ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Нагорнюк Оксана Миколаївна

УДК 504.03:631.11:504.0643[477.42]

Соціально-екологічні фактори та їх роль у формуванні збалансованого
розвитку агросфери (на прикладі Житомирської області)

Спеціальність: 03.00.16. – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир)
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук,

професор екології,

Білявський Георгій Олексійович

головний науковий співробітник

Інституту колоїдної хімії та хімії води

ім. А.В.Думанського НАНУ

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

академік УААН, професор

Тараріко Олександр Григорович,

головний науковий співробітник Інституту

агроекології та біотехнологій УААН,

доктор сільськогосподарських наук,

член-кореспондент УААН, професор

Булигін Сергій Юрійович,

завідувач кафедри охорони природних ресурсів

Національного аграрного університету КМУ

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “06” липня 2004 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології та
біотехнології УААН за адресою: 03143, Київ-143, вул.Метрологічна, 12

з дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології та
біотехнології УААН за адресою: 03143, Київ-143, вул.Метрологічна, 12

реферат розісланий “04” червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. с.-г. наук Моклячук Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку ХХІ сторіччя особливості
землекористування, екологічний стан агроландшафтів,
соціально-еколого-економічний розвиток агросфери стали дієвими
факторами, що впливають на гармонійність розвитку людства, на
забезпечення його необхідною кількістю якісних продуктів харчування, на
ефективне відновлення ґрунтів, природних вод, повітря, на відродження
місця проживання. Ефективність дії зазначених чинників повністю залежить
від рівня екологічної освіти і культури.

Від екологічної освіченості спеціалістів сільського господарства
сьогодні залежить захист навколишнього середовища від забруднення і
руйнування. Концепція природовідповідності сьогодні повинна бути
закладена в усі виробничі системи агросфери, а оцінка продуктивності
сільськогосподарського виробництва – виконуватись з урахуванням
співвідношення отриманої якісної продукції з об’ємом використання
ресурсів, видалених відходів та моніторингу агроекосистем. Тому
соціально-екологічний фактор став сьогодні відігравати важливу роль у
безпечному, збалансованому розвитку сільського господарства, і тому
дослідження його є важливими та актуальними. Вирішенням
соціально-економічних проблем, що виникли з екологічних причин, тепер
займаються значно активніше і в світі, і в Україні (М.Ф.Реймерс,
Г.Хакен, Д.Дейлі, М.М.Мойсеєв, А.Д.Урсул, А.В.Яблоков, О.В.Яншин,
В.І.Данилов-Данільян, К.С.Лосєв, І.Пригожин, О.О.Созінов, О.Г.Тараріко,
Г.О.Білявський, В.П.Патика, Л.Г.Мельник та ін.).

Жоден з проектів еколого-збалансованого (сталого) розвитку району,
регіону, держави, планети тепер не може бути реалізованим без знання і
врахування сучасних соціально-екологічних аспектів. Накопичення таких
знань починається з соціально-екологічного моніторингу. Саме питання
його методики і вдосконалення (сутність, структура, особливості
розвитку, шляхи впровадження на прикладі Житомирської області)
виноситься на захист.

Друга надзвичайно важлива, актуальна й складна проблема, яка всебічно
аналізується в дисертації – це стан, засоби й шляхи підвищення
екологічної освіти і культури сільського населення, значення цих
параметрів для гармонійного розвитку суспільства.

Третє питання, яке досліджено і виноситься на захист – це розроблені
рекомендації щодо шляхів екологізації сільськогосподарської діяльності в
Житомирській області.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота пов’язана з виконанням досліджень, передбачених планом
держбюджетних науково-дослідних робіт екологічного факультету
Житомирського державного агроекологічного університету — „Обґрунтувати
структуру екологічних параметрів імітаційної моделі
територіально-ландшафтної організації територій сільськогосподарського
використання та розробити пакет прикладних комп’ютерних програм для її
реалізації” (державний реєстраційний номер 0100U000001). Автор є
співвиконавцем розділу “Визначення ролі соціально-екологічних факторів у
сталому розвитку регіону”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було встановити причини
розвитку негативних тенденцій в агросфері й визначити роль в цьому
соціально-екологічних факторів у межах Житомирської області, а також
дослідити організаційно-управлінські механізми удосконалення стану
агросфери та розробити методику соціально-екологічного моніторингу.

Досягнення мети передбачало вирішення наступних завданнь:

вивчити стан соціально-екологічних досліджень в агросфері України в
цілому і Житомирській області зокрема;

дослідити сучасні фізико-географічні і соціально-екологічні умови
агросфери Житомирщини та причини їх формування;

розробити підсистему соціально-екологічного моніторингу агросфери, та
методику соціоекологічного анкетування сільського населення, скласти
картосхеми екологічного стану території Житомирщини;

провести соціально-екологічне анкетування селян;

дослідити рівень екологічної культури населення в Житомирській області;

розробити шляхи і засоби вдосконалення системи екологічної освіти,
процесу екологізації сільськогосподарської діяльності та агроекологічної
політики на Житомирщині;

оціннити перспективи розвитку соціально-екологічного моніторингу.

Об’єкт дослідження – процес формування соціально-екологічного
мо-ніторингу агросфери як складової комплексного екологічного
моніторингу.

Предмет дослідження – параметри соціально-екологічних факторів агросфери
Житомирщини, їхні властивості, особливості формування і функціонування
та засоби їх поліпшення.

