.

Прогнозування травматизму та профілактика гнійно-запальних ускладнень пологових травм промежини у вагітних з порушенням мікробіоценозу статевих шляхів

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4343
Скачать документ

МІНСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

ЯРЕМЧУК ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 618.182-001.5:618.6-089.168.1-083.94

Прогнозування травматизму та профілактика гнійно-запальних ускладнень
пологових травм промежини у вагітних з порушенням мікробіоценозу
статевих шляхів

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І. Пирогова

МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор

Мазорчук Борис Федорович,

Вінницький національний університет

ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри

акушерства та гінекології № 1.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор

Ліхачов Володимир Костянтинович

Вищий державний навчальний заклад України

„Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, професор
кафедри акушерства та гінекології;

доктор медичних наук

Жабченко Ірина Анатоліївна

ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології

АМН України”, завідуюча відділенням

патології вагітності та пологів.

Захист відбудеться „_29_”_січня__2008 року о _12_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному
медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (210018, м.
Вінниця, вул. Пирогова, 56).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова (210018, м. Вінниця, вул.
Пирогова, 56).

Автореферат розісланий „_26_”_грудня___2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор С.Д. Хіміч

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на впровадження нових оптимальних методів
ведення пологів через природні пологові шляхи, кількість пологових травм
промежини не має тенденції до зниження. Промежина під час пологів
травмується майже у половини роділь (Кулаков В.И., Бутова Е.А., 2003).
Так, за даними Радзинского В.Е. (2006), кількість розривів промежини
I-II ступеня складає 18,8-78%, III-IV ступеня – 0,36-2,69%, а кількість
епізіотомій досягає 50-73%.

Травма промежини в пологах обумовлює дефект тазової діафрагми, м’язи
тазового дна втрачають медіальну точку опори, внаслідок чого
скорочувальна здатність знижується, а самі м’язи, скоротившись і не
маючи можливості повернутись в своє нормальне положення, з часом ще
більше посилюють свою дистонію (Lede R.L., Belizan G.M., Carolli G.,
1996). Таким чином, порушується анатомія і функції промежини, що
призводить у майбутньому до розвитку опущення та випадіння тазових
органів (Signorello L.B. et al., 2000). Найближчі та віддалені
несприятливі наслідки травм м’яких тканин пологових шляхів негативно
впливають на репродуктивну та сексуальну функції жінки (Hirsch H.A.,
1997).

Разом з тим, актуальною на сьогодні є проблема піхвових дизбіозів у
вагітних жінок (Анкирская А.С. и др., 2000; Гудивок І.І. та ін., 2006;
Венцковс-кий Б.М. и др., 1999). Із-за зміни балансу статевих гормонів
відбувається надлишкове розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів на
тлі пониження колонізаційної резистентності піхви (Сидорова И.С.,
Макаров И.О., Леваков С.А., 2006; Адаскевич В.П., 2001). Саме тому ці
вагітні складають групу ризику по виникненню ускладнень в пологах та
післяпологовому періоді (Карпань Л.І., 1999).

Травми м’яких пологових шляхів є вхідними воротами для інфекції,
особливо в післяпологовому періоді, коли здатність організму породіль
протидіяти інфекції знижена (Радзинский В.Е. и соавт., 2003; Akopian
T.E. et al., 1999). Занесення інфекції в статеві шляхи породіллі
представляє реальну загрозу розвитку післяпологової септичної інфекції
(Чернуха Е.А., 2006). Разом з тим, при поєднанні інфекційно-запального
процесу м’яких пологових шляхів з екстра-генітальною патологією
(цукровий діабет, анемія, хронічні запальні захворювання нирок та ін.)
або ускладненнями, що виникають під час пологів, знижується імунна
реактивність організму породіллі (Алексеева Н.Н., 2003; Гейну Н.Є.,
2006; Гребельна Н.В., 2006). Це, в свою чергу, призводить до
довготривалого процесу заживлення ран м’яких пологових шляхів (Жабченко
І.А. та ін., 2006; Чужа М.М., 2007). За даними Кулакова В.И. та Бутовой
Е.А. (2003), гнійно-запальні ускладнення загоєння ран пологових шляхів
спостерігаються в 1,0-19,3% випадків.

