ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ГУСЄВА ТЕТЯНА ПАВЛІВНА

УДК 159.954; 371.134; 80

Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю

19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук

Шандрук Сергій Костянтинович,

Галицький інститут імені
В’ячеслава

Чорновола, м. Тернопіль, проректор
з

навчальної та виховної роботи.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент

Самойлов Олександр Єжиєвич,

Юридична академія МВС України,

м. Дніпропетровськ, провідний
спеціаліст;

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Ілляшенко Тамара Дмитрівна,

Український науково-методичний
центр

практичної психології і соціальної
роботи

АПН і МОН України, м. Київ,
провідний

науковий співробітник.

Провідна установа: Прикарпатський національний університет,

кафедра педагогічної та вікової
психології,

Міністерство освіти і науки
України,

м. Івано-Франківськ.

Захист відбудеться “23” червня 2006 р. о 12.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і
психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,
вул. М.Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і
психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,
вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий “20” травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток творчої особистості
майбутніх фахівців у галузі освіти є актуальною проблемою сучасної
психолого-педагогічної науки і практики, оскільки від її вирішення
значною мірою залежить якість професійної підготовки і майбутньої
педагогічної діяльності студентів. Актуальність вирішення різних
аспектів даної проблеми, зокрема, дослідження психологічних засобів
розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю,
зумовлена тим, що навчальні заклади України на сучасному етапі розвитку
мають особливо гостру потребу в творчих мовленнєвих особистостях, які
усвідомлюють свою креативну суб’єктність і виявляють її у професійній
діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідженню
проблеми креативізації педагогічної освіти завжди надавалась належна
увага, зокрема, таким її аспектам, як підготовка студентів вищого
педагогічного навчального закладу до творчої професійної діяльності
(О.О.Абдулліна, Т.Д.Ілляшенко, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панок, В.А.Семиченко,
С.О.Сисоєва та ін.), формування творчої культури особистості педагога
(І.А.Зязюн, В.О.Кан-Калик, та ін.), визначення рис особистості творчого
вчителя (В.О.Лісовська, Н.В.Кичук та ін.).

Проблема творчості стала предметом вивчення для багатьох вітчизняних і
зарубіжних психологів. Особливості творчості, творчої діяльності і
особистості розкрито у працях Д.Б.Богоявленської, Е.Боно, В.М.Дружиніна,
І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, О.І.Кульчицької, О.М.Матюшкіна, В.О.Моляки,
В.Г.Панка, К.К.Платонова, Я.О.Пономарьова, В.В.Рибалки, Р.О.Семенової,
С.О.Сисоєвої, Б.М.Теплова, С.К.Шандрука та ін.

Дослідженню професійної діяльності педагога, спрямованої на розвиток
творчих можливостей учнів у навчально-виховному процесі, присвятили свої
праці В.І.Андрєєв, О.М.Ігнатович, Т.Д.Ілляшенко, Є.В.Єгорова,
І.В.Кукуленко-Лук’янець, Н.І.Литвинова, С.Д.Максименко, В.О.Моляко,
В.Ф.Моргун, Е.О.Помиткін, О.Є.Самойлов та ін.

На етапі входження української освіти у Болонський процес перед вищими
навчальними закладами постала важлива проблема впровадження
психологічних засобів розвитку креативності особистості у професійну
підготовку студентів. Ці засоби мають розвивати молоду людину як
мислячу, творчу особистість, здатну розв’язувати не лише навчальні, а й
життєві проблеми, а також полегшити самореалізацію молоді в соціальному
житті.

У психології та педагогіці накопичено значний фонд спеціальних методів
активізації творчої діяльності, що наведені у працях таких авторів, як
Г.С.Альтшуллер, А.В.Антонов, Г.Я.Буш, А.І.Гольдштейн, І.І.Ільясов,
А.Ф.Есаулов, Ю.М.Кулюткін, В.О.Моляко, Д.Пойа, А.І.Половінкін,
А.С.Япінь. Але немає адаптованого комплексу психологічних засобів
розвитку креативності особистості, який би враховував специфіку творчої
педагогічної діяльності вчителів філологічного профілю. Адже вони є не
тільки носіями мови, але й унікальними суб’єктами мовлення –
мовленнєвими особистостями, які здатні виконувати творчі мовленнєві дії.

Зазначене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження
“Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
пов’язане з проблемною темою НДР відділу психології трудової і
професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної
освіти АПН України на 2002-2004 рр.: “Розвиток психологічної культури
учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти” (РК №
0102U000399).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і
психології професійної освіти АПН України 27 грудня 2001 р., протокол
№11, та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології в Україні 27 березня 2002 р., протокол № 3.

Об’єкт: процес професійної підготовки майбутніх учителів філологічного
профілю.

Предмет дослідження: психологічні засоби розвитку креативності
особистості студентів-філологів в умовах професійної підготовки у вищих
педагогічних навчальних закладах.

Мета: теоретично обґрунтувати, розробити і експериментально перевірити
комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості
майбутніх учителів філологічного профілю як умови покращення їхньої
професійної підготовки.

Концептуальна ідея дослідження: теоретичне і експериментальне вивчення
психологічних засобів розвитку креативності особистості як складових
особистісного, комунікативно-креативного, підходу дозволяє відкрити нові
можливості для покращення професійної підготовки і праці майбутніх
учителів-філологів.

Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів-філологів –
це методи і прийоми формування здатності студентів філологічного профілю
до творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування.

Обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів-філологів передбачає диференціацію їх на такі
компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний,
креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний. Вони
зумовлюють розуміння особистості вчителя-філолога як такої, що здатна до
творчого мовленнєвого спілкування у професійній педагогічній діяльності.

Особистісний, комунікативно-креативний, підхід забезпечує розвиток і
саморозвиток студента-філолога, вияв його індивідуальних особливостей як
мовленнєвої особистості у професійній підготовці й творчій мовленнєвій
педагогічній діяльності, його ціннісних орієнтацій, потреб і мотивів,
творчих здібностей, тому що лише творчо мисляча, активна особистість,
яка вміє реалізовувати себе, свої здібності у соціально корисній
діяльності, зможе змінити своє життя і життя суспільства на краще.

Гіпотеза дослідження полягає у припущеннях, що:

1. Креативність особистості майбутніх учителів філологічного профілю
виявляється у здатності особистості до виконання творчих мовленнєвих дій
у педагогічний діяльності.

2. Формування у студентів-філологів у процесі фахової підготовки
здібностей до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності, що відповідає
специфіці їх майбутнього профілю, значною мірою забезпечується
психологічними засобами розвитку креативності– доцільними психологічними
методами і прийомами.

Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначено такі
завдання:

1. Здійснити теоретико-психологічний аналіз проблеми засобів розвитку
креативності особистості педагогів-філологів та визначити основні засади
методологічного підходу до дослідження проблеми.

2. Дослідити особливості прояву креативності у майбутніх учителів
філологічного профілю як їхньої здатності до творчої мовленнєвої
педагогічної діяльності.