Методи дослідження. При виконанні досліджень використані статистичні і
аналітичні методи, анкетування (Реймерс М.Ф., Горелов А.А., Грушин Б.А.,
Ядов В.А., Бугуцький О., Губені Ю., Біттер О., Дерябо С.Д. та ін.),
картографування та дослідження перспектив соціально-екологічного
моделювання (Барановський В.А., Рогожин О.Г., Гринів Л.С., Лаврик В.І.).
Методологічна і теоретична база дослідження: сучасні
теоретико-методологічні основи екології, соціоекології, соціології,
агроекології, економіки природокористування; чинні законодавчі
природоохоронні акти Верховної Ради України, природоохоронні рішення
виконавчої влади; відповідні матеріали ООН, що стосуються стійкого
екологобезпечного розвитку сільського господарства і сільської
місцевості; звітні і фондові матеріали з соціально-економічного та
екологічного стану сіл, районів і Житомирської області в цілому;
матеріали особистих польових експедиційних обстежень, опитування
населення.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше науково обґрунтована
необхідність проведення соціоекологічних досліджень в сфері АПК України
як важливого фактора його гармонійного розвитку та необхідність
включення підсистеми соціально-екологічного моніторингу до системи
комплексного державного екологічного моніторингу.

Визначені нові підходи і шляхи розвитку екологічної освіти і підвищення
екологічної грамотності сільського населення з урахуванням регіональних
умов; вперше розроблена підсистема комплексного соціально-екологічного
моніторингу в сфері АПК; детально досліджені соціально-екологічні
фактори агросфери Житомирської області; підготовлені практичні
рекомендації щодо вдосконалення екологічної освіти, екологізації
сільськогосподарської діяльності та підвищення ефективності екологічної
політики в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Узагальнені науково-аналітичні
дані, розроблені екологічні картосхеми Житомирської області та
рекомендації щодо покращення екологічної політики можуть бути
використані при розробці і коригуванні програм збалансованого розвитку
області. Дані щодо моніторингу необхідно використовувати для
вдосконалення системи комплексного екологічного моніторингу.

Результати досліджень є методологічною базою для оцінки негативних
наслідків антропогенної діяльності в сфері АПК, а також для розширення
можливостей соціально-екологічного аналізу, підвищення ефективності та
якості сільськогосподарського виробництва. Результати досліджень
впроваджені й використовуються в обласних управліннях екоресурсів,
сільського господарства, економіки, а також в закладах освіти м.
Житомира, Рівного, Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто обґрунтовані необхідність,
особливості і методи оцінки та напрями використання
соціально-екологічних факторів у формуванні безпечного збалансованого
розвитку агросфери в цілому і в Житомирській області зокрема.

Виконаний аналіз стану екологічної освіти сільського населення,
розроблені картосхеми екологічного стану Житомирщини, складена анкета
опитування сільського населення, визначено шляхи підвищення екологічної
грамотності населення, розроблена структурно-логічна схема
соціально-екологічного моніторингу.

Протягом 1999-2003 рр. автором, на прикладі Житомирської області,
досліджувалися стан і роль соціально-екологічних факторів у гармонійному
розвитку регіону. Проведені обстеження та анкетування у багатьох селах і
містечках області, проаналізований екологічний стан сільських районів,
здоров’я людей, трудових ресурсів, екологічного інформування, безпеки,
соціально-економічних умов, земельної власності та землекористування,
діяльності громадських екологічних організацій, демографічні проблеми.
Були виконані спроби виявити взаємозв’язки між численними параметрами
екологічної, економічної і соціальної складових сталого розвитку
регіону, а також встановити оптимальні співвідношення між ними. Була
проаналізована велика кількість статистичних даних, виконано
картографування території, визначені перспективи моделювання, вивчена
роль громадськості у вирішенні соціально-екологічних проблем.

На основі отриманих результатів були розроблені рекомендації щодо
вдосконалення комплексного екологічного моніторингу і політики в регіоні
та підвищення рівня екологічної освіти працівників АПК, розроблена низка
картосхем, таблиць і схем, які можна використати при розробці й
вдосконаленні програм і планів збалансованого розвитку області.

Апробація роботи. Основні положення дисертації було покладено в основу
доповідей та повідомлень на міжнародних науково-практичних конференціях:
“Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції
на межі 3-го тисячоліття” (м.Житомир, ДААУ, 25-26.10.2000 р.),
“Науково-методичне забезпечення стандарту вищої освіти наукового
напрямку 0708 “Екологія” (м.Харків, ХНУ, 28-29.11. 2000р.), “Проблеми
сільськогосподарської радіоекології – 15 років після аварії на ЧАЕС” (м.
Житомир, ДААУ, 21-23.06.2001 р.), “Екологія і енергоменеджмент в
сучасній вищій освіті” (м.Суми, САУ, 24-26.10. 2001 р.),
“Агропромисловий комплекс України: проблеми та перспективи розвитку”
(м.Київ, НДІ “Проблеми людини”, 25-26.05. 2001 р.), “Екологія та освіта:
здобутки та перспективи діяльності в рамках концепції сталого розвитку ”
(м. Черкаси, ЧДТУ, 10-12. 10. 2002 р.), „Екологічна освіта в сучасних
умовах: методика та практика використання телеробіт в навчально-виховних
заходах” (м.Київ, НЕНЦ МОНУ, 7-8. 04.2004 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 10 наукових
працях, з яких 5 у фахових виданнях і 3 подані до друку.

Структура роботи. Дисертаційну роботу викладено друкованим текстом на
183 сторінках. Вона включає вступ, п’ять розділів, висновки, пропозиції,
перелік використаної літератури (227 найменувань, з яких 14 латиницею),
додатки і словник термінів. Роботу ілюстровано 20 рисунками та 25
таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз стану соціально-екологічних досліджень в агросфері

Соціальна екологія – важливий компонент системи екологічних знань, новий
розділ екологічної науки, сьогодні як у світі так і в Україні починає
інтенсивно розвиватись. Соціально-екологічні дослідження в Україні
потребують обов’язкового включення до сучасної системи комплексного
екологічного моніторингу. На основі аналізу літературних джерел
встановлено, що такі дослідження ні в Житомирській області, ні в інших
областях держави не проводились. У той же час без них не може бути
вирішена проблема сталого розвитку.

