ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АБАБКОВА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК
618.176-055.23:612.621.31+611-018.4

Особливості статевого розвитку та структурно-функціонального стану
кісткової тканини удівчат-підлітків при аменореї

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор

Вовк Іраїда Борисівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України,

завідувач відділення планування сім’ї та статевого розвитку дітей і
підлітків

доктор медичних наук, професор Поворознюк Владислав Володимирович,
Інститут геронтології АМН України, керівник відділу фізіології та
патології опорно-рухового апарату, директор Українського
науково-медичного центру проблем остеопорозу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голота Владислав Якович, Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології № 3

доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології № 2

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 14 ” лютого 2006 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий “ 12 ” січня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Порушення статевого дозрівання дівчат відіграє
надзвичайно важливу роль у формуванні репродуктивної та генеративної
функцій в майбутньому (Ю.О. Гуркин, 2000; В.К. Чайка, 2002; О.В.
Уварова, 2003; Д.Ш. Башкирова, 2003). Аменорея, як найбільш виражене
порушення статевого дозрівання, супроводжується глибокими змінами
регуляторних механізмів нейроендокринної системи та є однією з
актуальних проблем сучасної гінекології внаслідок прямого зв’язку з
безплідністю і складає 30% від загальної кількості гінекологічних
захворювань у підлітковому віці (І.Б. Вовк та співавт., 2002; Л.О.
Матиціна, 2002; С.О. Левенець, В.В. Перевозчиков, 2003).

В сучасній літературі існують суперечливі дані щодо гонадотропного
впливу на яєчники при аменореї у дівчат. Так, деякі автори не виявили
при цьому захворюванні закономірних змін в секреції ЛГ та ФСГ і
вважають, що порушення рецепторного апарата в яєчниках призводять до
зміни їх гормональної активності, а інші — вказують на надмірну
продукцію ЛГ у разі нормального чи підвищеного рівня ФСГ, що також
спричиняє виникнення аменореї в пубертатному періоді (О.А. Кирилова,
1989; О.О. Богданова, 2000; В.Ф. Коколіна, 2001).

Особливо актуальними є рання діагностика, лікування та профілактика
аменореї, починаючи з підліткового віку, оскільки відновлення
репродуктивної функції у хворих з аменореями є надзвичайно важливим для
забезпечення здорового материнства в майбутньому (С.О. Левенець, О.Ю.
Шелудько, Т.А. Начьотова, 2002).

В останні роки з’явились публікації, які свідчать про вплив
гормонального гомеостазу організму на формування та стан кісткової маси
скелета (Steelman J., Zeitler P., 2002). Особливої уваги заслуговують
повідомлення про рівень статевих гормонів в періоді становлення
нейроендокринних взаємозв’язків пубертатного періоду та формуванням піку
кісткової маси (В.В. Поворознюк, 1996). В той же час науковий та
практичний інтерес викликає вивчення зв’язку між гормональним
гомеостазом та формуванням кісткової маси у хворих з первинною і
вторинною аменореєю.

Не до кінця визначено концепцію лікування зазначеної патології та
віддається перевага негормональній стимулюючій терапії, яка є
недостатньо ефективною із-за незначного впливу на відновлення
гормональних взаємозв’язків між системою гіпоталамус-гіпофіз-яєчники та
органами-мішенями (Л.О. Матиціна, 2002; О.Ю. Шелудько, 2003).

Незважаючи на певні досягнення у розкритті патогенетичних
механізмів у розвитку аменореї та гормональних порушень, що лежать в
основі нейрогуморальної регуляції в період становлення репродуктивної
функції, до цього часу в наукових дослідженнях, які стосуються
взаємозв’язку між виникненням аменореї, її клінічним перебігом та
впливом статевих гормонів на формування кісткової тканини, ще не
з’ясовано. Тому вивчення взаємозв’язку між гормональним гомеостазом та
формуванням кісткової маси у хворих з первинною і вторинною аменореєю
дозволить розкрити нові патогенетичні механізми метаболічних змін в
пубертатному періоді та обґрунтовано підійти до диференційованої терапії
цієї патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України в рамках
Національної Програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005” (№ державної
реєстрації 01.02.U003480).

Мета дослідження. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров’я у дівчат-підлітків на
підставі вивчення клінічних особливостей, ехографічного моніторингу
розвитку статевих органів, гормонального гомеостазу та
структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості перебігу і вираженість клінічних проявів первинної
та вторинної аменореї залежно від віку та статевого розвитку у
дівчат-підлітків.

Дати оцінку стану внутрішніх статевих органів за даними
ехоморфометричних показників у дівчат-підлітків з аменореєю в різні
періоди статевого дозрівання.

Вивчити функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи за даними
вмісту гонадотропних (ЛГ, ФСГ, СТГ, ПРЛ) та статевих (Е2, П, Т) гормонів
у здорових дівчат та дівчат-підлітків з аменореєю центрального генезу.

Визначити особливості фізичного розвитку та структурно-функціонального
стану кісткової тканини у дівчат-підлітків залежно від віку та
гормонального гомеостазу.

Вдосконалити методи лікування первинної та вторинної аменореї у дівчат
пубертатного періоду залежно від ступеня вираженості клінічних проявів,
показників функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка та
структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Об’єкт дослідження – первинна та вторинна аменорея центрального
генезу у дівчат-підлітків.

Предмет дослідження – особливості клінічного перебігу, показники
гормонального гомеостазу та структурно-функціонального стану кісткової
тканини.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні, ендокринологічні,
ультразвукові.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексну порівняльну
оцінку особливостей гормонального гомеостазу, стану внутрішніх статевих
органів та структурно-функціональних особливостей кісткової тканини у
дівчат-підлітків з аменореями центрального генезу.

Розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів розвитку
первинної аменореї, в основі яких лежить знижена секреція гонадотропних
та статевих гормонів на тлі підвищеного рівня соматотропного гормону
гіпофізу, що можна вважати провідною ланкою у виникненні порушень
статевого та фізичного розвитку у дівчат в період становлення
репродуктивної функції.

На підставі комплексного обстеження з використанням
ультрасонографічного моніторингу розвитку внутрішніх геніталій та
функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка-піхва встановлено
нормативні показники статевого розвитку здорових дівчат в сучасних
умовах.

