вологою триває протягом 2-3 місяців, утворюючи теплі
болота. Болотяні місцини, що утворюються внаслідок водопілля,
прогріваються до +22°С і більше. Тривале стояння води і її поступове
висихання створює середовище з низьким вмістом кисню, що у свою чергу, є
прийнятним для масового розмноження анаеробних мікроорганізмів.

Паралельно вивчався вплив фауни країни на формування захворюваності на
ботулізм. Роль тварин, у кишечнику яких неодноразово реєструвались
знахідки C.botulinum, у циркуляції клостридій у природі є незаперечна. У
кишечник вони попадають з їжею (фактично з ґрунту) та вертаються назад у
ґрунт з випорожненнями або при загибелі тварини (летальний паразитизм).

Результат екстраполяції електронної карти тваринного світу на карту
захворюваності показав, що “пояс” ураженості ботулізмом пролягає на 90%
по сільськогосподарським угіддям, які займають територію центру і півдня
країни і де тваринний світ представлений в основному гризунами та
птахами. Біомаса від тварин, яка надходить у ґрунт у середній і
південній частині України рівномірна, проте на півдні захворювання
реєструються рідко, так само, як і на півночі, де, навпаки, збереглися
природні біотопи з достатньо крупними дикими тваринами, здатними
формувати ґрунтову біомасу. Тобто, не встановлено прямої територіальної
залежності ураженості ботулізмом населення країни від щільності та
різноманітності флори і фауни.

Натомість, виявлено просторовий зв’язок між ураженістю ботулізмом і
такими ландшафтноутворюючими факторами, як температура, певні види
грунтів та ступінь їх зволоження.

Враховуючи викладене, зроблене припущення, що саме в межах “поясу”
ураженості ґрунти, рівень їх зволоження, коливання температури та
регіональні соціальні особливості за своїми характеристиками є
сприятливими для забезпечення циркуляції та накопичення C.botulinum у
навколишньому середовищі.

Еколого-гігієнічна та епідеміологічна характеристика спалахової
захворюваності на ботулізм в Україні.

Створена спеціалізована ГІС надала можливість визначити територіальні
зони ризику щодо виникнення групових захворювань. Побудова зон ризику
ґрунтувалась на показнику – кількість потерпілих в осередку (від 1 до
4). Осередки з кількістю потерпілих 1 та 2 розподілилися територією
країни практично рівномірно з невеликою перевагою на захід (відповідно
54% на заході та 46% на сході). Зона ризику для поодиноких випадків
визначаються в межах „поясу” ураженості. Зон ризику, де потенційно
можуть виникнути захворювання з кількістю потерпілих 3 особи, визначено
35 (16 на заході, 19 на сході, 5 на півночі, 15 в центральній частині і
5 на півдні). Зон, де можуть виникнути випадки з кількістю потерпілих 4
особи, налічується 10 (4 в центральній частині і 6 у східній). Найбільш
значні зони ризику, що займають одну третину або більше території
області, знаходяться у Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій,
Херсонській областях та АР Крим. За кількістю і розмірами зон ризику
переважають південно-східні регіони.

Осередки з більшою кількістю потерпілих мають тенденцію до “зсуву” в
південно-східному напрямку (рис. 3).

ae

J ?

6

8

:

d

ae

0

2

ae

ae

J ? 6

6

8

:

b

d

ae

2/////ooooooooiaaaYaaaYNN

?N…N?yuuouuuuuuuuaaaaauUOEE

&

F

„?`„?

Ffh

?На цифровій карті ураженості ботулізмом в Україні, чітко вирізняються
осередки з кількістю потерпілих 5 і більше осіб. Враховуючи, що основна
частка осередків ботулізму (99,2%), припадає на такі, де кількість
хворих не перевищує 4 особи, а також те, що ступеневий тренд
стабільності зростання осередковості починає змінюватись більше ніж на
порядок саме з числа 5, як спалахи визначені осередки, з кількістю
потерпілих більше 5 осіб.