Виконаний аналіз дозволив класифікувати напрацювання українських вчених
у сфері гармонізації відносин людини і природи. Виділені кілька
напрямків досліджень: соціально-економічні, демографо-екологічні,
теоретико-екологічні, соціально-екологічні, еколого-управлінські та
інші. По кожному з напрямків наведено десятки прізвищ українських
вчених.

Певний внесок у розвиток соціально-екологічних досліджень в Україні був
зроблений такими вченими, як: С.Подолинський, В.І.Вернадський,
О.О.Созінов, М.Д.Руденко, В.Трегобчук, В.В.Медведєв, М.М.Кисельов,
Г.О.Білявський, О.Г.Тараріко, В.П.Патика, С.Ю.Булигін, В.С.Крисаченко,
О.М.Адаменко, Л.С.Гринів та ін. Практично не досліджені сутність,
структура і взаємозв’язок соціальних, економічних і екологічних
елементів аграрної сфери, не створені загальні теоретичні основи
екологічного знання. Не існує системи соціально-екологічного
моніторингу.

Такі дослідження повинні бути невід’ємною складовою екологізації
сільськогосподарської діяльності.

Характеристика сучасних фізико-географічних і соціально-екологічних умов
агросфери Житомирської області

Рентабельність сільськогосподарського виробництва Житомирщини зазнає
значного спаду. Виробництво основних видів продовольчих товарів різко
скоротилось (табл. 1).

Таблиця 1 – Скорочення виробництва основних видів продовольчих товарів у
Житомирській області (т)

Рік Цукор-пісок М’ясо, включаючи субпродукти

І категорії Тваринне масло Жирні сири Кондитерські вироби Макаронні
вироби

1990

1995

1998

1999

2000 144985

106622

48427

44090

46663 99888

38199

12668

11954

11960 20893

10964

6934

6955

10741 8257

2231

1108

1146

1583 42867

8250

13257

15147

20498 —

1830

1557

1222

964

Ґрунти області за рівнем забруднення важкими металами (кобальт – 5-15
мг/кг; мідь – 10-25 мг/кг; свинець – 100-1000 і більше у.о.; цинк –
90-120 мг/кг; радіонукліди – 0,8 і більше у.о.) відносяться до дуже
забруднених (інтегральний показник рівний 20,1 і більше), тільки на
півдні області – у Ружинському, Бердичівському, Любарському районах –
відносно мало забруднені (14,1-20,0), а за показником стійкості до
техногенного забруднення – дуже слабо стійкі (інтегральний показник 40,0
і менше). За ступенем радіаційного забруднення ґрунти північної частини
області відносяться до надзвичайно сильно забруднених (інтегральний
показник становить від 10,1 до 15,0), центральної частини – від
забруднених до помірно забруднених (4,1-7,0) і південної частини – до
помірно забруднених (4,0 і менше). Загальний агроекологічний стан
ґрунтів визначається переважно як погіршений, а на півдні – умовно
задовільний.

Природний потенціал самоочищення поверхневих вод області є дуже низьким
(0,05 і менше), а загальний потенціал стійкості природного середовища до
техногенного навантаження – нижче середнього і низький (інтегральний
показник стійкості 0,5 і менше). Загальна ж величина техногенного
навантаження на довкілля – переважно вища середньої і висока.

Основними джерелами забруднення агроландшафтів у Житомирській області є
відходи енергетики, промисловості, сільськогосподарського виробництва та
транспорту (важкі метали, радіонукліди і пестициди).
Соціально-екологічні показники стану здоров’я сільського населення
визначаються якістю продуктів харчування, наслідками аварії на ЧАЕС,
демографічним становищем (рис.1) тощо. За цими критеріями область умовно
відноситься до категорії “погіршена”, з високою і вище середньої
смертністю (від 16 до 23 чол. на 1000 жителів), із значним перевищенням
смертності над народжуваністю.

Рис. 1. Демографічна ситуація в Житомирській області, 1981-2002 рр.

Якість продуктів харчування, крім біологічних показників, визначається
вмістом пестицидів, нітратів, нітритів, радіонуклідів. Соціоекологічні
наслідки аварії на ЧАЕС аналізувалися за віковими категоріями, по роках
(1985-1999), особливу увагу в цьому аспекті приділено сільському
населенню.

Рівень екологічної культури населення Житомирщини характеризується як
(рис.2):

1 — дуже високий (5%)

2 — високий (18 %)

3 — середній (30%)

4 — низький (26%)

5 — дуже низький (21%)

Рис. 2. Стан екологічної культури населення в Житомирській області

Екологічна неосвіченість населення призвела і призводить до значних
негативних результатів не лише в галузях сільського господарства, але й
у формуванні малодостатнього для інтенсивного розвитку області трудового
ресурсу. Причиною дуже високої захворюваності і високої смертності
населення (діти – дуже високої), є не настільки економічний фактор, як
низький рівень екологічної освіченості, сильне забруднення природних
вод, ґрунтів, повітря відходами, викидами і скидами промислових та
енергетичних об’єктів, а також важкі соціальні умови – дуже низький
рівень соціальної інфраструктури, складні житлові умови, незадовільне
медичне обслуговування. Акцентується увага на необхідності при
проведенні соціально-екологічних досліджень врахування індексу людського
розвитку (на Житомирщині він має середнє значення).

Методи досліджень соціально-екологічних факторів агросфери Житомирської
області

Проведено детальний аналіз сучасних соціально-економічних умов
сільського населення області, характеризується рівень і якість його
життя, стану сільськогосподарського виробництва і причин занепаду
останнього, показані перспективи розвитку соціальної сфери, а також
висвітлена методика проведення соціально-екологічних досліджень. На
основі цього розроблена система соціально-екологічного моніторингу
агросфери. Визначені сутність, структура і об’єкти
соціально-екологічного моніторингу. Це – стан і динаміка: екологічної
освіти і виховання населення; екологічної безпеки; соціально-економічних
умов; трудових ресурсів в АПК; медико-екологічних умов; демографічних
процесів; діяльності громадських екологічних організацій; екологічної
політики та управління; земельної власності та землекористування.

