.

Профілактика ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок групи ризику щодо синдрому раптової смерті немовляти (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2894
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

ТУТОВ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 618.3/.5–06–084:616–053.31–056.57

Профілактика ускладненого перебігу вагітності та пологів у жінок групи
ризику щодо синдрому раптової смерті немовляти

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Яковлева Ельвіра Борисівна,

Донецький державний медичний університет

ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри

акушерства, гінекології та перинатології

факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Гайструк Анатолій Никифорович,

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2;

член-кореспондент АМН України,

доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та
перинатології, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 27 вересня 2005 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому
національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова (21018, м.
Вінниця, вул. Пирогова, 56)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова (21018, м. Вінниця, вул.
Пирогова, 56)

Автореферат розісланий 19 серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Покидько М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом декількох десятиліть учених всього світу
цікавить одна із самих драматичних і дотепер не з’ясованих проблем
медицини – синдром раптової смерті немовляти (СРСН). Інтерес до цієї
проблеми не слабшає насамперед тому, що число жертв СРСН не має
тенденції до зниження і є однією з провідних причин смерті дітей у
розвинених країнах, а в ряді з них виходить на лідируючі позиції в
загальній структурі дитячої смертності, залишаючи за собою інші, відомі
причини смерті (І.П. Баранова, 1999; М.Л. Аряєв зі співавт., 2000; Б.М.
Венцківський зі співавт., 2003; А.Н. Гайструк зі співавт., 2004; О.І.
Герасименко зі співавт., 2004; M. Mehanni зі співавт., 2000; J. Paterson
зі співавт., 2002; T. Bajanowski, 2003).

Більшість авторів протягом останніх років схиляються до думки, що СРСН
не має єдиної каузальної або патогенетичної основи, дотримуючись
багатофакторної природи цього синдрому (М.Л. Аряса, 1997; І.П. Баранова,
1999; С.М.Тутов зі співавт., 2002; M. Mehanni зі співавт., 2000;
R.Matoba, 2002; V. Lucet зі співавт., 2002). Дана проблема актуальна як
у країнах, що розвиваються, так і в розвинутих, де число випадків СРСН
складає: в Австрії – 0,54; Німеччини – 0,78; Італії – 1,0; Голландії –
0,14; Росії – 0,43; Словаччині – 0,14 (І.М.Воронцов зі співавт., 1997).
В Україні смертність внаслідок СРСН складає 0,70, а в Донецькій області
цей показник у 2004 році склав 0,53 на 1000 народжених живими (С.М.Тутов
зі співавт., 2004).

Подальше зниження відсотка СРСН, за даними літератури, можливе лише в
тому випадку, якщо профілактика буде починатися в антенатальному
періоді, тому що 60-70% випадків СРСН зумовлені факторами, що виникають
у цей час (С.М. Тутов зі співавт., 2003; D.G. Cook, 1999; G.M. McKelvey
зі співавт., 2001; T. Sawaguchi зі співавт., 2002; K.A.Rasinski зі
співавт., 2003).

Цю проблему досліджено недостатньо, тому що нею займалися не
акушери-гінекологи, а педіатри-неонатологи. Практично немає
опублікованих даних про гормональний та імунологічний статус у вагітних
жінок, діти яких загинули внаслідок СРСН. Тому розробка
науково-обґрунтованих схем профілактики і лікування патології вагітності
та пологів може бути резервом зниження частоти СРСН.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
розділом і випливає з науково-дослідної роботи “Судово-медична
діагностика раптової смерті немовляти” (№ держ. реєстрації 0198U001638),
затвердженої Міністерством охорони здоров’я України на 1998-2002 роки і
виконаної на базі кафедри судової медицини, а також НДР, затверджених
МОЗ України і виконаних на кафедрі акушерства, гінекології та
перинатології з курсом дитячої гінекології Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького: “Розробити, науково обгрунтувати
та впровадити лікувально-профілактичні заходи зі зниження ускладнень у
перинатальному періоді в жінок щодо збереження репродуктивного здоров’я
сім’ї” (№ держ. реєстрації 0101U009004), “Розробка та впровадження
комплексові заходів, спрямованих на зниження частоти пологових
ускладнень, перинатальної захворюваності та смертності у вагітних з
наявністю інфекції” (№ держ. реєстрації 0100U006368), “Репродуктивне
здоров’я: профілактика і лікування його порушень у різні вікові періоди
життя” (№ держ. реєстрації 0101U007984), “Вивчити особливості
репродуктивної функції, характер та кількість ускладнень вагітності в
жінок, що мешкають в умовах екологічно несприятливого регіону, а також
стан здоров’я їх новонароджених” (№ держ. реєстрації 0102U006778). Автор
є співвиконавцем тем.

