МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
БЛАГОДЄТЄЛЄВА –ВОВК СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА
УДК 338.45.003.13
СИСТЕМА ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ КРИТЕРІЮ ЯКОСТІ (НА ПРИКЛАДІ МАШИНОБУДУВАННЯ).
Спеціальність 08.06.01 – Економіка підприємств
і організація виробництва
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль– 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі “Фінанси” у Черкаському інженерно-технологічному інституті Міністерства освіти України.
Науковий керівник : доктор економічних наук, професор
Губар Станіслав Іванович,
Черкаський інженерно-технологічний
інститут, завідувач кафедри економіки та
організації виробництва;
доктор технічних наук, професор
Хомяков Володимир Іванович,
Черкаський інженерно-технологічний
інститут, завідувач кафедри економіки та
управління
Офіційні опоненти : доктор економічних наук, професор
Орлов Олівер Олексійович
Технологічний університет “Поділля”,
завідувач кафедри економіки та менеджменту;
кандидат економічних наук, доцент
Никифорак Валентина Андріївна,
кафедра економіки Чернівецького державного
університету ім. Ю.Федьковича
Провідна установа – Харківський державний економічний університет,
Міністерство освіти України, м. Харків,
кафедра економіки і маркетингу
Захист відбудеться “ 2 ” грудня ” 1999 р. о 11-00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 58.082.01 у Тернопільській
академії народного господарства за адресою : 282004 м.Тернопіль, вул.Львівська, 11 ауд. 1300.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської академії народного господарства за адресою: 282004 м.Тернопіль, вул.Львівська, 11.
Автореферат розісланий “ 31 ” жовтня 1999 р.
Вчений секретар.
спеціалізованої вченої ради, Фаріон І.Д
д.е.н., професор
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Для забезпечення формування в Україні правової держави та економіки “відкритого” типу в складних умовах перехідного періоду першочерговим завданням вітчизняних виробників є вихід на світовий ринок. Але цей процес ускладнюється наявністю двох взаємопов‘язаних проблем, характерних для промисловості, – низькою економічною ефективністю діяльності господарських суб‘єктів та низькою (невідповідною світовим стандартам) якістю продукції. В свою чергу, наявність цих двох проблем свідчить про низьку конкурентоспроможність промислових підприємств. Отже, проблеми, пов‘язані з низькою економічною ефективністю, низькою якістю і низькою конкурентоспроможністю, потрібно вирішувати комплексно, системно, з використанням всього арсеналу заходів управління.
Розв‘язання зазначених проблем неможливе без створення для потреб управління системи об‘єктивної оцінки рівня економічної ефективності, що враховує якість результатів діяльності. Існуюча методологія і наявні методики оцінки ефективності не задовольняють сучасних потреб, оскільки не враховують якість як один з головних критеріїв ефективності. Крім цього, їх розробка була здійснена на підставі і для умов стабільної економіки. Вибір теми дисертації був обумовлений відсутністю в умовах трансформаційної економіки комплексного вирішення завдання оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості.
Для забезпечення високого рівня наукового дослідження автор дисертації використовує найкращі здобутки вітчизняної і закордонної економічної думки з проблем економічної ефективності та якості. Зокрема, це наукові праці відомих вчених-економістів Л.Л.Єрмоловіча, С.В.Мочерного, І.А.Каца, В.Т.Черняка, Д.А.Штефанича, С.Л.Оптнера, С.Янга, К.Б.Лєйкіної, Л.І.Абалкіна, Г.Г.Азгальдова, Р.Ю. Поклонського та інших. Однак, потрібно відмітити, що наукові роботи зазначених авторів містять неоднозначні підходи до проблеми економічної ефективності, її оцінки. Зокрема, у вітчизняній економічній літературі відсутній єдиний підхід до економічної ефективності – поряд співіснують “затратний” та “ресурсний” підходи. Крім того, дані автори здебільшого досліджували проблеми отримання позитивного результату – збільшення обсягів виробництва, зменшення затрат, зростання прибутку, підвищення рентабельності, хоча економічну ефективність залежно від якості господарських результатів та їх впливу на розвиток підприємства, потрібно розглядати з позиції одержання як позитивного, так і негативного результату. Це дасть змогу об‘єктивно оцінювати результати діяльності суб‘єктів господарювання, приймати вірні рішення та здійснювати управління щодо підвищення економічної ефективності та якості продукції. В перспективі, використання запропонованого в дисертації підходу “ефективність через якість” дозволить суттєво підвищити рівень конкурентоспроможності промислових підприємств, забезпечити визнання вітчизняних виробників за кордоном, збільшить надходження від експорту і пов‘язаних з ним податкових платежів, а також сприятиме загальному поліпшенню економічної ситуації в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запропонована в роботі система оцінки економічної ефективності є частиною теми дослідження №119-97 “Розробка теорії та методології формування оптимальних структур моделі економіки України в умовах перехідного періоду”, що виконується кафедрою економіки та управління Черкаського інженерно-технологічного інституту.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вирішення в умовах перехідної економіки задачі системної оцінки економічної ефективності функціонування промислових підприємств на основі застосування критерію якості.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були сформульовані і вирішені завдання:
• узагальнити існуючі вітчизняний та закордонний підходи до проблеми економічної ефективності, а також методологію дослідження та методики розрахунку показників економічної ефективності;
• обгрунтувати концептуальних засад створення системи оцінки на основі застосування критерію якості;
• розробити систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості;
• побудувати економіко-математичну модель функціонування виробничого підприємства і здійснити на її основі розробку методик оцінки економічної ефективності;
• розробити програмно-інформаційну систему, яка дозволяє реалізувати створену економіко-математичну модель в межах виробничого підприємства;
• обгрунтувати необхідність використання для потреб управління виробничим підприємством розробленої системи оцінки.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що:
• теоретично обгрунтовано використання поняття “благо” в межах сучасної концепції економічної ефективності;
• обрано якість головним критерієм економічної ефективності діяльності промислових підприємств;
• розроблено методологічний підхід “ефективність через якість”, який враховує особливості функціонування підприємств в умовах перехідної економіки;
• розроблено методику розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;
• запропоновано розраховувати величину можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;
• визначено стан ефективності діяльності підприємства як відображення отриманого кінцевого результату діяльності і створених можливостей розвитку і можливостей занепаду.
Автором одержані такі нові наукові результати:
• створено систему оцінки економічної ефективності на основі застосування критерію якості, яка дозволяє комплексно оцінювати економічну ефективність, аспекти отримання позитивного й негативного результату діяльності господарських суб’єктів;
• запропоновано використовувати критерій якості для розмежування економічних реалій на повноцінні і неповноцінні з наступним визначенням показників економічної ефективності;
• побудовано економіко-математичну модель функціонування і розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства;
• розроблено методику визначення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті;
• введено поняття стану ефективності діяльності промислового підприємства в межах розробленого методологічного підходу.