Кількість спалахів в Україні з кількістю потерпілих від 5 і більше осіб
за період з 1991 по 2002 рр. налічує 16 з кількістю захворівших 98 осіб.
З усіх спалахів 14 були зареєстровані в побуті, 2 – пов’язані з
продукцією промислового виробництва. Усі продукти, які слугували
фактором передачі, були місцевими (за виключенням одного, завезеного з
Росії) та у різні способи консервованими (в’ялені, копчені, мариновані
тощо).

У 1991–2002 рр. спалахи реєструвались в Донецькій, Дніпропетровській,
Запорізькій, Одеській, Сумській, Херсонській, Черкаській, Житомирській,
Рівненській, Тернопільській, Львівській, Волинській областях та в
Автономній Республіці Крим. Максимальна кількість хворих складала 9
осіб.

Випадки сталися в 1991 – 1992 рр , 1993р. та в 1996 – 2001 рр. (рис.4).

Проекція спалахів на визначені зони ризику показала, що всі вони
територіально виникли у зазначених зонах або у їх
п’ятидесятикілометрових межах. Даний прогноз підтверджено виникненням
спалаху в одній з зон в 2003 році (схід Дніпропетровської області).

Основними епідеміологічними рисами спалахів є наступні: перевага
кількості захворілих серед міського населення порівняно з сільським (9
спалахів проти 7); домінування серед потерпілих осіб вікової групи від
20 до 65 років (77,5%) та жінок (62%); сезонний підйом захворюваності в
травні; переважання важкої форми перебігу (43%) проти 27,5% легкої та
29,5% середньої.

Під час спалахів (коли лабораторно токсин та збудник було
ідентифіковано) в основному виявлявся ботулотоксин типу В (5
випадків) та типу Е (3 випадки). Як харчовий фактор передачі при
спалахах домінувала риба в’ялена і копчена (7 спалахів), на відміну
від загальної захворюваності, де переважала м’ясна продукція.
Летальність при спалахах становила 21,48% при середньому показнику по
Україні в 1991–2002 рр. – 7%.

Спільною рисою всіх населених пунктів, де реєструвалися спалахи, була
наявність випадків ботулізму з кількістю потерпілих до 4 осіб в 15-ти
кілометровій зоні від кожного з них.

Після уточнення походження продукції, яка була фактором передачі,
співвідношення кількості спалахів, що виникли на сході і заході,
змінилось у бік сходу (5 “власних” спалахів на заході та 7 “власних”
спалахів на сході, плюс 2 західних випадки з продукцією зі сходу).

Для пошуку спільних рис регіонів, де реєструвались спалахи, розглянуто
такі природні умови, як температура повітря в січні, квітні, липні та
жовтні, а також насиченість ґрунтів вологою за рахунок повеней та
водопіль.

Рис. 3. Розташування по території України осередків ботулізму з різною
(від 1 до 4) кількістю потерпілих.

Населені пункти, де реєструвались спалахи ботулізму, а також регіони, де
виготовлялася продукція, яка була фактором передачі, знаходяться у
температурному діапазоні від -7°С до +23°С, в місцевостях з добре
розгалуженою річковою мережею і розташовані на берегах річок, або
поблизу з іншими водоймами – озерами, затоками, штучними водоймами, у
зонах з високою повеневою й вододільною активністю. Виключення
становлять спалахи в місті Ялта (але продукт, що викликав захворювання,
був завезений із Запорізької області) та в селищі Стрілкове Херсонської
області. Наслідки впливу зазначених природних факторів є спільними, як
для загальної так і для спалахової захворюваності.

Рис. 4. Загальна і спалахова захворюваність на ботулізм в Україні в
1991-2002 рр.

Викладене свідчить, що в Україні існують регіони з чітко визначеними
ландшафтними особливостями, де ймовірність виникнення спалахів є дуже
високою, що має важливе прогностичне значення.

Оцінка стану надання в Україні медичної допомоги, проведення
лабораторної діагностики та ідентифікації збудника при ботулізмі.

