.

Особливості статевого розвитку та структурно-функціонального стану кісткової тканини удівчат-підлітків при аменореї (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2283
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АБАБКОВА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК
618.176-055.23:612.621.31+611-018.4

Особливості статевого розвитку та структурно-функціонального стану
кісткової тканини удівчат-підлітків при аменореї

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор

Вовк Іраїда Борисівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України,

завідувач відділення планування сім’ї та статевого розвитку дітей і
підлітків

доктор медичних наук, професор Поворознюк Владислав Володимирович,
Інститут геронтології АМН України, керівник відділу фізіології та
патології опорно-рухового апарату, директор Українського
науково-медичного центру проблем остеопорозу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голота Владислав Якович, Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології № 3

доктор медичних наук, професор Зелінський Олександр Олексійович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
акушерства та гінекології № 2

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 14 ” лютого 2006 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий “ 12 ” січня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Порушення статевого дозрівання дівчат відіграє
надзвичайно важливу роль у формуванні репродуктивної та генеративної
функцій в майбутньому (Ю.О. Гуркин, 2000; В.К. Чайка, 2002; О.В.
Уварова, 2003; Д.Ш. Башкирова, 2003). Аменорея, як найбільш виражене
порушення статевого дозрівання, супроводжується глибокими змінами
регуляторних механізмів нейроендокринної системи та є однією з
актуальних проблем сучасної гінекології внаслідок прямого зв’язку з
безплідністю і складає 30% від загальної кількості гінекологічних
захворювань у підлітковому віці (І.Б. Вовк та співавт., 2002; Л.О.
Матиціна, 2002; С.О. Левенець, В.В. Перевозчиков, 2003).

В сучасній літературі існують суперечливі дані щодо гонадотропного
впливу на яєчники при аменореї у дівчат. Так, деякі автори не виявили
при цьому захворюванні закономірних змін в секреції ЛГ та ФСГ і
вважають, що порушення рецепторного апарата в яєчниках призводять до
зміни їх гормональної активності, а інші – вказують на надмірну
продукцію ЛГ у разі нормального чи підвищеного рівня ФСГ, що також
спричиняє виникнення аменореї в пубертатному періоді (О.А. Кирилова,
1989; О.О. Богданова, 2000; В.Ф. Коколіна, 2001).

Особливо актуальними є рання діагностика, лікування та профілактика
аменореї, починаючи з підліткового віку, оскільки відновлення
репродуктивної функції у хворих з аменореями є надзвичайно важливим для
забезпечення здорового материнства в майбутньому (С.О. Левенець, О.Ю.
Шелудько, Т.А. Начьотова, 2002).

В останні роки з’явились публікації, які свідчать про вплив
гормонального гомеостазу організму на формування та стан кісткової маси
скелета (Steelman J., Zeitler P., 2002). Особливої уваги заслуговують
повідомлення про рівень статевих гормонів в періоді становлення
нейроендокринних взаємозв’язків пубертатного періоду та формуванням піку
кісткової маси (В.В. Поворознюк, 1996). В той же час науковий та
практичний інтерес викликає вивчення зв’язку між гормональним
гомеостазом та формуванням кісткової маси у хворих з первинною і
вторинною аменореєю.

Не до кінця визначено концепцію лікування зазначеної патології та
віддається перевага негормональній стимулюючій терапії, яка є
недостатньо ефективною із-за незначного впливу на відновлення
гормональних взаємозв’язків між системою гіпоталамус-гіпофіз-яєчники та
органами-мішенями (Л.О. Матиціна, 2002; О.Ю. Шелудько, 2003).

