.

Прогнозування та профілактика спайкової хвороби очеревини на основі прогностичних критеріїв її виникнення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3264
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ГЛАДИШЕНКО ОЛЕКСАНДР ІГОРОВИЧ

УДК 616-037-084:616.381:100.64

Прогнозування та профілактика спайкової хвороби очеревини на основі
прогностичних критеріїв її виникнення

14.01.03 – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті імені
М.І. Пирогова МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

доктор медичних наук, професор ШАПРИНСЬКИЙ Володимир Олександрович,
Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова МОЗ
України, завідувач кафедри хірургії медичного факультету № 2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор
ВАСИЛЮК Михайло Дмитрович, Івано-Франківський державний медичний
університет МОЗ України, професор кафедри факультетської хірургії

доктор медичних наук, професор АНДРЮЩЕНКО Віктор Петрович, Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України,
завідувач кафедри загальної хірургії

ПРОВІДНА УСТАНОВА:

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
кафедра хірургії та проктології

Захист відбудеться 22 лютого 2007 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному
медичному університеті імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, майдан Волі, 1)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8)

Автореферат розісланий 16 січня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01

доктор медичних наук, професор
Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема спайкової хвороби очеревини та хірургічне
лікування пов’язаної з нею гострої спайкової непрохідності кишечника
залишається однією з найбільш актуальних та складних у сучасній
абдомінальній хірургії.

Серед всіх видів непрохідності спайкова непрохідність кишечника
зустрічається найчастіше і складає від 40,4% до 86% випадків (Саєнко
В.Ф.,2001; Люлько І.В., 2004). Післяопераційна летальність при цьому
становить від 5,7% до 15-25% і не має стійкої тенденції до зниження
(Зайцев В.Т., 1999; Бойко В.В., 2004; Короткий В.М., 2004;Wilson M.S.,
1998).

У хірургічному лікуванні спайкової хвороби очеревини досягнуто значних
успіхів. В тому числі велика увага приділялась різним засобам
консервативного лікування та профілактиці процесу спайкоутворення
(Покидько М.І., 2002). Розроблено та вивчено різні методи оперативних
втручань, досліджено різні методики інтубації тонкої та товстої кишки
(Андрющенко В.П., 1995; Василюк М.Д., 2004; Криштальська Л.Р., 2000;
Феджага О.П., 2003; Шапринський В.О., 2004; Sagar P.M.,1992).

Разом з тим, це не призвело до зниження частоти спайкової хвороби
очеревини. Висока частота даної патології, неефективність заходів по
ранній діагностиці та прогнозуванню цього захворювання, що зумовлює
високу частоту оперативних втручань, доводить необхідність пошуку нових
методів прогнозування та профілактики утворення спайок очеревини.

Одним з головних синдромів при гострій спайковій непрохідності кишечника
є синдром ентеральної недостатності, який обумовлює важкість перебігу та
прогноз розвитку захворювання (Саенко В.Ф., 2001; Дзюбановський І.Я.,
2004; Лупальцов В.И., 2005]. Одним з проявів ентеральної недостатності є
порушення бар’єрної функції кишечника, що проявляється транслокацією
мікрофлори у внутрішні середовища організму, від вираженості якої
залежить кількість гнійно-запальних ускладнень (Гаин Ю.М., 2001; Пеев
Б.И., 2004; Саенко В.Ф., 2004).

Питанням прогнозування розвитку спайкової хвороби очеревини присвячені
поодинокі публікації у вітчизняній та закордонній літературі (Поканевич
В.В., 1985; Магалишвили Р.Д., 1991; Лачинский В.И., 1995; Покидько М.І.,
2002; Thompson J.N., 1997). В літературі представлені дані про спадковий
характер захворювання, але не висвітлено питання про тип успадкування
спайкової хвороби очеревини. Паралельно з загальноклінічними не
проводяться методи генетичного аналізу для виявлення ступеня ризику
розвитку спайкового процесу.