Важливою проблемою у профілактиці запальних ускладнень в
післяпо-логовому періоді залишається реабілітація жінок після
акушерських травм промежини (І.А. Жабченко та ін., 2006). На
сьогоднішній день, на жаль, не приділяється належна увага місцевій
протизапальній терапії у породіль з пологовим травматизмом.

В зв’язку з цим, актуальним є пошук нових, ефективних методів лікування
та профілактики гнійно-запальних ускладнень травм промежини у породіль з
порушенням мікробіоценозу статевих шляхів. Також, важливим є визначення
факторів, що сприяють виникненню травм промежини в пологах та їх
прогнозування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1
Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова за
темою “Прогнозування, профілактика та лікування морфофункціональних
порушень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та обтяженим
соматичним та гінекологічним анамнезом” (№ державної реєстрації:
0106U000258). Автор виконала фрагменти теми з визначення основних
факторів ризику, які сприяють виникненню пологових травм промежини, на
основі аналізу архівних даних за 5 років та розробила рекомендації щодо
прогнозування даного ускладнення пологів у жінок. Самостійно розробила
та впровадила в практику комплекс лікувально-реабілітаційних заходів у
породіль з дизбіозами піхви, які зазнали пологової травми промежини для
профілактики інфекційно-запальних ускладнень в післяпологовому періоді.

Мета роботи: зниження частоти гнійно-запальних ускладнень пологових
травм промежини у жінок з порушенням мікробіоценозу статевих шляхів за
рахунок їх прогнозування та впровадження удосконаленого комплексу
лікувально-реабілітаційних заходів під час вагітності та в
післяпологовому періоді.

Завдання дослідження:

Провести ретроспективний аналіз структури пологового травматизму
промежини і визначити фактори ризику, які сприяють виникненню даного
ускладнення в пологах.

Провести клініко-математичне моделювання щодо визначення щільності
зв’язку найвагоміших факторів ризику та їх сполучень з виникненням
пологових травм промежини.

Розробити, впровадити в практику та дослідити ефективність методу
відновлення мікробіоценозу піхви у вагітних із застосуванням мікробних
біопрепаратів для профілактики інфекційних ускладнень в післяпологовому
періоді.

Встановити взаємозв’язок між клінічним перебігом, імунологічним,
мікробіологічним статусом, а також процесами перекисного окислення
ліпідів у породіль з дизбіозами піхви, які зазнали пологової травми
промежини.

Розробити, впровадити та дослідити ефективність комплексу
лікувально-реабілітаційних заходів, спрямованих на профілактику
гнійно-запальних ускладнень у породіль з дизбіозами піхви, які зазнали
пологової травми промежини.

Об`єкт дослідження: гнійно-запальні ускладнення пологового травматизму
промежини.

Предмет дослідження: методи профілактики гнійно-запальних ускладнень у
породіль з дизбіозами піхви, які зазнали пологової травми промежини.

Методи дослідження: клінічні, мікробіологічні, біохімічні, імунологічні,
метод математичного моделювання, статистичний аналіз отриманих
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. За допомогою
клініко-математичного методу визначено основні фактори ризику пологового
травматизму промежини та досліджено щільність їх зв’язку з травматизмом
промежини, що дозволяє під час пологів провести профілактичні заходи до
настання розриву;

В роботі дістав подальший розвиток метод відновлення мікробіоценозу
піхви після лікування дизбіозів у вагітних напередодні пологів для
профілактики гнійно-запальних ускладнень за допомогою біопрепаратів
системної та місцевої дії на основі лактобактерій, що призвело до
поліпшення клінічних і мікробіологічних показників, а також зниження
ризику рецидиву дизбіозу під час вагітності та після пологів;

