.

Порушення самосвідомості у хворих на шизофренію (судово-психіатричний аспект) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3939
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

Козерацька Олена Андріївна

УДК 616.895.8: 340.63

Порушення самосвідомості у хворих на шизофренію (судово-психіатричний
аспект)

14.01.16-психіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук Первомайський Віталій Борисович,
Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії
та наркології МОЗ України, відділ судово- психіатричної експертизи,
завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чуприков Анатолій Павлович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра дитячої, соціальної та судової психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук , професор Дзюб Григорій Костянтинович, медичний
інститут

УАНМ, кафедра психіатрії, завідувач кафедри

Провідна установа

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м.
Дніпропетровськ

Захист відбудеться “26 “ жовтня 2006 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ,

вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий “ 23 “ вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук
Гриневич Є.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед психічних розладів, діагностованих у осіб, які
скоїли суспільно-небезпечні діяння (СНД), шизофренія є найбільше
поширеною. В Росії в 2001 році серед неосудних хворі на шизофренію
склали 42,9%, з розумовою відсталістю – 25,4%, особи з органічними
психічними розладами – 24,2% (А.Р.Мохонько, Є.Я.Щукіна, 2002). Автори
відмічають, що за останні 10 років спостерігається зниження кількості
пацієнтів, які страждають на шизофренію з 60% до 42,9% та збільшення
питомої ваги осіб з розумовою відсталістю – з 15% до 25,4%. В свою
чергу в Україні (Т.М. Арсенюк, 2004) основну масу психічно хворих, які
скоїли СНД та були визнані неосудними у 2002 році, склали особи, що
страждали на шизофренію, шизотипові та маячні розлади – 58,6%,на другому
місці за частотою визнання неосудними знаходилися пацієнти з розумовою
відсталістю – 17,7%, на третьому місці – хворі з органічними психічними
розладами, відповідно – 15,5%.Такий стан відбиває загальне положення, що
існує в психіатрії стосовно питомої ваги шизофренії серед показників
захворюваності на психічні розлади. В додаток до проблем діагностики,
які мають місце у загальній психіатрії (О.К.Напрєєнко, 2002, 2004; І.Й
Влох, 2002, 2004), судова психіатрія має спеціфичну проблему експертної
оцінки психічних розладів та, зокрема, шизофренії, стосовно певних
скоєних такими хворими діянь(І.Н Боброва , Т.П Печернікова та ін.,1985;
Б.В Шостакович,1985; І.Д.Спіріна та інш.,1996; P.Jorgensen,1998; C.
Harrop, 2002). Значення експертної помилки в таких питаннях є дуже
вагомим оскільки альтернативою є або позбавлення волі особи, або
звільнення її від відповідальності. Саме через це незважаючи на велику
давнину дослідження шизофренії у судово-психіатричному аспекті дотепер
існують діаметрально-протилежні точки зору на можливість різних
експертних рішень при діагностиці цього захворювання. Таке положення
знаходиться в безпосередній залежності від існуючих у психіатрії уявлень
про нозологічну сутність шизофренії та її клінічні межі. З розвитком
поглядів на проблему обмеженої осудності, в тому числі і при шизофренії,
хибність нозологічної парадигми ставала дедалі очевидною
(Л.А.Подрєзова,1983; С.Н.Трофіменко, 1988; С.А
Сургуладзе,1994; З.Г.Абдурагімова 1998).

Вітчизняна концепція обмеженої осудності базується на
доведеній позиції нерозривної, генетичної єдності свідомості і
діяльності (В.Б.Первомайський 1994; Кондратьєв, 1996). Відповідно до
цього будь-який психічний розлад проявляється через діяльність особи в
мікро та макросоціумі, де лишаються відповідні відбитки.Відзначальною
ознакою людської істоти є свідомість, яка вміщує в собі самосвідомість і
критичність.Тому психічна патологія це завжди кількісне або якісне
порушення цих елементів психічного існування особи. Дослідження соціуму,
або кримінальної ситуації в нашому випадку стає таким чином
обов’язковим. Ступінь тяжкості психічного розладу,таким чином,
встановлюється через відбиття його в певних елементах кримінальної дії.
В Україні власного аналізу використання категорії обмеженої осудності
поки що немає.

