.

Психосоматичні порушення у вагітних з загрозою переривання вагітності, які страждали безпліддям (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 3584
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

ТАРАСЮК ОЛЕНА КОСТЯНТИНІВНА

УДК: 616.891:618.3:618.179-084:577.1:615.015

Психосоматичні порушення у вагітних з загрозою переривання вагітності,
які страждали безпліддям

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мазорчук Борис Федорович, Вінницький національний медичний університет
ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ліхачов Володимир Костянтинович, ВДНЗУ
“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, професор
кафедри акушерства та гінекології;

доктор медичних наук, професор Юзько Олександр Михайлович, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Захист відбудеться “25”березня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м.
Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м.
Вінниця, вул. Пирогова, 56).

Автореферат розісланий “22”лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор С.Д. Хіміч

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія вагітності і пологів займає провідне місце
серед факторів, що мають негативний вплив на здоров’я матері і дитини.
За даними ряду авторів, спостерігається зростання акушерської патології,
материнської та перинатальної захворюваності та смертності, що
пов’язують із впливом негативних соціально-економічних чинників,
погіршенням екологічної ситуації, масовою невротизацією населення (Гойда
Н.Г., 2005; Гордієнко С.М., 2005).

Стан репродуктивного здоров’я в Україні викликає особливе занепокоєння:
створилися несприятливі умови життя, які призвели до погіршення стану
психічного та соматичного здоров`я. А саме від стану репродуктивного
здоров`я залежить не лише рівень народжуваності, а й життєздатність
майбутніх поколінь (Бабич Т.Ю., 2005; Войтенко В.П., Кошель Н.М., 2005).

Невиношування вагітності – вагоме ускладнення, яке не дає реалізуватися
материнству багатьох жінок (Айламазян Э.К. и соавт., 2002; Чайка В.К. и
соавт., 2003). Частота цієї патології складає 15 – 20 % (Сидельникова
В.М., 2002, 2003; Коханевич Є.В. і співавт., 2001), вона ускладнюється
високим рівнем перинаталь-ної захворюваності і смертності (Шалина Р.И. и
соавт., 2004; Куріліна Т.В., 2006).

Безпліддя в шлюбі – важлива і достатньо складна сучасна медико –
соціальна проблема. За даними ВООЗ, останнє 10-річчя у всіх
високорозвинених країнах світу, поруч із низькою народжуваністю,
спостерігається збільшення числа безплід-них шлюбів. На сьогодні
небажане безпліддя стосується 10,0-15,0 % українських сімей, що у
кількісному вимірі становить близько 1 млн. безплідних подружніх пар в
Україні (Грищенко В.И. и соавт., 2002; Юзько О.М. та співавт., 2005).

Значні успіхи, досягнуті у діагностиці та лікуванні безпліддя жінок,
призвели до збільшення числа вагітностей та пологів у даного контингенту
хворих (Іванюта Л.І., 2001, 2002, 2005; Говоруха І.Т., 2005). Перебіг
вагітності, яка настала після лікування безпліддя, супроводжується
багатьма ускладненнями. Одним із найчастіших є загроза її переривання
(26,0 – 87,6 %) та невиношування (до 30,0 %) (Аржанова О.Н., 1999; Лысая
Т.Н. и соавт., 2002; Чернишова Л.Є., 2005). Тому ос-таннім часом на
Україні все більш актуальним стає питання профілактики невино-шування
вагітності у жінок, у яких вона настала після перенесеного безпліддя.

Вагітність є надзвичайно потужним емоційним чинником та істотно впливає
на всі психосоматичні складові життєдіяльності жінки (Долецкая Д.В. и
соавт., 2006; Мурашко О.А., 2004). Психологічні зміни, що виникають під
час розвитку ускладненої вагітності, викликають дизадаптацію, яка
підтримує та сприяє прогресуванню патологічних процесів в організмі
жінки (Могілевкіна І.О., 2006; Филиппова Г.Г., 2003).