Практичне значення роботи. Використання створеної системи оцінки економічної ефективності дозволяє отримувати об’єктивну інформацію для потреб управління, а саме, забезпечує процес прийняття управлінських рішень. Проведене дослідження і отримані висновки – це внесок у розвиток сучасної концепції економічної ефективності, вони дають можливість комплексно визначати результати діяльності промислових підприємств.
Апробація результатів дисертації. Кількісне дослідження основних положень системи оцінки економічної ефективності було проведено на документальних матеріалах машинобудівних підприємств м. Черкаси – ВАТ “Укрп’єзо”, ЗАТ “Строммашина” і ЗАТ “Черкасиелеватормаш”, ТОВ “ВАМП”.
Впровадження результатів дисертаційної роботи відбулося на ВАТ “Укрп’єзо”, ТОВ “ВАМП”, а також в навчальному процесі в курсах “Стратегія підприємства”, “Економічний механізм підприємства”.
Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях “Ресурсо- і енергозбережуючі технології в машинобудуванні”, Одеса, 1994; “Оснастка-95”, Київ, 1995; “Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні”, Чернівці, 1996; “Проблеми становлення ринкової економіки: інформаційне і фінансове забезпечення діяльності підприємницьких структур”, Севастополь, 1998; а також на регіональних наукових конференціях в м.Черкаси у 1994-1999 роках.
Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 11 наукових роботах, опублікованих автором, загальним обсягом 3.1 ум.друк.арк., в тому числі 4 у фахових виданнях за переліком ВАКу.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 173 сторінках тексту, ілюстрована 31 таблицею і 11 рисунками . Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 145 назв та трьох додатків.
Основний зміст дисертації
У вступі обгрунтовано актуальність вибору теми дисертаційної роботи, охарактеризовано ступінь розробки проблеми, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів.
У першому розділі – “Концептуальні засади створення системи оцінки економічної ефективності” – розкрито суть та сучасний зміст категорії “економічна ефективність”, проаналізовано головні категорії сучасних вітчизняної і західної концепцій економічної ефективності. Встановлено, що в умовах трансформаційної економіки категорія економічної ефективності призначена для всебічного відображення аспектів отримання різних за своєю якістю результатів господарської діяльності промислового підприємства. Ключовим елементом розробленого автором методологічного підходу “ефективність через якість” є застосування критерію якості, котрий формується і встановлюється на основі існуючих вимог, що висуваються суспільством і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб, який відтворюється в існуючій системі економічних відносин і є основою для формування системи стандартів якості. На підставі застосування критерію якості проводиться поділ створюваних економічних сутностей на дві групи – повноцінні блага і неповноцінні блага. Подано класифікацію повноцінних і неповноцінних благ за різноманітними ознаками. Розроблено систему показників, що характеризують кількісну сторону одержання позитивного і негативного результатів і результативності. Розглянуто процеси формування і кругообігу сукупностей повноцінних і неповноцінних благ в межах сфери функціонування благ на підприємстві. Досліджено резерви підвищення економічної ефективності, що пов’язані з існуванням повноцінних і неповноцінних благ, проведено їх класифікацію, а також розглянуто можливості їх мобілізації.
В сучасному трактуванні категорія економічної ефективності характеризує рівень фактичного досягнення результату за існуючих факторів виробництва і технологій.
Автор розглядає зміст поняття економічної ефективності як результат, отриманий внаслідок проведення господарської діяльності промисловим підприємством. На сучасному етапі розвитку економіки ми констатуємо наявність великої кількості різних за своєю формою і змістом результатів функціонування господарських суб‘єктів. Це – вироблені продукти, товари, послуги, прибуток (збиток), втрати та інші матеріальні й нематеріальні економічні реалії. Тому для полегшення маніпулювання, забезпечення більш високого рівня абстрагування і узагальнення об‘єднуємо перераховані вище види результатів в одну категорію “блага”.
Благо – економічна реалія, яка виробляється для задоволення певних індивідуальних і суспільних потреб. Новостворені блага повинні мати якість, яка відповідає певному критерію якості. Він формується і встановлюється на основі вимог, що висуваються суспільством або державою і відображають рівень його потреб та рівень здатності задоволення цих потреб при існуючій системі економічних відносин. Критерій якості є основою для формування системи стандартів якості, що контролюють відповідність новостворених благ прийнятим еталонам. Практичне використання даного критерію дозволяє розмежовувати блага на повноцінні – ті, які відповідають встановленому критерію, і неповноцінні – ті, що йому не відповідають.
Повноцінне благо – це економічна реалія, яка є наслідком і джерелом функціонування та розвитку господарських суб’єктів. Повноцінне благо характеризується:
1) високою споживною вартістю, якість якої контролюється системою стандартів, що базується на відповідності критерію якості;
2) вартістю, що складається з затрат повноцінних благ необхідних для створення даного блага та доданої вартості, яка відображає результат формування абсолютно нового блага.
До повноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги. Специфічними видами повноцінних благ є продуктивні затрати і прибуток, оскільки вони забезпечують безперервність процесу виробництва і розвитку підприємства. Окремо потрібно виділити групу потенційно існуючих повноцінних благ – можливостей розвитку, які є наслідками діяльності господарських суб’єктів і їх активна реалізація дозволяє отримати кількісно більше та якісно кращі нові блага. Автором також розроблено класифікацію повноцінних благ за двома ознаками (див.табл.1).
Таблиця 1
Класифікація повноцінних благ
Класифікаційна ознака Група повноцінних благ Назва повноцінного блага
I) за видами: 1) реальні: а) повноцінні блага: матеріальні ресурси, фінансові ресурси, трудові ресурси, товари, послуги;
б) інвестиції, затрати виробництва, амортизація;
в) прибуток.
2) потенційні: Можливості розвитку.
II) за етапом діяльності підприємства : повноцінні блага різних етапів функціонування підприємства 1) повноцінні блага етапу постачання;
2) повноцінні блага етапу виробництва;
3) повноцінні блага етапу реалізації;
4) повноцінні блага етапу обміну.
Неповноцінне благо – це економічна реалія, якість якої не задовольняє вимогам і потребам розвитку та функціонуванню господарських суб’єктів. Неповноцінне благо характеризується:
1) низькою споживною вартістю – нездатністю, або здатністю не в повній мірі задовольняти певні потреби на рівні, що відповідає критерію якості;
2) вартістю, яка складається з затрат неповноцінних благ та доданої вартості, що відображає результат створення нового дійсно неповноцінного блага.
