Міністерство охорони здоров’я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

Ажицький Денис Геннадійович

УДК-616.314-77-056.43+615.03:616-08-039.71:54.024+616.31

Профілактика непереносимості до зубних протезів у клініці ортопедичної
стоматології

14.01.22 — стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук.

Київ– 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти
Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Сисоєв Микола Петрович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України, кафедра стоматології факультету післядипломної освіти,
завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ОНИЩЕНКО Валерій Степанович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

кандидат медичних наук, професор

МАКЄЄВ Валентин Федорович,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології, завідувач

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії (м. Полтава).

Захист відбудеться 22.04.2005 р. о_13-30___ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради № К 26.613.09 по захисту дисертації при
Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пімоненка 10-А.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 19.03.2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.В. Горобець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Явища непереносимості виникають у стоматологічних
хворих, що користуються знімними і незнімними протезами з різних
матеріалів (Павленко О.В., 1992; Рожко М.М., 1996; Гожа Л.Д., 1988;
Онищенко В.С., 2000). Однією з причин виникнення цих ускладнень є висока
активність радикалів кисню і знижена активність антиоксидантної системи
(Цебржинський О.И., 1992; Шевченко О.В., 1996; Семенюк В.М., Вагнер
В.Д., Онгоєв П.А., 2000), що призводить до парастезій у вигляді печії,
пощипування кінчика чи бічних поверхонь язика, присмаку металу,
неприємне відчуття важкості, оскоми, гіркоти і сухості у роті. Крім того
хворі можуть пред’являти скарги на головний біль, запаморочення, швидку
стомлюваність, депресію, зниження працездатності (Борисенко Ю.В., 1992;
Волик Н.А., 1996). Програма реабілітації хворих з явищами
непереносимості матеріалів зубних протезів містить у собі діагностику,
лікування, профілактику і прогноз. При лікуванні стоматологічної
патології почали застосовувати антиоксиданти (Сисоєв М.П., 1992;
Сидельникова Л.Ф., 1996; Саяпіна Л.М., 1996; Нідзельський М.Я., 2003 та
ін.), що сприяло більш швидкому виліковуванню. Однак багато питань,
наприклад, обґрунтування застосування антиоксидантів у ортопедичних
хворих не вивчено.

Значний інтерес представляє стан антиоксидантної системи і рівень
вільно-радикального ураження білків ротової рідини, оскільки білки
відповідають за ферментативну активність (Дубініна Е.Е. та ін., 1995). У
літературі є відомості, що при недостатності загальної антиоксидантної
системи необхідно додатково вводити антиоксиданти, які містяться у
продуктах харчування. Тому аліментарна недостатність, пов’язана з
низьким вмістом біоантиоксидантів у харчовому раціоні через відсутність
різноманітності в повсякденному харчуванні, вузький асортимент
продуктів, недостатнє споживання свіжих овочів, ягід, плодів, а також
їхнє руйнування в результаті консервування, призводять до збільшення
вільно-радикальної активності (Воскресенський О.Н., 1975; Ладкіна Т.І.
та ін., 1986; Біленко І.В,. 1998). Незважаючи на свою очевидну
важливість, ці питання, які тісно пов’язані з профілактикою
стоматологічної патології, вивчено недостатньо, і особливо в
ортопедичній стоматології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського у межах теми:
“ Епідеміологія, профілактика і лікування захворювань тканин пародонта і
слизової оболонки порожнини рота”. Шифр теми – 1112, номер
держреєстрації 0198U007586.

Мета дослідження: покращення результатів профілактики і лікування явищ
непереносимості при ортопедичному лікуванні з корекцією антиоксидантними
препаратами.

Задачі дослідження:

1. Розробити комплекс біохімічних тестів, які дозволяють оцінювати
ступінь вільно-радикального ураження білків ротової рідини і ліпідів
слизової оболонки порожнини рота за наявності зубних протезів.

2. Дослідити процеси вільно-радикального ураження білків ротової рідини
в нормі і при непереносимості різних матеріалів, які застосовуються при
ортопедичному лікуванні.

3. Обґрунтувати застосування активного емульгатора з акриловими
пластмасами для зв’язування вільного мономеру та інших домішок.

4. Вивчити дію антиоксидантних препаратів в комплексній терапії явищ
непереносимості в ортопедичній стоматології.

5. Визначити ефективність застосування комплексу препаратів з
антиоксидантними властивостями.

Об’єкт дослідження – хворі з явищами непереносимості компонентів знімних
та незнімних зубних протезів.

Предмет дослідження – явища непереносимості на зубні протези обумовлені
вільно-радикальними реакціями окислення, що уражають білки і ліпіди
ротової рідини.

Методи дослідження – клінічні, лабораторні, статистичні.

Наукова новизна результатів. Обґрунтовано необхідність вивчення процесів
вільно-радикального окислення при застосуванні різних зубопротезних
матеріалів.

Розроблено і застосовано комплекс антиоксидантних препаратів і схеми
лікування для зниження негативної дії при явищах непереносимості зубних
протезів.

Розроблено нову методику визначення рівня окислено-модифікованих білків
в ротовій рідині.

Розроблено комплекс біохімічних аналізів ротової рідини, які дозволяють
тестувати рівень ураження білкової системи ротової рідини.

Розроблено рецептуру добавки в акрилові пластмаси, яка дозволяє суттєво
зв’язувати вільний мономер та інші домішки, що елюювані водою.

Практична значимість і впровадження в практику. Практичній охороні
здоров’я запропоновані доступні та інформативні методи аналізу ротової
рідини, що дозволяє застосовувати їх у діагностиці, профілактиці,
лікуванні явищ непереносимості, які виникають при ортопедичному
лікуванні.

Розроблено комплекс рекомендацій для хворих з явищами непереносимості,
який включає заміну протезів і проведення протизапальної терапії в
комплексі з антиоксидантними препаратами.