Наведена структурно-організаційна схема соціально-екологічного
моніторингу як складової (підсистеми) системи комплексного екологічного
та агроекологічного моніторингу (рис. 3). З використанням розробленої
соціально-екологічної анкети проведено опитування населення в 30 селах
(опитано 1600 осіб), результати якого представлені у вигляді великої
цифрової бази даних (табл.2). Опитування показало тривожні негативні
результати щодо задоволеності матеріальним становищем, екологічною
ситуацією, станом здоров’я, перспективами життя. Зокрема: дуже високий
відсоток опитаних не має і не хоче мати дітей (55% — 1 дитина, до 14% —
жодної); екологічні умови місця проживання задовільними вважають лише
13% опитаних (переважно це південь області), а 28% — небезпечними; мають
достатнє матеріальне становище лише 12% респондентів; незадовільний стан
здоров’я – у 73% опитаних; 100%-вий незадовільний рівень медичного
обслуговування; 76% — відпочиває дуже рідко, що, в свою чергу,
відображається на стані здоров’я; 73 % — не мають можливості отримати і
дати своїм дітям бажаної освіти; 60% опитаних не знають про потенційну
шкідливість пестицидів; щодо екологічної освіти, то більше 80%
респондентів заперечують або ж не знають чи викладаються в школі
екологічні дисципліни; дозвілля населення перебуває на досить низькому
рівні. Звідси зневіра до керівництва, повна байдужість і пасивність,
песимістичний настрій на майбутнє.

Виконавці
Рівні моніторингу

С к л а д о в і
м о н і т о р и н г у

Рис. 3. Структурно-логічна схема соціально-екологічного моніторингу

Таблиця 2 — Дані соціально-екологічного опитування (1600 осіб)

Пункти анкети Відповіді респондентів, у % від загального числа опитаних

1 2

Із загальної кількості опитаних

Чоловіків

Жінок

44

56

Рівень освіти

Середня

Спеціальна

Незакінчена вища

Вища

33

30

10

27

Сімейний стан

Одружені

Неодружені

58

42

Кількість дітей

троє і більше

двоє

одна

немає

0,5

31

55

13,5

Екологічні умови місця проживання

Задовільні

Відносно задовільні

Небезпечні

13-всього

59

28

Матеріальне становище

Сприятливе

Середнє

Незадовільне

12-всього

53

35

Стан здоров’я

Задовільний

Середній

Незадовільний

27

40

33

Стан медичного обслуговування в селі

Задовільний

Відносно задовільний

Незадовільний

25

75

Коли в останнє відпочивали

У вихідні

Дуже рідко

24

76

Відношення до екологічної освіти

Чи маєте можливість дати бажану освіту дітям

Чи вважаєте за потрібне давати освіту так ні

27

65 73

35

Чи займається сільська інтелігенція екологічним просвітництвом так ні
(не знаю)

12 88

Чи читається екологія в школі

так ні (не знаю)

18 82

Дозвілля населення

Відвідують клуби

Відвідують бібліотеки

Відвідують спортивні майданчики

Займаються туризмом

Інше

92

13

10

2

Відношення до стану довкілля

Усвідомлюють негативний стан довкілля і необхідність покращення

Вважають, що ніхто нічого не змінить

84

16

Екологічний стан рідного краю

Задовільний

Посередній

Незадовільний

20

44

36

Застосування в господарстві пестицидів і міндобрив

З них знають про шкоду довкіллю і здоров’ю

100

43

Відношення до екологічного стану їжі

Позитивне

Байдуже

63

37

Національний склад

Українці

Росіяни

Інші

76

23

1

Етноекологічні проблеми: ставлення до них

Позитивне

Байдуже

Негативне

73

18

9

Релігія і духовність як соціоекологічні фактори: ставлення до них

Позитивне

Байдуже

63

37

Характер власності на землю

За всі види власності

За асоціації фермерських господарств

За приватні господарства

За малі підприємства і дачі

За КСП, с/г кооперативи, арендні колективи

За акціонерні товариства та державні господарства

12

27

38

13

8

2

Ставлення населення до керівництва

Задовільне

Байдуже

Негативне

40

32

28

Загальний настрій на майбутнє

Оптимістичний

Байдужий

35

65

На основі соціально-екологічних даних визначений індекс екологічного
благополуччя сільських жителів Житомирської області. Він виявився
низьким і дуже низьким – від 20 до 40 балів за 100-бальною шкалою (табл.
3), тобто якість життя сільського населення набагато нижча порівняно з
міським.

Таблиця 3 — Індекс екологічного благополуччя в Житомирській області

Екологічні фактори, які впливають на благополуччя життєдіяльності людей
Характеристика індексу

Антропогенні

Економічна освоєність територій

Підвищена

Сумарне забруднення природного середовища Надзвичайно забруднене;
екологічна катастрофа (північний схід – дуже високе)

Техногенне навантаження на природне середовище Дуже високе

Потенціал стійкості природного середовища до техногенного навантаження
Низький

Потенціал екологічного ризику території Високий

Еколого-економічний потенціал Нижче середнього

Стійкість ґрунтів до забруднення Дуже слабка

Стійкість поверхневих вод до техн. навантаж. Дуже низька

Забруднення атмосферного повітря Загрозливе

Демографічні умови

Щільність заселення

Зайнятість населення

Низька (50 і менше осіб/км2) – для північних районів

Середня і висока (51-200 осіб/км2) – для південних районів

Соціальні умови

Рівень розвитку соціальної інфраструктури

житлові умови

медичне обслуговування

Дуже низький

18 м2 на особу

30,5 лікарів на 100 тис. населення (!)