До неповноцінних благ відносяться ресурси, товари, послуги, якість котрих не відповідає встановленому критерію, а також втрати, непродуктивні затрати, збитки. Окремо слід відмітити потенційно існуючі неповноцінні блага – можливості занепаду. Вони є наслідками діяльності економічних суб’єктів, а створення механізму активного їх знешкодження дозволить усунути загрозу занепаду господарських суб’єктів. Класифікацію неповноцінних благ, яка відповідає запропонованій в роботі концепції, автор розробив за трьома ознаками (див.табл.2).
Таблиця 2
Класифікація неповноцінних благ
Класифікаційна ознака Група неповноцінних благ Назва неповноцінних благ
I) за видами: 1) реальні: а) матеріальні ресурси, фінансові ресурси, трудові ресурси, товари, послуги, що не відповідають встановленим критеріям якості;
б)втрати ресурсів, втрати товарів, втрати послуг, втрати прибутку;
в) непродуктивні затрати;
г) негативний фінансовий результат;
д) недоотримання частки прибутку.
2) потенційні: а) можливості занепаду;
б) невикористання можливостей розвитку.
II) за місцем виникнення: 1) безпосередні: а) техніко-технологічні; б) організаційні;
в) кваліфікаційні.
2) опосередковані: Неповноцінні блага, пов’язані з недоліками у функціонуванні розподільчої системи та держави в цілому.
III) за етапом діяльності підприємства: неповноцінні блага різних етапів функціонування підприємства: 1) неповноцінні блага етапу постачання;
2) неповноцінні блага етапу виробництва;
3) неповноцінні блага етапу реалізації;
4) неповноцінні блага етапу обміну.
Створені повноцінні блага – це позитивний результат господарської діяльності, а утворені неповноцінні блага – негативний. Ступінь затратності отриманого позитивного результату характеризується позитивною результативністю. Негативна результативність характеризує ступінь затратності одержаного негативного результату.
Традиційний підхід до поняття ефективності не враховує існування негативного результату та результативності і їх відображення в існуючих економічних категоріях. Поняття ефективності слід розширити за рахунок введення і окреслення понять блага – повноцінного і неповноцінного, позитивного і негативного результату, позитивної і негативної результативності.
Всі блага в межах підприємства здійснюють рух у сфері функціонування благ, яка є поєднанням простору, часу, сукупностей різних економічних сутностей. Використання критерію якості для всієї сукупності благ закладає базу для проведення поділу, при якому сфера їх функціонування поділяється на дві окремі – сферу функціонування повноцінних благ і сферу функціонування неповноцінних благ. Це дає можливість з високою точністю визначити кінцевий результат діяльності господарської системи, оцінити якісність її функціонування і відтворення.
Важливе місце в запропонованій автором концепції оцінки економічної ефективності займають резерви її підвищення. Існують два напрями мобілізації резервів підвищення економічної ефективності діяльності промислового підприємства. Перший пов’язаний з дією факторів науково-технічного прогресу. Для економіки України він має стратегічний характер, оскільки впливає на формування переваг у конкурентній боротьбі на світовому ринку. Другий напрямок пов’язаний з припиненням дії різних негативних факторів, ліквідацією негативних економічних явищ та їх наслідків. Він має тактичний характер, хоча залучення резервів даної групи дозволить отримати економічний результат, який при належному закріпленні може стати основою для подальшого розвитку фінансово-економічної системи.
У другому розділі – “Питання методології і методики оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства” – розглянуто сучасні методи наукового дослідження, визначено об‘єкт дослідження – машинобудівні підприємства України, проаналізовано традиційні методики оцінки економічної ефективності, виявлено недоліки їх застосування в умовах перехідної економіки.
Традиційна методика визначення економічної ефективності діяльності промислових підпри¬ємств грунтується на розрахунку результативних показників затрат виробництва і реаліза¬ції, прибутку і рентабельності. Вона здійснюється на основі використання так званого прямого підходу, суть якого полягає в тому, що розрахунок виконується послідовно в усіх ланках і госпо¬дарських процесах відповідно до методів бухгалтерського обліку. Ми застосували традиційну ме¬тодику оцінки економічної ефективності для дослідження обраного об‘єкта дослідження. Розрахо¬вані результативні показники діяльності машинобудівних підприємств наведені в таблиці 3.
Значення результативних показників свідчать, що протягом чотирьох років на двох з трьох підприємств (ЗАТ “Строммашина”, ВАТ “Укрп‘єзо”) значно зменшилась ефективність виробництва. Це обумовлено скороченням затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Так, на ВАТ “Укрп‘єзо” значення цих показників зменшилися більш ніж вдвічі. А на ЗАТ “Строммашина” – відповідно в 6 і 10 разів. Як наслідок – відбулося зниження значення показників прибутку і рентабельності. На ВАТ “Укрп‘єзо” в 5,5 разів скоротився прибуток і в 6 разів – рентабельність. На ЗАТ “Строммашина” майже вдвічі зменшився обсяг прибутку, а рентабельність скоротилася в 4 рази. Дещо інша ситуація спостерігалася на ЗАТ “Черкасиелеватормаш”. Тут за чотири роки спостерігалася тенденція до збільшення обсягів виробництва, про що свідчать показники затрат основного виробництва і реалізації за грошові кошти. Вони зросли відповідно на 30 і 24 % . Хоча при цьому прибуток скоротився на 7 %, а рентабельність скоротилася на одну третину.
Таблиця 3
Динаміка результативних показників діяльності на досліджуваних підприємствах м.Черкаси за 1995-1998 роки
Назва показника У 1995 році, грн. У 1996 році, грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, % У 1997 році, грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, % У 1998 році, грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, %
ВАТ “Укрп`єзо”
Затрати основного виробництва 5675410 4100256 -1575154 -27,75 3519495 -580761 -14,16 2610782 -908713 -25,82
Реалізація за грошові кошти 5160345 2487556 -2672789 -51,79 1897696 -589860 -23,71 2405334 507638 26,75
Прибутки (збитки) 570273 350223 -220050 -38,59 105622 -244601 -69,84 -1250112 -1355734 -1283,57
Рентабельність діяльності 0,1 0,085 -0,015 -15,00 0,03 -0,055 -64,71 -0,478 -0,508 -1693,33
ЗАТ “Строммашина”
Затрати основного виробництва 6720330 6435290 -285040 -4,24 3079680 -3355610 -52,14 1675420 -1404260 -45,60
Реалізація за грошові кошти 9500255 9665782 165527 1,74 2728147 -6937635 -71,78 930887 -1797260 -65,88
Прибутки (збитки) 2779925 3230492 450567 16,21 -4164 -3234656 -100,13 -2111340 -2107176 50604,61
Рентабельність діяльності 0,414 0,502 0,088 21,26 -0,001 -0,503 -100,20 -1,26 -1,259 125900,00
ЗАТ”Черкасиелеватормаш”
Затрати основного виробництва 1210394 1258513 48119 3,98 1369541 111028 8,82 1567925 198384 14,49
Реалізація за грошові кошти 1305956 1387220 81264 6,22 1461234 74014 5,34 1623375 162141 11,10
Прибутки (збитки) 100100 135667 35567 35,53 87914 -47753 -35,20 93200 5286 6,01
Рентабельність діяльності 0,083 0,108 0,025 30,12 0,064 -0,044 -40,74 0,059 -0,005 -7,81
Примітка: значення показників у 1995 році виражено у сучасній національній грошовій одиниці – гривні.