Мета дослідження. Знизити ускладнення перебігу вагітності та пологів у
жінок груп ризику із синдромом раптової смерті немовляти шляхом розробки
науково-обґрунтованих схем профілактики і лікування.

Задачі дослідження.

Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей
перебігу вагітності та пологів у пацієнток, що мають в анамнезі синдром
раптової смерті немовляти.

Розробити шкалу оцінки можливості розвитку синдрому раптової смерті
немовляти для невагітних і вагітних жінок.

Вивчити особливості системи плацента – плід – новонароджений у матерів
груп ризику за розвитком синдрому раптової смерті немовляти.

Дослідити морфо-функціональні особливості дітей, що померли внаслідок
синдрому раптової смерті немовляти.

Вивчити деякі показники гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та імунної
систем у невагітних і вагітних групи ризику із синдрому раптової смерті
немовляти.

Розробити, науково обґрунтувати схеми профілактики та лікування вагітних
групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти; вивчити ефективність
запропонованих схем.

Об’єкт дослідження: акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних
групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти.

Предмет дослідження: стан імуно-гормонального гомеостазу у вагітних
групи ризику із синдрому раптової смерті немовляти; перебіг
перинатального періоду немовлят від матерів групи ризику із СРСН;
морфо-функціональні особливості внутрішніх органів трупів дітей, що
загинули внаслідок СРСН, та плацент матерів.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проблема синдрому раптової
смерті немовляти вивчена з позиції акушера-гінеколога, тобто визначені
ті ускладнення вагітності та пологів, що можуть сприяти розвитку цього
синдрому.

Вперше в Україні проведено поглиблений аналіз випадків раптової смерті
немовлят на основі єдиного уніфікованого підходу, розробленого
Європейським співтовариством і вивчення та профілактики і СРСН, вивчені
деякі показники гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи та імунного
гомеостазу в невагітних і вагітних групи ризику із синдрому раптової
смерті немовляти.

Вперше створена оціночна таблиця факторів ризику розвитку синдрому
раптової смерті немовляти і комп’ютерна програма, що дозволяє вже при
першому відвідуванні жіночої консультації віднести вагітну до певної
групи ризику. На підставі гормональних, імунологічних і
патологоанатомічних досліджень дітей, що померли внаслідок СРСН, а також
морфологічних досліджень плацент їх матерів, доповнені уявлення про
патогенез СРСН, а розроблена і впроваджена система первинної, вторинної
та третинної профілактики сприяла зниженню СРСН.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена та впроваджена в
практичну охорону здоров’я науково обґрунтована схема профілактичних
заходів для вагітних груп ризику із СРСН, заснована на вивченні деяких
показників гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи й імунного
гомеостазу з використанням анкети виявлення факторів ризику та їхньої
оцінки, а також застосування розробленої поетапної схеми диспансеризації
та реабілітації, дозволила покращити перебіг вагітності, пологів та
їхній результат для плода і дитини.

Результати дослідження впроваджені в Донецькому регіональному центрі
охорони материнства та дитинства, НДІ медичних проблем сім’ї, Донецькому
обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні, міській
лікарні №3, №24, №6 м. Донецьк, залізничній лікарні станції Донецьк.
Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації
використовуються в навчальному процесі на кафедрах акушерства,
гінекології та перинатології факультетів післядипломної та додипломної
освіти, а також на кафедрі судової медицини Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовані мета і задачі
дослідження, проведений ретроспективний аналіз особливостей перебігу
вагітності та пологів у жінок групи ризику за розвитком синдрому
раптової смерті немовляти. Розроблено шкалу оцінки для груп невагітних і
вагітних жінок ризику розвитку синдрому раптової смерті немовляти.
Обрано адекватні методи обстеження пацієнток групи ризику та їхніх
дітей. Проведено детальний клінічний аналіз, вивчені морфо-функціональні
особливості померлих та живих немовлят, показники імуно-гормонального
фону в невагітних і вагітних групи ризику із СРСН, на підставі яких
особисто дисертантом розроблені, науково обґрунтовані та впроваджені
схеми профілактики і лікування вагітних групи ризику із синдрому
раптової смерті немовляти, що дозволили покращити перебіг вагітності та
її результат для плода і немовляти. Проаналізовані отримані результати і
виконана їх статистична обробка. Самостійно описані результати
дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і
результати наукових досліджень повідомлені й обговорені на II конгресі
неонатологів України (м. Харків, Україна, 2002), науково-практичної
конференції “Здорова мати – здорова дитина” (м. Донецьк, Україна, 2002),
III Всеросійської конференції “Гипоксия, механизмы, адаптация,
коррекция” (м. Москва, Росія, 2002), конференціях Асоціації
акушерів-гінекологів України (м. Київ, Україна, 2003),
науково-практичній конференції “Діагностика, лікування та профілактика
дитячих хвороб” (м. Луганськ, Україна, 2004); на засіданнях товариства
акушерів-гінекологів; на обласних науково-практичних конференціях
акушерів-гінекологів.