Вперше описано структурно-функціональні зміни кісткової тканини у
дівчат при аменореї. Розкрито деякі механізми втрати та формування
кісткової тканини, її структурно-функціональні порушення та розвиток
остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю.

Практичне значення роботи. Науково обгрунтовано й розроблено заходи
профілактики ранніх порушень статевого і фізичного розвитку та
удосконалено комплексну систему методів діагностики та лікування
первинної та вторинної аменореї центрального генезу.

Запропоновано критерії для призначення гормональної терапії
аменореї у дівчат-підлітків залежно від генезу захворювання та
гормонального гомеостазу.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати
науково-практичних досліджень впроваджено в роботу гінекологічних
відділень пологового будинку № 5 м. Одеси, пологового будинку № 1 м.
Тернополя, Харківської обласної клінічної лікарні, Чернівецької обласної
клінічної лікарні, ЦРЛ м. Сміли Черкаської області.

Особистий внесок здобувача.

Автором проведено аналіз та узагальнення сучасних джерел
вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми, визначено
завдання досліджень і розроблено методологію проведення дослідження.
Автором самостійно проводилось клінічне обстеження хворих із
застосуванням УЗД, денситометрії, забір матеріалу для ендокринологічних
та кольпоцитологічних досліджень. Проведено статистичну обробку даних із
застосуванням комп’ютерних програм та узагальнення отриманих
результатів.

Особисто розроблено клініко-параклінічні критерії для вибору методу
профілактики та лікування аменорей, остеопенії та диференційованих схем
профілактики рецидивів залежно від отриманого лікування, і здійснено їх
клінічну апробацію. Стан кісткової тканини автором оцінювався спільно із
співробітниками відділу клінічної фізіології та патології
опорно-рухового апарата Інституту геронтології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи викладено на конференціях: ІІ Міжнародний медичний конгрес
студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, травень 1999);
науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми геріатричної
ортопедії” (м. Київ, листопад 1998); “Особливості становлення
репродуктивної функції у дівчат та її порушення” (м. Чернівці, вересень
2000); Київського обласного відділення Української асоціації дитячих і
підліткових гінекологів (м. Київ, лютий 2001); молодих вчених ІПАГ АМН
України (м. Київ, квітень 2001); Федерації дитячих та підліткових
гінекологів Росії “Сохранение репродуктивного потенциала подростков” м.
Санкт-Петербург, травень 2001); ХІ з’їзд акушерів-гінекологів України
“Репродуктивне здоров’я населення України: проблеми і шляхи їх
вирішення” (м. Київ, жовтень 2001); V Всеукраїнська науково-практична
конференція лікарів дитячої та підліткової гінекології “Актуальні
питання дитячої та підліткової гінекології” (м. Київ, жовтень 2002);
“Актуальні проблеми педіатричної остеології” (м. Євпаторія, вересень
2003); VI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною
участю “Дитяча гінекологія – основа репродуктивного здоров’я” (м.
Чернівці, квітень 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт в
виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 170 сторінках
друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень,
висновків, практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 37 таблицями, 27
рисунками, які займають 27 сторінок. Перелік використаних джерел налічує
234 найменування, що займає 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведено у 168
дівчат-підлітків віком від 14 до 18 років. Обстежуваних було розподілено
на наступні групи: І групу складали 80 дівчат-підлітків з первинною
аменореєю центрального генезу, ІІ групу — 88 дівчат-підлітків з
вторинною аменореєю центрального генезу. До контрольної групи ввійшло 50
здорових дівчат-підлітків з нормальним фізичним та статевим розвитком
такого ж віку.

Комплексне обстеження дівчат включало загальноклінічне, антропометричне,
ректо-абдомінальне, генетичне, рентгенологічне, офтальмологічне,
кольпоцитологічне, гормональне, ультразвукове дослідження органів малого
таза та ультразвукову денситометрію.

Дослідження ехоструктури та розмірів внутрішніх статевих органів
проводили з використанням апарата Ultramark 4 (Advanced Technology
Laboratories).

Визначення функціонального стану гіпофізу та яєчників проводили за
рівнями в крові фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ),
соматотропного (СТГ) гормонів, пролактину та статевих гормонів
(естрадіол, прогестерон) і тестостерону, які визначали імуноферментним
методом тест-систем фірми “UBI” MAGIWEL united biothech inc (Syntron,
США). Досліджували базальний рівень зазначених гормонів, забір
венознозної крові проводили одномоментно.

Для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини
застосовували ультразвукову остеоденситометрію за допомогою
ультразвукового денситометра “Аchilles+” (Lunar Corp., Madison, W1), на
п’ятковій кістці.

Розроблено комплексне лікування первинної та вторинної аменореї залежно
від вираженості процесу та віку хворих. Всі хворі отримували
негормональну стимулюючу терапію протягом 6-12 місяців. Після
загальноприйнятої схеми негормональної стимулюючої терапії призначали
циклічну гормональну терапію, яка включала насичення організму
естрогенами з застосуванням трансдермального введення 1,5 мг
17-в-естрадіолу на добу в формі препарату Естрожель (2,5 г не менше 3
місяців), з наступним призначенням мікронізованого прогестерону
Утрожестан (по 100 мг двічі на день протягом 10 днів) — для отримання
менструальноподібної реакції. З метою корекції метаболізму та
структурно-функціональних змін кісткової тканини, кальцієвого обміну
призначали базисну терапію препаратом кальцію з вітаміном D та
мікроелементами (Кальцемін), до складу якого входить кальцій (цитрат –
842 мг + карбонат – 202 мг), вітамін D (50 МО), цинк (2 мг), мідь (0,5
мг), марганець (0,5 мг), бор (50 мкг). Кальцемін призначали по 1
таблетці двічі на добу протягом 6 місяців.