Незважаючи на певні досягнення у розкритті патогенетичних
механізмів у розвитку аменореї та гормональних порушень, що лежать в
основі нейрогуморальної регуляції в період становлення репродуктивної
функції, до цього часу в наукових дослідженнях, які стосуються
взаємозв’язку між виникненням аменореї, її клінічним перебігом та
впливом статевих гормонів на формування кісткової тканини, ще не
з’ясовано. Тому вивчення взаємозв’язку між гормональним гомеостазом та
формуванням кісткової маси у хворих з первинною і вторинною аменореєю
дозволить розкрити нові патогенетичні механізми метаболічних змін в
пубертатному періоді та обґрунтовано підійти до диференційованої терапії
цієї патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України в рамках
Національної Програми “Репродуктивне здоров’я 2001-2005” (№ державної
реєстрації 01.02.U003480).

Мета дослідження. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів,
спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров’я у дівчат-підлітків на
підставі вивчення клінічних особливостей, ехографічного моніторингу
розвитку статевих органів, гормонального гомеостазу та
структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Завдання дослідження:

Вивчити особливості перебігу і вираженість клінічних проявів первинної
та вторинної аменореї залежно від віку та статевого розвитку у
дівчат-підлітків.

Дати оцінку стану внутрішніх статевих органів за даними
ехоморфометричних показників у дівчат-підлітків з аменореєю в різні
періоди статевого дозрівання.

Вивчити функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи за даними
вмісту гонадотропних (ЛГ, ФСГ, СТГ, ПРЛ) та статевих (Е2, П, Т) гормонів
у здорових дівчат та дівчат-підлітків з аменореєю центрального генезу.

Визначити особливості фізичного розвитку та структурно-функціонального
стану кісткової тканини у дівчат-підлітків залежно від віку та
гормонального гомеостазу.

Вдосконалити методи лікування первинної та вторинної аменореї у дівчат
пубертатного періоду залежно від ступеня вираженості клінічних проявів,
показників функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка та
структурно-функціонального стану кісткової тканини.

Об’єкт дослідження – первинна та вторинна аменорея центрального
генезу у дівчат-підлітків.

Предмет дослідження – особливості клінічного перебігу, показники
гормонального гомеостазу та структурно-функціонального стану кісткової
тканини.

Методи дослідження – клінічні, інструментальні, ендокринологічні,
ультразвукові.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексну порівняльну
оцінку особливостей гормонального гомеостазу, стану внутрішніх статевих
органів та структурно-функціональних особливостей кісткової тканини у
дівчат-підлітків з аменореями центрального генезу.

Розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів розвитку
первинної аменореї, в основі яких лежить знижена секреція гонадотропних
та статевих гормонів на тлі підвищеного рівня соматотропного гормону
гіпофізу, що можна вважати провідною ланкою у виникненні порушень
статевого та фізичного розвитку у дівчат в період становлення
репродуктивної функції.

На підставі комплексного обстеження з використанням
ультрасонографічного моніторингу розвитку внутрішніх геніталій та
функціонального стану системи гіпофіз-яєчники-матка-піхва встановлено
нормативні показники статевого розвитку здорових дівчат в сучасних
умовах.

Вперше описано структурно-функціональні зміни кісткової тканини у
дівчат при аменореї. Розкрито деякі механізми втрати та формування
кісткової тканини, її структурно-функціональні порушення та розвиток
остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю.

Практичне значення роботи. Науково обгрунтовано й розроблено заходи
профілактики ранніх порушень статевого і фізичного розвитку та
удосконалено комплексну систему методів діагностики та лікування
первинної та вторинної аменореї центрального генезу.

Запропоновано критерії для призначення гормональної терапії
аменореї у дівчат-підлітків залежно від генезу захворювання та
гормонального гомеостазу.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати
науково-практичних досліджень впроваджено в роботу гінекологічних
відділень пологового будинку № 5 м. Одеси, пологового будинку № 1 м.
Тернополя, Харківської обласної клінічної лікарні, Чернівецької обласної
клінічної лікарні, ЦРЛ м. Сміли Черкаської області.

Особистий внесок здобувача.

