.

Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2910
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

БРОВЧЕНКО Маріанна Станіславівна

УДК: 616.831-005.4-036.82+616-097

Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з
наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації

14.01.15 — нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О.Богомольця

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор,

Цимбалюк Віталій Іванович, кафедра нейрохірургії НМУ

імені О.О.Богомольця, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Зозуля Іван Савович, кафедра медицини
невідкладних станів НМАПО імені П.Л.Шупика, МОЗ України, завідувач
кафедри

доктор медичних наук, професор, Грицай Наталія Миколаївна, кафедра
нервових хвороб та нейрохірургії Української медичної стоматологічної
академії, МОЗ України, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН
України, м. Харків

Захист відбудеться 28.09.2006 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Національній медичній
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія №3.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 22.08.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент Т. М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Судинні захворювання головного мозку через високу
розповсюдженість та високий рівень інвалідизації є однією з
найважливіших медичних та соціальних проблем сьогодення. Останнім часом
в світі спостерігається зростання кількості цереброваскулярних
захворювань. Велику частину серед них займають мозкові інсульти, щорічно
вражаючи від 5,6 до 7,0 млн та забираючи життя 4,6 млн людей на планет
(Міщенко Т.С. та співавт., 2005). Також актуальна ця проблема і в
Україні, де щорічно фіксується 120–130 тис. випадків інсультів.
Дослідження останніх років значно розширили, а в більшості змінили
бачення закономірностей мозкового кровообігу в нормі і патології,
розкрили конкретні механізми різних форм судинних уражень головного і
спинного мозку (Міщенко Т.С., 2005; Григорова І.А. та співавт., 2004;
Зозуля І.С. та співавт., 2005). Проте вивчені ще не всі механізми
розвитку атеросклеротичної і гіпертонічної енцефалопатії та гострих
порушень мозкового кровообігу. Дослідженнями останнього часу встановлено
складний інтегральний зв’язок між морфофункціональними елементами
нервової, ендокринної та імунної систем, про що свідчить наявність
спільних рецепторів до лімфокінів, нейропептидів, нейрогормонів на
плазматичних мембранах клітин нервової та імунної систем організму.
Показано, що нейроімунні зв’язки при різних захворюваннях нервової
системи можуть змінюватись, і тим самим призводити до порушень функції
імунної системи, розвитку аутоімунних реакцій до антигенів мозку,
впливаючи таким чином на перебіг ішемічного інсульту. Незважаючи на
суттєві успіхи у вивченні патологічних процесів, що призводять до
зрушень функції імунної системи при ішемічному інсульті, послідовність
їх виникнення, взаємозв’язок та вплив на перебіг реабілітаційного
періоду потребують більш глибокого вивчення. Також необхідне дослідження
шляхів фармакологічного впливу на запально-нейроімунні порушення у
хворих з наслідками ішемічного інсульту в різні реабілітаційні періоди
та розробка показань до їх корекції. Все наведене вище обумовлює
актуальність запланованої наукової роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано згідно плану наукових досліджень Інституту нейрохірургії імені
акад. А.П. Ромоданова АМН України в рамках комплексної НДР “Розробити
рекомендації диференційованого хірургічного лікування
оклюзійно-стенотичних уражень церебральних артерій у хворих на
артеріальну гіпертензію для попередження ішемічних порушень мозкового
кровообігу” (№ держреєстрації 0103U000968).

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики, лікування та
реабілітації хворих з наслідками ішемічних інсультів шляхом вивчення
змін цитокіно-імунного і неврологічного статусів та їх кореляції.

Завдання дослідження.

Вивчити зміни фенотипічної характеристики основних субпопуляцій
лімфоцитів в крові за допомогою моноклональних антитіл у хворих на
різних етапах реабілітаційного періоду.

Дослідити процеси активації та апоптозу в лімфоцитах хворих з наслідками
ішемічних інсультів в різні реабілітаційні періоди.

Визначити вміст в крові фактору некрозу пухлини, інтерлейкіну-1,
інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-4.