Вперше досліджено взаємозв’язок між клінічним перебігом,
мікробіоло-гічним та імунологічним статусом, а також процесами
перекисного окислення ліпідів у породіль з дизбіозами піхви, які зазнали
пологової травми промежини;

Вперше запропоновано та показано ефективність комплексу
лікувально-реабілітаційних заходів на основі місцевого та системного
допологового відновлення мікробіоценозу піхви та застосування
антигомотоксичних препаратів для профілактики гнійно-запальних
ускладнень у породіль з дизбіозами піхви, які зазнали травматизму
промежини в пологах.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено основні фактори
ризику та їх сполучення, які сприяють виникненню пологових травм
промежини, що дає можливість провести прогнозування даного ускладнення
та своєчасно використати адекватні засоби профілактики.

Рекомендовано метод відновлення мікрофлори піхви за допомогою мікробних
біопрепаратів на основі лактобактерій для місцевого та системного
застосування у вагітних з порушенням мікробіоценозу статевих шляхів
напередодні пологів.

З метою профілактики гнійно-запальних ускладнень в післяпологовому
періоді розроблено та впроваджено у клінічну практику комплекс
лікувально-реабілітаційних заходів на основі місцевого та системного
допологового відновлення мікробіоценозу піхви та застосування
антигомотоксичних препаратів місцевої та системної дії у породіль з
дизбіозами піхви, які зазнали травматизму промежини в пологах.

Запропоновано методи контролю за ефективністю лікувально-профілак-тичних
та реабілітаційних заходів, що проводяться у жінок із пологовим
травматизмом промежини, на основі використання показників
гематологічного, мікробіологічного, імунологічного статусу та
перекисного окислення ліпідів.

Це дозволить знизити частоту виникнення гнійно-запальних ускладнень
пологового травматизму промежини в післяпологовому періоді та не менш
грізних віддалених ускладнень.

Впровадження результатів дослідження в практику. Розроблений комплекс
реабілітаційних заходів рекомендується для широкого впровадження в
практичну медицину, використовується в акушерських відділеннях
пологового будинку №1 та №2 м. Вінниці, Вінницькій обласній лікарні

ім. М.І.Пирогова, Центрі матері та дитини м. Вінниці, Вінницькій,
Козятинській та Ладижинській ЦРЛ. Матеріали досліджень включені до
лекційного курсу та практичних занять кафедри акушерства та гінекології
№1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Проведено інфрмаційно-патентний пошук,
визначення завдань та вибір методів дослідження; аналіз архівного
матеріалу за 5 років (визначення факторів ризику пологового травматизму
промежини). Автором проведено клінічне та лабораторне обстеження 256
вагітних в 3 триместрі вагітності, які мали порушення мікробіценозу
статевих шляхів, 120 породіль з пологовими травмами промежини (109 з
епізіотомією, 11 з розривами промежини I –II ступенів) та 60 породіль
без порушення цілісності м’яких пологових шляхів у Вінницькому
пологовому будинку №1. Забір і підготовка біологічного матеріалу для
гематологічного, мікробіологічного та імунологічного досліджень виконані
безпосередньо автором або за його участю. Самостійно проведено набір і
обробку фактичного матеріалу, написано всі розділи дисертації,
сформульовано основні наукові положення та висновки. Науково
обгрунтовані та сформульовані практичні рекомендації, підготовлено до
друку наукові роботи та виступи.