Обробку цифрових даних здійснювали загальноприйнятими математичними
методами, вибір яких визначався у кожному конкретному випадку
(варіаційної статистики, кореляційного аналізу тощо) на персональному
комп’ютері за допомогою програмних пакетів “Microsoft Office 2000”.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Всі 168 обстежених
пацієнток були віком від 14 до 18 років. При детальному вивченні
катамнезу виявлено, що під час вагітності та пологів у матерів,
обстежених пацієнток 48 (60,2%) дівчат із первинною аменореєю народились
недоношеними, 33 (42,0%) дівчини перенесли асфіксію інтранатально та у
11 (14,0%) були травми під час пологів. У дівчат з вторинною аменореєю
відмічено, що недоношеними народились 32 (36,3%) дівчини, що удвічі
менше, ніж при первинній аменореї.

Під час вивчення анамнезу обстежених дівчат було виявлено високий
інфекційний індекс. Так, у хворих як з первинною, так і вторинною
аменореєю дитячі інфекційні захворювання спостерігались у більшості з
них — у 77,5 та 78,4%, відповідно. Гострі респіраторні інфекції також
зустрічалися частіше, ніж у здорових пацієнток (64,2 та 56,2 проти
42,7%). Гіперплазія щитовидної залози без порушення функції значно
частіше зустрічалась у дівчат з первинною (23,1%) та вторинною аменореєю
(20,3%), ніж у пацієнток контрольної групи (2,3%).

При вивченні фізичного розвитку обстежених дівчат враховували ріст
та масу тіла. При аналізі показників зросту у дівчат з первинною
аменореєю відмічено, що вони випереджають своїх здорових ровесниць на
3-4 см в кожній віковій групі. Особливо приріст зросту відмічається вже
з 15-річного віку, і середній показник становить 162,9±2,9 см у дівчат з
первинною аменореєю, 163,3±1,8 см — з вторинною та 160,1±1,2 см — у
здорових. Надалі спостерігається наступна закономірність — чим старша
вікова група, тим більша різниця показників зросту відносно здорових
дівчат-підлітків. Так, у 18- річних дівчат з первинною аменореєю зріст
становить 166,0±2,1 см, у хворих з вторинною — 168,0±2,4 см, а у
здорових – 163,1±1,1 см. Наведені дані свідчать про те, що
дівчатам-підліткам з аменореями центрального генезу притаманна
високорослість.