Провести аналіз імунологічних результатів залежно від ступеня
неврологічного дефіциту, періоду інсульту на різних етапах
реабілітаційного лікування.

Розробити схеми медикаментозної корекції виявлених змін імунного,
цитокінового і неврологічного статусів на різних етапах реабілітації з
урахуванням спрямованості нейроімунних реакцій.

Розробити прогностичні критерії поновлення втрачених функцій на основі
змін імунного та цитокінового статусів.

Об’єкт дослідження: наслідки ішемічних інсультів в різні реабілітаційні
періоди та під час проведення відновного лікування.

Предмет дослідження: клінічні прояви, особливості перебігу та
патофізіологічні механізми з урахуванням цитокіно-імунних змін при
наслідках ішемічних інсультів.

Методи дослідження: загальноклінічне та клініко-лабораторне обстеження
хворих; методи імунологічного дослідження — визначення основних
субпопуляцій лімфоцитів (СD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD54) за допомогою
моноклональних антитіл, визначення активаційних та апоптотичних
антигенів лімфоцитів (CD25, CD95) методом проточної цитофлюориметрії,
визначення методом імуноферментного аналізу рівнів фактору некрозу
пухлини, інтерлейкіну-1, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6; КТ та МРТ
головного мозку; статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконання роботи
вперше отримані дані про зміни в імунній системі відповідно до
вираженості неврологічного дефіциту у хворих з наслідками ішемічних
інсультів. Вивчені механізми розвитку імуносупресивного та
імуностимулюючого процесів в імунній системі на різних етапах
реабілітаційного лікування хворих з наслідками ішемічних інсультів, що
важливо для розробки сучасних методів лікування та реабілітації.
Отримало подальшого розвитку вивчення показників імунного та
цитокінового статусів у діагностичному комплексі обстежень хворих з
наслідками ішемічних інсультів з метою визначення реабілітаційного
прогнозу. В ході роботи здійснено комплексну оцінку стану
неврологічного, імунного та цитокінового статусів у хворих з наслідками
ішемічних інсультів в динаміці.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчення імунного та
цитокінового статусу дозволило покращити ефективність реабілітації
хворих з наслідками ішемічних інсультів, прогнозувати поновлення
втрачених функцій, та розробити нові підходи до лікування хворих з
урахуванням спрямованості нейроімунних реакцій. Результати роботи
впроваджені в лікувальний процес неврологічних та реабілітаційних
відділень м. Києва.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням
автора. Дисертантом особисто проведено патентно-ліцензійний пошук,
аналіз наукової літератури з даної проблеми, обґрунтовані мета і
завдання дослідження, здійснено розробку основних теоретичних і
практичних положень роботи. Оцінка неврологічного статусу хворих з
наслідками ішемічних інсультів та контрольної групи практично здорових
осіб, у тому числі опитування та огляд, розробка та заповнення
формалізованих карт історій хвороби, науковий аналіз результатів
загальноклінічних, біохімічних та імунологічних досліджень,
обґрунтування доцільності застосування Вазиліпу виконані самостійно.
Імунологічні дослідження виконано в лабораторії нейроімунології
Інституту нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова АМН України та в
науково-дослідному лабораторному центрі НМУ імені О.О. Богомольця.
Особисто автором проведено статистичний аналіз результатів дослідження,
написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні
рекомендації. Самостійно здійснювалась підготовка матеріалів до друку,
літературне оформлення друкованих робіт і дисертації, аналіз та
узагальнення, впровадження у навчальний процес та клінічну практику. В
наукових розробках, що висвітлені у статтях, опублікованих сумісно із
співавторами, участь здобувача є визначальною і полягає у проведенні
літературного пошуку, клінічних, інструментальних, лабораторних
досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та
формулюванні висновків. Запозичень ідей та розробок співавторів
публікацій не було.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на
науково-практичній конференції “Інсульт: погляд практикуючого лікаря”,
м. Київ (15.03.2005), розглянута та рекомендована до офіційного захисту
на міжкафедральному засіданні Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця (09.12.2005). Результати роботи впроваджені в
педагогічний процес кафедри нейрохірургії НМУ імені О.О. Богомольця