Статистична обробка одержаних даних виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
та результати досліджень доповідалися і обговорювалися на: VIII
університетській науково-практичній конференції молодих вчених та
фахівців ВНМУ (Вінниця, 2003); IV Українській науково-практичній
конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології (Вінниця,
2004); IX університетській науково-практичній конференції молодих вчених
та фахівців ВНМУ (Вінниця, 2004); XІ університетській науково-практичній
конференції молодих вчених та фахівців ВНМУ (Вінниця, 2005); III
міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Молодь та
медична наука на початку XXI століття” (Вінниця, 2006); XІІ
університетській науково-практичній конференції молодих вчених та
фахівців ВНМУ (Вінниця, 2006).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 5 статей у
фахових науково-практичних журналах та збірниках наукових праць, що
входять до переліку ВАК України. Отримано 2 деклараційні патенти на
корисну модель. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 тез
в матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках
друкованого тексту. Обсяг основного тексту складає 128 сторінок та
включає вступ, огляду літератури, розділ матеріали та методи
дослідження, три розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення
результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації. Список
використаних джерел охоплює 243 джерела (191 українських та російських і
52 зарубіжних авторів) та займає 27 сторінок. Робота ілюстрована 41
таблицею та 25 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі
завдань проведено клініко-статистичний аналіз даних 5957 історій пологів
за 5 років (2001-2005 рр.) на базі Вінницького пологового будинку №1.
Під час виявлення основних факторів ризику, що впливають на виникнення
пологових травм промежини, враховувався основний критерій: наявність чи
відсутність перінеальної травми. Таким чином було сформовано 2 групи
жінок: 1 – жінки, пологи у яких ускладнились травмою промежини; 2 –
жінки, які народжували без перінеальних травм.

Комітетом з біоетики ВНМУ ім. М.І. Пирогова встановлено, що дисертаційна
робота не суперечить основним біотичним нормам (протокол №15 від
1.06.2006 р.).

Для оцінювання наявності взаємозв’язків певних факторів ризику з
патологією пологового травматизму промежини використовувались
коефіцієнти асоціації та колігації Юла, а також коефіцієнт контингенції
К.Пірсона (Г.Л. Громыко, 2000).

.

Для визначення імовірності частки жінок, які потенційно можуть мати
розриви, використані методики визначення імовірності меж виникнення
розривів у жінок (Вашків П.Г. та ін., 2001).

Клініко-лабораторне дослідження в динаміці проводилось у Вінницькому
клінічному пологовому будинку №1 і складалося з двох етапів. Перший етап
дослідження проводився у групі вагітних, які мали порушення
мікробіоценозу статевих шляхів з метою визначення ефективності
запропонованого нами методу. До цього етапу увійшло 256 жінок в третьому
триместрі вагітності з порушенням мікробіценозу статевих шляхів, 156 з
яких після санації одним з антимікробних препаратів отримували
біопрепарати за розробленою нами методикою (основна група), 100 вагітним
проводилась лише санація пологових шляхів без відновлення біоценозу
(група порівняння). Суть запропонованого нами методу полягає в тому, що
вагітним з дизбіозом піхви, після проведення санації пологових шляхів
одним з антимікробних препаратів (тержинан №8, мікожинакс №12,
мератин-комбі №10), протягом 7-10 діб проводиться орошення піхви шляхом
введення тампону, просякненого водною зависсю мікробного препарату
лактобактерин 2 рази на добу. Паралельно для нормалізації мікрофлори
кишківника призначається пробіотик лактовіт-форте по 2 капсули 1 раз на
добу per os за 40 хвилин до їжі протягом 5-8 діб (Деклараційний патент
22974 Україна, 2007).

Контроль за клініко-мікробіологічною ефективністю біопрепаратів у
вагітних проводили за термінами зникнення клінічних симптомів,
результатами мікробіологічного дослідження. Результати обстеження
порівнювались з показниками здорових жінок (Орлова В.С., Набережнев
Ю.И., 2007).

Із 156 вагітних першого етапу дослідження, яким проводилось відновлення
мікробіоценозу мікробними біопрепаратами, 60 жінок під час пологів
отримали травму промежини (розрив чи розріз) і увійшли в першу (основну)
групу другого етапу дослідження, який проводився у трьох сформованих
групах породіль: 1-а (основна група) – 60 породіль з пологовими травмами
промежини, які під час вагітності отримували пробіотики і яким
проводилась реабілітаційна терапія за розробленою нами методикою ; 2-а
(група порівняння) – 60 породіль з пологовими травмами промежини, яким
проводилась реабілітація традиційними методами. Результати обстеження
порівнювались з аналогічними показниками у 60 здорових породіль (3-я –
контрольна група).