Основою клінічної антропології, яка створює таку необхідну єдність
сучасної медицини, роз’єднаної на десятки окремих спеціальностей, в яких
мимоволі “втрачається” цілісність людини, служить вчення про конституцію
– сукупність біохронологічних та реактивностних особливостей організму,
які включають фактори ризику та благополуччя. Новим в обговоренні
проблеми є сприйняття конституції як сукупності генетичних маркерів.
Структура конституції така, що окрема її ознака здатна відбивати
загальні для даного типу конституції стани реактивності та ростових
процесів.

Погляди на конституцію як на систему маркерів пов’язані, в значній мірі,
з виявленням генетичних факторів схильності до розвитку
мультифакторіальних захворювань (Антонець Т.І., 2004; Tarca A., 2000;
Xing Z., 2001).Отримання максимально повної інформації про зв’язок
різних конституційних ознак як прогностичних (100% генетично
детермінованих – антигени крові, ознаки дерматогліфіки, тощо), так і
констатуючих (на які, крім спадковості, впливає середовищний фактор –
антропометричні показники, соматотип, компонентний склад маси тіла,
тощо) з виникненням мультифакторіальних захворювань є одним із підходів
для реалізації феногенетичного аналізу (Никитюк Б.А.,1998).

Виходячи з цього, практичний інтерес може представляти розгляд
етіології та патогенезу спайкової хвороби очеревини у рамках теорії
“хвороб схильності”, в основі яких лежить сумарний ефект як спадкової
схильності, так і факторів зовнішнього середовища. Саме тому в даній
роботі проведено зіставлення ступеня спадкової обтяженості з типами
шкірного малюнка та соматотипом, що дозволяє показати значимість
спадкового фактора в розвитку спайкової хвороби очеревини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри хірургії
медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету
ім. М.І.Пирогова “Особливості клініки, діагностики та розробка нових і
удосконалення існуючих методів лікування хворих з гострою кишковою
непрохідністю”, номер держреєстрації 0103U007992. Здобувач є
співвиконавцем цього наукового дослідження. Тема дисертації і основні
напрямки її виконання затверджені Проблемною комісією МОЗ України
“Хірургія” (протокол № 20 від 18.12.2003).

Мета дослідження. Покращити результати комплексного лікування та
профілактики спайкової хвороби очеревини за допомогою впровадження
прогностичних та констатуючих критеріїв її виникнення.

Задачі дослідження:

1.Вивчити антропологічні і дерматогліфічні показники у здорових,
прооперованих на органах черевної порожнини без подальшого розвитку
спайкової хвороби очеревини та хворих на спайкову хворобу очеревини
чоловіків та жінок другого зрілого віку.

2.Встановити зв’язок антропометричних та дерматогліфічних показників з
виникненням спайкової хвороби очеревини.

3. На основі антропометричних та дерматогліфічних показників розробити
прогностичні критерії виникнення спайкової хвороби очеревини.

4. Вдосконалити комплексну схему лікування гострої спайкової
непрохідності кишечника.

5. Розробити схему профілактики спайкової хвороби очеревини у хворих,
схильних до спайкоутворення

Об’єкт дослідження – спайкова хвороба очеревини, гостра спайкова
непрохідність кишечника.

Предмет дослідження – особливості показників соматотипу та
дерматогліфіки у хворих на спайкову хворобу очеревини, їх прогностичне
значення у визначенні індивідуальної схильності до спайкової хвороби
очеревини; клінічні результати застосування способу лікування
ентеральної недостатності, інтубації тонкої кишки при гострій спайковій
непрохідності кишечника; ефективність способу профілактики
спайкоутворення у хворих, схильних до розвитку спайкової хвороби
очеревини.

Методи дослідження – антропометричні та соматотипологічні – для
встановлення констатуючих ознак виникнення спайкової хвороби очеревини;
дерматогліфічні – для встановлення прогностичних ознак виникнення
спайкової хвороби очеревини; загально-клінічні – для вивчення
ефективності запропонованих способів лікування ентеральної інтоксикації,
назоінтестінальної інтубації та профілактики спайкоутворення;
математичні – для статистичної обробки отриманих результатів та побудови
моделей.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведена комплексна
оцінка соматотипу, показників пальцевої та долонної дерматогліфіки у
здорових та хворих на спайкову хворобу очеревини чоловіків та жінок.