Таким чином, усе це вказує на актуальність проблеми і спонукає до пошуку

нових заходів профілактики загрози переривання вагітності у жінок з
безпліддям в анамнезі, з врахуванням комплексу соціально-економічних
особливостей, гормонального фону та психологічного статусу.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота
є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства та
гінекології №1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.
Пирогова – “Клініко-математичний метод прогнозування, профілактики і
лікування деяких видів акушерської та гінекологічної патології внаслідок
впливу факторів зовнішнього середовища і виробництва” (№ держреєстрації
0196U004907).

Мета дослідження. Зниження рівня невиношування вагітності у жінок, які
страждали безпліддям, шляхом розробки комплексної системи заходів з
профілактики загрози переривання вагітності у них на основі поглибленого
вивчення соціально-психологічних особливостей, гормонального фону та
соматичного стану здоров`я.

Завдання дослідження:

Провести аналіз перебігу вагітності у жінок з невиношуванням для
визначення основних факторів ризику виникнення цієї патології.

Вивчити вплив на перебіг вагітності соціально-економічних чинників та
способу життя вагітних з фізіологічним перебігом та з загрозою її
переривання.

Визначити динамічні зміни біохімічних показників та рівня прогестерону
протягом всього періоду гестації у вагітних з безпліддям в анамнезі.

З’ясувати особливості психосоматичного стану жінок з фізіологічним
перебігом вагітності та вагітних, які перенесли безпліддя, для
визначення взаємозв’язку з виникненням у них загрози переривання
вагітності.

Розробити прогностичні моделі високого ризику невиношування вагітності у
жінок з безпліддям в анамнезі та запровадити індивідуальну комплексну
профілактику цієї патології у них.

Об`єкт дослідження – психосоматичний стан вагітної, соціально-економічні
чинники, гормональний статус при невиношуванні вагітності.

Предмет дослідження – вивчення особливостей соматичного статусу,
еко-номічних чинників та способу життя, динамічних психологічних та
біохімічних, у тому числі гормональних, змін при невиношуванні
вагітності та перенесеному без-плідді в анамнезі, а також розробка
способу профілактики невиношування вагітно-сті у жінок, які страждали
безпліддям, з врахуванням даних психологічного статусу.

Методи дослідження – загально-клінічні, соціально-медичні, психологічні,
лабораторні та інструментальні. Обробка результатів проводилась різними
статистично-математичними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлені медико-соціальні
та соціально-психологічні чинники ризику виникнення та розвитку

невиношування вагітності у жінок, які перенесли безпліддя.

Вперше встановлений вплив психологічних особливостей жінок, які
перенесли безпліддя в анамнезі, на перебіг у них вагітності та пологів.
Визначені шляхи індивідуальної психокорекції.

Створені та впроваджені в практику охорони здоров(я індивідуальні
прогностичні моделі розвитку невиношування вагітності у жінок з
безпліддям в анамнезі в залежності від їх соціально-психологічного
статусу та клініко-біологічних чинників.

Розроблена науково обґрунтована система заходів з комплексної
профілактики загрози переривання вагітності у жінок, які страждали
безпліддям в анамнезі, з урахуванням медико-соціального, психологічного
та лабораторного обстеження вагітних, починаючи з моменту постановки їх
на облік.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень створено та впроваджено в практику охорони здоров(я
індивідуальну систему прогнозування невиношування, що дозволяє визначати
ступінь ризику виникнення цієї патології в залежності від
клініко-біологічних, медико-соціальних та психологічних особливостей
вагітної, а також виділяти групи високого ризику по невиношуванню
вагітності. Розроблена методика комплексного ведення вагітності у жінок,
які перенесли безпліддя та профілактики невиношування у них, з
врахуванням соціально-психологічного та клініко-лабораторного
обстеження, з наступним проведенням індивідуальної медикаментозної та
психологічної корекції психоемоційного стану вагітної у кожному окремому
випадку, що знижує ризик ви-никнення загрози переривання вагітності та
покращує репродуктивне здоров’я жінок.