Виробникам акрилових пластмас для знімних протезів оформлено
обгрунтування для впровадження у виробництво нової акрилової пластмаси,
яка містить поліоксіетилен-40-стеарат, що дозволяє зв’язати більше 80%
вільного мономеру, а також інші водоелюювані домішки.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано клінічну й
експериментальну частини роботи, аналіз результатів дослідження,
статистичну обробку одержаних даних, аналіз наукової літератури за темою
дослідження. Написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки. В
обговоренні результатів біохімічного аналізу ротової рідини брали участь
співробітники кафедри загальної та біоорганічної хімії Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Апробація роботи. За результатами та окремими фрагментами роботи
зроблено доповіді на: VII Українському біохімічному з?їзді (Київ, 1997);
науковій конференції Кримського державного медичного університету
“Проблеми, досягнення і перспективи розвитку медико-біологічних наук і
практичної охорони здоров’я” (Сімферополь, 1998); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Актуальні питання ортопедичної
стоматології й ортодонтії” (Полтава, 2002); науково-практичній
конференції “Нові технології одержання і застосування біологічно
активних речовин” (Алушта, 2002); спільному засіданні кафедри
стоматології ФПО та університетської проблемної комісії стоматологічного
факультету (Сімферополь, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 8 у
виданнях рекомендованих ВАК України, 2 з них без співавторів, одна
публікація у науковому збірнику та отримано 2 деклараційні патенти на
винахід.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 132 сторінках
тексту, що складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів
власних досліджень, висновків та практичних рекомендацій, списку
літератури, що містить 237 джерел, 41 з яких іноземною мовою. Роботу
ілюстровано 12 рисунками та 14 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. У процесі виконанні дослідження нами
обстежено та проведено лікування 242 пацієнтів, з них 105 чоловіків і
137 жінок віком від 18 до 70 років. Всі пацієнти були поділені на 3
групи. Перша група – контрольна, 44 особи – здорові пацієнти, що не
мають видимої патології в порожнині рота. Друга група – пацієнти зі
знімними пластинковими протезами – 66 осіб. Третя група – пацієнти з
незнімними протезами –132 особи.

Клінічні методи – огляд пацієнтів, складання історії хвороби і
реєстрація об’єктивних даних за допомогою цифрової фотографії.

Дефекти зубних рядів класифікували за Кеннеді. Для беззубих щелеп
використовували класифікацію Шредера і Келера. Стан слизової оболонки
оцінювали за Суплі. Так само проводили пробу Шилера-Пісарєва для
визначення наявності запального процесу на слизовій оболонці
альвеолярних відростків.

Незалежно від виду протезу (знімний, незнімний) і типу матеріалів
(метал, пластмаса, кераміка) діагностика непереносимості проводилася на
підставі клінічних критеріїв, описаних В.М.Семенюк, В.Д. Вагнер,
П.А.Онгоєв (2000).

Біохімічні дослідження в ротовій рідині. Одержання ротової рідини
проводилося за загальноприйнятою методикою. Визначення малонового
діальдегіду (МДА) проводилося за широковідомим методом (T. Asckawa,
1980) з тіобарбітуровою кислотою. Визначення рівня
окислено-модифікованих білків (ОМБ) ротової рідини проводилося за
методом (О.Е. Дубініна, 1995) у нашій модифікації. Визначення загальної
антиоксидантної активності (ЗАА) в ротовій рідині проводили за методом
(В.Л. Семенов, 1985) з дихлорфеноліндо-фенолом. Визначення концентрації
білка в ротовій рідині проводили з використанням мікробіуретового
реактиву за стандартною методикою. Визначення рівня середніх молекул
(СМ) проводили спектрофотометрично за методикою (В.П. Зеновський, 2001).

Так само проводилося вивчення впливу різних ортопедичних матеріалів на
зміну біохімічних показників білків ротової рідини, що відображають
вільно-радикальне окислення, in vitro.

Для визначення рівня вільного мономера і продуктів розпаду акрилової
пластмаси після елюції водою проведено прямі спектрофотометричні
дослідження в короткохвильовій УФ зоні. Використовувався спектрофотометр
СФ-46 і СФ-56. Виміри проводилися в інтервалі довжини хвиль 190–300 нм.

Лабораторні методи – вивчення фізіко-механічних властивостей пластмас:

– руйнівне напруження при статистичному вигині,

– ударна в’язкість на зразках без надрізу,

– руйнівне напруження при розтяганні,

– руйнівне напруження при стиску,

– водопоглинання,

Статистична обробка цифрового матеріалу проводилася за Ст’юдентом

з використанням персонального комп’ютера і програмного забезпечення
Microsoft Excel та Statistica 6.0.

З метою профілактики непереносимості зубних протезів застосувалися
матеріали та лікувальні засоби, дозволені Міністерством охорони здоров?я
України, а також дозволені для застосування в харчовій промисловості:
бальзам “Здоров’я” і стоматидин місцево, а біологічно активний харчовий
концентрат “Еноант”, вітамінний комплекс Мультитабс із ?-каротином,
таблетований вітамінний препарат “Триовіт”, аскорбінова кислота, розчин
(-токоферолу ацетату per os, а також розроблений нами профілактичний
засіб на основі

?-каротину, розчинного у воді (патент № 2002054378 від 15.04.2003, бюл
№ 4), для профілактики явищ непереносимості у пацієнтів з металевими
незнімними конструкціями і харчовий емульгатор поліоксіетилен-40-стеарат
(Е-431) як домішку у пластмассу Фторакс (патент № 2002031846 від
16.12.2002, бюл № 12) в якості компонента, що зв’язує залишковий мономер
та інші домішки в пластмасі.

Результати досліджень та їх обговорення. Контрольна група склала

44 особи, які не мали патології тканин і органів порожнини рота
(наприклад, карієсу, гінгівіту, стоматиту, пародонтиту та іншої
патології), у віці 18-24 роки. Ротова рідина відбиралась двома
способами: або спльовувалась у склянку, або збиралася ватними тампонами,
які потім віджимались. Далі у результаті вивчення біохімічних показників
за вищеописаними методиками, визначена статистично достовірна “норма”, а
саме, показники становили: окислено-модифікований білок (Д/г%)
0,45±0,02, загальна антиоксидантна активність (О.А.) 0,5±0,02, малоновий
діальдегід (мкМ/мл) 0,015±0,001 і середні молекули (У.О.) 0,7±0,04.