Вперше встановлено взаємозв’язок між показниками соматотипу, пальцевої і
долонної дерматогліфіки та схильністю до розвитку спайкової хвороби
очеревини, що дозволило розробити об’єктивні критерії індивідуальної
схильності до спайкоутворення.

Обґрунтовано доцільність використання генетичних методів дослідження
(вивчення дерматогліфіки та соматотипу) для формування груп ризику у
хворих зі схильністю до спайкоутворення з метою проведення
цілеспрямованої його профілактики.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено новий метод
лікування ентеральної інтоксикації при гострій непрохідності кишечника
за допомогою інтестінального введення препаратів через кишковий зонд, що
дозволяє значно зменшити явища ендотоксемії та їх наслідки, покращити
результати лікування завдяки більш ефективному впливу на основне джерело
інтоксикації, яким у цих хворих стає паретичний кишечник (Деклараційний
патент на винахід 63417 А)

Удосконалено спосіб антеградного проведення назоінтестінального зонда
через дванадцятипалу кишку, що дозволяє значно полегшити цю маніпуляцію,
зменшити її травматичність та тривалість (Деклараційний патент на
винахід 36076 А)

Розроблено новий комплексний метод профілактики спайкової хвороби
очеревини, який дозволяє зменшити вірогідність розвитку або рецидиву
захворювання у людей, схильних до спайкоутворення (Деклараційний патент
на винахід 71368 А)

Результати досліджень дисертаційної роботи впроваджені в формі актів в
практичну діяльність хірургічних відділень міських, районних лікарень
Івано-Франківської, Вінницької, Тернопільської та Житомирської областей,
Вінницької обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведено аналіз літературних та
наукових джерел і виявлено невирішені проблеми в даній галузі хірургії.
Проведено дослідження соматотипу та дерматогліфіки всіх груп обстежених.
Приймав безпосередню участь у передопераційній підготовці, оперативних
втручаннях та веденні хворих в післяопераційному періоді. Самостійно
опрацьовано матеріал дослідження, проведено його статистичну обробку і
аналіз отриманих даних, написано всі розділи дисертації. Інтерпретація
результатів основних положень і висновки також належать автору. У
працях, опублікованих у співавторстві, реалізовано наукові ідеї
здобувача. У тій частині актів впровадження, що стосується
науково-практичної новизни, викладено матеріали автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення роботи оприлюднено на XIY науково-практичній конференції вищих
медичних закладів освіти Вінницького регіону (Вінниця, 1998); XX з’їзді
хірургів України (Тернопіль, 2002); науково-практичній конференції
“Актуальні питання невідкладної хірургії”(Харків, 2004),
науково-практичній конференції “Хірургічне лікування ран та дефектів
м’яких тканин” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих праць,
із них 7 робіт в рекомендованих ВАК України фахових журналах (2 статті
по огляду літератури), 2 роботи – в матеріалах конференції та з’їзду, 3
Деклараційних патенти України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7
розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового і практичного
використання здобутих результатів, списку використаних джерел
літератури, додатків. Викладена на 201 сторінці комп’ютерного тексту
(основний текст 162 сторінки), містить 26 таблиць та 22 рисунки. Список
літератури включає 199 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведені із дотриманням
питань біоетики, що підтверджено Комісією з питань біоетики Вінницького
національного медичного університету ім. М.І.Пирогова (протокол №2 від
20.10.2005 р.). У відповідності до цільових завдань роботи нами було
проведено дві групи досліджень. Перша група досліджень полягала в
вивченні соматотипу та дерматогліфіки здорових людей, у яких відсутні
будь-які хронічні захворювання; людей, які були прооперовані на органах
черевної порожнини, і у яких не розвинулась в подальшому клініка
спайкової хвороби очеревини, та хворих на спайкову хворобу очеревини.