Відсутність узгоджених уявлень про критерії оцінки психічного стану
підекспертних на період скоєння суспільно-небезпечного діяння дає
підставу для пошуку нових шляхів вирішення даної задачі. За своєю
сутністю вона відповідає міжгалузевій комплексній програмі”Здоров’я
нації-стратегія розвитку охорони здоров’я”, затвердженій Постановою
Кабінету Міністрів від 10 січня 2002 року №14, зокрема,
напрямки-передбачити проведення перспективних наукових досліджень для
розроблення нових медичних технологій. Теза про те, що при психічних
розладах психотичного рівня порушується свідомість, зокрема в частині
самосвідомості та критичності, є загальновідомою в психіатрії. Наукові
розробки в цій царині свідчать, що саме дослідження самосвідомості та
критичності при шизофренії може бути перспективним з огляду на
необхідність розробки нових технологій визначення здатності особи
усвідомлювати свої дії та керувати ними під час скоєння суспільно
небезпечних діянь. (В.С. Чудновський 1992 ; Т.А. Кафаров 2002). Але для
вирішення цих питань стан самосвідомості при психічних захворюваннях
дотепер залишається недостатньо дослідженим. Процеси самосвідомості
присутні в механізмах психічних порушень при психозах. Весь досвід
клінічної психіатрії свідчить про те, що фабула маревних, галюцинаторних
та інших психотичних симптомів існує в глибинних шарах психічної
діяльності хворого задовго до виникнення психозу; лише під впливом
патологічних вітальних емоцій вона здобуває усі
властивості симптому психічної хвороби

( Н.Ф. Носенко, 1982; М.С. Шейфер, 1982; М.В. Пєскова, 1982,1992; Г.Н.
Носачев,1982, 1992). Як випливає з аналізу даних наукової літератури
існує нерозривний зв’язок оцінного аспекту самосвідомості з поняттям
“критичність”. Це дає підставу припускати вплив порушень критичності на
здатність людини усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Вищевказане визначає наукову і практичну значимість дослідження
співвідношення рівня порушення критичності і самосвідомості у хворих на
шизофренію, як одного з критеріїв осудності -обмеженої
осудності-неосудності в судово-психіатричній практиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано у відповідності до плану науково-дослідної
роботи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології
відділу судово-психіатричної експертизи за темою ”Розробка критеріїв
судово-психіатричної експертизи(обмежена осудність при розумовій
відсталості, хронічні психічні захворювання)”(N держреєстрації
0194U025077).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – встановити взаємозв’язок між
порушенням самосвідомості і критичності у хворих на шизофренію та
вирішенням експертних питань відносно осудності-неосудності-обмеженої
осудності.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

Дослідити теоретичні аспекти проблеми осудності-неосудності-обмеженої
осудності у хворих на шизофренію;

Дослідити порушення самосвідомості та критичності у хворих на
шизофренію, які скоїли СНД;

Розробити методичний підхід до визначення порушення самосвідомості у
хворих на шизофренію в умовах судово-психіатричної експертизи;

Розробити новий методичний підхід до вирішення питання
осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію з
позиції концепції континуума понять (В.Б.Первомайський,1996, 2000):
психіка – свідомість – самосвідомість – Я-концепція – критичність.

Об’єкт дослідження – клінічні прояви шизофренії.

Предмет дослідження – порушення самосвідомості та критичності у хворих
на шизофренію, які скоїли СНД, взаємозв’язок цих порушень з експертним
рішенням відносно осудності-обмеженої осудності-неосудності.

Методи дослідження. Інформаційно-аналітичний метод;
клініко-психопатологічний; метод експертного дослідження матеріалів
справи та медичної документації; експериментально-психологічний метод;
статистичний метод.

Клініко-психопатологічний метод грунтувався на загальноприйнятих
підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів, діагностика наявних
проявів шизофренії, визначення її синдромальних форм та типів перебігу
проводилася згідно критеріїв діагностики МКХ – 10, а також дефініцій
прийнятих у вітчизняній психіатрії.