Було показано, що у здорових людей з нормальним харчуванням в літню пору
року (11 осиб) і в зимовий період (11 осіб) рівень даних показників
різний. В зиму у групи пацієнтів вони достовірно відрізняються від норми
в бік погіршення. Додання до харчування препарату Мультитабс с
?-каротином повертає іх до норми.

Другій групі пацієнтів проводилось лікування знімними пластинковими
протезами як на тлі відсутності ознак непереносимості до акрилових
пластмас, так і у пацієнтів з явищами непереносимості. Пацієнти
обстежувались клінічно,

а також визначались біохімічні показники ротової рідини (ОМБ, МДА, ЗАА,
СМ) до лікування і в установлені терміни 7, 14, 30, 60 діб, 6 і 12
місяців.

При накладенні знімного протезу із не модифікованої акрилової пластмаси
Фторакс у пацієнтів через 7-14 днів відмічались скарги на печію слизової
оболонки під протезом, відчуття сухості в роті, гіпосалівацію. Клінічно
спостерігається гіперемія слизової оболонки піднебіння безпосередньо під
протезом. Біохімічно відзначені чіткі зміни в антиоксидантній системі
ротової рідини, а саме, рівень ОМБ збільшився з 0,51 Д/г% до 0,78 Д/г%,
ЗАА знизилась з 0,55 О.А. до 0,26 О.А., МДА збільшився з 0,015 мкМ/мл до
0,07 мкМ/мл та рівень СМ збільшився з 1,0 У.О. до 1,2 У.О. Це свідчить,
що під дією компонентів пластмаси акрилових протезів активуються вільні
радикали кисню, скоріше за все, за рахунок ураження білкової системи
слини. Збільшення рівня МДА однозначно вказує на запальну реакцію в
слизовій оболонці рота, що узгоджується з клінічними даними. Через 2
місяця носіння протезу без проведення антиоксидантної терапії скарги
хворих на печію під протезом посилюються, з’являється виражена болючість
тканин протезного ложа і накладення протеза стає неможливим. Рівень
ураження ОМБ і МДА зростає,

а рівень антиоксидантного захисту знижується.

Наведені вище дані дозволяють припустити наявність непереносимості
акрилової пластмаси, із якої виготовлено протез. Для усунення явищ
непереносимості призначали полівітамінний препарат Мультитабс з
?-каротином протягом місяця по 1 т. на добу, який дозволив суттєво
знизити кількість скарг пацієнтів і у більшості випадків нормалізувати
клінічний перебіг упродовж курсу прийому препарату, біохімічні показники
нормалізувалися.

Відомо, що акрилова пластмаса, що застосовується для виготовлення
знімних протезів, не містить компонентів, які є прооксидантами. Однак
акрилові протези ініцюють вільно-радикальні реакції, що говорить про
інший механізм, можливо пов’язаний з первинним токсичним ефектом, яким
володіє вільний мономер чи інші складові компоненти пластмаси. Вони,
ймовірно, і викликають запальну реакцію, яка супроводжується
активізацією вільно-радикальных процесів.

Для запобігання попадання недополімеризованих компонентів пластмаси
протеза в порожнину рота ми запропонували вводити в склад базисної
пластмаси Фторакс харчовий емульгатор – поліоксіетилен –40-стеарат
(Е-431), який має виражену властивість зв’язувати вільний мономер та
інші складові акрилової пластмаси, елюювані водою.

При застосуванні в клініці ортопедичної стоматології протезів, які
містять запропоновану добавку, ми не спостерігали змін у вивчаємих
біохімічних показниках ротової рідини, а клінічна картина не вказувала
на наявність явищ непереносимості. Біохімічне дослідження ротової рідини
у пацієнтів з модифікованими знімними протезами визначило наступні
показники: ОМБ від 0,42 Д/г% до 0,50 Д/г%, ЗАА від 0,52 О.А. до 0,45
О.А., МДА від 0,01 мкМ/мл до 0,02 мкМ/мл і СМ від 0,7 У.О. до 0,9 У.О.,
які відповідали нормі.

Наведені дані свідчать про відсутність активізації процесу вільно –
радикального окислення білків і ліпідів у ротовій рідині, а аналіз
динаміки клінічних симптомів при здійснені запропонованого лікування і
після його завершення, засвідчив відсутність скарг у пацієнтів з
проведеним ортопедичним лікуванням протезами із пластмаси Фторакс, які
містять 10% харчового емульгатора поліоксіетилен -40-стеарат. При
наступних контрольних оглядах не відмічалися скарги і ознаки запальних
явищ, пов’язаних з носінням протезу.

Зважаючи на отримані результати, питання було піддано вивчено більш
ґрунтовно.

При полімеризації пластмас типу Фторакс для базисів стоматологічних
протезів у них залишається частина незв’язаного мономеру (похідні
метилакрилової кислоти), кількість якого варіює від 0,1 до 5%, що
залежить як від марки пластмаси, так і від вибору технології
полімеризації, а також точності дотримання цієї технології.

Відомо, що акрилові протези в процесі експлуатації “старіють” і
руйнуються за рахунок процесів деполімеризації.

Нами проведені прямі спектрофотометричні дослідження водних екстрактів
акрилових пластмас у різні періоди часу в залежності від наявності чи
відсутності в полімері інгібітора процесу деструкції.

Виміри проводились за допомогою спектрофотометрів СФ-46 і СФ-56 в
інтервалі довжини хвиль190-300 нм. Для аналізів роздільно взяті
компоненти пластмаси Фторакс порошок і рідина, пластинки модифікованої
поліоксіетилен -40-стеаратом і немодифікованої пластмаси Фторакс
розміром 10*10*1 мм, пластмасові зуби гарнітура Естедент і Івостар.
Зразки поміщалися у закритий бюкс і заливалися 2 мл дистильованої води.
Елюція проводилась від 30 хвил. до

72 год., після чого елюат спектрофотометрувався. Результати вимірів
отримані у вигляді кривих поглинання.