Друга група досліджень полягала в вивченні ефективності запропонованої
методики інтубації кишечника, лікування ентеральної інтоксикації та
профілактики спайкоутворення у хворих на спайкову хворобу очеревини, яка
ускладнилась гострою спайковою непрохідністю кишечника.

В першій групі проведених досліджень виконано обстеження 286 людей 2-го
зрілого віку: жінок – віком від 35 до 55 років, чоловіків – в віці від
35 до 60 років. Досліджувані розподілені на 3 групи: 1група-здорові
чоловіки та жінки; 2 група-досліджувані, яким виконувались оперативні
втручання на органах черевної порожнини, і у яких до періоду обстеження
не розвинулась клініка спайкової хвороби очеревини (в тексті
автореферату ця група обстежених буде називатись „оперовані чоловіки та
жінки”); 3 група-досліджувані, у яких розвинулась клініка спайкової
хвороби очеревини після оперативних втручань на органах черевної
порожнини. 1групу склали 146 досліджуваних – 57 чоловіків та 89 жінок;
2групу – по 35 чоловіків та жінок; 3групу – також по 35 чоловіків та
жінок.

Для вивчення соматотипу хворих спайковою хворобою очеревини використали
методику, запропоновану J.Carter і B.Heath [1990].

Антропометричне обстеження згідно схеми В.В.Бунака [1941] містило в
собі визначення тотальних (довжини і маси тіла), парціальних розмірів
(охватних розмірів грудної клітки, плеча, гомілки), товщини
шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча, медіальній поверхні
гомілки, під лопаткою, на боковій поверхні живота і діаметрів епіфізів
плеча та стегна (всього 10 розмірів). Всі виміри проводили на правій
половині тіла.

Дерматогліфічне дослідження виконане за методикою Т.Д. Гладкової [1966]
у відповідності з меморандумом по дерматогліфічній номенклатурі
(L.S.Penros,1967).

В другій групі досліджень проведено аналіз лікування 208 хворих
спайковою хворобою очеревини, яка ускладнювалась гострою спайковою
непрохідністю кишечника. Чоловіків було 115 (55,3%), жінок – 93 (44,7%).

Ця група хворих нами була розподілена на 2 підгрупи: перша підгрупа
(контрольна) – хворі, яким лікування гострої спайкової непрохідності
кишечника проводилось “традиційно”, без застосування запропонованих
методик інтубації тонкої кишки та череззондової програми лікування – 106
хворих віком 55,3 ( 4,2 років; друга підгрупа (основна) – хворі, яким
при лікуванні гострої спайкової непрохідності кишечника проводились
запропоновані методики інтубації тонкої кишки та череззондової програми
лікування, профілактична програма рецидиву спайкоутворення – 102 хворих
віком 57,1 ( 3,4 років.

За типами гострої непрохідності кишечника, видами перитоніту, термінами
захворювання, характером оперативних втручань і морфологічних змін
очеревини обидві досліджувані групи були репрезентативними.

Результати лікування хворих основної групи порівнювали з результатами
лікування хворих контрольної групи.

В клінічній частині роботи нами були використані наступні методи
дослідження: лабораторні методи дослідження (загальний аналіз крові та
сечі, визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації за формулою Я.Я.
Каль-Каліфа в модифікації Фіщенко О.Я., Хіміча С.Д., визначення молекул
середньої маси, загальний білок крові, рівень сечовини, креатиніну,
білірубіну, досліджували зсідаючу та фібринолітичну системи крові: вміст
фібриногену, час зсідання крові за Лі-Уайтом, протромбінова активність,
толерантність плазми до гепарину, час рекальцифікації плазми, час
фібринолізу, вміст фібриногену “B”, етаноловий тест та аутокоагуляційний
тест на 10 хвилині), інструментальні методи дослідження (оглядова
рентгеноскопія або рентгенографія органів черевної порожнини,
ультразвукове дослідження черевної порожнини, рентгенологічне
дослідження шлунково-кишкового тракту з застосуванням сульфату барія,
фіброгастродуоденоскопія, іригоскопія, ректороманоскопія,
фіброколоноскопія, лапароскопія).