Порівнюючи ефективність діяльності цих трьох підприємств, можна сказати, що лише ЗАТ “Черкасиелеватормаш” стабільно працює в умовах трансформаційної економіки. Інші два підприємства, ВАТ “Укрп‘єзо” і ЗАТ “Строммашина”, за останні роки втратили позиції, які займали за умов адміністративно-командної (планової) економіки. Нині вони здебільшого функціонують за рахунок бартерних операцій і взаємозаліків.
Аналіз результатів застосування традиційної методики на прикладі даних машинобудівних підприємств дозволяє стверджувати, що ця методика є достатньо продуктивною у випадках значного рівня взаємозалежності показників ефективності. В разі впливу на значення цих показників інших факторів залежність між ними зменшується. При незначній взаємозалежності результатив¬них показників використання даної методики є проблематичним, оскільки знижується об‘єктивність, інформаційна цінність такої оцінки. Ми наголошуємо, що поряд з незаперечними перевагами традиційна методика оцінки економічної ефективності має ряд недоліків, які ускладнюють її використання в умовах перехідної економіки. Головні недоліки цієї методики полягають в тому, що:
1) високий рівень бартеризації господарських операцій ставить під сумнів величину отриманих прибутків підприємств;
2) існує і широко використовується механізм взаємозаліків, який не дозволяє об‘єктивно судити про обсяг отримуваного прибутку;
3) дана методика не дозволяє простежувати стан формування залишків господарських засобів та їх джерел на підприємстві (особливо по розрахунках – заборгованості перед постачальниками, перед бюджетом, по виплаті заробітної плати, з іншими кредиторами і дебіторами), що є вкрай важливою інформацією для потреб управління;
4) відбувається маніпуляція значеннями результативних показників з метою уникнення оподат¬кування;
5) неможливо традиційними методами зафіксувати перерозподіл прибутку на користь зацікавлених осіб, які є суб‘єктами “тіньової” економіки.
Також традиційна методика була досліджена нами з метою визначення придатності її оператив¬ного використання. При цьому ми оперували фактичними даними зазначених вище підприємств за дванадцять місяців 1997 року. Отримані результати підтвердили викладені вище недоліки.
Для усунення недоліків традиційних методик і відповідно до запропонованого підходу “ефективність через якість” автором роботи розроблено відповідну методологію і такі методики оцінки ефективності діяльності підприємства:
1) визначення кінцевого результату діяльності підприємства на підставі застосування критерію якості;
2) розрахунок величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, що є наслідками діяль¬ності підприємства;
3) визначення стану ефективності діяльності промислового підприємства.
Розрахунок кінцевого результату діяльності підприємства було виконано автором на основі моде¬лю¬вання господарських процесів в межах підприємства – постачання, виробництва і реалізації (див.рис.1). При цьому для кожного виду благ, що беруть участь у господарських процесах, уточ¬нено критерії якості.
Рис.1. Блок-схема розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства.
Перелік умовних позначень показників, які застосовуються в економіко-математичній моделі розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства і їх зміст наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
Умовні позначення і зміст показників, які використовуються для здійснення розрахунку кінцевого результату діяльності підприємства
Умовні позначення Зміст показника
L Q
Costs
¬i=1 річна сукупність виробничих затрат від i=1 до L, що відповідають критерію якості;
T Q
WS
¬i=1 річна сума вартостей неповноцінних благ від i=1 до T етапу постачання;
U Q
P
¬i=1 сукупність річних прибутків від i=1 до U, що отримуються на максимально можливому рівні;
К Q
WPL
¬i=1 річна сукупність неповноцінних благ від i=1 до X на стадії виробництва від і=1 до К;
d Q
R costs
i=1 річна сукупність затрат реалізації від 1 до d, що відповідають критерію якості;
Q
W загальна річна сума повноцінних благ, що функціонують в межах підприємства;
Q-
W загальна річна сума неповноцінних благ, що функціонують в межах підприємства;
W загальний обсяг благ, що функціонує в межах підприємства протягом року;
ERabs абсолютний показник кінцевого результату діяльності підприємства;
ERral відносний показник кінцевого результату діяльності підприємства;
RKn рівень конкурентоспроможності на внутрішньому ринку;
WnStQ річна сукупність повноцінних благ, що відповідає вітчизняним стандартам і підтверджена сертифікатами відповідності;
RKint рівень конкурентоспроможності на зовнішньому (міжнародному) ринку;
WintStQ річна сукупність повноцінних благ, що відповідає міжнародним стандартам і підтверджена сертифікатами відповідності.
Створену економіко-математичну модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства було реалізовано в програмно-інформаційній системі “Effect 1.0”, яка дозволяє безперервно здійснювати оперативний контроль і управління виробничими потоками в межах промислового підприємства.
Складовою частиною системи оцінки економічної ефективності є також методика розрахунку величини можливостей розвитку і можливостей занепаду підприємства в грошовому еквіваленті. Цей розрахунок ми виконуємо за такими етапами:
1) множину можливостей розвитку і можливостей занепаду обмежуємо до їх величини, що існує для певного підприємства протягом року;
1) визначаємо перелік головних заходів підприємства, які безпосередньо впливають на формування можливостей розвитку чи можливостей занепаду;
2) визначаємо коефіцієнти ваги впливів кожного заходу на можливості розвитку і можливості занепаду методом експертних оцінок;
3) проводимо опитування управлінського персоналу підприємства відносно проведених за рік заходів;
4) для кожного проведеного заходу вибираємо відповідні значення коефіцієнта ваги;
5) визначаємо скориговане значення коефіцієнта ваги з врахуванням терміну впливу даного заходу у звітному році за формулою:
для можливостей розвитку – для можливостей занепаду-
де kgr¬¬¬¬ – коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку;
kSkdec – скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості занепаду;
KSkgr¬¬¬¬ – скоригований коефіцієнт ваги певного заходу, що впливає на можливості розвитку;
kdec¬¬¬¬ – коефіцієнт ваги певного заходу , що впливає на можливості занепаду;
j – кількість місяців, протягом яких проводився захід у році;
i – кількість місяців у році (дорівнює 12);
7) визначаємо загальні коефіцієнти ваги впливу сукупності проведених заходів на можливості розвитку і можливості занепаду за формулами:
, де SkPgr – загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості розвитку; k1Skgr¬¬¬¬- k10Skgr¬¬¬¬ – скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості розвитку; Agr – ¬¬¬¬вплив інших заходів значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості розвитку, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;
SkPdec – загальний коефіцієнт ваги, що відображає вплив сукупності проведених заходів на можливості занепаду; k1Skgr¬¬¬¬- k10Skgr¬¬¬¬ – скориговані коефіцієнти ваги відповідно з 1-го по 10-ий заходи, що впливають на можливості занепаду; Adec- вплив інших заходів, значення коефіцієнтів яких не визначалися на можливості занепаду, але в разі необхідності можуть бути розраховані методом експертних оцінок;
8) визначаємо величину показників можливостей розвитку і можливостей занепаду в грошовому еквіваленті за формулами:
для можливостей розвитку: для можливостей занепаду:
, де Pgr – показник величини можливостей розвитку у грошовому еквіваленті, Pdec – показник величини можливостей занепаду у грошовому еквіваленті.