Водний елюат пластмаси Фторакс на спектрофотограмі має головний, великий
пік з максимумом 193 нм, потім крива різко знижується до 240 нм і плавно
піднімається, утворюючи другий компонент з довжиною хвилі 260-280 нм.
Характер кривої практично не змінюється від часу елюції. Фторакс –
мономер (рідина) у концентрації 0,001% дає характерний розмитий максимум
з довжиною хвилі 210-215 нм. Водний елюат Фторакс – полімер (порошок)
дає складний спектр з головним піком 193 нм і піками в області 200 нм,
215 нм і 270 нм. Спектрофотометричні профілі поглинання для водних
елюатів пластмасових зубів із гарнітурів Естедент (Україна) і Івостар
(Німеччина) мають характерний максимум при 193 нм.

Також порівнювались спектри елюату свіжополімеризованої пластмаси
Фторакс і фрагменту протезу із цієї пластмаси, який використовувався
хворим упродовж року. Спектри виявились ідентичними. При проведенні
дрібної елюції цих зразків упродовж 3, 6, 12, 24, 48 і 72 годин і виміру
екстинції при 193 нм встановлено, що максимальний вихід продуктів
розпаду пластмаси в елюат відбувається в перші 24 години, досягаючи
максимальної концентрації, яка потім зберігається.

Таким чином, із пластмаси Фторакс водою елюються не тільки мономер, але
і практично всі компоненти цієї пластмаси.

Проведений експеримент підтверджує, що перешкоджаючим досягненню
підвищення біологічної сумісності знімних акрилових протезів, є вміст
вільного мономеру і продуктів гідролізу пластмаси, елююваних водою. Це
призводить як до місцевого, так і загального токсичного впливу на
організм, викликаючи запальні зміни слизової оболонки протезного ложа,
зниження антиоксидантної активності ротової рідини та явища
непереносимості. Для рішення питання нейтралізації негативної дії
акрилових пластмас ми запропонували при виготовленні пластинкових
протезів ввести в склад пластмаси харчовий емульгатор поліоксіетилен
-40-стеарат. Даний компонент здатний утворювати міцні комплекси з
речовинами гідрофобної природи, до яких відноситься метилметакрилат, і
це дозволяє значно зменшити кількість елююваного вільного мономеру і
продуктів гідролізу і, відповідно, знизити їх негативний вплив на
слизову оболонку порожнини рота за рахунок здатності зв’язувати вільний
мономер і продукти гідролізу акрилової пластмаси.

В результаті додання поліоксіетилен-40-стеарату в полімерну композицію
вміст елююваного мономеру зменшувався на 78-80% порівняно з
немодифікованим зразком, про що судили за вмістом вільного
метилметакрилату, який мігрірує

із полімерних композицій у водну витяжку. Так, пластмаса Фторакс містить

14,0+1,3 мг/л, а модифікований зразок 2,8+0,26 мг/л, що в 5 разів менше.

Механічні випробування пластмаси Фторакс у порівнянні з модифікованим
зразком визначили наступні показники: руйнівне напруження при
статистичному вигині становило 78,2 МПа і 79,4 МПа відповідно, ударна
в’язкість на зразках без надрізу 16 кдж/м2 і 15,8 кдж/м2, руйнівне
напруження при розтяганні 60 МПа і

62 МПа, руйнівне напруження при стиску 135,1 МПа і 136,3 МПа і
водопоглинання 0,31% і 0,28%.

На підставі одержаних даних можна стверджувати, що за механічною
міцністю пластмаса, яка містить поліоксіетилен -40-стеарат, не
поступається пластмасі Фторакс без цього наповнювача.

В нашому дослідженні протези із модифікованої пластмаси виготовлялись за
методикою компресійного пресування, як найбільш поширеного.

Доступність і простота виготовлення протезу із запропонованого складу
дозволяєт рекомендувати його для застосування в клініці ортопедичної
стоматології з метою профілактики непереносимості всім пацієнтам і в
комплексі лікування пацієнтам з явищами непереносимості на акрилові
пластмаси.

Третій групі пацієнтів проводилось ортопедичне лікування незнімними
конструкціями: штампованно-паяними, штамповано-паяними з МЗП,
суцільнолитими із неіржавіючої сталі, металопластмасовими (з повним
облицюванням каркасу) і металокерамічними (з повним облицюванням
каркасу).

У окремих пацієнтів цієї групи відмічались явища непереносимості на
штамповано-паяні і суцільнолиті конструкції із неіржавіючої сталі.
Пацієнти скаржилися на появу кислого присмаку, присмаку металу в роті,
болючість слизової оболонки в області зафіксованих протезів, а також під
час чищення зубів. Даним пацієнтам проводили зняття старих конструкцій,
санацію порожнини рота і призначали місцеву протизапальну терапію
слизової оболонки рота за допомогою полоскань препаратом “стоматидин” і
“бальзам Здоров’я”.

Всім пацієнтам цієї групи досліджували біохімічні показники ротової
рідини, які через 4-8 днів після фіксації конструкцій практично у всіх
пацієнтів достовірно відрізнялись від норми і становили: у пацієнтів зі
штамповано-паяними конструкціями із неіржавіючої сталі: ОМБ 1,09±0,07
(Д/г%), ЗАА 0,37±0,02 (О.А.), МДА 0,08±0,006 (мкМ/мл) і СМ 1,25±0,15
(У.О.); штамповано-паяними конструкціями із неіржавіючої сталі з (МЗП)
ОМБ 0,7±0,04 (Д/г%), ЗАА 0,4±0,03 (О.А.), МДА 0,08±0,005 (мкМ/мл) і СМ
1,0±0,12 (У.О.); суцільнолитими конструкціями ОМБ 0,8±0,07 (Д/г%), ЗАА
0,37±0,02 (О.А.), МДА 0,072±0,006 (мкМ/мл) і СМ 1,2±0,1 (У.О.);
суцільнолитими конструкціями з повним облицюванням із пластмаси ОМБ
0,6±0,045 (Д/г%), ЗАА 0,45±0,03 (О.А.), МДА 0,046±0,004 (мкМ/мл) і СМ
0,9±0,08 (У.О.); суцільнолитими конструкціями з повним облицюванням
керамікою ОМБ 0,5±0,02 (Д/г%), ЗАА 0,5±0,03 (О.А.), МДА 0,01±0,001
(мкМ/мл) і СМ 0,8±0,07 (У О.).

@

AE

Ue

D

h

¬

?