Дисертація апробована на об’єднаному засіданні Вченої ради
Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї та кафедри
акушерства, гінекології та перинатології з курсом дитячої гінекології
факультету післядипломної освіти ДонДМУ ім. М. Горького (м. Донецьк,
2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих праць, з них
10 статей у медичних журналах та збірниках, що входять до реєстру ВАК
України, 2 тез, отримані 2 патенти на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 161 сторінці
машинопису. Обсяг основного тексту складає 125 сторінок і включає вступ,
огляд літератури, опис методів дослідження, чотири глави власних
досліджень, аналіз отриманих результатів, висновки, практичні
рекомендації. Список цитованої літератури містить 201 джерело, в тому
числі 157 іноземних. Робота ілюстрована 23 таблицями і 27 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і
рішення задач була розроблена програма досліджень, що передбачає 6
етапів. Перед початком обстеження усі пацієнтки були інформовані про
характер клінічного дослідження, про застосовувані препарати і можливі
побічні ефекти. Дослідження проводилися після одержання згоди на участь
у них і з обліком даних тестування за розробленою анкетою при
зіставленні результатів дослідження пацієнток групи ризику із СРСН і
здорових пацієнток.

Для виконання першого етапу проведений ретроспективний аналіз 140 карт
вагітних, історій пологів матерів і історій розвитку дітей, що померли
від СРСН, вивчені морфо-функціональні особливості померлих немовлят і
їхніх плацент, а також плаценти дітей із груп ризику із СРСН. На
підставі отриманих даних, шляхом розрахунку коефіцієнтів співвідношень
правдоподібності розроблена таблиця факторів ризику за розвитком СРСН.

На другому етапі для рішення поставлених задач проведено комплексне
обстеження 57 невагітних пацієнток, що мають в анамнезі СРСН, і 20
здорових невагітних жінок, що мають живих, здорових дітей.

На третьому етапі розроблені заходи для профілактики акушерських і
перинатальних ускладнень у пацієнток групи ризику із СРСН.

На четвертому етапі обстежено 110 вагітних жінок у віці 17-30 років: 52
мали в анамнезі СРСН, 38 – група високого ризику із можливого виникнення
СРСН, 20 – здорових пацієнток, які знаходяться під спостереженням у
жіночій консультації й акушерських стаціонарах м. Донецька й області, що
дало можливість простежити за їхнім здоров’ям, впровадженням і корекцією
заходів профілактики і реабілітації з позиції корегування їхнього здоров
і здоров їх дітей. Обстежували невагітних, а також вагітних у I, II і
III триместрі (12, 27, 38 тижнів). Немовлята спостерігалися протягом
року (вивчалася їхня оцінка за шкалою Апгар, антропометричні дані).

У сироватці крові визначали кортизол (К), адренокортикотропний гормон
(АКТГ), альдостерон, естріол (Е3), естрадіол (Е2), плацентарний лактоген
(ПЛ), прогестерон (П). Дослідження було виконано радіоімунологічним
методом за допомогою готових комерційних наборів фірми “SEA-IRE-Soring”
(Франція) за доданими інструкціями.

Вміст дофаміну (Доф), норадреналіну (НА), адреналіну в сечі визначали за
методом Е.Ш. Матліної (1965).

Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали на підставі змісту
імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G у сироватці крові методом радіарної
імунодифузії за G. Manchini et al. (1964)

Обстеження на TORCH і урогенітальну інфекцію виконували за стандартними
методиками.

У всіх обстежених пацієнток робили бактеріоскопічне дослідження
матеріалу з піхви, прямої кишки, порожнини рота, порожнини носа, зіву,
кон’юнктиви, плацент, а також сечі. Ідентифікація анаеробних бактерій
була заснована на вивченні морфологічних, культуральних, біохімічних
ознак, а також на визначенні спектра летучих жирних кислот методом
газорідинної хроматографії.