Породіллі основної групи отримували реабілітаційну терапію із
застосуванням антигомотоксичних препаратів за розробленою нами схемою та
одночасним проведенням гігієнічної обробки зовнішніх статевих органів
(Деклараційний патент 11522 Україна, 2005). Жінкам із загрозою розриву
промежини в пологах проводилось обколювання в ділянці промежини
антигомотоксичним препаратом “Траумель С” у кількості 2,2 мл в
акупунктурні точки; у разі виникнення розриву, виконувалось наступне
обколювання тканин промежини відразу після накладення швів. Надалі на 2
добу після пологів проводилось повторне обколювання ділянки шва на
промежині препаратом “Траумель С”, після чого, процедури повторювали з
інтервалом 1 раз на 2 доби до виписки жінки з пологового будинку з
подальшим продовженням місцевої терапії препаратом в мазьовій формі ще
протягом двох тижнів. Для стимуляції лімфатичного дренажу тканин
призначається препарат “Лімфоміозот” по 10 крапель 3 рази на добу
всередину за 30 хв. до прийому їжі протягом перебування породіллі в
пологовому будинку та після виписки з пологового будинку ще 2 тижні.
Паралельно призначались антигомотоксичні препарати “Ехінацея композитум”
трьохкратно в кількості 2,2 мл внутрішньом’язево: відразу після пологів,
на 3 та 6 добу після пологів, а також ректальні супозиторії “Вібуркол”
щоденно на ніч протягом перебування в пологовому будинку.

Реабілітаційну терапію породіль групи порівняння проводили за
традиційною схемою: призначення легкозасвоюваної їжі, проведення
гігієнічної обробки зовнішніх статевих органів 1,0% спиртовим розчином
брильянтового зеленого та регуляції функції кишківника.

Для вирішення поставлених мети і завдань даного наукового дослідження
було проведено мікробіологічне дослідження вагітних та клінічне,
бактеріологічне, імунологічне та біохімічне (включаючи визначення ПОЛ)
обстеження породіль.

Об’єктивно проводився огляд рани (наявність набряку, гіперемії),
визначення локальної болючості, стан рубця, характер раньового ексудату.
З’ясовували такі скарги кожної породіллі, як біль, підвищення
температури, порушення сечовипускання та акту дефекації.

Мікробіологічні дослідження включали бактеріоскопію вагінальних мазків,
забарвлених за Грамом та Романовським-Гімзою та бактеріологічне
дослідження раньового ексудату ран промежини на 1, 3 та 5 добу
післяпологового періоду (Страгунский Л.С., Козлов Р.С., 2003). Інкубація
проводилась на поживних середовищах МПА, кров’яний МПА, середовищt Ендо,
Сабуро та ін. Для виділення чистої культури анаеробів досліджуваний
матеріал поміщали до середовища Кітта-Тароцці, звідки в умовах
анаеростата виділяли чисті культури, ідентифікація яких проводилась за
культуральними, біохімічними властивостями (Плютто А.М., 1997).
Популяційний рівень визначали за кількістю колоній, що виросли при
висіву 0,1 мл ексудату та з врахуванням розведення, виражали його у lg
КУО/мл (Vandepitte J. et al., 1994).

Дослідження гематологічних показників периферичної крові у породіль
проводилося на 1, 3 та 5 добу післяпологового періоду (Зупанец И.А. и
др., 2005). За допомогою біохімічних досліджень визначали показники
білкового обміну: рівень загального білка, альбумінів та глобулінів,
кількісне визначення С-реактивного білка та стан перекисного окислення
ліпідів по вмісту у сироватці крові кінцевого продукту перекисного
окислення ліпідів – малонового діальдегіду за методом Стальної І.Д. та
співавт. (1977) в реакції з тіобарбітуровою кислотою.

