МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

СПАРИШ ДМИТРО ЄВГЕНІЙОВИЧ

УДК 617.52: 611.732+611.77]-089.844-059

Розробка та оптимізація хірургічних способів лікування вікових змін
шкіри лиця

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Топка Ельвіра
Григорівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мішалов Володимир Григорович,
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри госпітальної хірургії;

доктор медичних наук, професор Милиця Микола Миколайович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
хірургії і проктології.

Провідна установа:

Інститут хірургії та трансплантології АМН України, відділ мікросудинної
та пластичної хірургії, м. Київ.

Захист відбудеться “ 26 ” квітня 2006 року о 1400 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.17.600.01 Запорізької медичної академії
післядипломної освіти (69096, Запоріжжя, бул. Вінтера, 20).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізької медичної
академії післядипломної освіти (69096, Запоріжжя, бул. Вінтера, 20).

Автореферат розісланий “ 25 ” березня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д.17.600.01,

к.мед.н., доцент
Гребенніков С.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема інволюційних змін шкіри лиця є однією з
найстаріших проблем медицини. З біологічної точки зору старіння — це
гамма прогресуючих незворотних змін в організмі (Bosset S., 2002;
Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С., 2003; Некрасова Л.В., 2003). Процеси старіння
йдуть паралельно процесам розвитку протягом всього життя (Цветкова Г.М.,
Мордовцев В.Н., 1986; Contet-Audonneau J.L., 1999; Цераидис Г.С. і
співавт., 2004). В той же час характерні для старіння процеси протікають
нерівномірно і найбільш рано виявляються на відкритих ділянках тіла,
зокрема, на лиці і шиї (Утц С.Р., Одоевская О.Д., 1999; Ramirez O.M.,
2002).

Здоров’я людини, її працездатність, положення в суспільстві і успіхи в
особистому житті значною мірою пов’язані з її зовнішнім виглядом, у
зв’язку з чим своєчасна і повноцінна корекція виниклих вікових змін
надзвичайно актуальна (Белоусов А.Е., 1998; Viksraitis S. et al. 2004).

До теперішнього часу недостатньо вивчені і систематизовані регіональні
особливості інволюційних змін шкіри лиця, не вирішені питання
об’єктивної оцінки стану шкірних покривів лиця, не розроблені критерії
хірургічної корекції з урахуванням конституційних особливостей,
топографо-анатомічних орієнтирів гілок лицьового нерва, структурних
макро- та мікроскопічних змін м’яких тканин лиця і ступеня їх клінічних
проявів; не розроблені критерії комбінованих і комплексних втручань,
черговості їх виконання; практично повністю відсутні відомості про
медико-соціальну ефективність методів проведеного хірургічного
лікування.

Багатогранність інволюційних змін м’яких тканин лиця диктує доцільність
комбінованого підходу у вирішенні цієї проблеми (Суламанидзе М.А. і
співавт., 2000; Боровиков А.М., 2001; Хрусталева И.Э., 2001; Денищук
П.А. 2004).

Фіксація переміщених тканин є питанням, яке проблематичне як у
відношенні хірургічної техніки, післяопераційного періоду, так і з боку
надійності (Пасечник В.В., 2000; Мішалов В.Г., Храпач В.В. і співавт.,
2004).

Стає очевидною також необхідність вирішення питань, пов’язаних із
збереженням достатньої тривалості косметичних результатів лікування
(Duffy M.J., 1994; Hamra S.T., 1998; De Cordier B.C., 2002; Хрусталева
И.Э., 2003).

Велика різноманітність нових хірургічних методів корекції інволюційних
змін шкіри лиця (Бородько А.В., 2000; Антонова Л.Е., Шутенко Т.В., 2003;
Цепколенко В.А., Мыльников М.А., 2005; Милиця М.М. і співавт., 2005) з
одного боку створює певні труднощі у правильній оцінці переваг і
недоліків того або іншого методу, з іншої — дозволяє підійти до
лікування пацієнта з віковими змінами лиця суто індивідуально.

Недостатня досконалість алгоритмів діагностики інволюційних змін шкіри
лиця, відсутність єдиної стандартизації у підходах до лікування даної
категорії пацієнтів ускладнює планування і проведення хірургічної
корекції, а також об’єктивну оцінку одержаних результатів і якості
життя.

Таким чином, наведені вище аргументи дають підставу вважати проблему
комплексного і комбінованого хірургічного лікування вікових інволюційних
змін лиця вельми актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до плану НДР на кафедрі оперативної хірургії та
топографічної анатомії Дніпропетровської державної медичної академії і є
фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри «Розробка
органозберігаючих операцій на органах і тканинах, нових хірургічних
технологій, нетрадиційних підходів з подальшою імуностимуляцією»
(реєстраційний шифр № 0199V001011).

Метою дослідження є покращення результатів комплексного лікування
пацієнтів з віковими змінами м’яких тканин лиця з урахуванням його
конституційних і морфологічних особливостей.

Задачі дослідження:

Вивчити і систематизувати клініко-морфологічні регіональні вікові зміни
шкіри лицьового відділу голови при різних конституційних типах лиця.

Встановити топографо-анатомічні орієнтири середньої скроневої гілки
лицьового нерва при різних конституційних типах лиця.

Оптимізувати хірургічні способи корекції вікових змін шкіри лиця з
урахуванням соматотипічних особливостей лиця.

Розробити клінічні алгоритми диференційованого підходу і показання до
застосування методів комбінованого і комплексного хірургічного лікування
з урахуванням локалізації, характеру і ступеня визначеності інволюційних
змін м’яких тканин лиця.

Провести аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування і
оцінити його медико-соціальну ефективність на основі опитувальника
якості життя, рекомендованого ВОЗ.

Об’єкт дослідження: жінки з віковими змінами м’яких тканин лиця.

Предмет дослідження: конституційні топографо-анатомічні особливості
лиця, варіанти гілок лицьового нерва, способи лікування, ефективність
хірургічних втручань, профілактика і лікування ускладнень.