Обсяги отримуваних повноцінних і неповноцінних благ і обсяги можливостей розвитку і занепаду є взаємозалежними і взаємообумовленими. Тому ми пропонуємо для відображення даної залежності ввести поняття “стану ефективності діяльності підприємства” – стану, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату підприємства і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і можливостей занепаду. Стан економічної ефективності діяльності промислового підприємства визначається значеннями трьох показників – абсолютного показника кінцевого результату, величини можливостей розвитку і величини можливостей занепаду на кінець певного періоду (фінансового року).
У третьому розділі –“Механізм реалізації системи оцінки економічної ефективності в діяльності підприємств” – виконано розрахунок показників економічної ефективності діяльності промислових підприємств на документальних матеріалах трьох машинобудівних підприємств м.Черкаси – ВАТ “Укрп’єзо”, ЗАТ “Строммашина”, ЗАТ “Черкасиелеватормаш” з наступним аналізом отриманих результатів. Було підтверджено об’єктивність, надійність і перспективність застосування системи оцінки економічної ефективності в практиці управління як окремими промисловими підприємствами, так і всередині галузі, а також розроблено пропозиції щодо організаційно-технічного впровадження вищезгаданої системи.
Основні результати виконаних розрахунків наведено в таблиці 5.
Таблиця 5
Динаміка загального обсягу функціонуючих благ на досліджуваних підприємствах м.Черкаси
за 1995-1998 роки
Назва показника У 1995 році, в грн. У 1996 році, в грн. Абсолют-ний при-ріст, грн. Темп при-росту, % У 1997 році, в грн. Абсолютний приріст, грн. Темп при-росту, % У 1998 році, в грн. Абсолют-ний при-ріст, грн. Темп при-росту, %
ВАТ “Укрп`єзо”
Загальний обсяг фун-кціонуючих благ 100655300 93205415 -7449885 -7,40 87065498 -6139916,9 -6,59 80458230 -6607268 -7,59
Загальний обсяг функціонуючих повноцінних благ 97258376 91345777 -5912599 -6,08 85551639 -5794138 -6,34 77795520 -7756119 -9,07
Загальний обсяг функціонуючих непо-вноцінних благ 3396924 1859638 -1537286 -45,26 1513859,1 -345778,89 -18,59 2662710 1148851 75,89
ER abs 93861452 89486139 -4375313 -4,66 84037780 -5448359,1 -6,09 75132810 -8904970 -10,60
ER rel 0,933 0,96 0,027 2,89 0,965 0,005 0,52 0,934 -0,031 -3,21
k внутрішньої конку-рентоспроможності 0,966 0,98 0,014 1,45 0,983 0,003 0,31 0,967 -0,016 -1,63
ЗАТ “Строммашина”
Загальний обсяг фун-кціонуючих благ 76110312 75449540 -660772 -0,87 80814763 5365223,4 7,11 76877913 -3936850 -4,87
Загальний обсяг функціонуючих повно-цінних благ 75987560 73950667 -2036893 -2,68 77671991 3721324,3 5,03 73123201 -4548790 -5,86
Загальний обсяг функціонуючих непов-ноцінних благ 122752 1498873 1376121 1121,0 3112772 1613899 107,67 3754712 641940 20,62
ER abs 75864808 72451794 -3413014 -4,50 74559219 2107425,3 2,91 69368489 -5190730 -6,96
ER rel 0,996 0,96 -0,036 -3,61 0,959 -0,001 -0,10 0,902 -0,057 -5,94
k внутрішньої кон-курентоспроможності 0,998 0,98 -0,018 -1,80 0,961 -0,019 -1,94 0,952 -0,009 -0,94
ЗАТ “Черкасиелеватормаш”
Загальний обсяг фун-кціонуючих благ 23100346 20561298 -2539048 -10,99 21063083 501785,43 2,44 25013112 3950029 18,75
Загальний обсяг функціонуючих повноцінних благ 22999000 20212344 -2786656 -12,12 20991970 779626,07 3,86 24832815 3840845 18,30
Загальний обсяг функціонуючих неповноцінних благ 101346 348954 247608 244,32 71113,32 -277840,68 -79,62 180297 109183,7 153,53
ER abs 22897654 19863390 -3034264 -13,25 20920857 1057466,8 5,32 24652518 3731661 17,84
ER rel 0,996 0,966 -0,03 -3,01 0,996 0,03 3,11 0,985 -0,011 -1,10
k внутрішньої кон-курентоспроможності 0,995 0,983 -0,012 -1,21 0,996 0,013 1,32 0,992 -0,004 -0,40
Примітка: значення показників у 1995 році виражено у сучасній національній грошовій одиниці – гривні.
Значення показників кінцевого результату діяльності підприємства відображають виключно рівень господарювання за конкретний період часу, але вони не дають відповіді на питання про існуючі і створювані внаслідок проведення різних заходів можливості його розвитку чи занепаду у майбутньому. Для розв’язання вказаної проблеми ми здійснили розрахунок можливостей розвитку і можливості занепаду трьох досліджуваних підприємств на основі використання відповідної методики, наведеної вище. Отже, всі необхідні дані для визначення стану ефективності діяльності досліджуваних підприємств розраховані, а саме: абсолютні показники кінцевого результату, значення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду. Отриману інформацію щодо стану ефективності діяльності групуємо у розрізі досліджуваних підприємств у таблиці 6.