Дослідження імунного статусу породіль з акушерськими травмами м’яких
пологових шляхів проводили на 1 та 5 добу післяпологового періоду. Воно
включало визначення Т- та В-лімфоцитів, СD4+- та СD8+- лімфоцитів
методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК)
(Соко-лова Е.И., 1998). Субпопуляційну приналежність Т – клітин до
Т-хелперів та Т-супресорів визначали за чутливістю цих клітин до
теофіліну (Подольський В.В. та ін., 2005). Визначався фагоцитарний
індекс, фагоцитарне число з культурою S. aureus (шт.209). В сироватці
крові визначався рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом
селективної преципітації у розчині поліетіленглі-колю (Зупанец И.А. и
др., 2000).

Вміст в сироватці крові імуноглобулінів основних класів (А, M, G)
визначали методом простої радіальної імунодифузії в гелі з
антисироватками до окремих класів імуноглобулінів за методикою Mancini в
модифікації Чернохвостової Е.В. і співавт.(1965).

). Графіки оформлювались за допомогою пакету програм “Microsoft Excel
2002”. Текст дисертаційної роботи набирався та оформлювався у
ліцензованому пакеті програм “Microsoft Word 2002”. Усі прикладні
програми запускались в середовищі ліцензованої операційної системи
Microsoft Windows XP Home Edition.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспектив-ний
аналіз перебігу вагітності, пологів та пуерперію у 5957 жінок, які
народ-жували у Вінницькому пологовому будинку впродовж 5 років
(2001-2005 рр.), показав, що за цей період часу травмування промежини
(розріз чи розрив) відбулось у 2042 934,3%) випадках (епізіотомія – 1991
випадків, перінеотомія – 28, розрив промежини – 23), без травми
промежини народило 3915 жінок (65,7%).

В групі з травмами промежини першороділь було 1998 (97,8 %),
повторнороділь – 44 (2,2 %), а в групі без травм промежини відповідно
1571(40,1 %) та 2344 (39,9 %), тобто серед першороділь травматичні для
промежини пологи спостерігались в 2,4 рази частіше.

В групі з травмами промежини у віці до 18 років було 92 породіллі

(4,5 %), старше 30 років – 291 (14,3 %), всі інші роділлі мали вік від
18 до 30 років (81,2 %). В другій групі розподіл за віком був таким: до
18 років було 274 породіллі (7,0 %), старше 30 років – 352 (9,0 %), всі
інші були у віці від 18 до 30 років.

Велике значення під час аналізу особливостей перебігу вагітності
приділялось стану мікробіоценозу піхви під час вагітності та напередодні
пологів. Під час вивчення чистоти піхви виявилось, що в групі без травм
промежини найбільш часто виявляється II ступінь чистоти (51,2 %), а IV
ступеня чистоти піхви ні у жодної жінки цієї групи не було виявлено
(табл. 1). В групі жінок з травмою промежини найчастіше зустрічався III
ступінь чистоти піхви (88,4%), а у 4,2% породіль був IV ступінь.

Таблиця 1

(%)

I II III IV

З травмою

промежини 2042 23 (1,2 %) 127 (6,2 %) 1806 (88,4 %) 86 (4,2 %)

Без травми промежини 3915 653 (16,7 %) 2006 (51,2 %) 1256 (32,1 %) –

Таким чином, патологічний стан біоценозу піхви є фактором ризику, який
сприяє виникненню пологових травм промежини.

В групі жінок з травмами промежини передчасний розрив плодових оболонок
з початком пологів в послідуючі 24 години спостерігався у 967 (47,35 %)
породіль, передчасний розрив плодових оболонок з початком пологів після
24-годинного безводного періоду – у 473 (23,2 %). У групі жінок без
травм промежини відповідно – у 1570 (40,0 %) та 498 (12,7 %). Отже,
несвоєчасне вилиття навколоплодових вод частіше зустрічалось у групі
жінок з травмами промежини.

Первинна та вторинна слабкість пологів в однаковій мірі зустрічалась як
у породіль з травмами промежини – 62 (3,0 %), так і без травм промежини
106 (2,7 %) під час пологів.