Автором проведено аналіз та узагальнення сучасних джерел
вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваної проблеми, визначено
завдання досліджень і розроблено методологію проведення дослідження.
Автором самостійно проводилось клінічне обстеження хворих із
застосуванням УЗД, денситометрії, забір матеріалу для ендокринологічних
та кольпоцитологічних досліджень. Проведено статистичну обробку даних із
застосуванням комп’ютерних програм та узагальнення отриманих
результатів.

Особисто розроблено клініко-параклінічні критерії для вибору методу
профілактики та лікування аменорей, остеопенії та диференційованих схем
профілактики рецидивів залежно від отриманого лікування, і здійснено їх
клінічну апробацію. Стан кісткової тканини автором оцінювався спільно із
співробітниками відділу клінічної фізіології та патології
опорно-рухового апарата Інституту геронтології АМН України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної
роботи викладено на конференціях: ІІ Міжнародний медичний конгрес
студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, травень 1999);
науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми геріатричної
ортопедії” (м. Київ, листопад 1998); “Особливості становлення
репродуктивної функції у дівчат та її порушення” (м. Чернівці, вересень
2000); Київського обласного відділення Української асоціації дитячих і
підліткових гінекологів (м. Київ, лютий 2001); молодих вчених ІПАГ АМН
України (м. Київ, квітень 2001); Федерації дитячих та підліткових
гінекологів Росії “Сохранение репродуктивного потенциала подростков” м.
Санкт-Петербург, травень 2001); ХІ з’їзд акушерів-гінекологів України
“Репродуктивне здоров’я населення України: проблеми і шляхи їх
вирішення” (м. Київ, жовтень 2001); V Всеукраїнська науково-практична
конференція лікарів дитячої та підліткової гінекології “Актуальні
питання дитячої та підліткової гінекології” (м. Київ, жовтень 2002);
“Актуальні проблеми педіатричної остеології” (м. Євпаторія, вересень
2003); VI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною
участю “Дитяча гінекологія – основа репродуктивного здоров’я” (м.
Чернівці, квітень 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт в
виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 170 сторінках
друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень,
висновків, практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 37 таблицями, 27
рисунками, які займають 27 сторінок. Перелік використаних джерел налічує
234 найменування, що займає 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Дослідження проведено у 168
дівчат-підлітків віком від 14 до 18 років. Обстежуваних було розподілено
на наступні групи: І групу складали 80 дівчат-підлітків з первинною
аменореєю центрального генезу, ІІ групу – 88 дівчат-підлітків з
вторинною аменореєю центрального генезу. До контрольної групи ввійшло 50
здорових дівчат-підлітків з нормальним фізичним та статевим розвитком
такого ж віку.

Комплексне обстеження дівчат включало загальноклінічне, антропометричне,
ректо-абдомінальне, генетичне, рентгенологічне, офтальмологічне,
кольпоцитологічне, гормональне, ультразвукове дослідження органів малого
таза та ультразвукову денситометрію.

Дослідження ехоструктури та розмірів внутрішніх статевих органів
проводили з використанням апарата Ultramark 4 (Advanced Technology
Laboratories).

Визначення функціонального стану гіпофізу та яєчників проводили за
рівнями в крові фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ),
соматотропного (СТГ) гормонів, пролактину та статевих гормонів
(естрадіол, прогестерон) і тестостерону, які визначали імуноферментним
методом тест-систем фірми “UBI” MAGIWEL united biothech inc (Syntron,
США). Досліджували базальний рівень зазначених гормонів, забір
венознозної крові проводили одномоментно.

Для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини
застосовували ультразвукову остеоденситометрію за допомогою
ультразвукового денситометра “Аchilles+” (Lunar Corp., Madison, W1), на
п’ятковій кістці.