3. Обґрунтувати психолого-педагогічну модель психологічних засобів
розвитку креативності особистості студентів-філологів в умовах
професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах.

4. Визначити, обґрунтувати і перевірити комплекс доцільних психологічних
методів і прийомів розвитку креативності особистості студентів-педагогів
філологічного профілю.

5. Обґрунтувати методичні рекомендації з впровадження комплексу
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх
учителів-філологів.

Методологічною основою дослідження є принципи психологічної науки –
детермінізму, єдності психіки і діяльності, відображення, розвитку
психіки, концепції розвитку особистості у професійній діяльності,
положення про сутність креативності, зв’язок інтелекту й творчих
здібностей, природу здібностей, закономірності розвитку творчої
особистості.

Теоретичну основу дослідження утворюють концептуальні положення
наукових досліджень проблем розвитку інтелектуальних і творчих
здібностей особистості (Дж.Гілфорд, В.Д.Дружинін, Г.С.Костюк,
К.К.Платонов, Б.М.Теплов та ін.); концептуальні ідеї
психолого-педагогічних досліджень проблеми формування творчої
особистості (Б.Г.Ананьєв, Д.Б.Богоявленська, Л.С.Виготський,
П.К.Енгельмейєр, В.І.Загвязинський, О.М.Ігнатович, В.О.Кан-Калик,
Н.І.Литвинова, О.М.Лук, А.Маслоу, С.Медник, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов,
В.В.Рибалка, С.О.Сисоєва, Є.П.Торранс, С.К.Шандрук); принципи
особистісного та особистісно орієнтованого підходу у професійній
підготовці учнівської молоді (М.В.Бастун, І.Д.Бех, Л.І.Божович, І.С.Кон,
Н.С.Лейтес, А.В.Петровський, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, О.Є.Самойлов,
З.Л.Становських, І.С.Якиманська та ін.);

— теоретичні і методичні засади психолого-педагогічної науки щодо
визначення творчих рис особистості вчителя (І.А.Зязюн, Н.В.Кичук,
В.О.Лісовська, М.М.Поташник та ін.), умов розвитку педагогічної
творчості (В.І.Загвязинський, С.О.Сисоєва та ін.).

Методи дослідження: у теоретичній частині — аналіз і узагальнення даних
наукових літературних джерел; у констатувальному експерименті –
спостереження, тестування, аналіз продуктів діяльності (письмові роботи,
твори), опитування; у формувальному експерименті – психологічний
тренінг, інтерпретаційні методи, методи статистичної обробки
результатів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося у три етапи протягом
2002-2005 рр.

Перший етап здійснювався у 2002-2003 рр. і був присвячений теоретичному
аналізу даних з означеної проблеми. Другий етап – констатувальний
експеримент – проводився у 2003-2004 рр. і був спрямований на
обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності
особистості майбутніх учителів-філологів як складових особистісного,
комунікативно-креативного, підходу. Третій етап тривав у 2004-2005 рр.,
протягом яких проводився формувальний експеримент, здійснювалася
обробка, узагальнення і впровадження результатів дослідження,
обґрунтовувалися методичні рекомендації.

Експериментальна база: Тернопільський експериментальний інститут
педагогічної освіти, Галицький інститут імені В’ячеслава Чорновола,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Дослідженням було охоплено 251 студент-філолог IV-V курсів вищих
педагогічних навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження: вперше методологічно обгрунтовано комплекс
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю на засадах особистісного,
комунікативно-креативного, підходу; удосконалено понятійний апарат
теорії розвитку креативності особистості; дістали подальшого розвитку
методи активізації творчої діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає: у визначенні специфіки
креативності майбутніх учителів філологічного профілю, що виявляється в
здатності особистості до творчої мовленнєвої педагогічної діяльності; в
уточненні комплексу психологічних засобів, які сприяють розвитку творчих
здібностей студентів-філологів; в обґрунтуванні психолого-педагогічної
моделі розвитку креативності майбутніх учителів у процесі їх професійної
підготовки і формуванні як творчої особистості.

Практичне значення полягає в розробці і впровадженні у професійну
підготовку майбутніх учителів філологічного профілю комплексу доцільних
психологічних методів і прийомів розвитку здатності студентів до творчої
мовленнєвої діяльності. На основі даних дисертаційного дослідження
розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих навчальних
закладів авторський спецкурс “Психологія креативності вчителя”.

Матеріали дослідження можна використати в роботі психологів, викладачів
вищих навчальних закладів з метою створення сприятливих умов для
навчання і виховання студентів-філологів і розвитку їх творчих
здібностей, що сприятиме успішному професійному становленню майбутніх
учителів філологічного профілю.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховному процесі вищих
навчальних закладів – Тернопільського експериментального інституту
педагогічної освіти (довідка № 151 від 15 листопада 2005 року),
Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола (довідка № 97/01 від 6
грудня 2005 року) та Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича (довідка № 17-14/2844 від 21 грудня 2005 року).

Особистий внесок автора полягає в узагальненні теоретичних даних та
обгрунтуванні концептуальних положень дисертаційного дослідження;
визначенні особистісного, комунікативно-креативного, підходу у
професійній підготовці майбутніх учителів філологічного профілю;
виявленні психологічних особливостей розвитку креативності; розробці
засобів розвитку здатності студентів-філологів до творчої мовленнєвої
педагогічної діяльності.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалися
теоретичним обґрунтуванням вихідних концептуальних положень, комплексним
аналізом методологічних позицій, адекватністю застосованих методів меті
та завданням дослідження, статистичною обробкою експериментальних даних,
їх кількісним і якісним аналізом.

На захист виносяться:

Положення про особистісний, комунікативно-креативний, підхід у вивченні
психологічних засобів розвитку креативності особистості
студента-філолога.

Психолого-педагогічна модель психологічних засобів розвитку креативності
особистості майбутніх учителів філологічного профілю.

3. Обґрунтування комплексу психологічних засобів розвитку креативності
особистості студентів-філологів в умовах професійної підготовки у вищих
педагогічних навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та
виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і
практика особистісно-орієнтованої освіти” (8-10 квітня 2003 р.,
м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Використання психолого-педагогічних технологій у підготовці практичних
психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу” (12-13 травня
2004 року, м. Чернівці); звітних науково-практичних конференціях
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
(2002-2005 рр., м. Київ); на засіданнях відділу психології трудової і
професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної
освіти АПН України, засіданнях кафедри психології Тернопільського
експериментального інституту педагогічної освіти.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в 10
публікаціях (з них – 9 одноосібних), у тому числі: 3 статті у фахових
виданнях, рекомендованих вак україни, 2 статті у збірниках доповідей
конференцій, 5 – методичні посібники і рекомендації.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку
використаних джерел (268 найменувань, з них — 10 іноземною мовою), 3
додатків (51 сторінка). Робота містить 15 таблиць на 8 сторінках та 6
рисунків на 4 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 261 сторінка,
основна її частина займає 187 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, визначено
об’єкт дослідження, його предмет, мету і завдання, сформульовано
гіпотезу, викладено методологічні і теоретичні засади дисертаційного
дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне
значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження
здобутих результатів, визначено їх вірогідність; описано етапи
дослідження, названо його методи та експериментальну базу.