Економічні умови

Оцінка територіальної концентрації промисловості й сільського
господарства

Оцінка господарської освоєності земель

Низька

Середня і низька

Стан здоров’я населення

Частка екологічного фактору в здоров’ї населення (групи показників
здоров’я: медичні, психічні, спадкові, соціальні, екологічні)

Захворюваність (середня сумарна кількість захворювань на 100 тис. осіб)

Смертність (середня кількість померлих з різних причин на 100 тис. осіб)

Захворювання дітей (середня сумарна кількість захворювань на 1 000 осіб
дитячого населення)

Потенційний екологічний ризик захворювань (на 100 тис. осіб):

органів дихання

органів кровообігу

органів травлення

ендокринної системи

злоякісні новоутворення

хвороби крові і кровотворних органів

Дуже висока (35-40 %)

Дуже висока (110-120 тис. випадків)

Висока (1,6 тис. осіб)

1,35 тис. випадків

Дуже високий (30 тис. випадків)

дуже високий

дуже високий

підвищений

підвищений

підвищений

:

N

d † th < ( * , . 0 2 4 6 8 : N P R T V ‚ „ b d Oe th < | I & qOeqeaaaaaaaOEEEaaaEAµµµµ & O rkdY O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O O - - В цілому стан соціальної й економічної сфери теж дуже низький, що зобумовило від’ємний показник рентабельності сільськогосподарського виробництва в області. Результати виконаного соціально-екологічного аналізу стали обґрунтуванням необхідності соціально-екологічного моделювання з використанням моделей В.Б.Хазана, В.А.Барановського, О.Г. Рогожина, Л.С.Гринів, В.І.Лаврика. Визначено оцінку еколого-економічного потенціалу в межах Житомирської області, який розрахований за формулою: Кn = Т/С+Н+П=Е+П , де: Т – величина техногенного навантаження на природне середовище, яка включає соціально-економічну освоєнність територій (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і рекреаційне навантаження) і забруднення природного середовища (рівень радіаційного і хімічного забруднення атмосферного повітря, природних вод і ґрунтів); С – потенціал стійкості природного середовища, який включає метеорологічний потенціал атмосфери, потенціали стійкості ґрунтів, поверхневих вод і біотичний потенціал; Н – ступінь ураженості територій несприятливими природно-антропогенними процесами; П – природно-ресурсний потенціал; Е – екологічний потенціал території. Встановлено, що величина Т сільськогосподарських районів у Житомирській області знаходиться в межах від вище середнього (+1,25) до дуже високого (+2,10); С – від середнього (+0,80) до нижче середнього (-1,80); Н – від середнього (+0,30) до високого (+1,90). Рис. 4. Величина техногенного Рис. 5. Потенціал стійкості природного навантаження на природне середовище середовища до техногенного (інтегральні показники Т) навантаження (інтегральні показники С) Екологічний потенціал території, розрахований за формулою: Е=Т/С+Н, показав результат: Е=2,10/(-1,80)+1,90 = 0,73. Він був нижчим за середній інтегральний показник екологічного потенціалу території Житомирської області і характеризував території північних районів області, а також Житомирський район. стан екологічної освіти і КУЛЬТУРИ Рівень екологічної освіти у сільських освітніх закладах, за результатами досліджень, вия-вився абсолютно незадовільним; стан неформальної та екологіч-ної освіти у вищих навчальних закладах Житомирщини – задо-вільним; діяльність громадських “зелених” організацій – мало-активна через об’єктивні труднощі. Низькою виявилась і екологічна грамотність керівників АПК. Всі вищезазначені нелоліки є причиною розвитку кризових еколого-економічних ситуацій як в сільській місцевості, так і в містах, а також формування все більш напруженої соціальної ситуації. Нами розроблено кілька практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності екологічної освіти і виховання у сільських районах Житомирської області. Вони полягають у наступному: Згідно Концепції екологічної освіти, в усіх середніх школах необхідно почати обов’язково викладати у 9-11 класах предмет “Основи екологічних знань”; У програму 6-8 класів ввести предмет “Біологія з основами екології”; Організувати курси перепідготовки і підвищення екологічної кваліфікації вчителів сільських шкіл (біологів, географів) скоординованими зусиллями обласних управлінь освіти і охорони навколишнього середовища; Організувати регулярні трансляції по місцевому радіо радіопередач про екологічний стан у селах, районах, області в цілому, про екологічні негаразди і позитивний досвід вирішення проблем „Природа навколо нас”, „Як зберегти квітучим рідний край” тощо; Активізувати природоохоронну роботу (інформування, пропаганда, виховання) в селах, залучати до цього місцеву інтелігенцію, адміністрацію, організацію „зелених”; В райцентрах і великих селах силами місцевої інтелігенції (вчителі, лікарі, службовці, адміністрація) регулярно проводити екологічні семінари для молоді, для батьків („Екологічне харчування”, „Екологічні проблеми рідного краю”, „Найбільш небезпечні забрудники нашого довкілля”, „Що таке гармонійний розвиток”, „Екологічні проблеми України і світу”, „Основи економіки природо - і землекористування”); Організувати, згідно вимог Оргуської конвенції, регулярне інформування населення про екологічний стан повітря, води, ґрунтів, продуктів харчування тощо, а також причини його динаміки. Організовувати періодичні екологічні виставки в сільських школах. Організовувати екологічні олімпіади (тематика – „Екологічні проблеми рідного краю – як вирішити”). Обласним і районним управлінням народної освіти взяти під контроль обов’язкове виконання положень Концепції екологічної освіти України (затверджена МОНУ в грудні 2001 р.) і плану реалізації цієї концепції (затверджений МОНУ у лютому 2002 р.). Кожній школі визначити об’єкт спостереження (річку, ставок, ділянку лісу, склад хімікаліїв, колодязі з питною водою, тваринницьку ферму, цукровий завод тощо) і вивчити його стан, причини негараздів, шляхи покращення; Ввести у старших класах шкіл і у вищих навчальних закладах спеціальні практичні заняття з екології на основі відеофільмів Павлуна Ю.