TH

@

B

b

d

f

Ae

AE

Ue

@

B

D

l

¬

TH

?????

???????

???????

?????

???????

(ознаки непереносимості, які проявлялись днями пізніше. Найбільші зміни
спостерігалися у випадках, коли ортопедичне лікування виконувалось
штампованно-паяними і суцільнолитими конструкціями без облицювання. При
захисті металевої конструкції пластмасою зміни біохімічних показників
були мінімальними, а у випадку з металокерамікою практично не
відрізнялись від норми, що підтверджувалося клінічно.

Нами відмічено, що рівень ОМБ зростає дуже швидко і вже на другу добу
достовірно відрізняється від норми і далі наростає аж до 7 доби, в той
час як клінічні ознаки непереносимості формуються часто до 12-14 доби.
Це дозволяє рекомендувати аналіз визначення рівня окислено-модифікованих
білків, як ранній діагностичний тест.

Таким чином, виявлені зміни вивчаємих біохімічних показників свідчать
про підсилення активізації процесів вільно-радикального окислення,
послаблення функції антиоксидантної системи ротової рідини і збільшення
розпаду білків.

Всім пацієнтам цієї групи проводили профілактику непереносимості
наступними антиоксидантними препаратами: мультитабс з ?-каротином – 1 т.

1 раз на добу впродовж 30 діб, триовіт – 1 т. 2 рази на добу впродовж 30
діб, аскорбінова кислота – 1 гр. 1 раз на добу впродовж 30 діб, еноант –
20 мл. 1 раз на добу впродовж 30 діб. Біохімічні показники змінювались у
залежності від застосування того чи іншого препарату, а саме, при
використанні: мультитабсу з ?-каротином ОМБ – 0,45±0,03 Д/г%, Р<0,1, ЗАА –0,5±0,03 О.А., Р<0,1, МДА – 0,015±0,002 мкМ/мл, Р<0,05 і СМ – 0,7±0,005 У.О., Р<0,1; триовіту ОМБ – 0,5±0,04 Д/г%, Р>0,05, ЗАА – 0,45±0,02 О.А.,
Р>0,05, МДА – 0,02±0,001 мкМ/мл, Р<0,01 і СМ – 0,9±0,09 У.О., Р<0,01; аскорбінової кислоти ОМБ – 0,6±0,04 Д/г%, Р<0,01, ЗАА –0,45±0,03 О.А., Р>0,05, МДА – 0,025±0,003 мкМ/мл, Р<0,01 і СМ – 1,2±0,12 У.О., Р<0,01; еноанту ОМБ – 0,6±0,03 Д/г%, Р<0,01, ЗАА –0,40±0,25 О.А., Р>0,05, МДА –
0,015±0,0012 мкМ/мл, Р<0,01 і СМ – 1,0±0,07 У.О., Р<0,01. Представлені дані засвідчують, що при прийомі препарату мультитабс з ?-каротином показники ОМБ, МДА, ЗАА і СМ нормалізуються вже на сьомий день, у той час як інші застосовані нами препарати володіють менш вираженим лікувально-профілактичним ефектом. Динаміка змін вивчаємих біохімічних показників у залежності від застосованого препарату показує, що у всіх випадках відмічалася нормалізація показників, але з найбільшим ефектом при застосуванні препарату мультитабс з ?-каротином. Вплив матеріалів, застосованих для ортопедичного лікування, вивчали і в умовах експерименту in vitro. В бюкс поміщали 2 мл ротової рідини (для кожного матеріалу бралась окрема порція від однієї людини, яка ділилася на дві частини? контрольну і дослідну), потім досліджуваний матеріал (порошок сплава, пластинку металу чи пластмаси, коронку), поміщали у ротову рідину і додавали перекису водню до отримання 0,12-0,3 мМ концентрації і витримували впродовж 1 години при температурі 200С. Друга порція цієї ротової рідини використовувалась для контрольного визначення. В тих випадках, коли в ротову рідину поміщалась коронка, внутрішня порожнина коронки попередньо ізолювалася воском. Так, при додаванні у ротову рідину порошка із неіржавіючої сталі за 1 год. інкубації ОМБ збільшуються на 21%, кобальт-хромового сплаву ССN – на 18%, нікель-хромового сплаву НС – на 24%, нікель-цинк-берилієвого сплаву НЦБ – на 37%. Пластинка із титану збільшує ОМБ на 3%, коронка із неіржавіючої сталі – на 22%, коронка із неіржавіючої сталі з напиленняем нітриду титану –на 20%, золота коронка – на 7%, пластинка срібно-паладієвого сплаву – на 5%, металокерамічна коронка – на 2%, металопластмасова коронка – на 7%. Зі збільшенням часу інкубації РР з коронками із неіржавіючої сталі до 24 годин в присутності перекису водню рівень ОМБ збільшився на 38%, а при збільшенні концентрації перекису водню в 10 разів при часі інкубації 1 год. рівень ОМБ зріс на 52% від норми. Отже, визначальними факторами збільшення окислено- модифікованих білків у ротовій рідині є час інкубації і концентрація перекису водню. Залізо виступає каталізатором реакції окислення білка, та його кількість при цьому може бути невеликою, що підтверджується даними літератури. Таким чином, доведено, що фіксація протезів із неіржавіючої сталі і деяких сплавів, не захищених пластмасою, а ще краще керамікою, може призводити до явищ непереносимості. При цьому біохімічні зміни в ротовій рідині набагато випереджають у часі клінічні ознаки. Перспективність каротинмістких антиоксидантних препаратів для профілактики і лікування захворювань слизової порожнини рота досить відома (Воскресенский В.Н. и соавт., Ладкина Т.И., Левицкий А.П. и соавт., Сергеев А.В.) Проте існуючі каротинмісткі препарати далекі від досконалості, що пов’язано, з одного боку, з необхідністю їх захисту від дії кисню, і, з другого ? досягнення водорозчиності при достатній концентрації каротину. Для рішення цієї задачі нами розроблено спосіб отримання ?-каротину, розчинного у воді, який нами запатентований. Перевагою даного препарату є його стійкість проти окислення киснем повітря, а також підвищена розчинність у холодній воді. Ми застосували 0,5% водний розчин водорозчинного ?-каротину у 11 пацієнтів з непереносимістю на протези із неіржавіючої сталі у вигляді полоскань ротової порожнини 3 рази на добу по 100 мл впродовж тижня. Досліджувані біохімічні показники до курсу полоскань становили: ОМБ 1,0 Д/г%., що перевищує норму в 2 рази, ЗАА 0,35 Е.А. (при нормі 0,5 О.А.), МДА 0,07 мкМ/мл (при нормі 0,01 мкМ/мл), СМ 1,3 У.О. (при нормі 0,7 У.О.), що свідчить про активізацію процесу вільно-радикального окислення білків і ліпідів у ротовій порожнині. Після курсу полоскань біохімічні показники становили: ОМБ 0,7 Д/г%, ЗАА 0,45 О.А., МДА 0,03 мкМ/мл, СМ 1,0 У.О., що вказує на нормалізацію процесів вільно-радикального окислення в порожнині рта. Клінічна ситуація помітно покращилась. Таким чином, застосований розчин водорозчинного ?