Оцінюючи проведення лікувально-профілактичних заходів, які здійснюються
в Україні при ботулізмі, можна констатувати, що при зверненні хворого до
медичної установи помилкові первинні діагнози встановлюються хворим в
24% випадках. Більшість потерпілих первинно звертаються до центральної
районної лікарні (33%) та до швидкої допомоги (27%), де фаховий рівень
медичних працівників є достатній для виключення помилок, враховуючи
специфіку даного захворювання. Як наслідок, введення протиботулінічної
сироватки хворим на 5 – 7 добу і пізніше (або взагалі відсутність її
введення) спостерігалось у 58% випадків, а лікування 29% пацієнтів
тривало більше 20 діб. Більше місяця лікувалися 8% потерпілих.
Перебування хворих у відділенні реанімації та інтенсивної терапії у
важких випадках сягало 2,5 місяців, включаючи період деканюляції та
закриття трахеостоми.

У більшості летальних випадків відзначаються пізні терміни звернення за
медичною допомогою, встановлення діагнозу та введення протиботулінічної
сироватки. Встановлено закономірність між пізнім введенням або
відсутністю введення сироватки та смертю хворих.

При ботулізмі в 17% випадків екстрені повідомлення направлялись із
запізненням (3 доба і більше), в результаті чого затримувалось
проведення епідрозслідування, встановлення і вилучення небезпечної
продукції, що сприяло поширенню захворювання. В 5% випадків екстрені
повідомлення взагалі не направлялись до установ державної санепідслужби,
що є грубим порушенням санітарного законодавства.

У 73% випадків не встановлювався в тип збудника, відповідно —
лабораторно було підтверджено тільки одну їх третину, в ряді випадків
(8%) матеріал від хворих не відбирався. Наслідком є відсутність
адекватних профілактичних заходів.

Значним фактором можна вважати ігнорування людьми відповідних
попереджень, що підтверджує необхідність значного поліпшення
санітарно-просвітницької роботи серед населення.

Створення еколого – гігієнічної моделі прогнозу безпечності продуктів
харчування щодо ботуліногенності.

У першу чергу, для створення еколого-гігієнічної моделі прогнозу
безпечності продуктів харчування щодо ботуліногенності, окреслено
перелік потенційно небезпечної продукції, яка може виступати в ролі
фактора передачі при ботулізмі. Враховано сучасні технологічні процеси
виробництва харчових продуктів, які раніше в Україні не застосовувались,
зокрема герметична упаковка в полімерні плівки, застосування
сепарованого м’яса птиці в ковбасних виробах, кулінарна продукція з
подовженими термінами зберігання тощо.

У групу ризику виділено наступні продукти харчування: консервовані
м’ясні вироби та рибопродукти, консерви та пресерви, спеції, вироби з
птиці, продукція, упакована під вакуумом, кулінарні вироби. Усі
зазначені продукти згідно з встановленими нормативами та періодичністю
досліджувалися на вміст СРК, після чого результати узагальнювалися з
метою визначення регіонів з найбільшим числом знахідок. Отримані дані
зіставлялись з даними щодо територіальної ураженості ботулізмом
населення з врахуванням кліматичних та ландшафтоутворюючих особливостей
цих територій. Аналіз цих чинників у просторі та часі дозволив визначити
ступінь ризику забруднення харчових продуктів патогенними клостридіями.

Другим етапом у конструкції еколого-гігієнічної моделі прогнозу
безпечності продуктів харчування щодо ботуліногенності було встановлення
особливостей розмноження СРК у ґрунті при змодельованих умовах.

З метою вивчення інтенсивності розмноження СРК в ґрунті було відібрано
пробу ґрунту (суміш чорнозему та ґрунту заплавних луків) з прибережної
зони Дніпра в районі м. Києва і досліджено її при різних температурах,
термінах та умовах зберігання. Грунт був доведений дистильованою водою
до консистенції болота й поміщений на зберігання у напівгерметичних
умовах в термостат при температурі 30°С. Висів здійснювався після 10-,
20- та 25-денного зберігання. Засівалися на поживне середовище прогріті
протягом 20 хвилин при температурі 80°С та непрогріті проби. Прогрів мав
на меті знищити вегетативні форми й встановити інтенсивність
спороутворення. Контролем слугувало паралельне дослідження проб
необробленого ґрунту, який зберігався при температурі 10-15°С. (табл.2)