Методи дослідження: цефалометрія зі встановленням типу лиця,
фотореєстрація малюнка шкіри обличчя пацієнта до і після операції,
визначення товщини шкірних складок, пасивної рухомості шкіри,
анкетування з подальшою оцінкою якості життя; пошарова препаровка
бічної ділянки лиця з визначенням варіантів розгалуження і
топографо-анатомічних орієнтирів лицьового нерва, гістологічні методи,
гістометрія шкіри лиця і варіаційно-статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Використовуючи сучасні
клініко-морфологічні методи дослідження вікових змін шкіри лицьового
відділу голови, вперше був проведений порівняльний аналіз макро-
(кількість зморшок, товщина шкірної складки, ступінь опущення м’яких
тканин) і мікроскопічних (якісний і кількісний опис інволюційних змін в
шкірі різних ділянок лиця) змін у жінок зрілого і похилого віків. Вперше
вивчені топографо-анатомічні особливості розгалуження лицьового нерва у
жінок при різних типах лиця і у зв’язку з цим науково обгрунтовані
допустимі межі відшарування м’яких тканин лиця при сучасних ліфтингових
операціях. З метою систематизації вікових змін шкіри лиця, враховуючи
характер їх проявів, ступінь вираженості і локалізацію, а також для
обгрунтування принципів диференційованого підходу і показань до
застосування методів комбінованого і комплексного хірургічного лікування
пацієнтів з клінічними проявами вікових змін на лиці, вперше була
розроблена уніфікована клініко-статистична класифікація вікових
інволюційних змін лиця. Розроблено та науково обґрунтовано використання
діагностичних алгоритмів при виборі оперативних втручань і їх
комбінацій, черговості залежно від клінічних проявів вікових змін м’яких
тканин лиця. Вперше з використанням кількісного макроскопічного аналізу
малюнка шкіри вивчені в динаміці результати комбінованого і комплексного
хірургічного лікування при інволюційних косметичних дефектах шкіри
різних відділів лиця у жінок зрілого і похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Розробка та впровадження нових
технічних пристроїв при виконанні ендоскопічних ліфтингових операцій на
лиці (деклараційні патенти України №№ 70767, 3669, 6233) дозволили
істотно зменшити травматичність оперативного втручання, скоротити
терміни лікування, а також на значний період збільшити тривалість
косметичного ефекту, одержаного під час операції. Вживання удосконаленої
техніки при виконанні ліфтингових операцій, з використанням лазерного
випромінювання і хімічної коагуляції (деклараційні патенти України №№
65440, 65441), дозволили значно скоротити час оперативного втручання,
досягти більш якісного гемостазу, значно зменшити терміни реабілітації.
Розробка нових способів хірургічної корекції вікових змін у
периорбітальній, периоральній ділянках (деклараційні патенти України №№
65442, 70764, 70763, 65443) дозволили їх використовувати при
комплексному і комбінованому хірургічному лікуванні вікових змін м’яких
тканин лиця з якнайменшою травматичністю і з максимальним косметичним
ефектом. Пошук вирішення проблеми ятрогенних паралічів мімічної
мускулатури дозволив добитися відмінних результатів лікування за короткі
терміни у зв’язку з розробкою “Способу лікування парезу лицьового нерва”
(деклараційний патент України № 65442), який може бути використаний як
в практиці клінік пластичної і щелепно-лицьової хірургії, так і в
практиці лікарів-дерматологів, косметологів, невропатологів. Дані щодо
результатів хірургічного лікування вікових змін лиця, проведених за
оригінальними методиками, дозволили проводити лікування пацієнтів з
меншою травматичністю і більшою безпекою для хворого. Розроблені методи,
способи лікування і інструментарій впроваджені в практичну роботу клінік
міста Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Севастополя, Львова, Гомеля.
Одержані стабільні клінічні результати і позитивні відгуки. Наукові
положення щодо топографічної анатомії гілок лицьового нерва і
запропоновані методики пластичних операцій використовуються в
навчальному процесі на кафедрах хірургії Запорізького медичного
державного університету, Кримського державного медичного університету,
Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Національного
медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Інформаційний пошук, аналіз літературних
джерел, планування мети і задач дослідження, вибір методів дослідження,
аналіз і систематизація результатів лікування пацієнтів з віковими
змінами м’яких тканин лиця, обгрунтування висновків і практичних
рекомендацій, проведені пошукувачем самостійно. Дисертантом особисто
виконані всі оперативні втручання. Участь пошукувача в розробці
деклараційних патентів №.№ 65440, 65441, 70766, 70767 складає 70%.
Розробку і оформлення деклараційних патентів №.№ 65442, 6233, 3669,
70764, 65443, 70763 автор провів самостійно. Ідеї всіх запропонованих
винаходів і патентний пошук виконані автором самостійно. Участь
дисертанта в опублікованих наукових роботах склала 70% (формування цілей
і задач, набір матеріалу, виконання оперативних втручань, досліджень,
обробка одержаних результатів проведені особисто автором).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації і
результати досліджень докладалися і обговорювалися: на Першому
Міжнародному Форумі українських лікарів (Дніпропетровськ, 1994), на
конференції “Актуальні питання дерматовенерології” (Дніпропетровськ,
1999), на Другому Українському конгресі з мінімально інвазивної і
ендоскопічної хірургії (Київ, 2001), на Другій Міжнародній
науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень”
(Дніпропетровськ, 2003), на науковій конференції молодих вчених з
міжнародною участю (Вінниця, 2004), на 7-й Міжнародної
науково-практичної конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004),
на Першому з’їзді Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних
і пластичних хірургів (Київ, 2004), на 7-ому Міжнародному конгресі з
пластичної, естетичної, реконструктивної хірургії, онкології і
дерматології (Одеса, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 34 наукових роботи,
які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 7 праць
опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 6
самостійних). Розроблено і захищено патентами України 9 винаходів і 1 —
корисна модель.