Таблиця 6
Стан ефективності діяльності досліджуваних підприємств на одного працюючого
на кінець 1995-1998 років
Назва показника На кінець 1995 року,грн. На кінець 1996 року, грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, % На кінець 1997 року,грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, % На кінець 1998 року, грн. Абсолют-ний приріст, грн. Темп при-росту, %
ВАТ “Укрп`єзо”
Значення показ-ника кінцевого результату 104 290,50 109129,46 4 838,96 4,64 129 288,89 20 159,43 18,47 116 420,31 -12 868,58 -9,95
Значення обсягу можливостей розвитку 19789 28560 8 771,00 44,32 36209,51 7 649,51 26,78 20545 -15 664,51 -43,3
Значення показ-ника можливостей занепаду 1008 942 -66,00 -6,55 271,21 -670,79 -71,21 450 178,79 65,92
ЗАТ “Строммашина”
Значення показ-ника кінцевого результату 111 565,89 109775,45 -1 790,44 -1,60 113 484,35 3 708,90 3,38 115 614,15 2 129,80 1,877
Значення обсягу можливостей розвитку 14273 10246 -4 027,00 -28,21 1469,28 -8 776,72 -85,66 760 -709,28 -48,3
Значення показ-ника можливостей занепаду 1468 1834 366,00 24,93 1570,17 -263,83 -14,39 2100 529,83 33,74
ЗАТ “Черкасиелеватормаш”
Значення показ-ника кінцевого результату 208 160,49 192 848,45 -15 312,04 -7,36 215 678,94 22 830,49 11,84 259 500,19 43 821,25 20,32
Значення обсягу можливостей розвитку 16384 155373 138 989,00 848,32 185480,31 30 107,31 19,38 120230 -65 250,31 -35,2
Значення показ-ника можливостей занепаду 72,34 85,5 13,16 18,19 60,56 -24,94 -29,17 110 49,44 81,64
Примітка: значення показників у 1995 році виражено у сучасній національній грошовій одиниці – гривні.
Проведений аналіз стану ефективності діяльності підприємств дозволяє зробити грунтовні висновки про сучасний результативний стан і його зміни в майбутньому в наслідок реалізації визначених можливостей розвитку і занепаду підприємств. З’ясовано (див. табл. 5, 6), що підприємством-лідером відносно рівня ефективності діяльності є ЗАТ “Черкасиелеватормаш”, оскільки на ньому:
1) з 1996 року зросли обсяги функціонуючих повноцінних благ на 3,86% у 1997 році і на 18,3% у 1998 році. А також зросли обсяги всіх благ на 2,44% і на 18,75% відповідно. Це свідчить про зростання виробництва в наслідок адаптації підприємства до ринкових умов;
2) величина функціонуючих неповноцінних благ є найменшою у абсолютному значенні і коливається протягом періоду спостереження в межах від 101346 грн. у 1995 році до 109183 грн. у 1998 році;
3) за всі роки діяльності був отриманий прибуток. Найнижче його значення було зафіксовано у 1997 році – 87914 грн., а найвище 135667 грн. – у 1996 році;
4) зафіксовано найвищі значення відносного показника кінцевого результату і коефіцієнта конкурентоспроможності, відповідно 0,996 і 0,996. Дані значення показників було досягнуто у 1997 році;
5) за 1996-1998 роки сформовано найвищі обсяги можливостей розвитку на одного працюючого, відповідно 155373 грн., 185480,31 грн., 120230 грн., а також найменші обсяги можливостей занепаду – 85,50 грн., 66,56 грн., 110 грн. на одного працюючого.
Негативним моментом для даного підприємства є зменшення ефективності використання ресурсів при виробництві основних видів продукції. Отже, керівництво повинне звернути увагу саме на усунення цього недоліку процесу виробництва.
Підприємством, яке за результатами оцінки ефективності займає проміжне місце, є ВАТ “Укрп’єзо”, оскільки:
1) обсяги функціонуючих повноцінних і всіх благ зазнали несуттєвого скорочення – відповідно у 1996 році на 6,08% і 7,4%, у 1997 році на 6,34% і 6,59%, а у 1998 році на 9,07% і 7,59%;
2) значення відносного показника економічного результату і коефіцієнта внутрішньої конкурентоспроможності досить високі, але нижчі ніж для ЗАТ “Черкасиелеватормаш” – в межах від 0,933 до 0,98 відповідно;
3) значення показників можливостей розвитку і можливостей занепаду за період спостереження були достатньо стабільними. Так, значення можливостей розвитку знаходилося в межах від 19789 грн. у 1995 році до 36209 грн. у 1997 році., а значення показника можливостей занепаду коливалося від 1008 грн. у 1995 році до 271 грн. у 1997 році.
На ВАТ “Укрп’єзо” створилася досить складна економічна ситуація, але вірно спрямовані дії керівництва повинні дати позитивний результат щодо покращення ефективності діяльності.
По результатам дослідження визначено, що підприємством-аутсайдером є ЗАТ “Строммашина”. На ньому спостерігається найнижча економічна ефективність. Це підтверджується такими фактами:
1) мають місце найбільші обсяги неповноцінних благ. Вони сформувалися внаслідок штучної бартеризації, зниження бюджетної дисципліни та культури проведення розрахунків. Так, у 1996 році вони зросли на 1121% і становили 1498873 грн. Тоді як в наступному 1997 році ця тенденція посилилась – значення показника збільшилось до 3112772 грн. І лише у 1998 році темпи зростання неповноцінних благ уповільнилися і становили 20,6%, що в абсолютному значенні становило 641940 грн.;
2) виявлено найнижчі з усіх підприємств значення абсолютного і відносного показника кінцевого результату за останні три роки – в межах від 0,9 до 0,98;
3) значення показника можливостей розвитку у 1996 році скоротилося на 28,21% і становило 10246 грн. на одного працюючого, а у наступному 1997 році воно скоротилося ще на 85,66%. У 1998 році дана тенденція залишилася незмінною – падіння становило 48,3%, а величина показника вже дорівнювала 760 грн. на одного працюючого. Напроти, значення показника можливостей занепаду зростали у 1996 році на 25% і становили 1834 грн. на одного працюючого. Ця ситуація спостерігалася у 1998 роках – можливості занепаду зросли на 33,7%. Лише у 1997 році в зв‘язку з проведеними управлінськими заходами можливості занепаду дещо скоротилися – на 14,39% і становили 1570 грн. на одного працюючого.
У випадку із ЗАТ “Строммашина” створені у 1996 і 1997 роках умови для активізації процесів занепаду негативно вплинули на проведені керівництвом заходи щодо стабілізації стану економічної системи. Вони фактично не мали ефекту, а лише погіршили фінансово-економічну ситуацію підприємства.
Розроблена система оцінки ефективності також була апробована нами з метою визначення придатності її оперативного використання. При цьому ми оперували фактичними данними зазначених вище підприємств за дванадцять місяців 1997 року. Отримані результати підтвердили викладені вище висновки про стан ефективності діяльності об‘єкта дослідження. Це свідчить на користь застосування даної системи для виконання оперативних розрахунків показників ефективності.