Методичні рекомендації, затверджені та рекомендовані до публікації
експертною комісією „Акушерство та гінекологія” АМН і МОЗ України
(протокол № 5 від 23.12.05 р.), впроваджені на кафедрі акушерства та
гінекології Івано-Франківського державного медичного університету, у
гінекологічному відділенні Ужгородської обласної клінічної лікарні,
жіночій консультації Полтавського міського клінічного пологового
будинку, міському клінічному пологовому будинку м. Чернівців і на
кафедрі акушерства та гінекології № 1 Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто вибрана тема, визначена
адекватна мета і розроблена програма досліджень, самостійно виконаний
пошук та аналіз літератури за темою дисертації, проведене обґрунтування
та планування роботи. Самостійно зібрана первинна інформація і
проведений її детальний аналіз. Особисто проведене вивчення
психологічного стану та результатів лабораторних (у тому числі
гормонального) та інструментальних досліджень вагітних з безпліддям в
анамнезі. Сформульований опитувальник по дослідженню соціальних
факторів у вагітних для прогнозування індивідуального ризику
невиношування вагітності, який впроваджений в практичній медицині у
вигляді методичних рекомендацій. Розроблена тактика ведення вагітності у
жінок, які перенесли безпліддя, для запобігання у них невиношування.
Статистична обробка отриманих даних, теоретичне узагальнення та
інтерпретація результатів дослідження проведені здобувачем самостійно.

Матеріали дисертації повністю відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднені на VІІІ університетській (ХХХХІ вузівській)
науково–практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця,
2004), науково-практичній конференції „Актуальні питання сучасного
акушерства” (Вінниця, 2004), ХХ, ХХІ та ХХІІ науково-практичних
конференціях Вищих медичних закладів освіти Вінницького регіону (2004,
2005, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні
питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю „Безпліддя. Реалії
та перспективи” (Чернівці, 2006), викладені у збірнику наукових праць,
затвердженому ВАК України „Актуальні проблеми акушерства і гінекології,
клінічної імунології та медичної генетики” (Луганськ, 2007), у
методичних рекомендаціях „Індивідуальна первинна профілактика
невиношування вагітності у жінок з різним соціальним статусом”, а також
на апробаційній раді Вінницького національного медичного університету
ім. М.І. Пирогова 20 червня 2007р. Теоретичні та практичні положення
дисертації включені до програм навчання та лекційних курсів для
студентів на кафедрі акушерства і гінекології №1 ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 11 наукових робіт: 5
статей у фахових наукових журналах та збірнику наукових праць,
затверджених ВАК України (з них 2 одноосібні), 3 статті та 2 тез у
збірках матеріалів науково-практичних конференцій; видані 1 методичні
рекомендації. Зміст проведеного дисертаційного дослідження відображено
в публікаціях повністю.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена державною мовою,
повний обсяг сягає 209 сторінок комп’ютерного тексту (з них 150 сторінок
основного тексту) і складається зі вступу, огляду літератури, описанням
матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, 7 додатків. Список використаних джерел літератури включає
285 робіт кирилицею та 28 латиницею. Дисертація ілюстрована 103
таблицями (29 в основному тексті), 14 ілюстраціями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Виконання поставленої мети та задач
дослідження проводилось у двох напрямках. Для вивчення впливу
клініко-анамнестичних, соціальних та психологічних чинників на
виникнення невиношування вагітності були проаналізовані результати
обстеження 608 вагітних, з яких 399 мали загрозу переривання даної
вагітності і 209 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.

Первинне обстеження 608 вагітних, вік яких складав 17-38 років,
проводили в термінах вагітності до 12 тижнів і воно включало комплексне
клініко-психологічне обстеження. В подальшому ці жінки були обстежені
також у ІІ та ІІІ триместрах вагітності, з інтервалом між психологічним
обстеженням не менше 2 тижнів. Таким чином, вагітні цієї групи були
комплексно обстежені протягом вагітності тричі.

Детально проаналізований перебіг вагітності і пологів у обстежених жінок
за даними медичної документації, враховуючи особливості перебігу
вагітності, наявність і характер акушерської та екстрагенітальної
патології в період гестації, тривалість, перебіг та ускладнення пологів,
обсяг медичної допомоги, що надавалась в пологах, стан плода протягом
всього перинатального періоду, особливості раннього післяпологового
періоду.