Таблиця 2

Дані мікробіологічного дослідження ґрунту щодо вмісту СРК

№ проби Термін витримки

(діб) Температура витримки Спосіб обробки проби Кількість СРК

(КУО в 1 г)

1 Без витримки Без витримки Без прогрівання 600

Без витримки Без витримки З прогріванням 600

2 10 300С Без прогрівання 8 000

10 300С З прогріванням 4 000

3 20 300С Без прогрівання 50 000

20 300С З прогріванням 10 000

4 25 300С Без прогрівання 800 000

25 300С З прогріванням 80 000

5 15 100С -150С Без прогрівання 8 000

15 100С -150С З прогріванням 8 000

Зіставивши результати експерименту з даними літератури щодо виявляємості
C.botulinum в пробах різних зразків ґрунту обраховувалась вірогідність
наявності C.botulinum у дослідженому зразку. Інтенсивність розмноження
СРК в певному виді ґрунту при достатній вологості та температурі
підтверджує припущення, що при збігу всіх цих обставин в природних
умовах можуть формуватись осередки накопичення C.botulinum. Такі
осередки є зонами ризику для тварин, які харчуються на болотах та
гинуть, підсилюючи процес накопичення мікроорганізма. Для людини, яка
знаходиться на вершині харчової піраміди, також збільшується ризик
зустрічі з популяціями патогенних клостридій в даних регіонах.

Наступним етапом побудови еколого – гігієнічної моделі прогнозу
безпечності продуктів харчування щодо ботуліногенності було визначення
ступеня контамінації харчових продуктів групи ризику СРК, що являються
індикаторним показником для C.botulinum. Результати досліджень продукції
промислового виробництва, які були проведені в Україні протягом
1997-2002 рр., показують, що найбільш критичною групою щодо забруднення
СРК виступають м’ясні продукти — 1,85% нестандартних проб, риба (1,46%),
спеції (0,43%), птиця (0,35%), продукція у вакуумній упаковці (0,52%)
при середньому показнику 0,21%. Остання набула актуальності з 2000р.

За результатами проведених досліджень встановлено, що в країні знахідки
СРК за шестирічний період реєструвались в 10 регіонах. Найбільша їх
кількість спостерігалася у Луганській, Донецькій та Запорізькій
областях, які належать до східної частини “поясу” ураженості ботулізмом
та визначених зон ризику щодо виникнення спалахів і є регіонами із
значним антропогенним навантаженням, а відповідно і забрудненням
навколишнього середовища.

Отримані дані дозволяють змоделювати еколого – гігієнічну систему
прогнозу безпечності продуктів харчування щодо ботуліногенності, яка
схематично подана на рис.5.

Рис.5. Еколого-гігієнічна модель прогнозу безпечності продуктів
харчування щодо ботуліногенності.

Суть системи полягає у проведенні системного моніторингу з накопиченням
необхідних даних (горизонтальна структура) і у поступовому нашаруванні
їх у визначеній послідовності (вертикальна структура). У результаті
такої екстраполяції зайві дані відсікаються і на кінцевому етапі
окреслюється інформація, що закладена в логічній побудові моделі. У
нашому випадку – конкретні ризики щодо можливої контамінації
C.botulinum продуктів харчування, створенні умов для розмноження
збудників і відповідно виникненні спалахів ботулізму.

Таким чином, встановлені основні епідемічні прояви захворюваності на
ботулізм в Україні, оцінка стану медико-профілактичної допомоги при
цьому захворюванні, створена спеціалізована ГІС та еколого –
гігієнічна модель, достовірно окреслюють часові, групові,
територіальні та соціальні ризики ймовірності виникнення спалахів
ботулізму. Отримані результати дають підставу для удосконалення системи
санепіднагляду при ботулізмі та підвищення ефективності профілактичних
заходів.

ВИСНОВКИ

На підставі проведених досліджень була досягнута кінцева мета – вивчені
закономірності спалахової захворюваності на ботулізм та запропонована
удосконалена система санепіднагляду за ботулізмом в Україні.