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена в стандартному
пакеті “STATISTICA 5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова,
ліцензійний № AXXR910A374605FA, директор центру Гунас І.В.) з
використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих
результатів.

Результати дослідження та їх аналіз. Аналіз наукової літератури показав,
що про спайкову хворобу очеревини сформовано уявлення як про
мультифакторіальне захворювання, на розвиток якого впливають спадкові та
середовищні фактори (Поканевич В.В., 1985, Женчевський Р.А., 1989,
Магалашвілі Р.Д., 1991, Покидько М.І., 2002, Haney A.F, 1997).

Питання зв’язку особливостей будови тіла і показників дерматогліфіки з
розвитком спайкової хвороби очеревини залишається невивченим.

Соматотип (синоніми: конституційно-морфологічний тип, соматичний тип,
тип будови тіла) являє собою зовнішній, найбільш доступний дослідженням
та вимірам компонент конституції, генетично детермінований, який в
цілому відображає основні особливості загальної реактивності організму.
Тому визначення ознак соматотипу має виключну роль в обґрунтуванні
спадкової природи схильності або резистентності до мультифакторіального
захворювання (Никитюк Б.А.,1998).

Нами встановлено наступні відмінності антропометричних показників між
здоровими, хворими на спайкову хворобу очеревини та прооперованими без
подальшого розвитку спайкової хвороби очеревини. Результати обстеження
відображено в таблиці 1.

Між здоровими та хворими на спайкову хворобу очеревини достовірні
відмінності антропометричних показників полягають в наступному:
збільшення довжини тіла у хворих чоловіків та жінок, зменшення ваги у
хворих жінок, збільшення зросто-вагового коефіцієнту у хворих обох
статей, зменшення обхватного розміру грудної клітки у хворих жінок,
зменшення обхвату гомілки у хворих обох статей, зменшення товщини
шкірно-жирових складок під лопаткою, на боковій поверхні живота та на
плечі у хворих обох статей, зменшення товщини шкірно-жирової складки на
гомілці у хворих чоловіків, зменшення діаметра епіфізів стегна та плеча
у хворих чоловіків та жінок.

Серед компонентів соматотипу встановлено достовірне зменшення
ендоморфного і мезоморфного компонентів у хворих чоловіків та жінок на
тлі збільшення ектоморфного компоненту у хворих обох статей.

У загальній полігенній системі схильності до мультифакторіальних
захворювань приймають участь генетичні системи дерматогліфічних ознак,
тому проведене нами дерматогліфічне дослідження було націлене на вияв
особливої комбінації цілком нормальних ознак у хворих на спайкову
хворобу очеревини.

Ознаки пальцевої та долонної дерматогліфіки відносяться до прогностичних
критеріїв, в основі застосування яких лежить висока спадкова
обумовленість, незмінність з віком, значна індивідуальна та
територіальна мінливість (Никитюк Б.А.,1998).

При порівнянні досліджуваних груп між собою виявлені певні особливості
дерматогліфічних ознак, які заслуговують детального розгляду. Так,
встановлені наступні достовірні відмінності пальцевої та долонної
дерматогліфіки між здоровими та хворими на спайкову хворобу чоловіками.
Із показників пальцевої дерматогліфіки звертає увагу більш часте
зустрічання завитка (W) на 34,3% на ІІІ пальці правої кисті у хворих
чоловіків порівняно зі здоровими. Аналіз пальцевого гребеневого рахунку
(FRC) показав, що найбільша різниця FRC досягається на І та IV пальцях
обох кистей, де цей показник менший у хворих чоловіків порівняно зі
здоровими. Найбільш вагомі відмінності встановлено між показниками
долонної дерматогліфіки, де у хворих чоловіків меншими є величини
долонних кутів atd, atb, atс на правій та лівій кистях. Крім того, у
хворих чоловіків на правій кисті на 4,6 гребеня більший міжпальцевий
гребеневий рахунок bc, на лівій кисті – на 1,5 гребеня менший
міжпальцевий гребеневий рахунок ab.У хворих чоловіків на правій кисті
головна долонна лінія А на 38,15% частіше закінчується в полі 5 і не
відмічено її закінчення в полі 5?, в якому частіше на 54,8% частіше
закінчується лінія В в порівнянні зі здоровими чоловіками.

