.

Режими електричних мереж і систем електропостачання зі статичними тиристорними компенсаторами (методологія аналізу): Автореф. дис… д-ра техн. наук /

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6091
Скачать документ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Варецький Юрій Омелянович

УДК 621.316.761.2

РЕЖИМИ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ І СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗІ СТАТИЧНИМИ ТИРИСТОРНИМИ КОМПЕНСАТОРАМИ
(МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ)

Спеціальність: 05.14.02 – Електричні станції, мережі і системи

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора технічних наук

Л ь в і в 1 9 9 9

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі електричних мереж і систем
Державного університету “Львівська політехніка”

Науковий консультант: доктор технічних наук, професор
кафедри електричних мереж і систем
ДУ “Львівська політехніка”
Журахівський Анатолій Валентинович

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор
Національного технічного університету України
“Київський політехнічний інститут”
Зорін Владлен Володимирович

доктор технічних наук, професор
Української інженерно-педагогічної академії
Барський Віктор Олексійович

доктор технічних наук, провідний науковий
співробітник ІЕД НАН України
Федій Всеволод Савелійович

Провідна установа – Вінницький державний технічний університет,
кафедра електричних станцій та систем

Захист відбудеться ” 6 ” листопада 1999 р. о 10-00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.02
у Державному університеті “Львівська політехніка”
за адресою: 290013, м.Львів, вул. С. Бандери, 12, ауд.114 г.к.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці
Державного університету “Львівська політехніка”

Автореферат розісланий ” 27 ” вересня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат технічних наук, доцент