Експериментально-психологічний метод використовувався для виявлення
порушень мислення: застосовуючи методики піктограм (Л.С.Виготський,
1936, Б.Г.Херсонський, 1982), порівняння понять (М.Л.Кононова, 1963),
виключення четвертого зайвого (С.Я.Рубінштейн, 1962), співвідношення
фраз з прислів’ями (Б.В.Зейгарник, 1958), класифікації
(Л.С.Виготський, Б.В.Зейгарник, 1958), емоційно – вольової сфери:
ТАТ ( H.A.Murrey, C.Morgan 1935), дослідження рівня домагань

( F.Hoppe, 1930); порушення самосвідомості: модифіковану методику
самооцінки по Дембо – Рубінштейн (модифікація М.С. Шейфер,
1982); спеціальні анкети М.С. Шейфера (1982) для дослідження
фізичного та психічного “Я”, адаптовані до задач судово-психіатричної
експертизи; методика “уявного” та “умовно-конкретного” двійника (Г.Н.
Носачев, 1982); методика оцінки з точки зору іншої особи
(матері, батька, брата, друга, подруги тощо) ( модифікація Г.Н.
Носачева, 1982); опитувальний лист для виявлення критичного відношення
до суспільно-небезпечного діяння, розроблений автором сумісно з
психологом Коваль Н.Л.

Ступінь порушення компонентів самосвідомості визначався на підставі
сукупності результатів дослідження за методиками:

регулятивного компонента: методика дослідження рівня домагань,
клініко-психопатологічний метод; метод експертного дослідження
матеріалів кримінальної справи;

емоційного компонента: методика уявного двійника; методика піктограм,
методика ТАТ; клініко-психопатологічний метод;

транзитивного компоненту: методика уявного та конкретного двійника;
методика самооцінки по Дембо-Рубінштейн ( модифікація М.С. Шейфер,
1982) ; методика оцінки з точки зору іншої особи (матері, батька, брата,
друга, подруги тощо).

Ступінь порушення транзитивного, емоційного, регулятивного компонентів
самосвідомості визначався емпірично, на підставі загально прийнятої
оцінки результатів згідно відповідним методикам. Ступінь порушення
критики до свого психічного, фізичного стану, до скоєного
суспільно-небезпечного діяння визначався емпірично, на підставі оцінки
адекватності відповідей підекспертних на запитання-ствердження
спеціальних анкет для дослідження фізичного та
психічного “Я”, розроблених

М.С. Шейфером (1982), а також опитувальника для визначення критичного
відношення до СНД. Кожна адекватна відповідь оцінювалася в 1 бал. В
залежності від відсотка адекватних відповідей визначався ступень
порушення критичних здібностей підекспертного. Для стандартизації оцінки
результатів дослідження авторкою прийнята гіпотеза, згідно котрій 100%
адекватних відповідей на запитання-ствердження свідчать про повне
збереження досліджуваного компонента (критики до свого психічного,
фізичного станів, скоєного СНД); 25-35% неадекватних відповідей –
легко-виражене порушення досліджуваного компонента; 35-65% –
помірно-виражене порушення досліджуваного компоненту; 65-95% – виражене
порушення досліджуваного компоненту; 100% неадекватних відповідей –
повне порушення досліджуваного компоненту.

Достовірність розбіжностей статистичних даних
оцінювалася за допомогою

t – критерію Стьюдента з урахуванням поправки Йєйтса (для малих
чисел спостереження) ( Д. Сепетлієв , 1968 ).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено дослідження
порушення самосвідомості у хворих на шизофренію в умовах
судово-психіатричної експертизи. Вперше винайдено зв’язок між порушенням
самосвідомості і критичності та вирішенням експертних питань відносно
осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію в
умовах судово-психіатричної експертизи.

Вперше запропоновано новий методичний підхід до вирішення питання
осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію з
позиції концепції континуума понять: психіка – свідомість –
самосвідомість – Я-концепція – критичність.

Практичне значення отриманих результатів.