Обсяг та структура дисертації. Роботу викладено на 190 сторінках
машинописного тексту. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, трьох спеціальних розділів, обговорення результатів
дослідження, практичних рекомендацій і висновків, списку використаної
літератури, який містить 386 джерел, з низ 199 вітчизняних і 187
іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота грунтується на результатах
обстеження і лікування 163 пацієнтів з віковими змінами на лиці, які
знаходилися на обстеженні і лікуванні на базі Центру ендоскопічної і
пластичної хірурги МКЛ №6 м. Дніпропетровська, яким за період з 2000 по
2005 р. було виконано 293 хірургічних втручання. Усі пацієнти були
жінки, вік яких в середньому склав 49,5±0,6 років (крайні значення
віку коливалися від 27 до 74 років). Розподіл матеріалу проведений на
підставі схеми вікової періодизації життя людини, запропонованої
Л.К.Семеновою (1986). Пацієнти були розділені на три вікові групи:
перший зрілий (21-35 років), другий зрілий (36-55 років) і похилий
(56-74 роки) вікові періоди. Матеріалом для морфологічного дослідження
був секційний матеріал (32), 92 біоптати шкіри лицьового відділу голови,
одержані від жінок різних віків в умовах хірургічної клініки під час
проведення пластичних операцій з відома пацієнтів.

Для виконання поставлених задач дослідження був використаний комплекс
клініко-морфологічних методів, які включали анатомічне препарування,
макро- і мікроскопію, виготовлення гістологічних зрізів шкіри лиця,
антропометрію, морфометрію, а також варіаційно-статистичну обробку
результатів дослідження. Антропометричні вимірювання лицьового відділу
голови, фізіономічного індексу за В.А.Переверзєвим (1994), визначення
типу лиця проводили як на клінічному (163), так і секційному матеріалі
(32) з метою зіставлення морфологічних даних з результатами, одержаними
у клініці. Для визначення топографо-анатомічних особливостей середньої
скроневої гілки лицьового нерва за зовнішні орієнтири були прийняті:
медіальна точка зрощення мочки вуха з щокою, зовнішній кут очної щілини,
медіальна точка зрощення завитка вуха з щокою, латеральний хвіст брови.
На гістологічних зрізах шкіри, фарбованих гематоксилін-еозином та за
Малорі-Слінченко, визначали товщину епідермісу, дерми, висоту сосочків
шкіри, кількість потових та сальних залоз за допомогою
окуляр-мікрометра, а також проводили якісну оцінку
структурно-функціональних елементів шкіри лиця.

З метою об’єктивної кількісної оцінки інволюційних змін шкіри лиця
пацієнтів, що піддалися хірургічним методам корекції, а також з метою
оцінки результатів лікування в ранньому і віддаленому післяопераційному
періодах використовували трафаретно-орієнтирну сітку, яку накладали на
лице пацієнта, і на одиницю площі (1смІ) підраховували в лобовій,
привушно-жувальній і периорбітальній ділянках кількість статичних і
динамічних зморшок шкіри. Проводили фотореєстрацію пацієнтів з
накладеною трафаретною сіткою у фас і профіль до і після операції. Окрім
підрахунку шкірних зморшок у вище приведених областях визначали товщину
шкірно-жирової складки, пасивну рухомість шкірної складки щодо виличної
дуги, надорбітального краю і кута нижньої щелепи. Медико-соціальна
ефективність проведених втручань і якість життя пацієнтів оцінені шляхом
анкетування.

Всі одержані цифрові дані обробляли на персональному комп’ютері PC
«Pentium IV» з використанням професійного статистичного пакету Microsoft
Excel 2000 for Windows 2000.

Результати дослідження та їх обговорення. За нашими даними на підставі
фотореєстрації у 70,6% жінок першої групи визначалися динамічні та
статичні зморшки біля зовнішніх кутів очей і позаду вушної раковини,
1,8±0,4 циркулярних зморшок у передній ділянці шиї. У цьому віковому
періоді у 41,2% жінок визначалися носо-губні складки і складки біля
кутів рота. У другій групі зморшки на лобі і в області зовнішніх кутів
очей визначалися практично у всіх пацієнтів. З’являлися передкозелкові
зморшки (76,9%), намічалися зморшки на щоках (89,4%), верхній губі
(68,1%). Окрім зміни рельєфу шкіри клінічно вікові прояви виражалися в
появі пасивної рухомості шкіри і нависанні шкірних складок біля
зовнішніх кутів очей у 92% пацієнтів другої групи. У похилому віці
(третя група) динамічні та статичні зморшки поєднувалися з явищами птозу
шкіри у всіх досліджуваних пацієнтів.

Розрахунок фізіономічного індексу дозволив виділити пацієнтів з широким
(43,6%), середнім (35,5%) та вузьким (20,9%) типом лиця. Причому
величина індексу дорівнювала 119±1,9; 126±2,4 та 130±1,6 відповідно.
Кількість зморшок на одиницю площині була значно меншою у пацієнтів з
широким типом лиця (в ділянці лоба — 1,83±0,13; зовнішнього кута ока —
2,3±0,24; у привушній ділянці — 0,83±0,11), тоді як товщина шкірних
складок в цих ділянках значно більшою (0,94±0,05 см; 0,35±0,015 см;
0,39±0,01 см відповідно). Пасивна рухомість шкіри відносно
надорбітального краю, виличної дуги та кута нижньої щелепи достовірно
відрізнялась та була найбільшою у пацієнтів з вузьким типом лиця
(1,48±0,037 см; 1,23±0,028 см; 1,9±0,037 см відповідно).