В.І.Коруд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Стан та розвиток електроенергетики України в сучасних умовах, як і будь-якої іншої великої країни, не можна розглядати, не торкаючись проблем та тенденцій цієї галузі у світовому масштабі. Численні міжнародні та державні енергетичні конференції значну увагу приділяють тим проблемам, котрі виникають в електроенергетиці країн з так званою перехідною економікою. Вони звертають увагу на те, що дедалі настійливішими вимогами успішного функціонування та розвитку електроенергетики, як одного з основних елементів економіки будь-країни, є мінімізація втрат, підвищення надійності і якості електропостачання, ощадність енергоспоживання.
Успадкувавши після розвалу СРСР потужну і енергозатратну важку промисловість, неефективну систему розподілу та обліку електроенергії, Україна опинилася на фоні загальної економічної кризи у дуже важких “стартових” умовах. Не вдаючись у більш глибокий економічний аналіз, цілком очевидним у цих умовах є необхідність застосування в електроенергетиці засобів та заходів, що дозволяють забезпечувати якісне та надійне електропостачання з мінімальними технологічними витратами.
Важливою складовою проблеми забезпечення якості електроенергії в електричних мережах є застосування спеціально призначених для цього пристроїв. Одними з найбільш ефективних пристроїв підвищення якості електроенергії та регулювання режимів, що знайшли застосування в електричних системах, є статичні тиристорні компенсатори (СТК). Завдяки своїм фізичним властивостям вони можуть вирішувати багато проблем, пов’язаних з експлуатацією та функціонуванням електричних мереж, які живлять неконвенційні навантаження (потужні змінні навантаження, часто з нелінійними та несиметричними параметрами).
Досвід практичного застосування та дослідження СТК, нагромаджений багатьма відомими електротехнічними концернами ( ABB, GENERAL ELECTRIC, GEUMONT SCHNEIDER, MITSUBISHI, SIEMENS, TOSHIBA, WESTINGHOUSE та інші) показав, що найбільш придатними для застосування у системах електропостачання неконвенційних навантажень є схеми СТК на базі керованих тиристорами шунтових реакторів, так званих тиристорно-реакторних груп (ТРГ), та паралельних фільтрів вищих гармонік, котрі прийнято називати фільтро-компенсуючим колом (ФКК). В Україні також здійснюється цілий спектр наукових досліджень та проектно-конструкторських розробок, повязаних з цим напрямом. Огляд літератури та результатів науково-дослідних робіт показує, що над проблемами цього напряму працюють в ІЕД НАН України, Національному технічному університеті України “КПІ”, Приазовському державному технічному університеті, а також НДІ Енергомережпроект , Тяжпромелектропроект, ЗПО “Перетворювач” й інших організаціях.
Як і очікувалося, досвід експлуатації показав, що СТК надають нових властивостей електричним мережам і дозволяють суттєво покращити режими приєднаних навантажень. Поряд з цим виявилися нові проблеми, що потребували вивчення, дослідження та пояснення. Їх можна узагальнити наступними положеннями:
• якою повинна бути доцільна силова схема СТК в конкретних застосуваннях?
• якою повинна бути оптимальна структура системи регулювання СТК у конкретних застосуваннях?
• як достовірно оцінити технічну ефективність СТК у електричних мережах різного призначення на стадії опрацювання конкретної схеми?
• в якій мірі змінюється характер перехідних процесів у мережах з СТК, як вони впливають на експлуатаційні характеристики мережі та вибір обладнання СТК?
На розв’язання цих питань спрямовані наукові дослідження дисертаційної роботи.
Огляд періодичної науково-технічної літератури підтверджує широку практичну зацікавленість тематикою досліджень в області окреслених проблем в усьому світі. Так, робоча група ІЕЕЕ Working Group 79.2 on SVC та робоча група CIGRE Working Group 38-01 ще у 1986 р. опубліковали перелік, що містить понад 400 статей та доповідей, надрукованих у періодичній науково-технічній літературі та повязаних зі згаданими проблемами. Останнім часом в журналах ІЕЕЕ серій PAS, PWRD, IA, електротехнічних журналах СНД та інших відомих спеціалізованих виданнях щороку друкується по 8-15 статей, присвячених різним аспектам досліджуваної проблеми. Все це вказує на актуальність теми досліджень.
Обєктом досліджень даної дисертаційної роботи є електричні мережі, що містять СТК і призначені для живлення потужних навантажень промислового, комунального та сільськогосподарського секторів, які окреслені вище як неконвенційні. У роботі розглядається тільки схема СТК, що складається з ФКК та ТРГ ( загальноприйняті міжнародні скорочення FC та TCR, відповідно). Проблеми застосування статичних компенсаторів у магістральних електропередачах виходять за рамки цієї роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика роботи пов’язана з одним із науково-дослідних напрямів кафедри електричних мереж та систем Львівської політехніки, який відображає понад 25-літній досвід розроблення, дослідження та експлуатації засобів нормалізації режимів електричних мереж. Результати, викладені в дисертації, отримані в процесі досліджень за угодами з ВЕО “Львівенерго”, Донецьким та Новокузнецьким металургійними заводами, Лебединським ГЗК, а також держбюджетними темами, котрі виконувалися в рамках: міжвузівської цільової програми “Экономия электроэнергии” (Наказ Мінвузу СРСР № 703 від 1.06.1982 р.); координаційного плану науково-дослідних робіт вузів за проблемою “Потери электроэнергии и их компенсация” на 1981-85 рр., затвердженим наказом Мінвузу СРСР № 443 від 28.04.1980 р.; республіканської програми “Внедрить устройства статических компенсаторов в распределительных электрических сетях, обеспечивающих повышение качества электроэнергии и снижение расхода ее на транспорт” (РН.01.13.Ц.11); державної н/т програми “Розвиток перетворювальної техніки як засіб енерго- та ресурсозберігання, підвищення технічного рівня продукції машинобудування” (проект 39 “Зменшення втрат енергії в електричних мережах за допомогою СТК”).
Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є розроблення методології аналізу режимів електричних мереж з СТК, спрямованої на створення системного підходу до проектування СТК для мереж і систем електропостачання неконвенційних навантажень. Досягнення поставленої мети потребувало здійснення досліджень у двох важливих взаємопов’язаних напрямах: створення методології дослідження експлуатаційних режимів мереж з огляду на розроблення оптимальних схем СТК та опрацювання методів аналізу впливу СТК на електричні мережі з різними типами навантажень.
Для досягнення поставленої мети розвязувалися наступні задачі:
• розвиток теоретичних основ керування СТК, призначених для компенсації негативного впливу змінних несиметричних і нелінійних навантажень на електричні мережі;
• опрацювання методів оцінки міри впливу СТК на режими електричних мереж з динамічними навантаженнями;
• експериментальні дослідження процесів у електричних мережах із СТК;
• створення та обгрунтування моделей електричних мереж із СТК для дослідження перехідних та стаціонарних режимів;
• опрацювання на основі модельних та експериментальних досліджень методів оцінки характеристик стаціонарних і перехідних режимів електричних мереж із СТК;
• опрацювання рекомендацій щодо вибору параметрів і режимів СТК для електричних мереж різного призначення.
Наукова новизна одержаних результатів
1. Розвинуто й узагальнено теоретичні основи керування СТК в мережах електропостачання змінних несиметричних і нелінійних навантажень. На відміну від інших підходів це дає можливість на основі єдиного системного підходу створювати оптимальні структури систем регулювання СТК в електричних мережах з різними типами навантажень залежно від вимог компенсації.
2. Сформульовано та обгрунтовано методи оцінки міри компенсації негативного впливу динамічних навантажень на електричні мережі за допомогою СТК, які порівняно з відомими методами, що оперують еквівалентними характеристиками, дозволяють враховувати дійсні фізичні характеристики СТК та властивості системи регулювання.
3. Розвинуто методологію дослідження процесів у мережах з ізольованою нейтраллю, які містять СТК, під час замикань на землю. Вперше запропоновано оцінку перенапруг на обладнанні СТК під час замикань на землю здійснювати на основі методу частотного розділення процесів, що дозволяє враховувати особливості конструкції СТК та характеристики мережі.
4. Розроблено принципи побудови та структуру математичної моделі для дослідження режимів електричних мереж із СТК та динамічними навантаженнями. На відміну від існуючих моделей це дозволяє створювати ефективні машинні макети як елементи гнучких систем автоматизованого проектування та навчання, котрі адекватно відображають процеси в колах керування та силової схеми.
5. На основі розроблених моделей та здійснених експериментів встановлено характерні особливості комутаційних режимів мереж із СТК, які визначають критичні фактори вибору параметрів обладнання СТК. На основі порівняння з традиційною методикою показано необхідність та порядок врахування цих факторів під час проектування схем СТК для мереж різного призначення.
6. Запропоновано методику вибору параметрів демпфуючих кіл для різних схем тиристорно-реакторних груп СТК. Відмінність її від традиційних методик полягає у можливості прийняття оптимальних проектних рішень залежно від особливостей конструкції ТРГ і параметрів мережі.
7. Виявлено причини й подано пояснення явища субгармонічного резонансу в мережах з ізольованою нейтраллю, показано його особливості у мережах з СТК. Запропоновано методику оцінки умов виникнення та існування субгармонічного резонансу. Вказані способи його ідентифікації та усунення.
Отримані результати є новим внеском у методологію аналізу електричних мереж високої напруги, який повязаний з використанням ефективних засобів компенсації, що в повній мірі вписуються у загальну світову тенденцію розвитку електроенергетичних систем: формування так званих Гнучких Систем Електропередачі Змінного Струму ( англ. FACTS ).
Практичне значення одержаних результатів
1. Отримані в дисертаційній роботі теоретичні результати та принципи побудови систем регулювання СТК дозволили створити машинні моделі для дослідження режимів електричних мереж із СТК та різними типами навантажень. На основі цих моделей створено комплекс навчальних машинних макетів, що використовується в учбовому процесі.