Проведене дослідження та отримані результати удосконалюють
судово-психіатричне експертне дослідження, обумовлюють підвищення його
якості та доказовості. Це в свою чергу є додатковою гарантією охорони
прав людини, запобігає необгрунтованому призначенню повторної
експертизи, скорочує терміни експертного дослідження. Вдосконалено та
адаптовано до задач судово-психіатричної експертизи ряд методик для
визначення порушень самосвідомості у хворих на шизофренію: методика
самооцінки по Дембо-Рубінштейн; спеціальні анкети М.С.
Шейфера (1982) для дослідження фізичного та психічного “Я”; методика
“уявного”та “умовно-конкретного” двійника; сумісно з психологом Коваль
Н.Л. розроблено опитувальний лист для виявлення порушень критики до
скоєного СНД. Застосування запропонованих методик оцінки
самосвідомості у хворих на шизофренію в умовах СПЕ дозволяє
диференційовано визначати психічний стан підекспертного та приймати
рішення стосовно його осудності-обмеженої осудності-неосудності.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто досліджено та
проаналізовано ступінь вивчення проблеми осудності-неосудності у хворих
на шизофренію. Досліджено та проаналізовано ступінь висвітлення питання
по вивченню порушень самосвідомості у психічно хворих, особливо у хворих
на шизофренію. Дисертантом підготовлено огляд літератури, особисто
обстежено 90 підекспертних в умовах стаціонарної СПЕ за допомогою
клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного методів,
досліджено інші об’єкти експертизи методом експертного дослідження
матеріалів справи та медичної документації. Самостійно проведено збір,
обробку, аналіз і наукову інтерпретацію даних дослідження, сформульовано
висновки.

Особистий внесок здобувача до статті №5, яка написана у співавторстві
полягає у наступному: на підставі матеріалів проведеного дослідження
висвітлене місце і значення стану самосвідомості і критичності для
розмежування зазначених категорій в судовій психіатрії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на: науково-практичній конференції
“Актуальні проблеми соціальної і судової психіатрії та наркології”
(22-24 жовтня 2001 р., м. Київ), міжнародній науково-практичній
конференції ”Біосоціальна модель як нова парадигма розвитку психіатрії в
Україні” (28-30 жовтня 2002 р., АР Крим, м. Сімеїз), міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми впровадження засад
доказової медицини в психіатричну, наркологічну, судово-психіатричну
та психотерапевтичну практику”

(19-21 травня 2004 р., АР Крим, м. Ялта).

Публікації:за матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 7
наукових праць, з них 4 статті в наукових фахових виданнях,
затверджених ВАК України, з них 3 – одноосібних, 1 стаття – у
співавторстві, 1 стаття – в Юридичній енциклопедії та тези, а також
зроблено 2 стендових доповіді на науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169
сторінках машинописного тексту (123 сторінки-основний текст). Структурно
вона складається з вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалів та
методів дослідження, двох розділів результатів власних досліджень,
розділу узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 152
джерела вітчизняних та закордонних авторів. Дисертація ілюстрована 22
таблицями, 28 рисунками, містить 3 додатки.

Основний зміст

Усього досліджено 90 підекспертних, що проходили стаціонарну
судово-психіатричну експертизу в Київському міському центрі
судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 року по травень 2001 року,
яким було встановлено діагноз шизофренії (МКХ-10: F.20.0). Діагностика
шизофренії, визначення її синдромальних форм та типів перебігу
проводилася згідно критеріїв діагностики МКХ-10. Дефект було
веріфіковано згідно критеріям МКХ-10 (F20.5 – Шизофренічний резідуальний
стан). За ступенем вираженості стан дефекту було розподілено на такі
групи: відсутній, легко-виражений, помірно-виражений, виражений.Стан
ремісії визначався як призупинка процесу, приймалася до уваги глибина:
повна, неповна ремісія.

Для вирішення задачі дослідження: виявлення взаємозв’язку між ступенем
порушення самосвідомості та критичності і вирішенням експертних питань,
усі досліджені були розподілені на 2 групи порівняння: 1 група – 72
спостереження,– підекспертні, визнані неосудними; 2 група – 18
спостережень,– підекспертні, визнані осудними; з 1 групи –“неосудних”
емпірично була виділена 3 група –“обмежено осудних” – 18 спостережень.
Ця група була сформована штучно, на підставі результатів дослідження із
групи неосудних, виходячи з концепції “обмеженої осудності”.