1. За період 1991–2002 рр. в Україні виявлено тенденцію до зростання
захворюваності на ботулізм, з рівномірним розподілом випадків за статтю
і місцем проживання, перевагою летальності серед міського населення
(8,5% проти 4,8%), вираженою весняно-літньою сезонністю, з домінуючим
етіологічним фактором – C.botulinum типу В (60% захворювань), найвищою
летальністю (25,5%) при захворюваннях, викликаних C.botulinum типу Е та
зростанням показника осередковості у південно – східному напрямку.

2. Встановлено “пояс” ураженості ботулізмом населення, що пролягає із
заходу на схід по центру країни в межах її рівнинної частини у природній
зоні мішаних та широколистяних лісів і лісо степів, з чорноземними
ґрунтами та певним балансом тепла і вологи.

3. Обґрунтована кваліфікація спалаху ботулізму, як осередку з кількістю
потерпілих 5 і більше осіб (у залежності від характеру консервованого
продукту типу збудника та летальних випадків), які споживали харчовий
продукт протягом інкубаційного періоду.

4. Спалахова захворюваність на ботулізм за 1991 – 2002рр. етіологічно
обумовлена збудниками типів В і Е та характеризується нерівномірною
динамікою в часі та просторі з превалюванням у 1993 та 2000рр., більшою
ураженістю міського населення. Основними територіями ризику є
південно-східний та західний регіони України і Черкаська область.

5. Провідним фактором передачі при спалахах ботулізму встановлено м’ясні
консервовані харчові продукти домашнього виготовлення (50,3%), а як
найбільш небезпечний фактор ризику за показником летальності (35,7%)
визначено рибу річкову в’ялену і копчену.

6. Встановлено, що основним фактором збереження високої летальності при
ботулізмі, особливо при спалахах, є недостатній рівень
медико-профілактичної допомоги. Причиною зазначеного є несвоєчасне
введення ПБС, що пов’язано з пізніми зверненнями хворих до медичних
установ, значною кількістю помилкових первинних діагнозів (24%),
недостатністю лабораторного супровіду (30%), що ускладнює своєчасне
встановлення ботуліногенного продукту та проведення санітарно —
протиепідемічних заходів.

7. Удосконалено систему санепіднагляду за ботулізмом в Україні за
рахунок створення спеціалізованої ГІС, розробці еколого – гігієнічної
моделі контролю якості продуктів харчування для прогнозу їх безпечності,
нової кваліфікації спалаху ботулізму, визначення статистичних
показників спалахової захворюваності, летальності, уточнення часових,
територіальних та групових ризиків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Враховуючи інформацію щодо встановлених зон ризику виникнення спалахів
ботулізму серед населення України і відповідне прогнозування, а також на
підставі встановлених закономірностей щодо захворюваності на ботулізм,
забрудненості харчових продуктів СРК та накопиченні їх в навколишньому
середовищі, рекомендувати МОЗ України, іншим зацікавленим центральним та
регіональним органам виконавчої влади та суб’єктам господарювання
розробити нормативно-правові акти на основі наступних принципів:

— врахування ризику масивної контамінації спорами C.botulinum сировини
при розміщенні консервних та подібних харчових виробництв у визначених
зонах ризику. Встановлення для існуючих виробництв і для тих, що
проектуються, додаткових заходів профілактики щодо забруднення
продукції, з посиленням контролю з боку відомчих організацій та
наглядових органів в частині дотримання технологічних процесів та
санепідрежиму на виробництві. При розробці систем контрою якості на
виробництві враховувати очікувані можливі ризики щодо забруднення
продукції СРК, в тому числі C.botulinum;

— розроблення регіональних технологічних регламентів при влаштуванні в
зонах ризику харчових підприємств, що виробляють продукцію потенційно
небезпечну, як фактор передачі при ботулізмі;

— посилення контролю в зонах ризику щодо недопущення відсутності в
лікувально-профілактичних закладах лікувальних та діагностичних
сироваток;

— створення спеціального курсу по вивченню даного захворювання для
медичного персоналу, що працює у зонах ризику з врахуванням відповідних
знань при присвоєнні кваліфікаційних категорій.