(тема науково-практичного семінару “Реабілітація хворих з наслідками
ішемічних інсультів”).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у фахових
виданнях, рекомендованих ВАК України, одна з них написана одноосібно, та
отримано 2 деклараційних патенти на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація побудована за
загальноприйнятим планом і складається зі вступу, огляду літератури,
опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних
досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, який
містить 238 найменувань, з них 123 — кирилицею, 105 — латиницею. Робота
викладена на 129 сторінках (з них основного тексту — 110 сторінок) та
ілюстрована 19 таблицями, 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження було обстежено 100
хворих віком від 40 до 65 років з наслідками ішемічного інсульту в різні
періоди хвороби та під час проведення реабілітаційного лікування.
Результати порівнювались з контрольною групою практично здорових осіб.
Діагноз будувався на клінічному анамнезі, оцінці скарг, обстеженні
неврологічного статусу та КТ або МРТ головного мозку. В усіх пацієнтів
під час проведення КТ або МРТ дослідження було виявлено ознаки ішемічних
уражень різної локалізації та розмірів. Під час збору анамнезу увагу
було приділено, в першу чергу, з’ясуванню скарг хворого та основних
симптомів захворювання, обставин та часу початку захворювання, виявленню
можливих провокуючих факторів, а також хронології розвитку
неврологічного дефіциту після початку захворювання. Найбільш частою
скаргою (97%), була наявність астенічних проявів у вигляді загальної
слабкості, нездужання, швидкої втоми, зниження апетиту, небажання
спілкуватись, емоційної лабільності. Достатньо частими проявами були
слабкість в кінцівках (96%) та чутливі розлади (95%). На головний біль
скаржились 90% обстежених, на порушення ходи та підвищення м’язового
тонусу — 88 та 76% пацієнтів відповідно. Значна частина пацієнтів
відзначала наявність запаморочення — 75% та шум у вухах і голові — 45%.
Порушення сну проявлялося у його переривчастості, неможливості заснути,
тривожних сновидіннях та спостерігалося у 62% хворих. Зорові порушення
найчастіше проявлялися погіршенням зору на обидва ока, наявністю
випадінь полів зору та становили 25%. Порушення ковтання найчастіше було
пов’язано з наявністю псевдобульбарного і бульбарного синдромів та
склало 27%. На зниження пам’яті, переважно короткочасної, скаржились 15%
хворих. Під час оцінки неврологічного статусу порушення функції
черепно-мозкових нервів було виявлено в різних комбінаціях у 96%
обстежуваних. Анізокорія спостерігалась у 2% хворих. Функція окорухових
нервів була порушена в 1% у вигляді недостатності n.abducens. Ураження
n.facialas та n.hypoglossus за центральним типом було виявлено у 79%
пацієнтів. У 17% хворих спостерігалися розлади ковтання, з них у 14% —
за рахунок псевдобульбарного синдрому, а у 3% — за рахунок бульбарних
розладів. Мовні порушення спостерігалися у 37% обстежуваних: з них
моторна афазія з елементами сенсорної — у 2%, елементи моторної афазії —
у 33%, дизартрія — у 13%. У 78% пацієнтів було відзначено підвищення
м’язового тонусу на боці парезу, зниження тонусу спостерігалося у 2%
пацієнтів, у решти пацієнтів (20%) змін тонусу м’язів не виявлено. Під
час перевірки сили м’язів геміплегія спостерігалася у 12%, глибокий
геміпарез — у 20%, помірний геміпарез — у 24%, легкий геміпарез — у 40%,
у 4% пацієнтів не було виявлено зниження сили м’язів. Під час обстеження
рефлекторної сфери підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів на
боці парезу реєструвалося у 97% пацієнтів, зниження рефлексів на боці
парезу — в 1% та у 2% не було змін рефлекторної активності. Чутливі
порушення було виявлено у 83% обстежуваних, з них гемігипестезія
поверхневих видів чутливості в поєднанні з порушенням м’язово-суглобного
відчуття — у 27% пацієнтів. Гіперестезію на боці парезу було відзначено
у 4% пацієнтів. Визначення чутливості та оцінка координаторної сфери у
2% пацієнтів унеможливлювались внаслідок сенсомоторної афазії.
Координаторні розлади було виявлено у 67% пацієнтів. Серед патологічних
рефлексів екстензорної групи найчастіше спостерігались: рефлекс
Бабінського — у 88% хворих, рефлекс Оппенгейма — у 73%, рефлекс Шеффера
— у 51%, рефлекс Гордона — у 50% пацієнтів. Флексорна група патологічних
рефлексів була представлена рефлексом Россолімо — у 59%, рефлексом
Жуковського-Корнілова — у 47% та рефлексом Бєхтерева-Менделя — у 11%
пацієнтів.