Клініко-лабораторне і психологічне дослідження проводили серед 199 жінок
з вилікуваним безпліддям, з них 87 вагітних основної групи та 112
вагітних групи порівняння. Вагітні основної групи отримували
запропонований комплекс профілактичних заходів, який включав
психологічну та медикаментозну корекцію, і був направлений на
попередження виникнення у них невиношування вагітності; група порівняння
мала традиційне ведення вагітності. Комітет з біоетики Вінницького
національного медичного університету ім. М.І. Пирогова встановив
(протокол № 12 від 13. 06. 2007 р.), що дослідження не суперечать
біоетичним нормам.

Всі жінки, які досліджувалися, перебували на обліку в зв’язку з
вагітністю в жіночій консультації № 1 м. Вінниці і вагітність у них
завершилась пологами або самовільним викиднем. В спеціально розроблену
анкету заносились дані проведеного комплексного соціально-медичного,
клініко-психологічного та лабораторних методів дослідження. Критеріями
для встановлення діагнозу невиношування вагітності були скарги, дані
анамнезу, результати загальноклінічних, кольпоцитологічних,
інструментальних, гормональних методів дослідження.

На основі отриманих даних проведено розробку системи прогнозування та
математичного моделювання невиношування вагітності для врахування у
розробці комплексу медико-соціальних заходів з первинної профілактики
ускладнень вагітності і пологів.

Необхідну кількість спостережень, яка забезпечувала репрезентативність
одержаних даних, було визначено за допомогою формули межової помилки.
Для вирішення питання щодо статистичної достовірності виявлених
розбіжностей враховували критерій відповідності Пірсона – (2. Вивчення
психологічного стану вагітних проводили тричі за вагітність – раз на
триместр такими тестами: СБОО (скорочений багатофакторний опитувальник
для дослідження особистості); тест МКВ (метод кольорових виборів),
варіант тесту Люшера; шкали реактивної та особистісної тривожності
Spilberger в модифікації Ханіна. Лабораторне та інструментальне
дослідження вагітних проводили згідно Наказів МОЗ України № 503 (від
28.12.2002 р.) і № 582 (від 15.12.03 р.); додатково раз на триместр
досліджували рівень прогестерону та показники гормональної
кольпоцитології. Математична обробка проводилась з використанням пакетів
програм обробки баз даних „FoxPro” і статистичних програм Mathcad 6.0,
Microsoft Word, Microsoft Exel.

Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі вікових
особливостей вияснили, що в групі жінок з невиношуванням вагітності
достовірно більша кількість (30,8 %) попадає в прогностично менш
сприятливі вікові групи до 18 років та понад 28 (р

B

046Z\?I?L

V

h

|

AE

E

E

i

?

$

B

p

O

O

O

O

O

-?uiiaUiii

O

O

&

hb>AB*

oessssssssssssssesssssssssssssssssssssssssse

Динамічне спостереження за психологічним станом вагітних з безпліддям в

анамнезі виявило, що при невиношуванні у них протягом всього періоду
вагітності зберігається прихована або соматизована депресія, з
переважанням тривожності та соматичних фіксацій. Динаміка психологічних
характеристик за даними МКВ також підтверджує ці дані. Аналіз динаміки
реактивної тривожності у жінок, які перенесли безпліддя, свідчить про
поступове наростання її рівня протягом всього періоду вагітності. У
вагітних, що перенесли безпліддя і мають ознаки невиношування, рівень
реактивної тривожності перевищує середній показник вже у ІІ триместрі
вагітності.

Таким чином, динамічні психологічні характеристики вказують на те, що
починаючи з ІІ триместру у вагітних з загрозою переривання вагітності
відбуваються негативні психологічні тенденції, які більше проявляються у
жінок з безпліддям в анамнезі: з’являються ознаки астенізації та
зростання показників депресії і посту-пове формування патологічного
психологічного стану з домінуванням соматичних фіксацій, вираженою
емоційною лабільністю. В ІІІ триместрі ці ознаки при поєднан-ні
безпліддя в анамнезі з невиношуванням даної вагітності стають більш
виражені.