У першому розділі „Теоретико-психологічний аналіз проблеми засобів
розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю”
представлені результати теоретичного аналізу психолого-педагогічних
даних з проблеми засобів розвитку креативності студентів-філологів,
зокрема, розкривається поняття креативності майбутніх учителів-філологів
як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності і творчого
мовленнєвого спілкування, характеризуються психологічні аспекти
підготовки майбутніх учителів до творчої діяльності, обґрунтовується
доцільність використання методологічного підходу до вивчення
психологічних засобів активізації творчої діяльності особистості
студентів-філологів.

У першому підрозділі “Проблема засобів розвитку креативності вчителів-
філологів як здатності їх особистості до творчої мовленнєвої
педагогічної діяльності” обґрунтовано розуміння креативності майбутніх
учителів як здатності особистості до творчої мовленнєвої діяльності,
розглянуто ряд методів активізації творчої діяльності, які доцільно
використовувати в процесі розвитку творчого потенціалу у
студентів-філологів вищих педагогічних навчальних закладів.

Конкретним науковим підґрунтям дослідження стали філософські,
педагогічні та психологічні дані, що розкривають сутність поняття
“креативність особистості вчителя” через висвітлення психологічних
питань проблеми розвитку інтелектуальних і творчих здібностей
особистості (В.І.Андрєєв, Е.Боно, М.Волах, Дж.Гілфорд, В.Д.Дружинін,
О.І.Кульчицька, О.М.Матюшкін, В.А.Роменець, Р.Стернберг, Б.М.Теплов та
інші); психолого-педагогічних аспектів проблеми формування творчої
особистості (М.М.Гнатко, Д.Б.Богоявленська, Г.С.Костюк, О.Н.Лук,
С.Медник, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, В.В.Рибалка, Д.Саймонтон,
С.О.Сисоєва, Є.Торранс, С.К.Шандрук та інші).

На підставі теоретичного аналізу відповідних психологічних концепцій
виокремлено низку аспектів проблеми психологічних засобів розвитку
креативності майбутніх учителів філологічного профілю; проаналізовані
психологічні засоби активізації творчої діяльності особистості майбутніх
учителів філологічного профілю, що вивчались у працях таких авторів, як
Г.С.Альтшуллер, А.В.Антонов, Г.Я.Буш, А.І.Гольдштейн, І.І.Ільясов,
А.Ф.Есаулов, Ю.М.Кулюткін, В.О.Моляко, Д.Пойа, А.І.Половінкін,
А.С.Япінь, та систематизовані В.В.Рибалкою. Водночас, на сучасному етапі
проблема розвитку креативності вчителів філологічного профілю передбачає
проведення більш глибоких досліджень, спрямованих на визначення саме
психологічних засобів формування здатності особистості
студентів-філологів до творчої мовленнєвої діяльності і творчого
педагогічного спілкування.

Таким чином, формування в студентів-педагогів здатності до творчої
мовленнєвої діяльності вимагає використання спеціального комплексу
психологічних засобів розвитку креативності особистості у професійній
підготовці майбутніх учителів за філологічним профілем. Даний комплекс
повинен містити психологічні засоби, спрямовані на якомога повніше
охоплення різних сторін мовленнєвої особистості – комунікативної,
мотиваційної, характерологічної, рефлексивної, інтелектуальної та
психофізіологічної, а також враховувати індивідуальну специфіку розвитку
креативності особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Мовлення, мовленнєві функції, мовленнєва
діяльність і креативність особистості майбутнього вчителя філологічного
профілю” акцентується увага на особливостях мовлення, мовленнєвих
функцій і мовленнєвої діяльності як умов прояву креативності особистості
майбутнього вчителя філологічного профілю.

У проблематиці, яка стосується характеристики і взаємодії різних
чинників, що сприяють успішному розвитку професійного мовлення у
студента, визначальними є погляди Л.С.Виготського, І.А.Зязюна,
О.В.Киричука, О.М.Леонтьєва, В.А.Семиченко та ін., які вказують на
об’єктивну потребу й можливість формування цього важливого компонента
педагогічної майстерності. Особливо це стосується учителів філологічного
профілю, тому що педагог-філолог повинен бути мовленнєвою особистістю.

Творча мовленнєва особистість – це людина, що розглядається з точки зору
її здатності виконувати творчі мовленнєві дії. Говорячи про творчу
мовленнєву особистість студентів-філологів, ми торкаємося однієї з
граней творчої особистості, тієї, що вказує на їх ставлення до мови,
готовність до творчої педагогічної діяльності. Зважаючи на це,
організація творчої мовленнєвої діяльності особистості майбутніх
учителів філологічного профілю повинна передбачати засвоєння студентами
знань про мову і мовлення, набуття власного мовленнєвого творчого
досвіду, спрямованість їх особистості до креативності під час оволодіння
такими мовленнєвими функціями: контактною, інформаційною, спонукальною,
координаційною, пізнавальною, емотивною, функціями встановлення відносин
і здійснення впливу.

Отже, творча мовленнєва діяльність особистості учителів-філологів
передбачає спрямованість студентів-педагогів на творчу комунікативну
поведінку і творчу педагогічну діяльність, набуття ними нових знань та
їх використання у майбутній професійній творчій діяльності, постановку і
реалізацію творчих мовленнєвих цілей, результат комунікативної
педагогічної діяльності, творчі емпатійні емоційно-почуттєві переживання
комунікативних творчих ситуацій. Все це зумовлює виділення компонентів
творчої мовленнєвої діяльності (мотиваційного, інтелектуального,
цільового, продуктивного, емоційного), що є основою для розробки
комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю.

У третьому підрозділі “Методологічний підхід до вивчення психологічних
засобів активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів”
обґрунтовано особистісний, комунікативно-креативний, підхід. Так, аналіз
наукових положень особистісного та особистісно орієнтованого підходів і
технологій (Б.Г.Ананьєв, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк,
А.В.Петровський, К.К.Платонов, С.І.Подмазін, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка,
С.К.Шандрук, І.С.Якиманської та ін.), а також теоретичних і методичних
засад психолого-педагогічної науки щодо визначення креативності
особистості вчителя і умов розвитку педагогічної творчості (І.А.Зязюн,
Н.В.Кичук, В.О.Лісовська, С.Д.Максименко, О.Є.Самойлов, С.О.Сисоєва та
ін.) стало основою для розробки особистісного,
комунікативно-креативного, підходу, сутність котрого полягає в
розумінні, виявленні, актуалізації та розвитку творчої мовленнєвої
особистості як цілісної системи властивостей, що забезпечують її
креативність у педагогічній діяльності.

Визначено основні положення особистісного, комунікативно-креативного,
підходу:

Креативна особистість виступає цілісним суб’єктом творчої мовленнєвої
діяльності, джерелом комунікативної креативності студента-філолога, в
якому однаково важливі і мотиваційно-креативні, і когнітивно-креативні,
і креативно-цільові, і вербально-продуктивні, і емоційно-креативні
компоненти єдиного комплексу психологічних засобів креативності
майбутніх учителів-філологів.