-каротину в якості профілактичного засобу має позитивний ефект при полосканні ротової порожнини у пацієнтів з явищами непереносимості на штамповані конструкції із неіржавіючої сталі. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі представлено нове рішення наукового і практичного питання, направлене на покращення результатів лікування і профілактики проявів непереносимості при ортопедичному лікуванні з корекцією антиоксидантними препаратами, на основі оцінки вільно – радикальних процесів, що відбуваються в порожнині рота. 1. Запропонована нами модифікація методу визначення рівня окислено-модифікованих білків у сполученні з методиками визначення рівня продуктів перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної активності і середніх молекул стосовно до ротової рідини дозволяють оцінювати ступінь вільно-радикального ураження білків і ліпідів ротової рідини за наявності зубних протезів, виготовлених із різних матеріалів, у тому числі до появи клінічних ознак непереносимості. 2. Основні показники процесів вільно-радикального окислення білків ротової рідини (ОМБ, МДА, ЗАА, СМ) об’єктивно відображають тяжкість реакцій, викликаних непереносимістю до різних матеріалів, застосованих в ортопедичній стоматології, і можуть служити достатньо інформативним критерієм оцінки ефективності комплексу лікування. 3. Установлено, що знімні пластинкові протези із акрилової пластмаси Фторакс, яка містить в якості добавки 10% поліоксіетилен-40-стеарату, не викликають клінічних ознак непереносимості та змін біохімічних показників ротової рідини, при цьому фізичні характеристики деяких показників пластмаси покращились (руйнівне напруження при статистичному вигині 79,4 МПа, ударна в’язкість на зразках без надрізу 15,8 кдж/м2, руйнівне напруження при розтяганні 62 МПа, руйнівне напруження при стиску 136,3 МПа, водопоглинання 0,28%). 4. Результати вивчення ефективності антиоксидантних препаратів у комплексній терапії явищ непереносимості в ортопедичній стоматології, таких, як аскорбінова кислота, токоферолу ацетат, Еноант, Триовіт, Мультитабс з ?-каротином, показали, що всі вони за клінічними і лабораторними показниками мають позитивний місцевий і загальний вплив, при цьому Мультитабс з ?-каротином має найбільш виражений позитивний ефект. 5. Місцеве застосування 0,5% водного розчину суміші, яка містить 15% кристалічного ?-каротину, 10% аскорбінової кислоти та 75% емульгатора, у вигляді полоскань рота у пацієнтів з явищами непереносимості на протези із неіржавіючої сталі вело до досягнення позитивного клінічного ефекту і до нормалізації біохімічних показників ротової рідини (наприклад, до полоскань рівень ОМБ становив 1,0 Д/г%, після курсу полоскань 0,6 Д/г%, при Р<0,05). 6. Використання комплексного лікування явищ непереносимості у хворих зі знімними і незнімними протезами з включенням в якості коректорів антиоксидантних препаратів, а також внесення модифікації в склад пластмаси для знімного протезування дозволило в значній мірі знизити ефект непереносимості деяких матеріалів, застосованих в ортопедичній стоматології, при цьому достовірно нормалізувати такі біохімічні параметри ротової рідини, як рівень окислено-модифікованого білка (з 1,2 Д/г%, до 0,45 Д/г% при Р <0,05), антиоксидантної активності ротової рідини (з 0,25 О.А. до 0,5 О.А. при Р <0,001), а також значно знизити інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів (з 0,1 мкМ/л до 0,01 мкМ/л при Р < 0,01) і середніх молекул (з 1,2 У.О. до 0,7 У.О. при Р < 0,05). Практичні рекомендації 1. Для оцінки ефективності профілактики непереносимості до зубних протезів у клініці ортопедичної стоматології рекомендується визначати біохімічні показники, які характеризують вільно – радикальні процеси в ротовій рідині, такі, як рівень окислено- модифікованих білків, малонового діальдегіду, загальної антиоксидантної активності і середніх молекул. 2. Для корекції явищ непереносимості знімних пластинкових протезів із акрилових пластмас доцільно виготовляти знімні пластинкові протези із запатентованої нами пластмаси, яка містить у своєму складі емульгатор, що зв’язує недополімеризований мономер та інші домішки. В незміному протезуванні слід відмовитися від застосування штампованих, штампованно-паяних і суцільнолитих конструкцій із неіржавіючої сталі, а також хром-, кобальт-, нікельмістких сплавів і використовувати для незнімного протезування металокерамічні і металопластмасові конструкції з повним облицюванням каркасів. 3. При проведенні лікування непереносимості до зубних протезів рекомендується призначати всередину прийом антиоксидантів: аскорбінова кислота, токоферолу ацетат, Еноант, Триовіт, Мультитабс з ?-каротином, при цьому віддаючи перевагу комплексному вітамінному препарату з антиоксидантною дією ? Мультитабсу з ?-каротином. 4. Для профілактики явищ непереносимості після фіксації знімних і незнімних ортопедичних конструкцій рекомендуються полоскання порожнини рота 0,5% розчином запатентованого препарату, який містить ?-каротин та аскорбінову кислоту (по 100 мл розчину 3 рази на день впродовж семи днів). СПИСОК опублікованих ПРАЦЬ за темою дисертації 1. Ажицкий Д.Г., Сысоев Н.П., Ажицкий Г.Ю. Биохимическая оценка слюны у ортопедических больных // Вісник стоматології. ?1997.?? № ?3 (15). ? C. 401-403. Дисертант самостійно провів літературний аналіз біохімічних методик, застосованих в стоматології. 2. Ажицкий Д.Г., Боцман И.В., Жадько С.И., Ажицкий Г.Ю. Окислительная модификация суммарных белков слюны человека при лечении больных съемными протезами из акриловых пластмасс // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ. – Симферополь. – 1998. – Т. 134, Ч. 3. – С. 340-343. Дисертант провів літературний пошук і застосував клінічні і біохімічні методи, застосовані для діагностики явищ непереносимості. Співавт: професор Жадько С.І. провів загальне редагування., професор Ажицький Г.