При гістологічному дослідженні епідерміс шкіри лиця був представлений
п’ятьма шарами клітин, причому блискучий шар практично не був виражений
ні в одній з досліджених нами ділянках. При вивченні власне дерми було
встановлено, що в першій віковій групі була присутня певна
впорядкованість розташування сполучно-тканинних волокон, тоді як у жінок
другої групи ця особливість втрачалася, і волокна були розташовані
хаотично. Архітектоніка сполучно-тканинних волокон також багато в чому
визначалася наявністю волосяних фолікулів, сальних і потових залоз.
Сальні залози розташовувалися переважно в ділянці волосяних цибулин. З
віком відбувалося достовірне зменшення сальних та потових залоз: у
другій групі – на 24% (р<0,05), у третій – на 37% (р<0,05). У пацієнтів з вузьким типом лиця товщина шкіри була найменшою (лобова ділянка - 1,60±0,03 мм; скронева ділянка - 1,5±0,04 мм; у ділянці повік - 0,47±0,02 мм). При зіставленні гістометричних параметрів шкіри вивчених ділянок при різних типах лиця нами були відзначені характерні конституційні особливості для товщини шкіри і висоти сосочків власне дерми. Клінічні прояви на лиці (кількість зморшок, товщина шкірних складок) корелювали з мікроскопічними змінами (товщина епідермісу (r=0,76), висота сосочків (r=0,8), кількість сальних залоз (r=0,64)) шкіри лиця впродовж вивчених вікових періодів. У результаті тонкого пошарового препарування на секційному матеріалі бічної ділянки лиця шляхом відшарування шкірно-жирового клаптя, поверхневої апоневрозо-м'язової системи нами були знайдені різні топографо-анатомічні варіанти розгалуження скроневої гілки лицьового нерва. По характеру розгалуження всі варіанти були розділені на три типи: магістральний (21,9%), розсипний (28,1%) і змішаний (50%). При розсипному типі розгалуження скронева гілка лицьового нерва розгалужувалася на 3-7 (5,2±0,3) гілок дрібного калібру, при цьому велика їх густина розташовувалася на рівні середньої третини виличної дуги. Скронева гілка лицьового нерва у осіб з вузьким типом лиця при магістральній формі розгалуження гілок лицьового нерва йшла у косо-висхідному напрямі ззаду наперед під гострим кутом (76±3°) щодо горизонтальної площини і під кутом 58±2° - при розсипному варіанті галуження у осіб з широким типом лиця. У жінок з широким типом лиця відстань між орієнтирними точками і скроневою гілкою лицьового нерва була найбільша (32±2,3 мм і 50±2,1 мм). Клініко-морфологічне зіставлення вікових проявів шкіри при різних типах лиця дозволило нам стверджувати, що у пацієнтів з широким типом лиця інволюційні процеси клінічно маніфестувалися птозом м'яких тканин (опущення зовнішніх кутів очей, вираженість носо-губної складки), тоді як у пацієнтів з вузьким типом лиця – різкіше виражена зморшкуватість шкіри, збільшена кількість складок і борозен на одиницю площі, більш велика рухливість шкіри щодо кісткових утворень. Крім того, характер розгалуження лицьового нерва також корелював з антропометричними параметрами лиця. Магістральний тип розгалуження скроневої гілки лицьового нерва був характерний для вузького типу лиця, розсипний – для широкого. Одержані морфологічні дані дозволили нам виробити анатомічно обгрунтовану оперативну тактику при хірургічному лікуванні вікових змін шкіри лиця, а також стандартизувати діагностичну програму при відборі пацієнтів для хірургічних втручань. При плануванні хірургічних втручань, метою яких є усунення або корекція вікових змін лиця (зморшки, птоз м'яких тканин), окрім стандартних загальноприйнятих клінічних методів дослідження пацієнтів і передопераційної підготовки (вибір анестезіологічної допомоги) нами, додатково, проводилося цефалометричне дослідження з метою встановлення форми лицьового відділу голови, фотографування рельєфу шкіри з накладеною заздалегідь топографо-орієнтирною сіткою на ту ділянку лиця, яка піддаватиметься корекції, а також встановлення ступеня і характеру вираженості інволюційних змін, з урахуванням розробленої уніфікованої клініко-статистичної класифікації вікових змін лиця на основі МКХ-10. При формуванні клінічного діагнозу нами враховувалися локалізація інволюційних змін {Lх}, характер зморшок {Вх}, наявність птозу{Рх}, функціональний тип шкіри за Фітцпатриком {Sх}, стан підшкірної клітковини {Fх} та величина кута між шиєю та підборіддям{U х}. Таким чином, макет клінічного діагнозу мав наступний вигляд: атрофічні зміни шкіри {Lх}, переважно у вигляді {Вх}. {Рх}.{Sх }, {з Fх жировою клітковиною на лиці}.{U х}. Де L1- верхня третина лиця, L2- середня третина лиця, L3- нижня третина лиця, L4- все лице, L5- шия; В1 – мімічних зморшок, В2 - статичних зморшок, В3 - змішаних зморшок; P0 - птоз відсутній, P1 - птоз бров, P2 - птоз в ділянці кутів, P3 - птоз в ділянці підборіддя, P4 - птоз всього лиця; S1 - тип шкіри І, S2 - тип шкіри ІІ, S3 - тип шкіри ІІІ, S4 - тип шкіри ІV; F1 - норма, F2 – надлишок, F3– недостаток; U1 - до 900 ,U2-90-1200 ,U3-120-1400 ,U4-1400 і більше. Встановлені нами соматотипічні особливості розгалуження лицьового нерва, а саме, топографічні орієнтири скроневої гілки при різних типах лиця, були покладені в основу передопераційної та інтраопераційної розміток меж відшарування і векторів натягу лобово-скроневих шкірно-апоневротичних клаптів. Даний методичний прийом у пацієнтів при ліфтингу верхнього поверху лиця дозволив нам уникнути ушкодженнь основного стовбура скроневої гілки лицьового нерва. У пацієнтів з вузьким типом лиця виконувалися шкірні ліфтингові операції без дії на поверхневу апоневрозо-м'язову систему. При підтяжці м'яких тканин лиця в середній і нижній третинах з використанням поверхневої апоневрозо-м’язової системи підфасціальну препаровку тканин обмежували з урахуванням топографії скроневої гілки лицьового нерва. При оперативних втручаннях на верхній третині лиця була можлива субдермальна дисекція, але при переході з фронтального на мідліфтинг, поверхневу скроневу фасцію перетинали не нижче за лінію, яка сполучала латеральний край брови з козелком вушної раковини. ? ¬ ? B D F ? ? < ooooooooooccccoooooooooooo ¤ ¤a$ ? ¬ < H :літературі одержав назву “кантопексія”, продовженням якої є кантофіксація. Кантопексія з кантофіксацією при блефаропластиці нами виконана у 39 пацієнтів у поєднанні з ліфтинговими операціями. В одиничних випадках результати операції мали негативний результат, що