В цілому, застосування на машинобудівних підприємствах методик системи оцінки економічної ефективності дало змогу отримати інформацію, яка об’єктивно відображає стан ефективності їх діяльності. Проведений аналіз отриманих результатів переконливо свідчить про доцільність широкого впровадження системи оцінки економічної ефективності як однієї з складових частин системи управління промислових підприємств, а також всередині галузі або між галузями промисловості. Для використання зазначеної системи в роботі підприємств пропонується організувати її на основі виконання чотирьох функцій:
1) обліку якості благ, що функціонують в межах підприємства;
2) проведення розрахунків показників ефективності за розробленими методиками;
3) оперативного та ретроспективного аналізу отриманих значень показників ефективності;
4) здійснення оперативного і перспективного управління по результатах проведеного аналізу.
Основним елементом успішного впровадження запропонованої системи є використання в роботі управлінських служб господарського суб’єкта розробленої автором комп‘ютерної програми “Effect 1.0”, в якій реалізовано модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства.
У висновках дисертаційної роботи наведено основні результати проведеного наукового дослідження, а також пропозиції щодо їх використання з метою підвищення економічної ефективності діяльності промислових підприємств.
Висновки і пропозиції.
Проведене наукове дослідження економічної ефективності діяльності промислових підприємств дозволило автору роботи зробити такі висновки:
1. В межах вітчизняної економічної науки сформувалися два підходи до ефективності – “затратний та “ресурсний”, тоді як на Заході існує лише один підхід – “ресурсний”.
2. Найбільш прийнятним, на наш погляд, визначенням економічної ефективності для умов сучасної економіки є таке: “Ефективність – це рівень фактичного досягнення результату за існуючих факторів виробництва і технологій.”
3. Проведений аналіз існуючої концепції економічної ефективності свідчить, що аспекти отримання негативного економічного результату діяльності господарських суб’єктів недостатньо досліджені і відображені в понятійному апараті.
4. Використання системного підходу, теорії систем, системного аналізу до розгляду проблеми економічної ефективності дозволило автору створити новий підхід “ефективність через якість” і відповідну йому систему оцінки економічної ефективності, яка призначена об’єктивно відображати стан та основні тенденції економічної ефективності діяльності промислових підприємств в умовах трансформації економіки.
5. Використання запропонованого автором критерію якості дозволяє чітко розмежовувати економічні результати роботи промислових підприємств за ознакою якості на позитивні і негативні. При цьому вводяться такі нові поняття як повноцінне і неповноцінне благо, позитивна і негативна результативність, а також нові показники економічної ефективності: абсолютний і відносний показник кінцевого результату, внутрішній і зовнішній показник конкурентоспроможності, показники величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, тощо.
6. На основі практичного застосування автором досліджено і проаналізовано існуючі методики оцінки економічної ефективності діяльності промислових підприємств і отримані в наслідок цього результати, зокрема показники собівартості, прибутку, рентабельності, індексу використання ресурсів в процесі виробництва. Нами з‘ясовано, що за сучасних перехідних умов вони недостатньо об‘єктивно відображають аспекти економічної ефективності, оскільки на них впливають такі фактори як:
а) протиріччя і постійна зміна в тлумаченні змісту таких понять як “прибуток” і “затрати” в законодавчих актах;
б) наявність значної частки бартеру і взаємозаліків у загальному обсязі господарських операцій підприємств. На нашу думку, практика широкого застосування бартеру та взаємозаліків ставить під сумнів значення показників прибутку і рентабельності;
в) маніпуляція фактичними значеннями результативних показників з метою ухилення від оподаткування, наявність і розвиток тіньової економіки.
7. Для усунення недоліків сучасних методів оцінки економічної ефективності нами застосовано новий концептуальний підхід – “ефективність через якість”. На основі використання нового концептуального підходу ми розробили методологію і методики:
– визначення кінцевого результату діяльності підприємства;
– розрахунку величини можливостей розвитку і можливостей занепаду підприємства в грошовому еквіваленті;
– визначення стану ефективності діяльності промислового підприємства.
8. Розроблені методики було використано для комплексної оцінки ефективності діяльності промислових підприємств на прикладі трьох машинобудівних підприємств м.Черкаси. Результати виконаних розрахунків показників економічної ефективності дали можливість виявити вузькі місця в роботі, резерви та напрями зростання ефективності, тенденції розвитку досліджуваних підприємств, а також дозволили визначити підприємство-лідера, підприємство, що займає проміжну позицію, і підприємство-аутсайдера. Таким чином, запропоновану систему оцінки економічної ефективності можна використовувати як в межах окремих підприємств, так і всередині галузі, а також між галузями промисловості. Це свідчить про її універсальний характер. В цілому, практичне використання створеної автором системи оцінки економічної ефективності підтвердило її об’єктивність, надійність і перспективність застосування в управлінні промисловими підприємствами.
9. Автором розроблено пропозиції щодо впровадження системи оцінки економічної ефективності. Вони передбачають розподіл функцій між службами підприємства по обліку, розрахунку і аналізу складових елементів системи та здійснення заходів щодо підвищення економічної ефективності, а також використання комп‘ютерної програми “Effect 1.0”, призначеної для розрахунку і аналізу результатів діяльності підприємства.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації,
в тому числі праць у виданнях за переліком ВАКу:
1. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Розрахунок рівня конкурентоспроможності підприємства на основі використання вітчизняних і міжнародних стандартів.-//“Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья”: Сборник научных трудов института “Механобрчермет”.-Ч2. -Кривий Ріг, 1998.– С.208-210.
2. Хомяков В.І., Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Модель розрахунку кінцевого результату діяльності промислового підприємства.-// “Економіка промисловості”: Збірник наукових праць/ За ред.д.ек.н. А.М.Турила.-Черкаси: ЧІТІ,1998.- С.101-110.
3. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Використання категорій повноцінне і неповноцінне благо для відображення отримання позитивного і негативного господарських результатів.-//Експрес-новини:наука, техніка, виробництво. – 1997. – №19-20. – С.38-40.
4. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Потенційно існуючі блага: можливості розвитку і можливості занепаду.//Експрес-новини:наука, техніка, виробництво. – 1997. – №17-18. – с.39-40.
а також:
5. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Характеристика економічних категорій “повноцінне благо” і “неповноцінне благо”, призначених для відображення отримання позитивного і негативного результату господарської діяльності промислових підприємств.//“Економіка промисловості”: Збірник наукових праць/ За ред. д.ек.н. А.М.Турила.-Черкаси: ЧІТІ,1998.- С.3-14.