Професійна підготовка майбутніх учителів філологічного профілю є,
насамперед, підготовкою до творчої мовленнєвої діяльності і творчого
мовленнєвого спілкування, що передбачає використання комплексу
психологічних засобів, спрямованих на творчу самоактуалізацію таких
компонентів педагогічної діяльності як мотиваційний, інтелектуальний,
цільовий, продуктивний, емоційний.

Комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості
майбутніх учителів філологічного профілю повинен містити доцільні
психологічні методи і прийоми, спрямовані на розвиток здатності
особистості студентів-філологів до творчого мовленнєвого спілкування і
усіх зазначених вище компонентів творчої педагогічної діяльності.

Процес професійної підготовки спрямований на те, щоб навчити майбутніх
учителів-філологів бачити у творчому спілкуванні особистість учнів, що
постає для них як мовленнєва особистість, якій вони допомагають
розвиватися, а учителі-філологи для учнів– як творчі мовленнєві
особистості, що можуть бути одним із варіантів побудови власної
особистості.

Даний підхід до розвитку креативності майбутніх учителів філологічного
профілю передбачає дотримання низки принципів: 1) принципу
концептуального уявлення про креативну особистість як цілісний суб’єкт
творчої мовленнєвої діяльності; 2) принципу визнання студента-філолога
як творчої мовленнєвої особистості; 3) принципу комплексності у вивченні
психологічних засобів розвитку креативності особистості; 4) принципу
стимуляції, розвитку та реалізації творчого потенціалу
студентів-педагогів філологічного профілю.

Базою для формування здатності до творчого мовленнєвого спілкування
студентів-педагогів на засадах особистісного, комунікативно-креативного,
підходу є розвиток наступних складових мовленнєвої діяльності:
спрямованість до творчої педагогічної діяльності, інтелектуально-творчі
здібності, комунікативна креативність, вербальна творчість, творчі
емпатійно-емоційні переживання. Тому комплекс психологічних засобів
розвитку креативності майбутніх учителів-філологів диференціюється на
наступні компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний,
креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

Таким чином, особистісний, комунікативно-креативний, підхід є
методологічною основою для обґрунтування комплексу психологічних засобів
розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного
профілю. Впровадження даного комплексу у професійну підготовку
студентів-філологів сприятиме їх загальному і професійному саморозвитку
та здатності до творчого мовленнєвого спілкування у творчій педагогічній
діяльності.

У другому розділі “Емпіричне дослідження особливостей прояву
креативності особистості у студентів-філологів” представлені методичні
основи і особливості організації констатувального експерименту щодо
вивчення специфіки прояву креативності у студентів, що навчаються за
філологічним профілем; проаналізовано результати вивчення та розвитку
креативності майбутніх учителів-філологів; обґрунтована
психолого-педагогічна модель психологічних засобів розвитку креативності
особистості у підготовці студентів-філологів у вищих педагогічних
навчальних закладах.

У першому підрозділі “Організація і методика експериментального вивчення
особливостей прояву креативності у студентів філологічного профілю”
наведено програму і методику констатувального експерименту з виявлення
особливостей прояву креативності майбутніх учителів філологічного
профілю.

Експериментальне дослідження виконувалось на базі Тернопільського
експериментального інституту педагогічної освіти, Галицького інституту
імені В’ячеслава Чорновола, Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича. Дослідженням було охоплено 251 студент
філологічного профілю.

Реалізуючи дослідний задум і вирішуючи поставлені завдання збору
інформації, ми застосували ряд методик на різних етапах дослідження
(див.табл.1), зокрема: 1) методику для дослідження мотивації досягнення
успіху А.Мехрабіана; 2) вербальний тест Г.Айзенка; 3) методику
дослідження комунікативних та організаторських схильностей “КОС”
Б.О.Федоришина; 4) методику дослідження вербальної креативності
Є.Торранса; 5) методику дослідження рівня емпатії, запропонованої
В.В.Бойко.

Вибір діагностичного інструментарію здійснювався відповідно до
компонентів комплексу психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів-філологів, розробленого та обґрунтованого на засадах
особистісного, комунікативно-креативного, підходу. Тому, дані
діагностичні методики дозволяють виявити рівень розвитку креативності
особистості студентів-філологів.

У другому підрозділі “Результати вивчення особливостей креативності у
студентів-філологів” на основі отриманих даних визначалися прояв і рівні
розвитку креативності у студентів філологічного профілю.

Таблиця 1

Методи вивчення компонентів комплексу психологічних засобів креативності
мовленнєвої особистості студентів-філологів

Компоненти комплексу

психологічних засобів креативності Методики діагностики

Мотиваційно-креативний Дослідження мотивації досягнення успіху
(А.Мехрабіана)

Когнітивно-креативний Інтелектуальний тест Г.Айзенка (вербальна частина)

Креативно-цільовий Дослідження комунікативних та організаторських
схильностей (Б.О.Федоришин)

Вербально-продуктивний Дослідження вербальної креативності Є.Торранса

Емоційно-креативний Дослідження рівня емпатії (В.В.Бойко)

Дослідження мотиваційно-креативного компонента здійснювалось за
допомогою виявлення спонукальних чинників студентів-філологів до творчої
педагогічної діяльності. Так, як високий рівень розвитку креативності
особистості учителів-філологів залежить від їх спрямованості на
досягнення успіху у творчій професійній діяльності, тому використана
методика „Дослідження мотивації досягнення успіху” А.Мехрабіана. Це дало
змогу відслідкувати те, що у студентів-педагогів філологічного профілю
переважає мотив уникнення невдач над мотивом прагнення до успіху
(відповідно 41% і 59% від кількості учасників експерименту).

З метою дослідження когнітивно-креативного компонента використано
методику „Інтелектуальний тест Г.Айзенка (вербальна частина)”, тому що
вербальні інтелектуальні здібності знаходяться у тісній взаємодії з
креативністю особистості. За результатами діагностики розвиненості
вербальних інтелектуальних здібностей студентів-педагогів філологічного
профілю встановлено переважання середнього рівня інтелектуального
розвитку (64% від кількості учасників експерименту).

За допомогою методики „Дослідження комунікативних і організаторських
схильностей” Б.О.Федоришина досліджувалася здатність студентів-філологів
до постановки і реалізації творчих мовленнєвих задач, що забезпечується
високим рівнем комунікативних схильностей студентів-педагогів
філологічного профілю. Виявлено переважання середнього рівня
комунікативного розвитку майбутніх учителів (38% від кількості учасників
експерименту).

»

$

TH

a

@ E \

o

»

$

TH

>

?????

?????????th????

u иком оригінальності — 23%. Отже, високорозвинені творчі здібності в
студентів філологічного профілю педагогічних вищих навчальних закладів
характерні для невеликої кількості осіб.