Розроблено комплексне лікування первинної та вторинної аменореї залежно
від вираженості процесу та віку хворих. Всі хворі отримували
негормональну стимулюючу терапію протягом 6-12 місяців. Після
загальноприйнятої схеми негормональної стимулюючої терапії призначали
циклічну гормональну терапію, яка включала насичення організму
естрогенами з застосуванням трансдермального введення 1,5 мг
17-в-естрадіолу на добу в формі препарату Естрожель (2,5 г не менше 3
місяців), з наступним призначенням мікронізованого прогестерону
Утрожестан (по 100 мг двічі на день протягом 10 днів) – для отримання
менструальноподібної реакції. З метою корекції метаболізму та
структурно-функціональних змін кісткової тканини, кальцієвого обміну
призначали базисну терапію препаратом кальцію з вітаміном D та
мікроелементами (Кальцемін), до складу якого входить кальцій (цитрат –
842 мг + карбонат – 202 мг), вітамін D (50 МО), цинк (2 мг), мідь (0,5
мг), марганець (0,5 мг), бор (50 мкг). Кальцемін призначали по 1
таблетці двічі на добу протягом 6 місяців.

Обробку цифрових даних здійснювали загальноприйнятими математичними
методами, вибір яких визначався у кожному конкретному випадку
(варіаційної статистики, кореляційного аналізу тощо) на персональному
комп’ютері за допомогою програмних пакетів “Microsoft Office 2000”.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Всі 168 обстежених
пацієнток були віком від 14 до 18 років. При детальному вивченні
катамнезу виявлено, що під час вагітності та пологів у матерів,
обстежених пацієнток 48 (60,2%) дівчат із первинною аменореєю народились
недоношеними, 33 (42,0%) дівчини перенесли асфіксію інтранатально та у
11 (14,0%) були травми під час пологів. У дівчат з вторинною аменореєю
відмічено, що недоношеними народились 32 (36,3%) дівчини, що удвічі
менше, ніж при первинній аменореї.

Під час вивчення анамнезу обстежених дівчат було виявлено високий
інфекційний індекс. Так, у хворих як з первинною, так і вторинною
аменореєю дитячі інфекційні захворювання спостерігались у більшості з
них – у 77,5 та 78,4%, відповідно. Гострі респіраторні інфекції також
зустрічалися частіше, ніж у здорових пацієнток (64,2 та 56,2 проти
42,7%). Гіперплазія щитовидної залози без порушення функції значно
частіше зустрічалась у дівчат з первинною (23,1%) та вторинною аменореєю
(20,3%), ніж у пацієнток контрольної групи (2,3%).

При вивченні фізичного розвитку обстежених дівчат враховували ріст
та масу тіла. При аналізі показників зросту у дівчат з первинною
аменореєю відмічено, що вони випереджають своїх здорових ровесниць на
3-4 см в кожній віковій групі. Особливо приріст зросту відмічається вже
з 15-річного віку, і середній показник становить 162,9±2,9 см у дівчат з
первинною аменореєю, 163,3±1,8 см – з вторинною та 160,1±1,2 см – у
здорових. Надалі спостерігається наступна закономірність – чим старша
вікова група, тим більша різниця показників зросту відносно здорових
дівчат-підлітків. Так, у 18- річних дівчат з первинною аменореєю зріст
становить 166,0±2,1 см, у хворих з вторинною – 168,0±2,4 см, а у
здорових – 163,1±1,1 см. Наведені дані свідчать про те, що
дівчатам-підліткам з аменореями центрального генезу притаманна
високорослість.

Описана нами закономірність зміни зросту зовсім інша у відношенні
маси тіла обстежених дівчат. Нами встановлено, що маса тіла у хворих з
первинною та вторинною аменореєю значно менша від такої у здорових
дівчат у всіх вікових категоріях. Приріст маси тіла у здорових дівчат
відмічається у 16-річному віці, показник якої становить 58,0±1,3 кг. У
хворих з аменореєю у цьому віці констатовано достовірне зменшення маси
тіла при вторинній (53,4±1,0 кг) і, особливо, при первинній аменореї
(50,6±1,9 кг) (р0,05).
Порівнюючи середню концентрацію ФСГ в сироватці крові у дівчат І та ІІ
груп, слід відмітити, що вміст цього гормону достовірно низький як в
молодшій, так і в старшій вікових групах.