Таблиця 1

Антропометричні показники та компоненти соматотипу здорових,
прооперованих без подальшого розвитку спайкової хвороби очеревини та
хворих на спайкову хворобу очеревини (М±().

Показник Стать Здорові

(n-146) Оперовані без ознак СХО (n-70) Хворі на СХО

(n-70) р1-2 р1-3 р2-3

Маса тіла (кг) Ч 78,69 ± 12,17 84,34 ± 14,61 80,03 ± 7,14 >0,05 0,069
>0,05

Ж 70,70 ± 14,32 76,9 ± 17,27 64,31 ± 7,03 0,05 0,05
0,05 0,05 >0,05 >0,05

Ж 94,27 ± 11,47 96,69 ± 15,69 78,14 ± 9,49 0,05 0,05 >0,05

Ж 1,76 ± 0,17 1,82 ± 0,20 1,72 ± 0,14 >0,05 >0,05 0,069

Обхват плеча (см) Ч 32,25 ± 3,23 33,14 ± 4,37 31,63 ± 1,62 >0,05 >0,05
>0,05

Ж 31,95 ± 4,35 33,25 ± 5,30 30,82 ± 3,21 >0,05 >0,05 0,062

Обхват гомілки (см) Ч 37,67 ± 3,11 37,08 ± 3,96 34,70 ± 1,23 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 >0,05 >0,05

Епіфіз плеча (см) Ч 7,31 ± 1,19 7,52 ± 1,94 6,84 ± 0,40 0,05
0,05 0,05
0,05 >0,05

Ендоморфний компонент Ч 4,27 ± 1,78 4,92 ± 1,97 2,01 ± 0,40 0,05 0,05 0,05 0,051

Ектоморфний компонент Ч 1,98 ± 1,33 1,36 ±1,20 2,53 ± 0,51 X–Ueae 2Xa ae O ae O G O O O *1/4rrfZZZZZZ O „`„ akd? akd? akd 8-жирової складки – в мм. Друга частина нашого дослідження присвячена лікуванню ентеральної інтоксикації при гострій спайковій непрохідності кишечника та профілактиці спайкоутворення. В післяопераційному періоді у хворих основної групи в комплекс лікувальних заходів було включено проведення череззондової лікувальної програми, яку виконували наступним чином (деклараційний патент України на винахід 63417 А). Через інтубаційний зонд шприцом Жане вводили 2% розчин натрію хлориду 1-1,5 л, фракційно по 200-300 мл з експозицією по 10-15 хвилин. Після введення кожної фракції до зовнішнього кінця зонда підключали електровідсмоктувач. Далі вводили 1% розчин полісорбу 200 мл, його експозиція також 10-15 хвилин, кишковий вміст з сорбентом також видалявся електровідсмоктувачем. Після закінчення аспірації через зонд послідовно вводили 200 мл розчину реополіглюкіну, 0,5 г цефокситину та 100 мл метроджилу. Процедуру повторювали 3-4 рази на добу. Інтестінальне лікування проводили до відновлення перистальтики, відходження газів і покращення стану хворого. Ефективність запропонованої череззондової програми лікування оцінювали на 2-гу добу післяопераційного періоду на фоні післяопераційного пареза кишечника до його розв’язання, яке, як правило, наступає на 3-4 добу після операції. У хворих основної групи після операції спостерігається достовірне зниження ряду показників інтоксикації. А саме, зниження лейкоцитозу (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020