ми пов'язували з різким зменшенням ваги пацієнтів в післяопераційному періоді, що в одному випадку виявилося симптомом “круглого ока”, а в іншому - птозом вік. Таким чином, при використанні відомих прийомів додаткова хрящо-окісна фіксація забезпечила тривалий запланований косметичний ефект. Дане малоінвазивне втручання в усіх випадках попереджало розвиток такого ускладнення як “кругле око”, міцно укріплювало нижню повіку в новій позиції, а також дозволило змінити орієнтацію очної щілини і виконати підйом зовнішнього канта. Вибір хірургічної корекції в першу чергу визначався виглядом і ступенем інволюційних змін периорбітальної зони. При аналізі вікового розподілу пацієнтів встановлено, що значна питома вага пластичних операцій (55%) була проведена у жінок другої групи, причому частка комбінованих втручань в цій віковій групі переважала (63%). У жінок першої групи домінували ізольовані операції на повіках (50%). Комплексні операції на лиці переважали у пацієнтів третьої вікової групи (33%). Проаналізувавши результати розроблених нами анкет-опитувальників після виконання ліфтингових операцій пацієнти визнали результат за гарний у 94 % випадків. При оцінці клінічного статусу якнайкращі результати одержані після ізольованих операцій на повіках, ендоскопічних ліфтингів верхнього поверху лиця, оскільки пацієнти наголошували на значному зменшенні набряково-больового синдрому, відсутності видимих слідів оперативного втручання і довготривалості косметичного ефекту. Все це значно покращувало психологічний статус пацієнта. Клінічно інволюційні зміни в ділянці губ виявлялися у вигляді зплощення і згладжування меж лінії Купідона, зниженням тонусу, наявністю великої кількості радіальних складок шкіри в периоральній області, глибина і кількість яких зростали при посиленні міміки. Усі пацієнти були прооперовані за розробленим нами способом анатомічного ремоделювання вікової і зплощеної губи. При лікуванні вікових змін шкіри лиця були запропоновані алгоритми вибору тактики в залежності від ділянки лиця та характеру інволюційних змін, зокрема наведений нижче алгоритм лікувальної тактики при вікових змінах периоральної ділянки (рис.1). Рис.1. Алгоритм вибору лікування при вікових змінах шкіри периоральної ділянки. Проведений нами аналіз результатів хірургічної корекції у пацієнтів з інволюційними змінами на лиці показав, що післяопераційні ускладнення у вигляді порушення чутливості ділянки лоба після ендоскопічного ліфтингу були відмічені у двох пацієнток (1,23%), утворення післяопераційних гематом після композитного ліфтингу нижньої третини лиця також у двох випадках, сльозотеча – в одному випадку (0,6%) після транскон’юктивальної блефаропластики. Гіпертрофічні рубці утворились у чотирьох випадках (2,45%) після шкірних ліфтингових операцій. За даними літератури (Romo T. et al., 2000; Viksraitis S. et al. 2004) порушення шкірної чутливості зустрічалось від 0,5% до 4%, післяопераційні гематоми та сльозотеча від 1% до 2%, утворення гіпертрофічних рубців від 1% до 3%. Одними з традиційних медичних питань, які визначали результати хірургічної корекції вікових змін, було клінічне ставлення пацієнта і якість життя після операції. Для пацієнта косметичної клініки першочергове значення мали оцінка власної зовнішності, міжособові відносини, сексуальна складова, тобто те, що визначало його якість життя (рис.2). Рис.2. Оцінка ефективності проведених втручань у пацієнтів з віковими змінами лиця на основі опитувальника Всесвітньої Організації Охорони здоров'я із дослідження якості життя (ВОЗКЖ-100) (1 - шкала соматичного благополуччя; 2 - шкала психічного благополуччя; 3 - шкала астенії; 4 - шкала депресії; 5 - шкала психічного дискомфорту). На підставі отриманих результатів було доведено, що для оптимізації хірургічного лікування вікових змін шкіри лиця потрібно враховувати: вік пацієнта, загальний статус, соматотип лиця з урахуванням розгалуження лицевого нерву, ступінь і характер вираженості зморшок, птозу м’яких тканин лиця. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення наукової проблеми підвищення ефективності лікування вікових змін шкіри лиця за рахунок розробки та впровадження лікувально-діагностичних алгоритмів, основаних на урахуванні конституційних і морфологічних особливостей лицьового відділу голови. Клінічні (рельєф, текстура) і морфологічні інволюційні зміни шкіри лиця взаємозв'язані між собою і мають свої характерологічні регіональні особливості, характер і ступінь вираженості яких визначається як віком пацієнта, так і типом лиця. Розроблена класифікація вікових змін лиця, яка включає визначення його форми, встановлення типу шкіри і ступеня вираженості інволюційних змін з урахуванням регіональних особливостей дозволяє в 97% випадків правильно обгрунтувати діагноз і спосіб лікування даної категорії пацієнтів. Встановлена залежність розташування скроневої гілки лицьового нерва від конституційного типу лиця. При ендоскопічному ліфтингу мобілізацію м’яких тканин слід обмежувати лінією, що з’єднує між собою міжкозелково-завиткову вирізку і зовнішній кут ока. Оптимальний шлях досягнення максимального косметичного ефекту і гармонійного результату - проведення комплексного і комбінованого лікування. При широкому типі лиця ліфтингові операції слід проводити обов'язково з мобілізацією поверхневої апоневрозо-м’язової системи, при вузькому типі – ендоскопічний ліфтинг із включенням у програму лікування препаратів ботулотоксину та дермабразії. Розроблені алгоритми вибору способу хірургічного втручання у пацієнтів з віковими змінами шкіри лиця дозволили знизити післяопераційні ускладнення до 5,5%, терміни перебування в стаціонарі на 1,5 доби, терміни реабілітації на 3,8 доби. Розробка і оптимізація нових хірургічних технологій дозволили значно гармонізувати остаточний косметичний ефект, і, як наслідок, підвищити якість життя даної категорії пацієнтів. Аналіз віддалених результатів на основі опитувальника ВОЗ достовірно показав зниження показників астенії на 13,2%, депресії на 42,4%, психічного дискомфорту на 39,5%, і підвищення показників психічного благополуччя на 62,5%, соматичного на 8,6 %. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Розроблена уніфікована клініко-статистична класифікація вікових змін лиця на основі МКХ-10 дозволить правильно сформувати клінічний діагноз, провести статистичний облік пацієнтів і підібрати алгоритм лікування. Розроблені алгоритми лікування дозволяють правильно вибрати способи комплексного і комбінованого лікування вікових змін лиця, порядок і послідовність їх проведення. Розроблений спосіб фіксації шкірно-апоневротичного клаптя лоба і пристрій для його здійснення (Деклараційні патенти України №№ 3669, 70767, 6233) можуть бути використані при хірургічному лікуванні вікових змін верхньої третини лиця або вираженому птозі брів. Розроблені способи скорочення поверхневої апоневрозо-м’язової системи на основі хімічної і фотокоагуляції, спосіб усунення носогубних складок (Деклараційні патенти України №№ № 65440, 65441, 65443) можуть бути успішно використані при вікових змінах середньої зони лиця. Розроблений спосіб кантопексії (Деклараційний патент України № 70763) може успішно використовуватися при операціях з метою підйому зовнішніх кутів очей і при вікових змінах периорбітальної ділянки лиця з метою профілактики вивороту повік і ефекту “круглого ока”. Розроблені способи ремоделювання губи на основі фотокоагуляції і транспозиції порцій кругового м'яза (Деклараційні патенти України №№ № 65442, 70766) можуть бути успішно використані при вікових змінах губи і при її зплощенні. Розроблений спосіб лікування парезу лицьового нерва (Деклараційний патент України № 70766) може успішно використовуватися при ятрогенних ушкодженнях гілок лицьового нерва і при асиметріях і небажаних парезах після вживання препаратів ботулотоксину. При проведенні пластичних операцій на лиці для вибору технології, доступу, об'єму мобілізації м'яких тканин необхідно враховувати соматотип, вік, кількісні дані типу лиця. Дані дисертаційної роботи можуть знайти застосування у відділеннях пластичної і щелепно-лицьової хірургії, у неврологічних відділеннях, а також можуть використовуватися при викладанні деяких розділів загальної і щелепно-лицьової хірургії, топографічної анатомії і оперативної хірургії. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Спариш Д.Є. Топографія середньої скроневої гілки лицевого нерва залежно від типу лиця // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. - Т.3, № 1. – С. 25-27. Спариш Д.Є. Клінічний досвід застосування хірургічного СО2-лазера “ULTRAPULSE-5000” у пластичній хірургії і косметології // Одеський медичний журнал. – 2004. – Т.85, № 5. – С. 66-68. Спариш Д.Е. Возрастные особенности строения кожи височной области после применения поверхностных, срединных и глубоких химических шлифовок лица // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, № 1. – С. 197-199. Спариш Д.Е. Клинический опыт применения препаратов токсина ботулизма в комплексном хирургическом лечении возрастных изменений лица: профилактика и лечение осложнений // Харківська хірургічна школа. – 2004. – Т.13, № 4. – С. 112-115. Спариш Д.Є. Новий підхід до хірургічного лікування вікових змін верхньої третини обличчя // Харківська хірургічна школа. – 2005. – Т.14, № 1. – С. 36-39. Спариш Д.Є. Комбіноване хірургічне лікування при вікових змінах периорбітальної зони // Харківська хірургічна школа. – 2005. – Т.14, № 3. – С. 37-40. Чучук О.Б., Спариш Д.Е. Характеристика эмоционального статуса лиц с возрастными изменениями лица // Психічне здоров’я. – 2004. – Вип.4. – С. 54-57. Деклараційний патент на винахід № 65440 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування вікових змін обличчя / Спариш Д.Є., Топка Е.Г., Козлов С.В. (Україна) / 2003108992, заявл.06.10.2003, опубл. 15.03.2004, бюл.№3. Особовим внеском здобувача є ідея, розробка та впровадження в пластичну клініку. Деклараційний патент на винахід № 65441 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування вікових змін обличчя / Спариш Д.Є., Топка Е.Г., Козлов С.В. (Україна) / 2003108993, заявл.06.10.2003, опубл. 15.03.2004, бюл.№3. Особовим внеском здобувача є ідея, розробка та впровадження в пластичну клініку. Деклараційний патент на винахід № 65442 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування вікової та сплощеної губи / Спариш Д.Є. (Україна)/2003108994, заявл.06.10.2003, опубл. 15.03.2004, бюл.№3. Деклараційний патент на винахід № 65443 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб усунення носо-губних складок / Спариш Д.Є. (Україна)/2003108995, заявл.06.10.2003, опубл. 15.03.2004, бюл.№3. Деклараційний патент на винахід № 70763 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб кантопексії при блефаропластиці / Спариш Д.Є. (Україна)/20031212660, заявл.29.12.2003, опубл. 15.10.2004, бюл.№10. Деклараційний патент на винахід № 70764 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб хірургічного лікування вікової та сплощеної губи / Спариш Д.Є. (Україна)/20031212661, заявл.29.12.2003, опубл. 15.10.2004, бюл.№10. Деклараційний патент на винахід № 70766 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб лікування парезу лицьового нерва / Спариш Д.Є., Спариш О.В. (Україна)/20031212663, заявл.29.12.2003, опубл. 15.10.2004, бюл.№10. Особовим внеском здобувача є ідея, розробка та впровадження в клініку способу лікування парезу лицевого нерва. Деклараційний патент на винахід № 70767 А України, МПК 7А61В17/00 Спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба / Спариш Д.Є., Мєх О.О., Разводов О.А. (Україна)/20031212664, заявл.29.12.2003, опубл. 15.10.2004, бюл.№10. Особовим внеском здобувача є ідея, розробка та впровадження в клініку способу фіксації шкірно-апоневротичного клаптя лоба. Деклараційний патент на винахід № 3669 України, МПК 7А61В17/58. Пристрій для фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба / Спариш Д.Є. (Україна) / 2004020804, заявл.05.02.2004, опубл. 15.12.2004, бюл.№12. Деклараційний патент на винахід (корисну модель) № 6233 України, МПК 7А61В17/58. Пристрій для фіксації при ендоскопічному ліфтінгу лиця / Спариш Д.Є. (Україна) / 20041210950, заявл.30.12.2004, опубл. 15.04.2005, бюл.№4. Топка Э.Г., Спариш Д.Е., Козлов С.В. Клинико-морфологические региональные особенности кожи лица на макро- и микроуровне // Світ медицини та біології. - №3. – 2005. – С. 74-78. Особовим внеском здобувача є набір матеріалу, варіаційно-статистична обробка результатів дослідження, встановлення кореляційних залежностей між макро- та мікроструктурними змінами вікової шкіри при різних формах лиця. Топка Э.