Хворі з нещодавно перенесеною інфекцією в анамнезі, з серцевими,
нирковими, печінковими, аутоімунними, онкологічними, ендокринними
розладами та іншими соматичними захворюваннями до обстеження не
включались. Ступінь порушень неврологічного статусу оцінювався за
шкалами Бартела (Mahoney F., Barthel D., 1965; Granger C. et al., 1979)
та чотирьохбальної оцінки (Белова А.Н., 2000) в день госпіталізації та
кожні 10 днів перебування в стаціонарі. Всіх пацієнтів було розподілено
на групи залежно від локалізації процесу: з ураженням правої півкулі —
40%, з ураженням лівої півкулі — 44%, з ураженням стовбуру мозку та
мозочку — 16%. В залежності від періоду хвороби: в ранній
реабілітаційний період — 54%, в пізній реабілітаційний період — 12%, в
період резидуальних явищ — 34% пацієнтів; залежно від вираженості
неврологічного дефіциту: без порушень неврологічного статусу — 4%, з
легким ступенем порушень — 40%, з помірним ступенем порушень — 24%, з
вираженим неврологічним дефіцитом — 32%.

Імунологічне обстеження включало в себе кількісну оцінку різних
субпопуляцій лімфоцитів непрямим імунофлюоресцентним методом за
допомогою моноклональних антитіл виробництва ЗАТ “Сорбент-сервис”
(Москва), а також вивчення цитокінпродукуючої функції імунокомпетентних
клітин крові за допомогою визначення продукції ІФН-г та ФНП-б
імуноферментним методом з використанням наборів для ІФА виробництва ТОВ
“Протеиновый контур” (Санкт-Петербург, Росія).

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за
домогою стандартних комп’ютерних пакетів програми Quattro Pro для
Windows, версія 5.00, 1993 р. і пакету “Аналіз даних” Місrosoft Ехсel
для Windows 1995, версія 7.0а, 1996 р.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведений аналіз показників клітинної ланки імунітету в різні періоди
реабілітації у хворих з наслідками ішемічного інсульту виявив, що вміст
Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів та основних імунорегуляторних субпопуляцій
(СD4+ та СD+ лімфоцитів) не має вірогідних відмінностей від значень цих
показників у здорових осіб та характеризується збереженням відносного та
абсолютного вмісту лімфоцитів (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст основних та активованих субпопуляцій лімфоцитів у хворих з
наслідками ішемічних інсультів залежно від реабілітаційного періоду
(М±m)