2. Результати дослідження стаціонарних та перехідних процесів у мережах різного призначення, які містять СТК, широко використовуються в практиці проектування інституту “Тяжпромелектропроект” (Москва).
3. Машинні моделі та методику розрахунку параметрів і режимів СТК використано в процесі опрацювання проекту компенсації реактивної потужності для тягових підстанцій ВАТ “Лебединський ГЗК” і ВАТ “Михайловський ГДК” (Російська Федерація).
4. Результати дослідження замикань на землю в мережах з СТК, методики вибору оптимальних параметрів демпфуючих кіл та коригування параметрів фільтрів використано в процесі проектування схеми СТК для підстанції 110/35/10 кВ “Тересва” Закарпаттяобленерго.
5. Технічні рішення, що запропоновані на основі отриманих результатів досліджень та захищені патентами на винаходи, використано в процесі проектування схеми СТК для Донецького металургійного заводу.
6. Результати дослідження субгармонічного резонансу використано під час створення пристроїв захисту трансформаторів напруги в мережах з ізольованою нейтраллю, технічна новизна яких підтверджена патентами України на винаходи. Ці пристрої впроваджено на діючих підстанціях енергосистем України.
7. На основі запропонованих у роботі методик вибору обладнання та оцінки ефективності застосування СТК було здійснено техніко-економічне обгрунтування встановлення СТК на тягових підстанціях ряду гірничо-видобувних комбінатів Росії, на основі якого (за участю автора) відбувалися тендерні переговори з концернами SIEMENS та ABB стосовно постачання обладнання СТК.
Особистий внесок. У роботах опублікованих у співавторстві автору належать: [8-12,22,27,29,47,49,51,52] – постановка задачі досліджень, участь в дослідженнях, аналіз результатів; [13] – машинна модель та методика дослідження; [14,20,23,24,25,50,54,58,59] – обгрунтування схеми, розрахунок параметрів СТК та режимів роботи; [15-17,19,28] – теоретичне обгрунтування принципів регулювання СТК та вимірювання параметрів режиму; [18] – методика розрахунку потужності демпфуючих кіл; [21,26] – участь у налагоджувальних роботах та експериментах, аналіз результатів; [30] – опрацювання моделі СТК; [31,39] – структурна схема регулятора та принципи вимірювання параметрів регулювання; [32] – принцип координації РПН трансформатора та регулятора СТК; [33] – принципова схема СТК; [34,42,43] – вибір параметрів системи електропостачання; [35,38] – принципова схема під’єднання ТРГ; [36,37] – принцип побудови та структурна схема захисту; [40,41] – принципи вимірювання складових струму; [44] – принципи вимірювання параметрів режиму; [48,53] – методика визначення впливу СТК на мережу; [55-57] – математичні моделі системи регулювання, результати досліджень та їх узагальнення.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи оприлюднені на: Всесоюзній нараді “Расчет, учет и анализ потерь электроэнергии в электрических сетях и мероприятия по их снижению”, Москва, 1982 р.; Конференції “Повышение качества электрической энергии в промышленных электрических сетях”, Москва, 1982 р.; Всесоюзній науковій конференції “Моделирование электроэнергетических систем”, Баку, 1982 р.; ІV Респуб-ліканській науково-технічній конференції “Современные проблемы энергетики. Преобразование, стабилизация параметров и транспорт электроэнергии”, Київ, 1985 р.; ІІ i ІІІ симпозіумах “Metody matematyczne w elektroenergetyce”, Закопане, 1988, 1993 рр.; ІІІ Республіканській науково-технічній конференції “Устройства преобразования информации для контроля и управления в энергетике” , Харків, 1988 г.; Міжнародному симпозіумі “Systemy elektroenegetyczne – eksploatacja i rozwуj”, Вроцлав, 1989 р.; 1 Всесоюзному науково-технічному симпозіумі “Электроснабжение и электрооборудование дуговых электропечей”, Тбілісі, 1988 г.; Всесоюзній науково-технічній конференції “Разработка методов и средств экономии электроэнергии в электрических системах и системах электроснаб-жения промышленных предприятий и транспорта”, Дніпропетровськ, 1990 р.; ІІІ Міжнародній науковій конференції “Эффективность и качество электро-снабжения промышленных предприятий”, Маріуполь, 1994 р.; 9-th Power Systems Conference, Санкт-Петербург, 1994 р.; Міжнародній науково-технічній конфе-ренції, присвяченій 150-річчю з дня народження І.Пулюя, Львів, 1995 р.; 1 Між-народній науково-технічній конференції “Математичне моделювання в електро-енергетиці та електротехніці”, Львів, 1995 р.; Міжнародній науковій конференції “Energetyka przyszlosci: Tendencje, kierunki, metody”, Ченстохова, 1995 р.; 6 та 7 Міжнародних симпозіумах “Short circuit currents in power systems”, Льєж, 1994 р., Варшава 1996 р.; 14 та 15 Міжнародних конференціях “Electromagnetic phenomena in nonlinear circuits”, Познань, 1996 р.; Льєж, 1998 р.; 3 та 4 Міжнародних наукових конференціях “Prognozowanie w elektroenergetyce”, Ченстохова, 1996 р., 1998 р. ; Міжнародній геофізичній конференції “Электромагнитные исследования с контролируемыми источниками”, Санкт-Петербург, 1996 р.; 4 Міжнародній конференції “Electric power quality and utilization”, Краків, 1997 р.; 1 Міжнародній конференції “Safe power electronic systems”, Варшава, 1998 р.; 9 Міжнародній конференції “Elektroenergetika’98”, Кошіце, 1998 р., а також семінарах та конференціях державного університету “Львівська політехніка”.
Публікації. Матеріали дисертаційної роботи відображені у 78 публікаціях(9- одноосібних), серед яких 33 статті у науково-технічних виданнях, 16 авторських свідоцтв, 29 доповідей та тез у матеріалах конференцій.
Обсяг та структура дисертації. Рукопис складається зі вступу, шести розділів, висновків по роботі, списку літератури з 211 найменувань, додатків, що підтверджують впровадження результатів. Дисертацію викладено на 300 сторінках, у тому числі вона містить 80 ілюстрацій та 16 таблиць.
К О Р О Т К И Й З М І С Т Р О Б О Т И
У вступі розкрито стан проблеми та обгрунтовано задачі досліджень, дається загальна характеристика дисертації.
У першому розділі здійснено аналіз досвіду застосування СТК у мережах різного призначення. Застосування СТК як розв’язання багатьох проблем експлуатації електричних мереж пов’язане з розповсюдженою дилемою: вкладені інвестиції – отриманий результат. Причому її позірна простота у багатьох випадках наштовхується на цілий спектр тих чи інших техніко-економічних оцінок, що є визначальними в конкретних випадках. З однієї сторони – це система національних норм якості та вимог до режиму, що формують міру необхідності застосування засобів компенсації, а з другої – можливості вибраної схеми СТК та її регулювання, іншими словами фактори, котрі віддзеркалюють ефективність вибраного рішення. Досвід експлуатації електричних мереж показує, що економічно доцільним є застосування СТК в:
• системах електропостачання потужних електродугових печей та прокатних станів;
• тягових мережах відкритих кар’єрів та електротранспорту;
• мережах живлення потужних асинхронних приводів (шахти, аграрні райони тощо);
• розгалужених мережах загального призначення, що експлуатуються в ожеледних районах.
Звертаючись до перерахованих мереж, можна означити коло проблем, які супроводжують в тій чи іншій мірі їх експлуатацію та вимагають застосування засобів нормалізації:
• зміна режимів споживання, що характеризуються швидкостями від декількох десятків на секунду до одиниць на годину;
• низький коефіцієнт потужності навантаження;
• змінний характер несиметрії;
• нелінійність навантаження;
• значна частота обмерзання проводів повітряних ЛЕП у зоні експлуатації СТК.
Наслідки цих впливів проявляються у:
• зниженні економічності та надійності мереж;
• невідповідності параметрів режиму вимогам норм якості;
• погіршенні робочих характеристик, а часто і пошкодженні обладнання та апаратури, що живиться від цих мереж.
Здійснено класифікацію мереж за характеристиками експлуатаційних режимів, котрі визначають умови застосування та структуру СТК.
Сформульовано вимоги до схем СТК та систем їх регулювання для мереж різного призначення. Показано, що структура СТК потребує індивідуального опрацювання для конкретних випадків застосування. Це торкається як силової схеми так і системи керування. Тому для досягнення надійної та ефективної експлуатації мережі з СТК необхідним є ретельне вивчення їх взаємовпливу як в стаціонарних, так і в перехідних режимах. Опрацювання методології аналізу таких мереж покладено в основу наукових досліджень дисертаційної роботи .
Другий розділ присвячений теоретичним основам побудови систем регулювання та обгрунтуванню вибору давачів параметрів регулювання СТК для мереж електропостачання змінних несиметричних навантажень.
Методи і способи опису властивостей енергетичних процесів у колах з несинусоїдними струмами і напругами до цього часу не мають однозначного трактування. Тому, незважаючи на твердження про те, що відомі у теперішній час визначення складових повної потужності вирішують усі проблеми в усіх застосуваннях, треба сподіватися на продовження дебатів у цьому напрямі ще і в майбутньому. У цій ситуації треба погодитися з думкою, що актуальним є окреслення практичних вимог до опису складових потужності, котрі, базуючись на сучасному розумінні теорій потужності, є найбільш відповідними у конкретних застосуваннях. У роботі здійснено аналіз основних теорій потужності, а також показані їх позитивні сторони та недоліки з погляду задач побудови структур систем швидкодіючої компенсації реактивної потужності, доцільного вибору параметрів регулювання.
Показано, що поряд з традиційними уявленнями, які базуються на інтегральному трактуванні складових потужності, енергетичні процеси в трифазних колах зі змінними параметрами часто вигідно описувати на основі теорії миттєвої реактивної потужності, що витікає з поняття миттєвих просторових векторів. Просторові вектори та в кожний момент часу визначають значення фазних напруг uA , uB , uC та струмів iА , iB , iC . У той же час ці вектори можуть бути описані в ортогональних координатах 0 ,  , . Визначаючи для просторових векторів у кожний момент часу активну та реактивну потужності навантаження як їх скалярний та векторний добутки відповідно, одержимо у матрично-векторній формі:

(1)
Якщо, наприклад, у рівнянні (1) струми та напруги характеризують несиметричне та нелінійне навантаження, то миттєві потужності будуть містити постійні та змінні складові. Tобто:

(2)
Складові характеризують несиметрію, нелінійність та реактивну потужність. Компенсуючи їх, можна добитися відповідної нормалізації режиму.
У роботі здійснено обгрунтування принципів побудови структур систем регулювання статичних компенсаторів з врахуванням їх фізичних властивостей для мереж електропостачання динамічних навантажень. Використовуючи запропонований узагальнений підхід до формулювання принципів регулювання СТК, можна отримати рівняння компенсації у різних координатних базисах. Вибір форми запису визначається вимогами конкретних застосувань. Це пов’язано з такими проблемами як показники спотворення струмів та напруг у системі електропостачання, структура та характеристики давачів параметрів режиму, фізичні властивості силової схеми статичного компенсатора. Çîêğåìà, використовуючи миттєві характеристики потужності навантаження за (2), рівняння компенсації відносно необхідних міжфазних реактивних потужностей компенсатора можемо подати у вигляді:

(3)
де – амплітуди синусних та косинусних складових та за (2), відповідно.
Подібно можна отримати співвідношення між параметрами компенсатора та параметрами режиму навантаження у фазних координатах(струми, потужності) чи координатах Фортеск’ю.
У третьому розділі даються методи оцінки впливу СТК на режими електричних мереж.
Компенсація коливань реактивної потужності. Однією з проблем компенсації впливу швидкозмінних навантажень на мережу є забезпечення бажаної швидкодії компенсатора. Особливо актуальним це стає у випадку таких навантажень як дугові сталеплавильні печі (ДСП), що характеризуються екстремальними швидкостями зміни параметрів режиму. В реальних умовах завжди існує певний час запізнення компенсації , котрий зумовлений принципами вимірювання та обробки параметрів регулювання, а також особливостями силової схеми СТК. Аналіз вказує на співрозмірність швидкостей зміни параметрів навантаження та параметрів компенсатора. Тому, зі збільшенням частоти коливань f реактивної потужності навантаження, що характеризується певною амплітудою Qf , при заданому  буде зростати величина нескомпенсованих коливань реактивної потужності системи Qsf . У роботі опрацьовано метод оцінки нескомпенсованих коливань реактивної потужності у мережі з СТК, що базується на порівнянні комплексних амплітуд гармонічних складових спектрів коливань реактивних потужностей навантаження та СТК. У цьому випадку відносні залишкові коливання реактивної потужності мережі запропоновано визначати як функцію частоти:

(4)
де – відносна потужність СТК.
На рис.1 показані залежності відносних залишкових коливань реактивної потужності від їх частоти при різних значеннях  . Можна переконатися, що, починаючи з деякої граничної частоти fгр , компенсатор буде підсилювати коливання реактивної потужності, і чим більшим є запізнення компен-сації, тим нижчим є значення граничної частоти. Це, природно, погіршує ефект компенсації в цілому.
Компенсація коливань напруги. Нормування коливань напруги здійснюється за мірою впливу коливань світлового потоку (флікеру) ламп розжарювання на зір людини. Тому ефективність компенсації коливань напруги за допомогою СТК повинна оцінюватися з урахуванням особливостей нормування коливань напруги. Для оцінки ефективності застосування СТК з метою зниження флікеру пропонується метод, який базується на наступних припущеннях:
• процес коливань реактивної потужності (напруги) навантаження є стаціонарним і апроксимується певною неперервною частотною характеристикою в межах аналізованого спектру;
• відомі частотні характеристики елементів аналізованої системи;
• розглядається лінійна однофазна модель системи.
Враховуючи ці припущення, ефективність застосування СТК можемо оцінити за відносними еквівалентними залишковими коливаннями напруги:

(5)
У цьому співвідношенні доза флікеру для некомпенсованої системи визначається у вигляді:

(6)
а для компенсованої:

(7)
де Uf , Uk f – частотні спектри коливань напруги у некомпенсованій та компенсованій системах, відповідно; gf – амплітудно-частотна характеристика чутливості зорового аналізатора.
Так подане значення компенсованого флікеру дозволяє, в принципі, скористатися частотною характеристикою СТК ( RU ) в процесі оцінки ефективності його застосування в мережах живлення будь-яких навантажень за умови, що ми маємо характерні частотні спектри коливань напруги в мережах живлення цих навантажень ( Uf ).
На основі цього методу, можемо здійснити оціночний аналіз, використовуючи частотну апроксимацію всіх елементів системи електропостачання. На рис.2 показаний приклад функціо-нальної схеми системи електро-постачання ДСП для дослідження впливу СТК на флікер напруги в точці спільного під’єднання. Усі блоки функціональної схеми реалізують передатні функції елементів принципової схеми у частотному полі р = j2f . З урахуванням викладених співвідношень передатна функція усієї системи може бути подана в наступній формі:

(8)
де – передатні функції СТК та його регулятора, електричної мережі, паралельно під’єднаного навантаження, відповідно.
Тоді значення компенсованого флікеру напруги можна подати у вигляді:

(9)
де Wg(p) – передатна функція зорового аналізатора.
На рис.3 наведені результати розрахунку для випадку використан-ня регулятора пропорційного типу з різними значеннями часу запізнення компенсації 1. Оцінюючи резуль-тати, можна стверджувати, що очікувати високої міри компенсації флікеру напруги можливо тільки у випадку дуже малого еквівалентного часу затримки дії компенсації 1. По осі ординат відкладено величину залишкового флікеру Сk , що визначається за формулою (5), а по осі абсцис – відносну потужність СТК. За умови, що 1=0 можна досягнути максимального зниження коливань на 80% при Qk /Sе.к.з. = 1,0 , але вже при 1 = 5 мс і Qk /Sе.к.з.  0,9 воно не перевищує 65 %.
Компенсація змінної несиметрії. Разом із застосуванням СТК у мережах живлення динамічних навантажень, у більшості випадків, поряд з проблемою стабілізації напруги (відхилень та коливань) доводиться рахуватися з необхідністю симетрування режиму. У випадку змінних навантажень методи оцінки ефективності симетрування напруги за допомогою СТК повинні враховувати запізнення компенсації, оскільки чим швидшими є зміни навантаження, тим нижчою стає ефективність компенсації несиметрії.
Для оцінки залишкової несиметрії у системі електропостачання з СТК опрацьовано частотний метод, що використовує відоме еквівалентування змінного несиметричного навантаження сумою змінного трифазного симетричного та змінного однофазного навантажень. У цьому випадку задача симетрування змінного трифазного навантаження може бути розглянута на основі параметричних схем Штейнмеца, що формуються умовно неперервно з заданим запізненням відносно змін однофазного навантаження. У процесі аналізу здійснена оцінка залишкової несиметрії струму в еквівалентній схемі при запізненні дії СТК в межах 5…15 мс. Врахування більшого часу запізнення не викликає практичного зацікавлення, оскільки, як показано вище, еквівалентне запізнення компенсації більше від 15 мс не може бути прийнятим для СТК, які проектуються за умовою зниження флікеру від електродугових печей. Показано, що максимальне відносне значення коефіцієнта зворотної послідовності струму в компенсованій системі електропостачання можна оцінювати наступною частотною функцією:

(10)
де =2f – колова частота модулюючих коливань струму еквівалентного однофазного навантаження;  – час запізнення компенсації; m – глибина модуляції коливань.
На рис.4 наведені залежності максимальних значень k2І max як функцій частоти коливань навантаження, що відбуваються з заданим значенням глибини модуляції m, у випадку запізнення компенсації  = 5, 10, 15 мс . Ці залежності є характеристикою відносної залишкової несиметрії струмів, що має місце у системі електропостачання з СТК.
Регулювання напруги в мережі. Розглянуто особливості керування режимом СТК для забезпечення умов регулювання напруги в електричній мережі. Даються способи визначення параметрів регулювання в залежності від вимог регулювання напруги на шинах підстанції та характеристик електричної мережі. В умовах підстанції з регульованими трансформаторами плавне регулювання напруги на вторинних шинах доцільно організувати, використовуючи РПН цих трансформаторів. Запропоновано спосіб здійснення раціональної координації між величиною ступеня перемикання РПН, бажаним статизмом регулювання та потужністю СТК. Потужність СТК, що встановлюється на підстанції, вибирається з урахуванням ряду факторів і є в задачі регулювання напруги величиною визначеною. Враховуючи це, показана методика вибору бажаного ступеня перемикання РПН для забезпечення заданого статизму регулювання СТК.
Спосіб регулювання СТК у мережі з метою забезпечення заданого закону регулювання впливає і на енергетичні характеристики мережі. Здійснено аналіз змін статизму регулювання на зміни втрат енергії в мережі. Це дає можливість під час вибору коефіцієнта статизму регулювання СТК з метою підтримування певного закону зміни напруги на шинах підстанції, крім врахування вимог мережі, яка живиться від шин вторинної напруги підстанції, врахувати вплив характеристики регулювання на енергетичні показники мережі високої напруги.
Четвертий розділ присвячений моделюванню стаціонарних режимів систем електропостачання неконвенційних навантаженнь з СТК. Тут наведені також результати здійснених машинних екпериментів і запропонована методика оцінки ефективності застосування СТК у цих мережах із врахуванням дійсних фізичних характеристик елементів системи регулювання. У проектуванні дискусійною є проблема: наскільки обгрунтованими є оцінки ефективності застосування СТК у реальних мережах на основі функційних схем, котрі використовують спрощені однофазні моделі елементів? Важливим також є питання про характеристики регуляторів різної структури у конкретних схемах СТК. Розроблені принципи побудови машинних моделей СТК та мереж із неконвенційними навантаженнями дозволяють досліджувати ефективність різних схем СТК та структур їх регуляторів у мережах різного призначення. На рис.5 наведена структурна схема моделі системи електропостачання швидкозмінного несиметричного навантаження, яка використана в дослідженнях. В аналізованій системі електропостачання досліджено вплив СТК на коливання напруги у випадку використання в його схемі регуляторів розімкненого типу, побудованих на основі різних алгоритмів з давачами параметрів режиму, які формують вихідні сигнали на наступних принципах вимірювання:
миттєвого значення активної складової струму ( давач RC )
,
(11)
інтегрального значення струму ( давач IC )