2. Зобов’язати територіальні органи виконавчої влади організувати
проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо ризиків
захворювання ботулізмом. Інформацію про спалахи обов’язково подавати у
засобах масової інформації за держаний кошт.

3. Для повноцінного моніторингу та аналізу захворюваності на ботулізм в
Україні, впровадити в медичну практику ГІС системи. Розроблений в ході
виконання дисертаційної роботи проект із застосуванням просторового
медико-географічного методу аналізу загальної та спалахової
захворюваності на ботулізм, який реалізовано на базі пакету ArcView GIS
3.2а., покласти в основу методичних рекомендацій по застосуванню
програмного забезпечення ArcView GIS для проведення моніторингу та
аналізу інфекційної захворюваності в Україні.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО БУЛИ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

Максимчук М.М. Сучасні особливості профілактики ботулізму в Україні //
Гигиена населенных мест: Респ. межвед. сб.- К., 2000.- Вып.37.- С.
543-552.

Максимчук М.М. Применение пространственно-статистического анализа в
изучении заболеваемости ботулизмом в Украине // Гигиена населенных мест:
Респ. межвед. сб.- К., 2001.- Вып.38, Т.2.- С. 254-262.

Максимчук М.М. Сучасні аспекти діагностики та профілактики ботулізму в
Україні // Гигиена населенных мест:Респ. межвед. сб.- К., 2002.-
Вып.39.- С. 313-324.

Максимчук М.М., Картавцев О.М., Щербина М.М. Застосування корпоративних
геоінформаційних систем в галузі охорони здоров’я // Гигиена населенных
мест: Респ. межвед. сб.- К., 2003.- Вып.41.- С. 462-472.

Особистий внесок – ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів,
підготовка до публікації.

Максимчук М.М. Еколого-гігієнічні особливості ботулізму в різних країнах
світу та в Україні // Гигиена населенных мест: Респ. межвед. сб.- К.,
2003.- Вып.42.- С. 469-490.

Максимчук М.М. Ураженість ботулізмом населення України за період
1991-2002 роки в межах ландшафтних зон країни // Ученые записки Тавр.
нац. ун-та им. В.И. Вернадського.- Сімферополь, 2003.- Т.17, №2:
География.- C. 126-133.

Максимчук М.М., Картавцев О.М. Вплив родючості та деградації грунтів на
формування спалахової захворюваності на ботулізм в Україні // Ученые
записки Тавр. нац. ун-та им. В.И. Вернадського.- Сімферополь, 2003.-
Т.18, №1: География.- C. 96-102.

Особистий внесок – ідея, статистична обробка та аналіз матеріалів,
підготовка до публікації.

Максимчук М.М. Сучасні підходи державної санепідслужби України щодо
оцінки безпечності харчових продуктів // СЕС. Профілактична медицина.-
2005.- № 1.- C. 32-37.

Максимчук М.М. Профілактика захворюваності на ботулізм В Україні з
урахуванням особливостей розмноження сульфітредукуючих клостридій в
грунті // Профілактична медицина: проблеми і перспективи”, присвяч.
75-річчю сан.-гіг. факультету Нац. мед. ун-ту ім. О.О. Богомольця:
Матеріали наук.-практ. конф.- К., 2005.- С. 373-378.

Максимчук М.М. Ураженість ботулізмом населення України за період
1991-2002 роки в межах ландшафтних зон країни [Електронний ресурс]
//Геоинформационные технологии в управлении териториальным развитием //
Матеріали 7 Міжнар. конф. користувачів ESRI.- Ялта, 2004.- 1 опт.диск.

Максимчук М.М. Применение ГИС для анализа вспышечной заболеваемости
ботулізмом в Украине [Електронний ресурс] // Геоинформационные
технологии в управлении териториальным развитием: Матеріали 6 Міжнар.
конф. користувачів ESRI.- Ялта, 2003.- 1 опт. диск.