6. Харічкін О.Г., Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Введення і застосування показника збитковості для оцінки негативної результативності діяльності промислових підприємств.//“Економіка промисловості”: Збірник наукових праць/ За ред.д.ек.н. А.М.Турила.-Черкаси:ЧІТІ,1998.- С.77-79.
7. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Визначення кінцевого результату діяльності фінансово-економічної системи на основі застосування принципів нової концепції оцінки економічної ефективності.-//Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №57. – С.4-7.
8. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Коротка характеристика концепції економічної ефективності, в якій враховується отримання негативного результату господарської діяльності.//Сб.трудов Первой междунар.научн.-практ.конф. ”Проблемы становления рыночной экономики”. – Ч.ІІ. – Севастополь: Изд-во СевГТУ, 1998.- С.152-156.
9. Вовк С.Л. Організація системи оцінки ефективності діяльності вільних економічних зон.// Сб. праць міжнар.наук.-практ.конф. “Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні”. – Ч.І. – Чернівці: Вид-во ЧернівецДУ, 1996. – С.112-113.
10. Вовк С.Л. Класифікація збитків.// Сб.праць міжнар. наук.-практ. конф. “Оснастка-95”. – Київ,1995. – С.20-22.
11. Вовк С.Л. Система управления убытками как метод повышения эффективности функционирования предприятий. //Сб.трудов междун. научн.-практ.конф. “Ресурсо- и энергосберегающие технологии в машиностроении.”- Одесса, 1994. – С.138.
Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Система оцінки економічної ефективності діяльності промислового підприємства на основі застосування критерію якості (на прикладі машинобудування). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка підприємств і організація виробництва.” – Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 1999.
В дисертації досліджено проблеми оцінки економічної ефективності діяльності промислових підприємств на основі застосування критерію якості; розроблено методологію і методику виконання розрахунку кінцевого результату роботи підприємства і визначення його ефективного стану; запропоновано методики визначення величини можливостей розвитку і можливостей занепаду, що відображають економічний потенціал господарського суб’єкта.
Ключові слова: критерій якості, повноцінне благо, неповноцінне благо, позитивний результат, негативний результат, можливості розвитку, можливості занепаду, стан ефективності підприємства.
Благодетелева-Вовк С.Л. Система оценки экономической эффективности деятельности промышленного предприятия на основе использования критерия качества (на примере машиностроения). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – “Экономика предприятий и организация производства.”- Тернопольская академия народного хозяйства, Тернополь, 1999.
В диссертации исследованы проблемы оценки экономической эффективности деятельности промышленных предприятий на основе использования критерия качества; разработаны методология и методика выполнения расчета конечного результата работы предприятия и определения его эффективного состояния; предложены методики расчета величины возможностей развития и возможностей упадка, отображающих экономический потенциал хозяйствующего субъекта.
В рамках отечественной экономической науки существуют два подхода к эффективности – “затратный” и “ресурсный”. Для западной экономической школы характерен только один подход – “ресурсный”.
На наш взгляд, наиболее приемлемым определением экономической эффективности является следующее: “Эффективность – это степень фактического достижения результата”.
Проведённый нами анализ существующей концепции экономической эффективности свидетельствует, что аспекты получения негативного результата деятельности хозяйствующих субъектов недостаточно исследованы и отражены в понятийном аппарате.
Использование системного подхода, теории систем, системного анализа позволило автору создать новую концепцию “эффективность через качество” и на её основе систему оценки экономической эффективности, предназначенной для объективного отражения состояния и основных тенденций эффективности деятельности промышленных предприятий.
Автор предложил использовать критерий качества для разделения экономических результатов работы промышленных предприятий на позитивные и негативные. При этом вводятся такие новые понятия как полноценное и неполноценное благо, позитивная и негативная результативность, а также новые показатели конечного результата, внутренний и внешний показатели конкурентоспособности, показатели величины возможностей развития и возможностей упадка и другие.
На основе практического использования автором исследованы и проанализированы существующие методики оценки экономической эффективности деятельности промышленных предприятий и полученные вследствие этого результаты, в частности показатели себестоимости, прибыли, рентабельности, индекса использования ресурсов в производстве. Относительно этого мы сделали следующее заключение: в современных условиях хозяйствования они недостаточно эффективно отражают аспекты экономической эффективности, поскольку на них влияют следующие факторы:
1) противоречие и постоянные изменения в трактовании содержания понятий “прибыль” и “затраты” в законодательных актах;
2) наличие значительной части бартера и взаимозачётов в общем объёме хозяйственных операций предприятий. По нашему мнению, практика широкого использования бартера и взаимозачётов ставит под сомнение значения показателей прибыли и рентабельности;
3) манипуляция фактическими значениями результативных показателей с целью уклонения от налогообложения, наличие и развитие теневой экономики.
Для устранения недостатков современных методов оценки экономической эффективности мы использовали новый концептуальный подход – “эффективность через качество”. На основе нового концептуального подхода мы разработали методологию и методики:
– определения конечного результата деятельности предприятия;
– расчёта величины возможностей развития и возможностей упадка предприятия в денежном эквиваленте;
– определения состояния эффективности деятельности промышленного предприятия.
Разработанные методики были использованы для комплексной оценки эффективности деятельности промышленных предприятий на примере трёх машиностроительных предприятий г.Черкассы.
Результаты проведённых расчётов показателей экономической эффективности дали возможность выявить узкие места в работе, резервы и направления повышения эффективности, тенденции развития исследуемых предприятий, а также позволили определить предприятие-лидер, предприятие, которое занимает среднюю позицию, и предприятие-аутсайдер. Таким образом, предложенную систему оценки экономической эффективности можно использовать как в рамках отдельных предприятий, так и внутри отрасли, а также между отраслями промышленности. Это свидетельствует об универсальном характере данной системы. В целом, практическое использование созданной автором системы оценки экономической эффективности подтвердило её объективность, надёжность и перспективность.
Ключевые слова: критерий качества, полноценное благо, неполноценное благо, положительный результат, отрицательный результат, возможности развития, возможности упадка, состояние эффективности предприятия.
Blagodeteleva-Vovk S.L. System of evaluation of economic efficiency of industrial enterprise activity on the base of quality criterion taking as an example machine-building enterprises.- Manuscript.
The thesis for using of the scentific degree of the Candidate of Sciences (Economics) on speciality 08.06.01- “ Enterprises economics and organization of production”. – The Ternopil academy of national economy, Ternopil, 1999.
In dissertation problems of evaluation of economic efficiency of industrial enterprise activity are explored on the base of use quality criterion; methodology and methods of making a calculation of a final result of working an enterprise work and determination of its efficient condition are worked out; methods of calculation of possibilities of development and possibilities of decay values that display economic potential of managing enterprises are proposed.
Keywords: quality criterion, full-fledged good, nonfull-fledged good, positive result, negative result, possibility of development, possibility of decay, condition of efficiency of enterprise.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