(12)
активної потужності ( давач AP )

(13)
Для наочності у виразах (11) – (13) прийняте допущення синусоїдності напруги на шинах. Складові сигналів IRC , IIC , IAP з індексом 1 означають корисний сигнал, а з індексом d – сигнал спотворення. На цих принципах вимірювання опрацьовані машинні моделі давачів, які враховують також несинусоїдність напруги.
Зміни струмів (потужностей) ДСП відбуваються, в першу чергу, за рахунок зміни активних опорів дуг та, в меншій мірі, параметрів контура живлення. В машинній моделі системи електропостачання зміни режиму навантаження імітуються через відповідні зміни фазних активних опорів у послідовних активно-індуктивних колах:
,
(14)
де ri – амплітуди окремих гармонік зміни еквівалентних активних опорів, що викликають відповідні зміни реактивної потужності на характерних частотах коливань в межах 1…25 Гц.
Опрацьована машинна модель для дослідження режимів роботи СТК у мережах електропостачання швидкозмінних нелінійних навантажень дозволяє врахувати як характеристики навантаження так і особливості системи регулювання. Результати розрахунку, отримані у вигляді миттєвих значень координат режиму, далі подаються у вигляді частотних характеристик СТК, тобто частотних залежностей міри зниження коливань напруги у системі електропостачання за допомогою СТК даного типу. Частотна характеристика СТК “вбирає у себе” всі особливості силової схеми та системи регулювання даного типу СТК і є найбільш ілюстративним відображенням його ефективності, що особливо привабливо з огляду на проектну оцінку. На рис.6 зображені частотні характеристики досліджуваної схеми СТК з різними типами давачів, а також, для порівняння, наведені характеристики узагальненого статичного компенсатора з еквівалентними часами запізнення компенсації 5 та 10 мс, що отримані на основі структурної однолінійної заступної схеми, розглянутої в 3 розділі. Останні є безвідносними щодо типу системи регулювання і дають можливість оцінити співвідношення між спрощеними та адекватними частотними характеристиками СТК. Аналізуючи результати досліджень, можна зробити висновок, що використання давачів інтегрального типу забезпечує вищу ефективність СТК. Зі збільшенням вмісту гармонік у струмі навантаження можна спостерігати більш суттєву перевагу давачів потужності інтегрального типу. Подана у такому вигляді міра впливу СТК на коливання напруги в системі електропостачання використана в запропонованій методиці оцінки залишкового флікеру.
Опрацьовані принципи моделювання систем регулювання СТК дозволяють отримати адекватні характеристики ефективності застосування СТК. Показано, що часові характеристики швидкодії не можуть бути відображенням ефективності застосування СТК.
На основі здійснених досліджень запропоновані та запатентовані схеми систем регулювання СТК та давачів параметрів режиму, що дозволяють реалізувати швидкодіючу компенсацію коливань напруги.
П’ятий розділ присвячений дослідженню процесів, що супроводжують замикання на землю в електричних мережах з СТК. Схеми СТК, котрі використовуються в мережах електропостачання неконвенційних навантажень, як правило, комплектуються обладнанням, що під’єднується безпосередньо до шин 6-35 кВ підстанцій. Часто до цих шин через кабельні чи повітряні лінії під’єднується і навантаження. Як відомо, мережі 6-35 кВ працюють з ізольованими або резонансно-заземленими нейтралями. Замикання на землю у таких мережах може бути причиною виникнення небезпечних перенапруг на обладнанні СТК. Особливо небезпечними є перенапруги, які виникають як наслідок нестійких (повторних) замикань на землю. Часто вони супроводжуються повторно-нестійкими дугами у місці пошкодження.
Для дослідження на машинній моделі впливу зовнішніх відносно до СТК перенапруг на роботу його обладнання прийнята гіпотеза М.Белякова, яка в певній мірі відображає особливості реального процесу під час повторно-нестійких замикань на землю. На величину перенапруг у процесі замикання на землю впливає ряд факторів: активні опори елементів мережі, величина міжфазних ємностей, наявність трансформаторів напруги. Aдекватне їх врахування дозволило отримати реальні величини амлітуд та згасання перенапруг. Рівні перенапруг під час замикань на землю визначаються високочастотними вільними складовими процесу. Показано, що у випадку однофазного замикання на землю ефект витіснення у струмопроводах може бути врахований за частотою вільних коливань, яку наближено можна оцінити за виразом:

(15)
де Ік.з. – струм трифазного короткого замикання на шинах підстанції, Із – струм однофазного замикання на землю у приєднаній мережі. Значна увага при моделюванні процесів, пов’язаних з замиканнями на землю, приділена адекватності відтворення характеристик трансформаторів напруги. Для відтворення в машинній моделі адекватної характеристики намагнічування прийнято алгоритм, що використовує експериментальні характеристики неробочого ходу трансформаторів, задані у вигляді U=g( I ). Оскільки в моделі розрахунок здійснюється у миттєвих координатах, то дається необхідний у цьому випадку алгоритм перерахунку характеристики U=g( I ) до характеристики =f ( i ) .
Для оцінки рівня перенапруг на тиристорах ТБ запропонована спрощена модель, яка експериментально обгрунтована на повній адекватній моделі. Оскільки перехідна напруга на вимкненому тиристорі в перехідному режимі є сумою вимушеної напруги основної частоти та вільної складової високої частоти, яка виникає в результаті замикання на землю, то доцільно розглянути процес їх формування як суму двох відповідних процесів. Це відображає ідею запропонованого методу оцінки перенапруг у цьому випадку. Отримана таким чином спрощена модель дозволяє здійснювати оцінку високочастотної складової перехідної напруги на вимкненому плечі ТБ під час однофазного замикання на землю у мережі. Розраховуючи при = 1 у вказаній схемі амплітудно-частотну характеристику, можемо отримати залежність кратності високочастотної складової напруги на тиристорах відносно цієї ж складової на шинах від частоти вільних коливань у вигляді:
,
(16)
де – високочастотні складові перехідних напруг на шинах підстанції та плечі ТБ, відповідно, для частоти f.
На рис.7 показані осцилограми перенапруг у досліджуваній схемі, отримані на повній моделі, а на рис.8 залежності коефіцієнта KТ від частоти вільних коливань при різних довжинах (lK ) кабеля АСБ-10-2(3240), який з’єднує шунтовий реактор та тиристорний блок досліджуваної схеми СТК, отримані на спрощеній моделі. Ці залежності показують, що з ростом частоти власних коливань у схемах без демпфуючих кіл зростає кратність перехідної перенапруги на тиристорах відносно цієї ж складової на шинах. Причому чим більша довжина кабеля тим кратність вища. Встановлення демпфуючих ланок на виводах ТБ дозволяє обмежувати перехідні перенапруги на тиристорах. В загальному ж, потрібно зазначити, що при опрацюванні схем ТРГ для конкретних підстанцій потрібно намагатися розташовувати шунтові реактори і тиристорні блоки на недалекій відстані один від одного, уникаючи таким чином збільшення вхідних ємностей ТБ. У протилежному випадку необхідно збільшувати потужність демпфуючих ланок.
Відомо, що оптимальні параметри демпфуючої ланки повинні відповідати мінімальним втратам в активному опорі за умови забезпечення бажаної допустимої амплітуди викиду комутаційної напруги після вимкнення тиристора та максимально допустимої швидкості наростання цієї напруги. В роботі запропонована методика вибору оптимальних параметрів демпфуючих ланок в залежності від умов експлуатації СТК. Ємність демпфуючої ланки бажано вибирати мінімальною для заданого демпфування, оскільки власне вона визначає величину втрат. З іншого боку, співвідношення між величинами ємності демпфуючої ланки CD та вхідної ємності ТБ Cвх визначає величину ударного коефіцієнта. Тому вхідна ємність ТБ Cвх визначає мінімально необхідне значення ємності демпфуючої ланки.
Показано, що активний опір демпфуючої ланки, який необхідний для забезпечення заданого коефіцієнта демпфування kD , можемо вибрати за співвідношенням:
,
(17)
де RD ,CD – параметри демпфуючої ланки для заданої схеми ТРГ;
m1 – коефіцієнт, що залежить від схеми з’єднань ТРГ та демпфуючої ланки;
LR – індуктивність фази ТРГ;
, с – параметри еквівалентного коливального контура, створеного ТРГ та демпфуючою ланкою.
У випадку відносно високих власних частот перехідного процесу, що виникає під час повторно-нестійких замикань на землю в мережі, демпфуючі ланки суттєво обмежують наведені на тиристорах зовнішні перенапруги. Якщо потрібно добитися більшого демпфування при відносно низьких власних частотах перехідного процесу, то необхідно збільшувати демпфуючу ємність. Ця залежність може прослідкуватися за рис.8. Таким чином, встановлення демпфуючих ланок у схемі ТРГ повинно враховувати вимоги демпфування як комутаційних перенапруг, так і перенапруг, що виникають під час зовнішніх замикань на землю чи інших пошкоджень у мережі.
Повторно-нестійкі замикання на землю в приєднаній мережі є також причиною значних перенапруг на фільтрових реакторах ФКК. Оскільки нейтральна точка фільтра незаземлена, то до поздовжньої ізоляції фільтрового реактора буде прикладатися тільки високочастотна складова перехідної напруги, що певним чином ділиться між елементами фільтра. На основі запропонованого методу розділення процесів для оцінки перехідної напруги на фільтровому реакторі у фазі з замиканням на землю отримано співвідношення:

(18)
і, відповідно, для “здорових” фаз:
.
(19)
У цих виразах: f – частота власних коливань перехідного процесу у мережі при однофазному замиканні на землю; fF – частота настроювання фільтра.
Аналізуючи ці вирази, можна рекомендувати формулу (18) для оцінки перенапруг на фільтрових реакторах у випадку замикань на землю у приєднаній мережі.
Амплітуда перенапруги на фільтрових реакторах залежить від двох факторів: частоти настроювання фільтра та частоти власних коливань під час однофазного замикання на землю, яка, в свою чергу, визначається величиною усталеного значення струму однофазного замикання на землю. На рис.9 показані залежності відносних максимальних значень амплітуд перенапруг на фільтрових реакторах від відносної частоти настроювання фільтрів. З наведених залежностей видно, що більш небезпечними для фільтрових реакторів є замикання на землю в мережах з відносно великими струмами замикання на землю. Причому в таких мережах незначним є вплив трансформаторів напруги на зменшення амплітуди високочастотної складової перехідної напруги на шинах підстанції.
Як встановлено дослідженнями, рівень спрацювання вентильних розрядників на шинах 10…35 кВ підстанцій практично не впливає на рівень перенапруг на тиристорах ТРГ. Оскільки потужність розсіювання нелінійних обмежувачів (варисторів), котрі встановлюються паралельно до кожного тиристора плеча ТБ є незначною, зовнішні перенапруги значної кратності, як показує досвід, можуть спричиняти пошкодження варисторів, а потім і тиристорів. У роботі пропонується методика вибору додаткових метал-оксидних розрядників, що враховує конструктивні особливості ТРГ та демпфуючих ланок. Тільки у такому випадку можна чекати надійної, тривалої експлуатації ТБ, не вкладаючи додаткових засобів у запаси по тиристорах.
Одним з найбільш поширених та неприємних наслідків під час замикань на землю є пошкодження трансформаторів напруги. У деяких мережах ця проблема є особливо гострою, про що свідчить статистичний аналіз. Вихід з ладу трансформатора напруги (трьох фаз чи однієї), який використовується як давач напруги для регулятора СТК, є причиною неправильної роботи або вимкнення системи компенсації в цілому.
На основі аналізу пошкоджень трансформаторів напруги, які мали місце в діючій електричній мережі, та відповідних модельних досліджень показано, що причиною цих пошкоджень є субгармонічний резонанс, який збуджується тимчасовими замиканнями на землю у мережі з ізольованою нейтраллю за певних співвідношень її параметрів. На рис.10 показані машинні осцилограми, що ілюструють виникнення субгармонічних коливань. Напруга в нейтралі силового трансформатора має частоту приблизно рівну половині промислової (0,5f0 ). Ця напруга додається з напругами фаз А, В, С, що обумовлює різний характер їх спотворень. Як показали дослідження, усталений режим субгармонічних коливань супроводжується повільно змінною напругою нульової послідовності, частота якої залежить від параметрів схеми і знаходиться у межах 1,6…5 Гц. Ця складова є причиною періодичної зміни форми напруги як у нейтралі, так і у фазах, проте має відносно малу величину. Середнє за період повторення діюче значення первинного струму трансформатора напруги ЗНОМ-35 під час субгармонічного резонансу в досліджуваній схемі складає 0,3 А , що більш ніж на порядок перевищує допустиме значення його струму навантаження.
Факт існування субгармонічного резонансу черговий персонал підстанції може спостерігати за приладами, що контролюють фазну напругу, оскільки діючі значення всіх трьох фазних напруг зростають практично до величини лінійної напруги і стрілки приладів коливаються з частотою напруги нульової послідовності нижчої частоти. Показано, що макси-мальне значення струму однофазного замикання на землю, при якому можливе підтримання субгармонічного резонансу в мережі за умови заданої напруги, визначається індуктивним опором насичення первинної обмотки ТН, значенням коефіцієнтів k0 (характеристика магнітної системи ТН ) та km ( відносне максимальне потокозчеплення ):

(20)
Для прикладу, в мережі 35 кВ з трансформатором ЗНОМ-35 (k0=1,3) за умови номінальної напруги усереднене для трьох фаз значення максимального потокозчеплення буде оцінюватися величиною km=2,5. Тоді максимальне значення струму замикання на землю, для якого у мережі буде підтримуватися субгармонічний резонанс, складає 2,0А.
У шостому розділі розглянуто комутаційні режими, що мають місце у мережах з СТК і супроводжують нормальну експлуатацію таких мереж. Як показує досвід та здійснені дослідження, для забезпечення надійної та тривалої експлуатації обладнання СТК і мережі необхідно знати їх властивості та взаємодію у перехідних режимах, а також прийняти відповідні технічні рішення для обмеження дії супроводжуючих перенапруг та надструмів.
В мережах з СТК визначальний вплив на системи захисту мережі та СТК, їх конструкцію та системи регулювання мають наступні комутації:
• ввімкнення та вимкнення потужних трансформаторів;
• ввімкнення та вимкнення фільтрів вищих гармонік СТК;
• ввімкнення та вимкнення потужних навантажень, зокрема асинхронних двигунів.
Під час ввімкнення трансформатора виникають перехідні струми, котрі прийнято називати кидками струмів намагнічування (КСН). Вони мають значні величини, які часто досягають 6…8 кратних значень відносно номінального струму трансформатора, і тривають декілька секунд. Ввімкнення пічних трансформаторів може бути причиною підвищеної пошкоджуваності трансформаторів мережі через надмірні динамічні навантаження на кріплення їх обмоток. Парні гармоніки у струмах ввімкнення можуть призводити до перенапруг у системах електропостачання ДСП з СТК, якщо на якійсь з наявних частот виникає різко виражений паралельний резонанс у випадку слабкої міри демпфування.
Найбільш характерними мережами з огляду на застосування СТК, у яких струми ввімкнення мають значні величини і спричиняють значні динамічні та електромагнітні збурення, є системи електропостачання потужних та надпотужних ДСП. Частота комутацій пічних трансформаторів визначається технологічним режимом виплавлення металу і може досягати 30…40 раз на добу. Дослідження виконано на машинній моделі реальної системи електропостачання, показаної на рис.11. Крім того, у цій системі електропостачання були здійснені експерименти, що дали змогу зафіксувати біля 50 процесів увімкнень пічного трансформатора. В результаті отримано характеристики процесів, що супроводжують ввімкнення.
Струми ввімкнення трансформаторів містять широкий спектр гармонік. Особливістю цього спектру є його зміна протягом часу згасання струму ввімкнення. На рис.12 наведена машинна осцилограма струму ввімкнення трансформатора і відповідні часові залежності амплітуд 1, 2, 3 гармонік цього струму, одержані в результаті аналізу Фур’є в послідовних періодах (так званого квазі-аналізу Фур’є). Звідси видно, що величини амплітуд окремих гармонік мають різний характер зміни з плином часу. Протягом часу згасання струму ввімкнення вони можуть в певні періоди спадати, а в інші – зростати. Тривалість таких періодів визначається загальним часом згасання струму ввімкнення. Потужність компенсації у цих мережах є такою, що резонансні частоти знаходяться в межах 2…8 гармонік, величини яких є суттєвими у струмі ввімкнення. У випадку виникнення тимчасового резонансу на певних частотах під час ввімкнення трансформатора відбувається перевантаження окремих фільтрів, а також можуть виникати перенапруги на шинах. Нехтуючи незначною різницею у формі струму, можна стверджувати, що амплітуда струму однозначно визначається амплітудою індукції, причому не має різниці, яким чином вона досягнута. Користуючись таким підходом, можемо вважати амплітуду струму ввімкнення у кожний період робочої частоти протягом перехідного процесу незалежною від передісторії. У роботі проаналізовано залежності гармонік струму ввімкнення пічного трансформатора у досліджуваній системі електропостачання як функції амплітуди струму ввімкнення, за якими можна прослідкувати як змінюються амплітуди окремих гармонік струму зі зміною амплітуди струму ввімкнення. З цих залежностей ясно видно, що в деяких режимах увімкнення максимальні амплітуди струмів окремих вищих гармонік можуть мати місце тільки через деякий час після початку ввімкнення, який визначається процесом згасання струму ввімкнення. На рис.13 наведені осцилограми ввімкнення пічного трансформатора у системі електропостачання зі схемою ФКК, наведеною на рис.11. Ілюстративність цих осцилограм полягає у тому, що на них виразно видно характер зміни струму та напруги другої гармоніки у колі фільтра цієї гармоніки. Як показали дослідження, ввімкнення пічного трансформатора у цій же системі електропостачання у випадку під’єднання до шин підстанції тільки КБ потужністю 30 МВА, що передбачалася для компенсації реактивної потужності як альтернативний варіант, призводить до перехідного паралельного резонансу на 6 гармоніці.
Дослідження системи електропостачання ДСП, обладнаної повітряними вимикачами виявило суттєві рівні перенапруг як на шинах підстанції, так і на стороні пічного трансформатора, котрий вимикається. Вимкнення пічного трансформатора супроводжується такими процесами як однофазні “зрізи” струмів у камерах вимикача, вимушені (віртуальні) одночасні обриви струмів у трьох фазах. Крім того, особливістю таких вимкнень є багатократні повторні пробиття міжконтактних проміжків вимикача, що породжує так зване явище “ескалації перенапруг”. В результаті модельних експериментів було встановлено:
• збільшення еквівалентних ємностей з обох сторін вимикача збільшує ймовірність трифазного одночасного віртуального обриву струмів через збільшення струмів повторних запалювань у першій фазі, що вимикається;
• покращення розривної здатності вимикача (більш крута вольт-секундна характеристика) за умови збільшення власних частот контурів може спричиняти суттєві рівні перенапруг при повторних запалюваннях, що у свою чергу підвищує ймовірність віртуальних трифазних обривів супроводжуючих струмів;
• зі збільшенням активного навантаження ДСП зменшується швидкість наростання напруги на контактах вимикача при повторних запалюваннях, що, у свою чергу, зменшує ймовірність самих запалювань і одночасних віртуальних обривів струмів;
• оскільки робочі струми печі змінюються у широких межах, то при заданих еквівалентних ємностях системи електропостачання можуть виявлятися такі співвідношення між параметрами контурів, які при даній вольт-секундній характеристиці вимикача будуть спричиняти “ескалацію” перенапруг під час вимкнення. Такі співвідношення у досліджуваній схемі спостерігаються при невеликих робочих струмах печі – (0,15…0,4) Iном.
Серед факторів, які визначають вимоги до конструкції та захистів обладнання СТК, особливе місце займають перехідні процеси, що супроводжують ввімкнення та вимкнення фільтрів СТК у нормальних експлуатаційних режимах мережі. Ці комутації можуть викликати значні перенапруги. Якщо вимкнення кола фільтра відбувається під час першого переходу струму вимкнення через нуль і вимикач витримує напругу відновлення, котра виникає на його контактах, то процес не супроводжується небезпечними перенапругами. Проте з виникненням повторних запалювань дуги в міжконтактних проміжках у колах фільтрів можуть виникати суттєво більші перенапруги та надструми ніж під час їх ввімкнення. Вимкнення окремих фільтрів ФКК, струми котрих містять різний спектр і величини гармонік, має свої особливості. Дослідженнями встановлено, що вміст гармонік у струмі вимкнення фільтра підвищує рівень перехідних перенапруг. Величина залишкової напруги залежить також від взаємного зсуву фаз між основною та вищою гармоніками струму фільтра. Найвищі рівні перенапруг спостерігаються, коли маємо близькі до нуля кути зсуву фаз. З ростом залишкової напруги на фазах фільтра у процесі вимкнення зростає напруга відновлення на контактах вимикача, викликаючи більшу ймовірність повторних запалювань і тим самим створюючи більш важкі умови вимкнення.
На рис.14 показані осцилограми координат режиму для випадку повторного запалювання дуги між контактами вимикача у процесі вимкнення фільтра другої гармоніки у досліджуваній схемі. Встановлено особливість, яка є загальною в цих умовах: якщо запалювання дуги у міжконтактному проміжку відбувається у фазі з максимальною напругою відновлення, то максимальні перенапруги спостерігаються на інших фазах. У табл.1 показані максимальні величини перенапруг на фільтрах, як функції вмісту гармоніки настроювання цього фільтра, під час його вимкнення з однократним повторним запалюванням міжконтактного проміжку першої фази. Видно, що величини перенапруг на обладнанні в цих умовах залежать від порядкового номера настроювання фільтра.
Таблиця 1
Залежність кратностей максимальних величин перенапруг на фільтрах
у схемі СТК (рис.11) від вмісту гармоніки настроювання
Вміст гармоніки Порядок фільтра
настроювання Ф2 Ф3 Ф5
0 5,08 4,51 4,28
25% 5,34 4,63 4,32
50% 5,71 4,82 4,39
100% 6,38 5,18 4,56
Примітка: Кратності визначені відносно амплітуди номінальної фазної напруги.
Звідси випливає, що у випадку одиничних повторних запалювань дуги в міжконтактних проміжках вимикачів, призначених для комутації фільтрів, на обладнанні можуть з’являтися недопустимі перенапруги. Ця особливість процесу вимагає встановлення додаткових засобів обмеження комутаційних перенапруг. У першу чергу це відноситься до фільтрів нижчих порядків.
Відомим способом захисту антипаралельної пари тиристорів від надмірних діючих напруг є використання їх природної властивості “самозахищатися” шляхом примусового вмикання одного з тиристорів під час виникнення перенапруги. За участю автора на вказаному принципі опрацьована система захисту ТБ СТК від перенапруг. Показана методика координації ізоляції ТБ при використанні цього захисту та вибору його робочих характеристик. Проаналізовано процеси в мережі під час спрацювання захисту.
Загальною практикою в проектуванні ФКК для схем СТК, котрі призначені для тих чи інших мереж, є використання показників несинусоїдності усталених режимів та частотних властивостей системи, котрі необхідні для вибору потужностей та параметрів окремих фільтрів. Як показує досвід, комутаційні режими у деяких системах електропостачання часто викликають перевантаження фільтрів ФКК чи пробиття ізоляції їх окремих елементів. Результати дослідження комутаційних режимів підтверджують, що в процесі опрацювання схем ФКК особлива увага повинна бути звернута на дію перенапруг та надструмів, які діють на конденсаторні батареї та реактори фільтрів. З огляду на це, крім самих величин перехідних струмів та напруг, важливою є також їх тривалість та частота повторюваності. Досвід показує, що розрахунок тільки на значення допустимої імпульсної перенапруги злагоди не є достатньою умовою надійної експлуатації ізоляції фільтрових реакторів. Перенапруги певної тривалості, які за амплітудами є меншими від допустимої величини можуть створювати місцеві часткові розряди, що спричинюють прискорене старіння ізоляції. Це може призводити через деякий час до загального перекриття ізоляції від дещо нижчих перенапруг. Подібна картина складається з дією надструмів. Розрахунок теплової та динамічної стійкості фільтрового реактора при струмі короткого замикання, ще не вирішує проблеми надійної його експлуатації. Часто повторювані динамічні надструми викликають механічне “змучення” , що є причиною зниження часу експлуатації реактора. Ці явища послужили основою для окреслення допустимих величин перенапруг та надструмів сухих реакторів залежно від частоти їх повторюваності.
З огляду на повторюваність експлуатаційні режими системи електропостачання електродугової печі, що містить СТК, можна охарактеризувати наступним чином:
• усталений режим – протягом року;
• ввімкнення трансформаторів ДСП – 5…10 тис. на рік;
• ввімкнення фільтрів ФКК – до 1 тис. на рік;
• повторні запалювання дуги між контактами вимикачів ФКК – до 1 тис. на рік.
Перелічені режими є критичними в процесі визначення параметрів фільтрових реакторів та конденсаторних батарей, оскільки дають характерну інформацію про амплітуди струмів та напруг на елементах фільтрів і їх тривалість.
Для прикладу, в табл.2 наведені розрахункові параметри фільтрового реактора другої гармоніки, які необхідно забезпечити у досліджуваній системі електропостачання. Вони подані у порівнянні з традиційною методикою вибору.
Таблиця 2
Порівняльні параметри ФР2 у схемі СТК ( рис.11)
Методика розрахунку Розрахункова напруга, кВ Розрахунковий струм, кА Розрахунковий струм к.з., кА
Традиційна 9,4 0,38 1,2
З урахуванням комутаційних режимів 39,6* 0,38 5,0*
Примітка:*Розрахункові значення відповідають режиму ввімкнення пічного трансформатора.
Динамічні перенапруги відіграють важливу роль і в процесі вибору параметрів конденсаторних батарей ФКК. Проте надструми у фільтрах, що спостерігаються у можливих комутаційних режимах, як правило, є меншими від струмів взаємного розряду конденсаторів, на які вони розраховані. У зв’язку з цим визначальними є власне амплітуди і тривалості перенапруг, котрі діють на конденсаторні батареї ФКК в експлуатаційних режимах. Для прикладу, в табл.3 наведені порівняльні розрахункові параметри КБ фільтра другої гармоніки, отримані на основі згаданих підходів.
Таблиця 3
Порівняльні параметри КБ фільтра другої гармоніки ( рис.11)
Методика розрахунку Розрахункова
напруга, кВ Розрахунковий струм, кА Розрахункова потужність, МВА
Традиційна 32,8 0,38 37,1
З урахуванням
комутаційних режимів 48,7* 0,38 55,2
Примітка:*Розрахункове значення відповідає режиму ввімкнення пічного трансформатора.
Цей приклад показує, що потужність КБ фільтра другої гармоніки у схемі СТК, який працює в системі електропостачання потужної ДСП, повинна бути на 40…50% більшою, ніж її потужність, визначена з умови усталеного режиму. Як правило, визначальними при цьому є режими ввімкнення пічних трансформаторів.
Для аналізованої системи електропостачання виявилося, що критичними розрахунковими напругами для вибору КБ фільтрів третьої та п’ятої гармонік ФКК є розрахункові напруги усталеного режиму. Це означає, що за даних умов величини координат комутаційних режимів не мають впливу на вибір параметрів КБ цих фільтрів (на відміну від ФР).