Антенатальна кардіотокографія виконувалася на апараті “Feto Seif 6”
(Kranzbuhler, Німеччина), ультрасонографія – на апараті “Kranzbuhler
Sonoscope 20” (Німеччина). Біофізичний профіль плода оцінювали за
методом Vintzileos.

На четвертому етапі також були впроваджені заходи для профілактики
акушерських і перинатальних ускладнень у пацієнток групи ризику із
синдрому раптової смерті немовляти, що включають профілактику порушень
нейрогуморальних регуляцій шляхом впливу на наявні порушення
гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової та симпато-адреналової систем та
комплекс заходів щодо реабілітації, диспансеризації, підготовки до
планованої вагітності.

На п’ятому етапі був оцінений стан немовлят, які народилися від матерів,
що складають групу ризику із СРСН, і матерів, що мають в анамнезі СРСН.

На шостому етапі – досліджена ефективність розроблених
лікувально-профілактичних заходів.

Статистична обробка всіх даних проведена на РС АТ методами варіаційної
статистики і рангової кореляції з використанням стандартного пакету
прикладних програм Excel’2000 для Wіndоws’ХР’Рrоfеssіоnаl. Вірогідність
розходжень параметричних показників оцінювалася за допомогою t-критерію
Ст’юдента, значимість розходження часток оцінювалася методом кутового
перетворення Фішера і тестової статистики Z з використанням поправки
Йєйтса. Прогностична модель була побудована за допомогою методу Байєса.

Основні результати дослідження. На основі ретроспективного аналізу 140
карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонароджених з СРСН
був розроблений опитувальник, згідно якому була створена оціночна
таблиця факторів ризику виникнення синдрому, що дозволяє залежно від
суми отриманих балів віднести вагітну до відповідної групи ризику, і
комп’ютерна програма, що дозволяє вже під час першого відвідування
жіночої консультації вагітною віднести її до групи ризику із синдрому.

Для рішення поставлених задач обстежено 110 пацієнток, з яких 52 склали
основну, 38 – групу порівняння і 20 – контрольну групу.

За віком обстежувані пацієнтки розподілилися таким чином: 17-19 років в
основній і групі порівняння було відповідно 28,85±6,28% і 26,32±7,14%
жінок, 20-26 років – 51,92±6,93% і 50,00±8,11%, 27 і більше років –
19,23±5,47% і 23,68±6,90%, у контрольній групі відповідно віковим
підгрупам 30,00±10,25%, 50,00±11,18% і 20,00±8,94% жінок. Таким чином,
істотних розходжень між групами виявлено не було (р>0,05).

При аналізі роду діяльності виявлено, що серед обстежених вагітних
основної, групи порівняння і контрольної групи зустрічалися
домогосподарки (17,31±5,25%, 18,42±6,29% і 20,00±8,94% відповідно,
р>0,05), ті, що працюють (51,92±6,93%, 52,63±8,10% і 50,00±11,18%,
р>0,05), учні (30,77±6,40%, 28,95±7,36%, 30,00±10,25%, р>0,05).

Аналіз стану менструальної функції показав, що вік настання менархе в
6,67±2,63% випадках був пізнім, у той час як у всіх обстежених
контрольної групи менструація настала до 14 років. У 44,44±5,24% мало
місце порушення менструального циклу.

Теперішній вагітності передували медичні аборти в 47,78±5,27% жінок
основної і групи порівняння та у 20,00±8,94% –контрольної групи, у
11,11±3,31% основної і групи порівняння переривання вагітності було за
медичними показами в зв’язку з вадами розвитку плода.

У I триместрі на облік стали 86,54±4,73% жінок з основної, 81,58±6,29% –
групи порівняння, 85,0±7,98% – контрольної групи. В II і III триместрі
на облік стали відповідно 13,46±4,73% жінок з основної, 13,16±5,48% і
5,26±3,62% – групи порівняння, 15,00±7,98% – контрольної групи.

Усім вагітним проводили бактеріологічне дослідження виділень піхви,
прямої кишки, порожнини рота, порожнини носа, кон’юнктиви, зіву, посів
сечі. Патогенна й умовно-патогенна мікрофлора виділялася вірогідно
частіше в обстежуваних групах, чим у контрольній.

У вагітних групи ризику з СРСН ускладнений перебіг вагітності був
частіше, ніж у контрольній групі: вірогідно частіше спостерігалися
анемія, блювота і набряки, порушення артеріального тиску, загроза
переривання вагітності, а також пієлонефрит.