Описана нами закономірність зміни зросту зовсім інша у відношенні
маси тіла обстежених дівчат. Нами встановлено, що маса тіла у хворих з
первинною та вторинною аменореєю значно менша від такої у здорових
дівчат у всіх вікових категоріях. Приріст маси тіла у здорових дівчат
відмічається у 16-річному віці, показник якої становить 58,0±1,3 кг. У
хворих з аменореєю у цьому віці констатовано достовірне зменшення маси
тіла при вторинній (53,4±1,0 кг) і, особливо, при первинній аменореї
(50,6±1,9 кг) (р<0,05), що вказує на наявність порушень між зростовими показниками та масою тіла від періоду менархе до пізнього пубертату. Для визначення особливостей становлення репродуктивної функції проводили оцінку ступеня статевого розвитку за вираженням вторинних статевих ознак. Нами встановлено, що в групі здорових дівчат вторинні статеві ознаки розвиваються поступово: у віці 14-15 років відповідають 11,6±0,2 та 12,0±0,1 балам і в 16-18 років досягають ступеня зрілості (максимум свого розвитку). У дівчат І групи відмічається значна затримка розвитку вторинних статевих ознак, і бал статевого розвитку становить: у 14-річних – 4,4±0,6, у 15-річних 4,8±0,6, у 16-річних – 4,1±0,6 у 17-річних – 5,8±0,4, у 18-річних – 6,5±0,7. Клінічно це проявлялось функціональною затримкою статевого дозрівання: недорозвинутими вторинними статевими ознаками (молочні залози не перевищували 1,2 бала статевого розвитку, лобкове та аксилярне оволосіння виражене скудно). Незважаючи на наявність вторинних статевих ознак, менструальна функція була відсутня. Стан фізичного розвитку характеризувався астенічним складом тіла та високорослістю з тенденцією до формування євнухоїдних пропорцій тіла. Диференціація кісткового скелета у всіх хворих цієї групи була затримана - кістковий вік відставав від хронологічного на 2-3 роки. Пацієнтки з вторинною аменореєю значно краще розвинуті, ніж дівчата з первинною, але недостатньо порівняно із дівчатами-підлітками контрольної групи. Так, середній бал статевого розвитку становив: у 14-річних – 8,4±0,2, у 15-річних – 9,7±0,2, у 16-річних – 8,3±0,6, у 17-річних – 9,6±0,4, у 18-річних – 9,9±0,4 балів. У дівчат-підлітків з вторинною аменореєю вторинні статеві ознаки розвинуті краще, практично так, як у здорових дівчат. Незважаючи на наявність вторинних статевих ознак, менструальна функція була відсутня від 6 до 18 місяців. Кістковий вік не відповідав календарному, що свідчило про виникнення порушень менструальної функції після встановлення гіпофізарно-яєчникових взаємовідношень з циклічним характером секреції гонадотропних та статевих гормонів та формування періоду становлення репродуктивної функції. При проведенні ехографічного моніторингу розвитку внутрішніх статевих органів встановлено, що у дівчат з первинною аменореєю центрального генезу у віці від 14 до 18 років всі розміри матки (довжина тіла та шийки, ширина тіла та передньо-задній розмір) значно менші, ніж у здорових дівчат та хворих на вторинну аменорею. Так, середня ДТМ у дівчат з первинною аменореєю 14-ти років становила 31,0±1,0 мм, з вторинною - 36,1±1,3 мм, в той час як у здорових цього ж віку вже відмічено значне збільшення цього показника - 39,0±1,1 мм (р<0,05). В подальшому у хворих з первинною аменореєю тільки у 16-річному віці відмічається значне збільшення ДТМ (38,1 ± 1,3 мм) порівняно з 14-річними (31,0 ± 1,0 мм, р<0,05), залишаючись в межах вказаних величин до 18 років. Ці дані свідчать про зменшення довжини тіла матки у хворих з первинною аменореєю, починаючи з 14-річного віку і відсутності подальшого її збільшення до 18-річного віку та значним відставанням від відповідних показників у здорових дівчат. Наведені дані про зростання тіла матки у хворих з вторинною аменореєю свідчать, що вже в 14-річному віці відмічається деяке відставання цих показників (36,1±1,3 мм) порівняно зі здоровими (39,0±1,1 мм) (р<0,05). Але з 16-річного віку це відставання настільки виражене (38,7±1,0 мм та 46,0±0,7 мм, відповідно) (р<0,05), порівняно зі здоровими дівчатами, що свідчить про порушення нейрогуморальних зв’язків та їх вплив на розвиток периферичних органів-мішеней, яким є тіло матки. При вивченні закономірності росту ДШМ у здорових дівчат та з первинною і вторинною аменореєю нами встановлено достовірну різницю цих показників у всіх вікових групах. Так, ДШМ у дівчат І групи коливається від 20,3±1,2 мм до 21,8±0,6 мм, що достовірно відрізняється від цього показника у дівчат ІІ групи – від 22,1±1,2 до 24,6±1,2 мм (р<0,05), що також свідчить про відсутність росту шийки матки і порушення співвідношення ДТМ/ДШМ (2:1), як у здорових дівчат віком 17-18 років. ШТМ у дівчат І групи становила від 24,3±1,8 мм в 14 років до 31,5±1,5 мм в 18 років і хворих ІІ групи – від 25,4±1,2 мм (14 років) до 34,1±1,7 мм (18 років), що значно менше, ніж у здорових дівчат – від 33,1±1,5 до 41,0±1,0 мм (р<0,05) у вікових групах 14-18 років і свідчить про відсутність збільшення тіла матки в ширину з віком, коли притаманна грушоподібна форма тіла матки. При вивченні структури яєчників за даними УЗД виявлено, що в період пубертату у здорових дівчат яєчники мають мультифолікулярну “полікістозну” структуру, що є фізіологічною нормою для ановуляторних менструальних циклів. В результаті проведених ендокринологічних досліджень встановлено, що у дівчат з первинною та вторинною аменореєю середня концентрація Е2 в крові достовірно відрізняється: у хворих І групи 14-15 років вона становить 131,45±12,5 пг/мл, ІІ групи – 187,6±15,3 пг/мл (р<0,05); у дівчат І групи 16-18 років – 145,75±13,1 пг/мл, ІІ групи цієї ж вікової категорії – 193,2±17,2 пг/мл (р<0,05). Таким чином, середня концентрація естрогенів в сироватці крові хворих з первинною та вторинною аменореєю достовірно знижені порівняно із такими у здорових дівчат, але при первинній аменореї відмічено більш глибоку естрогенну недостатність (р<0,05). Концентрація прогестерону також достатньо низька у дівчат-підлітків з первинною і вторинною аменореєю всіх вікових груп. Так, у 14-15-річних дівчат з первинною аменореєю вміст гормону жовтого тіла становить 0,63±0,1 нг/мл, з вторинною – 0,86±0,1 нг/мл (р<0,05), у здорових – 1,23±0,2 нг/мл (р<0,05). У дівчат 16-18 років середній вміст П в крові становить: І група – 0,75±0,2 нг/мл, ІІ група – 0,91±0,1 нг/мл (р<0,05), контрольна група – 2,3±0,2 нг/мл (р<0,05). При вторинній аменореї вміст П в крові також знижений (р<0,05). При вивченні функціонального стану гіпофізу було виявлено монотонно низький рівень гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ) в крові дівчат як з первинною, так і вторинною аменореєю центрального генезу. Так, вміст ФСГ в сироватці крові дівчат 14-15 років з первинною аменореєю центрального генезу досить низький порівняно із здоровими і становив відповідно 2,01±0,2 МО/л і 3,2±0,3 МО/л (р<0,05). Середня концентрація ФСГ в крові дівчат 16-18 років цієї ж групи складала 2,45±0,1 МО/л, що достовірно відрізнялася від такої в контрольній групі – 5,0±0,5 МО/л (р<0,05). Вміст ФСГ в сироватці крові дівчат з вторинною аменореєю центрального генезу знижений відносно здорових і становив відповідно: у 14-15-річних дівчат - 2,08±0,2 МО/л і 16-18-річних – 4,05±0,3 МО/л (р>0,05).
Порівнюючи середню концентрацію ФСГ в сироватці крові у дівчат І та ІІ
груп, слід відмітити, що вміст цього гормону достовірно низький як в
молодшій, так і в старшій вікових групах.

Вміст ЛГ в сироватці крові дівчат-підлітків 14-15 років з первинною
аменореєю складав в середньому 2,8±0,2 МО/л, 16-18 років — 3,04±0,2
МО/л. У дівчат з вторинною аменореєю вміст цього гормону становив у
14-15-річних 3,8±0,3 МО/л, у 16-18-річних – 5,14±0,4 МО/л. Як видно з
наведених даних, середня концентрація цього гормону залишалася монотонно
низькою у дівчат з первинною аменореєю центрального генезу, незалежно
від віку пацієнток, порівняно зі здоровими: у 14-15-річних – 4,03±0,3
МО/л (р<0,05) та 16-18-річних – 5,87±0,3 МО/л (р<0,05). У дівчат з вторинною аменореєю рівень ЛГ в сироватці крові достовірно не відрізнявся від такого в контрольній групі. Рівні пролактину в сироватці крові у дівчат різних вікових груп з первинною і вторинною аменореєю центрального генезу знаходились в межах фізіологічної норми та у 14-15-річних дівчат з первинною аменореєю становили 7,75±0,5 нг/мл (проти 6,16±0,4 нг/мл у здорових), у 16-18-річних - 8,6±0,5 нг/мл (8,1±0,5 нг/мл у здорових); (р<0,05). † ? ¤ n – Oe L ~ ? ‚ ‚ „ † ? ? ? ¤ O l n – Oe z h-‚"i$J)Ue+H1?3 6V6?71/48f:¦;°=?=r>[email protected] E/////o??/////i/aaaaa//////

&

‚////////////o?eaaaaOaaE

?poaeoO (

*

Вміст соматотропного гормону в сироватці крові був значно вищим у дівчат
всіх вікових категорій відносно контрольної групи. Так, у 14-15-річних
дівчат з первинною аменореєю центрального генезу концентрація СТГ
складала 6,45±0,5 нг/мл проти 1,35±0,2 нг/мл (р<0,05) у здорових дівчат, що перевищує фізіологічну норму майже в 5 разів. Вміст СТГ залишається на високих рівнях протягом всього періоду становлення репродуктивної функції та у дівчат 16-18 років, середні показники якого складали 7,1±0,6 проти 1,37±0,2 нг/мл (р<0,05). Середні показники вмісту тестостерону в крові достовірно не відрізнялись у всіх вікових категоріях обох груп і коливались від 0,51±0,1 до 0,87±0,1 нг/мл , не відрізняючись від середніх показників контрольної групи (р>0,05).