Максимчук М.М. Просторово-географічна залежність поширення ботулізму, що
пов’язаний з вживанням риби від забруднення водних об’єктів в Україні
[Електронний ресурс] // Геоинформационные технологии в управлении
териториальным развитием: Матеріали 4 Міжнар. конф. користувачів ESRI.-
Партеніт, 2002.- 1 опт. диск.

Максимчук М.М. Применение геринформационных технологий для анализа
заболеваемомти ботулізмом в Украине [Електронний ресурс] //
Геоинформационные технологии в управлении териториальным развитием:
Матеріали 2 Міжнар. конф. користувачів ESRI.- Ялта, 2000.- 1 опт. диск.

Максимчук М.М. Некоторые подходы к пространственно статистическому
анализу заболеваемости ботулизмом в Украине [Електронний ресурс] //
Геоинформационные технологии в управлении териториальным развитием:
Матеріали 3 Міжнар. конф. користувачів ESRI.- Ялта, 2001.- 1 опт. диск.

Максимчук М.М. Профілактика ботулізму в Україні // Інформац. матеріали
до семінарських занять з санітарно-бактеріологічнх досліджень
консервів.- К., 2000.- С. 20-25.

Максимчук М.М. Вплив родючості та деградації грунтів на формування
спалахової захворюваності на ботулізм в Україні [Електронний ресурс] //
Геоинформационные технологии в управлении териториальным развитием:
Матеріали 6 Міжнар. конф. користувачів ESRI.- Ялта, 2005.- 1 опт. диск.

Максимчук М.М. Використання ГІС для проведення аналізу спалахів гострих
кишкових інфекцій та харчових отруєнь в Україні // Можливості сучасних
ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем Прикарпаття: Матеріали
регіонільної наради. – Івано-Франківськ, 2005. – С.86-88.

АНОТАЦІЯ

Максимчук М.М. Спалахова захворюваність на ботулізм в Україні та методи
її профілактики – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.02.02 — епідеміологія.- Національний медичний
університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню загальної та спалахової захворюваності на
ботулізм в Україні з урахуванням впливу факторів навколишнього
середовища. Вперше визначено та обґрунтовано таке явище, як спалахова
захворюваність на ботулізм в Україні. Спалах ботулізму кваліфіковано, як
осередок з кількістю потерпілих в 5 та більше осіб (в залежності від
характеру консервованого продукту та типу збудника ботулізму), що
споживали один харчовий продукт протягом типового інкубаційного періоду.

Методом просторового аналізу на основі ArcGIS Geostatistical Analyst
визначено територіальні, часові та групові фактори ризику і надано
прогноз щодо можливості виникнення спалахів ботулізму.

Запропоновано еколого-гігієнічну модель прогнозу безпечності продуктів
харчування щодо їх контамінації C.botulinum.

Удосконалена система санепіднагляду за ботулізмом в Україні, що
проявляється в новій кваліфікації категорії спалаху ботулізму та
визначенні статистичних показників спалахової захворюваності, смертності
та летальності й уточненні часових, територіальних та групових ризиків,
використанні еколого-гігієнічної моделі контролю якості продуктів
харчування для прогнозу ботуліногенності, квантификації факторів ризику
(м’ясні, рибні та плодоовочеві консервовані продукти).

Ключові слова: Спалах ботулізму, C.botulinum, еколого-гігієнічна модель.

АННОТАЦИЯ

Максимчук М.М. Вспышечная заболеваемость ботулизмом в Украине и методы
ее профилактики – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.02.02- эпидемиология.- Национальный медицинский
университет имени А.А. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению общей и вспышечной заболеваемости
ботулизмом в Украине с учетом влияния на этот процесс факторов внешней
среды.

Впервые определено и обосновано такое явление как вспышечная
заболеваемость ботулизмом в Украине. Вспышка ботулизма определена, как
случай с количеством пострадавших в среднем 5 и больше лиц (в
зависимости от характера консервированного продукта и типа возбудителя
ботулизма), которые употребляли один пищевой продукт на протяжении
типичного инкубационного периода. Усовершенствованна система єпиднадзора
за ботулизмом в Украине, которая проявляется в новой квалификации
вспышки ботулизма и определении статистических показателей вспышечной
заболеваемости и летальности, уточнении временных, территориальных и
групповых рисков, использовании эколого-гигиенической модели контроля
качества продуктов питания для прогноза их безопасности в части их
ботулиногенности, квантификации факторов риска (мясные, рыбные и
плодоовощные консервированные продукты).