Показник Хворі, обстежені в 1-й період,

n=54 Хворі, обстежені

в 2-й період,

n=12 Хворі, обстежені в 3-й період,

n=34 Контрольна група,

n=25

Лейкоцити, (109/л 7,24±0,69 8,02±0,65 6,98±0,81 6,96±0,72

Лімфоцити, % 28,6±2,7 26,32±2,3 25,61±2,01 31,64±3,89

СD3+ лімфоцити, % 72,8±6,2 69,3±5,95 67,9±6,3 64,86±5,91

СD4+ лімфоцити, % 35,1±3,9 36,6±4,1 33,5±3,4 32,33±3,81

СD8+ лімфоцити, % 26,1±2,3 23,8±3,1 25,2±2,1 21,52±2,01

СD4/СD8 1,41±0,11 1,53±0,12 1,38±0,18 1,61±0,19

СD19+ лімфоцити, % 10,7±1,1 12,1±1,4 10,9±0,98 7,85±1,04

СD16+ лімфоцити, % 19,7±1,4х 11,25±1,3 12,64±1,2 17,10±1,95

СD25+ лімфоцити, % 6,95±0,63* 6,72±0,64* 6,94±0,71* 12,30±1,47

СD54+ лімфоцити, % 3,68±0,41*х 6,53±0,58* 6,41±0,45* 11,10±1,65

СD95+ лімфоцити, % 8,62±0,58*х 6,27±0,49* 5,57±0,54* 3,32±0,34

Примітки:

1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою
(р0,1) від даних
контрольної групи та між собою за періодами, що свідчить, на нашу думку,
як про відсутність супресивного впливу на Т-ланку імунітету у даної
групи хворих, так і про збереженість функціональної активності клітинної
ланки імунної системи в усі реабілітаційні періоди інсульту. У хворих в
різні періоди реабілітації виявлено, що вміст B-лімфоцитів не мав
суттєвих відмінностей в динаміці захворювання та не відрізнявся від
даних контрольної групи (р>0,1). Вміст активованих лімфоцитів з
фенотипом СD25+ в усіх групах хворих був вірогідно нижчим (р0,01), ніж в пізній та
період резидуальних явищ.

Під час проведення аналізу показників цитокінового статусу було також
виявлено певні особливості кожного періоду хвороби (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст інтерлейкінів у сироватці крові хворих з наслідками ішемічних
інсультів

в різні реабілітаційні періоди (М±m)

Показник,

пг/мл Хворі в 1-й період, n=54 Хворі в 2-й період, n=12 Хворі в 3-й
період, n=34 Контрольна група, n=25

ФНП-б 112,9±6,7* 53,42±9,3 48,65±6,5 42,31±4,9

ІЛ-1в 104,7±9,4* 35,19±5,8 43,96±6,3 39,42±4,52

ІЛ-6 96,8±8,5* 15,38±2,4 9,91±0,73 10,31±2,3

ІЛ-4 35,11±2,4* 29,23±7,5 21,21±5,4 25,42±3,3

Примітки:

1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою
(р0,01) від показників у здорових осіб.

Показники клітинного імунітету у хворих з помірними та вираженими
неврологічними порушеннями у відновлювальному періоді не мали між собою
вірогідних відмінностей. Для обох цих груп хворих була характерною
збережена кількість Т- та NK-клітин та наявний В-лімфоцитоз. До того ж
спостерігалося вірогідне зниження імунорегуляторного показника (СD4/СD8
лімфоцити), що оцінюється як один з несприятливих прогнoстичних
критеріїв поновлення втрачених функцій.

Виявлені нами порушення в клітинній ланці імунітету у хворих з різним
ступенем неврологічних порушень спонукали нас до вивчення питання про
функцію імунокомпетентних клітин на основі синтезу про- та
протизапальних цитокінів (табл. 4).

Таблиця 4

Вміст у сироватці крові хворих про- та протизапальних цитокінів залежно

від ступеня вираженості неврологічних порушень (M±m)

Показник,

пг/мл Хворі з F1-ступенем, n=4 Хворі з F2-ступенем, n=40 Хворі з
F3-ступенем, n=24 Хворі з F4-ступенем, n=32 Контрольна група,

n=25

ФНП-б 52,02±4,7 69,11±7,1*

р2 68,82±7,0* 95,04±9,3* 42,31±4,9

ІЛ-1в 45,02±4,6 65,21±6,2*

р2 66,99±7,1* 108,12±10,5*

р4 39,42±4,52

ІЛ-6 7,0±0,96 9,96±1,1 10,50±1,4 19,03±2,1*

р4 10,31±2,3

ІЛ-4 137,02±9,1* 84,23±8,1*

р2 65,26±6,3*

р3 67,44±6,5* 25,42±3,3

Примітки:

1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою
(р1t v ? ?¶ ¶oaeaeaeaeae l l R·x·?·c·?·I·ae·oaeaeaeaeae l l иту (р0,1),
проте вірогідно меншим був показник ІЛ-4 — 65,26±6,3 пг/мл.