При дослідженні частоти застосування операції акушерських щипців та
вакуум-екстракції плоду не виявлено жодного випадку непошкодженої
промежини, так як у всіх випадках їх застосування проводилась
епізіотомія.

Діагноз анатомічно вузький таз першого ступеня зустрічався з однаковою
частотою в обох досліджуваних групах. Так, у групах жінок з травмами
промежини та без травм він був відповідно у 487 (23,8 %) та 854 (22,0 %)
випадках.

Пологи в передньому виді потиличного передлежання та пологи в сідничному
передлежанні в однаковій мірі зустрічались в обох групах та лише пологи
в задньому виді потиличного передлежання частіше супроводжувалися
пошкодженням промежини, і це дозволяє нам віднести їх до факторів ризику
травм промежини.

У групі жінок з травмами промежини маса новонародженого менше 3000 г
зустрічалась у 281 (13,8 %), від 3000 до 3500г – у 324 (15,9 %), від
3500 до 4000 г – у 1021 (50,0 %), більше 4000г – у 416 (20,4 %), а у
групі жінок без травм промежини відповідно у 939 (24,0 %), у 1663 (42,5
%), у 2067 (52,8 %) та у 78 (2,0 %). Отже, маса плода більше 4000 г в
10,2 разів частіше зустрічається у групі з травмами промежини і є
вагомим фактором ризику, що сприяє виникненню даного ускладнення.

Виявилось, що в більшості випадків (78,0 %) епізіотомія проводилась при
загрозі розриву промежини, в меншій мірі (22,0 %) – при показаннях,
пов’язаних зі станом плода.

Проведений ретроспективний аналіз архівного матеріалу дозволив виділити
25 основних факторів ризику виникнення пологового травм промежини. Щодо
визначення щільності факторів ризику з патологією травматизму промежини
було отримано такі результати: найбільш тісний зв’язок травматизм
промежини має з розроджуючими операціями під час пологів (Q=1; W=1;
К=0,11), дизбіозами піхви (Q=0,99; W=0,91; К=0,91), стрімкими або
швидкими пологами (Q=0,84; W=0,55; К=0,15), великим плодом (Q=0,84;
W=0,54; К=0,31), заднім видом потиличного передлежання плоду (Q=0,82;
W=0,52; К=0,08). Спостерігається також тісний зв’язок з такими
факторами, як вік жінки 18 років і менше (Q=0,74; W=0,44; К=0,12), перші
пологи (Q=0,97; W=0,78; К=0,56), рубцьові зміни промежини (Q=0,69;
W=0,40; К=0,22), висока та ригідна промежина (Q=0,67; W=0,38; К=0,11),
тривалий безводний проміжок (Q=0,54; W=0,29; К=0,22) та багатоплідна
вагітність (Q=0,53; W=0,28; К=0,03). Такі фактори, як анатомічно вузький
таз (Q=0,51; W=0,27; К=0,20), вік жінки 30 років та старше (Q=0,36;
W=0,18; К=0,11) та передчасний розрив плодових оболонок (Q=0,34; W=0,17;
К=0,13) хоч і в меншій мірі, але також мали зв’язок з травматизмом
промежини під час пологів.