При розгляді емоційно-креативного компонента було виділено основним
показником рівень розвитку емпатії в студентів-філологів. Це зумовлено
тим, що розвинена емпатія – це головний чинник успіху в тих видах
діяльності, котрі потребують проникнення у внутрішній світ партнера по
спілкуванню, і перш за все, у педагогічній творчій діяльності учителя
філологічного профілю, зокрема в процесі взаємодії особистості вчителя й
особистості учня, що призводить до створення творчих мовленнєвих
ситуацій. Тому даний компонент досліджувався за допомогою методики
„Дослідження рівня емпатії” В.В.Бойко. Показник розвитку емпатії
становить 55% від загальної кількості учасників експерименту, що
свідчить про недостатній рівень розвинутості даної здатності у майбутніх
педагогів філологічного профілю.

Експериментальні дані дозволяють говорити про те, що розвиненість
креативності майбутніх учителів філологічного профілю залежить від рівня
сформованості даних компонентів. Виявлено рівні сформованості
компонентів (мотиваційно-креативного, когнітивно-креативного,
креативно-цільового, вербально-продуктивного, емоційно-креативного)
комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю (див. табл.2). Вірогідність та надійність
результатів вивчення особливостей креативності у студентів-філологів в
ході констатувального експерименту забезпечувалися адекватністю
застосованих методів та методик меті та завданням дослідження,
статистичною обробкою експериментальних даних, кількісним і якісним
аналізом.

Таблиця 2

Результати вивчення особливостей прояву

компонентів комплексу психологічних засобів креативності

у студентів-філологів в ході констатувального експерименту

Компоненти комплексу психологічних засобів креативності Рівні розвитку

(у % від кількості обстежуваних)

високий середній низький

Мотиваційно-креативний 27 53 19

Когнітивно-креативний 19 64 17

Креативно-цільовий 35 38 27

Вербально-продуктивний 28 56 16

Емоційно-креативний 10 55 35

Отже, можемо зробити висновок, що у студентів-філологів педагогічного
спрямування спостерігається недостатньо високий рівень розвиненості
окремих компонентів креативності (особливо емоційно-креативного – усього
10%, когнітивно-креативного – 19%). Підвищення рівнів сформованості
компонентів креативності в студентів-філологів сприятиме їх здатності до
творчого мовленнєвого спілкування у педагогічній діяльності. Тому
необхідно розробити та експериментально перевірити комплекс
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх вчителів
філологічного профілю на засадах особистісного,
комунікативно-креативного, підходу.

Третій підрозділ “Психолого-педагогічна модель психологічних засобів
розвитку креативності особистості у фаховій підготовці майбутніх
учителів філологічного профілю” присвячений особливостям формування
здатності мовленнєвої особистості студентів-філологів до творчої
педагогічної діяльності.

На основі аналізу отриманих емпіричних даних та особистісного,
комунікативно-креативного, підходу до розвитку творчої особистості
майбутнього педагога нами обґрунтовано психолого-педагогічну модель
комплексу психологічних засобів розвитку креативності майбутніх
учителів-філологів (див. рис.1).

Рис.1. Психолого-педагогічна модель комплексу психологічних засобів

розвитку креативності студентів-філологів.

Вона містить комплекс психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів-філологів, який диференціюється на компоненти:
мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, креативно-цільовий,
вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

Так, як застосування цих засобів спрямовано на розвиток базових
підструктур особистості майбутніх учителів філологічного профілю, то
закономірним є використання тренінгових (професійно-творчого тренінгу) і
навчальних (спецкурсу “Психологія креативності вчителя”) форм стимуляції
креативних здібностей студентів-філологів. Провідною ознакою зазначеної
моделі є її особистісна орієнтованість.

У третьому розділі „Експериментальний розвиток креативності особистості
майбутніх учителів філологічного профілю на основі застосування
комплексу психологічних засобів” визначено технології, методи і прийоми
розвитку креативності студентів-філологів, проведено формувальний
експеримент з розвитку їх творчих здібностей, перевірено ефективність
використання комплексу психологічних засобів розвитку креативності
особистості майбутніх учителів-філологів.

У першому підрозділі “Комплекс психологічних засобів розвитку
креативності у студентів-філологів” розкрито дослідницьку процедуру
формувального експерименту.

Метою формувального експерименту була перевірка ефективності комплексу
психологічних засобів розвитку креативності у професійній підготовці
майбутніх учителів філологічного профілю, спрямованих на формування
здатності особистості студентів-філологів до творчої мовленнєвої
діяльності і творчого мовленнєвого спілкування у майбутній праці.

Запропонований нами комплекс психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів філологічного профілю диференціюється на наступні
компоненти: мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний,
креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

Мотиваційно-креативний компонент розглядається як сукупність
спонукальних чинників, які викликають активність студентів-філологів і
визначають їх спрямованість до творчої педагогічної діяльності.

Когнітивно-креативний компонент – це стійка структура розумових
здібностей студентів-філологів, що забезпечує набуття ними нових знань
та їх ефективне використання у майбутній творчій педагогічній
діяльності.

Креативно-цільовий компонент визначено як здатність майбутніх учителів
філологічного профілю до постановки і реалізації творчих мовленнєвих
цілей, задач, проблем у навчальній та професійній діяльності.

Вербально-продуктивний компонент характеризується новизною,
оригінальністю та унікальністю процесу і результату комунікативної
педагогічної діяльності майбутніх учителів-філологів.

Під емоційно-креативним компонентом розуміються творчі емпатійні
емоційно-почуттєві переживання студентами-філологами мовленнєвих
комунікативних творчих ситуацій у навчально-виховному процесі,
пов’язаних з діалогом між вчителем і учнем (учнями).

Комплекс психологічних засобів розвитку креативності особистості
майбутніх учителів філологічного профілю забезпечує здійснення творчої
педагогічної діяльності мовленнєвої особистості і технологічно
реалізується у різних психологічних формах і прийомах. До даного
комплексу ввійшли професійно-творчий тренінг, який включає такі його
види: мотиваційний, інтелектуальний, комунікативно-цільовий,
творчо-комунікативний, емоційно-почуттєвий; авторський спецкурс
“Психологія креативності вчителя”.

Завданням професійно-творчого тренінгу є формування здатності
студентів-філологів до творчої педагогічної діяльності, розвиток
професійно-значущих якостей особистості педагога-філолога.

Програма професійно-творчого тренінгу розрахована на 60 годин і містить
5 міні-тренінгів, які відповідають компонентам запропонованої нами
моделі креативності. Це міні-тренінги: мотиваційний, інтелектуальний,
комунікативно-цільовий, творчо-комунікативний, емоційно-почуттєвий.

Професійно-творчий тренінг – це підготовчий етап формування
психологічних засобів розвитку креативності, на якому послідовно
відпрацьовуються усі компоненти творчої педагогічної комунікативної
діяльності. Після цього студентам прочитано авторський спецкурс
„Психологія креативності вчителя”, в ході якого реалізується здатність
їх особистості до творчої мовленнєвої діяльності, виконання творчих
мовленнєвих вправ, саморозвитку здібностей до творчого діалогу, розробки
власних літературних творів.

У другому підрозділі “Експериментальна перевірка ефективності комплексу
психологічних засобів розвитку креативності у студентів філологічного
профілю” за наслідками використання вказаного комплексу підтверджена
ефективність програми і методики формувального експерименту з розвитку
креативності особистості майбутніх учителів-філологів.