Ю. надав консультативну допомогу при проведенні біохімічних методик. 3.Ажицкий Д.Г., Жадько С.И., Ажицкий Г.Ю., Боцман И.В. Методика и результаты определения уровня окислено-модифицированных белков в слюне // Вісник стоматології.?? 2000. ?№ 4. – С. 19-20. Дисертант самостійно освоїл методику визначення рівня окислено-модифікованих білків в ротовій рідині і почав клініко-біохімічне дослідження за темою дисертації. Співавтори: професор Ажицький Г.Ю., професор Жадько С.І. допомагали в узагальненні одержаних результатів дослідження, асистент Боцман І.В. допомагала в освоєнні методики. 4.Ажицкий Г.Ю., Ажицкий Д.Г., Куряева Л.Н., Абрикосова Е.А. Исследование уровня свободного кислорода и антиоксидантной активности в слюне в норме и при патологии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ. –Симферополь. – 2000. – Т. 136. – С. 3-6. Дисертантом сформульовані основні напрямки досліджень і проведена частина клінічних досліджень. 5.Ажицкий Г.Ю., Куряева Л.Н., Ажицкий Д.Г. Прямое спектрофотометрическое определение продуктов экстракции акриловых пластмасс водой // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ. –Симферополь. – 2001. – Т. 137, Ч. 3. – С. 8-10. Автором проведено експериментальний розділ роботи. 6.Ажицкий Д.Г. Антиоксидантная защита белков слюны при ортопедическом лечении в стоматологии // Український стоматологічний альманах. – 2001. ? № 6. – С. 73-78. 7. Ажицкий Г.Ю., Абрикосова Е.А., Ажицкий Д.Г. (мл.) Изучение окислительной модификации белков слюны человека в эксперименте и при патологии // Таврический медико-биологический вестник. – 2002. ? № 4. – С. 99-101. Дисертант проаналізував літературні дані, завершив забір клінічного матеріалу, провів клініко-біохімічне обстеження хворих. Співавт: професор Ажицький Г.Ю. відкоригував висновки. 8. Ажицкий Д.Г. Лечение и профилактика токсико-аллергических осложнений в ортопедической стоматологии с коррекцией свободно-радикальных процессов в ротовой полости // Таврический медико-биологический вестник. – 2003.– Т. 6. – № 3. – С. 6-10. 9.Ажицький Д.Г., Сисоєв М.П. Ажицький Г.Ю. Склад для виготовлення базисів зубних протезів: Деклараційний патент на винахід. Україна. 19 UA, (11) 52170 Aб (51) 7 A61C5/00, A61C13/00. Дисертантом проведено клініко-лабораторне обстеження пацієнтів з явищами непереносимості акрилової пластмаси, оформлена заявка на винахід.Співавтори: професор Ажицький Г.Ю. допомагав в розрахунках процентного співвідношення складу для виготовлення зубних протезів, професор Сисоєв М.П. допомагав в узагальненні та аналізі одержаних результатів, а також в оформленні документації на отримання Деклараційного патенту України. 10.Ажицький Г.Ю., Сандулов Д.Б., Ажицький Д.Г.(мл.), Сандулов Д.Д. Спосіб одержання бета-каротину, розчинного у воді: Деклараційний патент на винахід. Україна (UA), (11) 55733, (51) 7 А 23L C 07C403/24, A61K9/20. Дисертант провів експериментальне дослідження і статистичну обробку одержаних дани, і оформив документацію на отримання Деклараційного патенту України. Співавтори: доцент Сандулов Д.Б., допомагав в розробці патенту та оформленні документації. 11. Абрикосова Е.А., Ажицкий Д.Г., Ажицкий Г.Ю. Белковые антиоксиданты, выделение и анализ // Тезисы. Международная конференция “Новые технологии получения и применения биологически активных веществ”. –? Алушта. ? – 2002. ? – C. 22. АННОТАЦИЯ Ажицкий Д.Г. Профилактика непереносимости к зубным протезам в клинике ортопедической стоматологии. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. – стоматология. – Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена изучению влияния зубных протезов из различных материалов на развитие свободнорадикальных процессов в ротовой полости при явлениях непереносимости, а также изучению вопросов профилактики явлений непереносимости в ортопедической стоматологии с помощью антиоксидантных препаратов. Проведено комплексное обследование 242 человек из них ??105 мужчин и 137 женщин, с уже развившимися явлениями непереносимости и без таковых. Были использованы клинические, биохимические, механические и статистические методы исследования. С помощью новой методики определения окислено-модифицированных белков в ротовой жидкости (предложенной нами и примененной впервые), показано, что протезы, содержащие металлы: железо, хром, никель, кобальт и не защищенные керамическим покрытием, а также съемные протезы из акриловой пластмассы, активируют свободно-радикальное окисление белков и перекисное окисление липидов ротовой жидкости, при этом развивается непереносимость, в ротовой жидкости увеличивается количество окисленных белков, малонового диальдегида, средних молекул, и резко снижается общая антиоксидантная активность. Замена этих протезов на металлокерамические снимает это патологическое состояние. При уже развившейся непереносимости, помимо противовоспалительного лечения, существенный положительный лечебный эффект дает применение антиоксидантов. Нами изучены препараты: аскорбиновая кислота, триовит, эноант и мультитабс с ?-каротином и показано, что наибольший лечебно- профилактический эффект можно получить при применении поливитамина Мультитабс с ?-каротином, который является комплексным препаратом, содержащим витамины, антиоксиданты и полиминералы, и применяется внутрь. Для местного применения нами синтезирован водорастворимый ?