В И С Н О В К И
У роботі опрацьовано методологію аналізу режимів електричних мереж та систем електропостачання неконвенційних навантажень з СТК, котра має важливе значення для електроенергетики і спрямована на створення системного підходу до проектування СТК у цих мережах. Вона охоплює принципи побудови систем регулювання, методи вибору обладнання та оцінки ефективності застосування СТК, машинну систему аналізу режимів мереж та систем електропостачання з СТК. Основні результати досліджень та рекомендації щодо їх використання можна узагальнити наступними положеннями.
1. На основі аналізу світового досвіду, який підтверджує широке застосування СТК в електричних мережах живлення потужних неконвенційних навантажень та їх економічні переваги над іншими засобами нормалізації режимів, показано, що проектування СТК носить індивідуальний характер і потребує ефективних методів аналізу та оцінки експлуатаційних режимів мереж з цими пристроями. На вирішення вказаної проблеми спрямовані наукові дослідження даної роботи.
2. Розвинуто і узагальнено теоретичні основи побудови систем регулювання статичних компенсаторів у системах електропостачання неконвенційних навантажень. Це створює основу для реалізації доцільних структур систем регулювання СТК і вибору типів давачів параметрів режиму відповідно до вимог компенсації.
3. Опрацьовано методи оцінки впливу СТК на електричні мережі, що дозволяють враховувати, на відміну від існуючих, дійсні характеристики СТК і особливості режимів самих мереж. Запропоновано способи вибору параметрів СТК в залежності від характеристик режимів електричних мереж з огляду на вимоги норм якості електроенергії.
4. Розроблено структуру машинної моделі для дослідження режимів електричної мережі з динамічним навантаженням, яка містить СТК. Створена можливість відтворювати дійсні характеристики силової схеми та регулятора СТК, а також враховувати динаміку зміни, несиметрію та нелінійність навантажень. Модель дозволяє здійснювати перевірку проектних рішень на принципово новій основі – визначати ефект компенсації в “адекватних” координатах, користуючись вимогами критеріїв норм якості електроенергії.
5. Розвинуто методологію дослідження процесів, що супроводжують замикання на землю в мережах з СТК. Встановлено характеристики та розроблено інженерні методи оцінки рівнів перенапруг на обладнанні СТК під час повторно-нестійких замикань на землю в приєднаній мережі.
6. Опрацьовано методику вибору оптимальних параметрів демпфуючих кіл для тиристорно-реакторних груп СТК і проаналізовано їх вплив на рівень перенапруг, що дозволяє вибирати доцільні схеми захисту.
7. Пояснено причини, встановлено умови існування та згасання субгармонічного резонансу, що викликається короткочасними замиканнями на землю у мережах з ізольованою нейтраллю. Запропоновано інженерний метод оцінки умов існування субгармонічного резонансу. Встановлено якісні та кількісні характеристики параметрів режиму субгармонічного резонансу, на основі яких розроблені пристрої захисту трансформаторів напруги у цих мережах.
8. Досліджено процеси ввімкнення/вимкнення трансформаторів у системах електропостачання з СТК і встановлено їх характеристики. Показано особливості гармонічних процесів при ввімкненнях трансформаторів у цих мережах та обгрунтовано необхідність врахування комутацій трансформаторів під час розроблення схем СТК.
9. Досліджено особливості вимкнення фільтрів СТК, встановлено залежності супроводжуючих перенапруг від характеристик вимикачів та несинусоїдності струмів фільтрів. Показана необхідність та порядок врахування характеристик комутаційних режимів систем електропостачання з СТК у процесі проектування схем ФКК та вибору комутуючих вимикачів, опрацювання засобів обмеження перенапруг.
10. Результати роботи знайшли застосування у практиці проектування, технічні рішення впроваджено в експлуатацію в діючі електричні мережі, що підтверджено відповідними документами. На силові схеми і структури систем регулювання СТК, схеми давачів параметрів режиму, схеми захистів та обмеження перенапруг і надструмів, розроблені за результатами досліджень дисертаційної роботи, отримано авторські свідоцтва та патенти.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Варецький Ю.О. Компенсація несиметрії статичними компенсаторами в мережах живлення змінних навантажень // Технічна електродинаміка. – 1998. – № 2. – С. 66-70.
2. Варецький Ю.О. Частотні характеристики статичних тиристорних компенсаторів // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. – 1997. – № 334. – С. 7-12.
3. Варецький Ю.О. Реактивна потужність – означення та компенсація // Фізичний збірник НТШ, т.3. – 1998. – С. 478-489.
4. Варецький Ю.О. Принципи регулювання статичних компенсаторів на основі миттєвих характеристик потужності // Вісник ДУ “Львівська політехніка” . – 1997. – № 301. – С. 68-72.
5. Варецький Ю.О. Параметри демпфуючих ланок тиристорно-реакторних кіл статичних компенсаторів // Технічна електродинаміка. – 1999. – № 1. – С. 35-39 .
6. Varetski J. Static VAR compensator for voltage control and network reliability improvement // Jakosc i uzytkowanie energii elektrycznej. – 1996. – № 2. – S. 51-55.
7. Varetski J., Ravlyk A., Koziol R., Biernat Z. Computer aided simulation of a static thyristor compensator in the fluctuating loads supply system // Jakosc i uzytkowanie energii elektrycznej. – 1998. – № 2. – S. 77-84.
8. Варецький Ю.О., Журахівський А.В. Регулювання СТК на шинах підстанції і втрати енергії в мережі // Вісник ДУ “Львівська політехніка”.Проблеми економії енергії. – 1999.- №2. – С.92-95.
9. Варецький Ю.О., Журахівський А.В., Кенс Ю.А., Равлик О.М., Бахор З.М., Романишин В.В. Субгармонічний резонанс в мережах 35 кВ // Технічна електродинаміка. – 1996. – № 5. – С. 54-58.
10. Варецький Ю.О., Бахор З.М. Перенапруги на тиристорах статичних компенсаторів при зовнішніх замиканнях на землю // Технічна електродинаміка. – 1995. – № 6. – С. 52-55.
11. Варецький Ю.О., Равлик О.М., Бахор З.М. Особливості моделювання процесів при замиканнях на землю у мережах з ізольованою нейтраллю 6-35 кВ // Технічна електродинаміка. – 1994. – № 3. – С. 61-63.
12. Варецкий Ю.Е., Гапанович В.Г., Жураховский А.В., Кенс Ю.А., Стряпан В.Н. Исследование бросков токов намагничивания сверхмощных ДСП // Техническая электродинамика. – 1990. – № 2. – С. 38 – 42.
13. Варецкий Ю.Е., Кенс Ю.А., Гапанович В.Г. Влияние несимметрии режима электродуговой печи на параметры компенсирующего устройства // Электрические сети и системы. – 1987. – № 23. – С. 120-126.
14. Варецкий Ю.Е., Жураховский А.В., Шелепетень Т.М. Статический тиристорный компенсатор для подстанций 110/35/10 кВ распределительных сетей // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1987. – № 213. – С. 7-12.
15. Варецкий Ю.Е., Кенс Ю.А., Гапанович В.Г. Быстродействующая фазная компенсация несимметричных нагрузок статическими компенсаторами // Техническая электродинамика. – 1987. – № 3. – С. 51-57.
16. Варецкий Ю.Е., Гапанович В.Г., Кенс Ю.А. Помехоустойчивость быстродействующих датчиков для регуляторов статических компенсаторов // Техническая электродинамика. – 1987. – № 4. – С. 95-99.
17. Варецкий Ю.Е., Гапанович В.Г., Кенс Ю.А. Датчики параметров регулирования статических тиристорных компенсаторов // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1986. – № 204. – С. 10-13.
18. Варецкий Ю.Е., Сегеда М.С. Характеристики тиристорно-реакторных цепей стати-ческих тиристорных компенсаторов // Техническая электродинамика. – 1986. – № 6. – С. 27-32.
19. Варецкий Ю.Е., Гапанович В.Г., Кенс Ю.А. Принципы построения быстродействующего регулятора СТК // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1985. – № 194. – С.22-25.
20. Варецкий Ю.Е., Перхач В.С., Коган М.С., Шпак Я.Ф. Разработка и проектирование статического компенсатора с комплексным использованием оборудования // Электрические сети и системы. – 1983. – № 19. – С.40-43.
21. Варецкий Ю.Е., Шелепетень Т.М., Максимович И.Н. Некоторые результаты пусковых испытаний статического компенсатора с тиристорным регулированием // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1983. – № 174. – С. 33-37.
22. Варецкий Ю.Е., Кидыба В.П. О флуктуациях частотной характеристики сети с уста-новкой статического компенсатора // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1982. – № 159. – С. 14-17.
23. Варецкий Ю.Е., Жураховский А.В., Перхач В.С., Данилюк А.В., Сегеда М.С., Розкладай С.М., Шпак Я.Ф. Разработка и исследование схемы статического тиристорного компенсатора для Нововолынской подстанции // Энергетика и электрификация. – 1986. – № 1.- С. 35-37.
24. Веников В.А., Карташов И.И., Варецкий Ю.Е., Перхач В.С. Действующие статические источники реактивной мощности в электрических системах // Межвед. сб. тр. “Оптимизация режимов энергетических систем”. М.: Моск. энерг. ин-тут. – 1984. – № 41. – С. 104-113.
25. Журахівський А.В., Варецький Ю.О., Бахор З.М. Підвищення ефективності статичних тиристорних компенсаторів в електричних мережах // Энергетика и электрификация. – 1995. – № 5. – С. 15-17.
26. Жураховский А.В., Варецкий Ю.Е., Шелепетень Т.М., Шпак Я.Ф., Петканич В.Ф., Шеремета З.К. Опытно-промышленная установка статического компенсатора // Энергетика и электрификация. – 1983. – № 1. – С.34-36.
27. Журахівський А.В., Бахор З.М., Варецький Ю.О., Равлик О.М. Вплив трансформаторів напруги на кратність перенапруг при замиканнях на землю у мережах з ізольованою нейтраллю // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. – 1997. – № 334. – С. 33-38.
28. Енин В.Т., Варецкий Ю.Е. Оценка эффективности применения компенсации реактивной мощности дуговых сталеплавильных печей быстродействующими ИРМ // Вестн. Львов. политехн. ин-та. – 1982. – № 159. – С.34-38.
29. Перхач В.С., Харченко В.А., Варецкий Ю.Е., Гудым В.И. Моделирование квазистационарных электромагнитных процессов системы электроснабжения дуговой печи с конденсаторной батареей // Техническая электродинамика. – 1986. – № 6. – С. 50-55.
30. Перхач В.С., Сегеда М.С., Варецький Ю.О. Розрахунок струмів короткого замикання та неповнофазних режимів електроенергетичних систем у фазних координатах методом контурних струмів // Технічна електродинаміка. – 1993. – № 4. – С. 67-68.
31. А.с. № 1198646. СССР. Система электроснабжения / Ю.Е.Варецкий, Ю.А.Кенс, В.Г.Гапанович. – Опубл. 15.12.85, БИ № 46. – 11 с.
32. А.с. № 1275641. СССР. Система электропитания нагрузки / Ю.Е.Варецкий, М.С.Сегеда, Ю.А.Кенс. – Опубл. 07.12.86, БИ № 45. – 5 с.
33. А.с. № 1515253. СССР. Статический тиристорный компенсатор / Ю.Е.Варецкий, М.С.Сегеда. – Опубл. 15.10.89, БИ № 38. – 4 с.
34. А.с. № 1614139. СССР. Способ управления системой электроснабжения сталеплавильной печи / Ю.Е. Варецкий, В.Г. Гапанович, Ю.А. Кенс, В.Н. Стряпан, В.А. Харченко, В.И. Дрогин, В.Н. Курлыкин, А.П. Татаров. – Опубл. 15.12.90, БИ № 46. – 3 с.
35. Пат. № 2004042. Россия. Подстанция переменного тока / Ю.Е. Варецкий, А.В.Жураховский, З.М. Бахор. – Опубл. 30.11.93, БИ № 43-44. – 4 с.
36. Пат. № 2293. Україна. Система регулювання статичного тиристорного компенсатора / Ю.О.Варецький, Ю.А. Кенс, В.Г. Гапанович. – Опубл. 26.12.94, Бюл. № 5-1. – 6 с.
37. Пат. № 2015602. Россия. Система регулирования статического тиристорного компенсатора / Ю.Е.Варецкий, В.Г. Гапанович, Ю.А. Кенс. – Опубл. 30.06.94, БИ № 12.- 5 с.
38. Пат. № 24018. Україна. Підстанція змінного струму / Ю.О. Варецький, А.В. Жура-хівський, З.М. Бахор. – Опубл.31.08.98, Бюл. № 4. – 4 с.
39. А.с. № 1091273. СССР. Регулятор статического компенсатора / Ю.А. Кенс, Ю.Е. Варец-кий. – Опубл. 07.05.84, БИ № 17. – 8 с.
40. А.с. № 1205039. СССР. Быстродействующий датчик составляющих тока / Ю.А. Кенс, В.Г.Гапанович, Ю.Е. Варецкий. – Опубл. 15.01.86, БИ № 2. – 6 с.