Вміст ЛГ в сироватці крові дівчат-підлітків 14-15 років з первинною
аменореєю складав в середньому 2,8±0,2 МО/л, 16-18 років – 3,04±0,2
МО/л. У дівчат з вторинною аменореєю вміст цього гормону становив у
14-15-річних 3,8±0,3 МО/л, у 16-18-річних – 5,14±0,4 МО/л. Як видно з
наведених даних, середня концентрація цього гормону залишалася монотонно
низькою у дівчат з первинною аменореєю центрального генезу, незалежно
від віку пацієнток, порівняно зі здоровими: у 14-15-річних – 4,03±0,3
МО/л (р–Oe L ~ ? ‚ ‚ „ † ? ? ? ¤ O ln–Oez h-‚"i$J)Ue+H1?3 6V6?71/48f:¦;°=?=r>[email protected] E/////o??/////i/aaaaa//////

&

‚////////////o?eaaaaOaaE

?poaeoO (

*

Вміст соматотропного гормону в сироватці крові був значно вищим у дівчат
всіх вікових категорій відносно контрольної групи. Так, у 14-15-річних
дівчат з первинною аменореєю центрального генезу концентрація СТГ
складала 6,45±0,5 нг/мл проти 1,35±0,2 нг/мл (р0,05).

При аналізі змін кісткової тканини встановлено, що дівчата з первинною
аменореєю порівняно з пацієнтами контрольної групи мали достовірно гірші
показники структурно-функціонального стану кісткової тканини та нижчу
масу тіла. Так, дівчата 15-річного віку порівняно з пацієнтками КГ мали
достовірно нижчу масу тіла (р = 0,0389), індекс маси тіла (р = 0,0076),
нижчі показники ультразвукової денситометрії (ШОУ – р = 0,0006; ІМ – р
= 0,0248). У 16-річних достовірні відмінності між групами виявлені
тільки для ультрасонометричних показників: ШПУ (р = 0,00099) та ІМ (р
= 0,041). Серед 17-річних у дівчат з первинною аменореєю достовірно
нижчими були показники маси тіла (р = 0,0456), ШОУ (р = 0,0256) та ІМ
(р = 0,043), тоді як серед 18-річних дівчат відмінності між групами
досягали достовірності тільки щодо маси тіла (р = 0,0486) та індексу
міцності кісткової тканини (р = 0,023). Індекс міцності кісткової
тканини був достовірно нижчим у дівчат з первинною аменореєю в
середньому на 11,1% у 15-річному віці, на 11,8% – у 16-річних, на 12,8%
– у 17-річних та на 12,7% – у 18 річних.

Частота остеопенічного синдрому у дівчат з первинною аменореєю серед
15-річних складала 44,4%, 16-річних – 29,4%, 17-річних – 40,0% та
18-річних – 25,0%. Загалом, у групі дівчат з первинною аменореєю
остеопенічний синдром зустрічався більш ніж у третини обстежених
(34,7%).

Варіабельність показника широкосмугового ослаблення ультразвуку на 27% у
16-річних, на 40% у 17-річних дівчат та на 55% у 18-річних дівчат з
первинною аменореєю залежить від індексу маси тіла.

Достовірних відмінностей в антропометричних показниках та параметрах
ультразвукової денситометрії у дівчат з вторинною аменореєю порівняно з
пацієнтками контрольної групи не було виявлено. Загалом, у групі дівчат
з вторинною аменореєю остеопенічний синдром зустрічався тільки у 2
обстежених (2,3%). Були відсутні достовірні зв’язки між ультразвуковими
параметрами, які характеризують структурно-функціональний стан кісткової
тканини, та антропометричними характеристиками незалежно від віку.