Вспышечная заболеваемость ботулизмом за период 1991-2002 годы,
представлена 16 случаями с 98 потерпевшими с неравномерной динамикой по
годам и административным территориям, а так же большей пораженностью
городского населения в восточных административных регионах лесостепной и
степной ландшафтных зонах.

Установлен зоны риска заболеваемости ботулизмом населения Украины и
сделан соответствующий прогноз относительно возникновения вспышек.

Выявлена связь между территориями риска при общей и вспышечной
заболеваемости и частотой находок сульфитредуцирующих клостридий в
пищевых продуктах, что имеет важное прогностическое значение в системе
санэпиднадзора.

Создана эколого-гигиеничная модель контроля качества пищевых продуктов,
основанная на выявлении сульфитредуцирующих клостридий в определенном
объеме пищевого продукта соответственно с установленным гигиеническим
нормативом, соотношением полученных данных с показателями заболеваемости
и определенными природными условиями, что дало возможность
прогнозирования территорий, времени и факторов риска.

Впервые создана специализированная геоинформационная система для анализа
заболеваемости ботулизмом в Украине, а также электронная база данных
пораженности ботулизмом населения страны, которая содержит
персонализированные данные о каждом случае ботулизма за период 1991-2002
годы.

Разработанный проект с применением пространственного
медико-географического метода анализа общей и вспышечной заболеваемости
ботулизмом, реализован на базе пакета ArcView GIS 3.2а. и может быть
положен в основу методических рекомендаций по применению программного
обеспечения ArcView GIS для проведения мониторинга и анализа
инфекционной заболеваемости в Украине.

Ключевые слова: Вспышка ботулизма, C.botulinum, эколого-гигиеническая
модель.

SUMMARY

Maksymchuk M.M. Flash botulism prevalence in Ukraine and preventive
measures – Manuscript.

Dissertation for a Candidate of Medical Sciences degree on the specialty
14.02.02 – Epidemiology. – National Medical University named after O.О.
Bogomolets, Kyiv, 2006.

It was determined and substantiated, for the first time, such phenomenon
as flash botulism prevalence in Ukraine. Flash botulism is determined as
incident in which there are 5 or more victims (depending on the conserve
product character and botulism pathogenic organism type), who consumed
one food product during incubation period.

Advanced botulism surveillance system in Ukraine allows to show new
qualification of flash botulism categories, to define flash botulism
prevalence statistical indexes of mortality and lethality, to precise
time, territory and group risks, to make good use of
environmental-hygienic model, that controls foodstuffs quality and makes
prognosis of their safety, especially of their botulinics and risk
factors quantification (meat, fish, fruit and vegetable conserve).

It is fixed also the domination of conserve house-made foodstuff as a
leading risk factor while prevalence and death of botulism and fish
products role as the most valuable and dangerous risk factor.

It is determined direct connection between risk territories while
general and flash prevalence and between discovery frequencies of
sulphite-reduce clostridia in foodstuff that is important for making
prognosis in the epidemiological surveillance system.

It was created environmental-hygienic model, that controls foodstuffs
quality and based on the detection sulphite-reduce clostridia in the
particular foodstuff bulk according to the stated hygienic norms,
correlation between obtained data and prevalence indexes and
determination of natural conditions, that allows to make prognosis of
territory, time and risk factors.

Also there was elaborated a project with implementation of
spatial-geographical method (methodological instrument) of general and
flash botulism relevance analysis, that was realized on the basis of
ArcView GIS 3.2а and can be taken as a ground for the methodological
recommendations concerning ArcView GIS software implementation for the
purpose of holding monitoring and analysis of infectious relevance in
Ukraine.

Besides, there were established risk zones of Ukrainian population
botulism relevance and made corresponding prognosis concerning flash
appearance.

Key words: Flash botulism, C.botulinum, Environmental-hygienic model.

Похожие записи