Досягнення мети формувального експерименту здійснювалось шляхом
порівняння особливостей розвитку креативності студентів-філологів, в
цілому, та окремих її компонентів на констатувальному та формувальному
етапах дослідження.

Для перевірки ефективності розробленої програми розвитку креативності
студентів-філологів нами було розподілено майбутніх учителів
філологічного профілю на 2 групи (експериментальну та контрольну).

Діагностичне дослідження у формувальному експерименті проводилось за
допомогою такого ж набору експериментальних методик, що і на
констатувальному етапі дослідження. А саме: методика для дослідження
мотивації досягнення успіху А.Мехрабіана; вербальний тест Г.Айзенка;
методика дослідження комунікативних та організаторських схильностей
“КОС” Б.О.Федоришина; методика дослідження вербальної креативності
Є.Торранса; методика дослідження рівня емпатії, запропонована
В.В.Бойком.

Досвід роботи в процесі проведення формувального експерименту показав,
що всі описані види і засоби впливу на особистість студентів-філологів,
які адекватні завданням активізації структурних компонентів
психолого-педагогічної моделі креативності. Про це свідчать зміни, які
об`єктивно спостерігаються, а також математико-статистична обробка та
інтерпретація даних, одержаних на констатувальному та формувальному
етапах дослідження.

Про ефективність програми і методики формувального експерименту
свідчать позитивні зміни, які відбулися в процесі розвитку всіх
компонентів креативності студентів-філологів.

Порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної груп
дозволив зробити висновок про значне підвищення рівня розвитку
креативності у майбутніх учителів філологічного профілю. Результати
перевірки ефективності комплексу психологічних засобів розвитку
креативності особистості студентів-філологів представлені у таблиці 3.

Таблиця 3

Узагальнені результати вивчення особливостей прояву компонентів

комплексу психологічних засобів креативності в студентів-філологів

в ході формувального експерименту

Компоненти комплексу психологічних засобів Група Динаміка змін ( у %)
t-критерій Стьюдента Рівень значущості

Мотиваційно-креативний

контрольна 10 0,62 0,1

експериментальна 55 3,53 0,05

Когнітивно-креативний

контрольна 14 0,56 —

експериментальна 47 2,58 0,05

Креативно-цільовий

контрольна 8 0,73 —

експериментальна 62 4,12 0,05

Вербально-продуктивний

контрольна 10 0,69 0,1

експериментальна 74 4,22 0,05

Емоційно-креативний

контрольна 12 0,49 0,1

експериментальна 48 2,77 0,05

Отже, в результаті застосування даного комплексу в учасників
експериментальної групи у порівнянні з контрольною відбулося значне
підвищення рівнів розвитку креативності, особливо таких її компонентів:
вербально-продуктивного – на 74%, креативно-цільового – на 62%,
мотиваційно-креативного – на 55%. У контрольній групі істотних змін у
розвитку креативності студентів-філологів не виявлено.

Результати формувального експерименту вказують на статистично достовірні
зміни у розвитку креативності особистості майбутніх учителів-філологів
після застосування комплексу психологічних засобів в учасників
експериментальної групи у порівнянні з контрольною. Це свідчить про
формування у студентів-педагогів здатності до творчої мовленнєвої
педагогічної діяльності і творчого педагогічного спілкування, що
відповідає специфіці філологічного профілю.

Підтвердженням ефективності використання комплексу психологічних засобів
розвитку креативності студентів-філологів є також їх творчі доробки у
вигляді віршів, есе, розповідей тощо, які ввійшли у збірку творчих
студентських робіт „Злети юної душі”. Дана збірка є результатом
виконання творчих мовленнєвих вправ з метою розвитку здатності
особистості студентів-філологів до творчої мовленнєвої діяльності,
саморозвитку їх здібностей до творчого діалогу. Це сприяло розробці
майбутніми студентами-педагогами філологічного профілю власних
літературних творів.

Завдяки кореляційному аналізу, проведеному в ході формувального
експерименту встановлено зв’язки між компонентами комплексу
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю (див. табл.4). Виявлено, що найбільше кореляційний
зв’язок збільшився в експериментальній групі між вербально-продуктивним
і креативно-цільовим (0,87), креативно-цільовим і мотиваційно-креативним
(0,73), вербально-продуктивним і когнітивно-креативним (0,67).

Таблиця 4

Коефіцієнти кореляційного зв’язку компонентів комплексу психологічних
засобів розвитку креативності особистості студентів-філологів

у ході формувального експерименту

Компоненти комплексу психологічних засобів

розвитку креативності Група Компоненти комплексу психологічних засобів
розвитку креативності

Мотиваційно-креативний

Когнітивно-креативний

Креативно-

цільовий

Вербально-продуктивний

Емоційно-креативний

Мотиваційно-креативний

контрольна 1 0,41 0,42 0,33 0,39

експериментальна 1 0,59 0,73 0,58 0,66

Когнітивно-креативний

контрольна 0,41 1 0,31 0,34 0,32

експериментальна 0,59 1 0,62 0,67 0,56

Креативно-цільовий

контрольна 0,42 0,31 1 0,38 0,39

експериментальна 0,73 0,62 1 0,87 0,65

Вербально-продуктивний

контрольна 0,33 0,34 0,38 1 0,35

експериментальна 0,58 0,67 0,87 1 0,60

Емоційно-креативний контрольна 0,39 0,32 0,39 0,35 1

експериментальна 0,66 0,56 0,65 0.60 1

Водночас, вивчення спецкурсу „Психологія креативності вчителя”, участь у
професійно-творчому тренінгу, виконання творчих мовленнєвих вправ
сприяло саморозвитку здібностей творчої мовленнєвої особистості
студентів експериментальної групи, а також розробці ними власних
літературних творів.

Кореляційний аналіз взаємозв’язку між показниками компонентів комплексу
психологічних засобів креативності в контрольній групі, яка не брала
участь у формувальному експерименті, показав, що зв’язок між даними
компонентами майже не змінився. Результати кореляційного аналізу
засвідчили, що впровадження психолого-педагогічної моделі комплексу
психологічних засобів студентів-філологів дійсно забезпечує розвиток
креативності майбутніх учителів філологічного профілю на належному рівні
прояву і взаємозв’язку.

Таким чином, можемо констатувати, що формування креативності
студентів-філологів забезпечується застосуванням психологічних засобів
як складових особистісного, комунікативно-креативного, підходу до
професійної підготовки майбутніх учителів за філологічним профілем.

У третьому підрозділі “Обґрунтування методичних рекомендацій щодо
втілення психологічних засобів розвитку креативності особистості
майбутніх учителів-філологів на засадах особистісного,
комунікативно-креативного, підходу” представлено методичні рекомендації
щодо використання комплексу психологічних засобів формування здатності
особистості студентів-філологів до творчої педагогічної діяльності і
творчого мовленнєвого спілкування, що складені на основі
теоретико-експериментального дослідження:

1) Для цілеспрямованого розвитку креативності особистості майбутніх
учителів-філологів слід орієнтуватися на впровадження особистісного,
комунікативно-креативного, підходу у навчально-виховний процес,
сутність котрого полягає в розумінні, виявленні, актуалізації та
розвитку творчої мовленнєвої особистості як цілісної системи
властивостей, що забезпечують її креативність у педагогічній діяльності.