-каротин в комплексе с аскорбиновой кислотой. Показано, что полоскание водным раствором этого препарата снижает активность свободнорадикальных процессов в ротовой полости и способствует профилактике непереносимости при ортопедическом лечении различными материалами. Также нами предложен новый состав пластмассы для съемных акриловых протезов содержащий эмульгатор – полиоксиэтилен-40-стеарат (Е-431), который позволяет уменьшить количество элюируемых водой свободного мономера и других органических веществ из акрилового пластмассового протеза, а, следовательно, существенно снизить негативное воздействие акриловой пластмассы на организм. С помощью методик, позволяющих оценить физические качества протезов, содержащих полиоксиэтилен-40-стеарат (Е-431), было выявлено, что новая пластмасса ничем не уступает существующим аналогам, а по некоторым показателям превосходит их. Это позволило изготавливать акриловые протезы из модифицированной пластмассы всем пациентам в качестве профилактики непереносимости и пациентам с непереносимостью в качестве лечения. На основе полученных данных стандартизированы комплексные профилактические мероприятия для ортопедических больных, направленные на снижение и предотвращение возникновения явлений непереносимости на различные ортопедические материалы. По результатам исследования разработаны практические рекомендации по проведению профилактических мероприятий с использованием предложенных нами методов, направленные на повышение качества протезирования и снижения количества клинических осложнений. Ключевые слова: съемные акриловые протезы, несъемные протезы, непереносимость, профилактика и лечение, антиоксиданты, ?-каротин, полиоксиэтилен-40-стеарат (Е-431). АНОТАЦІЯ Ажицький Д.Г. Профілактика непереносимості до зубних протезів в клініці ортопедичної стоматології. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005. Дисертація присвячена вивченню впливу зубних протезів із різних матеріалів на розвиток вільно – радикальних процесів в ротовій порожнині при явищах непереносимості, і профілактиці явищ цих станів за допомогою антиоксидантів. Проведено комплексне обстеження 242 осіб з уже явищами непереносимості, що розвинулися, і без, із них ??105 чоловіків і 137 жінок. Були використані клінічні, біохімічні, механічні і статистичні методи дослідження. Показано, що протези, що містять метали: залізо, хром, нікель, кобальт і не захищені керамічним покриттям, а також знімні протези із акрилової пластмаси активують вільно – радикальне окислення білків і перекисне окислення ліпідів ротової рідини при цьому розвивається непереносимість. Заміна цих протезів на металокерамічні знімає цей патологічний стан. При непереносимості, яка вже розвинулась, окрім протизапального лікування, суттєвий позитивний лікувальний ефект дає застосування антиоксидантів. Нами вивчені препарати: аскорбінова кислота, триовіт, еноант і мультитабс з ?-каротином і показано, що найбільший лікувально-профілактичний ефект можна отримати при застосуванні полівітаміну Мультитабс з ?-каротином. Для місцевого застосування нами синтезований водорозчинний ?-каротин в комплексі з аскорбіновою кислотою, який сприяє профілактиці непереносимості при ортопедичному лікуванні різними матеріалами. Також нами запропоновано новий склад пластмаси для знімних акрилових протезів, який містить емульгатор – поліоксіетилен-40-стеарат (Е-431), що дозволяє зменшити кількість вільного мономера та інших органічних речовин, що містяться в протезі. Ключові слова: знімні акрилові протези, незнімні протези, непереносимість, профілактика і лікування, антиоксиданти, ?-каротин, поліоксіетилен-40-стеарат (Е-431). SUMMARY Azhitsky D.G. Preventive maintenance of intolerance to dental artificial limbs in clinic of orthopedic stomatology. – Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in speciality 14.00.22. – stomatology. – P.L.Shchupik the Kyiv medical academy postgraduated educations, Ministry of health Ukraine, Kyiv, 2005. The dissertation is devoted to studying of influence of dental artificial limbs from various materials on development free radical processes in a mouth at the phenomena of intolerance, and preventive maintenance of the phenomena of these conditions with the help of antioxidants. Complex inspection 242 person from them 105 men and 137 women, with already developed phenomena of intolerance and without it. Clinical, biochemical, mechanical and statistical methods of research have been used. It is shown, that artificial limbs containing metals: iron, хром, nickel, cobalt and not protected by a ceramic covering, and also demountable artificial limbs from акриловой plastic activate free – radical oxidation of fibers and перекисное oxidation липидов an oral liquid thus develops intolerance. Replacement of these artificial limbs on ceramic-metal, removes this pathological condition. At already developed intolerance, besides the anti-inflammatory treatment, the essential positive medical effect gives application of antioxidants. We investigate preparations: Ascorbic acid, Triovit, Enoant and Multitabs with ? carotin also it is shown, that the greatest medical preventive effect can be received at application of polyvitamins Multitabs with ? carotin. For local application by us synthes water-soluble ? carotin in a complex with an ascorbic acid which promotes preventive maintenance of intolerance at orthopedic treatment by various materials. Also we offer new structure of plastic for demountable acrylic artificial limbs containing polyoxyaethilen-40-sthearat (Е-431) which allows to reduce quantity free a monomeasure and other organic substances contained in an artificial limb. Key words: removable acrylic dentures, fixed dentures, intolerance, preventive maintenance and treatment, antioxidants, ? carotin, polyoxyaethilen-40-sthearat (Е-431). ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ОМБ – окислено-модифікований білок ЗАА – загальна антиоксидантна активность МДА – малоновий діальдегід СМ – середні молекули РР – ротова ридина МЗП – металзахістне покриття УФ – ультрафіолет У.О – умовна одиниця ОА – одиниця активністі СОПР – слизова оболонка порожнини рота ____________________________________________ Підписано до друку 10.03.2005 р. Формат 60*90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. 49. ____________________________________________ “Видавництво “Науковий світ””® Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504. 227-87-13, 227-87-15, 8-050-525-88-77 PAGE 22

Похожие записи