У результаті дослідження трупів дітей, що померли внаслідок СРСН,
виявлено, що причиною розвитку синдрому раптової смерті дітей першого
року життя є вплив специфічних і неспецифічних факторів на організм при
визначеному анатомо-фізіологічному стані дитини з неадекватною реакцією
на різноманітні стреси, а морфологічне дослідження свідчить про те, що
СРСН має деякі морфологічні особливості: діапедезні крововиливи в
тканинах – 69,30±3,91%; наявність ознак екстрамедуллярного гемопоезу –
54,30±4,21%; ознаки гіпоплазії в окремих органах – 60,00±4,12%; ознаки
гліозу в головному мозку – 25,70±3,71%; відносно виразну клітинну імунну
реакцію в органах і тканинах – 40,72±4,21%.

При вивченні стану гормонального фону 57 невагітних пацієнток, що мають
в анамнезі СРСН, і 20 жінок, що мають в анамнезі нормальну вагітність з
успішним результатом, виявлено, що рівень Доф, НА, А був нижче (р D x ph$ h ! h h ph! h h $ O 0 ????????ький низький високий дуже високий До 12 тижнів До 14 14—27 27—55 Більш 55 Після 24 тижнів До 15 15—31 31—61 Більш 61 Після пологів До 20 20—40 40—80 Більш 80 Профілактика ускладнень під час пологів (третинна профілактика) – профілактика передпологового виливання навколоплідних вод, слабості родової діяльності, затяжного перебігу пологів, багаторазових піхвових досліджень, застосування акушерських операцій і посібників, тривалого безводного проміжку. Аналіз досліджуваних даних після лікування свідчив, що показники Доф були вірогідно нижчі як у I групі (3670,10±175,21 нмоль/добу), так і в II (4790,10±131,20 нмоль/добу) у порівнянні з контрольною групою (5566,80±228,70 нмоль/добу, р0,05). Інші
пацієнтки родили передчасно. Пролонгованої та переношеної вагітності в
обстежуваних групах не було.

При вивченні особливостей перебігу пологів виявлено, що в I групі
ускладнення зустрічалися у 9 жінок (17,31±5,25%), в II – у 5
(13,16±5,48%), в контрольній групі – у 1 (5,00±4,87%). Операція
кесаревого розтину була в I групі у 2 жінок (3,85±2,67%), в II – у 1
(2,63±2,60%) (31,6±6,16% – попередня вагітність), в контрольній – у 1
(5,00±4,87%) (р>0,05). Показами до операції був клінічно вузький таз,
гостра внутрішньоутробна гіпоксія плода. Ускладнення в післяпологовому
періоді спостерігалися в I групі у 3 (5,77±3,23%) породілей, в II – у 2
(5,26±3,62%), в контрольній групі – у 1 (5,00±4,87%). Ускладненнями були
анемія, суб’інволюція матки, загострення хронічного пієлонефриту.

Оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині склала 6±1 бал у 22 (42,31±6,85%)
немовлят I групи і у 17 (44,74±8,07%) – II групи (р>0,05), 8±1 бал – 30
(57,69±6,85%) і 21 (55,26±8,07%) відповідно, цей же бал був і в
контрольній групі. Асфіксія різного ступеня тяжкості спостерігалася в I
групі у 7 немовлят (13,46±4,73%), в II – у 4 (10,53±4,98%), в
контрольній – у 2 (10,00±6,71%) (р>0,05).

При оцінці дітей, народжених матерями групи ризику із СРСН, виявлено, що
їхня маса тіла при народженні склала в I групі 3240,0±100,0 г і довжина
– 50,00±1,12 см, в II – 3100,0±100,0 г і 52,23±0,50 см, в контрольній –
3275,0±75,00 г і 52,00±1,04 см (р>0,05). Втрата маси тіла у всіх
обстежених була фізіологічною.

Проведені дослідження виявили гістологічні зміни в плаценті, що свідчать
про порушення функції фетоплацентарного комплексу, що, ймовірно, привело
до антенатальних порушень у плода і розвитку СРСН. Нами виявлена пряма
кореляційна залежність між масою плаценти і масою плода (r=0,637,
р0,05).
Таким чином, показники плаценто-плодового коефіцієнту в I, II і
контрольній групі вірогідно не розрізнялися між собою (р>0,05).

Захворювання немовлят в I групі склали 5 (9,62±4,09%) випадків, в II – 4
(10,53±4,98%) (р>0,05) і виявлялися у вигляді кон’юнктивіту, у
контрольній групі захворювань немовлят не було зареєстровано (р0,05). У контрольній групі протягом року немовлята серйозно не
хворіли, у групі порівняння кон’юнктивіт був у 2 (5,26±3,62%) (р>0,05),
в основній – у 5 (9,62±4,09%) (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020