Отримані нами позитивні асоціації між рівнем прогестерону та показником
широкосмугового ослаблення ультразвуку (r = 0,56; p = 0,029), який
характеризує якість кісткової тканини, свідчать про захисну роль даного
статевого гормону у дівчат з первинною аменореєю.

В нашому дослідженні не виявлено достовірних асоціацій між рівнем
естрадіолу та показниками структурно-функціонального стану кісткової
тканини у дівчат з первинною аменореєю, що підкреслює мультифакторність
остеопенічного синдрому у даного контингенту (Gordon C.M., Nelson L.M.,
2003). Ймовірно, знижена маса тіла, особливості харчування, фізичне
навантаження відіграють також важливу роль. Переважна більшість
пацієнток з первинною аменореєю (86,7%) у нашому дослідженні мали масу
тіла до 50 кг, тоді як серед пацієнток контрольної групи такі показники
були тільки у 42,9% обстежуваних.

В результаті проведення негормональної стимулюючої терапії менструальний
цикл нормалізувався у 16 дівчат із 80 з первинною аменореєю центрального
генезу, що склало 18%, та у 28 із 88 дівчаток з вторинною аменореєю, що
склало 31,8% хворих даної групи. Хворим, які не відреагували на
проведення негормональної стимулюючої терапії, а це були дівчата з
гіпоплазією матки та з порушенням структурно-функціонального стану
кісткової тканини, призначали циклічну гормональну терапію. Гормональне
лікування проведено у 64 дівчаток з первинною аменореєю центрального
генезу та у 60 – з вторинною аменореєю.

На призначення курсу гормональної терапії через 3 місяці відреагували 18
(28,0%) пацієнток з первинною аменореєю, через 6 місяців – 21 дівчинка
(60,0%). Серед хворих на вторинну аменорею ми зафіксували
менструальноподібну реакцію у відповідь на проведення терапії у 26
(43,0%) дівчат, а через 6 місяців – у 31 (52,0 %).

В результаті проведення циклічної гормональної терапії відмічалась
значна позитивна динаміка росту розмірів матки за даними УЗД та вміст
як гонадотропних, так і статевих гормонів у сироватці крові хворих на
первинну аменорею центрального генезу. Аналіз ультразвукового
дослідження, який проводився щомісячно, показав, що тільки після трьох
місяців використання даного препарату відзначається достовірне
збільшення розмірів внутрішніх геніталій (таблиця).

При відсутності менструальноподібної реакції запропоновану терапію
проводили протягом наступних трьох місяців.

Після 6 місяців лікування нормалізувався вміст гонадотропних (рис. 1)
та статевих (рис. 2) гормонів у дівчат-підлітків 14-15 років. Достовірно
поліпшилися показники гормонального гомеостазу порівняно з даними до
лікування у дівчат 16-18 років, хоча вони ще не досягали показників
здорових, що, ймовірно, в комбінації з препаратом кальцію та вітаміну D
з мікроелементами й зумовило достовірне поліпшення
структурно-функціонального стану кісткової тканини. Індекс міцності
кісткової тканини у дівчаток віком 14-15 років через 3 місяці
збільшився на 6,4%, через 6 місяців – на 9,5%, у дівчат віком 16-18
років – відповідно на 4,5% та 8,1%.

Стосовно викладених даних УЗ-моніторингу органів малого таза можна
зробити висновок, що розроблена схема гормональної терапії є високо
ефективною у дівчат-підлітків з вторинною аменореєю центрального генезу
і через 6 місяців використання сприяє до нормалізації розмірів матки у
пацієнток всіх вікових груп. ДТМ у дівчат-підлітків з вторинною
аменореєю практично у всіх вікових групах є істотно меншою, ніж у
здорових того ж віку (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020