При порівнянні груп спостережень за допомогою t- коефіцієнту
достовірності було прийнято, що р1– це інтервал
достовірності при порівнянні 1 групи з 2 групою, р2 – при
порівнянні 2 групи з 3 групою, а р3 – при порівнянні 1
групи з 3 групою. Якщо р > 0, 1, перевага вважалася недостовірною і
значення р не відмічалося.

Серед досліджених переважали чоловіки (pТаблиця 1 Розподіл підекспертних за діагнозом Діагноз Групи Усього неосудні – 1гр. осудні – 2гр. обмежено осудні – 2гр. n % p1 n % p2 n % p3 n % Шизофренія, параноїдна форма, безперервно-прогредієнтний перебіг, поточний процес (F 20.00) 30 55,6 ?0,0001 0 0 0 0 0 0 30 33,3 Шизофренія, параноїдна форма, поступово-прогредієнтний перебіг, поточний процес (F 20.01) 19 35,1 ?0,004 0 0 0 0 0 0 19 21,3 Шизофренія, параноїдна форма, поступово-прогредієнтний перебіг, ремісія (F 20.05) 0 0 Ffss8 [email protected] NERE\EfEjEnEpEtE~E?E„E?E?E?E1/4EAeEAEEEEIEOEUeEaeEoEoEEiiiiiiiiiiieUiiii iiiiiii Ff1/2R Ff Ff!Z Ff“a X В групі неосудних в 37,1% (20 випадків) спостерігалося помірне порушення емоційного компоненту самосвідомості, що достовірно перевищує аналогічний показник в групі осудних (p?0,003), відповідно 0 спостережень. В 33,3% (18 випадків) спостерігалося виражене порушення емоційного компоненту самосвідомості, що достовірно перевищує аналогічний показник в групах осудних та обмежено осудних (p Анотація Козерацька О.А. Дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію (судово-психіатричний аспект). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2006. Дисертація присвячена дослідженню взаємозв’язку між порушенням самосвідомості та критичністю і експертним рішенням відносно осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію, які скоїли СНД. Робота заснована на клініко-психопатологічному дослідженні 90 підекспертних, які проходили стаціонарну судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 року по травень 2001 року, яким було встановлено діагноз: “Шизофренія”. Діагностика шизофренії, визначення її синдромальних форм та типів перебігу проводилась згідно критеріїв діагностики МКХ-10. На підставі отриманих результатів було вдосконалено та адаптовано ряд методик для дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію в умовах СПЕ. Запропоновано методику нового підходу до вирішення експертного питання стосовно осудності-обмеженої осудності-неосудності у підекспертних хворих на шизофренію, виходячи з концепції континуума понять (В.Б.Первомайський,1996, 2000): психіка –свідомість – самосвідомість –Я-концепція – критичність. Ключові слова: шизофренія, самосвідомість, судово-психіатрична експертиза, осудність-обмежена осудність-неосудність. Аннотация Козерацкая Е.А. Исследование нарушения самосознания у больных шизофренией (судебно-психиатрический аспект). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия.– Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии. – Киев, 2006. Дисертация посвящена исследованию взаимосвязи между нарушениями самосознания, критичности и экспертным решением относительно вменяемости – ограниченной вменяемости – невменяемости больных шизофренией, которые совершили ООД. Исследовано 90 испытуемых, проходивших стационарную судебно-психиатрическую экспертизу, которым была диагностирована “Шизофрения”. Для исследования использованы методики для определения нарушения самосознания, адаптированные согласно условиям проведения СПЭ, разработан опросный лист для определения нарушения критики к ООД. Предложен новый подход для решения экспертных вопросов в отношении вменяемости-ограниченной вменяемости-невменяемости лиц, страдающих шизофренией, исходя из концепции континуума понятий: психика – сознание – самосознание – Я-концепция – критичность (В.Б.