Тому нами вирішено виробити тактику ведення вагітності у жінок, що пере-

несли безпліддя, яка включає комплексне обстеження та своєчасну
медикаментозну та психологічну корекцію виявлених патологічних станів
для попередження у них невиношування вагітності.

За анамнестичними та лабораторними даними жінки основної групи (87 осіб)
та групи порівняння (112 осіб), які перенесли безпліддя, були тотожними,
що дозволило їх порівнювати.

Жінкам основної групи, які перенесли безпліддя в анамнезі, проводилась
вироблена нами тактика ведення вагітності, згідно якої особливої уваги
вагітні заслуговували в критичні терміни вагітності – 8 – 12, 16 – 22,
26 – 28 та 32 – 34 тижні; профілактичні заходи були індивідуальними для
кожної жінки та комплексними, враховувались отримані результати
обстеження вагітної з моменту постановки її на облік по вагітності.

Розроблений нами комплекс заходів по профілактиці загрози викидня
включав: до 12 тижнів вагітності – лабораторні обстеження, з
обов`язковим гормональним (прогестерон), кольпоцитологічним та
психологічним обстеженням вагітної. Комплекс медикаментозних засобів в
цей період – спазмолітична терапія, вітамінотерапія та седативні
препарати. Для психологічної адаптації до вагітності

жінкам проводилися індивідуальні бесіди одразу після взяття на облік.

При виявленні відхилень у гормональному статусі та відсутності клінічних
проявів загрози переривання вагітності, а також нормальному УЗД
проводилась корекція гормональними препаратами: дуфастоном по 2 табл.
(20 мг) на добу, або утрожестаном по 100 – 200 мг всередину чи
вагінально.

У ІІ триместрі – повторний гормональний контроль та психологічне
обстеження. При встановлених психологічними методами відхиленнях
проводилась психокорекція, призначались заспокійливі засоби,
спазмолітики та полівітамінні (вітаміно-мінеральні) комплекси; при
зниженому рівні прогестерону та відсутності клінічних проявів загрози
переривання вагітності, підтверджених УЗД призначалися ті ж гормональні
препарати, в тих же дозуваннях, дуфастон – до 20 тижнів вагітності,
утрожестан інтравагінально. При запальному процесі в піхві проводилась
її санація місцевим препаратом, діючою речовиною якого є хлоргексидину
біглюконат (Гексикон).

У ІІІ триместрі – другий курс психокорекції після психологічного
тестування, спазмолітики та полівітаміни. Повторний контроль
прогестерону, при необхідності – утрожестан по 200 – 400 мг на добу до
34 тижня. При виявленні порушеного стану плода проводилась корекція.
Перед пологами – у жінок з запальним процесом піхви проводилась санація
вагінальними супозиторіями Гексикон – по одній на ніч 5 днів. Всі
вагітні пройшли психо-профілактичну підготовку до пологів у школі
безпечного материнства з 30 тижнів.

Психологічна корекція включала в себе раціональну психотерапію та
аутогенне тренування (за Шульцем).

Застосовуючи медикаментозні засоби, ми враховували фармакокінетику
препарату, відсутність тератогенної та ембріотоксичної дії, не
використовували тривалих курсів лікування, зважали на сумісність різних
препаратів.

Враховуючи встановлене нами провідне значення в профілактиці
невиношування вагітності у обстежених жінок психологічного стану
вагітних, на початку наводимо результати психокорекції у них

Після проведеної психокорекції в ІІ триместрі вагітності у повторному
психологічному обстеженні відображається адаптація вагітної до нових
соматичних відчуттів, спричинених вагітністю, а в групі порівняння
зберігалися тривожно-депресивні ознаки. Ознаки імпульсивності та
ригідності у жінок основної групи зміщуються більш інтенсивно, тоді як у
жінок групи порівняння зберігалися емоційна лабільність та психастенія.
За тестом МКВ серед жінок основної групи спостерігається поступове
зміщення кольорового вибору до типового вибору жінок з фізіологічною
вагітністю. Дослідження реактивної тривожності також підтверджують
зазначені тенденції, крім того серед жінок основної групи побільшало
вагітних з низьким рівнем тривожності до 9,2 % проти 1,8 % групи
порівняння (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020