При аналізі змін кісткової тканини встановлено, що дівчата з первинною
аменореєю порівняно з пацієнтами контрольної групи мали достовірно гірші
показники структурно-функціонального стану кісткової тканини та нижчу
масу тіла. Так, дівчата 15-річного віку порівняно з пацієнтками КГ мали
достовірно нижчу масу тіла (р = 0,0389), індекс маси тіла (р = 0,0076),
нижчі показники ультразвукової денситометрії (ШОУ — р = 0,0006; ІМ — р
= 0,0248). У 16-річних достовірні відмінності між групами виявлені
тільки для ультрасонометричних показників: ШПУ (р = 0,00099) та ІМ (р
= 0,041). Серед 17-річних у дівчат з первинною аменореєю достовірно
нижчими були показники маси тіла (р = 0,0456), ШОУ (р = 0,0256) та ІМ
(р = 0,043), тоді як серед 18-річних дівчат відмінності між групами
досягали достовірності тільки щодо маси тіла (р = 0,0486) та індексу
міцності кісткової тканини (р = 0,023). Індекс міцності кісткової
тканини був достовірно нижчим у дівчат з первинною аменореєю в
середньому на 11,1% у 15-річному віці, на 11,8% — у 16-річних, на 12,8%
— у 17-річних та на 12,7% — у 18 річних.

Частота остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю серед
15-річних складала 44,4%, 16-річних – 29,4%, 17-річних – 40,0% та
18-річних – 25,0%. Загалом, у групі дівчат з первинною аменореєю
остеопенічний синдром зустрічався більш ніж у третини обстежених
(34,7%).

Варіабельність показника широкосмугового ослаблення ультразвуку на 27% у
16-річних, на 40% у 17-річних дівчат та на 55% у 18-річних дівчат з
первинною аменореєю залежить від індексу маси тіла.

Достовірних відмінностей в антропометричних показниках та параметрах
ультразвукової денситометрії у дівчат з вторинною аменореєю порівняно з
пацієнтками контрольної групи не було виявлено. Загалом, у групі дівчат
з вторинною аменореєю остеопенічний синдром зустрічався тільки у 2
обстежених (2,3%). Були відсутні достовірні зв’язки між ультразвуковими
параметрами, які характеризують структурно-функціональний стан кісткової
тканини, та антропометричними характеристиками незалежно від віку.

Отримані нами позитивні асоціації між рівнем прогестерону та показником
широкосмугового ослаблення ультразвуку (r = 0,56; p = 0,029), який
характеризує якість кісткової тканини, свідчать про захисну роль даного
статевого гормону у дівчат з первинною аменореєю.

В нашому дослідженні не виявлено достовірних асоціацій між рівнем
естрадіолу та показниками структурно-функціонального стану кісткової
тканини у дівчат з первинною аменореєю, що підкреслює мультифакторність
остеопенічного синдрому у даного контингенту (Gordon C.M., Nelson L.M.,
2003). Ймовірно, знижена маса тіла, особливості харчування, фізичне
навантаження відіграють також важливу роль. Переважна більшість
пацієнток з первинною аменореєю (86,7%) у нашому дослідженні мали масу
тіла до 50 кг, тоді як серед пацієнток контрольної групи такі показники
були тільки у 42,9% обстежуваних.

В результаті проведення негормональної стимулюючої терапії менструальний
цикл нормалізувався у 16 дівчат із 80 з первинною аменореєю центрального
генезу, що склало 18%, та у 28 із 88 дівчаток з вторинною аменореєю, що
склало 31,8% хворих даної групи. Хворим, які не відреагували на
проведення негормональної стимулюючої терапії, а це були дівчата з
гіпоплазією матки та з порушенням структурно-функціонального стану
кісткової тканини, призначали циклічну гормональну терапію. Гормональне
лікування проведено у 64 дівчаток з первинною аменореєю центрального
генезу та у 60 – з вторинною аменореєю.

На призначення курсу гормональної терапії через 3 місяці відреагували 18
(28,0%) пацієнток з первинною аменореєю, через 6 місяців – 21 дівчинка
(60,0%). Серед хворих на вторинну аменорею ми зафіксували
менструальноподібну реакцію у відповідь на проведення терапії у 26
(43,0%) дівчат, а через 6 місяців — у 31 (52,0 %).

В результаті проведення циклічної гормональної терапії відмічалась
значна позитивна динаміка росту розмірів матки за даними УЗД та вміст
як гонадотропних, так і статевих гормонів у сироватці крові хворих на
первинну аменорею центрального генезу. Аналіз ультразвукового
дослідження, який проводився щомісячно, показав, що тільки після трьох
місяців використання даного препарату відзначається достовірне
збільшення розмірів внутрішніх геніталій (таблиця).

При відсутності менструальноподібної реакції запропоновану терапію
проводили протягом наступних трьох місяців.

Після 6 місяців лікування нормалізувався вміст гонадотропних (рис. 1)
та статевих (рис. 2) гормонів у дівчат-підлітків 14-15 років. Достовірно
поліпшилися показники гормонального гомеостазу порівняно з даними до
лікування у дівчат 16-18 років, хоча вони ще не досягали показників
здорових, що, ймовірно, в комбінації з препаратом кальцію та вітаміну D
з мікроелементами й зумовило достовірне поліпшення
структурно-функціонального стану кісткової тканини. Індекс міцності
кісткової тканини у дівчаток віком 14-15 років через 3 місяці
збільшився на 6,4%, через 6 місяців – на 9,5%, у дівчат віком 16-18
років — відповідно на 4,5% та 8,1%.