2) Розвиток креативності особистості студентів-педагогів філологічного
профілю повинен базуватися на психолого-педагогічній моделі комплексу
психологічних засобів розвитку креативності, який включає такі
компоненти, як мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний,
креативно-цільовий, вербально-продуктивний та емоційно-креативний.

3) Впроваджуючи комплекс психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів філологічного профілю, слід звертати увагу на
організацію творчої мовленнєвої діяльності особистості
студентів-філологів, засвоєння ними знань про мову і мовлення, набуття
власного мовленнєвого творчого досвіду, спрямованість особистості на
креативність, саморозвиток і самореалізацію як передумови творчої
педагогічної діяльності і творчого мовленнєвого спілкування.

4) Професійна підготовка учителів за філологічним профілем у вищих
педагогічних навчальних закладах вимагає використання спеціально
організованих навчальних і тренінгових занять з метою розвитку основних
компонентів здатності майбутніх учителів до творчої мовленнєвої
діяльності і мовленнєвого спілкування.

5) Використання комплексу психологічних засобів розвитку креативності
особистості студентів-філологів викладачами вищих педагогічних
навчальних закладів передбачає створення середовища, сприятливого для
навчання і виховання, розвитку творчих здібностей, успішного
професійного становлення майбутніх учителів філологічного профілю як
творчих мовленнєвих особистостей.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало підстави
зробити такі висновки:

1. Аналіз психолого-педагогічних підходів до проблеми розвитку
креативності майбутніх учителів філологічного профілю свідчить про те,
що формування в студентів-педагогів здатності до творчої мовленнєвої
діяльності вимагає використання спеціального комплексу психологічних
засобів розвитку креативності особистості у професійній підготовці
учителів-філологів.

В якості методологічного підходу до вивчення психологічних засобів
активізації творчої діяльності особистості студентів-філологів доцільно
використовувати особистісний, комунікативно-креативний, підхід, який
передбачає розуміння, виявлення, актуалізацію та розвиток творчої
мовленнєвої особистості як цілісної системи властивостей, що
забезпечують її креативність у творчій педагогічній діяльності.

2. За результатами вивчення особливостей прояву креативності у
студентів-педагогів філологічного профілю виявлено, що в них
спостерігається недостатньо високий рівень розвинутості окремих
компонентів креативності (передусім, емоційно-креативного і
комунікативно-креативного). Підвищення рівнів сформованості усіх
компонентів креативності в студентів-філологів сприятиме їх здатності до
творчого мовленнєвого спілкування у професійній діяльності. Тому
розроблено та експериментально перевірено комплекс психологічних засобів
розвитку креативності майбутніх учителів філологічного профілю на
засадах особистісного, комунікативно-креативного, підходу.

3. На основі аналізу існуючих концепцій креативності та особистісного,
комунікативно-креативного, підходу до розвитку творчої особистості
майбутнього педагога-професіонала нами обґрунтовано
психолого-педагогічну модель психологічних засобів розвитку креативності
майбутніх учителів філологічного профілю. Дана модель містить комплекс
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх
учителів-філологів, який диференціювався на компоненти:
мотиваційно-креативний, когнітивно-креативний, креативно-цільовий,
вербально-продуктивний та емоційно-креативний. Застосування
психологічних засобів передбачало використання тренінгових
(професійно-творчого тренінгу) і навчальних (авторського спецкурсу
“Психологія креативності вчителя”) форм стимуляції креативних здібностей
студентів-філологів. Провідною ознакою зазначеної моделі є її
особистісна орієнтованість.

4. Експериментальна перевірка підтвердила ефективність запропонованого
комплексу психологічних засобів розвитку креативності особистості
студентів філологічного профілю. Порівняльний аналіз результатів
контрольної та експериментальної груп дозволив зробити висновок про
значне підвищення рівня розвинутості основних компонентів креативності,
на актуалізацію яких і були спрямовані формувальні вправи. Отже,
професійно-творчий тренінг і спецкурс „Психологія креативності вчителя”
можна використовувати для розвитку і саморозвитку особистості
студентів-філологів до творчої педагогічної комунікативної діяльності.
Застосування комплексу психологічних засобів розвитку креативності
особистості майбутніх учителів-філологів забезпечує організацію їх
творчої мовленнєвої діяльності, спрямованість особистості
педагога-філолога до креативності, саморозвитку як передумов творчої
педагогічної діяльності і творчого мовленнєвого спілкування.

Таким чином, доведено, що формування креативності студентів-філологів
забезпечується застосуванням комплексу психологічних засобів на засадах
особистісного, комунікативно-креативного, підходу до професійної
підготовки майбутніх учителів за філологічним профілем.

5. Проведення теоретично-експериментального дослідження за спеціальною
програмою і методикою дозволило обґрунтувати і розробити методичні
рекомендації щодо застосування комплексу психологічних засобів розвитку
креативності майбутніх учителів філологічного профілю. Вони стосуються
особливостей впровадження особистісного, комунікативно-креативного,
підходу, психолого-педагогічної моделі комплексу психологічних засобів,
доцільних психологічних методів і прийомів, спеціально організованих
навчальних і тренінгових занять, створення сприятливих умов для
розвитку креативності особистості майбутніх учителів філологічного
профілю.

Використання доцільних психологічних методів і прийомів розвитку
креативності студентів-філологів сприятиме формуванню їх здатності до
творчої педагогічної діяльності і творчого мовленнєвого спілкування у
фаховій підготовці та діяльності майбутніх учителів філологічного
профілю. При цьому, особистісний, комунікативно-креативний, підхід
забезпечує виховання особистості, що усвідомлює себе як творчий суб’єкт
мовленнєвої діяльності, здатний до виконання творчої педагогічної
діяльності.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку
креативності майбутніх учителів. У подальшому наукові пошуки мають
спрямовуватись на поглиблене теоретико-експериментальне дослідження
механізмів креативності майбутніх учителів інших профілів.

Результати дослідження викладено у таких публікаціях:

Одобецька Т.П. Психологічні аспекти підготовки майбутніх учителів
філологічного профілю до творчої діяльності // Неперервна професійна
освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. – 2004. – Вип.4. –
С. 120-134.

Одобецька Т.П. Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх
учителів філологічного профілю // Педагогіка і психологія професійної
освіти: Науково-методичний журнал. – 2004. — № 6. – С. 115-125.

Одобецька Т.П., Шандрук С.К. Теоретико-методологічні основи
особистісно-орієнтованої освіти // Теорія і практика
особистісно-орієнтованої освіти. Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. ––
Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2003. Ч.1. – С.173-175.

Одобецька Т.П. Особистісно орієнтований підхід у розвитку творчих
здібностей майбутніх учителів філологічного профілю // Науковий вісник
Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Чернівці: Рута,
2004. Вип. 221. Педагогіка та психологія.– С.178-182.