Первомайский, 1996, 2000). Выявлены типичные сочетания исследованных компонентов самосознания с психопатологической картиной и степенью дефекта психики больных шизофренией, как основание признания их невменяемыми, вменяемыми или ограниченно вменяемыми: 1) для больных шизофренией, которые признаются вменяемыми типичным, достоверно превосходящими ( p?0,001) являются следующие признаки и сочетания: обнаруживается легко выраженный дефект психики вследствие нейробиологического процесса; наблюдается полная сохранность критики к болезни, которая соотносится с адекватной самооценкой. В достоверном большинстве (p?0,002) случаев наблюдается полная сохранность критики к физическому состоянию, обнаруживается незначительно выраженное снижение критики к ООД или ее полная сохранность. Относительно нарушения компонентов самосознания наблюдается полная сохранность эмоционального, регулятивного, когнитивного компонентов самосознания, которое соотносится с диагностикой полной ремиссии в течении шизофрении, параноидной формы с приступообразно-прогредиентным течением и шизоаффективного расстройства; 2) для больных шизофренией, которые признаются невменяемыми типичными, достоверно (p?0,001) превосходящими являются следующие сочетания: наблюдается умеренно выраженный дефект или выраженный дефект психики вследствие текущего процесса; в нарушении критики к психическому состоянию преобладает формально- логическое восприятие болезни или отсутствие критики, которое соотносится с неадекватной самооценкой. В достоверном большинстве (p? 0,002 ) случаев наблюдается умеренно выраженное и выраженное нарушения критики к физическому состоянию и к ООД. В отношении степени нарушения самосознания в достоверном большинстве (p?0,001) случаев наблюдается умеренно-выраженное и выраженное нарушение компонентов самосознания, которые сочетаются с диагностикой текущего процесса шизофрении; 3) Для больных шизофренией, которые могли быть признаны ограниченно вменяемыми, типичным, достоверно преобладающим (p?0,002) являются следующие сочетания: наблюдается легко-выраженный дефект психики вследствие болезненного процесса, который соотносится с предшествующей диагностикой шизофрении, параноидной формы с приступообразно-прогредиентным течением, неполной ремиссией или диагностикой шизотипического расстройства. По форме нарушения критики к болезни достоверно преобладает (p?0,002) формально-логическое восприятие болезни. По степени нарушения восприятия картины болезни наблюдается неполная гетеронозогнозия или полная гетеронозогнозия, что соотносится с адекватной или выборочно неадекватной самооценкой. В достоверном большинстве (p?0,001) случаев наблюдается легко выраженное нарушение критики к психическому состоянию, которое соотносится с незначительно выраженным нарушением критики к физическому состоянию. По степени нарушения критики к ООД в достоверном большинстве (p?0,002) случаев наблюдается легко выраженное или незначительно выраженное нарушение критики. Компоненты самосознания нарушены в легкой степени выраженности. Проведенное исследование и полученные результаты позволяют усовершенствовать судебно-психиатрическое экспертное исследование, обуславливают повышение его качества и доказательности экспертных выводов. Ключевые слова: шизофрения, самосознание, судебно-психиатрическая экспертиза, вменяемость -ограниченная вменяемость -невменяемость. Summary Kozeratskaja E.A Research of the disturbances of self-consciousness at patients with schizophrenia (forensic psychiatryc aspekt). – Manuscript. Thesis for the scientific obtaining Candidate of Medical Science degree in speciality – 14.01.06 – psychiatry. – Ukrainian Research Institute of Social, Forensic Psychiatry and Drag Abuse, Ministry of Public Health of Ukraine. – Kyiv, 2006. It is investigated 90 examinees who were taking place stationary forensic psychiatric examination by whom the schizophrenia were diagnosed. For research the techniques modified by the author are used for definition of infringement of self-consciousness, infringement of criticism to the crime. For the first time the disturbances of self-consciousness in schizofrenic patients will be studied while forensic expertise as well as their correlation to the problem of the responsibility- irresponsibility of a person. The new approach for the decision of a question of responsibility – limited of responsibility - irresponsibility is offered, proceeding from the concept of a continuum of concepts: mentality – consciousness – self-consciousness – self-conception – criticism. It is supposed to find the criteria for forensic assessment of self-consciousness disturbances in schisofrenic patients who commited crimes could be applied in forensic expertise. Key words: schizophrenia, the consciousness, forensic psychiatric examination, responsibility – limited responsibility – irresponsibility. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020