Г., Мамрак Ю.В., Вишневский В.О., Асляев А.Л., Спариш Д.Е., Дарваиш Ф.М. Преимущества применения лазера в косметической хирургии// Актуальні питання дерматовенерології: збірник науково-практичних статей присвячений 75 річчю Дніпропетровського обласного шкірно-венерологічного диспансера. – Дніпропетровськ. 1999. – Вип.12. – С.55-56. Особистим внеском здобувача є використання хірургічного лазеру при лікуванні вікових змін лиця та отримання результатів дослідження. Топка Э.Г., Мамрак Ю.В., Вишневский В.О., Асляев А.Л., Спариш Д.Е., Дарваиш Ф.М Настоящее и перспективы лазерной сварки тканей в хирургии // Актуальні питання дерматовенерології: збірник науково-практичних статей присвячений 75 річчю Дніпропетровського обласного шкірно-венерологічного диспансера. – Дніпропетровськ. 1999. – Вип.12. – С.54-55. Особистим внеском здобувача є використання хірургічного лазеру при лікуванні вікових змін лиця та отримання результатів дослідження. Мамрак Ю.В., Спариш Д.Е., Топка Э.Г. Наш опыт эндоскопического лифтинга лица // Укр.журн. малоінвазівної та ендоскопічної хірургії.-2001.- Т.5, №3.-С.29. Особистим внеском здобувача є формування груп пацієнтів, лікування їх із застосуванням ендоскопічної техніки та обговорення результатів дослідження. Мамрак Ю.В., Спариш Д.Е., Топка Э.Г. Малоинвазивный лифтинг вялого стареющего лица // Укр.журн. малоінвазівної та ендоскопічної хірургії.-2001.-Т.5, №3.-С.29. Особистим внеском здобувача є формування груп пацієнтів, лікування їх із застосуванням ендоскопічної техніки та обговорення результатів дослідження. Спариш Д.Е. Возрастные и инволютивные изменения кожи лица в аспекте эстетической хирургии // „ Динаміка наукових досліджень” Вторая Международная научно- практическая конференция. Тези доповідей. Дніпропетровськ. – 2003. – Т.16. – С. 33-34. Спариш Д.Е., Серый А.Е. Клинико-морфологические параллели в оценке возрастных изменений кожи лица // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ’2004”. – 2004. – Т.46. - С. 54. Здобувачем особисто виконано клініко-морфологічне співставлення вікових змін шкіри лиця з оформленням результатів та висновків роботи. Спариш Д.Е., Побоча О.І. Сучасні підходи до лікування вікової та сплощеної губи// Матеріали наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С.81-82. Здобувачем особисто виконано набір матеріалу, хірургічні втручання з використанням нового оперативного доступу та статистична обробка результатів. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е. Ремоделирование возрастной и уплощенной губы. Наблюдения. Результаты опыта. // Матеріали Першого з’їзду Всеукраїнської Асоціації Пластичних, Реконструктивних та Естетичних хірургів, 14-16 квітня 2004 р. – Київ, 2004. – С.24-25. Здобувачем особисто виконано набір матеріалу, хірургічні втручання з використанням нового оперативного доступу та статистична обробка результатів. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е. Проблемы контурной пластики губ // Матеріали Першого з’їзду Всеукраїнської Асоціації Пластичних, Реконструктивних та Естетичних хірургів, 14-16 квітня 2004 р. – Київ, 2004. – С.22-23. Особисто здобувачем проведені хірургічні втручання та простежені результати операції з послідуючою їх обробкою математичними методами. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е. Эндоскопический лифтинг // Матеріали Першого з’їзду Всеукраїнської Асоціації Пластичних, Реконструктивних та Естетичних хірургів, 14-16 квітня 2004 р. – Київ, 2004. – С.26-27. Особисто здобувачем проведені хірургічні втручання та простежені результати операції з послідуючою їх обробкою математичними методами. Спариш Д.Е., Гулега И.Е. Особенности обезболивания при композитных операциях лифтинга лица// VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.66-67. Здобувачем особисто виконано розділ стосовно використання при ендотрахеальних наркозах місцевої анестезії. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е. Результаты комплексного и комбинированного хирургического лечения возрастных изменений лица // VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.63-64. Особисто здобувачем проведено набір клінічних груп, оцінка результатів лікування Березницкий Я.С., Спариш Д.Е., Пасечник В.В. Планирование комплексного и комбинированного хирургического лечения возрастных изменений лица// VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.61-62. Особисто здобувачем проведено літературний огляд та аналіз алгоритму планування. Спариш Д.Е., Спариш Е.В., Серый А.Е. Профилактика и лечение осложнений при применении препаратов токсина ботулизма в эстетической медицине возрастного лица// VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.87-88. Здобувачем особисто проведено лікування пацієнтів з ускладненнями за допомогою нового запатентованого способу. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е., Цепколенко В.А. Стандартизация лечебной тактики при возрастных изменениях лица // VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.64-65. Особисто здобувач провів аналіз літератури, практично обґрунтував алгоритми дій пластичного хірурга при лікуванні вікових змін лиця. Березницкий Я.С., Спариш Д.Е., Цепколенко В.А. Унифицированная клинико-статистическая классификация возрастных изменений лица // VIII Международный конгресс по пластической, эстетической, реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии: Тез.докл. – Одесса, 2005. – С.62-63. Особисто здобувач провів аналіз літератури, розробив уніфіцирований підхід при діагностиці вікових змін лиця. АНОТАЦІЯ Спариш Д.Є. Розробка та оптимізація хірургічних способів лікування вікових змін шкіри лиця. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2006. Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування пацієнтів з віковими змінами на лиці. Встановлено характер клініко-морфологічних вікових проявів у залежності від форми лиця. Виявлено, що варіанти розгалуження середньої скроневої гілки лицьового нерва залежать також від конституційної форми лиця. За результатами клініко-морфологічних досліджень розроблена уніфікована клініко-статистична класифікація вікових змін лиця, яка дозволяє обґрунтувати клінічний діагноз та розробити алгоритми лікування цієї групи пацієнтів. Розроблені способи та пристрої для хірургічного лікування вікових змін шкіри лиця дозволили значно покращити післяопераційні косметичні результати та зберегти їх на довготривалий термін. Застосування комбінованого та комплексного підходів при ліфтингових операціях з урахуванням морфологічних регіональних особливостей лиця дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладень та зберегти естетичний ефект на значно довший термін ніж після виконання окремих ізольованих хірургічних втручань. Ключові слова: вікові зміни шкіри лиця, скронева гілка лицьового нерва, клініко-статистична класифікація, хірургічні способи лікування. АННОТАЦИЯ Спариш Д.