Одобецька Т.П. Дослідження креативності майбутніх учителів філологічного
профілю // Педагогіка і психологія професійної освіти:
Науково-методичний журнал. – 2005. — № 1. – С. 110-120.

Одобецька Т.П. Психологічні аспекти розвитку креативності майбутніх
учителів філологічного профілю: Методичні рекомендації для студентів
вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. – Тернопіль:
Видавництво Астон, 2005. – 30 с.

Одобецька Т.П. Методи психодіагностики креативності студентів
філологічного профілю: Методичні рекомендації для студентів вищих
навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. – Тернопіль: Видавництво
Астон, 2005. – 40 с.

Одобецька Т.П. Психолого-педагогічна модель розвитку креативності
студентів філологічного профілю. Науково-методичний посібник –
Тернопіль: Видавництво Астон, 2005. – 20 с.

Одобецька Т.П. Методичні рекомендації щодо розвитку креативності
майбутніх учителів-філологів. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2005. – 35
с.

Гусєва Т.П. Психологічні засоби розвитку креативності майбутніх учителів
філологічного профілю. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.07 – „Педагогічна та вікова психологія.” – Інститут
педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено обґрунтуванню та розробці комплексу
психологічних засобів розвитку креативності майбутніх учителів-філологів
у руслі особистісного, креативно-комунікативного, підходу. Визначено
основні положення даного методологічного підходу. Розкривається поняття
креативності особистості майбутніх учителів-філологів як її здатності до
творчої мовленнєвої діяльності і творчого мовленнєвого спілкування.
Стверджується, що креативна особистість виступає цілісним суб’єктом
творчої мовленнєвої діяльності, джерелом комунікативної креативності
студента-філолога.

Розроблено комплекс психологічних засобів розвитку креативності при
підготовці студентів до майбутньої професійної педагогічної діяльності,
який включає в себе такі компоненти, як мотиваційно-креативний,
когнітивно-креативний, креативно-цільовий, вербально-продуктивний,
емоційно-креативний.

Обґрунтовано психолого-педагогічну модель комплексу психологічних
засобів розвитку креативності особистості студентів-філологів в умовах
професійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах.

Запропоновано шляхи ефективного використання комплексу психологічних
засобів розвитку креативності особистості майбутніх учителів-філологів.

Ключові слова: креативність, креативна особистість, творча мовленнєва
діяльність, особистісний, комунікативно-креативний, підхід,
психолого-педагогічна модель, комплекс психологічних засобів розвитку
креативності особистості студента-філолога.

Гусева Т.П. Психологические средства развития креативності будущих
учителей филологического профиля. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.07 – “Педагогическая и возрастная психология” —
Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН
Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена обоснованию и разработке комплекса психологических
средств развития креативности будущих учителей-филологов в русле
личностного, комуникативно-креативного, подхода. В работе
проанализированы зарубежные и отечественные исследования проблемы
средств активизации творческого потенциала личности.

В диссертации обосновано понятие креативности личности будущих
учителей-филологов как их способности к творческой речевой деятельности
и творческого общения.

Утверждается, что креативная личность выступает целостным субъектом
творческой речевой деятельности, основой коммуникативной креативности
студента-филолога.

Психологические средства развития креативности личности будущих
учителей-филологов рассматриваются как составляющие личностного,
коммуникативно-креативного, подхода, которые выступают в роли методов и
приемов формирования способности студентов филологического профиля к
творческой речевой деятельности и творческого педагогического общения.

Экспериментально установлено, что личностный, коммуникативно-креативный,
подход обеспечивает развитие и саморазвитие студента-филолога, исходя из
его индивидуальных особенностей, как речевой личности в профессиональной
подготовке и творческой речевой деятельности.

Автором разработан комплекс психологических средств развития
креативности при подготовке студентов-филологов к будущей
профессиональной педагогической деятельности. Представленный комплекс
включает в себя такие компоненты, как мотивационно-креативный,
когнитивно-креативный, креативно-целевой, вербально-продуктивный,
эмоционально-креативный. Определены критерии уровня развития
креативности личности, психологические средства и психодиагностический
инструментарий для их экспериментального изучения.

Исследованы пути повышения эффективности профессиональной подготовки
будущих учителей филологического профиля на основе использования
психологических средств развития креативности личности
студентов-филологов.

Экспериментально подтверждена эффективность разработанной и внедренной в
практику высших учебных педагогических заведений
психолого-педагогической модели комплекса психологических средств
развития креативности личности студентов-филологов, которая включает
профессионально-творческий тренинг и авторский спецкурс “Психология
креативности учителя”.

Предложены методические рекомендации для эффективного использования
комплекса психологических средств развития креативности будущих учителей
филологического профиля.

Ключевые слова: креативность, креативная личность, творческая речевая
деятельность, личностный, коммуникативно-креативный, подход,
психолого-педагогическая модель, комплекс психологических средств
развития креативности личности студента-филолога.

Guseva T.P. Psychological means of development of creativeness among the
future teachers of philological specialty. – Manuscript.

Dissertation for Candidate degree in Psychological Science. Specialty
19.00.07 – „Pedagogic and Age Psychology”. – Institute of Pedagogic and
Psychology of the Professional Education APS of Ukraine, Kiev, 2006.

The thesis is aimed at development and basing up of the psychological
means of the development of creativeness among future
philologist-teachers using personality’s creative-communicative
approach. Main points of this methodological approach are defined. The
notion of personality’s creativeness of future philologist-teachers as
the ability to creative communicative activity is revealed. It is stated
that creative personality is unique individual of creative communicative
activity, the source of communicative creativeness of the student
philologist.

Complex of psychological means of the development of creativeness while
training teachers-philologist for their future pedagogical activity is
presented. It consists of such components as motivational-creative,
cognitive creative, creative-aimed, verbal-productive and
emotional-creative.

The psychological-pedagogical model of the complex of psychological
means of development of creativeness of students-philologist under
conditions of professional preparation in higher educational
establishments is considered.

The thesis proposes ways of effective use of the complex of
psychological means of development of personality’s creativeness of
student-philologists.

Key words: creativeness, creative personality, creative communicative
personality, personal communicative and creative approach, psychological
and pedagogic model of creativeness, complex of psychological means of
the development of creativeness of personality student-philologist.

Комплекс психологічних засобів розвитку креативності на засадах
особистісного, комунікативно-креативного, підходу

Емоційно-креативний компонент

Вербально-продуктивний компонент

Креативно-цільовий компонент

Когнітивно-креативний компонент

Мотиваційно-креативний компонент

Емоційно-почуттєвий тренінг

Комунікативно-цільовий тренінг

Авторський спецкурс

“Психологія креативності вчителя”

Професійно-творчий тренінг

Творчо-комунікативний тренінг

Інтелектуальний тренінг

Мотиваційний тренінг

Саморозвиток здібностей мовленнєвої особистості до творчого діалогу між
студентами-філологами

Виконання творчих мовленнєвих вправ

Розробка власних

літературних творів (віршів, есе, розповідей тощо)

Психодіагностика креативності як здатності особистості до творчої
мовленнєвої діяльності

Похожие записи