І. („Дунай та придунайські озера”, „Немає другого Дніпра”, „Сині очі Волині”, „Зелені скарби Карпат”, „Вирій на північному узбережжі”, „Змиті ґрунти Черкащини”, „Подорож до країни Юннатії” тощо), запропонувати автору зняти відеоматеріал з екологічних проблем Житомирщини. вдосконалення сільськогосподарської діяльності і підвищення ефективності екологічної політики Методичні аспекти підвищення ефективності агроекологічного менеджменту включають: формулювання його мети і функцій, засоби здійснення та вимоги до них. Виникла необхідність нових підходів та шляхів розвитку екологічної освіти і виховання сільського населення, а також підвищення ефективності екологічної політики в АПК Житомирської області. На основі наукового аналізу запропоновані конкретні заходи розробки стратегії сталого розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні, а також у секторах освіти, культури й економіки, а саме: Здійснити моніторинг рівня сучасної екологічної політики області. Він передбачає вивчення стану організації та виконання в області природоохоронного законодавства, причин невиконання та відповідальності за порушення останнього, встановлення наявності та ступеня виконання програм і планів екологізації сільськогосподарського виробництва. Провести соціально-екологічний моніторинг агросфери області за розробленою і рекомендованою для використання схемою (методикою). На основі даних соціально-екологічного моніторингу скласти програму (стратегічний план) гармонійного розвитку АПК області на основі сучасних підходів і принципів. Розробити план реалізації програми гармонійного розвитку АПК, науково обґрунтувавши стани його виконання, бюджет, джерела фінансування, відповідальних і схему контролю. Активізувати участь громадськості у виконанні програми гармонійного розвитку АПК області, на основі положень Оргуської конвенції. Під контролем обласної державної адміністрації, обласного управління екоресурсів, обласного управління освіти, за участю вчених і педагогів-екологів провідних ВНЗ області, активізувати розвиток екологічної освіти та виховання, організувати підвищення кваліфікації керівних кадрів у галузі екологічної політики та управління. Керівництву області особливу увагу приділити необхідності термінового вирішення наступних екологічних проблем, що однаково важливо як для АПК, так і для інших галузей економіки: - виконати екологічну паспортизацію великих сміттєзвалищ, яких на Житомирщині більше 850; - здійснити екологічну паспортизацію всіх функціонуючих підприємств гірничодобувної промисловості (близько 200), а також лісообробної, харчової, машинобудівної і легкої промисловостей; - провести екологічну паспортизацію всіх складів отрутохімікатів та мінеральних добрив; - розробити і впровадити програму переробки та використання відходів і рекультивації кар’єрів Іршанського ГЗК, Малинського, Коростишівського, Овруцького, Новоград-Волинського, Головинського, Лизниківського, Омелянівського та інших щебеневих заводів і кар’єрів видобування гранітів; - організувати систематичний екологічний контроль не лише у сфері сільськогосподарського виробництва, а й на найбільш еколого-небезпечних підприємствах промисловості й енергетики; - за участю вчених-екологів – членів Житомирського земляцтва та працівників природоохоронних органів Житомирщини створити комплекс екологічних карт Житомирщини (масштаб 1 : 300000 або 1 : 200000), які будуть основою для розробки програм екологізації АПК та інших галузей економіки, а також для використання під час освітянських та виховних заходів. ВИСНОВКИ Узагальнюючим науковим результатом дисертаційних досліджень є детальна розробка і обґрунтування необхідності включення підсистеми соціально-екологічного моніторингу до системи комплексного агроекологічного моніторингу – важливого елементу агроекологічної політики, а також потреби в нових підходах до розвитку екологічної освіти. Визначено і показано на прикладі Житомирської області вагому участь соціально-екологічних факторів у ефективному формуванні агросфери та в реалізації стратегій сталого розвитку як регіонів, так і держави. Доведено необхідність активного вивчення соціальної екології. Соціально-екологічний моніторинг агросфери повинен бути включений як підсистема в систему комплексного екологічного моніторингу. Основними елементами соціально-екологічного моніторингу агросфери є: екологічна освіта і виховання, стан трудових ресурсів, інформування населення та його безпека, екологічна діяльність громадськості, рівень і динаміка соціально-економічних умов, демографічна ситуація, медико-екологічні умови проживання, стан і динаміка земельної власності та землекористування. За ними розроблено структурно-логічну схему. При соціально-екологічному моніторингу доречно проводити опитування сільського населення. Анкета включає 37 пунктів, серед яких найважливішими є: екологічні умови місця проживання, стан здоров’я і рівень медичного обслуговування, бажання емігрувати, рівень освіти, викладання екології в школі та екологічного просвітництва, спосіб дозвілля молоді, рівень знань про застосування пестицидів і міндобрив, якій власності на землю віддається перевага, ставлення до влади і керівників, відношення до інших етнічних угрупувань та ін. Одним із факторів розвитку негативних тенденцій в агросфері Житомирщини є відсутність системи інформування при виконанні державними структурами аналізу соціально-економічних умов та розвитку області. Станом на початок 2004 року соціально-екологічні дослідження в агросфері Житомирщини практично не ведуться. Значення індексу екологічного благополуччя сільського населення Житомирської області нижче середнього. Рівень екологічної освіти сільського населення, керівників у тому числі, Житомирської області є дуже низьким, а саме: практично 77% населення мають дуже низьку екологічну грамотність. Пропозиції З метою підвищення ролі й ефективності розвитку екологічної освіти рекомендовано: ввести викладання дисципліни “Основи екологічних знань” в усіх сільських школах; ввести курс екологічної освіти для майбутніх батьків, молодих сімей; обласному і районному управлінню взяти під контроль обов’язкове виконання положень Концепції екологічної освіти України (Затверджена МОНУ в грудні 2001р.) і плану реалізації цієї концепції (затвердженого МОНУ у лютому 2002 р.); організувати, згідно вимог Оргуської конвенції, систематичне інформування населення про екологічний стан повітря, води, ґрунтів і продуктів харчування. Державному управлінню екології та природних ресурсів області при організації комплексного екологічного моніторингу використати розроблену структурно-логічну схему соціально-екологічного моніторингу і методи її реалізації; в обласній та районних держадміністраціях ввести посади “радник-соціоеколог”, “менеджер-соціоеколог”; обласному управлінню економіки для ефективного економічного розвитку області раціонально і максимально використовувати людський фактор в регіоні за допомогою соціально-екологічного моніторингу, що дозволить систематично аналізувати наявність і стан трудових ресурсів області та розробити програми доведення до оптимуму забезпечення ними галузей сільськогосподарського виробництва. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Нагорнюк О.М. Сучасний стан соціоекологічних досліджень в АПК України // Вісник ДААУ. Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції. – Житомир, 2000. – С.276-277. Нагорнюк О.М., Білявський Г.О. Аналіз соціально-екологічних наслідків аварії на ЧАЕС // Вісник ДААУ. Медико-біологічні та духовно-психологічні аспекти аварії на ЧАЕС. – Житомир, 2001. – С.339-342. Нагорнюк О.М. Сучасний стан соціоекологічних досліджень і їх роль в АПК України // Науковий вісник НАУ. Агроекологія, радіологія. – К: НАУ, 2001. – С. 272-275. Нагорнюк О.М. Результати соціоекологічного моніторингу в сфері АПК (на прикладі Житомирської області) // Вісник СДАУ. Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції. – Суми: СДАУ, 2001. – С.418-421. Нагорнюк О.М., Левченко В.Б. Використання малої авіації для екологізації сільськогосподарського виробництва // Науковий вісник НАУ. Агроекологія, радіологія. – К: НАУ, 2002. – С.216-219. Білявський Г.О., Нагорнюк О.М. Соціоекологічний моніторинг – важливий фактор у формуванні екологічної освіти, культури і безпеки сільського населення (на прикладі Житомирської області) // Екологія і ресурси: зб.наук.праць. Український Інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів. – К.: АВС, 2001. – Вип.1 – С. 97-104. Нагорнюк О.М. Результати соціально-екологічного аналізу стану екологічної освіти в Житомирській області як основної умови реалізації Концепції сталого розвитку в регіоні // Екологія та освіта: здобутки та перспективи діяльності в рамках концепції сталого розвитку. Зб.тез доповідей та виступів VIII Всеукраїнської конференції. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 34-37. Білявський Г.О., Нагорнюк О.М., Боголюбов В.М., Ракша Л.В. Нові тенденції і механізми вдосконалення екологічної освіти як важливого фактора гармонійного розвитку // Екологія і ресурси: зб.наук.праць. Український Інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів. – К.:УІНСіР РНБОУ, 2003. – Вип.8 – С.80-91. Нагорнюк О.М., Межов Е.В. Культура екологічного виховання в сучасній школі // Проблеми гуманізму і духовності в контексті науково-технічного поступу: тези доповідей науково-практичної конференції. – Вінниця: ВДТУ, 1996. – С.112-113. Нагорнюк О.М., Гусаковська Т.М. Екологічна культура вчителя // Проблеми гуманізму і духовності в контексті науково-технічного поступу: тези доповідей науково-практичної конференції. – Вінниця: ВДТУ, 1996. – С.113-114. Подані до друку: Білявський Г.О., Нагорнюк О.М., Боголюбов В.М., Ракша Л.В. Агроеколо-гічна освіта – важлива складова освіти для гармонійного розвитку // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 69. Нагорнюк О.М. Деякі аспекти соціально-екологічного моніторингу агросфери // Вісник аграрної науки. – К., 2004. - № 6. Нагорнюк О.М., Бєлова О.А. Екологічний аудит як важливий інструмент забезпечення еколого-економічної безпеки сільсько-господарських підприємств // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2004. – Вип.70. Нагорнюк О.М. Соціально-екологічні фактори та їх роль у формуванні збалансованого розвитку агросфери (на прикладі Житомирської області). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології та біотехнології УААН, Київ, 2004. Дисертація присвячена вивченню причин розвитку негативних тенденцій в агросфері і визначенню ролі у цьому соціально-екологічних факторів у межах Житомирської області, а також розробці підсистеми соціально-екологічного моніторингу. В роботі вивчений стан соціально-екологічних досліджень в агросфері України і Житомирщини, науково обґрунтована необхідність проведення цих досліджень в сфері АПК як важливого фактора його гармонійного розвитку, зроблена оцінка перспектив розвитку соціально-екологічного моніторингу. Проведений аналіз рівня екологічної освіти і культури сільського населення в Житомирській області, визначені нові підходи і шляхи його підвищення з урахуванням регіональних умов. Розроблена схема та методика проведення соціально-екологічного моніторингу агросфери. Визначені шляхи і засоби вдосконалення екологізації сільськогосподарської діяльності та аграрної екологічної політики на Житомирщині. Ключові слова: соціальна екологія, соціально-екологічні фактори, агроекологія, агросфера, соціально-екологічний моніторинг агросфери, еколого-збалансований розвиток, екологічна освіта і культура, екологізація сільськогосподарської діяльності. Нагорнюк О.М. Социально-экологические факторы и их роль в формировании сбалансированного развития агросферы (на примере Житомирской области). – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 – экология. – Институт агроэкологии и биотехнологии УААН, Киев, 2004. В начале ХХІ века особенности землепользования, экологическое состояние агроландшафтов, социально-эколого-экономическое развитие агросферы стали важными факторами, влияющими на гармоническое развитие человечества, на обеспечение его необходимым количеством качественных продуктов питания, на эффективное восстановление почв, природных вод и воздуха, на возрождение места проживания. Всё это в большой степени зависит от уровня экологического образования и культуры. Ни один проект эколого-сбалансированого (устойчиво-го) развития района, региона, государства, планеты сейчас не может быть реализован без знаний и учета, современных социально-экологических аспектов. В диссертации изучены причины развития отрицательных тенденций в аграрной сфере и определена роль в этом социально-экологических факторов в пределах Житомирской области, разработана подсистема социально-экологического мониторинга, определены его объекты. Это – состояние и динамика: экологического образования и культуры населения; экологической безопасности; социально-экономический условий; трудовых ресурсов в АПК; медико-экологических условий; демографических процессов; деятельности общественных экологических организаций; экологической политики и