І нарешті, при вираженому ступені неврологічних порушень в сироватці
крові хворих відзначається велика кількість прозапальних цитокінів:
ФНП-б —95,04±9,3 пг/мл; ІЛ-1в — 108,12±10,5 пг/мл; ІЛ-6 — 19,03±2,1
пг/мл. Отже, в результаті проведених досліджень встановлено, що у
хворих, які перенесли ішемічний інсульт і не мають неврологічних
порушень, спостерігається вміст прозапальних цитокінів, який відповідає
показникам у здорових осіб. Це, на наш погляд, можна розглядати як
прогностично сприятливу ознаку перебігу відновлювального періоду
ішемічного інсульту. Нормальний вміст прозапальних цитокінів поєднується
з високою кількістю у сироватці крові протизапального цитокіну ІЛ-4,
який дозволяє “загасити” локальне вогнище запалення. На нашу думку,
підвищений вміст ІЛ-4 в сироватці крові цих хворих пов’язаний з високим
вмістом Т-лімфоцитів та Т-хелперів (див. табл. 4), продуктом яких він є.

В той же час виражені порушення в неврологічному статусі у хворих
супроводжуються вираженими ознаками запалення — підвищеним вмістом у
сироватці ІЛ-1в, ФНП-б, ІЛ-6. Посилений синтез ІЛ-6 в цій групі хворих
може свідчити про максимальну активність запальних реакцій. Вказані
ознаки можуть бути віднесені до несприятливих критеріїв перебігу
відновлювального періоду в цій групі хворих. Посилений синтез
прозапальних цитокінів, а саме ФНП-б, веде до збільшеної готовності
лімфоцитів вступити в апоптоз, внаслідок чого в периферичній крові
хворих з помірним та вираженим неврологічним дефіцитом спостерігається
підвищений вміст СД95+ лімфоцитів.

Після виявлення змін у клітинній ланці імунітету та цитокінового статусу
у хворих з різним ступенем неврологічного дефіциту в різні періоди
реабілітаційного лікування, ми вирішили за доцільне оцінити наведені
вище показники у пацієнтів з різною локалізацією процесу (табл. 5).

Таблиця 5

Субпопуляційний склад лімфоцитів периферичної крові у хворих в період
реабілітації

залежно від локалізації вогнища (М±m)

Показник Хворі з ураженням лівої півкулі, n=44 Хворі з ураженням правої
півкулі, n=40 Хворі з ураженням стовбура мозку та мозочку, n=16
Контрольна група,

n=25

Лейкоцити, (109/л 5,93±0,49 5,53±0,61 5,05±0,59 6,96±0,72

Лімфоцити, % 31,23±3,9 29,88±2,9 31,01±3,3 31,64±3,89

СD3+ лімфоцити, % 71,84±4,6 63,81±7,09 66,90±5,3 64,86±5,91

СD4+ лімфоцити, % 31,76±3,4 33,21±3,6 36,58±3,7 32,33±3,81

СD8+ лімфоцити, % 25,06±2,2 26,31±2,7 23,55±1,9 21,52±2,01

СD4/ СD8 1,29±0,13 1,28±0,17 1,57±0,17 1,6±0,19

СD19+ лімфоцити, % 13,54±1,29х 9,57±0,76 9,95±0,83 7,85±1,04

СD16+ лімфоцити, % 14,34±1,52 11,32±1,44х 18,53±1,71 17,10±1,95

СD25+ лімфоцити, % 5,83±0,51х 8,56±0,68х* 6,50±0,64х 12,30±1,47

СD54+ лімфоцити, % 9,34±0,65 8,72±0,64х 7,08±0,75х 11,10±1,65

СD95+ лімфоцити, % 9,53±0,86 5,37±0,48 х* 8,50±0,67х 3,32±0,34

Примітки:

1. * — вірогідність різниці показника між хворими з ураженням правої та
лівої півкуль (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020