41. А.с. № 1385083. СССР. Датчик активной составляющей тока / Ю.А. Кенс, В.Г. Гапа-нович, Ю.Е. Bарецкий. – Опубл. 30.03.88, БИ № 12. – 6 с.
42. А.с. № 1559438. СССР. Система электроснабжения дуговой сталепла-вильной печи / Ю.А.Кенс, В.Г.Гапанович, Ю.Е.Варецкий, М.С.Сегеда, В.А.Харченко, В.И.Дрогин, А.П.Татаров, В.Н.Курлыкин. – Опубл. 23.04.90, БИ № 15. – 3 с.
43. А.с. № 1649687. СССР. Система электроснабжения дуговой сталепла-вильной печи / В.Г.Гапанович, Ю.Е.Варецкий, Ю.А.Кенс, А.М.Равлик, В.И.Дрогин, В.Н.Курлыкин, А.П.Татаров. – Опубл. 15.05.91, БИ № 18. – 3 с.
44. Пат. № 17170А. Україна. Пристрій захисту трансформаторів напруги від пошкоджень при ферорезонансних процесах у мережах з ізольованою нейтраллю / А.В. Журахівський, Ю.А. Кенс, Ю.О. Bарецький, З.М. Бахор, О.Л. Сторчун, В.В. Романишин. – Опубл.31.10.1997, Бюл. № 5. – 4 с.
45. Varetski J. Damping circuits for FC/TCR systems // Proc. of I Int. Conf. On Safe Power Electronic Systems. – Warsaw (Poland). – 1998. – P.189-196.
46. Varetski J. Transient overvoltages on SVC equipment due to earth faults // Proc. of I Int. Conf. “Elektroenergetika ‘ 98 “. – Koљice (Slovak Republic). – 1998. – P.95-97.
47. Varetski J., Bachor Z. On conditions of existing and suppressing subharmonic oscillation in ungrounded networks // Proc. of XV Int. Conf. ” Electromagnetic phenomena in nonlinear circuits”. – Liege (Belgium). – 1998. – P.257-260.
48. Varetski J., Pastuh O. SVC control characteristics in network power losses planning // Proc. of IV Sc. Conf. ” Prognozowanie w elektroenergetyce”. – Czestochowa (Poland), – 1998. – P.167-172.
49. Varetski J., Jurahovski A., Kens J., Ravlyk A. Influence of load current distortion on SVC control efficiency // Proc. of 4 Int. Conf. “Electric power quality and utilization”. – Cracow (Poland). – 1997. – P.457-461.
50. Varetski J., Bachor Z. SVC for traction load supply network // Proc. of 4 Int. Conf. “Electric power quality and utilization”. – Cracow (Poland). – 1997. – P.463-467.
51. Varetski J., Bachor Z., Ravlyk A. Subharmonic resonance in 35 kV networks // Proc. of XIV Int. Conf. “Electromagnetic phenomena in nonlinear circuits”. – Poznan (Poland). – 1996. – P.187-192.
52. Varetski J., Bachor Z., Ravlyk A. Transients in 10-35 kV electric networks with ungrounded neutrals under earth faults // Proc of 7 Int. Symp. “Short circuit currents in power systems”. – Warsaw (Poland). – 1996. – P.1.20.1-1.20.4.
53. Varetski J., Jurahovski A. Economic perfomances of dynamic VAR compensation in network planning // Proc. of III Sc. Conf. ” Prognozowanie w elektroenergetyce”. – Czestochowa (Poland). – 1996. – P.109-112.
54. Varetski J., Jurahovski A. Static thyristor compensator for mountain networks // Proc. of III Sc. Conf. “Energetyka przyszlosci: Tendencje, kierynki, metody”. – Czestochowa (Poland). – 1995. – P.165-169.
55. Varetski J., Segeda M. Short circuit currents solution for nonlinear assymmetric electrical networks // Proc. of 6 Int. Symp. ” Short circuit currents in power systems”. – Liege (Belgium). – 1994. – P.1.39.1-1.39.4.
56. Варецький Ю.О., Равлик О.М., Гречин Т.М. Машинний аналіз електричних мереж з пристроями компенсації реактивної потужності // Праці Міжн. н/т конф. присвяченій 150-літтю з дня нар. І.Пулюя. – Львів. – 1995. – C.268-270.
57. Варецький Ю.О., Равлик О.М. Машинні моделі регуляторів статичних тиристорних компенсаторів // Праці 1 Міжн. конф. “Математичне моделювання в електротехніці й електроенергетиці”. – Львів. – 1995. – C.251-252.
58. Varetski J., Jurahovski A., Kens J. The design reguirements and experience of multipurpose static thyristor compensator for 110 kV network // Proc. of 9 Power Systems Conf., Vol.2. – St.Peterburg(Russia). – 1994. – C.595-602.
59. Варецький Ю.О., Журахівський А.В. Застосування статичного тиристорного компенсатора на тягових підстанціях відкритої копальні // Труд? III Междунар. научной конф. “Эффективность и качество электроснабжения промышленных предприятий”. – Мариуполь. – 1994. – C.296-298.
Варецький Ю.О. Режими електричних мереж та систем електропостачання зі статичними тиристорними компенсаторами ( методологія аналізу ). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.14.02 – електричні станції, мережі і системи. – Державний університет “Львівська політехніка”, Львів, 1999.
Дисертацію присвячено проблемам функціонування та дослідження електричних мереж та систем електропостачання зі статичними тиристорними компенсаторами, що призначені для живлення потужних навантажень промислового, сільсько-господарського та комунального призначення. В дисертації розвитуто методологію дослідження таких мереж, запропоновано та теоретично обгрунтовано нові способи оцінки ефективності застосування СТК, вперше досліджено та пояснено деякі процеси, що супроводжують експлуатаційні режими цих мереж. Запропоновано методи вибору обладнання СТК, які враховують параметри цих режимів і дозволяють суттєво підвищити надійнісь експлуатації мережі в цілому. Основні результати роботи впроводжено в практику експлуатації та проектування.
Ключові слова: електрична мережа, статичний тиристорний компенсатор, якість електроенергії, машинне моделювання, перехідні процеси.
Varetsky Y.O. Performances of electrical networks and power supply systems with static thyristor compensators ( analysis methodology ). – Manuscript.
Thesis for a Science Doctor’s degree by specialty 05.14.02 – еlectrical plants, networks and systems. – State University “Lvivska Polytechnica”, Lviv, 1999.
The dissertation is devoted to problems of operation and investigation of electrical networks which contain static thyristor compensators and are used for electrical supply of high power industrial, rural and public utility loads. The dissertation develops an investigation technique of the networks. There are proposed new methods of static thyristor compensators efficiency evaluations and theoretical verification is made, there are firstly investigated and cleared some processes, which take place in operation conditions of the networks. There are proposed approaches to selecting the static thyristor compensators equipment considering the operation condition measures. The approaches allow to improve the whole network operation reliability significantly. The basic results of the work have been commissioned into operation and designing practice.
Key words: electrical network, static thyristor compensator, electric power quality, computer aided modeling, transients.
Варецкий Ю.Е. Режимы электрических сетей и систем электроснабжения, содержащих статические тиристорные компенсаторы ( методология анализа ). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.14.02 – электрические станции, сети и системы. – Государственный университет “Львивська политэхника”, Львов, 1999.
Диссертация посвящена проблемам функционирования и исследования электрических сетей и систем электроснабжения, содержащих статические тиристорные компенсаторы (СТК) и предназначенных для электроснабжения мощных нагрузок промышленного, сельскохозяйственного и комунального назначения. В диссертации развита методология исследования таких сетей, предложены и теоретически обоснованы новые способы оценки эффективности применения СТК, впервые исследованы и объяснены некоторые процессы, сопровождающие эксплуатационные режимы таких сетей.
Произведен анализ опыта применения СТК в электрических сетях и системах электроснабжения с различными типами нагрузок. Сформулированы требования к силовым схемам и системам регулирования СТК. Показано, что СТК должны разрабатываться с учетом индивидуальных требований в зависимости от условий применения.
Осуществлен анализ основных теорий мощности и подходов к описанию энергетических процессов в нелинейных трехфазных электрических цепях с точки зрения вопросов компенсации. На основе обобщенного подхода получены уравнения компенсации в различных координатных базисах. Это позволяет сформулировать алгоритмы регулирования статических компенсаторов для различных сетей и требований компенсации.
Предложены методы оценки влияния СТК на колебания реактивной мощности и напряжения, уровень переменной несимметрии в системе электроснабжения. Обоснована необходимость применения рассмотренных алгоритмов регулирования СТК для получения желательных характеристик режимов. Анализируется влияние условий регулирования СТК в электричеcкой сети на уровень потерь активной мощности.
Разработаны математические модели быстродействующих систем регулирования СТК. На машинной модели системы электроснабжения быстроизменяющейся несимметричной нагрузки, содержащей СТК, исследованы различные структуры систем регулирования СТК и датчики параметров регулирования. Получены частотные характеристики СТК для этих случаев, которые отражают эффективность подавления колебаний напряжения в исследуемой системе на различных частотах изменения нагрузки. Предложенные модели могут быть использованы для адекватной оценки эффективности применения СТК заданного типа в любой рассматриваемой системе электроснабжения с присущим ей характером изменений нагрузки. В отличии от упрощенных оценок такой подход позволяет учесть все особенности СТК и изменений нагрузки. В свою очередь, частотные характеристики СТК, полученные на такой модели и более точно отражающие как свойства конкретной схемы так и особенности ее регулятора, могут быть использованы в проектных оценках эффективности использования этого типа СТК в заданной системе электроснабжения.
Особое место при разработке схем СТК уделяется исследованию перенапряжений, воздействующих на его оборудование в эксплуатационных режимах. Одним из наиболее опасных источников внешних перенапряжений являются однофазные замыкания на землю в электрической сети с изолированной нейтралью, присоединенной к общим с СТК шинам подстанции. В работе осуществлены исследования процессов при замыканиях на землю на машинной модели указанной электрической сети, содержащей СТК. Показано влияние параметров сети, а также параметров и конструкции СТК на уровень перенапряжений на тиристорах и фильтровых реакторах при замыканиях на землю в сети. В результате исследований созданы упрощенные модели оценки перенапряжений на оборудовании СТК в различных условиях применения.
Осуществлено исследование субгармонического резонанса, возникающего при замыканиях на землю в электрической сети с изолированной нейтралью, и показано его влияние на режим работы СТК. Даны объяснение физической картины процесса и характеристика параметров режима сети в этих условиях, позволяющие идентифицировать его и осуществить выполнение соответствующей защиты. Разработана методика оценки условий возникновения и существования субгармонического резонанса.
Важным условием обеспечения длительной и надежной эксплуатации СТК в системах электроснабжения различного назначения является правильный учет характеристик переходных процессов, возникающих в режимах эксплуатационных переключений. К ним в первую очередь следует отнести включения/отключения трансформаторов в системе электроснабжения, фильтровых цепей СТК, мощных асинхронных двигателей. На разработанных машинных моделях в работе осуществлено исследование этих режимов. Показаны их особенности именно в системах электроснабжения с СТК и проанализированы факторы, влияющие на характеристики переходных процессов. Предложены методы выбора оборудования СТК, учитывающие параметры этих режимов и позволяющие существенно повысить надежность эксплуатации сети в целом. Основные результаты работы внедрены в практику эксплуатации и проектирования, технические решения запатентованы.
Ключевые слова: электрическая сеть, статический тиристорный компенсатор, качество электроэнергии, машинное моделирование, переходные процессы.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020