Результати дослідження щодо визначення щільності сполучень факторів
ризику з травматизмом промежини показали, що основними сполученнями
факторів ризику щодо виникнення пологового травматизму промежини є маса
новонародженого вище середньої + передчасний розрив плодових оболонок з
початком пологів після 24-годинного безводного періоду + дизбіоз піхви
(Q=0,96; W=0,75); перші пологи + передчасний розрив плодових оболонок з
початком пологів в послідуючі 24 години + дизбіоз піхви (Q=0,92;
W=0,67); повторні пологи + рубцьові зміни промежини + великий плід
(Q=0,91; W=0,64); вік 30 років і старше + повторні пологи + рубцьові
зміни промежини (Q=0,89; W=0,61); перші пологи + маса новонародженого
вище середньої + передчасний розрив плодових оболонок з початком пологів
в послідуючі 24 години (Q=0,84; W=0,55); вік 30 років і старше + перші
пологи + маса новонародженого вище середньої (Q=0,84; W=0,54); перші
пологи + маса новонародженого вище середньої + передчасний розрив
плодових оболонок з початком пологів після 24-годинного безводного
періоду (Q=0,71; W=0,42); рубцьові зміни промежини + передчасний розрив
плодових оболонок з початком пологів після 24-годинного безводного
періоду + дизбіоз піхви (Q=0,71; W=0,42); пізній гестоз вагітності +
передчасний розрив плодових оболонок з початком пологів після
24-годинного безводного періоду + дизбіоз піхви (Q=0,65; W=0,437); перші
пологи + пізній гестоз вагітності + маса новонародженого вище середньої
(Q=0,63; W=0,35); повторні пологи + передчасний розрив плодових оболонок
з початком пологів після 24-годинного безводного періоду + дизбіоз піхви
(Q=0,58; W=0,32).

Отже, з метою зменшення частоти травматизму необхідно здійснювати
профілактичні заходи не тільки по відношенню до роділь з великим плодом
або анатомічно вузьким тазом, але і у роділь з дизбіозами піхви,
очікуваною масою плода вище середньої, рубцьовими змінами тканин
промежини, піхви та шийки матки після попередніх пологів, передчасним
розривом плодових оболонок.

Таким чином, маючи в своєму розпорядженні перелік найвагоміших факторів
ризику та їх сполучень, які сприяють перінеальному травматизму, в
кожному конкретному випадку можна достатньо точно передбачити можливість
виникнення у роділлі травми промежини, що дозволить своєчасно провести
профілактичні заходи.

¦

?A

6

F

v

x

z

|

a$

|

~

?

?

¦

O

??

6

~

a

@

„o

]„9`„o

„\

]„9`„\

]„9

„\

]„9`„\

„\

^„\

„\

`„\

&

&

dh ¤`„_

dh ¤

¤^„

¤^„

oooooooooiiioooooooaaoaa

¤

@?uey

Lну варіабельність як видового, так і кількісного складу мікроорганізмів
в піхвовому вмісті у вагітних. До спектру виділених бактерій з
найбільшою частотою входили представники умовно-патогенної флори (УПФ):
кишкова паличка гемолітична – 35,0% в основній групі та 36,0% у групі
порівняння, стафілокок золотистий – 24,0% в основній та 21,0% в групі
порівняння. Встанов-лено високу частоту висіву грибів роду Candida у
групах(56,0% та 64,0%). Кількіс-ний аналіз мікроекології геніталій у
вагітних свідчить, що практично у всіх обстежених жінок відмічалось
різке зниження загальної кількості лактобактерій. Одночасно з цим,
представники умовно-патогенної флори були виділені в значній кількості.
Так, загальна кількість УПФ становила 1?106 ( 1?102 КУО/мл у основній
групі та 1?105( 1?102 КУО/мл у групі порівняння, що значно перевищує
показники здорових жінок – 1?103 ( 1?101 КУО/мл (p0,05). Достовірна тенденція до його зменшення спостерігалася
лише з 1-ої на 5-у добу (13,52 нмоль/мг ( 0,04 нмоль/мг; p0,05). При порівнянні в динаміці
рівню МДА між двома групами на 5 добу післяпологового періоду виявлено,
що у породіль основної групи позитивні зміни на фоні застосування
антигомотоксичних препаратів були вірогідно вищими (p0,05).

При динамічному спостереженні за змінами показників основних класів
імуноглобулінів виявлено, що на 5 добу післяпологового періоду в
основній групі породіль немає достовірних змін в складі основних класів
імуноглобу-лінів порівняно з показниками на 1 добу (р>0,05), тобто на
фоні застосування антигомотоксичних препаратів не відбувається
напруження гуморального імунітету, у породіль групи порівняння таке
напруження має місце (достовірно збільшився рівень імуноглобуліну М від
1,12(0,04г/л до 1,27(0,06г/л; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020