управления; земельной собственности и землепользования. Обобщающим научным результатом диссертационных исследований есть детальная разработка и обоснование необходимости включения подсистемы социально-экологического мониторинга в систему комплексного агроэкологичес-кого мониторинга – важного элемента агроэкологической политики, а также потребности в новых подходах к развитию экологического образования. Опре-делена и показана на примере Житомирской области важность социально-эколо-гических факторов в эффективном формировании агросферы и в реализации стратегий сбалансированного развития как регионов, так и государства. Социально-экологический мониторинг агросферы должен быть включен как подсистема в систему комплексного экологического мониторинга. При социально-экологическом мониторинге необходимо проводить опрашивание сельского населения. Анкета включает 37 пунктов, среди которых важнейшими есть: экологические условия местожительства, состояние здоровья и уровень медицинского обслуживания, желания эмигрировать, уровень образова-ния, преподавания экологии в школе и экологического просвещения, способ досуга молодежи, уровень знаний о применение пестицидов и минудобрений, какой собственности на землю отдается преимущество, отношения к власти и руководителям, отношения к другим этническим группировкам и др. Одним из факторов развития отрицательных тенденций в агросфере Житомирщины есть отсутствие системы информирования при выполнении государственными структурами анализа социально-экономических условий и развития области. Состоянием на начало 2004 года социально-экологические исследования в агросфере Житомирщины практически не ведутся. Значения индекса экологичес-кого благополучия сельского населения Житомирской области ниже среднего. Уровень экологического образования и культуры сельского населения, руководителей в том числе, Житомирской области есть очень низким, а именно: практически 77% населения имеют очень низкую экологическую грамотность. Ключевые слова: социальная экология, социально-экологические факторы, агроэкология, агросфера, социально-экологический мониторинг агросферы, эколого-сбалансированное развитие, экологическое образование и культура, экологизация сельскохозяйственной деятельности. Nagornjuk O.M. Social - ecological factors and their role in formation of stable development of an agrarian sphere (on an example of Zhitomir area). - Manuscript. Dissertation for acquirement the master’s degree on the candidate of agrarian sciences on the specialized field 03.00.16 - ecology. - Institute of Agroecology and Biotechnology UAAS, Kiev, 2004. In the dissertation the reasons of development of negative tendencies in agrarian sphere are investigated and the role in it of social - ecological factors is determined within the limits of Zhitomir area, the subsystem of social - ecological monitoring is developed, his objects are determined. It - a condition and dynamics: ecological education and culture of the population; ecological safety; social and economic conditions; a manpower in agrarian and industrial complex; social-ecological conditions; demographic processes; activity of the public ecological organizations; an ecological politics and management; the landed property and land tenure. Generalizing scientific result of dissertational researches is detailed development and a substantiation of necessity of inclusion of a subsystem of social - ecological monitoring in system complex agrarian ecology monitoring - the important element agrarian ecology politics, and also needs for new approaches to development of ecological education. Importance of social - ecological factors in effective formation agrarian sphere and in realization of strategy of balanced development as regions, and the state is determined and shown on an example of Zhitomir area. Social - ecological agrarian sphere should be included as a subsystem in system of complex ecological monitoring. At social - ecological monitoring it is necessary to carry spend interrogation of agricultural population. The questionnaire includes 37 items among which the major is: ecological conditions of a residence, a state of health and a level of health services, desire to emigrate, an educational level, teaching of ecology at school and ecological education, the way of leisure of youth, a level of knowledge about application of pesticides, what landed property is preferred, attitudes to authority and heads, attitudes to other ethnic groupings etc. One of factors of development of negative tendencies in agrarian sphere Zhitomir area is absence of system of informing at performance by the state structures of the analysis of social and economic conditions and development of area. By the beginning of 2004 social - ecological researches in agrarian sphere Zhitomir area practically are not conducted by a condition. Values of an index of ecological well-being of agricultural population of Zhitomir area are lower than average. The level of ecological education and culture of agricultural population, heads including, Zhitomir area is very low. Key words: social ecology, social - ecological factors, agrarian ecology, agrarian sphere, social - ecological monitoring of agrarian sphere, ecological-balanced development, ecological education and culture, ecological agricultural activity. PAGE 1 PAGE 1 PAGE 19 Фахівці мережі спостережень Мінагрополітики; Мінекоресурсів; Держкомгідромету; СЕС; дослідних с/г станцій; комплексних пунктів моніторингу ґрунтів; новостворених пунктів соціально-екологічного моніторингу С О Ц І А Л Ь Н О – Е К О Л О Г І Ч Н И Й М О Н І Т О Р И Н Г обласний районний місцевий екологічна безпека екологічна освіта демографічна ситуація медико-екологічний стан населення громадська екологічна діяльності стан трудових ресурсів стан екологічного інформування населення стан і динаміка земельної власності і землекористування стан і динаміка соціально-економічних умов База даних комплексного соціально-екологічного моніторингу База даних комплексного агроекологічного моніторингу Центральна база даних системи комплексного екологічного моніторингу України Державна інформаційно-аналітична система забезпечення внутрішньої і зовнішньої екологічної політики (політики еколого-збалансованого розвитку) Рис. 6. Екологічний потенціал території (Інтегральні показники Е)

Похожие записи