Е. Разработка и оптимизация хирургических способов лечения возрастных изменений кожи лица. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. Запорожская медицинская академия последипломного образования, Запорожье, 2006. Диссертация посвящена повышению эффективности лечения пациентов с возрастными изменениями на лице. В основу работы положены данные обследования и лечения 163 пациентов, которые получили хирургическое лечение в Центре эндоскопической и пластической хирургии ГКБ№6 г. Днепропетровска. Всеми пациентами были женщины, средний возраст 49,5±0,6 лет (крайние значения колебались от 27 до 74 лет). Обследование больных включало общеклинические, биохимические, инструментальные методы. Количественно-качественная оценка статических и динамических морщин определялась методом фоторегистрации с использованием трафаретной сетки, которую накладывали на лицо пациента, и на единицу площади (1см2) подсчитывали в лобной, околоушно-жевательной, периорбитальной и периоральной областях количество статических и динамических морщин кожи. Кроме того, в приведенных областях определяли толщину кожно-жировой складки, подвижность кожной складки относительно скуловой дуги, орбитального края и угла нижней челюсти. Медико-социальная эффективность проведенных вмешательств и качество жизни пациентов оценены путем анкетирования на основе опросника качества жизни ВОЗ. Антропометрические измерения лицевого отдела головы, определение формы лица и вариантов ветвления нерва проводили как на клиническом (163), так и секционном материале (32) с целью сопоставления морфологических данных с результатами, полученными в клинике. Установлен характер клинико-морфологических возрастных проявлений в зависимости от формы лица. Выявлено, что варианты разветвления височной ветви лицевого нерва зависят также от конституционной формы лица. По результатам клинико-морфологических исследований разработана унифицированная клинико-статистическая классификация возрастных изменений лица, которая учитывает тип лица, тип кожи, шейно-подбородочный угол, наличие статических и динамических морщин, степень птоза мягких тканей, объем подкожной клетчатки. При этом возрастные изменении систематизируются на основе Международной Классификации Болезней 10-й редакции, что дает возможность правильного статистического учета и последующей стандартизации лечения. Предложенная классификация позволяет обосновать клинический диагноз и разработать алгоритмы лечения этой группы пациентов. На основании анализа историй болезней, амбулаторных карт, литературных источников, сопоставления клинических диагнозов, лечебных программ, результатов обследования и лечения были разработаны алгоритмы комплексного и комбинированного лечения пациентов с возрастными изменениями лица. Алгоритмы учитывают все виды возрастных проявлений в лобной, периорбитальной, периоральной зонах и в области нижних двух третей лица. Применение разработанных алгоритмов оптимизировало выбор методов лечения, очередность, порядок применения и их последовательность. Разработанные способы и устройства для хирургического лечения возрастных изменений лица позволили значительно улучшить результаты хирургического лечения, получить гармоничный косметический эффект и сохранить их на протяжении всего периода наблюдения. Применение комбинированного и комплексного подходов при лифтинговых операциях с учетом морфологических региональных особенностей лица позволяло уменьшить количество послеоперационных осложнений и сохранить эстетический эффект на значительно более длинный срок, чем после выполнения изолированных хирургических вмешательств. Ключевые слова: возрастные изменения кожи лица, височная ветвь лицевого нерва, клинико-статистическая классификация, хирургические способы лечения. SUMMARY Sparish D.E. Development and optimization of surgical methods of medical treatment of age changes of skin of person. – Manuscript. Dissertation on competition of scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.03 – surgery. Zaporozhye medical academy of doctors’ advanced training, Zaporozhye, 2006. Dissertation is devoted to the increase of efficiency of medical treatment of patients with the age changes on face. The character of clinic-morphological age displays depending on the form of person is set. It is exposed, that the variants of fork of temporal branch of facial nerve depend also on the constitutional form of person. On results clinic-morphological researches compatible clinical-statistical classification of age changes of person, which allows to ground a clinical diagnosis and develop the algorithms of medical treatment of this group of patients, is developed. The developed methods and devices for surgical medical treatment of age changes of skin of person allowed considerably to improve postoperative cosmetic results and save them during all period of supervision. Application of combined and complex approaches at lifting operations taking into account the morphological regional features of person allows to decrease the amount of postoperative complications and save an aesthetic effect on considerably more long term than after implementation of the isolated surgical interferences. Key words: age changes of skin of person, temporal branch of facial nerve, clinical-statistical classification, surgical methods of medical treatment. Підписано до друку 15.03.2006 р. Ум.друк.арк..0,9. обл..-вид.арк..0,9 формат 60х90/16 Тираж 100 примір.Зам.319 Видавничо-поліграфічне підприємство “Ельбор” м. Дніпропетровськ, пл..Жовтнева,4 Вікові зміни периоральної ділянки Динамічні зморшки Статичні зморшки Губа Зплощена Корекція препаратами ботулотоксину Дермабразія Анатомічне ремоделювання Контурна пластика Птоз Так Ні

Похожие записи