Стосовно викладених даних УЗ-моніторингу органів малого таза можна
зробити висновок, що розроблена схема гормональної терапії є високо
ефективною у дівчат-підлітків з вторинною аменореєю центрального генезу
і через 6 місяців використання сприяє до нормалізації розмірів матки у
пацієнток всіх вікових груп. ДТМ у дівчат-підлітків з вторинною
аменореєю практично у всіх вікових групах є істотно меншою, ніж у
здорових того ж віку (p<0,05). Тільки у дівчаток 14 років даний показник відповідає нормальному 39,0±1,1 мм як до лікування (36,1±1,3 мм), так і протягом курсу гормональної терапії (37,4±1,1 мм) через 3 місяці та (38,9±1,1 мм) через 6 місяців. В інших вікових групах через 3 місяці після лікування відмічається збільшення розмірів матки, а саме ДТМ, хоча достовірним це збільшення було у 17- річних 42,6±1,1 мм проти 39,1±0,8 мм до лікування та 18-річних дівчат - 45,7±1,1 мм проти 40,4±1,4 мм до лікування. Дані гормонального гомеостазу у дівчат-підлітків з вторинною аменореєю в динаміці лікування свідчать про ефективність призначеної гормональної терапії, яка сприяє нормалізації вмісту гонадотропних гормонів в сироватці крові вже через 3 місяці (ФСГ у 14-15-річних – 2,8±0,1 МО/л, ЛГ – 3,9±0,1 МО/л; у 16-18-річних – ФСГ – 4,7±0.3 МО/л, ЛГ – 5,2±0,2 МО/л) (р<0,05), а особливо через 6 місяців лікування (у 14-15-річних дівчат рівень ФСГ становив 3,1±0,1 МО/л, ЛГ – 4,0±0,1 МО/л; у 16-18-річних – вміст ФСГ в крові – 5,0±0,1 МО/л, ЛГ – 5,6±0,1 МО/л (р<0,05)). Вміст СТГ у дівчат цієї групи в динаміці лікування залишався достовірно вищим порівняно із здоровими (3,23±0,2 нг/мл до лікування, 2,1±0,1 нг/мл через 3 місяці, 2,0±0,1 нг/мл через 6 місяців, 1,37±0,1 нг/мл у здорових). Слід відмітити достовірне зниження даного показника через 3 та 6 місяців проведення терапії. Що стосується вмісту статевих гормонів, то у дівчат 14-15 років концентрація естрадіолу та прогестерону в динаміці лікування відповідає рівню здорових дівчат цього віку. У дівчат 16-18 років така ж тенденція: до лікування визначається низький рівень естрадіолу (193,2±17,2 нг/мл) та прогестерону (0,91±0,1 нг/мл). Через 3 місяці комплексної гормональної терапії підвищується концентрація естрадіолу (236,7±15,3 нг/мл проти 289,1±20,1 нг/мл у здорових), тоді як вміст прогестерону (1,1 0,1 нг/мл) залишається достовірно нижчим норми (2,3±0,2 нг/мл) (р<0,05). Через 6 місяців відбувалась нормалізація обох показників (вміст естрадіолу – 271,3±15,2 нг/мл, прогестерону – 1,8±0,2 нг/мл) (р<0,05). Разом з тим, спостерігалася лише тенденція до поліпшення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат з вторинною аменореєю за прийому гормональної терапії в комбінації з кальцеміном протягом 3 місяців та достовірне збільшення індексу міцності кісткової тканини через 6 місяців лікування (у 14-15 річних – на 4,8%, у 16-18 річних – на 4,2%). Таким чином, впроваджений метод поетапної терапії дозволяє стверджувати, що порушення репродуктивної функції в підлітковому віці необхідно розпочинати з призначення негормональної стимулюючої терапії, ефективність якої залежить від ступеня зрілості репродуктивної системи. За наявності відставання розмірів матки від відповідних вікових показників необхідним є призначення гормональної стимулюючої терапії, яка сприяє росту тіла матки та появі менструальноподібних кровотеч не раніше трьох місяців її застосування. ВИСНОВКИ У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання з оптимізації методів діагностики та лікування первинної та вторинної аменореї у дівчат-підлітків залежно від вираженості клінічних проявів, функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка та структурно-функціональних особливостей кісткової тканини в період становлення репродуктивної функції. На становлення менструальної функції в період пубертату суттєво впливають перинатальні фактори у матерів (недоношеність – 60,2%, гіпоксія – 42,0%), патологічний преморбідний фон (дитячі інфекційні хвороби - 77,5%, хронічний тонзиліт -43,7%, гострі респіраторні інфекції - 64,2%), захворювання кишково-шлункового тракту - 40,2% та дисфункції щитовидної залози - 23,1%. Статевий та фізичний розвиток дівчат-підлітків з первинною аменореєю характеризується клінічним проявом функціональної затримки статевого дозрівання та астенічною будовою тіла, високорослістю з тенденцією до формування євнухоїдних пропорцій тіла. Стан фізичного розвитку у дівчат з вторинною аменореєю знаходиться в межах вікової норми. Анатомо-функціональна особливість зрілості тіла матки у переважної більшості здорових дівчат (93,8%) в період становлення репродуктивної функції характеризується зміною форми тіла матки від циліндричної в пубертаті до грушоподібної не раніше 18-річного віку. У дівчат з первинною аменореєю за даними ультрасонографії наявне зменшення довжини тіла матки, починаючи з 14-річного віку, та значне відставання від відповідних показників у здорових дівчат, що може бути критерієм для призначення коригуючої терапії. У дівчат з первинною та вторинною аменореєю центрального генезу відмічено монотонно низький вміст гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ) в крові на тлі зниженого рівня статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону) та підвищеної концентрації соматотропного гормону. Знижений рівень естрогенів та секреції гонадотропінів з підвищеним вмістом соматотропіну, починаючи з пубертату, є провідною ланкою у виникненні аменореї. У 34,7% дівчат з первинною аменореєю спостерігається остеопенічний синдром: серед 15-річних - у 44,4%, 16-річних – у 29,4%, 17-річних – у 40,0% та 18-річних – у 25,0%. Встановлено позитивний зв’язок між вмістом прогестерону та показником широкосмугового ослаблення ультразвуку (r = 0,56; p = 0,029), який характеризує якість кісткової тканини, що може свідчити про остеопротекторну роль даного гормону. У дівчат з вторинною аменореєю не виявлено достовірних асоціацій між рівнем статевих гормонів та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини, який у них не відрізняється від показників контрольної групи. Комплексне лікування із застосуванням циклічної гормональної терапії, яка включає насичення організму естрадіолом з наступним призначенням мікронізованого прогестерону, в комбінації з препаратом кальцію, вітаміну D та мікроелементами (кальцемін) сприяє поліпшенню якості кісткової тканини, збільшенню її міцності у дівчат з первинною (у 14-15 річних – на 9,5%, у 16-18 річних – на 8,1%) та вторинною аменореєю (у 14-15 річних – на 4,8%, у 16-18 річних – на 4,2%). Негормональна стимулююча терапія ефективна у 18,0% дівчат з первинною та 31,8% хворих із вторинною аменореєю. Використання циклічної гормональної терапії ефективне у 88,0% дівчат-підлітків з первинною та у 95,0% з вторинною аменореєю центрального генезу. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З метою зниження частоти патології пубертатного періоду дівчата, які народилися недоношеними та які перенесли асфіксію чи травму під час пологів, потребують постійного спостереження педіатрів та лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку як група високого ризику розвитку порушень становлення репродуктивної функції в періоді пубертації. Всім дівчатам, які мають порушення менструальної функції за типом первинної та вторинної аменореї центрального генезу, необхідно проводити комплексне гормональне обстеження (кольпоцитологія, вміст в крові Е2, П, ЛГ, ФСГ, Т, СТГ – за показаннями), УЗД органів малого таза, остеоденситометричний контроль (один раз на рік), оскільки вони є групою ризику щодо порушення розвитку матки та затримки формування піку кісткової маси. Дівчатам-підліткам з аменореєю центрального генезу без порушень розвитку внутрішніх статевих органів показана негормональна стимулююча терапія (циклічна вітамінотерапія, екстракт плаценти, ендоназальний йонофорез, інтраназальний електрофорез, гальванізація комірцевої зони), ефективність якої оцінюється за наявністю менструальноподібних кровотеч. При встановленні відставання розвитку матки та наявності остеопенічного синдрому дівчатам-підліткам з аменореями показана стимулююча гормональна терапія, яка включає призначення Естрожелю протягом не менше 3 місяців щоденно дозою 1,5 мг 17-в-естрадіолу на добу в комбінації з препаратом кальцію, вітаміну D та мікроелементами (кальцеміном), які поліпшують якість кісткової тканини та збільшують її міцність, сприяють накопиченню кісткової маси та запобігають розвитку системного остеопорозу та його ускладнень в майбутньому. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчаток пубертатного віку при гіпоестрогенії та можливі шляхи їх корекції // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Феникс, 1999. – С. 381-383 (співавт. Поворознюк В.В., Вовк І.Б.) - вивчення літератури, набір матеріалу. Особливості гормонального гомеостазу і структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків з аменореями // Буковинський медичний вісник. - 2000.- № 2-3. – С. 30-33 (співавт. Вовк І.Б., Поворознюк В.В.) - підбір літератури, набір матеріалу, клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних. Возрастные особенности гормональных взаимосвязей и развития внутренних половых органов у девочек периода полового созревания // Здоровье женщины. - 2002. – № 3(11). – С. 27-29 (соавт. Вовк И.Б., Петербургская В.Ф., Гаврилова И.В.) - вивчення літератури, підбір матеріалу для ендокринологічних досліджень, статистична обробка даних). Современные подходы к назначению гормональной терапии у девушек-подростков с аменореями // Репродуктивное здоровье женщины. - 2002. - № 1(10). – С. 39-42 (соавт. Вовк И.Б.) - клінічне обстеження хворих, розробка клініко-параклінічних критеріїв методу лікування. Остеопороз: Эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение: Монография /Под ред. Н.А. Коржа, В.В. Поворознюка, Н.В. Дедух, И.А. Зупанца. – 2002. Глава 15. Костная ткань у девочек и подростков. Связь с половым и физическим развитием. – С. 124-143. (соавт. Поворознюк В.В., Вовк И.Б., Орлик Т.В., Клочко Э.Д.) - вивчення літератури, клінічне обстеження хворих із застосуванням УЗД, статистична обробка даних. До питання про діагностику аменорей у дівчаток пубертатного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. – № 6. –– С. 102-111. АНОТАЦІЯ Абабкова Г.М. Особливості статевого розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків при аменореї. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України – Київ, 2005. Дисертація присвячена питанням діагностики та лікування первинної та вторинної аменореї центрального генезу у дівчат-підлітків. В роботі вивчено особливості статевого та фізичного розвитку, гормональний гомеостаз за вмістом гонадотропних (ФСГ, ЛГ, Прл, СТГ) та статевих (Е2, П, Т) гормонів і структурно-функціонального стану кісткової тканини у дівчат-підлітків. Встановлено, що статевий та фізичний розвиток дівчат-підлітків з первинною аменореєю характеризується клінічним проявом функціональної затримки статевого дозрівання. У дівчат з первинною та вторинною аменореєю за даними ультрасонографії наявне зменшення довжини тіла матки, починаючи з 14-річного віку, та значне відставання від відповідних показників у здорових дівчат. На підставі вивчення гормонального гомеостазу у дівчат з первинною та вторинною аменореєю відмічено монотонно низький вміст гонадотропних гормонів (ФСГ, ЛГ) в крові на тлі зниженого вмісту статевих гормонів (естрадіолу, прогестерону) та підвищеної концентрації соматотропного гормону. У 34,7% дівчат з первинною аменореєю спостерігається остеопенічний синдром. У дівчат з вторинною аменореєю показники структурно-функціонального стану кісткової тканини не відрізняються від показників здорових. Запропоновано комплекс лікувальних заходів та показано їх ефективність для дівчат-підлітків з первинною та вторинною аменореєю із застосуванням негормональної стимулюючої та циклічної гормональної терапії в комбінації з кальцеміном. Ключові слова: аменорея, статевий розвиток, кісткова тканина, діагностика, лікування, дівчата-підлітки. Аннотация Абабкова Г.Н. Особенности полового развития и структурно-функционального состояния костной ткани у девушек-подростков с аменореей. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. - Киев, 2005. Работа посвящена вопросам диагностики и лечения первичной и вторичной аменореи центрального генеза у девушек-подростков. В работе изучены особенности полового и физического развития, гормональный гомеостаз по содержанию в крови гонадотропных (ФСГ, ЛГ, Прл, СТГ) и половых (Е2, П, Т) гормонов и структурно-функционального состояния костной ткани у девушек-подростков с первичной и вторичной аменореей центрального генеза. Представлены результаты комплексного обследования 168 девушек-подростков в возрасте 14-18 лет, из которых І группу составили 80 девушек с первичной аменореей, ІІ группу – 88 девушек-подростков с вторичной аменореей, контрольную группу – 50 здоровых девушек с нормальным физическим и половым развитием. Исследования показали, что на становление менструальной функции имеют влияние перинатальные факторы у матерей (недоношенность – 60,2%, гипоксия – 42,0%), патологический преморбидный фон (детские инфекционные заболевания -– 77,5%, острые респираторные инфекции – 64,2%). У пациенток с первичной аменореей отмечалась задержка полового развития, которая проявлялась в недоразвитии вторичных половых признаков, отсутствии менструации. Физическое развитие проявлялось астеническим телосложением, высокорослостью, дефицитом массы тела. Девушки с вторичной аменореей физически развиты соответственно здоровым, но менструальная функция у них отсутствовала от 6 до 18 месяцев. При проведении эхографического мониторинга развития внутренних половых органов установлено, что у девушек с первичной аменореей уже с 14-летнего возраста все размеры матки значительно меньше, чем у здоровых, а также нарушены соотношения ДТМ и ДШМ (2:1). Анатомо-функциональная особенность зрелости тела матки у здоровых девушек характеризуется изменением формы тела матки от цилиндрической в пубертате к грушевидной не раньше 18 лет, что отсутствует у пациенток с первичной аменореей. На основании изучения гормонального гомеостаза у девушек с первичной и вторичной аменореей определяется монотонно низкий уровень гонадотропных гормонов (ФСГ, ЛГ) в крови на фоне сниженной концентрации половых гормонов (эстрадиола, прогестерона) и повышенного содержания соматотропного гормона. Проведенные исследования структурно-функционального состояния костной ткани свидетельствуют о наличии остеопенического синдрома у 34,7% девушек с первичной аменореей. У девушек с вторичной аменореей нарушений формирования пика костной массы не отмечено. Установлена положительная связь у больных первичной аменореей между содержанием прогестерона и показателем широкополосного ослабления ультразвука, который характеризует качество костной ткани и свидетельствует о остеопротекторной роли этого гормона. У девушек с вторичной аменореей таких вероятных ассоциаций не выявлено. С учетом полученных результатов, патогенетически обоснован комплекс лечебно-профилактических мероприятий для девушек-подростков с первичной и вторичной аменореей с применением циклической гормональной терапии в комбинации с кальцемином. Комплексное лечение с использованием циклической гормональной терапии, которое включает насыщение организма эстрадиолом с последующим применением микронизованного прогестерона, в комбинации с кальцемином оказывает положительное влияние на гипофизарно-яичниковую систему и способствует качественному улучшению костной ткани: у девушек с первичной (14-15-летних – на 9,5%, 16-18-летних – на 8,1%) и вторичной аменореей (14-15-летних – на 4,8%, 16-18-летних – на 4,2%). В работе показана эффективность разработанного комплексного лечения : 88,0% у девушек-подростков с первичной и 95,0% с вторичной аменореей центрального генеза. Ключевые слова: аменорея, половое развитие, костная ткань, диагностика, лечение, девушки-подростки. SUMMARY Ababkova G.M. Peculiarites of pubertal development and structural & functional condition of osseous tissue at adolescent girls with amenorrhea. – Manuscript. Dissertation for contestation of scientific degree of candidate of medical science, specialization 14.01.01. – obstetrics and gynecology. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of Academy of medical sciences of Ukraine – Kiev, 2005. Dissertation is devoted to the problem of diagnosis and treatment of primary and secondary amenorrhea of central genesis at adolescent girls. We studied peculiarities of pubertal and physical development, hormonal homeostasis at the basis of contents in gonad tropic (FSG, LG, Prl, STG) and sexual (E2, P, T) hormones, and structural & functional condition of osseous tissue at adolescent girls. It is revealed that pubertal and physical development of adolescent girls with primary amenorrhea is characterized by clinical symptoms of functional postponement of puberty. According to ultrasonography, reduction of womb’s length beginning from age of 14 as well as important delay in corresponding indexes comparing to healthy girls are observed at girls with primary and secondary amenorrhea. On the base of hormonal homeostasis study at girls with primary and secondary amenorrhea we observed monotonous low blood content in gonad tropic hormones (FSG, LG) on the base of low blood content of low content of sexual hormones (estradiol, progesterone) and high concentration of somatotropic hormone. 34,7% of girls with primary amenorrhea are having osteopenic syndrome. Girls with secondary amenorrhea don’t have any differences in structural & functional condition of osseous tissue comparing to healthy girls. Complex of treatment with administration of no- hormonal stimulating and cyclic hormonal therapy in combination with calcimine is suggested and efficiency of this treatment is showed at adolescent girls with primary and secondary amenorrhea. Key words: amenorrhea, pubertal development, osseous tissue, diagnosis, treatment, adolescent girls. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ДТМ – довжина тіла матки ДШМ – довжина шийки матки Е2 – естрадіол ІМ – індекс міцності ІМТ – індекс маси тіла КТ – кісткова тканина ЛГ – лютеїнізуючий гормон П - прогестерон Прл – пролактин ПЗРМ – передньо-задній розмір матки ПКМ – пік кісткової маси СТГ – соматотропний гормон Т – тестостерон ФСГ – фолікулостимулюючий гормон УЗД – ультразвукова діагностика ШТМ – ширина тіла матки ШПУ – швидкість поширення ультразвуку ШОУ – широкосмугове ослаблення ультразвуку

Похожие записи